Человек не терпит насилия!

Конец парламентской эпохи

00134y94

Анна Ахматова (для прокурорских: это поэтесса такая, к Ахметову отношения не имеет) после того, как советская власть осудила на поселение Иосифа Бродского (для прокурорских: это тоже поэт, к вашему ублюдку Моне отношения не имеет) сказала: «Какую они биографию нашему Рыжему делают!» История повторяется. Нынешняя, уголовно- «совковая» власть таки вырастит в стране настоящую патриотическую оппозицию. Которая похоронит нынешних любителей «Мурки» окончательно и без надежды на воскрешение.

Обыск в квартире у журналистки Елены Белозерской и ее допрос, преследование писательницы Марии Матиос и изъятие тиража ее книги… Нет, Янукович таки действительно послан Украине Богом. Чтобы она наконец смогла понять, что собственно нужно из себя выдавить, чтобы стать действительно Украиной. Для противодействия нужно действие. Борьба с режимом Януковича восполнит пробелы «дарованной» в Беловежской пуще независимости. Эта же борьба даст окончательную оценку нашим политикам. Кто из них действительно оппозиционер, а кто – предатель, в кулуарах целующийся с теми, кто ныне проводит репрессии.

Нынешняя хроника впечатляет. Такого не было даже при Кучме.

Проведено обшук у відомої журналістки Олени Білозерської

12 січня 2011 року вранці київська міліція провела обшук у квартирі відомої журналістки Олени Білозерської. Обшук проводився нібито у рамках кримінальної справи щодо діяльності ВО “Тризуб”.

“У журналістки було вилучено всю оргтехніку, фото-, відео-, аудіоапаратуру, мобільні телефони. Слідчий зазначив, що він не збирається віддавати техніку, її буде доправлено в міліцію, де з нею “будуть розбиратися”. Такі дії міліції суперечать закону про державний захист ЗМІ, згідно з яким вилучати техніку, яку журналіст використовує для виконання своїх професійних обов’язків, заборонено. Ми готуємо скаргу на дії слідчого”, — зазначає адвокат журналістки Сидір Кізін.

ВО “Свобода” вважає обшук і вилучення техніки в Олени Білозерської ознакою подальших політичних репресій, цілеспрямованим наступом на свободу слова та права українців та ознакою того, що режим перейшов межу. Від сьогоднішнього дня під обстріл влади може потрапити будь-яка людина, яка захищає конституційні права, не приховує своїх патріотичних поглядів, будь-хто, хто відкрито висловлює незгоду діям режиму Януковича.

“Свобода” закликає в п’ятницю, 14 січня, всіх патріотично налаштованих українців, опозиційні сили вийти на пікетування МВС та Адміністрації Президента і продемонструвати, що ми не будемо спокійно спостерігати, як влада розправляється з українськими патріотами, та топчеться по конституційних правах українців.

Довідка. 14 січня 2011 року Всеукраїнське об’єднання “Свобода” проведе пікетування Міністерства внутрішніх справ України та Адміністрації Президента з вимогою припинити політичні репресії.

Біля будівлі Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10) акція розпочнеться о 12-00. Біля Адміністрації Президента – о 13-00. [www.svoboda.org.ua]
Прес-служба ВО ”Свобода”

“Свобода» вимагає розслідувати факт переслідування журналіста Олени Білозерської

…27 березня 2010 року слідчий Голосіївського РУВД Коновод В.В. провів обшук у квартирі Олени Білозерської. Під час обшуку слідчий вилучив два диски з фотоматеріалами з акцій молодіжної організації «Автономний спротив», що є порушенням Закону України «Про державну підтримку ЗМІ і соціальний захист журналістів».

Формально обшук проводився за ордером, підписаним суддею Голосіївсього суду Колдіною О.О. Це дає підстави вважати, що або слідчий Коновод не повідомив суддю про те, що Олена Білозерська та фотокореспондент «Фотоленти» Олексій Фурман (в якого одночасно з Білозерською відбувся обшук) є професійними журналістами, або дії судді та слідчого є скоординованим елементом механізму репресивної машини, спрямованої проти українських патріотів та журналістів…

Следует отметить, что Билозерская не имеет отношения к «Тризубу», который сейчас пытаются представить страшной военизированной организацией. Об этом она пишет на своем же блоге: « “Шановні панове, які фінансують громадсько-політичне життя в Україні!
Доводжу до вашого відома, що якщо якісь люди приносять вам проект на отримання коштів, де фігурує моє ім’я — у якості прихильника їхньої організації чи їхньої інформаційної підтримки — знайте, що це брехня. Кошти, виділені на мою роботу, вони привласнюють.
Я — БЕЗПАРТІЙНИЙ, ПОЗАОРГАНІЗАЦІЙНИЙ, НЕЗАЛЕЖНИЙ ЖУРНАЛІСТ. Від жодної політичної партії чи громадської організації грошей не отримую. З жодною організацією, крім ІА “Поряд з вами”, не пов’язана. Пишу лише про те, що цікаво мені і моїм читачам.
Діяльність будь-яких організацій висвітлюю, коли сама вважаю за потрібне.
Усі розмови про мене і мою діяльність — будь ласка, зі мною особисто. Бо нікого іншого я на такі розмови не уповноважувала.
З повагою,
Олена Білозерська
066-748-66-13”

А в это же время…

Письменниця Марія Матіос заявляє про політичне переслідування її з боку Генеральної прокуратури.

