5 МІЛЬЯРДІВ – У БРУДНУ ВОДУ

У шести постраждалих від минулорічної повені областях Західної України органи прокуратури відкрили 172 кримінальні справи, що стосуються ліквідації наслідків стихійного лиха, а точніше – нецільового використання виділених на це коштів. Сума претензій загалом становить 28,5 млн. гривень.
У нашого народу, здається, вже на генетичному рівні закладено: якщо біда чи яке лихо постукає у двері, то обов’язково знайдуться й ті, що ловитимуть рибку у мутній воді. В даному конкретному випадку – у брудній воді. Мова про минулорічну липневу повінь у Західній Україні, аналогів якій (за масштабами біди, яку принесла велика вода) і згадати важко. Кажуть, такі повені трапляються раз на століття. Згадайте, минулого липня внаслідок надпотужного циклону у Карпатському регіоні буквально за кілька днів випала дво-тримісячна норма опадів. Дощі накрили величезну територію. І численні дамби багатьох річок не витримали потужного брудного потоку, який змітав усе на своєму шляху. Більше того, переважно ці дамби були розраховані на підйом води на 5 метрів, але аж ніяк на 10 чи вище метрів. Це значною мірою й погубило українців як легковажних господарів, що надіються завше на авось.
Якось ще восени міністр МНС Володимир Шандра, коментуючи ситуацію по ліквідації наслідків водної стихії, зауважив: «Усі роки нашої незалежності профілактичні заходи (щодо запобігання повеням – Авт.) фінансувалися неналежним чином. На ліквідацію наслідків повені парламент надав понад п’ять мільярдів гривень. Як ми підрахували, вкладення у захисні дамби та інші споруди 500 мільйонів кардинально змінило б ситуацію. Однак держава свого часу «зекономила» частину цих коштів, от тепер і змушена розраховуватися за те». 
Отож бо й воно! Не відомо, правда, як держава «економила». Можна лише здогадуватися, що насправді на спорудження дамб виділялися просто копійки, які тепер обернулися мільярдами, яких, до речі, фактично нема у державному бюджеті. Принаймні, на цю думку наштовхує той факт, що відновлювальні роботи ведуться в зоні стихійного лиха дуже й дуже мляво. Настільки мляво, що, очевидно, «дістали» й нашого Президента, який полюбляє бувати в Карпатах. Ось і на Великодні свята, коли західняки так обожнюють їсти зо три дні паску, яйця й шинку, він зібрав в Івано-Франківську чиновництво для наради. Як писала одна з місцевих газет, нарада була присвячена «стану реалізації заходів щодо ліквідації наслідків минулорічної повені». Отаке канцелярське питання. До речі, журналістів на нараду запросили, однак в зал не пустили – вони слухали всю розмову у вестибюлі. Але зараз не про це…
Отож Віктор Ющенко зобов’язав усіх губернаторів постраждалих областей упродовж місяця провести інвентаризацію виконаних після стихії робіт, а також до кінця року відновити повністю зруйновану інфраструктуру і здійснити протиповеневі заходи. Така собі чергова цінна вказівка для місцевих чиновників. А до уряду прозвучала вимога «знайти посилений пріоритет» у фінансуванні відновних робіт. Здавалось би, все правильно. Не зрозуміло лише, де ті 5 мільярдів гривень, що їх Верховна Рада виділила? Чи криза їх «з’їла»?
А тим часом, зі слів губернатора Прикарпаття Миколи Палійчука, тільки на відновлювальні роботи в Івано-Франківській області (одній з найбільш постраждалих від повені) цього року необхідно майже 550 млн., тобто півмільярда (!) гривень. А кредиторська заборгованість уряду за виконані роботи на більш як 600 об’єктах на Прикарпатті становить на сьогодні 120 млн. грн.
Є ще одна цікава офіційна цифра. Як зазначив на тій же нараді Президент, на утримання водного господарства і експлуатацію протипаводкових об’єктів із потрібних 20 млн. грн. на цей рік виділено лише півтора мільйона. Те, що кошти не виділяються, може спричинити знову непоправні наслідки. Адже, як стверджують фахівці, Карпатський регіон належить до найбільш паводконебезпечних. За словами директора Інституту гідротехніки і меліорації УАН Коваленка, основними причинами формування паводків у басейнах рік Дністер, Прут, Сірет, які повторюються 3-8 раз на рік, є природнокліматичні особливості Карпатського регіону. Катастрофічні паводки у Карпатському регіоні за останні 10 років завдали збитків на суму понад 8 мільярдів гривень.
Давайте подумаємо. Якщо руйнівна повінь сталася у 2008-му, то через три роки, тобто у 2011-му році ймовірно знову чекати удару водної стихії? Напевно ж, що не таких масштабів, одначе цілком можливе затоплення значних ділянок. Будемо відвертими: сильні літні дощі у Карпатах бувають щороку, і щороку затоплюються великі території, у людей вимокають повністю городи, а значить гине урожай, на який часто-густо селяни покладають велику надію. То доки ж «телитимуться» ті, від кого залежить оперативність виконання паводкозахисних робіт, їхнє фінансування?
Наскільки відомо, є схвалена науковцями та фахівцями-практиками так звана Схема комплексного протипаводкового захисту Прикарпатського регіону. У цій схемі, зокрема, передбачені ефективні заходи і новітні технології захисту від паводків та максимально врахований позитивний світовий досвід. Саме її пропонувалося покласти в основу розробки державної цільової програми, у якій передбачити застосування сучасних європейських підходів до протипаводкових заходів, в тому числі програмного забезпечення та використання електронних цифрових карт. Ось так, це нарешті сталося! Як то кажуть, поки грім не вдарить, Іван не перехреститься. Втім, не варто заспокоюватися, бо поки що це все лише на папері, а не на ділі. Грошиків же нема! Вірніше, вони якісь віртуальні, ці кошти. Начебто їх виділили. А начебто й ні.
З іншого боку, проблема фінансування виглядає таким чином: те, що виділили на відновні роботи, великою мірою використали не за призначенням. А якщо простіше, то чимало з того просто розбазарили. Недаремно ж стільки кримінальних справ відкрили. За офіційною інформацією, «відзначилися» переважно голови сільських рад, тобто, як кажуть росіяни, «мелкие сошки». І навряд чи не буде нових зловживань. Власне, як можна зарити мільйони чи мільярди в асфальт (на «ремонт» доріг, що стало в Україні вже притчею во язицах), так само можна кинути мільйонні суми у брудну воду.
Олекса Карпатка, для «ОРД»