Спецоперація Банкової: «Спасти нерядового Коломойського»

Те, що сталося з Ігорем Коломойським у суботу 2 вересня, немає нічого спільного з боротьбою з олігархічною корупцією – від слова «взагалі».

Повідомлення йому детективами Бюро економічної безпеки про підозру та застосування судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з демонстративним вивозом до СІЗО – це ніщо інше, як детально відпрацьована спецоперація Банкової по спасінню надважливого для неї персонажа.

У певному сенсі Коломойський – це батько нинішньої влади. Він її породив у боротьбі з Порошенком та потужним пропагуванням на «1+1». Про цю владу він знає стільки, що нікому й не снилося. Але Коломойський як породив цю владу, так і може її похоронити.

Пригадуєте заяву Зеленського дворічної давнини, коли він сказав про незмінність та незамінність керівника свого офісу: «Єрмак прийшов зі мною, він піде зі мною». З Коломойським ситуація абсолютно аналогічна, лише із дзеркальним відображенням. Олігарх може впевнено заявити: «Я привів Зеленського до влади, я його звідти й можу вивести». Тому діюча влада буде оберігати Коломойського усіма можливими засобами як зіницю ока до останнього свого подиху на Банковій.

На постановочний характер підозри, затримання та поміщення Коломойського до СІЗО вказує багато зовнішніх ознак. Звертає на себе увагу той факт, що ув’язнення одного з найпотужніших олігархів відбулося надто вже «чинно та благородно». Від початку й до кінця все пройшло, як по писаному. Точніше буде сказати – по прописаному сценарію (найймовірніше, як завше, прописаному двома головними сценаристами – самим олігархом та керівником «95 кварталу», а нині президентом України).

Поведінка самого підозрюваного з моменту вранішнього приходу до нього візитерів з БЕБ та СБУ до вечірнього вивозу з суду до СІЗО була бездоганною в усіх аспектах. Він покірно та мовчки сприймав усі дії силовиків, спокійно вислухав повідомлення про підозру, без жодних заперечень підписав її. Зразково-показово вів себе у суді. Нічого не спростовував, не заперечував, ні до кого публічно не звертався, не називав підозру безпідставною, а затримання – замовним і розправою. Одним словом, при вчиненні дій та ухваленні рішень, які визначали його подальшу долю, Коломойський зовсім не був схожим на звичного усім Коломойського – зухвалого, непокірного, вибухового, самовпевненого…

Стоп! А насправді уся поведінка Коломойського свідчила якраз про його впевненість! Він не переймався тим, що коїлось з ним та навколо нього, бо, вочевидь, «був у темі» того, що відбувається.

Показовим був також інформаційний супровід цих подій – спокійний, продуманий, з правильними акцентами. Без гучних промов спікерів влади, які завше голосно розносять світу про чергову перемогу над крупними корупціонерами (куди тут крупніше!). Й президент Зеленський у своєму традиційному вечірньому відеозаписі надто лише побіжно натякнув на цю резонансну подію, зазначивши, що перед законом усі рівні і закон має діяти.

Надто вже гладесенько-рівнесенько з Коломойським все пройшло у БЕБ, СБУ, прокуратури та суду. Просто як зразково-показові навчання для студентів юридичних вузів.

Безперечно, ця спецоперація Банкової мала вимушений характер. Обставини змусили здійснити її саме за таким сценарієм, у такий спосіб і з таким результатом. У неї просто не залишалось інших варіантів, бо усі інші варіанти не досягали тих цілей, які ставились перед цією спецоперацією.

Ціль перша та головна: нейтралізувати кримінальне переслідування Коломойського, яке проводять НАБУ та САП, усунути ті реальні для нього загрози, яке воно у собі несе.

І діяти треба було вже, бо, за інформацією ЗМІ, на наступному тижні НАБУ і САП мали допитати Коломойського з імовірним врученням підозри повідомити підозру. Висновок про підготовку НАБУ підозри Коломойському можна було зробити ще у середині серпня, коли його директор Семен Кривонос в одному з інтерв’ю повідомив про активізацію кримінального розслідування заволодіння коштами ПАТ «Укрнафта» у сумі 13 млрд гривень і натякнув про ймовірне розширення кола підозрюваних у цій справі.

