Вікно в Європу — 3

Початок статті http://ord-ua.com/2011/02/14/vikno-v-yevropu/

http://ord-ua.com/2011/02/17/vikno-v-yevropu-2/

Страсбурзький суд – найсправедливіший суд в Україні. Хоча б тому, що на інші форми відправлення правосуддя громадянам України розраховувати не доводиться – навіть якщо вони достатньо заможні, щоби купити, наприклад, ухвалу Вищого адміністративного суду. Тому продовжимо наш лікнеп і розповімо, як треба збирати докази для Європейського суду з прав людини на прикладі майбутньої справи «Максим Слободян проти України».

Донедавна все було навпаки – це Україна була проти 19-річного хлопця з Кривого Рогу, якого в ніч з 26 на 27 грудня 2010 року незаконного затримали, а потім побили та пограбували в Довгинцівському райвідділі. З тим, щоби приховати сліди міліцейських злочинів, на ранок суддя Пруднік без судового засідання, без адміністративних матеріалів і навіть без з’ясування особи «правопорушника» усно розпорядилась арештувати юнака на 10 діб за начебто скоєне ним «дрібне хуліганство».

З повідомленням про злочин, який ми опублікували раніше

http://ord—ua.com/2011/02/17/vikno—v—yevropu-2/ ,

Максим звернувся до Довгинцівської районної прокуратури після звільнення з ІТТ – 10 січня 2011 року. Відповідно до ст. 95 КПК України прокурор або слідчий прокуратури зобов’язані були його опитати та відібрати розписку про те, що заявник попереджений про відповідальність, встановлену за завідомо неправдиве повідомлення про злочин. Але нічого цього не робилося, ніхто Максима в прокуратуру не викликав, натомість через два дні безграмотний слідчий Маханьков «видав на гора» постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, що містить понад десяток граматичних помилок. Це й не дивно – Маханьков, як виявилося, взагалі не володіє державною мовою за курс бодай початкової школи, тому процесуальний документ був складений тим суржиком, яким спілкуються в криворізьких підворіттях.

ПОСТАНОВЛЕНИЕ

об отказе в возбуждении уголовного дела

13 января 2011 года город Кривой Рог

Следователь прокуратуры Долгинцевского района г.Кривого Рога Днепропетровской области, юрист 3 класса Маханьков Д.Ю., рассмотрев материалы проверки по заявлению гр. Слободяна М.Ю., —

УСТАНОВИЛ:

10.01.2011 года, в прокуратуру Долгинцевского района г.Кривого Рога с заявлением обратился гр. Слободян М.Ю., в котором просит привлечь к уголовной ответственности участкового инспектора Долгинцевского РО КГУ УМВД Украины в Днепропетровской области Горбунова Сергея Владимировича, который превышая власть и служебные полномочия, незаконно задержал его, сфальсифицировал материалы административного дела, а также завладел принадлежащим ему имуществом – мобильным телефоном «Sony Ericsson K 750i».

Доследственной проверкой установлено, что 26.12.2010 года примерно в 23-30 часов, Слободян Максим Юрьевич, 20.12.1991 года рождения, совместно с неустановленным проверкой парнем, находился в салоне автомобиля «РУТА» государственный регистрационный номер АЕ 2789 АА, маршрутного такси №307 двигающегося по маршруту «Кривой Рог – Главный» — «мкрн. Юбилейный», при этому Слободян М.Ю. находился в состоянии алкогольного опьянения.

По пути следования, в районе остановки общественного транспорта «Новинки», в Долгинцевском районе г.Кривого Рога, Слободян М.Ю., будучи в состоянии алкогольного опьянения, стал выражаться в адрес водителя маршрутного такси Зуенко О.В. нецензурной бранью, чем нарушал общественный порядок и спокойствие граждан, находящихся в салоне автомобиля.

Водитель маршрутного такси Зуенко О.В., с целью пресечения хулиганских действий, остановил управляемый ним автомобиль у проезжей части дороги рядом с автомобилем дежурной части Долгинцевского РО КГУ УМВД Украины в Днепропетровской области, в котором в это время находилась следственно-оперативная группа, указанного райотдела милиции.

