Возможно ли повторение “русской весны” в Одессе, Харькове, Киеве 1-9 мая?
Кто, на ваш взгляд, может пресечь такие попытки?
Ігор Луценко, народний депутат України: 
«На мій погляд, якщо вдасться зорганізуватися російському підпіллю, то, звісно, повторення провокацій абсолютно можливе. Я не думаю, що в Києві це буде настільки просто зробити. За Харків теж не скажу, бо не знаю ситуацію, яка там є. А з приводу Одеси допускаю, цілком можливо. Бо ми бачимо, що російським силам дали можливість згуртуватися, дали можливість вийти на вулиці, показати, що їхній організований вихід можливий, отже, можливі і подальші якісь печальні наслідки».
Юрий Касьянов, волонтер, публицист:
«Не возможно. Потому что выдохлись. Без толчка извне (внешней агрессии) сепары не рискнут сейчас на масштабные провокации».
.jpg "«РУССКАЯ ВЕСНА» СЕБЯ ИСЧЕРПАЛА 4")
Татьяна Деркач, религиозный публицист:
«Я думаю, в этих регионах возможны провокации, и только. “Русская весна” как идея совершенно себя дискредитировала в глазах ее “некоммерческих” сторонников. Но осталось много “грантоедов”, для которых раскачивание ситуации — их прямая обязанность и любимая работа».
Владимир «Адольфыч» Нестеренко, писатель, сценарист, блогер:
«О повторении «русской весны» — не думаю, именно как русской весны. Упор сейчас будут делать и делают на коррупцию власти, на обнищание населения, на внутреннюю борьбу. А «русская весна», на мой взгляд, себя исчерпала, вон Безлер Гиркина матом кроет в Интернете».
Євген Карась, активіст об`єднання націоналістів «С14»:
«Можливе, але пізніше. Військовим шляхом зараз не підуть, бо силові структури України вже у значно кращому стані. А найголовніше — немає жодної боязні перед росіянами. Убили їх багато. І уб’ють в десяток разів більше у випадку вторгнення. Путін це теж чудово розуміє. Я думаю, російська ставка на розхитуванні ситуації в країні. Найбільш вразлива в даному випадку влада. Хоч нам весь час триндять про загрозу зброї, добровольців та майданівців, це неправда. Основна загроза національній безпеці країни зараз у цілому — моральний стан нинішньої політичної та владної еліти. Їхня корупція, зажерливість та тупість дуже небезпечна закладка вибухівки у фундамент країни напередодні важких часів. Основні аргументи, на яких базуються сепаратисти в Одесі, Закарпатті, чи ті ж копачі бурштину — “влада в Києві краде наші гроші, ми самі окремо житимемо краще!” І ця риторика має відгуки — чим відрізняється Кононенко від Плотницького? Обидва кримінальні розкрадачі державного майна.
Хто врятує ситуацію? Той, хто прагне уберегти країну від усіх сортів нечестивих. Чи “черновецьких”, чи російських. Упевнений, що сепаратистські заколоти московської агентури в Харкові, Одесі чи на Закарпатті в Берегово утоплять у крові патріоти. Окрім добровольців та націоналістів це будуть проукраїнські активісти, які ще вчора сиділи в офісі ІТ-компанії, або взагалі звичайні студенти. Саме ці люди візьмуть на себе право захисту країни. На ментів сподіватися не дуже варто, бо там, як ми бачили досі все наскрізь вороже до України. Менти — це п’ята колона зрадників та ворогів України. СБУ ще має надто багато нелюстрованих саботажників, тому патріотичним офіцерам важко вживати рішучих заходів. Тож, лише своїми силами. Зрештою, в українців це завжди виходить прекрасно».
.jpg "«РУССКАЯ ВЕСНА» СЕБЯ ИСЧЕРПАЛА 7")
Маруся Звіробій, керівник мобільної інструкторської групи ВДВ ЗСУ “Марусині ведмеді”:
«Спроби можуть бути, їх присікатимуть самі громадяни українських міст. Зараз люди досить агресивно реагують на георгіївські стрічки, але прекрасно відрізнять ветеранів, до яких все ж лишається лояльне ставлення, від провокаторів, яким може бути непереливки».
Олександр Кравчук, громадський активіст:
«Не думаю, що проект “русской весны” повториться в Одесі й у Харкові. Навіть прихильники “русского мира” не хочуть війни у власну домівку… Думаю, 2 й 9 травня будуть намагатися максимально використати, як картинку, російські ЗМІ й колишні регіонали, нинішні члени “ОБ”,.. Не виключаю спроб спецпідрозділів ФСБ вчинити диверсії на території України. Це вже питання до СБУ й ЗСУ».
Онисія Колесникова, активістка громадського об`єднання С14:
«Не бачу причин, чому б це було неможливо. Тим більше в Одесі і Харкові. В Одесі мер Труханов з російським паспортом. У Харкові – все той же Гепа, тут навіть не коментую. І давайте не забувати про харківську проросійську банду «Оплот». З усієї банди засуджено декілька осіб, а решта? А скільки засуджено сепарів за 2 травня в Одесі? Та навіть у Києві – вже всі бачили відео з російським триколором на шевроні у машині «беркутівця». І це під самим райвідділком! Вони навіть не приховують, на чиїй вони стороні. А скільки тітушні, екіпірованої краще, ніж вояки в зоні бойових дій? Я не думаю, що якісь заворушки будуть у Києві, а от у Харкові чи Одесі – можливо.
А стосовно того, хто міг би їм завадити, – тут є велика різниця між тим, хто міг би, і хто дійсно буде це робити. Бо з точки зору сил і ресурсів завадити могли б «правоохоронні» органи – поліція, СБУ, Нацгвардія і хто там ще у нас є. Але по факту в разі якихось проросійських виступів вони, швидше за все, лишаться осторонь, а захищатимуть свої міста прості громадяни, активісти та добровольці. За що проти них ще й кримінальні справи повідкривають. В принципі, нічого нового, так було завжди. Хотілось би помилятися».
Дмитро Різниченко, активіст, доброволець батальйону «Донбас»:
«Ні, не можливе. Гадаю, москвини цього разу будуть діяти інакше».
Олександр Животовський, кіборг АТО:
«Не думаю, що можливе. Наприклад, у Запоріжжі нещодавно була недоспроба якогось реваншу, вона потерпіла провал. Там активну роль зіграла небайдужа громада та атошна організація. Власне, цей синтез і зберігає статус кво в Запоріжжі. Але, якщо назвати цю весну чимось іншим, Майданом, наприклад, то все може вийти. Бо дирівська риторика досить популярна в суспільстві. Ставка на соціальні теми може виграти, але то вже інша історія».