З цього приводу вона звернулася з відкритим листом до генпрокурора Віктора Пшонки.

Матіос пише, що з кінця минулого року її “публічна діяльність, а саме – письменницька творчість” потрапила у сферу зацікавлення Генпрокуратури та Міністерства внутрішніх справ.

За словами письменниці, 17 грудня працівники Шевченківського райвідділу внутрішніх справ Львова за дорученням ГПУ розшукували її у видавництві “Піраміда”, щоб вилучити з продажу примірники книги Матіос “Вирвані сторінки з автобіографії”, яка визнана “Книгою року-2010”.

При цьому, зазначає авторка, міліціонери відмовилися показувати працівникам видавництва документи, а після телефонної розмови лише з відстані продемонстрували “якесь доручення та ксерокопії сторінок” книги Матіос.

“Історія незалежної України не знає жодного факту намагання вилучити книжки Шевченківського лауреата з продажу силами правоохоронних органів та ще в такий “оригінальний” спосіб!”, — вказує письменниця.

“Який стосунок до мене та до моєї творчості мають правоохоронні структури, зокрема, Міністерство внутрішніх справ, дільничні інспектори якого із посиланням на розпорядження генерального прокурора опитують мешканців тих будинків у Києві, де моя родина мешкала свого часу, змушуючи їх підписувати відповідні свідчення щодо мене?”, — запитує Матіос.

За її словами, 11 січня цього року працівник міліції Печерського району Києва робив обхід будинку, в якому родина Матіос наймала квартиру “ще за царя Гороха”, і розшукував “громадянку М. Матіос”, демонструючи її колишнім сусідам розпорядження генпрокурора та ксерокопії сторінок книжки письменниці.

“Такі дії працівників правоохоронних органів мають всі ознаки шантажу та безпідставного психологічного тиску. І я їх розцінюю як неприпустимі з точки зору здорового глузду та професіоналізму їхніх виконавців, а також як такі, що принижують мою людську честь, гідність і моє письменницьке ім’я, створюють дискомфорт моїй родині та близьким”, — заявляє письменниця.

Матіос наголошує, що таких дій не розуміють і її літературні агенти та перекладачі в Америці, Німеччині, Франції, Ізраїлі та інших країнах, які про це “знають із преси”.

Письменниця зазначає, що якщо ГПУ чи МВС хочуть обговорити з нею “літературні чи будь-які інші теми”, то “у час новітніх технологій та високопрофесійних українських “шерифів” у Києві у кліп ока можна знайти відому людину, без демонстрації м’язів і психологічного тиску”, а не влаштовувати на неї протягом місяця ”лови”.

Марія Матіос відома як автор книг “Солодка Даруся”, “Нація”, “Життя коротке” та інших.

У грудні 2010 року ветерани Великої Вітчизняної Війни звернулися до прокуратури з вимогою вилучити з продажу її книгу “Вирвані сторінки з автобіографії” на підставі того, що письменниця порівнює пам’ятник перемоги у столиці з фалосом.

Між тим, днями письменник Сергій Пантюк повідомляв про обшук у помешканні письменницького подружжя Марини Брацило та Юрія В. Ноги.»

Итак, у нас уже начали изымать из продажи книги. Ради чего? Что ж было такого «подрывного» в этой книге? Теперь то уж обязательно нужно прочитать. Но где печатать? Неужто, как Солженицина при «совке» – опять на Западе? А почему бы и нет? Власть хочет загнать всех нас в подполье, а получит партизан. Власть как-то забыла, что на дворе 21 век, что мы уже пережили не только «перестройку», но и 20 лет какой-никакой, но независимости. И что у нас уже был Майдан. И они собираются загнать нас в подполье? Это все-таки очень странная, очень тупая власть. И это здорово.

А в это время… В Верховной Раде, почему-то не пел «Мурку», а типа выступал замгенпрокурора Евгений Блаживский. Врал, как всегда. Этот клоун у них в борделе именно для этих целей. А депутаты типа выражали протест. Но как то это неадекватно. За стенами ВР людей сажают, обыскивают, прессуют, а в Верховной Раде как-то так вяло и фальшиво протестуют. Что-то не так. Слишком в этой Раде все как-то, извините, процитирую Кучму «перееблось» и уже не поймешь, где «голубой», а где не «голубой». Возможно, оппозиция еще не поняла, что парламентские методы борьбы уже кончились и пора уходить из этого бардака, выходить на улицы и идти к людям. Может быть, их задницы уже слишком привыкли к комфорту, к «решалову», к бизнесу вне зависимости от политической окраски. Да какая разница. Рада мертва. У нас ее нет. И настоящая политика сейчас выковывается на допросах и обысках.