После чего, водитель Зуенко О.В. совместно с работниками милиции Горбуновым С.В., Запорожцем А.О., Федоришиным Р.В. проследовали в салон маршрутного такси, где находился Слободян М.Ю. и представившись работниками Долгинцевского РО КГУ УМВД Украины в Днепропетровской области, предложили Слободяну М.Ю. прекратить нарушать общественный порядок.

Однако, Слободян М.Ю., игнорируя требования работников правоохранительного органа, умышленно продолжал выражаться нецензурной бранью, тем самым нарушать общественный порядок.

В следствии чего, сотрудники милиции предложили Слободяну М.Ю. проехать в Долгинцевский РО КГУ УМВД Украины в Днепропетровской области для дальнейшего разбирательства.

27.12.2010 года старшим участковым инспектором Долгинцевского РО КГУ УМВД Украины в Днепропетровской области Горбуновым С.В. в отношении гр. Слободяна М.Ю. был составлен протокол о совершении административного правонарушения, предусмотренный, ст. 173 КоАП Украины. От подписи в указанном протоколе Слободян М.Ю. отказался, о чем в протокол внесена соответствующая пометка.

Также, работниками милиции в присутствии понятых был произведен досмотр личных вещей Слободяна М.Ю. в ходе которого, каких либо вещей у Слободяна М.Ю. не обнаружено, о чем составлен соответствующий протокол.

27.12.2010 года, на основании составленного ранее административного протокола, судьей Долгинцевского районного суда г.Кривого Рога Прудник Н.Г., вынесено постановление о применении к Слободяну М.Ю. административного взыскания в виде ареста на 10 суток.

Данные обстоятельства, полностью и объективно подтверждаются материалами собранными в ходе доследственной проверки, к которым относятся объяснения участкового инспектора Долгинцевского РО КГУ УМВД Украины в Днепропетровской области Горбунова С.В., Шкварлы С.И., Запорожца А.О., Гоголь О.В., Бугрима А.Н., а также другими материалами в их совокупности.

Таким образом, каких-либо объективных данных свидетельствующих о преступной деятельности старшего участкового инспектора Долгинцевского РО КГУ УМВД Украины в Днепропетровской области Горбунова С.В. не добыто.

Принимаю во внимание изложенные обстоятельства, руководствуясь ст. 130, ст.6 п.2 УПК Украины, —

ПОСТАНОВИЛ:

В возбуждении уголовного дела в отношении старшего участкового инспектора Долгинцевского РО КГУ УМВД Украины в Днепропетровской области Горбунова С.В. по ст. 186, ст. 365, ст.366, ст. 371 УК Украины – отказать на основании ст.6 п.2 УПК Украины в виду отсутствия в его действиях состава преступления.

О принятом решении уведомить всех заинтересованных лиц.

Копию данного постановления направить прокурору Долгинцевского района г. Кривого Рога Днепропетровской области.

Следователь прокуратуры

Долгинцевского району г.Кривого Рога

Днепропетровской области,

юрист 3 класса Д.Ю.Маханьков

Судячи з кількості граматичних помилок, Маханьков, дійсно, є юристом 3 класу. Бо в четвертий клас з такими знаннями не переводять, а залишають на другий рік. Та що там граматика – Маханьков навіть не знає, що в Дніпропетровській області функціонує на просто Управління, а Головне управління Міністерства внутрішніх справ України…

Взагалі-то, Максим звертався з заявою у зв’язку з незаконним затриманням, пограбуванням і завданням йому тілесних ушкоджень в приміщенні райвідділу, де він провів 12 годин без жодного документального оформлення. Раніше Головне управління МВС України в Дніпропетровській області розміщувало на своєму сайті інформаційне повідомлення про те, що Максима ніхто не затримував і в райвідділі він не ночував – хлопця буцімто о третій годині ночі з райвідділу випустили, а о дев’ятій ранку він добровільно повернувся в знайомі стіни. Писалося на міліцейському сайті й про те, що водій маршрутного таксі начебто сам привіз Максима в райвідділ, обурений його поведінкою. Писалося й про те, що, є якісь свідки, які можуть підтвердити, що хлопець бешкетував. Але тепер вся ця маячня з міліцейського сайту прибрана, ані слова про те, що Слободян провів ніч удома у відмовній постанові також не має, а свідками виявилися працівники міліції, яких Максим, власне, і вимагав притягнути до кримінальної відповідальності.

