Первого шефа украинской контрразведки Александра Скибинецкого неприятно насторожила вялая реакция властей на скандал вокруг похищения израильскими спецслужбами человека на территории Украины.
Глава парламентского подкомитета по вопросам государственной безопасности, народный депутат от БЮТ Александр Скибинецкий, в 90-х годах возглавлявший Главное управление контрразведки Службы безопасности Украины, а позже занимавший пост 1-го зама председателя СБУ, поделился с «Обкомом» своими соображениями о нашумевшем украинско-израильском инциденте.
— В отличие от государства Израиль, не особо скрывающего факт похищения, украинская сторона, по сути, никак не комментирует происшедшее. В данной ситуации это верная позиция?
— Знаете, сам по себе тот факт, что наша сторона вяло реагирует на эти события, — настораживает. А между тем, событие — неординарное и должно было бы, по идее, вызвать более острую реакцию и со стороны наших спецслужб, и со стороны Министерства иностранных дел. Ну, и, прежде всего, со стороны Президента и его Администрации, ведь после внесенных в Конституцию изменений (а также сопутствующей коррекции законодательства) Служба безопасности Украины по закону подчинена Президенту. А строчка о подконтрольности СБУ Верховной Раде из закона изъята. Поэтому на сегодняшний день Верховная Рада практически лишена возможности контролировать деятельность Службы безопасности Украины. Остается только ежегодный отчет председателя СБУ перед Верховной Радой. В каком виде, в какие сроки – это даже не определено.
Поэтому вопрос о том, с чем мы имеем дело в данной ситуации, мы должны в первую очередь адресовать Президенту и его администрации. В АП есть уполномоченный по контролю за деятельностью СБУ…
— А кто сейчас занимает эту должность?
— Обаль Алексей Михайлович. Это генерал Службы безопасности, он владеет предметом и, на мой взгляд, компетентен разбираться в этих проблемах. Единственное, что вызывает у меня вопросы, — это то, что не видно и не слышно ни самого разбирательства, ни его результатов.
— Скажите, если бы аналогичное похищение произошло в Великобритании, Франции или Германии, — каковыми были бы действия государства?
— Думаю, эти действия были бы более жесткими и оперативными. Прежде всего, руководство спецслужбы, ответственное за контрразведывательный режим в стране, ушло бы в отставку. А потом последовало бы серьезное разбирательство и дебаты в парламенте – с принятием выводов как для исполнительной власти, так и в законодательном плане.
— Израильская сторона не только не скрывает факт похищения гражданина другого государства на территории Украины, но и ясно дает понять, что не считает свои действия недружелюбными по отношению к нашей стране. Как, по-вашему, должен повести себя в сложившейся ситуации украинский МИД?
— Безусловно, такое поведение израильской стороны – как будто бы ничего не произошло – настораживает. Но я хочу сказать, что за возможной реакцией МИДа и за действиями спецслужб в подобных ситуациях всегда стоит политическое решение. А оно, это решение, у нас принимается сами знаете где. Поэтому возникает еще один вопрос: почему не принимаются политические решения в этой ситуации?
— А отчего, по-вашему, руководство страны по следам этого инцидента не прибегло к более резким заявлениям?
— Я могу только высказывать гипотезы. Во-первых, нет разбирательства, и непонятно что и почему произошло. С другой стороны, на ситуацию, возможно, влияет и то, что у нас с израильской стороной сейчас налаживается более активное сотрудничество: отменяются визы; состоялся визит премьер-министра; достигнуты новые экономические договоренности, и т.д. Возможно, срабатывает этот мотив.
— А это похищение палестинца на территории Украины – не вызовет ли оно более пристальное (во всех негативных смыслах) внимание к нашей стране со стороны исламистских террористических группировок?
— Да, со стороны членов этих организаций можно предвидеть всякую реакцию, в том числе эмоциональную. Вы знаете, что эти люди зачастую действуют крайними методами, на каком-то нервном надрыве… Не знаю, насколько серьезными могут быть последствия, но то, что появился повод для размышлений не только для нас, но и для членов этих экстремистских организаций, — это бесспорно.
