Янукович всю страну купил, а я не могу одно грёбаное село?» — любит повторять бывшая председательница колхоза «Дружба» из села Дальнее Лариса Радзишевская. Дальнее находится менее чем в часе езды от Донецка, в 3 км. от города Курахово, но не ищите его на карте Марьинского района — с недавних пор населенный пункт вымаран оттуда чьей-то заботливой рукой. Напрашивается тревожное объяснение: не потому ли, что руководство района, во всем способствовавшее «прихватизаторше», знать не хочет о судьбе несчастных дальненцев? У депутата райсовета (конечно же, от ПР – а разве может быть иначе?) Ларисы Петровны Радзишевской все схвачено.
Возьмем, к примеру, приватизацию жилых домов, занимаемых колхозниками (это лишь одна из многих сфер злодейской деятельности дамы). Здесь ей помог голова Дачненского сельсовета (и тоже регионал) Сергей Григорьевич Столетов. Этот «голова» после ликвидации колхоза не пожелал принять дома крестьян на баланс сельсовета и практически презентовал жилфонд предприятию, в которое Радзишевская трансформировала колхоз – КСП «Дружба». Хотя по закону жилфонд не может передаваться в уставной фонд. Родня Ларисы Петровны в БТИ на скорую руку сварганила для нее нужные документы. Нашелся и нотариус, который скрепил сделку купли-продажи между КСП «Дружба» и ЗАО «Дальнее», которое учредила уже сама Лариса Петровна для себя. А теперь кум – председатель Марьинского райсуда Игорь Ступин удовлетворяет иски Радзишевской о выселении «квартирантов» — тех бедняков, которые живут в домах своей новоявленной помещицы и мешают осуществлению ее планов.
Местный фермер Владимир Боровец показывает точку на карте Марьинского района, где должно быть обозначено село Дальнее. Почему населенный пункт, в котором живут 120 семей, исчез с карты — не понятно. Может, местная власть, при покровительстве которой Радзишевская “кошмарит” крестьян, готовится переименовать село в Ларисовку?
Дальнего нет на карте! Крепостные Радзишевской уже вычеркнуты из числа жителей района
У многодетного Николая Козловского именно такой случай.
— В 2007 году Лариса Петровна приватизировала наш колхоз «Дружба», потом он несколько раз менял название, пока не стал ЗАО. Я 15 лет механизатором проработал в колхозе, а мать 37 лет дояркой, но в число акционеров мы не попали. Лариса Петровна и ее семья стали хозяевами ЗАО «Дальнее», которому теперь принадлежит всё, включая мой дом, — говорит Николай. – Когда я ездил в сельсовет с просьбой записать на себя хату, председатель говорил: «И не проси, и не ходи понапрасну – по всем вопросам обращайся к Ларисе Петровне». Когда просил прописать жену и детей, посылал туда же. И только в суде я узнал, что наш дом продали Ларисе Петровне. Как такой, в котором никто не живет.
Председатель Марьинского райсуда Игорь Ступин всегда готов удовлетворить пожелания своей кумы Радзишевской. “Слуга Фемиды” Ступин среди зимы распорядился выселить восемь человек, включая пятимесячного ребенка. На фото представлены не все члены семьи Козловских — старшие трое деток в момент нашей встречи находились в школе
В декабре судья Ступин распорядился выселить Козловских из дома без предоставления иного жилья. Выгнать в мороз пожилую доярку и ее сына механизатора. А о детях и Надежде в своем решении Ступин вообще не вспомнил. Ведь Надежду с подачи Радзишевской зарегистрировали в заброшенном сарае с дырявой крышей, без пола, окон и дверей – так пускай же там и живет. По словам ближайших соседей, этот «дом» находится в таком состоянии последние 20 лет. Но Лариса Петровна, не моргнув глазом, уверяет, что его разрушила многодетная мамаша, а у судьи Ступина нет оснований не верить своей практически родственнице.
15 марта Донецкий апелляционный суд отменил решение Игоря Ступина, и, тем не менее узаконил сельский бандитизм, постановив: Козловским надлежит заключить с Радзишевской договор и аккуратно носить квартплату в контору ЗАО «Дальнее». Пока что его руководитель Лариса Петровна согласна на ежемесячный платеж в 80 грн., а дальше – как душа пожелает.