Записала Алена Ладнюк, ГЕНПЛАН
224 ответа
А шапочку постирал наверное и она “села”, иль розожрался так что даже шапочка на башку не налазит, старый жидовский мерзавец!!!шоумафиозо
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі,
Стали вам поперек горла,
Москалі єбу:::учі!
Щоб ви салом отруїлись,
В Дніпрі потонули!
Та дорогу в Україну
Навіки забули!
У нас люди працьовиті,
Чорнозем родючий,
А ви ледарі й п’яниці
Пацюки смердючі!
Нам від вашого народу
Не треба нічого!
Краще йдіть собі лікуйте
Ірода дурного.
Геть із нашої домівки!
Ми-навіки Вільні!
Тут Московії не буде! Слава Україні !!!!
На севере, среди болотной вони и прочего природного гов..на, в местах, что именуют Пошехоньем, забавные прижились племена. Чтоб речь моя звучала тут не всуе, упомяну для внучек и внучков немногих: губошлепов, рукосуев, крошевников, проломленных голов, чухломцев, лукоедов, моржеедов, головотяпов (уж без них никак!)… Метеля жен и пакостя соседям, народец этот множил лишь бардак. Видать, в их гены проползло уродство, да и хвосты отпали не у всех, но в тех лесах царило только скотство, и только скот там мог иметь успех. Вокруг умнела и росла Европа (увы, спалив вагон еретиков), а этих вот ждала конкретно ж..опа – отныне, присно и вовек веков. Они, нажравшись, тут же с..рали рядом, купая свои бороды в пыли, поскольку им неведом был порядок… пока случайно немцы не зашли. Зайдя ж, шутя империю воздвигли, не будучи от смердов без ума, но некоторым бороды постригли, а кой-кого достали из дерьма. Кого-то обучили за границей, привычно вызывавшей страх в рабах, кого-то даже научили мыться — отдельных… единицы… в городах. В дальнейшем же, решив, что дело в шляпе, расслабилась паскуда-немчура, а губошлепы и головотяпы, бухнув водяры и крича «ура!», признались миру: «Это наши репа, газ, нефть, пенька, навоз и Третий Рим!» — чем рассказали о духовных скрепах и что, мол, мыться больше не хотим. Нашли себе царька из рукосуев, чтоб племенем владели не враги, и вот живут лет двадцать, в ус не дуя… но напрочь выдув из голов мозги. Верней не так, ведь ум – не в их природе, и тот чувак незря урвал свой пост. Там есть один могучий мозг – вАлодя, а миллионы – силос да компост. На вид он мужичок не шибко страстный и неказист… но первый взгляд не в счет. Молва твердит, что он живет с гимнасткой, – неправда, он с китайцами живет. Он правит грубо и неаккуратно, через понятья «яйца» и «сортир», и вывел лишь одну породу – «ватник», живущую в зверинце «Русский мир». Способен корчить Вия, щуря веки, и бредить, что отчизна – это он, но суть его, теперь уже навеки, ясна как рифма к слову «Лугандон». Его незаживающая рана – что смерды все равно уйдут к врагу, ведь это ж надо так достать Вована, что в день рожденья он удрал в тайгу! Пока он как-то держит положенье (а смердов, соответственно, в узде) невиданным душевным напряженьем и силами ГБ/НКВД. И ватников – кондовых, настоящих, готовых жрать и всё, и всех подряд, плодит, как инкубатор, телеящик, покуда птицефабрики стоят. Их девяносто с чем-то там процентов, ревущих и рычащих как один, и среди них полно интеллигентов, а кто-то даже типа дворянин. Ну те-то ладно, «творческие люди» — короче, проститутки, как всегда. Те выживут… а что с другими будет? А ватникам потом бежать куда? Когда вас будут резать в МАсквабаде, и целый мир вам не подаст руки, придете на коленях к нашей Раде, недавние вы наши землячки? Действительно, куда же вам податься? Негусто предложений от судьбы: к таджикам в жены? В зоопарк к китайцам? Или к Кадырке – в евнухи? В рабы? Готовьте унавоженные с..раки любовникам в усах и волосах. Вы даже не кацапы, вы – пацаки, вот и живите с кольцами в носах. И знайте, упыри, дегенераты, когда падет ваш гнойный Третий Рим, мы не простим вам мальчиков распятых… И МАЛЬЧИКОВ ПОГИБШИХ НЕ ПРОСТИМ!
На севере, среди болотной вони и прочего природного гов..на, в местах, что именуют Пошехоньем, забавные прижились племена. Чтоб речь моя звучала тут не всуе, упомяну для внучек и внучков немногих: губошлепов, рукосуев, крошевников, проломленных голов, чухломцев, лукоедов, моржеедов, головотяпов (уж без них никак!)… Метеля жен и пакостя соседям, народец этот множил лишь бардак. Видать, в их гены проползло уродство, да и хвосты отпали не у всех, но в тех лесах царило только скотство, и только скот там мог иметь успех. Вокруг умнела и росла Европа (увы, спалив вагон еретиков), а этих вот ждала конкретно ж..опа – отныне, присно и вовек веков. Они, нажравшись, тут же с..рали рядом, купая свои бороды в пыли, поскольку им неведом был порядок… пока случайно немцы не зашли. Зайдя ж, шутя империю воздвигли, не будучи от смердов без ума, но некоторым бороды постригли, а кой-кого достали из дерьма. Кого-то обучили за границей, привычно вызывавшей страх в рабах, кого-то даже научили мыться — отдельных… единицы… в городах. В дальнейшем же, решив, что дело в шляпе, расслабилась паскуда-немчура, а губошлепы и головотяпы, бухнув водяры и крича «ура!», признались миру: «Это наши репа, газ, нефть, пенька, навоз и Третий Рим!» — чем рассказали о духовных скрепах и что, мол, мыться больше не хотим. Нашли себе царька из рукосуев, чтоб племенем владели не враги, и вот живут лет двадцать, в ус не дуя… но напрочь выдув из голов мозги. Верней не так, ведь ум – не в их природе, и тот чувак незря урвал свой пост. Там есть один могучий мозг – вАлодя, а миллионы – силос да компост. На вид он мужичок не шибко страстный и неказист… но первый взгляд не в счет. Молва твердит, что он живет с гимнасткой, – неправда, он с китайцами живет. Он правит грубо и неаккуратно, через понятья «яйца» и «сортир», и вывел лишь одну породу – «ватник», живущую в зверинце «Русский мир». Способен корчить Вия, щуря веки, и бредить, что отчизна – это он, но суть его, теперь уже навеки, ясна как рифма к слову «Лугандон». Его незаживающая рана – что смерды все равно уйдут к врагу, ведь это ж надо так достать Вована, что в день рожденья он удрал в тайгу! Пока он как-то держит положенье (а смердов, соответственно, в узде) невиданным душевным напряженьем и силами ГБ/НКВД. И ватников – кондовых, настоящих, готовых жрать и всё, и всех подряд, плодит, как инкубатор, телеящик, покуда птицефабрики стоят. Их девяносто с чем-то там процентов, ревущих и рычащих как один, и среди них полно интеллигентов, а кто-то даже типа дворянин. Ну те-то ладно, «творческие люди» — короче, проститутки, как всегда. Те выживут… а что с другими будет? А ватникам потом бежать куда? Когда вас будут резать в МАсквабаде, и целый мир вам не подаст руки, придете на коленях к нашей Раде, недавние вы наши землячки? Действительно, куда же вам податься? Негусто предложений от судьбы: к таджикам в жены? В зоопарк к китайцам? Или к Кадырке – в евнухи? В рабы? Готовьте унавоженные с..раки любовникам в усах и волосах. Вы даже не кацапы, вы – пацаки, вот и живите с кольцами в носах. И знайте, упыри, дегенераты, когда падет ваш гнойный Третий Рим, мы не простим вам мальчиков распятых… И МАЛЬЧИКОВ ПОГИБШИХ НЕ ПРОСТИМ!