— Нынешнее руководство нашего государства во многом ориентируется на российский опыт. А у РФ, с ее вечными проблемами на Кавказе, в этом отношении накоплен большой опыт. Как бы повели себя российские власти, случись у них на территории инцидент подобного рода?
— Вы знаете, мы в разных весовых категориях. Россия – мировой игрок и, что бы там ни говорили, — член Большой восьмерки. Ее вес в международных делах с нашим, конечно, не сравнить. Так что реакция России была бы гораздо жестче и оперативнее.
— Какие минусы работы украинской контрразведки вскрыла эта история?
— Я бы не хотел выносить приговор: ведь мы еще не до конца разобрались, что произошло. Если допустить «прокол» со стороны наших спецслужб, которые «не углядели и не предотвратили», то напрашиваются выводы о том, существует ли в стране эффективная система контрразведывательных мер. А эта система включает в себя несколько элементов и базируется на той концепции, что контрразведка – это дело не одного ведомства, это государственная система мер, которая включает в себя режим сохранения тайны, пограничный режим, защиту секретов промышленности, контроль за въездом и выездом иностранцев и т.д. Этих элементов много, и только одно СБУ справиться здесь не в состоянии. По-настоящему эффективной может быть только общегосударственная система мер. И по результатам инцидента с похищением напрашивается мысль о том, что в нашей стране эта система несовершенна.
— Эта история уже создала некий прецедент. Не почувствуют ли себя вправе безнаказанно действовать на территории Украины и тот же Израиль, и другие государства? Существует ли, по-вашему, вероятность, второго, третьего, десятого похищения?
— Мне все-таки кажется, что после этого прецедента у нас в стране будут сделаны выводы с тем, чтобы не допускать подобного рода резонансных событий. Хотелось бы в это верить…
— Существует два вероятных сценария, по которым могла развиваться история с похищением. Первый: израильские спецслужбы организовали операцию автономно, в тайне от украинской стороны. И второй: наши оказывали помощь израильским коллегам…
— Если здесь бесчинствуют иностранные спецслужбы, это говорит о том, что государство себя не уважает, а его спецслужбы – неэффективны. С другой стороны, если мы содействуем, то возникает вопрос: а есть ли вообще мозги у наших спецслужб и тех, кто принимает политические решения? Ведь таскать каштаны для кого-то и непонятно во имя чего – ну, я не знаю, как это квалифицировать…
— Тем более что такие действия могут повлечь за собой целую вереницу событий…
— Безусловно. Поэтому я не представляю, в чьих интересах могло быть принято политическое решение о содействии такой акции.
Максим БАРСУКОВ, “Обком”
19 ответов
Ну а когда Дрыжчаный выдавал узбекских беженцев без наименьших выполнений европейских требований, которые подписала Украины, с него кто-то спросил за это? Где был Скибинецкий в тот момент7 Почему не было спроса с Генпрокурора Медведько? Почему они не были отправлены в отставку?
Так его и сбу наверное за вознаграждения и продало моссаду http://www.pravda.com.ua/articles/2011/04/11/6096711/
Разве такое было возможным 25 лет назад? Бред! Некомпетентность в работе привела к развалу и уничтожению “без денег” всего и вся! К расстрелу бы коммерсов дорвавшихся к интригам и увы судьбам проживающего народа в незалежной стране на окраине империи! ПОЗОР! Где работа по “еврейской линии”? Они уже возле горла! Вы что ? Чекисты!??????
Поки СБУ відхрещується від будь-якої допомоги Моссаду, з’являється все більше і більше доказів у протилежному, а дружина зниклого палестинця готує позови проти України до Страсбурзького суду з прав людини.
Про причетність Києва до свого викрадення заявив журналістам сам Абусісі минулого понеділка після судового засідання у Беер Шеві. А німецьке видання “Der Spigel”, з посиланням на інформацію західної розвідки, написало про причетність до викрадення українських спецслужб.
Схожі припущення зробив голова парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко: “З того, що я знаю неофіційно, але це потребує підтвердження, в передачі ізраїльській стороні цього громадянина були задіяні структури контррозвідки СБУ”, – заявив він в інтерв’ю українській службі Бі-Бі-Сі.
