А собственно, почему бы и нет? Не знаю как Ющенко, а Виктор Балога вообще был бы не против если бы столица Украины была в Мукачево. Ведь не даром же он столько лет уже подкармливает русинских сепаратистов. Лично мне, в принципе эта идея нравится, меньше бы автомобилей в Киеве было, офисов и рогопилов. Однако, проблема в том, что перенос столицы в любом случае в нашей ситуации означает то, что будет две столицы, две Украины, а возможно и не одной. Это вам не «Евро-2012» с ее двумя украинскими столицами. Ниже приведенный текст был опубликован в газете «Сербская политика», степень его достоверности – неизвестна. Но – к весне просыпаются не только мухи, но и не менее вредоносные идеи.
«Западный военный альянс уверен в будущем развале Украины, утверждает румынский генерал Иоан Талпеш у интервью, которое на прошлой неделе было опубликовано в Бухарестстском издании „Журнал национал”. Талпеш, который в своё время работал на посту директора румынской службы безопасности, а потом и советником президента по вопросам национальной безопасности, своими словами подводит к тому, что блок НАТО не только уверенно «раскрыл над Украиной свой зонт», но и планирует перенести столицу бывшей советской республики из Киева во Львов.
Зонтик над половиной Украины
Талпеш утверждает, что недавно беседовал с одним из «высших функционеров НАТО» и последний отметил, что снятие с Киева столичного статуса и наделение этим статусом Львова — это своеобразное наказание Украины за недавний шпионский скандал, в котором были замешаны румынский офицер Флоричел Аким и гражданин Болгарии Петр Зикулов. Вышеупомянутые двое были арестованы 4 марта у Бухарестсте с подозрением, что они продавали Украине, а значит вероятнее всего и России, особо засекреченные сведения о деятельности альянса. По этой причине, официальный Бухарестст ещё 2 марта отказался принять украинского военного атташе.
На грани раскола
Как отмечается в прессе, генерал Талпеш относится к той категории людей, которые следят за своими словами и не спешат с заявлениями, поэтому неудивительно, что его рассказ о „зонтике и Львове” получил большой резонанс, особенно в Киеве. Представители Украины (вместе с грузинами), в частности, несколько дней назад были исключены из списка гостей весеннего юбилейного саммита НАТО в Страсбурге. В свете недавнего заявления об обновлении программы сотрудничества Североатлантического альянса и России,это означает, что украинское руководство, а именно команда президента Виктора Ющенко, может забыть о своём желании об ускоренном вступлении в западный военный союз,в то время как это было одним из главных программных пунктов его партии при создании политического имиджа во время „оранжевой революции” 2004 года.
Что ситуация на Украине близка к грани вооружённого конфликта подтвердил несколько дней назад и бывший посол США у Киеве Стивен Пфайфер. В своём анализе для работающего в Америке „Совета по международным отношениям” (институт, имеющий сильное влияние на формирование политики Госдепартамента и Белого Дома) Пфайфер заключает: „Украина находится накануне президентских (в начале 2010 года), а возможно и внеочередных парламентских выборов, которые будут проходить в условиях экономического и финансового кризиса. Данная ситуация несомненно поднимет наверх вопрос статуса русского языка, геополитической ориентации Украины или статуса Севастополя, Крыма и Черноморского флота. Всё это – вопросы, которые представляют реальную опасность с точки зрения распада страны на две части – восточную и западную”, заключает американский дипломат.
Тем не менее, наиболее интересным из перечисленных вопросов является вопрос о переносе столицы. Однако, трудно представить, каким образом, именно военный альянс смог бы повлиять на принятие данного решения а не,скажем, жители обоих городов, да и всей Украины. Одно несомненно, львовский климат для НАТО намного благоприятнее киевского. Эта часть Украины всегда имела исторические связи с Центральной и Западной Европой. С 1349 по 1772 года она входила в состав польско-литовского государства Речи Посполитой. После первого раздела Польши и до Первой мировой войны Львов под названием Лемберг, входил в состав Австро-Венгерской империи. После распада империи Львов снова был возвращён в состав Польши, а по окончании Второй мировой войны вошёл в состав Украинской Советской Социалистической Республики. Именно в этой части страны президент Ющенко и имеет наибольшее число сторонников.
Львов при определённых обстоятельствах и мог бы стать столицей, но только некоего нового государства. Например, Галицкой губернии, которой он был центром, в период с сентября 1914 года до июля 1915 года, или как административный центр Западно-Украинской Народной Республики, которая существовала в течение непродолжительного отрезка времени в ноябре 1918 года. Конечно, это всё возможно только в том случае, если в соответствии с заявлением Пфайфера, Украина распадётся на два государства.