ты прав гость -100%
Правда она одна!
На нашей украинской земле — наша правда!
Слава Україні!
Героям України — Слава!!!
Загіблим побратимам вічна пам ять, шана, повага та всіляка допомога!
Смерть современному российскому фашизму — РАШИЗМУ!!!
Со словарем и Киевской Русью обделался, теперь на чудь перешел? При всем непрезентабельном звучании слова “чудь” это всего лишь собирательное название народов прибалтийской и финско-угорской группы не имеющих ничего общего с выражением-чудить. Я так понимаю, что и этих ты в неполноценные записал? А ведь вместе с крымскими татарами прибалты сейчас твои главные союзники. Ты скоро свихнешься на теме украинского национального превосходства. Своими бреднями ты опять увел в сторону от обсуждаемой темы. Как исчерпала себя тема “русской весны” и Новороссии я тебе позже объясню. Что касается Одессы, так самое умное дать людям свободно пройти и помянуть погибших. Пусть даже с незапрещенными георгиевскими ленточками. А еще лучше представителям власти вместе с губернатором пройти вместе с ними. Так нет. В издевку над погибшими ввели в Одессу нацистов из “Азова”. Это те самые “ультрас”, которые и виновны в массовом сожжении одесситов. Только одетые в украинскую военную форму и вооруженные. И Одесса это помнит. Все равно одесситы пройдут. Вместе с приехавшими депутатами Европарламента. Попробуйте их тронуть. Надеюсь все обойдется благополучно. Только пружина еще на один виток сожмется.
23.41 трюк “самоотсос” …исполнитель “оперы гостя и орд” — гнойный ошметок от нормальных украинцев ПТН ПНХ
Не захлебнись путинской спермой ублюдок. Твоя участь всю жизнь ползать на коленях, смоктать и подставлять свою “опущенную” задницу.
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Для 11-50
Сегодня я тебе ничего не отвечу.
С ПАСХОЙ, ТЕБЯ!
Слава УКРАИНЕ !!!
12.11 и 17.11 , животное отсо сало и снова само себя и как я вам? умею ведь И сперма это мой завтрак и ужин с семьей! на обед -мусор ,комковой
Ярослав ДАШКЕВИЧ, доктор історичних наук
ЯК МОСКОВІЯ ПРИВЛАСНИЛА ІСТОРІЮ КИЇВСЬКОЇ РУСІ*
Вперше надруковано у збірці Ярослава Дашкевича «Учи неложними устами сказати правду» (К.: Темпора, 2011. – 828 с.).
Створюючи свою українську державу, українці повинні переглянути й уточнити свою історію, базуючись на правді, достовірних фактах і історичних подіях. Перебуваючи упродовж століть під владою завойовників, українці фактично були позбавлені можливості впливу на формування національної свідомості і розвиток своєї історії, в результаті чого історія України написана переважно на догоду цим завойовникам. Особливо не виясненим є питання про претензії і домагання Московїї, а в подальшому Росії, на історичну спадщину Київської Русі.
В романі-дослідженні В. Білінського (Країна Моксель або Московія // Київ: Видавництво ім. Олени Теліги, 2008, 2009, в трьох книгах) повідомляються факти, взяті з історичних джерел (переважно російських), що свідчать про докорінне перекручення історії Російської імперії, направлене на створення історичної міфології про те, що Московія і Київська Русь мають спільні історичні корені, що Московія має «спадкові права» на Київську Русь.
Звичайне шахрайство московитів, що привласнили собі минуле Великого Київського князівства і його народу, нанесло страшний удар по українському етносу. Тепер задача полягає в тому, щоби, на основі правдивих фактів, розкрити брехливість і аморальність московської міфології.
Розглянемо основні питання цієї проблеми.
Московські, а пізніше російські царі розуміли, що без великого минулого неможливо створити велику націю, велику імперію. Для цього потрібно було прикрасити своє історичне минуле і навіть привласнити чуже. Тому московські царі, починаючи з Івана IV (Грозного) (1533–1584), поставили завдання привласнити історію Київської Русі, її славне минуле і створити офіційну міфологію Російської імперії.
На це можна було б не звертати уваги, якщо б ця міфологія не зачіпала корінних інтересів України, не була направлена на повне знищення України – її історії, мови, культури. Час показав, що російські імпершовіністи робили і роблять все можливе для реалізації цієї задачі.
Протягом століть, особливо з початком XVI ст. в голови людей втовкмачували і втовкмачують, що Російська держава і російський народ беруть початок від великого князівства Київського; що Київська Русь – колиска трьох братніх народів – російського, українського та білоруського; що росіяни за законом «старшебратства» мають право на спадщину Київської Русі. Цією жалюгідною брехнею дотепер користується російська історіографія і державні діячі Росії, а також «п’ята колона» в Україні, в яку входять комуністи і майже всі регіонали у Верховній Раді. Відомо що:
– В час існування держави Київської Русі про Московську державу не було ні згадки. Відомо, що Московське князівство, як улус Золотої Орди, засноване ханом Менгу-Тімуром тільки в 1277 році. До цього часу Київська Русь уже існувала більше 300 років;
– Немає ніяких фактів про зв’язок Київської Русі з фінським етносом землі «Моксель» і пізніше Московським князівством з князівствами земель Київської Русі до XVI ст. В той час, як у 988 році відбулося хрещення держави Київської Русі, фінські племена землі «Моксель» перебували в напівдикому стані.