Є ще одна людина, яка стверджує про причетність СБУ. Він був останнім, хто бачив Абусісі в Україні та став свідком того, як троє чоловіків знімали палестинського інженера з потяга. Це сусід Абусісі по купе 6 вагону потяга, який їхав з Харкова у Київ 18 лютого.
Ним виявився представник Фонду Бьолля Андрій Макаренко. На доказ того, що він дійсно їхав у цьому купе, показав УП свій квиток. За його словами, він тільки зараз прочитав про зникнення Абусісі, побачив його фото і вирішив розповісти УП про все, що бачив.
“Якщо СБУ каже, що такого не було, мій обов’язок сказати, що там був співробітник СБУ” – заявив Андрій. До речі, його свідчення співпадають з тим, що зміг розповісти своєму адвокату сам Абусісі, який вказав, що з потягу його зняли три чоловіка, які машиною відвезли його в Київ і передали Моссаду.
Свідчення очевидця викрадення
“Коли я зайшов у купе, Абусісі вже лежав на полиці і розмовляв з кимось телефоном арабською мовою. Потяг вирушив о 22:55. Він тільки почав набирати швидкість, до купе зайшли двоє кремезних чоловіків. Я був на нижній полиці, тому не розгледів детально їхні обличчя.
У них була типова зовнішність міліціонерів, або правоохоронців – “шафи”. Вони були, здається, в цивільному – одягнені в темний одяг. Зброї помітно не було”.
Він додав, що двері до купе не були зачинені повністю, тому “гості” не стукали, а просто зайшли. За ними у коридорі стояв провідник вагону і був присутній під час затримання.
Як відомо, він був першим, хто пролив світло на затримання Абусісі, але за кілька днів відмовився від усіх своїх слів і навіть наголошував, що взагалі жодних іноземців у його вагоні не було. До речі, за інформацією УП, наразі він взяв місячну відпустку і поїхав з міста.
“Чоловіки попросили у Абусісі паспорт, не показуючи жодних посвідчень. Подивились його документ і сказали йому: “Пройдемте с нами”, – продовжив Андрій. – Палестинець нічого не відповів, не чинив жодного спротиву, однак було видно, що він схвильований.
Він навіть збирався йти за ними босоніж – в тому вигляді, в якому спустився з полиці. Ті сказали, що він може надіти туфлі. Так його і вивели – без речей і у туфлях на босу ногу.
Секунд через 30 до купе зайшов третій чоловік. Він був у шкіряній короткій куртці, такій як у пілотів. Був худорлявіший, з впалими щоками. Колір волосся світло-русявий, можливо, трохи рудий – було погане освітлення, не можу точніше сказати. Йому було років 40. Якось докладно описати я навряд його зможу, але якщо б мені показали фотографію, то я б, можливо, зміг його упізнати.
Чоловік розмовляв російською. Йому кілька разів дзвонили на мобільний, він мало говорив і обмежувався лише фразами: “Я в купе, я з речами”. Він спитав, де майно палестинця. Чоловікові показали валізу на колесах, ноутбук та куртку, які лежали у ніші над входом до купе.
Коли той почав обшукувати куртку, я подумав, що це може бути злодій, який скористався моментом. Тому я спитав, хто він і що відбувається. Чоловік відповів: “Хлопці, нічого, все нормально”.
Я зазначив, що, якщо проводяться якісь дії, то принаймні потрібні поняті. Однак у відповідь почув: “Ні, хлопці, не переживайте, все нормально. Все під контролем”.
Я попросив, щоб він показав документи. Він дістав посвідчення і продемонстрував його мені протягом п’яти-семи секунд. Єдине, що я запам’ятав, це те, що це була “корочка” СБУ. У мене навіть промайнула думка, що якщо СБУ, тоді краще їх не чіпати.
Там, якщо не помиляюся, було написано, що це співробітник СБУ, можливо позаштатний. Звання я не пам’ятаю, прізвище також не записував і не запам’ятав. Мені вистачило й того, що я побачив, що це СБУ”.
