В последнее время участились попытки засорять флудом актуальные форумные ветки. Не рекомендуем этого делать. Итак, одна из веток.
Силовики викрили злочинну тернопільську турфірму, яка незаконно продавала “грін-карти” до США
Опубліковано в ТурНовини від admin за 2 жовтня 2014 о 15:40
Шахраї налагодили в Україні злочинну схему, за якою видурювали в українців великі суми (до 12 тисяч доларів) за перемогу в безкоштовній лотереї на отримання “зеленої карти” США.
Про це повідомила прес-служба Міністерства внутрішніх справ.
Грін-кард (green card – зелена картка, офіційна назва: United States Permanent Resident Card) — посвідчення особи або так звана ідентифікаційна картка, що підтверджує наявність дозволу на проживання в США людини, яка не є громадянином США, але постійно проживає на території Сполучених Штатів, та надає право працевлаштування на всій території цієї країни.
Грін-кард можна виграти через участь в особливій інтернет-лотереї, яку щороку проводить уряд США. Одна з цілей диверсифікаційної лотереї — заохочення імміграції до США людей із країн, іммігранти з яких у Штатах представлені менше.
У середньому щороку участь у диверсифікаційній лотереї беруть 5-7 мільйонів людей з усіх куточків світу. При цьому візи (грін-карти) виграють 50-55 тисяч осіб на рік. Частка однієї країни не може бути більшою за 7% цієї кількості.
Розслідування вели спільно українські та американські силовики.
Як розповіли в МВС, за десять років шахраї налагодили безпрецедентну діяльність. Учасники групи взяли під свій контроль програму візової лотереї Diversity Visa та видурювали в українців гроші.
Головний офіс зловмисників перебував у Тернополі.
 |
| Фото: МВС |
Центром схеми була компанія “Гермес”, яка мала б надавати туристичні послуги, але всю свою рекламу будувала на сприянні в еміграції до США.
 |
| Фото: МВС |
Зловмисники нелегально збирали дані громадян України і від їх імені заповнювали заявки на участь у візовій лотереї. Потім, отримуючи імена переможців, зловмисники продавали виграшний код.
Ціна такої послуги варіювалася від 4,5 тисячі доларів до 12 тисяч доларів. Хоча насправді участь у лотереї має бути абсолютно безкоштовною.
У разі, якщо особа була не спроможна сплатити такі суми, аферисти пропонували їй оформити кредит під заставу нерухомості у спеціально створеній кредитній спілці.
Після того, як людина виїжджала за кордон, спеціально відібрані адвокати через зв’язки у правоохоронних органах та судах відбирали все майно потерпілих.
У США інші спільники аферистів зустрічали українських переможців лотереї, забирали їхні міграційні документи та влаштовували на низькооплачувані роботи.
Міліція вже провела 25 обшуків, у ході яких вилучено чимало доказів: бухгалтерські документи, штампи та печатки фіктивних підприємств, банківські картки, анкети, боргові розписки, документи на нерухомість та землю.
 |
| Фото МВС |
Відкрито кримінальні провадження за ст. 190 (шахрайство), ст. 205 (фіктивне підприємництво) та ст. 209 (відмивання доходів).
Держслужба фінмоніторингу вже підтвердила “відмивання” більше 2 мільйонів гривень.
На території України в шахрайській схемі були задіяні близько десяти осіб. Двом учасникам уже повідомлено про підозру.
Як розповів заступник начальника ГУБОЗ МВС Віталій Стрижак, наразі “встановлено майже 200 потерпілих, які на даний час перебувають у США. Водночас вилучені під час обшуку документи свідчать, що через шахрайську оборудку угруповання пройшли тисячі людей”.
Надо сказать, что на форуме “ОРД” эту тему поднимали еще в 2012 году. Эту тему сейчас пытались ”зафлудить”.
Прохання звернути увагу : Міністра внутрішніх справ України , Генерального прокурора України , Голови Служби Безпеки України! На території декількох областей України понад 15 років процвітає організоване злочинне угрупування під назвою «Гермес» центр якого знаходиться в м. Тернопіль , за адресою вул. Живова №32 . У конторі «Гермес» Володимир Штогрин та Любомир Лучкевич, які останні 3-4 роки ніби ніякого відношення до цього не мають – обсадили себе підставними особами, тобто створили злочинну організацію. До цієї злочинної організації також входять та приймають активну участь Штогрин Микола та Штогрин Василь , дружина Володимира- Павлова Ірина та дружина Лучкевича — Вікторія. Сам Штогрин Володимир має паспорти на інші прізвища (Штохрин , Штогрін , та ШтоХрін) Лучкевич Любомир має паспорти Молдови та Ізраїлю. Ці особи ведуть свій бізнес порушуючи закон шляхом: шахрайства, вимагання, переслідування заради наживи, фіктивного підприємництва , підробки документів, не сплати податків в особливо великих розмірах, доведення громадян до самогубств! Таким чином члени даної злочинної організації на чолі з Лучкевичем Любомиром, 1968 р.н. заволоділи людськими та державними коштами в розмірі понад 10 мільйонів доларів США!!!!!
http://ord-ua.com/2012/11/04/ternopilskij-guboz-krishuye-megashahrayiv-/
237 ответов
А зима розтала
Лютий, а зима розтала, попливла…
Закінчилась, наче й зовсім не була.
Затуманилась, розмокла і дощить,
Вдень вода довкіл під сонечком блищить.
Потепліло і морози відійшли,
Замість холоду тепленькі дні прийшли.
Все б то й добре, та пора от не прийшла.
Тож далеко ще зима не відійшла.
Десь отам за поворотом і стоїть,
Мабуть хоче мокрим снігом все накрить.
Запустити заметілі й холоди.