Станислав Речинский, «ОРД»

Оцените материал:
54321
(Всего 0, Балл 0 из 5)
Поделитесь в социальных сетях:

25 ответов

  1. Симпатичній

    Ви дуже прискипливо ставитесь де Цемента. Він людина, і не може всього знати! От він там згадав про квартиру, що винаймала Матіос на Суворова. А чому у нього не виникло питання — за які гроші провінційна літераторка, що приїхала перемогати столицю, винаймає квартиру у найдорожчому районі Києва, у престижному цековському будинку? Статки братів від цигаркової контрабанди з Молдови були не такими вже і великими. Відповідь знаходиться дуже швидко. Квартирка та була конспиративна, попитом у служби перестала користуватися, так як письменництво на той час сконало у жебрацтві і пошуки націоналізму перестали бути предметом уваги чекістів. Тому і виникла можливість оселити відданого колегу за позаринковими розцінками.І патрона обслуговує і за письменниками приглядає — дуже зручно.

  2. Цементу. Ви помилились! Марічка стала членом партії ще в університеті.І це без виробничого стажу! І це на філологічному факультеті, де квота прийому в партію була мізерна. Вона дуже полюбляла вилізати перед начальством, навіть коли її там і не чекали. Вперше здивувала весь факультет, коли сама собі винесла стілець і усілась в президії факультетських урочистих зборів. Всі були в шоці, та списали вчинок на проблеми з головою.
    Також Цементе, ви випустили її героїчне керування заводськоую парторганізацією. Марічка і сама вирвала цей факт з біографії.Не даремно ж її опус зветься Вирвані сторінки… Про її партійну роботу всеж можете судити із спогадів про завод. Вони стосуються лише євреїв, що збиралися емігрувати. А наша Марічка інформувала компетентні органи про ці “ідеологічні диверсії”, та аналізувала як їх можна запобігти у майбутньому з вигодою для себе. А чим ще могла займатися на потужному машинобудівному заводі філологіня.

  3. Пшонка открещивается от гонений на Матиос, менті ссілаются на поручение ГПУ по проверке ноябрьского депутатского запроса Цыбенко.http://www.pravda.com.ua/news/2011/01/13/5780514/. Но нескладуха — депутатский запрос проверяется 5 дней, депутатское обращение — 1 месяц.

  4. Шановний, джерело, будь ласка?

    Такої каламуті я начитався досить.

    Легендовані групи Управління 2-Н МДБ УРСР створювались виключно для проведення розвідувальних дій у місцях зосередження підпільних груп ОУН і УПА, а головним чином — для участі в оперативних іграх із закордонними центрами ОУН, точніше з ЦРУ і МІ-6, тобто американською і англійською розвідкою, коли з літаків скидалося озброєння, матеріально-технічне забезпечення, емісари тощо, чи коли захоплювалися у полон боївки, які переходили кордон. До складу груп, крім офіцерів МДБ, входили і перевербовані учасники ОУН. Поза МДБ у боротьбі проти ОУН та УПА використовувалися так звані “ястребки” — то були сили місцевої самооборони, помічники міліції (“дружинники”).

    Чи були акції проти місцевого населення з боку легендованих під оунівців груп МДБ? Були, вони негайно викривалися, як внутрішньою безпекою МДБ, так і прокуратурою за місцем дислокації. По всіх фактах негайно повідомлялось керівництву МДБ і Республіканської прокуратури, винні нещадно каралися, аж до тривалих років ув’язнення (як відомо, смертна кара після війни була скасована). Ті одиничні приклади відомі, їх ніхто не приховував і не приховує. Але навколо них здійснюється гвалт як про систему. Брехня. З боку “ястребків” було більше таких випадків, адже часом грала роль жргр помсти до тих сімей оунівців, родичі яких вбивали родичів “ястребків”. То інша розмова.

    Не треба брехати, на брехні можна доїхати хіба що до фалоса. І все. Зупинились.

    Щойно я прочитав, що рішенням Львівської міськради готуються підручники по історії для львівських шкіл силами львівських істориків. Щойно в одному дослідженні львівського історика (можу дати джерело) я прочитав, що де Голль вимагав від Сталіна, щоб при підписанні капітуляції Німечини серед інших присутніх були Степан Бандера і Роман Шухевич. Сталін категорично заперечив, де Голль наполягав, Сталін нібито пообіцяв нагородити Бандеру і Шухевича орденами Перемоги (як румунського диктатора Антонеску). Де Голль згодився, але “сухорукий бузувір і кровопивця, гад і козел” обманув: Антонеску орденом Перемоги нагородив, а Бандері і Шухевичу не дав.