— Лариса Петровна считает, что мои дети должны жить тут, — говорит Николай Козловский. Ему не позволили зарегистрировать детей в доме, который получила от колхоза его мать, доярка. Но прописали всех пятерых и их маму Надю в этой руине по адресу Октябрьская, 1. У Ларисы Петровны хватает наглости утверждать, что дом привела в такое состояние хрупкая Надя Козловская. Вспоминается бессмертная “Кавказская пленница”: “Простите, а часовню тоже я развалил?” “Это сделали до вас, в 13-м веке”.
— Суду были предоставлены все доказательства того, что дом Козловских в собственности Радзишевской оказался в обход закона, — комментирует решение Донецкого апелляционного суда адвокат Мария Мезиани. – Прежде всего, свидетельство на дом сельским головой было выдано на КСП «Дружба» на основании всего-навсего ходатайства: КСП попросило голову сельсовета передать ему в собственность крестьянские дома, и голова пошел на встречу в тот же день — 26 декабря 2007 года. А уже в январе эти дома были проданы ЗАО «Дальнее». Есть минимум 3 основания признать договор купли-продажи не действительным (это то, о чем мы просили суд). Первое: он заключен с нарушение прав 5 малолетних и без согласия органа опеки и попечительства. Второе: в договоре указано, что никто в этом доме не живет – ложь. Третье: указано, что нет лиц, имеющих право преимущественной покупки, что тоже неправда.
Адвокат подозревает, что имеет место преступный сговор нотариуса с КСП – продавцом. А Марьинская прокуратура уже расследует уголовное дело по факту «таинственного» перехода жилфонда на баланс КСП и такого же таинственного перехода права собственности к ЗАО (без согласия трудового коллектива «Дружбы», что так же предусмотрено законом).
Дом, в котором с рождения живут 5 малолетних, продали без участия органа опеки и попечительства, как пустующий и такой, на которой вообще нет претендентов. Друг Радзишевской сельский голова Столетов любезно внес в техпаспорт даже надворные постройки, которые поставила за свой счет бабушка этих детишек.
Но история Козловских – это, как говорится, еще цветочки. Ларисе Петровне удалось сделать бомжами по меньшей мере 5 человек, четверо из которых дети, и один – 48-летний инвалид детства.
В доме по адресу Пионерская 1а в селе Дальнее до сих пор прописаны 4 сирот Ченокалов (Григорий, Виктор, Алла и Снежана), которые живут в Марьинской школе-интернате после того как их мать лишили родительских прав. Прошлой осенью сиротский дом обнесли новым высоким забором, за которым поселилась приезжая семья. Оказалось, что Лариса Петровна успела не только переоформить на себя эту хату, но и перепродать. Для этого пришлось пойти на «маленькую хитрость»: поменять адрес дома с Пионерская 1-а на Пионерскую 28-а. И здесь, конечно, тоже не обошлось без сообщников: тогдашнего головы ликвидационной комиссии Владимира Бойчука, и уже упомянутых — головы сельсовета Столетова и начальника бюро технической инвентаризации в городе Марьинка по фамилии Самуся.
В ТЕМУ:
Народ! А к нам вернулось крепостное право!
Станичная вендетта. Мои впечатления от Кущевки (уроки соседской Кубани для Донбасса и Украины)
Шахтерская земля обильно полита кровью
На Донетчине арестована банда аграрных рэкетиров, собиравших дань, чтобы “греть зону” (ВИДЕО)
Культ личности в совковом заповеднике (ФОТО)
Почему Донбасс — заброшенный край (ФОТО)
Власть готовит Украине второй Голодомор: землю выкупят 60 крупных агрохолдингов и мощные ТНК
Тревогу поднял Леонид Романчук, который временно проживал в сиротском доме и который так же оказался выселен решением судьи Ступина. Когда он обратился в прокуратуру, Радзишевская ответила мужчине так: «Как я его купила – не твое дело, жаловаться можешь хоть в милицию, хоть в прокуратуру, у меня свиней на всех хватит» (имеются ввиду хрюшки, которых выращивает Лариса Петровна, и которыми рассчитывается за «услуги»).