То ж від дому ти далеко не ходи,
Бо вона усіх чатує у полях,
По дорогах, по гайочках і в лісах.
Як побачить, що людина йде сама,
Так задує і повернеться зима.
Ще з собою і морози приведе
І від холоду не дінешся ніде.
Будеш мерзнути і дути в рукави,
Щоб зігрітися холодної пори.
Отака зима підступна, як Мара,
Бо іти їй ще за обрій не пора.
Їй бо треба ще довгенько холодить
І вона вам у теплі не дасть пожить.
Буде дути, холодити до весни,
А весна приходить буде тільки в сни…
Та нічого, все одно на спад піде,
А весна-красна у добрий час прийде.
А зима розтала
Лютий, а зима розтала, попливла…
Закінчилась, наче й зовсім не була.
Затуманилась, розмокла і дощить,
Вдень вода довкіл під сонечком блищить.
Потепліло і морози відійшли,
Замість холоду тепленькі дні прийшли.
Все б то й добре, та пора от не прийшла.
Тож далеко ще зима не відійшла.
Десь отам за поворотом і стоїть,
Мабуть хоче мокрим снігом все накрить.
Запустити заметілі й холоди.
То ж від дому ти далеко не ходи,
Бо вона усіх чатує у полях,
По дорогах, по гайочках і в лісах.
Як побачить, що людина йде сама,
Так задує і повернеться зима.
Ще з собою і морози приведе
І від холоду не дінешся ніде.
Будеш мерзнути і дути в рукави,
Щоб зігрітися холодної пори.
Отака зима підступна, як Мара,
Бо іти їй ще за обрій не пора.
Їй бо треба ще довгенько холодить
І вона вам у теплі не дасть пожить.
Буде дути, холодити до весни,
А весна приходить буде тільки в сни…
Та нічого, все одно на спад піде,
А весна-красна у добрий час прийде.
Перший сніг ліг як біле диво,
Чорну землю легенько накрив.
Пізні квіти оздобив красиво,
І ялиночки засніжив.
Стало світло і біло-біло,
Звеселів раптом цілий світ.
Хоч недовго з небес сніжило,
Але снігу хватило для квіт,
Щоб вони, наче в казці стали.
Для ялинок, щоб ожили,
В хороводі затанцювали,
Й щиру радість нам принесли.
Перший сніг, споконвічне диво,
Тиху радість усім несе…
Всюди світло і так красиво,
В світі раптом змінилось все.
Вже зима до весни повертає
Вже зима, вже зима до весни повертає
І на небі безхмарному сонце блищить.
А з дахів капотить і бурулька звисає,
Та земля в сні тихенькому веснами снить.
То ж на зиму вже дивишся зовсім спокійно,
Бо вона добуває відведені дні.
І побільшало світла, і стало надійно,
Це ж зима уступає дорогу весні.
Скоро зійдуть сніги і звільняться всі ріки,
Попливуть скрізь крижини, немов кораблі…
Відійдуть холоди і морози навіки.
І заквітне весна на чарівній землі.
І зігріє нам душу цвітіння весняне,
Розтривожать серця звуки і голоси.
І кохання зненацька усіх нас застане,
Як завжди в цій порі серед квітів й краси.
Вже зими половина прожито
Вже зими половина прожито,
А навколо біліють сніги.
Віє вітер холодний сердито,
Льодом сковані всі береги.
До весни ще далеко-далеко,
І не скоро струмки задзюрчать.
Ще не скоро чарівні лелеки
До гніздечок своїх прилетять.
Але жевріє в серці надія,
Що підсніжник в свій час розцвіте.
І хоч віє сердито завія,
А весна десь простує проте.
Вже рік Новий усі стежки торує
Вже рік Новий усі стежки торує
Й до свят веселих наближає нас.
Сніжком біленьким, морозцем частує…
Й для привітань якраз надходить час.
То ж всіх людей з цим святом я вітаю,
Здоров’я зичу, щастя і тепла.
І спокою, та миру в ріднім краю,
Щоб доленька красивою була.
Хай чорний ворон в небі не кружляє,
А в піднебесся лине чистий сміх
І щира пісня високо злітає,
А промінь щастя хай торкнеться всіх.
І хоч зима та віхола гуляє,
А хочеться, щоб затишно було.
Нехай любов у людях зацвітає
Й несе усім-усім своє тепло.
А доброта зів’є в душі гніздечко
Й народжується, множиться, росте…
І зігріває кожному сердечко,
Щоб ваше серце стало золоте.
Щоб ви добро навчились дарувати,
Тепло душі уміли донести.
Змогли словами всіх зачарувати
І за собою в радість повести.
Селянам зичу — урожаю в полі,
А науковцям — щедрих відкриттів.
І всім-усім бажаю щастя-долі,
Щоб кожен мав усе, чого хотів…
Вірю в диво
Так хочеться повірити у диво,
Яке візьме й отак собі прийде.
Всі заживуть чудово і щасливо,
А сум і розпач раптом пропаде.
І буде казка, будемо радіти
І зустрічати світлий рік Новий.
І веселитися, сміятися, як діти,
А він пригорне — добрий і живий,
Новенький рік і щастя подарує,
Надію світлу, мрію чарівну.
А між людьми міцні мости збудує,
Покличе всіх в закохану весну.
І нам на серці дуже гарно стане,
І чарівним здаватиметься все.
Вночі у шибку Дід Мороз загляне
Й дарунки під ялинку принесе.
Вітання Діда Мороза в рік коня — 2014
Я Дід Мороз — червоний ніс.
Я вісті радісні приніс
І дуже гарні привітання,
Та найщиріші побажання.
Вітаю любо в рік Коня,
Здоров’я зичу всім щодня
І щастя, й радості земної,
І мрії, й казки осяйної.
Добробут закликаю в хату,
Надію в серденько крилату,
І щастя хай прийде у дім,
Щоб радісно жилось у нім!