    У повісті Марії Матіос “Солодка Даруся”, за яку вона отримала Шевченківський приз, усі епізоди, що приписані авторкою звірству чекістів, насправді вичнялися СБ ОУН. Зокрема, коли есбісти вбили двох молодят-комсомольців, хлопцеві одрізали геніталії, дівчину згвалтували, всунули у піхву соснову шишку і обох вбили. Потім їх роздягнутих і вбитих посадили на лавці в центрі села. Цей епізод був насправді, але не на Буковині, як пише Матіос, а на Станіславщині (на Буковині особливого підпільного руху ОУН не було). Про нього Марії Матіос розповів працівник УКГБ по Чернівецькій області М.К-р. Вона ту розповідь використала з точністю до навпаки. Я знаю ту справу, про вбитих комсомольців, до 1992 року вона зберігалась в архіві УСБУ по Івано-Франківській області, має бути і тепер. Якщо при Наливайченкові, коли вичищали архіви, де йшлося про злочини ОУН і УПА, ту справу не знищили.

    От вам і фалос.

  5. Про художній вимисел у творах М. Матіос і якою була чиста правда:
    … Летом 1944 года наркому внутренних дел УССР В.Рясному поступило предложение создать “конспиративно-разведывательную группу” из бывших бойцов УПА. 20 августа он направил письмо за №2070/сп в адрес секретаря ЦК КП(б)У Д.Коротченко с обоснованием необходимости роспуска партизанской дивизии имени С.Ковпака, которой в ту пору командовал генерал-майор П.Вершигора, и о создании из ее личного состава специальных боевых групп для борьбы с украинскими повстанцами в западных областях Украины. Предложение в скором времени было принято. Тогда же был отдан приказ о широком привлечении “спецгрупп” к практической деятельности против “бандформирований”. С осени 1946 года такие “спецгруппы” назывались “агентурно-боевыми” и “легендированными боевками”.

    Что же практически стояло за этим решением? Были созданы группы специального назначения органов НКВД-МГБ, которые в 1944—1953 годах действовали под видом отрядов УПА и боевок СБ ОУН. В задачу этих “легендированных боевок” входило: ведение разведывательной работы по выявлению руководителей ОУН и командиров УПА с целью их физического уничтожения; компрометация национального движения (для этого использовались убийства и грабежи, якобы проводимые ОУН-УПА); проникновение в структуру Провода ОУН, в том числе и за границей; дезорганизация работы организации и разложение ее изнутри, а также проведение политических провокаций, конечной целью которых было создание враждебных отношений между различными слоями населения Западной Украины.

    Как следует из документов, основная масса “легендированных боевок” НКВД-МГБ действовала в Волынской, Ровенской и Тернопольской областях. К примеру, как пишет С.Ткаченко в книге “Повстанческая армия: методы борьбы”, в марте 1945 года управление НКВД по Тернопольской области создало спецгруппу “Быстрого” под командованием начальника отделения по борьбе с бандитизмом майора госбезопасности Соколова. Это подразделение в количестве 60 человек “плодотворно функционировало более полугода под видом контрольного отдела СБ”. За действия группы и “заслуги” Соколов был представлен к званию Героя Советского Союза.

    Спецгруппа “Орел” в составе 35 человек, созданная УНКВД по Ровенской области в мае 1944 года из бывших партизан, действовала до 1 апреля 1945-го. За это время она провела около 200 операций, в результате которых были убиты 526 повстанцев и еще 140 задержаны.

    Еще об одной спецбоевке писал историк И.Билас. Он опубликовал отчет майора Соколова, в котором подробно описываются действия спецгруппы МГБ по вскрытию подполья ОУН-УПА с помощью внедрения в его ряды, об издевательствах и пытках мирного населения под видом бойцов украинского сопротивления.

    О таких методах борьбы псевдоповстанцев свидетельствует последний главнокомандующий УПА Васыль Кук: “Войдут в село, раскроют нашу организацию, захватят или уничтожат ее членов да еще под видом повстанцев перебьют мирных жителей”.

    Вскоре действия псевдоповстанческих групп дали свои результаты. 26 июля 1945 года нарком внутренних дел УССР В.Рясной в секретном сообщении “Об организации и результатах работы специальных групп для борьбы с оуновским бандитизмом в западных областях Украины” докладывает Лаврентию Берии: “Часть бандитов УПА, которые явились с повинной, используется сначала как отдельные агенты-боевики, а позднее в боевых группах особого назначения, названных нами специальными группами. В тех случаях, когда агент-боевик, который влился в банду или в подполье ОУН, не имел возможности физического уничтожения или захвата руководителя-главаря, его задачей являлась компрометация главаря банды или местного подполья для усиления и активизации разложения банды или местной организации ОУН…

    Комплектование спецгрупп при оперативных группах НКВД УССР проводилось по принципу подбора агентов-боевиков, которые были проверены на исполнении заданий по ликвидации оуновского бандитизма (в том числе убийства населения, которое сочувствовало ОУН-УПА). В Ровенской и Волынской областях в состав специальных групп вливались также бывшие партизаны-ковпаковцы, хорошо знакомые с местными условиями, имевшие большой опыт борьбы с оуновским бандитизмом.