Як можна говорити про якогось «старшого брата», коли цей «старший брат» появився на світ декілька століть пізніше ніж русичі-українці. Він не має жодного морального права називати себе «старшим братом», диктувати людству правила існування, насаджувати свою культуру, мову, світосприймання. Відомо, що до кінця XV ст. не існувало російської держави, не було старшого брата «великороса» і російського народу, а була Суздальська земля – земля Моксель, а пізніше Московське князівство, що входило в склад Золотої Орди – держави Чинґізидів. З кінця XIII до початку XVIII ст. народ цієї землі називали московитами. Московські історики замовчують питання про своє національне походження.
Московити. У IX–XII ст. великий край від Тули, Рязані й теперішньої Московської області, меря, весь, мокша, чудь, мордва, марі та інші – все це народ «моксель». Ці племена стали згодом основою народу, що прозвав себе «великоросами».
У 1137 р. на ці землі прийшов молодший син київського князя Мономаха – Юрій Довгорукий, який залишився без княжого стола у Київському князівстві. Юрій Довгорукий започаткував князювання Рюриковичів на землях «Моксель», очоливши Суздальське князівство. В нього від жінки місцевого племені народився син Андрій, якого назвали «Боголюбським». Народжений і вихований в лісовій глухомані в середовищі напівдиких фінських племен, князь Андрій розірвав усі зв’язки з батьківською дружиною і зі старими київськими звичаями.
У 1169 р. Андрій Боголюбський захопив і зруйнував Київ: прийшов варвар, що не відчував ніякого родинного зв’язку з слов’янською святинею – Києвом
За короткий час (50–80 років) на кожне фінське поселення був посаджений князь із Рюриковичів, уроженець від мами мерянки, муромчанки, мокшанки… Так з’явилися на землі «Моксель» князівства: Володимирське, Рязанське, Тверське та інші. В цей час на землі «Моксель» починають проникати окремі місіонери з розповсюдження християнства. Про масове «перетікання» слов’ян із Придніпров’я на землі «Моксель», як це стверджують московські історики, не може йти ніякої мови. Для чого слов’янам із плодючих земель Придніпров’я іти через непроходимі хащі і болота тисячі кілометрів в невідому напівдику глуш?
На базі християнства на землі «Моксель» починає формуватися мова, яка з часом стала російською. До XII ст. на землях «Моксель» проживали тільки фінські племена. Це підтверджують археологічні розкопки О. С. Уварова (Меряни та їхній побут за курганними розкопками 1872 р. – 215 с.). Із 7729 розкопаних курганів не виявлено жодного слов’янського поховання.
Антропологічні дослідження А. П. Богданова і Ф. К. Вовка, що проводили вивчення людських черепів, підтверджують відмінні особливості фінського і слов’янського етносів.
У 1237 р. на Суздальську землю прийшли татаро-монголи. Всі, хто схиляв голову, цілував чобіт хана і приймав його підданство, залишались живими і неушкодженими, хто не хотів покоритися – знищувались. Володимирські князі Юрій і Ярослав Всеволодовичі покорилися хану Батию. Таким чином, земля «Моксель» ввійшла в склад Золотої Орди імперії Чинґізидів і її воєнна сила влилась у військові сили імперії. Очолював військову дружину землі «Моксель» в складі війська хана Батия володимирський князь Юрій Всеволодович. Факт формування в 1238 р. воєнної дружини із фінських племен, які використовувалися Батиєм у завойовницьких походах на Європу в 1240–1242 рр., є прямим доказом встановлення влади хана в Ростово-Суздальській землі.
На період воєнного походу Юрія Всеволодовича на Володимирське князівство був посаджений молодший брат Юрія – Ярослав Всеволодович, який віддав хану Батию свого восьмирічного сина Олександра Ярославовича в аманати (тобто заложники). Пробувши в Орді у Батия з 1238 по 1252 р. Олександр, названий і прославлений російськими істориками як Невський, засвоїв увесь устрій і звичаї Золотої Орди, став андом (кровним братом) сина Батия Сартака, одружився на дочці хана Батия і згодом став вірним слугою Золотої Орди, очоливши Володимирсысе князівство (1252–1263). Він не брав участі в жодній серйозній битві, всі перемоги Олександра Невського – жалюгідна брехня. Князь Олександр просто не міг брати участі в зіткненнях на Неві в 1240 р. і на Чудському озері в 1242 р. будучи іце дитиною.
Слід відзначити, що управлінська влада Ростово-Суздальських князів була мінімальною. Ханом Батиєм для керівництва князівством (улусом) назначався намісник – великий баскак, а на місцях – удільні баскаки. Це були повновладні правителі Золотої Орди, які керувалися законами Яси Чинґізидів. Брехнею російських істориків є те, що суздальські, а пізніше і московські князі були незалежні від Золотої Орди. Першим правителем князівства (улуса) у ханській грамоті названий баскак або даруга, а князі рахувалися на другому, а то і на третьому місці.
Брехнею є те, що Москва заснована Юрієм Довгоруким у 1147 р. Це міф, який не має доказового підтвердження. Москва як поселення була заснована 1272 року. Цього ж року був проведений третій перепис населення Золотої Орди. При першому переписі (1237–1238 pp.) і другому (1254–1259 pp.) поселення – Москва не згадується.
Московія, як князівство, виникло в 1277 р. за наказом татаро-монгольського хана Менгу-Тімура і було звичайним улусом Золотої Орди. Першим Московським князем став Даниїл (1277–1303) (молодший син Олександра т. з. Невського). Від нього бере початок династія московських князів Рюриковичів. У 1319 р. хан Узбек (про це мовиться у вищеназваному романі-дослідженні В. Білінського) призначив свого брата Кулхана удільним московським князем, а з 1328 р. – Великим Московським князем. У російській історичній літературі названий як Калита, Хан Узбек, прийнявши іслам, знищив майже всіх князів Рюриковичів. У 1319–1328 pp. пройшла зміна династії Рюриковичів на династію Чинґізидів в Московському улусі Золотої Орди. А 1598 року в Московїї перервалася династія роду Чинґізхана, яка почалася від князя Івана Калити (Кулхана). Тобто звиш 270 років Москвою правили чисті Чинґізиди.