Всі, хто про власних діток мріє,
В цім році буде при надії.
Хто добрий бізнес хоче мати,
В цім році може починати.
Цей рік багатий на події,
У вас є сила — більше дії.
Все, що задумали здійсниться,
То ж спокій вам хай лише сниться.
Не зволікаючи і сміло,
Беріться вже за добре діло.
Ідіть вперед і не вагайтесь,
Завжди на краще сподівайтесь.
І пам’ятайте кожен раз,
Залежить все в житті від вас.
То ж з гарним роком вас вітаю,
Всього найкращого бажаю:
Здоров’я, щастя і удачі,
Ви ж працьовиті, не ледачі!
Хай збудуться усі бажання,
Надії, мрії, сподівання…
Хай мирні й добрі будуть дні,
Лунають радісні пісні.
Живіть у ласці і любові,
Веселі, радісні, чудові.
Здорові будьте і щасливі,
Чарівні, світлі і красиві.
Ідіть до мрії крок за кроком.
Вітаю всіх вас з Новим роком!
Вітерець кружляв сніжинки
Вітерець кружляв сніжинки,
Ними засівав усе.
Від далекої хмаринки
Він на землю їх несе.
Щоб повсюди застелити
Чисто й біло в добрий час.
Людям душі звеселити
І порадувати нас.
Всім ранку доброго в Новому році
Всім ранку доброго в Новому році!
То ж прокидайтесь, сонечко цвіте!
Чекає щастя вас на кожнім кроці
Й життя цікаве, хоч і не просте.
Простого в цьому світі не буває,
Бо є турбота, в кожного своя.
Але любов і успіх вас чекає,
Щаслива доля — впевнена в цім я.
То ж починайте зразу добрі справи,
І не спиняйтеся на пів путі.
Якщо візьметесь до роботи жваво,
То й буде гарний успіх у житті.
Початок, кажуть, половина діла.
Бо особисту впевненість дає.
Людина бачить, що вона зуміла,
Значний потенціал у неї є.
То ж саме час старатися й творити,
Летіти ввись до власної мети.
Натхненно, творчо і змістовно жити,
Лиш треба в цім житті себе знайти.
Вночі зима тихесенько прийшла
І цілу ніч сніжила та сніжила.
Ще за собою холод привела,
Та все навколо гарно побілила.
Хоч не пора, а от взяла й прийшла.
І що поробиш, треба зустрічати.
Бо ж снігу мокрого довкола нанесла,
То ж зранку всі взялися за лопати.
Хоч довго і не пролежить цей сніг,
А все ж зима про себе нагадала.
Взяла й засипала білесенько поріг
І на землі усе поприсипала.
Прийшла зима не в пору і не в час,
Ще б почекала… Нащо так спішити?
Нехай би осінь побула у нас,
Щоб у теплі ще трішечки пожити…
Всім ранку доброго в Новому році
Всім ранку доброго в Новому році!
То ж прокидайтесь, сонечко цвіте!
Чекає щастя вас на кожнім кроці
Й життя цікаве, хоч і не просте.
Простого в цьому світі не буває,
Бо є турбота, в кожного своя.
Але любов і успіх вас чекає,
Щаслива доля — впевнена в цім я.
То ж починайте зразу добрі справи,
І не спиняйтеся на пів путі.
Якщо візьметесь до роботи жваво,
То й буде гарний успіх у житті.
Початок, кажуть, половина діла.
Бо особисту впевненість дає.
Людина бачить, що вона зуміла,
Значний потенціал у неї є.
То ж саме час старатися й творити,
Летіти ввись до власної мети.
Натхненно, творчо і змістовно жити,
Лиш треба в цім житті себе знайти.
Гілки обледеніли
Гілки обледеніли й задубіли,
Так смішно, бо мороз, а тут дощить.
Стежки всі зашкарубли, побіліли,
Закований у лід весь світ блищить.
Така ото природа загадкова,
Побачиш й те, на що не сподівавсь.
Якби ще сонце, то була б казкова,
Але проміннячку сьогодні — зась!
Суцільні хмари сірі, волохаті,
А з них то задощить, то сніг летить.
В таку погоду краще бути в хаті,
Бо для прогулянок не краща мить.
Слизька дорога, холодно і сиро,
Дощ льодяний жбурляє вітерець.
Хоч сніг біленький, та повсюди сіро,
Й ще холодніше стало під кінець.
Голубіє ранок
Голубіє ранок, тихо сонце сходить.
І сніги біліють, сріблом виграють.
Та пташина взимку пісні не заводить,
Бо далеко звідси пташечки живуть.
Їх весела пісня серця не тривожить,
Та воно сумує без палких пісень.
На снігу проміння блискіток примножить
І над світом встане знов зимовий день.
Горобці
Летять до мене горобці
І я за них відповідаю.
Зернятка, що в моїй руці,
Я в годівничку насипаю,
Щоб їли пташечки малі,
Бо взимку їм прожити важко.
Всі ж хочуть жити на Землі:
Людина, звір й маленька пташка.
А от коли весна прийде
Й засіє всюди гарні квіти,
Не буде шкідників ніде
І буде сад цвісти й радіти.
Грудень
2011
У цьому грудні є п’ять четвергів,
П’ять п’ятниць, п’ять субот — це ж треба!
Живіть у цьому грудні без боргів,
Й до вас прихильним стане вічне небо!
Грудневі дні
Які похмурі в грудні дні…
Лиш сонце випливе й сідає.
Веселонька не виринає,
І йдуть з душі сумні пісні…
Безбарвний, сірий небокрай.
Але душа в чеканні дива.
Від цього майже вже щаслива…
А диво де? Та постривай…
Воно прийде під рік Новий
З дарунками і зі свічками,
І закружляє разом з нами,
Неначе вітер степовий.