    По своему внешнему виду и вооружению, знаниям местных бытовых особенностей и языка и конспиративным способам действия личный состав специальных групп ничем не отличался от бандитов УПА, что вводит в обман аппарат живой связи и главарей УПА и оуновское подполье.

    В случае угрозы расшифровки или невозможности проведения захвата указанных планом главарей ОУН-УПА участники спецгрупп уничтожают последних, также во многих случаях создают впечатление в оуновской среде и среди населения, что уничтожение руководителей ОУН-УПА совершено бандитами СБ.

    В состав каждой спецгруппы входит от 3 до 50 и больше лиц, в зависимости от легенды и задания, которые пользуются особым “уважением” выдуманного бандитского руководителя. По состоянию на 20 июня 1945 г. всего в западных областях Украины действуют 156 спецгрупп с общим количеством участников в них 1783 человека”.

    И хотя, казалось бы, провокационные мероприятия приносят “пользу” чекистским органам, действия спецгрупп начинают вызывать вопросы даже у военной прокуратуры. 15 февраля 1949 года военный прокурор войск МВД Украинского округа полковник юстиции Кошаровский направляет совершенно секретную “Докладную записку о фактах грубого нарушения советской законности в деятельности т.н. спецгрупп МГБ” в адрес секретаря ЦК КП(б)У Н.Хрущева:

    “Министерством госбезопасности Украинской ССР и его управлениями в западных областях Украины в целях выявления вражеского, украинско-националистического подполья широко применяются т.н. спецгруппы, действовавшие под видом бандитов УПА.

    Этот весьма острый метод оперативной работы, если бы он применялся умело, по-настоящему конспиративно и чекистски подготовленными людьми, несомненно, способствовал бы скорейшему выкорчевыванию остатков бандитского подполья.

    Однако, как показывают факты, грубо провокационная и неумная работа ряда спецгрупп и допускаемые их участниками произвол и насилие над местным населением не только не облегчают борьбу с бандитизмом, но, наоборот, усложняют ее, подрывают авторитет советской законности и бесспорно наносят вред делу социалистического строительства в западных областях Украины.

    Например:

    В марте 1948 года спецгруппа, возглавляемая агентом МГБ Крылатым, дважды посещала дом жителя с.Грицки Дубовицкого р-на Ровенской области Паламарчука Гордея Сергеевича, 62 лет и, выдавая себя за бандитов УПА, жестоко истязала Паламарчука Г.С. и его дочерей Паламарчук А.Г. и Паламарчук З.Г., обвиняя их в том, что якобы они “выдавали органам МГБ украинских людей”.

    Крылатый и участники его группы подвергали пыткам Паламарчук А.Г. и Паламарчук З.Г., подвешивали, вливали им в нос воду…

    В ночь на 22 июля спецгруппой МГБ из с.Подвысоцкое Козинского р-на Ровенской области был уведен в лес местный житель Котловский Федор Леонтьевич, которого участники спецгруппы подвергали пыткам…
    В ночь на 22 июля той же спецгруппой был уведен в лес житель с.Ридкив Михальчук С.В., инвалид Отечественной войны. В лесу Михальчук был подвергнут допросу, во время которого его связывали, подвешивали и тяжко избивали…
    В ночь на 23 июля этой же спецгруппой из с.Подвысоцкое была уведена в лес гр-ка Репницкая Нина Яковлевна. В лесу она была подвергнута пыткам. Допрашивая Репницкую, участники спецгруппы тяжко ее избивали, подвешивали вверх ногами, поочередно насиловали…

    Из приведенных выше примеров видно, что действия т.н. спецгрупп МГБ носят ярко выраженный бандитский, антисоветский характер и, разумеется, не могут быть оправданы никакими соображениями.

    Не располагая достаточными материалами, т.н. спецгруппы МГБ действуют вслепую, в результате жертвами их произвола часто являются лица, не причастные к украинско-бандитскому национальному подполью…

    Подобные факты деятельности спецгрупп МГБ, к сожалению, далеко не единичны. И как показывает следственная практика, если в отдельных случаях спецгруппам путем насилия и запугивания все же удается получить “признательные показания” от отдельных лиц о связи их с бандитским подпольем, то добросовестное и проведенное в соответствии с требованиями закона расследование неизбежно вскрывает провокационную природу этих “признательных показаний”, а освобождение из тюрем лиц, арестованных по материалам спецгрупп, влечет за собой дискредитацию советской законности, органов МГБ и возможность использования каждого случая (провокаций) во вражеских, антисоветских целях украинскими националистами.

    Выступая в роли украинских националистов, участники спецбоевок идут по линии искусственного, провокационного создания антисоветского националистического подполья… Не говоря уже о том, что подобная “деятельность”, которую кое-кто пытается оправдать соображениями оперативного характера, прямо направлена против мероприятий партии и правительства, проводимых в западных областях Украины, кто может поручиться за то, что “обработанные” таким провокационным путем лица не уйдут из-под контроля органов МГБ и не совершат террористический акт, диверсию или иное злодеяние?”.