Инвалида Владимира Ивановича Васютенко Радзишевская лишила жилья, несмотря на то, что он платил ей квартплату регулярно. В июне прошлого года Радзишевская приказала освободить дом или заплатить ей за него 10 тысяч гривен, несмотря на то, что покойные родители Васютенко оба по 40 лет проработали в колхозе.
80-летняя Анна Филипповна Качуенко вырастила Радзишевской дочку. “Говорила, на ваших с дедом могилках цветы никогда не завянут, а на его похоронах матюкалась”, — жалуется старушка. Пани Лариса отплатила старушке тем, что подделала ее подпись в договоре об аренде земли. А теперь на основании этого договора требует с Качуенко 173 тысячи гривен “упущенной прибыли”! Судья Ступин и здесь готов прийти на помощь подруге помещице.
Часть крестьян, смирившись с произволом, согласилась выкупить свои жилища. За хатки, которые Ларисе Петровне достались по 1-2 тысячи гривен, выплатили новой хозяйке по 10-20 тысяч.
Но и это еще не все. Доверив Ларисе Петровне управление отличным хозяйством, которое имело 1500 голов крупного рогатого скота, животноводческие фермы, маслоцех, пекарню, механизированную мастерскую со станками, автопарк (состоящий из КАМАЗов, самосвалов, автобусов и проч.), комбайны, трактора и прочую землеобрабатывающую технику, колхозники пустили козла в огород. Через несколько лет от былого изобилия остались «рожки да ножки», а крестьяне лишились рабочих мест. Интересно, что прокуратура Марьинского района наконец возбудила уголовное дело по факту кражи имущественных паёв. Однако, рассчитывать на то, что имущество когда-то вернется к ограбленным крестьянам не приходится – всё уничтожено. Присвоив колхозное имущество, мадам Лариса порезала колхозную инфраструктуру на металлолом. Рассказывают, сдала сотни тонн металла… Присвоила даже детский сад, который вскоре также разорила, а в уцелевшей части открыла кафе.
Наконец, Лариса Петровна не намерена мириться с правом крестьян трудиться на собственной земле. Она закатала миллионный иск к тем 17 не послушным односельчанам, которые не хотят сдавать свои наделы за копейки и батрачить на помещицу. Хотя другие так поступают молча (есть среди дальненцев даже такие, что под угрозами подписали отказ от имущественных паёв в пользу Радзишевской). В иске, предъявленном Ларисой Петровной, земельные участки крестьян зовутся «самовольно захваченными». А миллион – это вот такой, по мнению дамочки, ущерб причинили ей колхозники, отказавшись продлевать кабальный договор. Кстати, в случае с одной старушкой подпись на договоре аренды земельного пая оказалась подделана (уже есть соответствующая экспертиза). Надо ли говорить, что очередной иск «барыни» рассматривает все тот же судья Ступин, которого соседи Ларисы Петровны часто видят в гостях у своей помещицы?
От колхозного богатства Радзишевская оставила только скелеты. Прибрав к рукам имущественные паи крестьян, распорядилась добром не как предприниматель, а как варвар. Порезала и сдала на металлолом всё, что можно было разрушить: трактора, новую водонапорную башню, маслоцех, автогараж, мастерские, 6 животноводческих ферм. Уничтожила клуб и столовую. А в прихваченном заодно с жилыми домами детском садике устроила себе кафе.
— Девиз этого человека – грабь и разрушай. Теперь хочет, чтобы мы пахали на нее за похлебку, — хором плачутся крестьяне, которых Радзишевской подарила местная власть.
Смотрите и слушайте рассказ крепостных из села Дальнее:
Лана НЕДЕТСКАЯ, PRO-TEST
ВИДЕО № 2 МОЖНО ПОСМОТРЕТЬ ЗДЕСЬ
31 ответ
Рішення суду і дії прокуратури у подібній ситуації
04.10.07
УКРАЇНА
Господарський суд
Чернігівської області
м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.77-99-18
Іменем України
Р І Ш Е Н Н Я
26 вересня 2007 року Справа № 14/167
За позовом: Прокурора Козелецького району в інтересах держави в особі Данівської сільської ради, вул.М.Городка,41, с.Данівка, Козелецький р-н
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, АДРЕСА_1
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство „Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації” Чернігівської обласної ради, м. Ніжин, вул. Подвойського, 18.