Закономірне питання – так де ж ночував Слободян Максим Юрійович з 26 на 27 грудня 2010 року? Якщо в Довгинцівському райвідділі – то на підставі чого і в якості кого?

Також не має у відмовній постанові й згадок про те, що Максима вночі вивозили з райвідділу в дві лікарні – на освідування до травматолога та нарколога. А, між тим, МВС України 28 грудня 2010 року солов’єм заливалося, оповідаючи, що лікарі не виявили в Слободяна жодних тілесних ушкоджень, натомість видали довідку про те, що він перебуває в стані алкогольного сп’яніння. Але дуже швидко з’ясувалось, що це – чергова брехня Департаменту зв’язків з громадськістю. До лікарів Максима, дійсно, возили на його вимогу. При цьому хірург зробив висновок про наявність у хлопця щойно отриманих тілесних ушкоджень, а лікар-нарколог не виявила ніякого сп’яніння. Через це довідку нарколога довелося просто підробляти – тому прокуратура й не наважилась послатись на сфальсифікований документ.

А мобільний телефон? – Це взагалі пісня. Раніше міліціонери запевняли, що телефон у Максима був, але він віддав його батькові, який вночі провідував сина в райвідділі. Тепер про батька – ані пари з вуст. Натомість прокурор пише, що ніякого телефону в Максима не було взагалі. Це тим більше смішно, що перше повідомлення про затримання хлопця в Довгинцівському райвідділі на сайті «ОРД» з’явилось у ніч з 26 на 27 грудня якраз завдяки тому, що Максим зміг зателефонувати з райвідділу в Київ з «неіснуючого» телефону та повідомити про те, що з ним коїться.

Зрозуміло, що ця відмовна постанова – то прекрасний доказ для Євросуду відсутності в Україні ефективних засобів правового захисту. Громадянину, якого побили та пограбували в міліції, просто нема куди звертатись по допомогу. Хіба лише в Європейський суд з прав людини. Цікаво, представник Міністерства юстиції України також буде розповідати в Страсбурзі, що в Максима не було з собою телефону?..

А з тим, щоби представник України не говорив, що, начебто, слідчий Маханьков – це одиничний дебіл, який випадково потрапив до чесних і законослухняних лав працівників прокуратури, і по ньому не можна судити про ситуацію в цілому, постанову Маханькова Слободян оскаржив до суду. На доказ відсутності в Україні ще й правосуддя.

Цю скаргу ми також подаємо як взірець для тих, хто захоче піти в Європу шляхом криворізького юнака. Зазначимо лише, що, відповідно до ст.ст. 99-1 та 236-1 КПК України, скарга на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи подається до суду за місцем розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, впродовж семи днів з дня отримання її копії (тому в тексті скарги й зазначено, коли саме ця копія була вручена скаржникові) – у даному випадку в той самий Довгинцівський районний суд, голова якого, мадам Пруднік, давно й натхненно разом з прокурором і начальником міліції бандитничає на районі.

У Довгинцівський районний суд м.Кривий Ріг

50086, м. Кривий Ріг, вул. Л. Бородича, 3

Скаржник: СЛОБОДЯН Максим Юрійович,

50055, м. Кривий Ріг, Довгинцівський р-н, вул. ххх

Зацікавлена особа:

Слідчий Довгинцівської районної прокуратури

м.Кривий Ріг Маханьков Д.Ю.

50086, м. Кривий Ріг, вул. Л. Бородича, 3

С К А Р Г А

на постанову слідчого Довгинцівської районної

прокуратури м. Кривий Ріг Маханькова Д.Ю.

від 13.01.2011 про відмову в порушенні кримінальної справи

10 січня 2011 року я звернувся в прокуратуру Довгинцівського району м.Кривий Ріг з повідомленням про злочин у порядку ст. 95 КПК України, в якому прохав порушити кримінальну справу за ознаками ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч.1 ст. 371 КК України та притягнути до кримінальної відповідальності старшого дільничного інспектора Довгинцівського РВ КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Горбунова С.В.