    Возникла определенная напряженность между МВД и МГБ. Органы внутренних дел вели борьбу с уголовниками, а действия спецбоевок в Западной Украине вносили дезориентацию в действия милиционеров. Было порой трудно различить, где пролегает черта между деятельностью чекистов и элементарным бандитизмом, кто именно занимается убийствами и разбоем. По этому случаю 9 июня 1949 года министр внутренних дел УССР Т. Строкач даже направил министру внутренних дел СССР Круглову докладную записку, в которой указывал на вопиющие действия спецподразделений МГБ в качестве грабителей.

    В 1951—1952 годах чекисты, продолжая провокаторскую деятельность, переодевали своих сотрудников в униформу американского или английского образца с эмблемами ОУН и выдавали их за парашютистов, якобы десантировавшихся с иностранных самолетов. Члены этих групп, используя холостые патроны, устраивали “потешные бои” с частями внутренних войск и милиции, а по ночам нападали на села, убивая “сексотов и предателей”, грабили и насиловали… Но, как пишет на полном серьезе в своей книге “Большая охота” бывший чекист Г.Санников: “Сталин гуманно отнесся к украинскому народу. В тот период он мог просто выселить большую часть населения вообще за пределы республики, как это было в Чечне в 1944 году”…

  6. Написано Речинским много, но суть изложенного можно выразить гораздо короче. Оппозиция окончательно убедившись в невозможности взять под контроль парламент(как будто для этого нужно было почти год биться головой об стену), как последний метод вновь пытается оказать давление на власть путем уличных акций. Помнится в начале года такие попытки уже предпринимались. Результатов они практически не дали. Новые попытки будут такими же безуспешными. Речинский — твою бохиню даже предприниматели осенью на майдане послали подальше. Так что настоящая политика и Григян разошлись навсегда.

  7. Вот Лукашенко уже много раз подряд нгарод выбирает. Уровень жизни выше чем в России, не говоря ужен про Украину. Схранили все заводы, зарплата трудящихся повышается, пенсии растут. Страна на экспорт поставляет камазы и трактора. Даже телевизионный завод горизонт сохранен и конкурентоспособен. Смотрите сами:

    http://video.yandex.ru/search.xml?text=%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D 0%BD%D1%8C%20%D0%B6%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%BE% D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B8&where=all&id=40916204-00#search?text=%D1%83% D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%B6%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%20 %D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B8&where=all&id=409162 04-00

  8. Я є любителем літератури ще з юнацьких років — у мене в школі була гарна вчителька української мови і літератури, ми її називали “Юноною” (за Юноною з “Енеїди “Котляревського, вона була схожа на богиню).

    Марія Матіос є здавна моєю улюбленою віршаркою (вона починала з поетики) ще з її першої збірки “З трави і листя”. Ось вона переді мною — збірка, а поряд теж поетична книжка “Вогонь живиці”. Талановиті вірші, публіцистичні, завзятої комсомолки, члена КПРС (вступила в партію у віці 24 років, коли працювала в чернівецькій багатотиражці, звісно не для кар’єри, а тому що була віддана ідеалам партії). Придбав я ці книжки, коли був у відрядженні у Чернівцях, власне, не придбав, а мені подарували мої місцеві колеги, які теж були закохані у публіцистичну лірику місцевої буковинської комуністки Марії Матіос.

    Потім Марія Матіос перейшла на прозу, ось у мене далі на полиці стоять її книжки — та ж збірка новел (поганеньких) під назвою “Нація” (2001 р. видання, на той час Марія Матіос уже заховала свій квиток члена КПРС і стала оунівкою); “Фуршет від Марії Матіос: сердечні страви і рецепти на всі випадки життя” (2002); “Солодка Даруся” (2004, можу поговорити про кожний рядок і про кожну брехню у цій книжці — румунські поліцаї, виявляється, до буковинських гуцулів зверталися “пане”, — та то ще не найбільша брехня, там ті злочини, які творила СБ ОУН, записано на рахунок “чекістів-недолюдків”, і всі чекісти-бузувіри у книжці мають прізвище на -енко, тобто “східняки-іроди”, — таку брехню простити оцій оун-комуністці ніколи не можна); “Життя коротке” (2001); знову поетична збірка “Жіночий аркан” (красива метафора, адже “аркан” — то чоловічий танець). Є й “Бульварний роман”, як сама Марія Матіос говоорить: роман про еротичні збочення. Сам текст мене не цікавив, зацікавив лише епізод, де вона описувала дебілом і сексуальним збоченцем такий собі персонаж — помічника президента України “Миколу Григоровича”. То реальна людина, насправді він був помічником спільного з Марією Матіос шефа (вона була його прес-секретарем на Банковій) — здогадуєтесь якого? Микола Григорович Ол-ко — абсолютно нормальна і достойна людина, гарний сім’янин, але Марія Матіос в такий спосіб за щось помстилася своєму колезі.