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Данівське”, вул.М.Городка,42, с.Данівка, Козелецький р-н
Про передачу в комунальну власність об’єкта житлового фонду
Суддя Книш Н.Ю.
Представники сторін:
від позивача: не з’явився
від відповідача: Чередник О.М. довіреність № б/н від 27.06.2007р., представник
від третьої особи (ОСОБА_1): ОСОБА_2 довіреність № 36 від 23.04.2007р., представник
від третьої особи (КП „Ніжинське МБТІ”): не з’явився
В судовому засіданні присутня: Козакова І.М. посвідчення № 93 прокурор відділу прокуратури Чернігівської області
СУТЬ СПОРУ:
Прокурором Козелецького району в інтересах держави в особі Данівської сільської ради подано позов про передачу в комунальну власність Данівській сільській ради об’єкта житлового фонду — житловий будинок розташований АДРЕСА_1 разом з відповідною технічною документацією.
14.07.07р. від прокурора Козелецького району надійшло клопотання №1582/07 про залучення в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_1, яке було задоволено судом про що 05.08.2007 року було винесено ухвалу.
14.08.07р. представник відповідача в судовому засіданні, надав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечував та зазначив, що ч.3. п.53 Статуту колгоспу ім. Леніна передбачено, що житлові приміщення в будинках колгоспу призначаються для заселення колгоспниками та іншими особами, яким у відповідності з діючим порядком надається житлова площа в будинках господарства, що згідно довідки ТОВ „Данівське” від 05.07.07р. №19 ОСОБА_1 квартира для проживання не надавалася, в колгоспі ім. Леніна не працював, що всі витрати на будівництво житлового будинку колгосп взяв на себе без залучення коштів держави, що будинок АДРЕСА_1 введений в експлуатацію та знаходиться на балансі колгоспу ім. Леніна, потім КП ім. Леніна, тепер ТОВ „Данівське” з 1982р. як фактична власність господарства, що КП ім. Леніна є правонаступником колгоспу ім. Леніна, а ТОВ „Данівське” є правонаступником КП ім. Леніна, що загальними зборами членів колективного підприємства на приватній основі ім. Леніна (протокол №1 від 15.02.02р.) вирішено не передавати на баланс сільської ради житлові будинки, оскільки їх будівництво проводилось за кошти колгоспу та КП на приватній основі ім. Леніна. Відповідач із наданих пояснень Данівської сільської ради прокурору Козелецького району зробив висновок, що спірний будинок передається до комунальної власності примусово.
14.08.2007 року в судовому засіданні прокурором було подано письмове пояснення від 13.08.2007року № 1903/07 на відзив відповідача, в якому зазначено, що баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку і не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства, що подані відповідачем документи не є правовстановлюючими документами у розумінні приписів Тимчасового Положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, що у відповідача відсутні будь-які правовстановлюючі документи на підтвердження прав власності ТОВ „Данівське”, КПпО та КСП ім. Леніна на житловий будинок АДРЕСА_1, що вказаний житловий будинок не був включений до майна належного до розпаювання в процесі реорганізації КСП. Прокурор стверджує, що житлова будівля, що знаходиться АДРЕСА_1 не була передана у власність позивача і не перейшла до нього на праві власності в результаті реорганізації, так як вона входила до складу майна соціальної сфери і повинна була відповідно до вимог чинного законодавства бути передана на баланс органу місцевого самоврядування.