Похмурі дуже в грудні дні,
Та гарне святечко чекає.
Воно в ці дні нас надихає,
Дарує задуми ясні.
Де ти, зимонько?
Де ж ти, зимонько? Де поділася?
Чи то йти до нас полінилася?
Снігом трішечки лиш побавилась,
Та й під сонечком вся розплавилась…
Всюди сонячно і теплесенько,
Вітерець собі дме легесенько,
Ніби грається-розважається,
Холоди нести не збирається.
Та й морозами не загрожує,
Гарну осінь нам ще продовжує…
Але свято йде, Новий рік гряде,
А сніжку й на сміх ще нема ніде.
Де ж ти, зимонько, забарилася,
Може ти на нас розгнівилася?
Що робити нам, ми не знаємо,
Кожен божий день виглядаємо.
То ж трусни сніжком, хай він стелиться,
Хай дмухне, задує хурделиця!
А мороз хай місточки збудує,
Ріки льодом товстим замурує.
Будуть діти по ньому ковзатись,
Будуть весело всі розважатись.
Закружляють сніжинки лапаті.
І ялинки засвітяться в хаті.
Новий рік зазирне до оселі,
Будуть всі і щасливі й веселі.
Ждуть краси новорічної люди.
Хай гармонія буде повсюди:
У природі, в душі, у хатині,
В кожнім серці і в цілій країні.
Йди вже, зимонько, і не барися,
Скрізь пухнастим сніжком постелися,
Поле вкрий і зелену ялинку,
Дай їй ніжну тепленьку перинку.
Подаруй всім красу пречудову,
Заведи нас у казку зимову.
Де ти, зимонько?
Де ж ти, зимонько? Де поділася?
Чи то йти до нас полінилася?
Снігом трішечки лиш побавилась,
Та й під сонечком вся розплавилась…
Всюди сонячно і теплесенько,
Вітерець собі дме легесенько,
Ніби грається-розважається,
Холоди нести не збирається.
Та й морозами не загрожує,
Гарну осінь нам ще продовжує…
Але свято йде, Новий рік гряде,
А сніжку й на сміх ще нема ніде.
Де ж ти, зимонько, забарилася,
Може ти на нас розгнівилася?
Що робити нам, ми не знаємо,
Кожен божий день виглядаємо.
То ж трусни сніжком, хай він стелиться,
Хай дмухне, задує хурделиця!
А мороз хай місточки збудує,
Ріки льодом товстим замурує.
Будуть діти по ньому ковзатись,
Будуть весело всі розважатись.
Закружляють сніжинки лапаті.
І ялинки засвітяться в хаті.
Новий рік зазирне до оселі,
Будуть всі і щасливі й веселі.
Ждуть краси новорічної люди.
Хай гармонія буде повсюди:
У природі, в душі, у хатині,
В кожнім серці і в цілій країні.
Йди вже, зимонько, і не барися,
Скрізь пухнастим сніжком постелися,
Поле вкрий і зелену ялинку,
Дай їй ніжну тепленьку перинку.
Подаруй всім красу пречудову,
Заведи нас у казку зимову.
День погіршився
День погіршився, помітно спохмурнів,
Сірі хмари щільно сонце вкрили.
Вітерець до нас із півночі забрів
І почав носитись, що є сили.
Не спинявся і на мить, не спочивав,
Танцював, кружляв і забавлявся…
Спрагло воду всю з калюж повипивав
І до вечора кудись собі подався.
Так неначе він і зовсім не грішив,
Шарпаючи за рукав, за руку.
Ніби то не він гілляччя потрощив…
Стало зразу тихо, ані звуку…
День до вечора у спокої поплив,
Навіть сонце промінець послало.
Вітер вчасно у валторни протрубив,
В повній тиші вечоріти стало.
День погожий, синє небо
День погожий, синє небо
І мороз — усе, як треба.
Це зима, сніжок біліє,
Сонце світить, та не гріє.
Вкрились льодом став і річка
І попискує синичка:
Їсти хочеться і пити,
Бо зимою важко жити.
Холоднеча допікає,
А мороз за ніс щипає.
Та багато дітвори
Мчать на саночках з гори.
Тут розвага є у них:
Щастя, радість, гомін, сміх.
Та недовго день ясніє —
Дуже рано сутеніє.
Дерева дружно оголили віти
Дерева дружно оголили віти
І чорні, наче привиди, стоять.
Голівки сумно опустили квіти,
Хоч фарбами подекуди горять.
Та вже недовго їм палахкотіти,
Мороз вночі сердито засичить,
Замерзнуть і погаснуть квіти
Й краса кудись подінеться за мить.
Й зима холодна всюди запанує,
А замурує ріки товстий лід,
Завіями сердитими задує,
А на снігах виднітиметься слід.
То ж фарби переважно чорно-білі,
Та є своя краса в пейзажі тім.
Стоятимуть дерева задубілі,
Хмарки пливтимуть в небі голубім…
Мереживом не раз покриє іній
Усе навколо, наче у казках.
А в небесах заграє колір синій
І щира радість зазвучить в піснях.
Порадують усіх легкі сніжинки,
Що з хмар густих летітимуть не раз.
То ж і зимою є такі хвилинки,
Що будуть щиро радувати нас.
Дивина
Дивина! Новий рік надворі,
Холоди так до нас і не йдуть.
У моєму маленькім дворі
Хризантеми ще й досі цвітуть.
Правда, квіти на зжухлій траві,
Колір втратили, трохи руді.
Але ж, диво, ще й досі живі
Хризантеми без сонця бліді.
Дивина. Та і що тут слова.
У природі трапляється все.
Квіти в січні квітують, бува,
В червні паморозь вітер несе…
Дивна зима
Зима. А небо так синіє…
Ніде й хмариночки нема.