    Ту книжку, де Марія Матіос порівнює меморіальний комплекс “Мати-Вітчизна” на печерських пагорбах з фалосом і через яку тепер здійнялсь буча (нібито Марію Матіос Пшонка переслідує за політичні переконання), звичайно, не маю. Бридко. Якщо Марія Матіос стала об’єктом політичних переслідувань, значить стріха поїхала у всієї країни. Не можна чесні наміри змішувати з брудом.

  9. Много разных мнений высказано за непродолжительный промежуток времени в отношении ментовского “беспредела”, есть и достойные высказывания, а также и психапатические, и заметим присутствуют явно агрессивные.Будем немного вежливыми. Что в отношении темы,мое личное мнение, все это пройдет, причем очень скоро, кого следует накажут, а кого надо припустят на земельку немного с облоков,чтобы не парили сильно высоко, нелетная погода для многих бакланов восстановилась, теперь и цвет наба немнога другой, более природный, кто надо, тот поймет об чем я.
    Да есть и смешные коментарии, особено прикольно написал !! — “Великая” писательница, не спорю м. матиос писательница, есть и очень интересные издания (я не читал про фалосы, т.к. мне читать не интересно, про то, что у самого между ног болтается.да и порнуху не смотрю,жена не разрешает) так вот может для вас !! она и великая, но не для всех, т.к. для всех, на мой взгляд, ВЕЛИКИЙ, не побоюсь этого слова, Т. Шевченко, Б. Хмельницкий, Л. Украинка, можно еще продолжать список великих. это реально великие,

  10. Стас! Спасибо за статью. На работающую на сайте агентуру влияния обращать внимания не стоит. Собаки лают-караван идет.

  11. Правда. Людина відрізняється від тварини тим, що окрім розуму, пам”яті і вона має ще мову і гідність. В тому числі і свою мову і національну гідність. А пам”ять — у тому числі і про долю свої предків. А для декого, якщо ти розмовляєш українською — ти вже націоналіст, а якщо ти патріот своєї землі — то ти вже фашист. Ваші заклики щодо людяності — до тих, хто саме так мислить.Коли у них немає своїх мови, гідності, пам”яті, бодай би хоч якась дещиця розуму відрізняла їх від тварин.

  12. Шановні націоналісти всіх напрямків! Вас не раз особисто попереджав: хто перший почне — той програє. РУХи, “Свободи”, “Тризубі” та інше — одні і ті ж люди вас використовують. Випустили вас, дозволили погратися вам з вашими бредовими ідеями лише для досягнення їх мети — грабунку народу у т.ч. вас особисто. А чи ж самі ви не розумієте? Всі нацики, хто до вас починали — програли: Мазепи, Петлюри, Бандери. Від ваших начинань лише горе людям. Ну, чого ви досягли, окрім руїни за останні 20 років? То чи нема у вас розуму, щоб второпати — непотрібні ваші націоналістичні ідеї людям! Саме ЛЮДЯМ. Тож ж і самі станьте ЛЮДЬМИ.

  13. Це-мент. Прокурорский он и есть прокурорский. тем более, если стал конторским. да еще попал в Одессу. Вопрос в другом — ты М. Матиос сам-то читал? Почитай “Солодку Дарусю” и “Нацию”. А фаллосы — пушкин на досуге тоже много о чем пописывал.

  14. Немного сумбурно выразился, но это в спешке, как говорится. Ну да ладно, кто захочет — тот поймет)).

  15. Бедные, бедные журналисты! А менты, как всегда, во всех вселенских бедах виноваты… А никто и не задумывается, что это не инопланетяне в Украину прилетели, переоделись в ментовскую форму, и начали свои порядки навязывать, а это МЫ сами! Как в песне поется: “он вышел родом из народа, как говорится, парень свой”. Свой он, наш, народный, такой, как и вы. Как и ВЫ лично, господин читатель! Вы его породили таким, ибо Вы сами такой же, только должность у Вас другая. Да, господа и дамы, вам, конечно, непонятно, как это: менты и вы лично — есть одно целое. Но это чистая правда. И Вы могли бы оказаться ментом, если бы папа с мамой распорядились таким образом Вашей юношеской судьбой. И были бы такими же “тварями”, которых полоскают тут изо дня в день на этом сайте. Одним словом, какой народ — такие и порядки! Такие и менты, такие и журналисты, такие и политики. Но у нас принято делать из журналюг (зачастую бессовестно продажных и заказушных) безвинных и страдающих овечек, а из ментов — подлых скотов. Запомните — каждый делает свою работу в тех пределах, которые обозначило НАШЕ С ВАМИ гребанное государство. Не ропщите сами на себя!

  16. PS “Репортери без кордонів” вже мають цю інформацію, але, друзі, треба подальший розголос та підтримка.
    Варто зрозуміти, що саме зараз йде по Україні тиск з боку влади на всіх патріотів, незалежно від партійності. Під загрозою кожен з нас.