Представник третьої особи на стороні позивача надав письмове пояснення по справі від 07.08.07р., в якому зазначає, що в 1990 році ОСОБА_3, як члену КСП ім. Леніна, був наданий в користування житловий будинок АДРЕСА_1 для проживання її та членів її сім’ї, що ОСОБА_1 працював в КСП ім. Леніна з 12.06.98р. по 02.10.98р. помічником комбайнера, та був направлений підприємством на навчання до Козелецької сільгосптехніки і після навчання працював механізатором в ТОВ „Данівське” з 20.03.99р. по 26.04.07р.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прокурором подано клопотання НОМЕР_1120/07 від 05.09.07р., в якому просить передати у комунальну власність Данівської сільської ради весь двохквартирний житловий будинок, розташований за АДРЕСА_1, а не лише квартиру НОМЕР_1 з цього будинку, як це було заявлено в позові. В обґрунтування зміни та уточнення позовних вимог прокурор посилається на те, що у відповідності до інформації Козелецької дільниці Ніжинського МБТІ від 03.07.2007р. №23 житловий будинок розташований за АДРЕСА_1 зареєстрований за колгоспом ім. Леніна, с.Данівка згідно рішення виконавчого комітету Козелецької селищної ради народних депутатів від 17.07.1990 року. Загальна площа будинку складає 125,1 кв.м., житлова площа 87,3 кв.м., будинок двохквартирний одноповерховий, що не зважаючи на поділ будинку на 2 квартири, за колгоспом зареєстрований загалом будинок в АДРЕСА_1, документальне розмежування по квартирам відсутнє. Представник позивача не заперечував проти заявленого прокурором клопотання про зміну та уточнення позовних вимог. Подане прокурором клопотання розцінено, як зміна предмету позовних вимог, яка була прийнята судом про що вказано в ухвалі суду від 06.09.2007р.
06.09.07р. в судовому засіданні. прокурором подане письмове пояснення від 05.09.07р. за №2121/07 щодо створення КПпО ім. Леніна с.Данівка та розпаювання майна.
В судовому засіданні 06.09.07р. представником відповідача подані письмові пояснення від 05.09.07р. стосовно створення колективного підприємства на приватній основі ім. Леніна та ТОВ „Данівське”, стосовно проведення розпаювання майна колективного підприємства на приватній основі ім. Леніна, стосовно видачі майнових сертифікатів (свідоцтв про право власності на майнові паї). Крім того, представником відповідача в судовому засіданні було надано заперечення по справі від 05.09.07р. про передачу в комунальну власність Данівської сільської ради об’єкта житлового фонду.
Представником позивача подано письмове пояснення від 05.09.07р. стосовно проведення розпаювання майна к-пу ім. Леніна та стосовно видачі свідоцтв власникам майнових паїв.
Згідно ухвали суду від 06.09.07р. суд за власною ініціативою залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Ніжинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації, м. Ніжин, вул. Подвойського, 18.
Як свідчать матеріали справи, повне найменування третьої особи — комунальне підприємство „Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації” Чернігівської обласної ради (м. Ніжин, вул. Подвойського, 18, ідентифікаційний код 03358179).
Від позивача по справі Данівської сільської ради до початку судового засідання надійшло клопотання № 66/3-10 від 14.09.07р. про розгляд справи без повноважного представника позивача. Присутні в судовому засіданні не заперечували проти клопотання позивача. Судом задоволено подане позивачем клопотання про розгляд справи без участі його представника.
До початку судового засідання від третьої особи — комунального підприємства „Ніжинського міжміського бюро технічної інвентаризації” Чернігівської обласної ради надійшло клопотання № 828 від 21.09.07р. про розгляд справи без участі їх повноважного представника та письмове пояснення на ухвалу суду від 21.09.2007р.
Присутні в судовому засіданні не заперечували проти клопотання третьої особи. Судом задоволено подане третьою особою (КП „Ніжинське МБТІ”) клопотання про розгляд справи без участі його представника.
В поясненні третя особа зазначає, що житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстрований за реєстровим № 387 в реєстровій книзі -2/217 за колгоспом ім. Леніна в цілому на підставі рішення № 165 від 08.08.1989р. Козелецької районної ради народних депутатів. Державна реєстрація права власності на об’єкт нерухомого майна проводилась за наявності матеріалів технічної інвентаризації.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, третьої особи, прокурора, з’ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:
Згідно п.1.3. Статуту, зареєстрованого державним реєстратором 15.12.2006р. номер реєстрації 10461230000000389, товариство з обмеженою відповідальністю „Данівське” створено в процесі реорганізації шляхом перетворення колективного підприємства ім. Леніна села Данівка Козелецького р-ну, та є правонаступником всіх майнових прав та обов’язків даного колективного підприємства ім. Леніна, села Данівка.