Низенько сонце, але гріє.
Й не скажеш, що уже зима…
Що вже давно вона в дорозі
Та до середини іде.
І рік Новий вже на порозі,
А снігу й льоду ще — ніде.
Травичка всюди зеленіє
Й температура плюсова.
Хоч дуже раненько темніє,
Та нічка зоряна й жива…
Дивовижна зима
Вже третій день Нового року.
Надворі сонечко. Зима.
І тепло, й гарно так, нівроку,
Морозу й снігу в нас нема.
Петрушка щедро зеленіє.
Росте цибулька на вікні.
І хоч зарання сутеніє,
Та дуже радісно мені.
Бо в синім небі ні хмарини,
Краса і благодать сама.
Тепло, приємне для людини,
Хоч в календ арику — зима.
З землі вже випнулися квіти,
Хоч їм рости не до пори.
Вони ж цікаві, наче діти,
Бо ж світить сонечко згори
І, навіть, трішки пригріває.
Ну, то ж не вирости чого…
Морозу й снігу все немає,
Й не буде, може, вже його?
А зиму просто проминемо,
Нехай вона приходить в сни.
Ми до весни усі підемо…
Гайнемо зразу до весни…
Дихання весни
Іще зима, від снігу всюди біло,
Та викотилось сонце в небеса
І небо чисто враз заголубіло,
І стало тепло. Просто чудеса!
Розтанув лід під берегом на річці,
Водичка чиста-чиста, мов кришталь.
І зайчики поблискують в водичці,
Та скоро все скінчилося, на жаль.
Бо в небі сірі хмари в кучу збились
І заховали сонце золоте.
Сніжинки у повітрі зароїлись,
Бо ще ж зима, та мова не про те…
А про весну, що вже десь зовсім близько,
Бо сонце пригріває не на жарт.
Весною пахне, хоч на стежці слизько,
Але весна вже стала десь на старт
І почала свій біг, ні, почала летіти.
В повітрі чути дихання її.
То ж сонцю дужче хочеться пригріти,
Щоб сповнити теплом ліси й гаї.
Щоб сніг на ручаї перетворився,
Щоб всюди розлилась вода ясна.
А світ життям чарівним заструмився…
В повітрі справді пахне вже весна…
Загадки про зиму
Скрізь біленько, гарно, чисто!
Навіть дуже урочисто.
Але квіточок — нема…
Значить це прийшла — ЗИМА.
Всі стоять дерева голі,
А вона в зеленій льолі.
І красива, мов картинка,
Й називається — ЯЛИНКА.
Дні короткі, довгі ночі,
Сонце сходить неохоче.
Та міняється усе,
Щось новеньке день несе.
А як дням скінчився лік,
то приходить НОВИЙ РІК
Нерухома стала річка,
Де поділася водичка?
Скрізь збудовані мости,
По водичці можна йти,
Через річку, та не вбрід,
Бо з води зробився — ЛІД.
А скажіть мені, хто знає,
що зимою виростає?
Головою вниз росте…
От питання непросте!
Це не редька й не цибулька…
Звичайнісінька — БУРУЛЬКА.
Холод взимку так і тисне,
Сіра хмара в небі висне.
А із неї, як пушинки
Падають легкі — СНІЖИНКИ.
То хурделиця літає,
Кружить все і замітає.
То сніжок крупою сіє,
То летить навкруг — ЗАВІЯ.
Вийшло зайчиків багато
Зустрічати гарне свято.
Мерзне зайчик — скік та скік…
Де подівся — НОВИЙ РІК?
Але свято вже повсюди
І його стрічають люди.
Добрий бачиться прогноз:
Йде на свято — ДІД МОРОЗ!
Греки в Україні — грецька етнічна меншина, яка проживає в Україні. За даними перепису 2001, в Україні мешкає 91,5 тисяч етнічних греків[1], з них 77,5 у Приазов’ї, Донецька область (див. Греки Приазов’я: румеї та уруми). Значні осередки греків в Україні також сконцентровані навколо міст Одеса, Харків, Житомир, Ніжин, Львів.
Зміст [сховати]
1 Історія розселення та сучасність
2 Мова
3 Греки Приазов’я
4 Відомі греки України
5 Див. також
6 Примітки
7 Посилання
Історія розселення та сучасність[ред. • ред. код]
Див. також: Античні міста Північного Причорномор’я
Кримський грек 1840.jpg Кримські греки 1840.jpg
Кримські греки, «Картины России и быт разноплеменных
ея народов: из путешествий» П. П. Свіньїна, 1840 рік
Грецька присутність у чорноморському регіоні існувала задовго до Київської Русі. Греки заснували колонії на українських берегах Чорного моря ще в 6 столітті до н. е. Грецькі колонії торгували з різними стародавніми народами навколо Чорного моря: скіфами, меотами, кіммерійцями, готами, прото-слов’янами.
Після половців та монголо-татарської навали зі степу на північ від Чорномор’я греки залишилися тільки в містах за межами Кримських гір, на їх південних схилах. Вони жили з кримськими татарами до завоювання Криму Російською імперією та переселенням греків з Криму на північне узбережжя Азовського моря царицею Катериною II.
Розселення греків в УРСР за переписом 1926 р.
Нова територія була призначена для греків між Маріуполем та Донецьком і в основному представлена південною частиною Донецької області, або так званим Приазов’ям. Разом з греками були поселені українці і німці, а потім і росіяни. Українці переважно оселялися в селах та частково в містах цієї області, на відміну від греків, які відновлювали свої міста, навіть надаючи їм оригінальних кримських назв. З цього часу більшість грецьких поселень на півдні Донецької області носили назву населених пунктів в Криму: Ялта — Ялта, Гурзуф — Урзуф і т. д.