Як відомо, 2 серпня САП повідомила про завершення досудового розслідування у цій справі, у якій висунуто підозри восьми особам включно з колишнім головою правління «Укрнафти». Матеріали справи відкрили для ознайомлення стороні захисту.

З врахуванням обшуків у помешканні Коломойського, які НАБУ провело минулої осені, а також тодішнього його «візиту» до НАБУ, з високою імовірністю наступним підозрюваним у цій справі НАБУ і САП міг бути Коломойський. Банкова не могла віддати свого патрона «у лапи» НАБУ і САП, бо тоді б процес кримінального переслідування Коломойського вийшов би з під контролю.

Тому цю функцію поспішило взяти на себе БЕБ у супроводі СБУ та під пильним оком офісу Генпрокурора. Поспішність у цій справі аж пре, адже саме провадження було зареєстровано лише за три тижні до цього – 11 серпня 2023 року, а підозра, яку вручили Коломойському, з юридичної точки зору є благенькою-благенькою. Вона просто не витримує критики, але на це майже ніхто не звернув уваги. Всі повелися на факт – повідомлення підозри Коломойському та його затримання.

Ціль друга: сприяти швидкому ухваленню анонсованого Зеленським закону про визнання VIP-корупції до державної зради та передачі її розслідування від НАБУ до СБУ. Закону, у якому немає жодного юридичного сенсу. Закону, який зруйнує існуючу антикорупційну систему – помножить її на нуль. Так, до цієї системи багато нарікань. Але порівняно з іншою частиною правоохоронної та судової систем України НАБУ, САП та Вищий антикорупційний суд у своїй діяльності є незрівнянно більш незалежними, а отже й ефективнішими у боротьбі з топ-корупціонерами.

Анонсований та широко розпіарений владою закон про переведення корупції у розряд державної зради задуманий з однією метою – забрати розслідування VIP-корупції від не зовсім контрольованих НАБУ та САП і передати до абсолютно контрольованої Банковою СБУ. У такий спосіб боротьба з такою корупцією буде переведена у ручний режим, який має забезпечити захист «своїх» корупціонерів і невідворотність відповідальності тих, хто не відноситься до категорії «своїх», а тим більше є опонентом діючої влади. Цей закон «узаконить» (легалізує) схему, за якою Татарова у свій час «відмазали» від НАБУ – тоді його справу генпрокурор Венедіктова своїм вольовим рішенням забрала у НАБУ і передала до СБУ, де ця справа і «вмерла». Зате Венедіктова «ожила» послом у Швейцарії, а Татаров став фактичним куратором більшості правоохоронних органів.

Призначення проштовхуваного закону зрозуміле та однозначне – убезпечити діючу владу від відповідальності за корупцію, розкрадання та інші махінації. Цей закон стимулюватиме ще більший розгул корупції та ще більшу безкарність топ-корупціонерів.

Залучення СБУ до повідомлення підозри Коломойському Банкова використає для переконання необхідності передачі розслідування топ-корупції від НАБУ до СБУ. Включаться усі – від президента до трохи забутого Сергія Лещенка (до речі, він уже включився) – і будуть в один голос говорити: дивіться, а СБУ вже мужньо бореться з VIP-корупцією, «взяло» самого Коломойського! «Взяло», незважаючи, що усі говорять про його наближеність до Банкової і навіть до самого президента. Для СБУ не існує недоторканних!

І цей пропагандистський процес уже почався. Зауважте на такий нюанс: провладні ЗМІ відразу запустили в інформаційний простір мессидж про те, що «СБУ повідомило Коломойському про підозру», «Коломойський отримав підозру від СБУ» тощо. І у всіх склалося враження, що це саме СБУ розслідує цю справу, що саме воно підготувало підозру і саме СБУ-шники повідомили Коломойському про підозру. На усіх спеціально поширених у ЗМІ фото та відео на передньому плані фігурують саме співробітники СБУ.

В офіційному повідомленні СБУ під назвою «За матеріалами СБУ підозру отримав Ігор Коломойський» зазначається, що «за матеріалами Служби безпеки України та Бюро економічної безпеки повідомлення про підозру у вчиненні злочинів отримав фактичний власник великої фінансово-промислової групи Ігор Коломойський».

З такого повідомлення випливає, що ключовою у цьому процесу є СБУ, а також спеціально вуалюється те, хто ж саме підготував та повідомив про підозру Коломойському.