Колективне підприємство на приватній основі створено на основі (далі — КП ім. Леніна) КСП ім. Леніна (п.1.2 статуту, зареєстрованого розпорядженням Козелецької державної адміністрації від 29.02.2006р. №92) та у відповідності до п.3 статуту підприємство є правонаступником майнових прав та обов’язків КСП ім. Леніна с.Данівка. Підставою створення є заяви громадян с.Данівка і с.Курганського про передачу своїх земельних і майнових паїв в оренду в колективне підприємство на приватній основі та рішення загальних зборів орендарів — пайовиків жителів с.Данівка і с.Курганського від 24.01.2000р.
Державну реєстрацію припинення колективного підприємства на приватній основі проведено державним реєстратором 02.12.2006р. номер запису №10461120004000134.
Статут колгоспу ім. Леніна села Данівка зареєстровано у виконкомі Козелецької районної Ради народних депутатів 13.12.1989р. протокол №12.
Згідно п.12 статуту колгоспу все майно колгоспу -суспільні будинки, споруди, житлові будинки, трактора, комбайни і інші машини, обладнання, транспортні засоби, робочий і продуктивний скот, посіви, багаторічні насадження, меліоративні споруди, виготовлена продукція, грошові кошти та інше майно -є його власністю.
Прокурором подана довідка Козелецької орендної бригади дільниці Ніжинського МБТІ №23 від 03.07.07р., в якій вказано, що житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований за колгоспом ім. Леніна згідно рішення Козелецької районної ради народних депутатів від 17.07.1990р., загальна площа будинку 125,1кв.м, житлова площа 87,3кв.м, будинок двохквартирний, одноповерховий.
Комунальне підприємство „Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації” Чернігівської обласної ради в поясненні вих..838 від 21.09.07р., до якого додано копію інвентарної справи, повідомило, що житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстрований за реєстровим № 387 в реєстровій книзі -2/217 за колгоспом ім. Леніна в цілому на підставі рішення № 165 від 08.08.1989р. Козелецької районної ради народних депутатів, що державна реєстрація права власності на об’єкт нерухомого майна проводилась за наявності матеріалів технічної інвентаризації. КП „Ніжинське МБТІ” подало копію реєстраційного посвідчення щодо реєстрації будинку АДРЕСА_1 за колгоспом і м. Леніна на праві власності на підставі рішення № 165 від 08.08.1989р. Козелецької районної ради народних депутатів.
У відповідності з довідками виданими відповідачем від 21.05.07р. та від 22.05.07р. будинок АДРЕСА_1 належить ТОВ „Данівське”, наданий в користування ОСОБА_1, перебуває на балансі господарства з 1982 р. з моменту введення його в експлуатацію і його балансова вартість складає 17229 грн. У довідці відповідач зазначає про відсутність технічного паспорту.
У відповідності з довідкою відповідача від 05.09.07р. будинок АДРЕСА_2 наданий в користування ОСОБА_4, рахується на рахунку №10, його балансова вартість складає 17229грн. і введений в експлуатацію з 1982 р.
За змістом ст.4 Житлового кодексу України жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд. До житлового фонду включаються: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об’єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності ( приватний житловий фонд ).
Порядок передачі державного та відомчого житлового фонду до місцевих рад визначено в Положенні „Про порядок передачі у комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебуває у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, установ та організацій”, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.95р. №891.
Згідно з п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.96р. № 1443 „Про поетапну передачу до комунальної власності об’єктів соціальної інфраструктури” об’єкти соціальної інфраструктури сільськогосподарських підприємств, що реорганізуються у зв’язку з виділенням окремих господарюючих суб’єктів, включаються в порядку черговості до переліків таких об’єктів, що пропонуються для передачі до комунальної власності у 1999 році і наступних роках.
Відповідно до Указу Президента України „Про деякі заходи щодо поліпшення умов господарювання недержавних сільськогосподарських підприємств” № 398/2000 від 09.03.2000р. встановлено Раді міністрів АР Крим, обласним, Київській та Севастопольській місцевим державним адміністраціям із залученням у встановленому порядку органів місцевого самоврядування здійснити відповідно до Закону України „Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності”, інших актів законодавства України організаційні заходи щодо, зокрема, безоплатної передачі протягом 2000 року в комунальну власність житлового фонду та інших об’єктів соціальної інфраструктури, включаючи об’єкти незавершеного будівництва (далі -об’єкти соціальної інфраструктури ), які належать сільськогосподарським кооперативам, приватним (приватно -орендним) сільськогосподарським підприємствам, селянським (фермерським) господарствам, господарським товариствам, а також іншим сільськогосподарським підприємствам, які засновані на приватній власності, із збереженням мережі та функціонального призначення об’єктів соціальної інфраструктури.