За часів Радянського Союзу відбулися, так звана, грецька операція НКВС та депортація понтійських греків до Сибіру та казахстанського степу. Втім 1956 року більшість з тих, хто вижив, повернулися назад до своїх домівок. У 1980-90ті роки Грецька Республіка вітала повернення етнічних греків на батьківщину, і значна їх частина масово емігрувала.
Динаміка чисельності етнічних греків в межах сучасної України за роками
1926 1939 1959 1970 1979 1989 2001
Чисельність, тис 104,7 107,0 104,4 106,9 104,1 98,6 91,5
Частка, % 0,36% 0,35% 0,25% 0,23% 0,21% 0,19% 0,19%
За переписом 2001 року, в Україні мешкало 91 500 греків, більшість з яких (77 000), як і раніше живуть в Донецькій області. Вищі оцінки — близько 160 000 осіб — були зареєстровані у минулому, що пояснюється політикою інтенсивної асиміляцією, яка провадилась радянським урядом.
19 лютого 2009 року в приміщенні Укрінформу відбулась презентація першого навчального посібника М. Смоліної «Урумский язык. Урум дили» та навчальний посібник К. Балабанова і Н. Терентьєвої «Греки в Україні» — перший посібник про національну меншину, рекомендований Міносвіти і науки України для студентів вузів[2].
Мова[ред. • ред. код]
Див. також: Румейська мова та Урумська мова
Рідна мова греків України за переписами[3][4][5][6]
1970 1979 1989 2001
російська 90,5% 88,7% 78,8% 88,5%
грецька 6,7% 8,9% 18,5% 6,4%
українська 2,4% 2,3% 2,3% 4,8%
інша 0,4% 0,1% 0,4% 0,6%
За переписом 2001 року, серед греків України вказали на вільне володіння мовами:[7][8]
російською — 97,5%
українською — 57,5%
грецькою — 23,4%
Населені пункти, у яких під час перепису 2001 р. грецьку мову назвали рідною більше 5% населення.[9]
Населений пункт Район Область % грецькомовних
с. Бугас Волноваський район Донецька область 22,3
с-ще Кипуча Криниця Старобешівський район Донецька область 18,8
с. Новомирне Арцизький район Одеська область 15,0
с. Ялта Великоновосілківський район Донецька область 11,2
с. Улакли Великоновосілківський район Донецька область 10,0
с. Запоріжжя Великоновосілківський район Донецька область 9,4
с. Стила Старобешівський район Донецька область 9,0
с. Чермалик Тельманівський район Донецька область 8,5
с. Комар Великоновосілківський район Донецька область 7,3
с. Кременівка Володарський район Донецька область 7,1
с. Красна Поляна Великоновосілківський район Донецька область 7,1
с. Гранітне Тельманівський район Донецька область 6,9
с-ще Зернове Старобешівський район Донецька область 6,7
с. Садове Нижньогірський район АР Крим 6,3
с. Старогнатівка Тельманівський район Донецька область 6,3
с. Виноградівка Арцизький район Одеська область 5,4
Греки Приазов’я[ред. • ред. код]
Докладніше: Греки Приазов’я
Перші грецькі поселення в Приазов’ї виникли в 1780-і роки, до переселення греків з Криму ці землі залишались ніяким чином не задіяними. У мовному відношенні приазовські греки діляться на дві відмінні одна від одної групи: румеї, які спілкуються румейським діалектом грецької мови та уруми, мова яких відноситься до групи тюркських мов. У сучасному Приазов’ї греки-румеї і греки-уруми проживають окремо. Втім усі греки Приазов’я, незалежно від лінгвістичної належності, сповідують православ’я і вважають себе греками, зберігають яскраво виражену грецьку самосвідомість та передають її своїм нащадкам. Визначними подіями для греків Приазов’я та всього Донецького краю є Міжнародний фестиваль грецької культури «Мега-Йорти» ім. Д. Патричі та Фестиваль грецької пісні імені Тамари Каци.
Розселення греків у районах (разом з містами) Донецької області за переписом 2001 р.
Розселення греків у Донецькій області за переписом 2001 р.:[10]
міськрада / район чисельність частка
Маріуполь 21 923 4,3%
Донецьк 10 180 1,0%
Великоновосілківський район 9 730 19,7%
Старобешівський район 7 491 13,4%
Володарський район 6 223 20,0%
Тельманівський район 6 172 17,5%
Першотравневий район 5 882 20,1%
Волноваський район 2 959 3,2%
Макіївка 1 139 0,3%
Мар’їнський район 958 1,1%
Докучаївськ 533 2,1%
Новоазовський район 389 1,0%
Харцизьк 321 0,3%
Слов’янськ 320 0,2%
Селідове 238 0,4%
Авдії вка 206 0,6%
Торез 141 0,1%
Сніжне 126 0,2%
Добропілля 116 0,2%
Відомі греки України[ред. • ред. код]
Паша Ангеліна
Іван Папанін
Герої України
Возіанов Олександр Федорович
Скудар Георгій Маркович
Герої Оборони Севастополя 1941 — 1942 роки
Чекмак Вілор
Герої Радянського Союзу
Бахчиванджі Григорій Якович
Дубінда Павло Христофорович
Єгоров Спиридон Михайлович
Колпакчі Володимир Якович
Мурза Ілля Митрофанович
Папанін Іван Дмитрович (двічі Герой Радянського Союзу)
Рафтопуло Анатолій Анатолійович
Талах Костянтин Якович
Тахтаров Ілля Федорович
Целіо Георгій Кузьмич
Герої соціалістичної праці
Паша Ангеліна (двічі Герой соціалістичної праці)
Апазіді Юрій Костянтинович
Апостолова Тіна Дмитріївна
Красозов Іван Павлович
Ротто Іван Дмитрович
Хаджинов Михайло Іванович
Діячі культури та мистецтв
Куїнджі Архип Іванович — видатний український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог.