    UPD: 16:00: Уточнення. Обшук проводиться в зв’язку з кримінальною справою підпалу офісу Партії регіонів.
    UPD: 16:15 Допит мав початися о 16-тій, але адвокат затримується. Станом на цю годину Олена ще дома, разом з міліціянтами.

    UPD: (17:30) Звернення редакції інформаційного агентства «Поряд з вами» за фактом обшуку і вилучення техніки у журналіста, київського координатора і співзасновника агентства Олени Білозерської.
    UPD: Заява КНМП: Суддя порушила закон вилученням опрацьованих матеріалів і апаратури журналіста

    UPD: 19:33 Допит триває.

  17. Всё это верно. Но бандиты (ПР) очень скоро закроют и возможность
    просто общаться несогласным между собой. Публиковать истыные
    “достижения” правительства (неправительства) И это технически легко.
    Невозможно переделать мозги здравомыслящим. Останется только
    односторонний спутниковый Интернет. Всё это уже ухонные разговоры.
    Грабёж страны и ёё развал — наша трагедия.
    Предыдущие “управители” не нашли смелости утвердить государственность,
    это когда например Президент и ВСЯ свита находиться на содержании у народа
    и ОТРАБАТЫВАЯ ЕГО воплощает идею патриотизма, выполняя доверенный народом
    план улучшение жизни всей страны!
    А потому что у них просто не было и нет смелости и совести, у них есть
    трусость и продажность. Продали право народа избирать достойных и это ВСЁ!
    Это простой кум(ком)партийный менеджмент. Бандиты незамедлительно это право
    прикупили и сейчас будут всех гноить в зоне под вывеской Украина.
    Дискуссия возможна только в виде открытого боя с бандитами и предателями.
    Другая форма ни к чему не приведёт. “Этих граждан остановит только пуля!”

  18. Дякую пану Станіславу! Слава УКРАЇНІ! Ми все повернемо, і в УКРАЇНІ! І поза її межами! І в бандюків, і їхніх підставних осіб, на які оформлені рахунки та вілли! Українці! Ведіть реєстри своїх сусідів ментів, суддів, чинуш, пахлят, калєсніченків, янучарів, тадеєвих і т.д., час коліївщини висить в повітрі! Головне не дати їм втекти! Слава УКРАЇНІ! Героям слава!

  19. …говорят что в наше время материализованная мысль эфективно действует,давайте пожелаем каждому то , чего он достоин, но пожелать так , чтобы каждый нерв тела в этом участвовал, чтобы образ правосудия действовал безотказно, но по чести, по совести , всё взвешивая , и с полной отдачей и по заслугам!!!

  20. Шановний пане Станіславе, красно дякуємо Вам і як редакторові ОРД, і зокрема як людині, що надрукувала уривок із Василя Стуса, і як журналістові, який не боїться казати те, що Ви сказали зараз. Погоджуюся, але я не в захваті від того, що нині політика кується на допитах, в нас ще є трохи можливості зробити, аби це не було так, це ми вже проходили, “ми” у розумінні українського народу. А те, що парламентський період за нинішніх умов тимчасово скінчився, не погодитися неможна. Якщо Ви особисто знайомі, перекажіть підтримку від читачів Олені Білозерській. Ділове запитання, а де наша пані Вікторія? Якщо щось сталося, будьте відвертим, якщо усе гаразд, чого мовчить кілька днів поспіль?

  21. Уважаемые собеседники, стоит ли тратить свой запал на Блаживского, это еще одна картонная дурилка для публики, ничего не решающая сама. Подумать о происходящем в стране, вот что стоит. Нас е…ут, а мы крепчаем?!

  22. Если великая писательница Мария Матиос, это “скомуниздивший” чиновник, то ты, “реалист”, тупая коммуноконторская гнида. А если нормальная журналистка Билозерская — тоже “скомуниздивший” чиновник, то ты… Но вообще-то на ОРД просили не выражаться в стиле нынешней быдлоэлиты, я сдержусь. Речинскому респект.

  23. речинский писать ты не умеешь, как обычно всякий бред! а на допросах куется не “политическая элита будующего”, а куется срок для топ чиновников. которые скомвуниздили трошки госудорственных денег. вот так!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Читайте также

Минэкономики практически не поддерживает экономическое развитие

Минэкономики практически не поддерживает экономическое развитие

За три месяца ведомство не продемонстрировало практического стремления ни помочь бизнесу, ни защитить его от вредительских инициатив. За экономическое развитие в стране отвечает Минэкономики. Три месяца…
«Дело ювелиров». Судья Вовк и следователь ГПУ Безушко хотят «разжиться камушками»

«Дело ювелиров». Судья Вовк и следователь ГПУ Безушко хотят «разжиться...

Недавно сменившееся руководство страны в лице президента Владимира Зеленского и его соратников заявило о том, что украинскому бизнесу, а в…
Великий махинатор Ирина Долозина: грязные схемы «скрутчицы»

Великий махинатор Ирина Долозина: грязные схемы «скрутчицы»

Ирина Долозина -- чемпион по "скруткам". При всех начальниках
НОВОСТИ