Абзацом 4 п. 1 цього Указу передбачено, що зазначені у цій статті заходи здійснювати за згодою недержавних сільськогосподарських підприємств. Однак, даний Указ передбачав здійснення таких заходів протягом 2000 року, а тому вимоги щодо згоди недержавних сільськогосподарських підприємств на здійснення цих заходів не розповсюджується на даний спір.
Відповідно до п. 2 п.п. 1) абзацу 9 Указу Президента України „Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки” від 29.01.01 за № 62/2001 Міністерству аграрної політики України, Раді міністрів АР Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям розробити до 1 березня 2001 року та здійснити протягом поточного року комплекс організаційних заходів щодо забезпечення управління об’єктами права державної власності, що перебували у користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, а також збереження і використання за призначенням до передачі їх у комунальну власність об’єктів соціальної інфраструктури, які належали зазначеним підприємствам.
Пунктом 8 ст.31 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство” передбачено, що об’єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємства, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств -правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 17 „Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств”, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.01 № 62, зареєстрованого Міністерством юстиції України 04.04.01 № 305/5496, який прийнятий на виконання Указу Президента України від 29.01.01 № 62/2001 „Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки”, також встановлено, що підприємство правонаступник повинно здійснити заходи щодо передачі майна соціальної інфраструктури на баланс органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 31 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство” постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.03 № 1253 затверджено „Порядок безоплатної передачі у комунальну власність об’єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств -правонаступників” ( далі -Порядок ).
Порядком визначено механізм безоплатної передачі у комунальну власність, зокрема, житлового фонду колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягав паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та переданого на баланс підприємств -правонаступників.
Відповідно до п. 4 Порядку ініціаторами передачі об’єктів у комунальну власність можуть бути місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства -правонаступники на балансі яких перебувають об’єкти.
У разі коли ініціатором передачі у комунальну власність є місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, пропозиція погоджується з підприємством -правонаступником.
Наявність нормативно-правових актів щодо підстав отримання житлового будинку у комунальну власність, в зв’язку з проведеною загальнодержавною реорганізацією колективних сільськогосподарських підприємств підтверджується вищенаведеним.
При проведенні паювання майна сільськогосподарських підприємств об’єкти соціальної сфери, житлового фонду, у том у числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем підприємств, не підлягали паюванню, відповідно до п. п. 20, 21 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. N 177.
Твердження відповідача, що будинок АДРЕСА_1 введений в експлуатацію у 2005р. і тому він не міг бути включений на дату розпаювання майна пайового фонду КП ім. Леніна у 2000-2001 роках до переліку майна соціальної сфери, судом не приймається, оскільки відповідачем не подано письмових доказів введення будинку, як житлового, в експлуатацію саме у 2005році, а також з огляду на те, що 08.08.89р. на спірний об’єкт зареєстровано право власності за колгоспом ім. Леніна.
Як свідчать матеріали справи, будинок АДРЕСА_1 не включений до переліку майна пайового фонду.
Відповідно до рішення Данівської сільської ради (сьома сесія п’ятого скликання ) від 20.07.07р. вирішено при умові надання клопотання про передачу житлового фонду від товариства з обмеженою відповідальністю „Данівське” сільська рада не заперечує прийняти до своєї власності дані об’єкти.
Рішенням загальних зборів членів КП на приватній основі ім. Леніна від 15.02.02р. вирішено не передавати на баланс сільської ради житлові будинки, так як їх будівництво проводилось за кошти господарства.
Однак, відповідачем не подано суду доказів проведення будівництва спірного об’єкту за кошти господарства.
02.08.07 року відбулися загальні збори співвласників паїв ТОВ „Данівське”, рішенням яких було вирішено не передавати на баланс сільської ради житлові будинки господарства.
Факт того, що спірний будинок відноситься до житлового фонду, ніким не оспорюється, відповідно до Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство” об’єкти житлового фонду, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств -правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності, а тому не віднесення спірного будинку до майна соціальної сфери та рішення загальних зборів від 15.02.02 яке суперечить вищевказаним нормативним актам, не є підставою для невиконання вимог закону щодо передачі житлового будинку у комунальну власність.