Нова династія Романових (Кобилиних) у 1613 р. зобов’язалася свято зберігати давні традиції і принесла клятву на вірність старій династії Чинґізидів.
Московська православна церква в 1613 р. стала стабілізуючою силою, яка забезпечувала зберігання татаро-монгольської державності в Московїї.
Із наведених даних видно, що Московія є прямою спадкоємницею Золотої Орди держави Чинґізидів, тобто, насправді татаро-монголи були «хрещеними батьками» московської державності. Московське князівство (а з 1547 р. царство) не мало жодних зв’язків до XVI ст. з князівствами земель Київської Русі.
Великороси. Плем’я великоросів, або російський народ, як він сьогодні зветься, з’явилося близько XV–XVII ст. серед фінських племен: мурома, мері, весі та ін. Тоді зароджується його історія. Немає історії великоросів на землі Київській! Історія великоросів починається із «Залещанської землі», з Московїї, які ніколи не були Руссю. Татаро-монголи, що прийшли на ці землі, внесли значний вклад у формування «великоросів». На психологію великороса наклали відбиток запозичення татаро-монгольського інстинкту завойовника, деспота, в якого основна мета – світове панування. Так до XVI ст. сформувався тип людини-завойовника, страшного у своєму неуцтві, люті й жорстокості. Цим людям не були потрібні європейська культура Й писемність, їм чужі такі категорії як мораль, чесність, сором, правдивість, людська гідність, історична пам’ять тощо. Значна частина татаро-монголів у XIII–XVI ст. влилася до складу великоросів, з них починають свій родовід понад 25 % російської шляхти. Ось деякі прізвища татар, які принесли славу імперії: Аракчеєв, Бунін, Грибоєдов, Державін, Достоєвський, Купрін, Плеханов, Салтиков- Щедрін, Тургенєв, Шереметьєв, Чаадаєв та багато інших.
Щоб привласнити історію Київської землі і увічнити цю крадіжку, великоросам треба було придушити український народ, загнати його в рабство, позбавити власного імені, виморити голодом тощо.
Українців, які проявилися як нація в XI–XII ст., а можливо, й раніше, оголосили «малоросами» й узялися втовкмачувати цю версію всьому світові. За найменший відступ від цієї версії людей страчували, знищували, засилали в ГУЛАГи. Радянський період був особливо жорстоким. За той час Україна втратила понад 25 мільйонів своїх синів і дочок, які загинули у війнах за інтереси Росії, під час колективізації, на висилках і в катівнях.
Так «старший брат», «великорос» змушував жити «молодшого брата», «малороса» у жорстоких «обіймах любові».
Ще за часів князювання Василя III (1505–1533) в Московії зародилася ідея величі, яку висловив представник Московського православ’я монах Філофей: «Два Рима впали, а третій стоїть, а четвертому не бути». Відтоді у московитів зароджується думка всемогутності й «богообраності», що «Москва – третій і останній Рим». Ці думки поширювались і утверджувались в Московії. Скільки крові було пролито московськими князями, а пізніше – царями заради цієї ідеї-маячні.
За царювання Івана IV (Грозного) домагання Московії на спадщину не тільки Київської Русі, а і Візантійської імперії поси-люються. Так, за переказами, шапка Мономаха буцімто подарована київському князю Володимиру Мономаху його дідом – базилевсом Константином IX, вважалися символом передачі влади Візантією Київській Русі. Враховуючи те, що першим Суздальським князем був шостий син князя Володимира Мономаха Юрій Довгорукий, то наявність у Московії цієї шапки є «доказом» спадкових прав московських правителів не тільки на Київський великокняжий престол, а і на спадщину колишньої Візантійської імперії. Далі був складений облудний заповіт Володимира Мономаха про передачу «спадкоємних прав» синові Мономаха Юрію Довгорукому, підкорювачу так званої «Залещанської» землі. Все це було видумкою. Насправді, шапка Мономаха була золотою бухарською тюбетейкою, яку Хан Узбек подарував Івану Калиті (1319–1340), який приспособив цю тюбетейку-шапку для свого звеличення. (Логвин Ю. Кобила, Калита і тюбетейка «Мономаха» // Час. – Київ, 1997, 27 березня).
Іван IV (Грозний) уперше 1547 року вінчався в церкві з титулом Московського царя, як «наслідувач» грецьких і римських імператорів. Із 37 підписів, що скріпили грамоту, прислану з Константинополя в Москву, 35 виявилися підробленими. Так Іван Грозний став «спадкоємцем візантійських імператорів». Так узаконилась брехня.
Масовану державну фальсифікацію історії свого народу почав Петро І. Він уперше в 1701 р. видав указ про вилучення в покорених народів усіх письмових національних пам’яток: літописів, хронографів, хронік, давніх історичних записів, церковних документів, архівів тощо. Особливо це стосувалась України-Русі.
У 1716 р. Петро І «знімає копію» з так званого Кенігсберзького літопису, де було показано «об’єднання» давнього літописання Київського і Московського князівств і обґрунтовувалась єдність слов’янських і фінських земель. Однак доступ до «копії»-фальшивки, як і до самого оригіналу, був закритий.
Ця Петрова фальсифікація стала основою для подальших фальсифікацій – написання т. зв. «загальноруських літописних зводів», в яких обґрунтовувалось право Московії на спадковість Київської Русі. На основі цих фальсифікацій 22 жовтня 1721 р. Московія оголосила себе Російською імперією, а московитів – росіянами. Так була вкрадена у законних спадкоємців Київської Русі – українців історична назва Русь.
Петро І завіз з Європи велику кількість спеціалістів, у тому числі і професіоналів-істориків, яких залучив до написання і фальсифікації історії Російської держави.
Для цього кожний іноземець, що поступив на державну службу, давав присягу про нерозголошення державної тайни і зобов’язувався ніколи не покидати Московську державу. Виникає питання, які можуть бути державні таємниці при «обробці російської історії» давніх часів? У будь-якій цивілізованій європейській країні після 30–50 років розсекречуються всі архіви. Російська імперія дуже боїться правди про своє минуле. Смертельно боїться!
Після Петра І, який перетворив Московію на Російську державу, еліта Московії почала замислюватися над необхідністю створення цілісної історії власної держави. За цю справу ретельно взялася імператриця Катерина II (1762–1796), яка не допускала думки про те, що в царському роду вона може бути серед рядової татаро-монгольської знаті. Катерина II, по-європейськи освічена людина, ознайомившись з архівними першоджерелами, звернула увагу, що вся історія держави тримається на словесній билинній міфології і не має доказової бази.