За словами Андрія, “есбеушник” забрав всі речі Абусісі і пішов.
Очевидець не зміг точно пригадати, співробітником якого управління СБУ був чоловік. За інформацією джерел “Української правди”, це міг бути представник харківського управління.
Більше, за словами Андрія, він нічого не бачив. Він також не зміг пригадати, чи була наступна зупинка за розкладом.
“Українська правда” звернулась до прес-секретаря СБУ Марини Остапенко з проханням прокоментувати інформацію про причетність українських спецслужб до викрадення.
“Поки ніяких відомостей немає. Справу розслідує міліція. Ви знаєте, слово спецслужба всі трактують по своєму. Європейці називають спецслужбою і поліцію і всіх-всіх-всіх, наприклад, людина в формі – це спецслужба”, – сказала вона.
“Фактом зникнення Абусісі звідси, як він перетнув кордон, як він зник з України, займається міліція. Служба безпеки розбирається в цій справі в межах своєї компетенції. Але нам поки немає що повідомити пресі”, – заявила Остапенко.
До справи причетні високі чини?
А от родина Абусісі упевнена, що до викрадення причетні високопоставлені чини СБУ. Так, один з братів Дірара, який попросив не називати його імені заради безпеки його родини, заявив УП, що до справи про викрадення причетний один з заступників голови СБУ.
“Прем’єр-міністр однієї арабської країни допомагає нам у розслідуванні викрадення мого брата. Нам з посиланням на російську розвідку розповіли, що головною людиною, яка несе відповідальність за викрадення, є заступник голови СБУ, – повідомив він і уточнив, що це саме той заступник, який коментував справу.
Водночас колишній співробітник СБУ, який побажав залишитись неназваним, припустив, що Моссад міг налагодити зв’язок з “нижчими чинами”. “Їм було вигідніше найняти когось знизу і заплатити гроші. Може когось на рівні обласного управління. Це мав бути той, хто не прорахував, в яку ситуацію може потрапити Україна”.
Йорданський слід
Виявилось, що Україна – не перша країна, до якої Ізраїль звертався по допомогу у затриманні палестинського інженера. Брат Абусісі розповів, що перша спроба мала місце в Йорданії по дорозі Дірара та його української дружини в Україну.
Дірар з Веронікою їхали в Київ транзитом через Єгипет та Йорданію. Однак в йорданському аеропорту, де мала відбутися пересадка, у нього вилучили паспорт, виданий Палестиною. А пізніше затримали, – повідомив брат викраденого.
Його допитували протягом 14 годин і не випускали в Україну. У Йорданії мешкають батьки Дірара, тож він з дружиною ночував у них, але протягом тижня кожного дня являвся до Служби внутрішньої безпеки, де його допитували по 7-8 годин. Інженера завжди супроводжували по дорозі до дому і на допити.
“Йому задавали такі ж самі питання, які вже він отримував на допитах в Ізраїлі”, – зазначив брат Абусісі.
“Через сім днів йому дозволили летіти в Україну. Паспорт віддали в самому аеропорту. А в Україну його супроводжували чотири співробітника йорданських спецслужб. Двоє з них як раз і допитували Дірара протягом того тижня. Після приїзду в Україну, Дірар їх більше не бачив”, – розповів брат Абусісі.
Йорданські спецслужби так само як і українські нічого про це не кажуть.
Прес-секретар уряду Йорданії Тахер Аль-Адуан на прохання газети “Альяум Ассебіа” прокоментувати інформацію про затримання спецслужбами Йорданії Абусісі, попросив не поспішати з публікацією матеріалу до офіційних заяв з цього приводу. Однак жодних офіційних заяв досі немає.
Якщо Абусісі справді є злочинцем, Ізраїль міг попросити про його екстрадицію. Тим більше, що досвід видачі злочинців з української території до Ізраїлю є.
Адже суд в понеділок оголосив величезне обвинувачення, яке складається з 9 пунктів, і в якому немає жодного слова про справу зниклого ізраїльського солдата Гілада Шаліта, про яку Абусісі питали спочатку.
