РНБО не застосувала санкції до колишнього Міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка попри пропозиції Кабінету міністрів України.  Колишній підлеглий, цього держзрадника та російського агента, Олег Татаров (на фото з патроном), зараз працює радником Єрмака в Офісі Президента України.

Ще у вересні 2022 року уряд запропонував застосувати проти Захарченка такі види санкцій: “блокування активів — тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними” та “стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі“.

Про це у відповіді на запит проєкту Trap Aggressor аналітичного центру StateWatch відповіли у Міністерстві економіки. Також про це свідчить інформація з вебпорталу про санкції Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

Відповідь Мінекономіки на наш запит на інформацію

Ще 2 вересня 2022 року Кабмін ухвалив розпорядження, яке мало дозволити стягнути на користь держави майно та активи колишнього міністра внутрішніх справ за часів Януковича — Віталія Захарченка. В той же день Кабмін запропонував винести на розгляд РНБО питання щодо застосування санкції  шляхом блокування активів на 30 років. Це мало відбутися згідно зі змінами до Закону України «Про санкції», які вступили в дію 24 травня 2022 року. Підставою для пропозиції Кабміну стало те, що Віталій Захарченко як представник держави-агресорки взяв участь в організації підготовки збройної агресії проти України, а саме захоплення Кривого Рогу, укладення угоди про дружбу та сприяння добровільній здачі території міста без оборони.

Втім, РНБО поки що  санкції до ексміністра так не застосувала.

Читайте також: 9 років знадобилося прокурорам, щоб почати заочно судити ексглаву МВС Захарченка

“Розплата для “жандарма Януковича”: Уряд зробив крок до стягнення активів колишнього міністра МВС Захарченка“, — так на офіційному сайті Міністерства економіки України повідомляли про ініціювання санкцій проти ексміністра-втікача.

Згідно вебпорталу НАЗК, санкції стосовно Віталія Захарченка були ухвалені рішенням РНБО від 26 лютого 2021 року згідно чинного на той час законодавства. Проте зміни до санкційного законодавства, що увійшли в силі у травні 2022 року, дозволяють Міністерству юстиції України звернутися до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) із поданням щодо стягнення активів підсанкційної особи лише якщо такі санкції були запроваджені після травня 2022 року.

В межах кримінального провадження у 2015 році у Віталія Захарченка арештували 3 автівки:

• Mitsubishi Pajero 3.0 GLS, 2008 року випуску;
• Volkswagen Multivan, 2012 року випуску;
• Volkswagen Touareg, 2008 року випуску.

В тому ж році щодо ексміністра внутрішніх справ відкрили ще одне кримінальне провадження, в рамках якого наклали арешт на 37 обʼєктів нерухомости, серед яких:

• 24 земельні ділянки;
• 4 житлових будинки (один у Києві, один в Обухівському районі Київської области і два на Донеччині);
• 3 квартири в Києві;
• 6 гаражів у Києві.

Це майно досі перебуває під арештом, втім конфіскувати його на користь держави так і не вдалося.

За даними команди Trap Aggressor, під санкції 2022 року, які дозволяють стягнути активи, разом з Захарченком не потрапили топпосадовці Януковича: Микола Азаров, Дмитро Табачник, Віктор Пшонка, Олег Царьов, Вадим Колесніченко, Юрій Іванющенко. Також досі не під санкціями перебувають проросійські пропагандисти Анатолій Шарій, Євгеній Мураєв та Олександр Клименко, олігархи Дмитро Фірташ і Павло Фукс.

Читайте також: Татаров і Портнов де?! У найбільшій справі Майдану судитимуть Януковича та керівництво силового блоку тих часів, крім ворогів українців Портнова і Татарова

Як російські агенти уникають українських санкцій

Видання «СТРАСТІ» нагадує, що Захарченко – один з топ-менеджерів режиму Януковича, один з найцінніших агентів росії, який на чолі МВС займався репресіями проти проукраїнських активістів. Саме під його керівництвом відбувалися побиття та й зрештою розстріл Небесної сотні на Майдані. При цьому спецзасоби для розгону і побиття майданівців Захарченко і його підлеглі отримували спецбортами з росії.
Він втік до москви разом з Януковичем, і майже одразу отримав солодку посаду у корпорації Ростєх, яка займається російським військово-промисловим комплексом.