Тож, Катерина II своїм указом від 4 грудня 1783 р. створює «Комісію для складання записок про древню історію переважно Росії» під керівництвом і доглядом графа А. П. Шувалова, в складі 10 видатних істориків. Основна задача, що була поставлена перед комісією, полягала в тому, щоби за рахунок переробок літописів, написання нових літописних зводів та інших фальсифікацій обґрунтувати «законність» привласнення Московією історичної спадщини Київської Русі і створення історичної міфології держави Російської. Комісія працювала 10 років. У 1792 р. «Катерининська історія» побачила світ. Робота комісії проводилась в наступних напрямах:
– збір усіх письмових документів (літописів, архівів тощо). Ця робота вже частково була зроблена Петром І. Збирання матеріалів проводилось не тільки зі своєї країни, а також з інших країн – Польщі, Туреччини та ін.;
– вивчення, фальсифікація, переписування або знищення історичних матеріалів. Так були переписані літописи: «Слово о полку Ігоревім», «Повість минулих літ», «Лаврентіївський літопис» та багато інших. Деякі літописи переписувалися по декілька разів, а оригінали знищувались або засекречувалися. Так, були засекречені «Скіфська історія» А. І. Лизлова, що була видана в 1776 і 1787 pp., «Історія Російська із найдавніших часів» В. М. Татіщева, видана 1747 р. В «Скіфській історії» А. І. Лизлова вказується, що жителі Московїі – це окремий відособлений самобутній народ, який нічого спільного не має з Руссю (Києвом), Литвою, поляками тощо;
– написання нових «загальноруських зводів», які писалися у XVIII ст., а подавалися, що вони XI, XIII, XIV ст. Всі ці зводи проповідували «загальноруську ідею». Це в той час, коли на київській землі жили слов’янські племена (поляни, деревляни, сіверяни та ін.), які вже були християнами, в «Залещанській» землі жили фінські племена (мурома, меря, весь, мокша та ін.), які перебували у напівдикому стані, і ці племена не мали в історії нічого спільного аж до XVI ст.;
– для обґрунтування єдності Київської Русі і фінських племен були написані тисячі різних зводів. Усі ці зводи і літописи, як вказується в романі-дослідженні В. Білінського є тільки у переписаному вигляді, жодного оригінала. Жодного! Все це вказує на неймовірну за масштабами безсоромності й нахабства, фальсифікацію при створенні історії Держави Російської.
Не можна вічно жити в брехні!
Эта нация будет молчать ,когда сотнями тонн будут зарывать в мксор икру и деликатесы, но зарыть труп ленина … это слишком. Они хотят на него смотреть ходить и смотреть, смотреть ходить и смотреть. На.уя они нам эти красные штаны-ватаны?.. Они дебилы бля!
Коли вони цей труп викінуть із мавзолею, це будє початком іхнього кінця та кінця ідеології імперськості.
22.09,22.16 животное володымыр закончило свои высеры больного восполенного мозга даже в пасху и выдало очевидное -всё дерьмо без ников или дерьмо животное под разными ..всё продукт этого вонючего опарыша. И это при том что млекопитающее псевдоинтеллигентного подобия мажущее историю — тоже он. Свидомое стандартное извращение
москаль иду нафуй, и не путай касабов и русских, глотни стекломою и сдохни тварь с пукиным напару
При обилии современных исторических и псевдоисторических теорий и фактов фактов можно найти контраргументы на все твои бредни. По одной из теорий Бушкова монголо-татарского войска здесь вообще не присутствовало. И этому есть обоснование. Коренного населения на этих территориях проживало значительно меньше и оно явно не переедало. Сотни тысяч татар просто не смогли бы тут прокормиться, и особенно в зимнее время прокормить своих лошадей и домашний скот. И по многим сохранившимся старинным изображениям “татарские” войны имели чисто славянскую внешность. Вполне возможно, что это были межславянские “разборки”с участием кучи примкнувших племен возглавляемые кем попало. Или наоборот. Часть славян к кому-то примыкала. Войны и походы в те времена длились десятилетиями и естественно происходило вежвидовое спаривание. И если предки древних украинцев появились не из космоса, избежать этого и они не могли. Ну нет тут чистых кровей,НЕТУ! Смирись с этим фактом. Повторяю еще раз. Теория национального государства появилась значительно позже. Во Франции при Ришелье. До этого правителей и религии меняли без особых предрассудков. Есть общепризнанные энциклопедические даты первых упоминаний об Руси-862 г.,основании древнерусского государства Киевская Русь со столицей в Киеве-9-10 век и первое упоминание об Украине как о окраинных территориях без населения и значимых поселениях-1187 г. И никакой национальной однородности в Украине нет и сейчас. Восток- русские, Львов и прикарпатье-поляки, Закарпатье-венгры и словаки, Одесская обл.-румыны и молдаване. И самые “свидомые” области наплевав на великоукраинскую идею своего происхождения активно паспорта этих стран получают. Обратного процесса пока не наблюдается. А теорий можно десятки придумать. Ты вон тоже теорию выдвинул о пятикратном количественном превосходсве мовы над языком. Рассыпалась при первой проверке. Дабы обломать твое непомерное псевдонациональное высокомерие и презрение к потомкам чуди, мордвы, татар и прочая и прочая, напомню. Православный малоросс Шевченко именно среди этих потомков мову восхвалял и соседство с потомками чуди его не смущало, потомственный российский шляхтич Хмельницкий именно у потомков чуди и мордвы заступничества просил, а целая область нынешней Украины-Ивано-Франковская названа в честь того, кто упоминание о своей принадлежности к украинской национальности считал оскорблением.