Його звинуватили у сприянні терористичній організації Хамас, розробці ракетних систем для цієї організації, а також у створенні військовій академії для підвищення кваліфікації воєнних Сектору Газа.
Абусісі відкидає всі ці звинувачення. Його адвокат Смадар Бен Натан заявила, що такої великої кількості пунктів обвинувачення ніколи за свою практику не бачила.
Інший адвокат Абусісі – Таль Ліной в коментарі виданню NEWSru.co.il припустив, що співробітники спецслужб помилились і заарештували не ту людину. За його словами, Абусісі – кваліфікований інженер-електрик і не має знань в області балістики, необхідних для будівництва ракет.
Темою ж дисертації палестинця, яку він захищав в Україні, є “Применение вольтодобавочных трансформаторов с электронным управлением для улучшения качества электроэнергии в городских электрических сетях”, в чому можна пересвідчитися на сайті бібліотеки України імені Вернадського.
Але якщо Абусісі все ж таки є злочинцем і це була екстрадиція, хоча МВС та СБУ це заперечили, то відповідна перевірка мала тривати протягом 30 днів. Натомість Абусісі опинився в тюрмі Ізраїлю вже наступного дня після викрадення.
І насамкінець. Щодо вітчизняної Служби безпеки.
Серед завдань СБУ, які зазначені на офіційному сайті цього “спеціально уповноваженого органу державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності” є й таке – “протидія розвідувальній, терористичній та іншій діяльності спеціальних служб іноземних держав”…
То чи була протидія?
фото AP
Скандал щодо викрадення Моссадом з території України палестинського заступника гендиректора єдиної в Секторі Газа електростанції Дірара Абусісі прийняв цікавий оборот.
Поки СБУ відхрещується від будь-якої допомоги Моссаду, з’являється все більше і більше доказів у протилежному, а дружина зниклого палестинця готує позови проти України до Страсбурзького суду з прав людини.
Про причетність Києва до свого викрадення заявив журналістам сам Абусісі минулого понеділка після судового засідання у Беер Шеві. А німецьке видання “Der Spigel”, з посиланням на інформацію західної розвідки, написало про причетність до викрадення українських спецслужб.
Схожі припущення зробив голова парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко: “З того, що я знаю неофіційно, але це потребує підтвердження, в передачі ізраїльській стороні цього громадянина були задіяні структури контррозвідки СБУ”, – заявив він в інтерв’ю українській службі Бі-Бі-Сі.
Є ще одна людина, яка стверджує про причетність СБУ. Він був останнім, хто бачив Абусісі в Україні та став свідком того, як троє чоловіків знімали палестинського інженера з потяга. Це сусід Абусісі по купе 6 вагону потяга, який їхав з Харкова у Київ 18 лютого.
Ним виявився представник Фонду Бьолля Андрій Макаренко. На доказ того, що він дійсно їхав у цьому купе, показав УП свій квиток. За його словами, він тільки зараз прочитав про зникнення Абусісі, побачив його фото і вирішив розповісти УП про все, що бачив.
“Якщо СБУ каже, що такого не було, мій обов’язок сказати, що там був співробітник СБУ” – заявив Андрій. До речі, його свідчення співпадають з тим, що зміг розповісти своєму адвокату сам Абусісі, який вказав, що з потягу його зняли три чоловіка, які машиною відвезли його в Київ і передали Моссаду.
Свідчення очевидця викрадення
“Коли я зайшов у купе, Абусісі вже лежав на полиці і розмовляв з кимось телефоном арабською мовою. Потяг вирушив о 22:55. Він тільки почав набирати швидкість, до купе зайшли двоє кремезних чоловіків. Я був на нижній полиці, тому не розгледів детально їхні обличчя.
У них була типова зовнішність міліціонерів, або правоохоронців – “шафи”. Вони були, здається, в цивільному – одягнені в темний одяг. Зброї помітно не було”.
Він додав, що двері до купе не були зачинені повністю, тому “гості” не стукали, а просто зайшли. За ними у коридорі стояв провідник вагону і був присутній під час затримання.
