Покушение на журналиста

Відкрите звернення до Президента України В.Ф.Януковича

редактора закарпатської обласної газети “Вісті тижня-центр».

Шановний Вікторе Федоровичу!

27 липня 2010 року на робочій зустрічі з міністром внутрішніх справ України Анатолієм Могильовим з питань реформування МВС Ви, згідно з повідомленням прес-служби, опублікованим на офіційному сайті Президента України, обіцяли, що кожен факт розслідування порушень прав журналістів триматимете на особистому контролі.

Тому звертаюся до Вас у зв’язку з недавнім замахом на моє життя, що мав місце 15 березня 2011 року у місті Ужгороді Закарпатської області.

За данним фактом я офіційно звернувся до Ужгородського міського відділу внутрішніх справ УМВС України в Закарпатській області.

Згідно з письмовим висновком спеціаліста-експерта за № 599 від 21 березня 2011 року, при експертному дослідженні транспортного засобу, що належить мені і яким я керував 15 березня 2011 року, було встановлено, що «… на поверхні гальмівного шлангу гальмівного циліндру переднього колеса є слід надрізу, який виник від дії стороннього предмету. Враховуючи, що зовнішній шланг та захисні волокна були пошкоджені шляхом їх перерізу по контуру, гальмівна рідина у місці виникнення даного перерізу почала розширяти внутрішній шланг, який під дією тиску лопнув. Зовнішній шланг було перерізано по зовнішньому контуру, з подальшим перерізом захисних волокон. Переріз шлангу та захисних волокон були утворені предметом, робоча частина якого має ріжучі кромки леза. А це можуть бути такі предмети, як ніж, ножиці, канцелярський різак та інші подібні предмети».

У заяві до органів внутрішніх справ я назвав можливого організатора (замовника) замаху на моє життя – заступника прокурора міста Ужгорода Андрія Андрійовича Малинича, який вважає мене автором чи не всіх публікацій у місцевих ЗМІ стосовно його мільйонних статків та факту вимагання хабара.

Стосовно хабарництва та мільйонних статків цього працівника прокуратури місцеві ЗМІ повідомляють вже роками. Сотні критичних публікацій в закарпатських газетах стосовно діяльності Андрія Андрійовича Малинича призвели хіба що до публічного визнання прокурором Закарпатської області Петрунею А.Л. (на прес-конференції для місцевих ЗМІ) неспроможності пояснити загалу джерел, завдяки яким прокурор Малинич А.А. став мільйонером.

До речі, жодного разу прокурор А.А.Малинич не звертався до редакцій чи до суду з вимогою спростування цих фактів. Як показують останні події, прокурор Малинич А.А. вважає за потрібне діяти у інший, злочинний спосіб.

Підозрювати у замовленні цього замаху на моє умисне вбивство працівника прокуратури у мене є вагомі підстави.

Так, напередодні дня замаху на моє життя та моїх рідних, під час прес-конференції із начальником УМВС України в Закарпатській області Русином В.П., що проводилася 14 березня 2011 року, я задавав кілька запитань керівнику УМВС. В тому числі – щодо махінацій з банківськими кредитами на суму близько 3 мільйонів доларів США, де також фігурувало прізвище заступника прокурора міста Ужгорода А.А.Малинича, та цікавився перебігом розслідування справи за фактом нападу на журналістів 8 вересня 2010 року, коли я разом із іншими журналістами знаходився на балконі будівлі, сусідньої із незаконним на той момент будівництвом готельно-розважального комплексу на площі Театральна, 1.

Крім того, 10 жовтня 2010 року в Ужгороді на вул. Бєлінського мав місце факт погрози вбивством мені, Кошуті М.П., у випадку, якщо я не забуду прізвище Малинич. Свідченнями цього факту є мої зареєстровані письмові заяви в Управління СБУ в Закарпатській області та Ужгородський МВ ГУМВС в Закарпатській області.

Рішення по цих заявах (стосовно нападу на журналістів, що мав місце в Ужгороді 8 вересня 2010 року, та по факту погрози вбивством, що мав місце 10 жовтня 2010 року) до цього часу не прийнято.

На жаль, прокуратура Закарпатської області у зв’язку із замахом на життя мене та моїх близьких проводила перевірку моєї заяви формально і виключно з однією метою – „зам’яти” цю справу і відмовити в порушені кримінальної справи з необгрунтованих та незаконних мотивів, що і було зроблено старшим слідчим прокуратури Закарпатської області Бітлян І.С. 25 березня 2011 року.

Загалом, це вже перетворилося на усталену практику правоохоронної системи в Закарпатті – за фактами десятків нападів, побиття, пограбувань журналістів, що мали місце за останні роки, ще ні разу не було встановлено винного та жодної особи не притягнуто до відповідальності. Це питання неодноразово ставало приводом до повідомлень у місцевих ЗМІ, однак ситуація жодних тенденції до змін не має навіть за нових керівників прокуратури області та обласних управлінь міліції та СБУ, призначених вже після обрання Вас Президентом України.

Прошу Вас, як Гаранта Конституції України, взяти справу стосовно замаху на моє життя під свій особистий контроль, забезпечити мені право на життя та вільне заняття професійною журналістською діяльністю, а також зобов’язати прокуратуру Закарпатської області належним чином провести розслідування всіх злочинів стосовно закарпатських журналістів, що мали місце за останні роки, та у передбачений Законом спосіб притягнути винних до відповідальності.

З повагою,

редактор закарпатської обласної газети «Вісті тижня-центр»,

секретар Закарпатської обласної організації

Національної спілки журналістів України

Микола Кошута