Так, кількісна перевага мови над язиком після кількасотлітньоі валуівщини не п”ятикратна, а усього на декілька тисяч слів. Помилився, не перевірив. Але ж ти з історії Росіі не “теорії” так залихватськи “спростовуєш”, ти “спростовуєш” факти. Тобі по-новому їх повторити? І чому ти вважаєш, що Даль, якого я цитую, коли він пише, що територію “Великорусіі” населяли чудь і “чухни”, а славяни жили південніше, тебе принижує? Він що, обзивається? Де ти бачиш моє “прєзрєніє” по відношенню до цих чудь, чухни, і інших татар? Я просто наводжу аргументи, що ось ви хто. Ви — інші, ніж ми. Про яку “чистокровність” йде мова? Одному Богу відомо, хто такі славяни, і які крові там намішані. Але не одному Богу відомо, що ми точно не чудь. Ваша історія — це історія Золотої Орди, пришита до історії Русі білими нитками. Пам”ятаєш цю цитату Бандери-Маркса? Ось і усе. Без усякого “прєзрєнія”, “прєвосходства” над будь-яким етносом за належність до цього етносу. А ось за маніакальну наполегливість у крадійстві чужої історіі, у відмові від своїх власних предків — різних чуді, весь і мокші, за відмову від власної ординськоі історії, за це, дійсно, можна презирати. “Нашествіє било”, “нашествія на било”….. Що ти верзеш? Мова йде про конкретних історичних персонажів в документально зафіксованих історичних обставинах. Про Москву згадується тільки у третьому монгольському перепису населення? Ти можеш цей факт заперечити? Чи заперечити той факт, що Іван Калита був чінгізідом? Може, заперечиш, що ваші Всеволодовичі покорилися монголам і стали частиною їхнього війська? Заперечиш, що “Невський” збирав для монголів данину? Таких фактів — сотні і сотні, документальні підтвердження яких ви не змогли знищити.
О мой бестолковый собеседник! Не мова на несколько тысяч слов богатша, а таки язык. Повторяю. 11-ти томный словарь украинского 134 тыс. в русском 137 тыс. а в крайнем 17-ти томном русском словаре БАС 257 тыс. Хотя возможны варианты. Но уж никак не в пять раз. Дабы это понять, нужно просто мозги иметь и с умными не спорить. Мне это и без словарей понятно было. Простым анализом и логикой. Не могло быть в пять раз, потому что не могло быть. Ты таки достал. Пришлось проверять. И не ошибся. Но вопрос не в этом. То с каким верблюжьим упрямством ты вопреки логике и фактам доказывал пятикратное численное превосходство мовы, пока не обосрался окончательно, характеризует твой уровень умственного развития и просто доказывает, что и остальные твои догмы аналогичный бред и попугайское повторение чужих мыслей. Правильно, не правильно, услышал-выдал. Заучи:-“Вовка дурак, Вовка дурак…” и не засирай сайт.Да пусть тут хоть чухна, хоть чудь жили, да хоть кто создавал древнеславянское государство, называлось оно Русью. Не Украиной, в любых вариантах этого слова. И если у русских царей хватило ума и возможностей переписать историю под себя, что вам мешало сделать обратное? Сейчас вы пытаетесь новейшую историю переписать искоренив декоммунизацией воспоминания о недавнем прошлом. Конкуренции не выдерживаете? А делом свое преимущество доказать слабо? И считаете это нормальным. Что касается татарского нашествия, а вернее его оригинальной интерпритации Бушковым, та самая логика дает основание применить мозги по назначению и хоть из любопытства рассмотреть этот вопрос. Понятно, что вожди нашествия персонажи исторические и неоспоримые. А вот остальное… Кроме самых известных битв в чистом поле, все остальные сражения это осады городов-крепостей татарами. Тогда на стены выходили все. Мужчины были воинами и от военкоматов не прятались. Значит штурмующие татары должны были иметь минимально трехкратное численное преимущество. И в отличии от пешего русского войска татары были конными кочевниками. Спрашивается, где можно было взять фураж на прокорм такого количества лошадей и питание для такой численности войск? Особенно в зимнее время и при полном отсутствии путей сообщения и средств подвоза? А вот если действительно предположить, что монголами была только верхушка, а остальное войско состояло из местных племен и примкнувших словян, ситуация становится проще. Впрочем не настаиваю. Хотя версия интересная. Ты упрямо уходишь от ответа на неудобные вопросы. С чего это украинские национальные символы Шевченко, Хмельницкий все больше к “чухне” тяготели? Чего не чухна у Украины заступничества просила, а наоборот? И чего в конечном итоге упомянутые чудь с чухной Украиной триста лет правили? С твоей логикой от Европы до Тихого океана Украина быть должна. И татары и поляки до Москвы доходили. Но как-то чухна справилась. И обратку дала.Нынешние татары живут в России и мало напоминают своих предков-желтых,косоглазых монголоидов. Кто и кого там больше кровью разбавил? И чего самые “свидомые” украинцы все норовят в поляки, венгры, румыны перекраситься? Да с такими возможностями вся Европа в украинцы толпами валить должны. Нынешние события вообще необъяснимы. Со всего мира прохвостов на правление собираем. У своих “клэпки” не хватает? Всего-то и надо имея под ружьем почти 450 тыс. воинства/МО, Нацгвардия, Погранвойска/, да 200 тыс МВД, СБУ разгромить 30 тыс. “ватников” и 6-10 тыс. “сбухавшихся чухонцев”. Оружие одинаковое, времен СССР. Территория тоже своя. А котел за котлом, разгром за разгромом. Вопреки всем законам стратегии. Может тебе стоит освободительный поход возглавить? Самомнение и псевдонациональная гордыня позволяет. Толкнешь речуху пред полками и вперед. Да экономическое чудо сотворить, дабы поляки наши паспорта покупать начали. Тогда и не будем у всего мира “крышу” от чуди и подаяния на пропитание клянчить.