Як відомо, він був першим, хто пролив світло на затримання Абусісі, але за кілька днів відмовився від усіх своїх слів і навіть наголошував, що взагалі жодних іноземців у його вагоні не було. До речі, за інформацією УП, наразі він взяв місячну відпустку і поїхав з міста.
“Чоловіки попросили у Абусісі паспорт, не показуючи жодних посвідчень. Подивились його документ і сказали йому: “Пройдемте с нами”, – продовжив Андрій. – Палестинець нічого не відповів, не чинив жодного спротиву, однак було видно, що він схвильований.
Він навіть збирався йти за ними босоніж – в тому вигляді, в якому спустився з полиці. Ті сказали, що він може надіти туфлі. Так його і вивели – без речей і у туфлях на босу ногу.
Секунд через 30 до купе зайшов третій чоловік. Він був у шкіряній короткій куртці, такій як у пілотів. Був худорлявіший, з впалими щоками. Колір волосся світло-русявий, можливо, трохи рудий – було погане освітлення, не можу точніше сказати. Йому було років 40. Якось докладно описати я навряд його зможу, але якщо б мені показали фотографію, то я б, можливо, зміг його упізнати.
Чоловік розмовляв російською. Йому кілька разів дзвонили на мобільний, він мало говорив і обмежувався лише фразами: “Я в купе, я з речами”. Він спитав, де майно палестинця. Чоловікові показали валізу на колесах, ноутбук та куртку, які лежали у ніші над входом до купе.
Коли той почав обшукувати куртку, я подумав, що це може бути злодій, який скористався моментом. Тому я спитав, хто він і що відбувається. Чоловік відповів: “Хлопці, нічого, все нормально”.
Я зазначив, що, якщо проводяться якісь дії, то принаймні потрібні поняті. Однак у відповідь почув: “Ні, хлопці, не переживайте, все нормально. Все під контролем”.
Я попросив, щоб він показав документи. Він дістав посвідчення і продемонстрував його мені протягом п’яти-семи секунд. Єдине, що я запам’ятав, це те, що це була “корочка” СБУ. У мене навіть промайнула думка, що якщо СБУ, тоді краще їх не чіпати.
Там, якщо не помиляюся, було написано, що це співробітник СБУ, можливо позаштатний. Звання я не пам’ятаю, прізвище також не записував і не запам’ятав. Мені вистачило й того, що я побачив, що це СБУ”.
За словами Андрія, “есбеушник” забрав всі речі Абусісі і пішов.
Очевидець не зміг точно пригадати, співробітником якого управління СБУ був чоловік. За інформацією джерел “Української правди”, це міг бути представник харківського управління.
Більше, за словами Андрія, він нічого не бачив. Він також не зміг пригадати, чи була наступна зупинка за розкладом.
“Українська правда” звернулась до прес-секретаря СБУ Марини Остапенко з проханням прокоментувати інформацію про причетність українських спецслужб до викрадення.
“Поки ніяких відомостей немає. Справу розслідує міліція. Ви знаєте, слово спецслужба всі трактують по своєму. Європейці називають спецслужбою і поліцію і всіх-всіх-всіх, наприклад, людина в формі – це спецслужба”, – сказала вона.
“Фактом зникнення Абусісі звідси, як він перетнув кордон, як він зник з України, займається міліція. Служба безпеки розбирається в цій справі в межах своєї компетенції. Але нам поки немає що повідомити пресі”, – заявила Остапенко.
До справи причетні високі чини?
А от родина Абусісі упевнена, що до викрадення причетні високопоставлені чини СБУ. Так, один з братів Дірара, який попросив не називати його імені заради безпеки його родини, заявив УП, що до справи про викрадення причетний один з заступників голови СБУ.
“Прем’єр-міністр однієї арабської країни допомагає нам у розслідуванні викрадення мого брата. Нам з посиланням на російську розвідку розповіли, що головною людиною, яка несе відповідальність за викрадення, є заступник голови СБУ, – повідомив він і уточнив, що це саме той заступник, який коментував справу.