Згідно з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 329 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа публічного права набуває права власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Рішенням зборів співвласників КП ім. Леніна від 16.04.01р. ( протокол НОМЕР_1 ) було затверджено списки осіб, які мали право на майновий пай к-п ім. Леніна, а також перелік майна соціальної сфери, яке не підлягало паюванню. В перелік майна соціальної сфери, яке не підлягало паюванню, ввійшов житловий будинок НОМЕР_2, 1982 року -двохквартирний.
Як свідчать матеріали справи, спірний будинок по АДРЕСА_1 двохквартирний перебуває на балансі (рахунок 10) відповідача, обліковується як будинок НОМЕР_2 балансовою вартістю 34459,00грн.
За судовою практикою баланс підприємства ( організації ) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов’язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності ( володінні ) підприємства (абзац 2 п. 7 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 02.04.94 № 02-5/225, з відповідними змінами ). Ведення головної книги та віднесення того чи іншого майна до основних засобів є також однією зі складових бухгалтерського обліку.
В зв’язку з цим знаходження на балансі у відповідача спірного будинку не підтверджує права власності останнього на нього.
Документи надані відповідачем не є правовстановлювальними документами у розумінні приписів Тимчасового Положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №6/5 від 28.01.2003 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.01.2003 року за №66/7387, додатком №1 якого визначено перелік правовстановлюваних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна, яким до правовстановлюваних документів не віднесено головна книга та баланс.
Цивільним кодексом України не передбачено, що знаходження у власності нерухомого майна підтверджується бухгалтерським обліком.
В зв’язку з цим слід зазначити, що у відповідача відсутні будь-які правовстановлювальні документи на підтвердження права власності у ТОВ „Данівське”, колективне підприємство на приватній основі ім. Леніна на житловий будинок АДРЕСА_1, в зв’язку з чим обґрунтування заперечень цією обставиною є безпідставним. Окрім того, матеріалами справи підтверджується, що вказаний житловий будинок не був включений до майна належного до розпаювання в процесі реорганізації колгоспу.
З урахуванням вищезазначеного суд доходить висновку, що житлова будівля, що знаходиться АДРЕСА_1 не була передана у власність відповідача, і не перейшли до нього на праві власності в результаті реорганізації, оскільки будинок входив до складу майна соціальної інфраструктури, і повинен відповідно до вимог чинного законодавства бути переданим на баланс органів місцевого самоврядування.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України, та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності зі статті 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Як зазначається в частині першій статі 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи вище викладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність доказів щодо будівництва спірного будинку за кошти КП на приватній основі ім. Леніна (за кошти господарства), про введення житлового будинку в експлуатацію у 2005 році, про недоведеність відповідачем, що він є власником житлового будинку, розташованого за АДРЕСА_1.
Заперечення відповідача проти позову судом не приймаються і спростовуються матеріалами справи .
Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість-одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
З огляду на викладені вище факти та обставини, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню в повністю.
Керуючись ст.ст. 321, 329 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського-процесуального кодексу України суд, —
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Данівське” (с. Данівка, Козелецького району, вул. Марка Городка, 42, код 03799110) передати у комунальну власність Данівської сільської ради Козелецького району (с. Данівка, вул. М. Городка, 41, код 4413348) двохквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 з технічною документацією.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Данівське” (с. Днівка, Козелецького району, вул. М. Городка, 42, код 03799110, поточний рахунок 26009300305 в Козелецькому відділенні Ощадбанку, МФО 343079, код 03799110 ) в доход державного бюджету (на рахунок №31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, символ звітності 095, код платежу 22090200, код 22825965). 344 грн. 59 коп. державного мита.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Данівське” (с. Днівка, Козелецького району, вул. М. Городка, 42, код 03799110, поточний рахунок 26009300305 в Козелецькому відділенні Ощадбанку, МФО 343079, код 03799110) в доход державного бюджету (на рахунок №31214259700002 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код бюджетної кодифікації 22050000, код 22825965,) 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Н.Ю.Книш
Рішення підписано 01.10.2007р.