Набирай, Пупкін, у гуглі “словник”, і першим у тебе буде slovnyk.ua, який містить словоформи більше 260 тисяч слів. Ти увесь час посилається на 11-ти томник української, так вже вийшло перші шість томів двадцятитомника. Якщо “язик” з 1970-го з 131 тис збагатшав аж до 257, то можна тільки уявити, як ти будеш здивований, коли побачиш наш 20-й том… Ніхто не стверджує, що армія Батия — суцільно монголи. Так, завойовані місцеві племена. Я ж тобі прямо писав, що у тому числі там були і ваші чуді, на чолі з одним із ваших монгольських підстилок — князем Всеволодовичем, Юрієм, здається. Чому Україна за підтримкою до чуді звернулася ? Так усе логічно. Русь, на відміну від чуді, монголам не підкорилася. А оскільки на той час була роздроблена, і значно ослаблена попередніми набігами чуді, то ордою була розгромлена. А ви ж були осколком Орди, яка розпалася. Зрозуміло, що на середину сімнадцятого століття ми виповзли ослабленими, тільки-но з-під поляків, а ви — набирали силу. Ви ж на той час уже “приросли” Новгородом, неодноразово вирізавши його населення? І Казанню? Козацька держава не була на той час достатньо сильною, щоб утриматись наодинці. На Московію вибір упав внаслідок фактора віри, на жаль. Та коли Мордор нас відразу ж зрадив, була підписана Гадяцька унія з поляками. Не отримала підтримки ні населення, ні козацької еліти через те, що її умови були на той час гіршими, ніж запропоновані Москвою. На той час ще ж не було Бісмарка з його аксіомою, що будь-яка угода з Москвою не варта паперу, на якому записана…
Пупкін, так ти “свідомий”, чи що, раз вирішив у поляки перефарбуватися? Ти мені нагадуєш північнов”єтнамського гіда, який розповідає туристам, як СССР допоміг В”єтнаму позбутися імперіалістичної агресії США, а сам кожного року бере участь у лотереї на отримання грін-карти (сьогодні Латиніна поділилася на “Ехо Москви” враженнями від поїздки у В”єтнам)
Де “тут жилі”, Пупкін? Ті, які створили східнославянську державу Русь? “Тут”, тобто там, де і була ця держава, якраз жили не чудь, а саме східно слов’янські племена. Ніякої України у ті часи не було, звичайно. І ще навіть першого перепису населення чуді монголами не було, не те, що третього. Україна з”явилася на певному історичному етапі, так само, як і Московія, що потім назвала себе Росією. Але ми, українці, живемо на землях своїх предків. Хто жив на цих землях до нас, Пупкін? Русь тут була! А де жили твої предки, убогий? При цьому виходить, що не я, а саме ти вважаєш своїх предків гіршими за моїх, оскільки увесь час хочеш їх підмінити. Саме на моїх.
Слежу за вашим творчеством и удивляюсь. Вроде на первый взгляд и человек не глупый.Неужели не понятно, что когда системно не в состоянии отстоять свою идею то лучше вовремя промолчать. Если берешься отстаивать проукраинские идеи и тебя рвут как Тузик тряпку значит рвут не тебя а саму идею и тех кто ее поддерживает. И уж тем более когда говоришь явную чушь. От тебя вреда больше чем от всех Пупкиных вместе взятых.
Слідкуйте і далі за моєю “творчістю”. Я ж так розумію, ви не прихильник “проукраїнської ідеї”? А мене нервування противників “проукраїнської ідеї” потішають. І вселяють упевненість, що саме я рву опонента, “как тузік тряпку”.
Правильно Володя рви этих путинских пидарасов в клочья , это твой вклад в нашу борьбу и Победу.
Наблюдателю. Э нет. Не лишайте меня домашнего шута Володеньки. Иначе действительно придется попугая заводить и обучать его лозунгам:-“Хероям сала” и “Вовка дурак”. Пиши Володенька, пиши. Пусть мова в твоем исполнении в шесть раз богаче языка станет. Теперь Володеньке. Ну вот когда выйдет двадцатый том тогда и поговорим. А в прочем о чем? Имеющегося словарного запаса как русских так и украинских слов лично мне хватает. Использовать 130-200 тыс. ни ты ни я не сподобимся. Ну напихают туда новообразованых в результате прогресса слов аналогичным русским. Что нового появится? Разве что новояз майдана. БандерЛох, майдаун, майданутый… Действительно вклад. И никаким образом мова в пять раз язык не превысит. Тут показателена лишь твоя умственная неполноценность и неспособность логически мыслить сопряженная с верблюжьим упрямством в доказывании всякого бреда. Два дня усирался отстаивая явную бредятину пока таки не обосрался окончательно и сам наконец это понял. Или кто подсказал?Боюсь только, что лет через двадцать все двадцать томов станут словником мертвого языка за отсутствием живых носителей. Темпы вымирания нэзалэжних украинцев прогрессируют уже геометрически и этот процесс становится необратимым. Здобулы так здобулы. Что касается твоих бессмысленных исторических экскурсов, так они все равно доказывают, что украинский и русский народ имеют абсолютно общие корни с ситуативными примесями. Как этот “прискорбный” факт тебя не раздражает. Поэтому Шевченко не стеснялся в столице России творить, а Хмельницкий русским шляхтичем именовался и заступничества просил. Ну намешано у россиян “чудских”, “чухонских”, мордовских и татарских кровей. Что плохого и какую из этих национальностей ты неполноценной считаешь? Ну смогла часть Руси с татарами договориться, ну платили им дань вместо кровопролития. До поры до времени. Чем закончилось в итоге? Победителей не судят. И трех мне известных и проживающих на территории нынешней Украины поколений моих предков вполне достаточно. США и Канаду вообще не так давно “понаехавшие” создали. И содрав скальпы с коренного населения, загнав оставшихся в резервации и завезя африканских рабов вполне считают эту землю своей. Моя Родина СССР, как и твоя. Только я от нее не отрекаюсь и гадить на свое прошлое не пытаюсь. Были недостатки, так где их нет? Ты просто путаешь украинскую нацию с майданутой-тупиковой и свихнувшейся на почве мифического укронационального превосходства и неспособной логически мыслить и предвидеть результат сотворенного прослойкой к которой сам и принадлежишь результаты деятельности которой сейчас и пожинаем. А результаты впечатляющие. Под самыми “благими” намерениями развалили страну, довели народ до полного обнищания и вымирания, привели к власти проходимцев всех мастей и национальностей, здобулы для постмайданной Украины статус несостоявшегося государства и не достигнули не единой из заявленных на майдане “благих” целей. С чем и поздравляю. Надеюсь народ это скоро оценит.
Тебе даже не хватило мозгов чуток подождать при ответе наблюдателю. С интервалом в пять минут два комма под разными подписями выдал.
Тобі, Пупкін, як завжди, вдалося мене розсмішити. Спочатку торкнуся теми “вимирання” України. Проблема є, я вже писав, важка радянська спадщина, голодомор, репресії, Чорнобиль…. Але хто б дорікав!!!! Мордор — теж у переліку вимираючих. Ти ж пам”ятаєш класичне: “п”яниє матєрі, п”яниє дєті…..”? Тут вимирати сам Бог велів! Подивився статистику. Протягом 1989-2010 рр кількість “русскіх” в Мордорі скоротилося на 8,8 млн. Зате кількість турок на твоїй історичній батьківщині за цей же період виросла в 11(!!!) разів, таджиків — в 5,2 рази, узбеків….., і тд. При цьому одна “русская” протягом свого життя народжувала 1,78 дитини проти 1,89- українкою. Можливо, ти не знаєш, яке найбільше мусульманське місто у Європі? Москвабад!!!! Невже ви стали надавати перевагу Мухаммеду перед Іісусом?!!!