Водночас колишній співробітник СБУ, який побажав залишитись неназваним, припустив, що Моссад міг налагодити зв’язок з “нижчими чинами”. “Їм було вигідніше найняти когось знизу і заплатити гроші. Може когось на рівні обласного управління. Це мав бути той, хто не прорахував, в яку ситуацію може потрапити Україна”.
Йорданський слід
Виявилось, що Україна – не перша країна, до якої Ізраїль звертався по допомогу у затриманні палестинського інженера. Брат Абусісі розповів, що перша спроба мала місце в Йорданії по дорозі Дірара та його української дружини в Україну.
Дірар з Веронікою їхали в Київ транзитом через Єгипет та Йорданію. Однак в йорданському аеропорту, де мала відбутися пересадка, у нього вилучили паспорт, виданий Палестиною. А пізніше затримали, – повідомив брат викраденого.
Його допитували протягом 14 годин і не випускали в Україну. У Йорданії мешкають батьки Дірара, тож він з дружиною ночував у них, але протягом тижня кожного дня являвся до Служби внутрішньої безпеки, де його допитували по 7-8 годин. Інженера завжди супроводжували по дорозі до дому і на допити.
“Йому задавали такі ж самі питання, які вже він отримував на допитах в Ізраїлі”, – зазначив брат Абусісі.
“Через сім днів йому дозволили летіти в Україну. Паспорт віддали в самому аеропорту. А в Україну його супроводжували чотири співробітника йорданських спецслужб. Двоє з них як раз і допитували Дірара протягом того тижня. Після приїзду в Україну, Дірар їх більше не бачив”, – розповів брат Абусісі.
Йорданські спецслужби так само як і українські нічого про це не кажуть.
Прес-секретар уряду Йорданії Тахер Аль-Адуан на прохання газети “Альяум Ассебіа” прокоментувати інформацію про затримання спецслужбами Йорданії Абусісі, попросив не поспішати з публікацією матеріалу до офіційних заяв з цього приводу. Однак жодних офіційних заяв досі немає.
Якщо Абусісі справді є злочинцем, Ізраїль міг попросити про його екстрадицію. Тим більше, що досвід видачі злочинців з української території до Ізраїлю є.
Адже суд в понеділок оголосив величезне обвинувачення, яке складається з 9 пунктів, і в якому немає жодного слова про справу зниклого ізраїльського солдата Гілада Шаліта, про яку Абусісі питали спочатку.
Його звинуватили у сприянні терористичній організації Хамас, розробці ракетних систем для цієї організації, а також у створенні військовій академії для підвищення кваліфікації воєнних Сектору Газа.
Абусісі відкидає всі ці звинувачення. Його адвокат Смадар Бен Натан заявила, що такої великої кількості пунктів обвинувачення ніколи за свою практику не бачила.
Інший адвокат Абусісі – Таль Ліной в коментарі виданню NEWSru.co.il припустив, що співробітники спецслужб помилились і заарештували не ту людину. За його словами, Абусісі – кваліфікований інженер-електрик і не має знань в області балістики, необхідних для будівництва ракет.
Темою ж дисертації палестинця, яку він захищав в Україні, є “Применение вольтодобавочных трансформаторов с электронным управлением для улучшения качества электроэнергии в городских электрических сетях”, в чому можна пересвідчитися на сайті бібліотеки України імені Вернадського.
Але якщо Абусісі все ж таки є злочинцем і це була екстрадиція, хоча МВС та СБУ це заперечили, то відповідна перевірка мала тривати протягом 30 днів. Натомість Абусісі опинився в тюрмі Ізраїлю вже наступного дня після викрадення.
І насамкінець. Щодо вітчизняної Служби безпеки.
Серед завдань СБУ, які зазначені на офіційному сайті цього “спеціально уповноваженого органу державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності” є й таке – “протидія розвідувальній, терористичній та іншій діяльності спеціальних служб іноземних держав”…
Да никто с Рокицкого за это спрашивать не станет. Наверняка, Хорошковский лично команду давал. Вот и вся Безопасность Украины. Она защищает граждан Израиля. А на интересы украинцев им нас..ть!