Каразін Василь Назарович — український вчений, винахідник, громадський діяч, засновник Харківського університету.
Тетяна Мамакі — уродженка Києва, засновниця Афінської балетної школи, прима-балерина Національної опери Греції.
Патрича Донат Костянтинович — український поет, композитор, перекладач з грецької мови, заслужений працівник культури України, член Національної спілки письменників України, автор гімну греків в Україні, засновник фестивалю «Мега-Йорти».
Діячі науки і техніки
Анатолій Мазаракі — український науковець, ректор Київського національного торговельно-економічного університету, професор, доктор економічних наук, дійсний член-кореспондент Академії педагогічних наук України, заслужений діяч науки і техніки України.
Діячі спорту
Халаджі Дмитро Васильович — український спортсмен, чемпіон України з пауерліфтингу; автор понад двох десятків силових рекордів, занесених до Книги рекордів України, Книгу рекордів Росії, Всесвітню Книгу рекордів Гіннеса.
Хачеріді Євген Григорович — український футболіст грецького походження, центральний захисник «Динамо» (Київ) та національної збірної України.
Греки в Україні — грецька етнічна меншина, яка проживає в Україні. За даними перепису 2001, в Україні мешкає 91,5 тисяч етнічних греків[1], з них 77,5 у Приазов’ї, Донецька область (див. Греки Приазов’я: румеї та уруми). Значні осередки греків в Україні також сконцентровані навколо міст Одеса, Харків, Житомир, Ніжин, Львів.
Зміст [сховати]
1 Історія розселення та сучасність
2 Мова
3 Греки Приазов’я
4 Відомі греки України
5 Див. також
6 Примітки
7 Посилання
Історія розселення та сучасність[ред. • ред. код]
Див. також: Античні міста Північного Причорномор’я
Кримський грек 1840.jpg Кримські греки 1840.jpg
Кримські греки, «Картины России и быт разноплеменных
ея народов: из путешествий» П. П. Свіньїна, 1840 рік
Грецька присутність у чорноморському регіоні існувала задовго до Київської Русі. Греки заснували колонії на українських берегах Чорного моря ще в 6 столітті до н. е. Грецькі колонії торгували з різними стародавніми народами навколо Чорного моря: скіфами, меотами, кіммерійцями, готами, прото-слов’янами.
Після половців та монголо-татарської навали зі степу на північ від Чорномор’я греки залишилися тільки в містах за межами Кримських гір, на їх південних схилах. Вони жили з кримськими татарами до завоювання Криму Російською імперією та переселенням греків з Криму на північне узбережжя Азовського моря царицею Катериною II.
Розселення греків в УРСР за переписом 1926 р.
Нова територія була призначена для греків між Маріуполем та Донецьком і в основному представлена південною частиною Донецької області, або так званим Приазов’ям. Разом з греками були поселені українці і німці, а потім і росіяни. Українці переважно оселялися в селах та частково в містах цієї області, на відміну від греків, які відновлювали свої міста, навіть надаючи їм оригінальних кримських назв. З цього часу більшість грецьких поселень на півдні Донецької області носили назву населених пунктів в Криму: Ялта — Ялта, Гурзуф — Урзуф і т. д.
За часів Радянського Союзу відбулися, так звана, грецька операція НКВС та депортація понтійських греків до Сибіру та казахстанського степу. Втім 1956 року більшість з тих, хто вижив, повернулися назад до своїх домівок. У 1980-90ті роки Грецька Республіка вітала повернення етнічних греків на батьківщину, і значна їх частина масово емігрувала.
Динаміка чисельності етнічних греків в межах сучасної України за роками
1926 1939 1959 1970 1979 1989 2001
Чисельність, тис 104,7 107,0 104,4 106,9 104,1 98,6 91,5
Частка, % 0,36% 0,35% 0,25% 0,23% 0,21% 0,19% 0,19%
За переписом 2001 року, в Україні мешкало 91 500 греків, більшість з яких (77 000), як і раніше живуть в Донецькій області. Вищі оцінки — близько 160 000 осіб — були зареєстровані у минулому, що пояснюється політикою інтенсивної асиміляцією, яка провадилась радянським урядом.
19 лютого 2009 року в приміщенні Укрінформу відбулась презентація першого навчального посібника М. Смоліної «Урумский язык. Урум дили» та навчальний посібник К. Балабанова і Н. Терентьєвої «Греки в Україні» — перший посібник про національну меншину, рекомендований Міносвіти і науки України для студентів вузів[2].