…

Постановою слідчого Довгинцівської районної прокуратури м.Кривий Ріг Маханькова Д.Ю. від 13.01.2011 в порушенні кримінальної справи за моєю заявою було відмовлено за відсутністю в діях Горбунова С.В. складу будь-якого злочину. При цьому ані я, ані вказані мною особи, які можуть підтвердити наведені вище факти, у ході дослідчої перевірки не опитувались, диктофон з записом подій, що відбувались у Довгинцівському райвідділі в ніч з 26 на 27 грудня 2010 року, не досліджувався, обставини виготовлення підробленої довідки про те, що я начебто перебуваю в стані алкогольного сп’яніння, не перевірялись. Оцінка тим фактам, що я утримувався в райвідділі без жодного документального оформлення впродовж 12 годин, а протокол мого затримання «для припинення правопорушення та складання адміністративного протоколу» був складений об 11:30 27.12.2010р., тобто вже після мого арешту, у ході дослідчої перевірки не давалась. Натомість відмова в порушенні кримінальної справи за моєю заявою мотивувалась тим, що:

— як стверджують опитані працівники міліції, я начебто порушував громадський спокій у маршрутному таксі, нецензурно висловлювався, перебував у стані алкогольного сп’яніння;

— 27.12.2010 відносно мене Горбуновим С.В. було складено адміністративний протокол про вчинення мною адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України, але я від підпису відмовився, про що зроблено відмітку в адміністративному протоколі;

— у присутності понятих працівниками міліції було проведено огляд моїх особистий речей, при цьому ніяких речей у мене не виявлено, про що складено протокол;

— 27.12.2010 на підставі складеного раніше адміністративного протоколу суддею Довгинцівського районного суду м.Кривий Ріг Пруднік Н.Г. винесено постанову про накладання на мене адміністративного стягнення у вигляді арешту на строк 10 діб.

Вважаю постанову слідчого Довгинцівської районної прокуратури м.Кривий Ріг Маханькова Д.Ю. від 13.01.2011 про відмову в порушенні кримінальної справи за моєю завою незаконною й такою, що підлягає скасуванню, з наступних підстав:

1. Твердження опитаних працівників міліції про те, що начебто я перебував у стані алкогольного сп’яніння, нецензурно висловлювався, порушував громадський порядок у маршрутному таксі дійсності не відповідають і зроблені з метою уникнути покарання за вчинені щодо мене злочини. Їх покази спростовуються, зокрема, тим фактом, що саме я о 23год. 37хв. 26 грудня 2010 року зателефонував черговому по місту з телефону 067 689 05 78 на телефон 102 і повідомив про вчинення щодо мене хуліганських дій в маршрутному таксі та порушення законності співробітниками міліції, які відмовлялись себе назвати й протиправно застосовували до мене фізичну силу. Той факт, що я не перебував у стані алкогольного сп’яніння може підтвердити Бойко В.М., який спілкувався зі мною телефоном, коли я перебував у райвідділі, а також лікарі, що мене оглядали в ніч з 26 на 27 грудня 2010 року. Зокрема – лікар-травматолог, до якого мене возив на мою вимогу Горбунов С.В. і який виявив у мене тілесні ушкодження, отримані внаслідок побиття в райвідділі.

2. Адміністративний протокол щодо мене був складений через 12 годин після мого затримання, в усякому разі, не раніше 11год.30хв. 27.12.2010. Це підтверджується протоколом мого затримання, складеним у Довгинцівському райвідділі ст. лейтенантом Міщенком О.Г. об 11год.30хв. 27.12.2010 «для припинення правопорушення та складання адміністративного протоколу». При цьому мої особисті речі були оглянуті, вилучені згідно з переліком і здані в камеру схову. У той же час в оскаржуваній постанові стверджується, що начебто в мене взагалі не було ніяких особистих речей, що дійсності не відповідає. При цьому мобільного телефону серед моїх особистих речей на момент складання протоколу затримання не було, оскільки Горбунов С.В. мене побив і пограбував у приміщенні райвідділу за 9 годин до того.