А что Скиба или прочие нардепы, не знают это? И где инициативная группа нардепов, чтобы создать следственную комиссию? Где одухотворенный Ринатка Кузьмин со своими иудовскими жизненными принципами?
наградить сотрудников Моссада 100кг сала за освобождение Украины от черномазова бродяги, и выводок его туда же!!!
Операцию израильтян готовил ДКР. Лично руководил замнач ДКР харьковский долбоеб Бик, который уже не первый раз подставляет Хорошковского. Стоит вспомнить историю с немецким журналистом и другие его подставы. Зная Седельникова, не трудно представить какие вырваные годы он сейчас устроит Бику. А заявления Остапенко это позорный жалкий лепет оправданий. Жалко Валеру, ему и так не просто, а тут еще постоянные подставы от професионалов типа прапора Бика .
Ы-ы-ы. Птичку жалко! Детский сад, млять. “Валеру” будет жалко, когда он за забором окажется. Вместо Макаренко.
Однозначно СБУ было в теме. Сомнений нет. Если еще брать сразу после этих событий .высказывание Януковича по поводу насильственной депортации из других стран “политубеженцев” на родину, то вааще отпадают другие версии.СБУ-продажнее и работает на спецслужбы других стран. Жидомасоны у власти-и эо не болтная фантазия.Последний довод Рыцарь печального образа Пахло с кипой на своей приидурковатой голове….
какое громкое название, гомнометателей на орд хватало всегда, только чьи уши торчат видно сразу, где эти “честные,болеющию душой за СБУ,Украину ,были когда американский посол вручал дипломы выпускникам академии СБУ?
когда ЦРУшники сидели в кабинетах СБУ не на допросах, а как кураторы.бабло не пахнет.
Видимо, дали команду отработать в комментах? Низачот, на троечку.
Михаил, а не это ли и есть показатель работы? Кадры решают всё, но видимо и твой Валера конченный кадр, что-то типа Брута. Брут, а ты что против ЦРУ и ребят с Ленгли что-то имеешь? Не стесняйся, выкладывай, только вот выложить тебе просто нет чего, тупак ты да и только. Бюджет ЦРУ превышает бюджеты многих стран, имея такие рычаги они ведут себя куда скромнее кацапетовского ФСБ, да и их президент не нагибает Украину в позу, а Вова черноротый уже с пеной на губах, но утухнет, утухнет как тухлое и вонючее яйцо, что всю округу завоняло. Желваки у нахала цвет поменяли, смекаешь к чему дело пошло?
Валерий Иванович, как хотите, но я считаю, что тормоза Бика за такие подставы прощать нельзя. Как человек он гнида редкая, холуй и пидлабузнык. Гоните его сраной метлой. Сука он!
Приятно читать умные рассуждения Скипальского, первого, как написано, главного контрразведчика Украины. Видать, это его санкция красовалась на плане контрразведывательной разработки Виктора Сычева — депутата Верховной Рады Украины, полковника СБУ, начальника Мелитопольского ГО? Доразрабатывался генерал до шитья сидящему в кутузке полковнику окраски “несанкционированный контакт с сотрудником зарубежной спецслужбы”. Не было больше ничего у шакалов — подключили первого главного контрразведчика лапти сплести. Не получилось. Вышел Сыч, получил денежное содержание и прочие выплаты за весь срок отсидки ни за что. И через несколько лет скоропостижно скончался. А заслуженый генерал толкает умняк про особенности украинской охоты… за своими. Красиво, ничего не скажешь.
Суки, всё-таки, бывшие в употреблении.
Интересно, Бик — дурак и т.д. А Седельников мягкий и пушистый? Не в курсе был? Образец честнного, неподкупного, благородного офицера.Истиного проФФеССионала.
Интересно, Бик — дурак и т.д. А Седельников мягкий и пушистый? Не в курсе был? Образец честнного, неподкупного, благородного офицера.Истиного проФФеССионала.
Наверно Бик застрелится, когда снимут Хорошковского. Хотя, он без комплексов, может и отсосать у нового руководства.
не хайте замов дкр, решение принимает всегда начальник, а он к сожалению страдает “кадровим проффесионализмом”