Захарченко, за наявними даними, брав активну участь у розробці планів повномасштабної агресії росіян проти України. А після її початку навіть був “бігунком” від русні, який виходив на переговори з представниками місцевих українських еліт. Зокрема, саме Захарченко пропонував Олександру Вілкулу здати Кривий Ріг без супротиву в обмін на красиве життя в окупації.

Саме ці факти були викладені Кабміном у пропозиціях до РНБО.

Цей випадок проливає світло на цікаву юридичну схему, яка дозволяє зрадникам України зберігати своє майно. Полягає схема в наступному.

Наприклад, на Захарченка були накладені загальні санкції РНБО 2021 року. Однак зміни до санкційного законодавства, що набули чинності у травні 2022 року, дозволяють Мін’юсту звернутися до Вищого антикорупційного суду із поданням щодо стягнення активів підсанкційної особи лише якщо такі санкції були запроваджені після травня 2022 року.

А нових санкцій ніхто не накладав. Відтак, жодного стягнення майна не відбувається. А стягнути є що.
У випадку Захарченка – це, наприклад, кілька дорогих автівок і 37 об’єктів нерухомості. Зокрема, кілька квартир і житлових будинків, два десятки земельних ділянок і так далі. Це майно арештовано в рамках кримінальних проваджень проти Захарченка, однак перебуває у його власності. І ніхто його не квапиться його відбирати, через майстерно створену юридичну казуїстику.

Читайте також: Україна чомусь не вводить санкції проти Портнова, Захарченко, Клюєва, Фукса та інших

А найцікавіше, що в такій самій ситуації знаходяться такі персонажі, як Микола Азаров, Дмитро Табачник, Віктор Пшонка, Олег Царьов, Вадим Колесніченко, Юрій Іванющенко і багато інших топ-функціонерів режиму Януковича та російських агентів.

Вишенькою на торті, звісно, є відсутність будь-яких санкцій щодо менеджера цілої російської шпигунської мережі в Україні Володимира Сівковича. Як ми вже писали, йому взагалі жодних українських санкцій не дісталося, ні 2021 року, ні 2022. І його майно також перебуває у цілковитій безпеці.

Це у той час, коли санкції країн Заходу проти Сівковича і йому подібних введені в повному обсязі.
Складається враження, що у владі, як мінімум, є ті, хто допомогає зрадникам України зберегти своє майно і уникнути санкційних списків. Вочевидь, у розрахунку на тріумфальне їхнє повернення до Києва на російських багнетах. Власне, як і планував путін та його свора військових злочинців ще у лютому минулого року.

Що ж дивуватися, коли агенти того ж Сівковича засіли на топ-позиціях в українському парламенті. Нагадаємо, лише пару тижнів тому його встановлений агент Нестор Шуфрич залишився без посади голови парламентського комітету з питань свободи слова. А помічник Сівковича Данило Гетманцев успішно продовжує очолювати фінансовий комітет Ради та нищити вітчизняний бізнес.

До речі, про бізнес. Загалом до санкційних списків РНБО внесені сотні українських громадян і компаній. Як вони в них іноді опинялися і скільки це коштувало – не секрет ні для кого. І як потім із санкційних списків викреслювали нібито “помилково” внесених фігурантів. На фоні того, як жахливо працює система санкцій проти поплічників Януковича та російських шпигунів, ще більш огидними виглядають комерційні санкції проти українського бізнесу “з інтересом”.

Страшно собі уявити, які і чиї міньйони сидять у кабінетах, наприклад, ОП, — зазначає видання. І ой як високо сидять. Та й в інших владних структурах. Вони вірогідно охороняють майно своїх патронів та намагаються їх убезпечити від зайвих проблем. Але загалом – це все потенційні російські диверсанти, завданням яких є утримувати підґрунтя для окупації України.

—

За матеріалами проєкту Trap Aggressor  та видання Strasty.com.ua