Ніякого іншого огляду моїх речей у Довгинцівському райвідділі, окрім того, що був проведений ст.лейтенантом Міщенком О.Г. об 11год. 30 хв. 27.12.2010 року, не здійснювалось і здійснюватись на законних підставах не могло, оскільки п.п.5, 6 ст. 11 Закону України «Про міліцію» особистий огляд допускається лише відносно адміністративно затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються від дізнання, слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання, осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту та в інших чітко обумовлених законом випадках. Якщо Горбунов С.В. стверджує, що він провів мій особистий огляд до складання протоколу про моє адміністративне затримання, тобто до 11год. 30 хв. 27.12.2010 року, то це є додатковою підставою до порушення проти нього кримінальної справи за перевищення влади.

3. Я неодноразово вимагав надати мені для ознайомлення адміністративний протокол, але мені в цьому безпідставно відмовляли. Також адміністративний протокол не був наданий і моєму адвокатові на його вимогу. Твердження про те, що я начебто відмовився з ним знайомитись дійсності не відповідає. Наскільки я зрозумів зі слів співробітників міліції, адміністративний протокол щодо мене складався вдень 27 грудня 2010 року за кілька годин після мого арешту. Принаймні, станом на 11год.30 хв. цього протоколу ще не було.

4. Твердження про те, що суддею Довгинцівського районного суду м.Кривий Ріг Пруднік Н.Г. винесено постанову про накладання на мене адміністративного стягнення у вигляді арешту на строк 10 діб на підставі складеного раніше адміністративного протоколу дійсності не відповідає. Арештувати мене на 10 діб суддя Пруднік Н.Г. усно розпорядилась приблизно о 10год. 30 хв., тобто за годину до того, як був складений протокол про моє затримання «для припинення правопорушення та складання адміністративного протоколу». Ніякого судового засідання по розгляду адміністративного протоколу (як і самого протоколу) не було, суддя Пруднік Н.Г. адміністративний протокол при обранні адміністративного стягнення не зачитувала, постанову про мій адміністративний арешт не складала й не проголошувала. Ця постанова була складена через 5-6 годин після мого арешту помічницею судді Пруднік Н.Г.

Копія оскаржуваної постанови була мені вручена 24 січня 2011 року.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 99-1, 236-1, 236-2 КПК України, —

п р о ш у :

1. Витребувати в прокуратурі Довгинцівського району м.Кривий Ріг відмовні матеріали за моєю заявою.

2. Винести окрему постанову на адресу прокурора Дніпропетровської області Марчук Н.В., вказавши на брутальне порушення в прокуратурі Довгинцівського району м.Кривий Ріг вимог ст.10 Конституції України та Закону України «Про мови в Українській РСР» у частині застосування української мови в офіційному діловодстві органів прокуратури та при спілкуванні з громадянами, взявши при цьому до відома, що я звернувся в прокуратуру Довгинцівського району м.Кривий Ріг з повідомленням про злочин українською мовою.

3. Зобов’язати прокурора Довгинцівського району Власенка Б.С. вручити мені копію оскаржуваної постанови в перекладі українською мовою.

4. Витребувати в Довгинцівському РВ КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області протокол мого затримання від 27.12.2010 року;

5. Скасувати постанову слідчого Довгинцівської районної прокуратури м.Кривий Ріг Маханькова Д.Ю. від 13.01.2011 про відмову в порушенні кримінальної справи за моєю завою.

6. Відмовні матеріали повернути в прокуратуру Довгинцівського району м.Кривий Ріг для проведення додаткової перевірки, зобов’язавши прокуратуру Довгинцівського району:

• направити запит у Криворізьке міське управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області з метою з’ясування того, чи дійсно я о 23год. 37хв. 26 грудня 2010 року зателефонував черговому по місту з телефону 067 689 05 78 на телефон 102 і повідомив про вчинення щодо мене хуліганських дій в маршрутному таксі та порушення законності співробітниками міліції, які відмовлялись себе назвати й протиправно застосовували до мене фізичну силу;

• опитати понятих, які були присутніми під час мого особистого огляду в Довгинцівському РВ з метою з’ясування часу проведення та обставин цього огляду;

• встановити особи й опитати двох адміністративно затриманих, у присутності яких дільничний міліціонер Горбунов С.В. у приміщенні Довгинцівського РВ в ніч з 26 на 27 грудня 2010 року мене пограбував, віднявши мобільний телефон, після чого примусив цих двох адміністративно затриманих підписати чисті аркуші паперу;