Мова[ред. • ред. код]
Див. також: Румейська мова та Урумська мова
Рідна мова греків України за переписами[3][4][5][6]
1970 1979 1989 2001
російська 90,5% 88,7% 78,8% 88,5%
грецька 6,7% 8,9% 18,5% 6,4%
українська 2,4% 2,3% 2,3% 4,8%
інша 0,4% 0,1% 0,4% 0,6%
За переписом 2001 року, серед греків України вказали на вільне володіння мовами:[7][8]
російською — 97,5%
українською — 57,5%
грецькою — 23,4%
Населені пункти, у яких під час перепису 2001 р. грецьку мову назвали рідною більше 5% населення.[9]
Населений пункт Район Область % грецькомовних
с. Бугас Волноваський район Донецька область 22,3
с-ще Кипуча Криниця Старобешівський район Донецька область 18,8
с. Новомирне Арцизький район Одеська область 15,0
с. Ялта Великоновосілківський район Донецька область 11,2
с. Улакли Великоновосілківський район Донецька область 10,0
с. Запоріжжя Великоновосілківський район Донецька область 9,4
с. Стила Старобешівський район Донецька область 9,0
с. Чермалик Тельманівський район Донецька область 8,5
с. Комар Великоновосілківський район Донецька область 7,3
с. Кременівка Володарський район Донецька область 7,1
с. Красна Поляна Великоновосілківський район Донецька область 7,1
с. Гранітне Тельманівський район Донецька область 6,9
с-ще Зернове Старобешівський район Донецька область 6,7
с. Садове Нижньогірський район АР Крим 6,3
с. Старогнатівка Тельманівський район Донецька область 6,3
с. Виноградівка Арцизький район Одеська область 5,4
Греки Приазов’я[ред. • ред. код]
Докладніше: Греки Приазов’я
Перші грецькі поселення в Приазов’ї виникли в 1780-і роки, до переселення греків з Криму ці землі залишались ніяким чином не задіяними. У мовному відношенні приазовські греки діляться на дві відмінні одна від одної групи: румеї, які спілкуються румейським діалектом грецької мови та уруми, мова яких відноситься до групи тюркських мов. У сучасному Приазов’ї греки-румеї і греки-уруми проживають окремо. Втім усі греки Приазов’я, незалежно від лінгвістичної належності, сповідують православ’я і вважають себе греками, зберігають яскраво виражену грецьку самосвідомість та передають її своїм нащадкам. Визначними подіями для греків Приазов’я та всього Донецького краю є Міжнародний фестиваль грецької культури «Мега-Йорти» ім. Д. Патричі та Фестиваль грецької пісні імені Тамари Каци.
Розселення греків у районах (разом з містами) Донецької області за переписом 2001 р.
Розселення греків у Донецькій області за переписом 2001 р.:[10]
міськрада / район чисельність частка
Маріуполь 21 923 4,3%
Донецьк 10 180 1,0%
Великоновосілківський район 9 730 19,7%
Старобешівський район 7 491 13,4%
Володарський район 6 223 20,0%
Тельманівський район 6 172 17,5%
Першотравневий район 5 882 20,1%
Волноваський район 2 959 3,2%
Макіївка 1 139 0,3%
Мар’їнський район 958 1,1%
Докучаївськ 533 2,1%
Новоазовський район 389 1,0%
Харцизьк 321 0,3%
Слов’янськ 320 0,2%
Селідове 238 0,4%
Авдії вка 206 0,6%
Торез 141 0,1%
Сніжне 126 0,2%
Добропілля 116 0,2%
Відомі греки України[ред. • ред. код]
Паша Ангеліна
Іван Папанін
Герої України
Возіанов Олександр Федорович
Скудар Георгій Маркович
Герої Оборони Севастополя 1941 — 1942 роки
Чекмак Вілор
Герої Радянського Союзу
Бахчиванджі Григорій Якович
Дубінда Павло Христофорович
Єгоров Спиридон Михайлович
Колпакчі Володимир Якович
Мурза Ілля Митрофанович
Папанін Іван Дмитрович (двічі Герой Радянського Союзу)
Рафтопуло Анатолій Анатолійович
Талах Костянтин Якович
Тахтаров Ілля Федорович
Целіо Георгій Кузьмич
Герої соціалістичної праці
Паша Ангеліна (двічі Герой соціалістичної праці)
Апазіді Юрій Костянтинович
Апостолова Тіна Дмитріївна
Красозов Іван Павлович
Ротто Іван Дмитрович
Хаджинов Михайло Іванович
Діячі культури та мистецтв
Куїнджі Архип Іванович — видатний український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог.
Каразін Василь Назарович — український вчений, винахідник, громадський діяч, засновник Харківського університету.
Тетяна Мамакі — уродженка Києва, засновниця Афінської балетної школи, прима-балерина Національної опери Греції.
Патрича Донат Костянтинович — український поет, композитор, перекладач з грецької мови, заслужений працівник культури України, член Національної спілки письменників України, автор гімну греків в Україні, засновник фестивалю «Мега-Йорти».
Діячі науки і техніки
Анатолій Мазаракі — український науковець, ректор Київського національного торговельно-економічного університету, професор, доктор економічних наук, дійсний член-кореспондент Академії педагогічних наук України, заслужений діяч науки і техніки України.
Діячі спорту
Халаджі Дмитро Васильович — український спортсмен, чемпіон України з пауерліфтингу; автор понад двох десятків силових рекордів, занесених до Книги рекордів України, Книгу рекордів Росії, Всесвітню Книгу рекордів Гіннеса.
Хачеріді Євген Григорович — український футболіст грецького походження, центральний захисник «Динамо» (Київ) та національної збірної України.
Санві́нь-ле-Мін (фр. Sanvignes-les-Mines) — муніципалітет у Франції, у регіоні Бургундія, департамент Сона і Луара. Населення — 4394 осіб (2011)[1].
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 290 км на південний схід від Парижа, 95 км на південний захід від Діжона, 60 км на північний захід від Макона.
Зміст [сховати]
1 Демографія
2 Економіка
3 Див. також
4 Примітки
Демографія[ред. • ред. код]
Динаміка населення (INSEE ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[3]:
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 2080 444 168 512 528 380 48
Жінки 2296 348 180 536 612 552 68
[по казати]Статево-вікова піраміда
Економіка[ред. • ред. код]
2010 року серед 2562 осіб працездатного віку (15-64 років) 1859 були активними, 703 — неактивними (показник активності 72,6%, у 1999 році було 64,6%). З 1859 активних мешканців працювало 1614 осіб (866 чоловіків та 748 жінок), безробітними було 245 (120 чоловіків та 125 жінок). Серед 703 неактивних 182 особи були учнями чи студентами, 298 — пенсіонерами, 223 були неактивними з інших причин[4].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 2025 оподаткованих домогосподарств у яких проживали 4578,0 особи, медіана доходів виносила 16 667 євро на одного особоспоживача[5]