Насправді ж розслідуванням інкримінованих Коломойському злочинів займається Бюро економічної безпеки України, його ж детективи підготували підозру Коломойському, вони ж йому повідомили про неї. СБУ лише супроводжувало цей процес, але інформаційна подача пішла так, що начебто СБУ є у цьому процесі головною, а про БЕБ згадується побіжно або ж взагалі не згадується.

Банкова у свій час уже робила подібний трюк із підштовхуванням ухвалення потрібного їй закону. Ще не забули про замах на життя першого помічника президента Сергія Шефіра? А стався цей замах (чи розслідує його хтось?) якраз напередодні ухвалення закону про олігархів, який Банкова намагалася усіма силами проштовхнути через парламент. 22 вересня 2021 року хтось начебто стріляв по Шефіру, а на наступний день – 23 вересня було заплановано голосування у за цей закон у другому читанні та в цілому. Після вказаного замаху (?) та спричиненої ним інформаційної атаки, у т. ч. на олігархів, бажаний для влади закон був прийнятий на «ура».

Вочевидь, таку ж функцію випало зіграти нинішнім подіям стосовно Коломойського – щодо іншого закону, життєво важливого для Банкової.

Ціль третя: ці «танці» навколо Коломойського мають переконати іноземних та міжнародних партнерів України, передусім США у тому, що політична влада України рішуче бореться з корупцією, що для неї не існує недоторканних політиків, чиновників, олігархів. І на вістрі цієї боротьби перебуває СБУ, якій треба довірити усю боротьбу з топ-олігархами. Адже влада в Україні розглядає корупцію такою ж небезпечною як і державну зраду. А тому це – виключна компетенція спецслужби. Таким чином можна буде «заткнути» рота тим нашим партнерам, які уже висловлюють незадоволення намірам обмежити повноваження НАБУ у сфері протидії корупції, передавши їх до СБУ.

Банкова буде «катати» цей аргумент на усіх міжнародних зустрічах. Які можуть бути заперечення, коли взяли самого Коломойського? Того самого, яким дуже цікавляться американці і які хотіли б одержати його у своє розпорядження для проведення відповідного розслідування. Ми самі з ним розберемося, ми вже його «посадили».

Поки партнери отямляться від чергового навішування їм локшини, ситуація зміниться і можна буде придумувати нові способи спасіння «нерядового Коломойського».

Ціль четверта: внутрішній споживач «95 кварталу» має «схавати» цей гостросюжетний детектив, повірити у безкомпромісність боротьби Банкової з корупцією та олігархами, вчергове захопитися мужністю Зеленського, для якого не існує своїх» та «чужих», а лише закон, закон і закон! Інформаційна обробка довірливого населення має забезпечити його підтримку ініціативі президента про прирівнення корупції до державної зради.

І можна не сумніватися – більшості населення ця ідея прийдеться до вподоби. Тим більше, підкріплена ефектним дійством стосовно олігарха Коломойського.

А що ж найближчим часом буде з Коломойським?

Усе буде за сценарієм. Варіантів – два. Обидва вони будуть «запущені» за результатом розгляду апеляційної скарги сторони захисту олігарха.

Перший варіант – апеляційний суд різко знизить суму застави (десь до 50 млн гривень), після чого опальний олігарх вийде на свободу і буде спостерігати за процесами з власного будинку. Ну, спостерігати він не буде (це не його стилі), він продовжить бути у ключових процесах.

Другий варіант – апеляційний суд нічого не змінює в частині запобіжного заходу, Коломойський не вносить заставу у сумі 500 млн гривень і на два місяці потрапляє до СІЗО. Там, завдячуючи прости господи міністру юстиції Малюсьці, арештанту створюються надкомфортні умови перебування. У такому разі доведеться потерпіти певні позбавлення, бо якщо цього не зробити, то позбавлення в майбутньому можуть бути вельми і вельми небажаними. Головне ж – сховати олігарха від НАБУ та САП.

Вибір варіанту буде залежати головним чином від реакції міжнародних партнерів (передусім США) та суспільної думки всередині країни (яку Банкова неодмінно «виміряє»).

У будь-якому разі усе буде під контролем режисерів з Банкової. А це говорить про те, що наразі Коломойському нічого реально не загрожує – операція по його убезпеченню йде успішно відповідно до розробленого сценарію.

Сергій Ніконов, «ОРД»