• опитати водія маршрутного таксі з метою з’ясувати точний час, коли саме він опитувався в Довгинцівському РВ при складанні адміністративних матеріалів і чи опитувався взагалі;

• встановити заклади охорони здоров’я, куди в ніч з 26 на 27 грудня 2010 року мене возив Горбунов С.В. для освідування в лікаря-травматолога та лікаря-нарколога;

• витребувати книгу осіб, що доставлені до чергової частини Довгинцівського РВ, з метою з’ясування точного часу, коли я був доставлений у райвідділ, а також для з’ясування часу, впродовж якого мене вивозили з райвідділу на освідування до лікаря-травматолога та лікаря-нарколога;

• направити на криміналістичне дослідження довідку лікаря-нарколога про те, що я начебто перебуваю в стані алкогольного сп’яніння, посилання на яку містять інформаційні повідомлення ГУ МВС України в Дніпропетровській області. Перед експертом поставити запитання, який напис виконано поверх якого – мій підпис поверх тексту «перебуває в стані алкогольного сп’яніння» чи навпаки;

• встановити особи й опитати лікаря-травматолога та лікаря-нарколога, які оглядали мене в ніч з 26 на 27 грудня 2010 року;

• опитати помічника прокурора Довгинцівського району м.Кривий Ріг Коржа Д.В. з метою з’ясувати, чи дійсно 27 грудня 2010 року я зробив йому усну заяву про злочин, скоєний щодо мене співробітниками міліції, а також передав йому диктофон з аудіо записом подій, які відбувались у приміщенні Довгинцівського райвідділу в ніч з 26 на 27 грудня 2010 року;

• опитати Бойка Володимира Марковича (вул. ххх, буд. хх, кв.х, м.Київ, 04060; тел. 050 327 хх хх), який спілкувався зі мною телефоном під час мого перебування в Довгинцівському РВ і чув, як мені міліціонери погрожували в нецензурній формі та відмовлялись назвати причину мого затримання;

• опитати помічника судді Пруднік Н.Г. з метою з’ясування точного часу виготовлення постанови про мій адміністративний арешт;

• направити на фоноскопічне дослідження диктофон з аудіо записом подій, які відбувались у приміщенні Довгинцівського райвідділу в ніч з 26 на 27 грудня 2010 року;

• встановити особу співробітника міліції, який від імені Горбунова В.С. пропонував адвокатові Горбенку В.С., що представляє мої інтереси, 1200грн. на компенсацію вартості мого телефону, який Горбунов В.С. вже встиг продати.

СЛОБОДЯН М.Ю.

29 січня 2011 року

Відповідно до ст.236-2 КПК України, скарги на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи мають розглядатися впродовж 10 днів з моменту надходження до суду. Годі й казати про те, що скарга Слободяна досі не тільки не розглянута, але навіть не призначена до розгляду. Зрозуміло, що ніяких ілюзій відносно результатів розгляду цієї скарги ніхто не плекає, а писалась вона виключно для того, щоби повеселити суддів у Страсбурзі.

І ще один нюанс. Якщо читач пам’ятає, коли Максим відбував арешт, його батько 31 грудня 2010 року також звернувся в прокуратуру з заявою про порушення кримінальної справи – проти міліціонерів-грабіжників та судді Пруднік. «Родзинка» заяви полягала в тому, що з липня 2010 року кримінальну справу проти судді можуть порушити тільки Генеральний прокурор України або його заступник. Тому прокурор Довгинцівського району Власенко був зобов’язаний, перевіривши доводи, викладені в заяві Юрія Миколайовича, направити матеріали перевірки в Генеральну прокуратуру України в порядку ст.97 КПК України для прийняття процесуального рішення. Бо сам Власенко не вправі ані порушити кримінальну справу проти судді, ані відмовити в порушенні. Але зроблено цього не було – заборонила прокурор області Наталія Марчук. І тому до цього дня батько Максима не може домогтися відповіді про результат розгляду його заяви – Юрію Миколайовичу прокурорські чинуші сміються в очі й кажуть, що, начебто, відправили відповідь поштою місяць тому.

(далі буде)

Володимир БОЙКО, спеціально для «ОРД»