Государства без влияния
На сегодняшний день данное разделение, к сожалению, поддерживают многие государства по всему миру, да и в самой республике, и это без малейшей оглядки на то, что для самих украинцев данный распад возможно станет ещё трагичнее, чем развал бывшей Югославии для населявших её народов. При этом, при разделении на карте мира появятся два новых субъекта – восточный, под сильным влиянием России, и западный, в политике которого определяющую роль будут играть США и, что не менее вероятно, Германия и Польша. В любом случае, оба новых государства, каждое само по себе, и с точки зрения территории и с точки зрения величины населения, вряд ли будет играть мало-мальски важную роль в европейской политике.
И наконец, распад Украины означал бы, что вышеупомянутый „зонтик НАТО” раскрыт по меньшей мере над одной из её частей – западной. Не стоит сомневаться что реакция России в данном случае будет довольно резкой и может закончится включением восточной части Украины в состав Российской Федерации, о чём заявляют прорусские националисты. В любом случае, Москва вернула бы под своё крыло Крым, что означало бы усиление её влияния в черноморском регионе. Вряд ли такой исход событий пошёл бы на пользу альянсу НАТО.
Текст представила Српска политика
Перевод с сербского для dverisrpske.com
____________________________________________
НАТО сценарио за распарчавање Украјине
Западна војна алијанса спремна је да распарча Украјину, поручује румунски генерал Јоан Талпеш у интервјуу који прошле недеље дао букурештанском листу „Журнал национал”. Талпеш, који је својевремено био директор румунске обавештајне службе, а потом и саветник председника за националну безбедност, наводи да је НАТО спреман да изнад Украјине „раскрили свој кишобран”, али и да премести престоницу бивше совјетске републике из Кијева у – Лавов.
Кишобран за пола Украјине
Талпеш тврди да је недавно разговарао са једним „високим функционером НАТО-а” који му је пренео да би одузимање престоничког статуса Кијеву и додељивање истог Лавову била својеврсна казна Украјини због недавног шпијунског скандала у који су били уплетени румунски официр Флоричел Аким и бугарски грађанин Петр Зикулов. Поменута двојица ухапшени су 4. марта у Букурешту под сумњом да су Украјини, а највероватније и Русији, продавали строго чуване тајне алијансе. Подсетимо да је Букурешт још 02. марта отказао гостопримство украјинском војном аташеу.
На граници раскола
Како преносе медији, генерал Талпеш спада у људе који добро мере своје речи и не залеће се у изјавама, стога не чуди што је његова прича о „кишобрану и Лавову” примљена са највећом озбиљношћу, посебно у Кијеву. Украјина је (заједно са Грузијом), наиме, ових дана избрисана са списка гостију за пролећни јубиларни самит НАТО-а у Стразбуру. Однедавно обнављање пуне сарадње алијансе и Русије, такође, значи да ће украјинско руководство, тачније екипа председника Виктора Јушченка, морати да стиша амбиције о убрзаном учлањењу у западни војни савез, а што је био један од њихових главних адута у грађењу политичког имиџа у време „наранџасте револуције” 2004.
Да је ситуација у Украјини близу границе пуцања потврдио је ових дана и бивши амбасадор САД у Кијеву Стивен Пајфер. У анализи рађеној за амерички „Савет за међународне односе”, институцију са великим утицајем на формирање политике Стејт департмента и Беле куће, Пајфер наводи: „Украјина се налази пред председничким (почетак 2010), а можда и ванредним парламентарним изборима, који ће се одвијати у околностима економске и финансијске кризе. Оваква ситуација на површину ће сигурно избацити питања попут статуса руског језика, геополитичке оријентације Украјине или статуса Севастопоља, Крима и Црноморске флоте. Све то ствара реалну опасност од распада земље на два дела – источни и западни”, закључује амерички дипломата.
Ипак, најинтересантнији у целој причи јесте део о премештању престонице. Тешко је претпоставити како би алијанса могла да утиче на једну такву промену а да се о њој, пре свега, не изјасне житељи два града, па и целе републике. Једно је сигурно, клима је у Лавову за НАТО много повољнија него у Кијеву. Овај део Украјине је историјски везан за централни и западни део Европе. Од 1349. до 1772. припадао је пољско-литванској држави (Жеч Посполита). После прве поделе Пољске па до Првог светског рата Лавов је, под именом Лемберг, био део Аустроугарске царевине. По распаду црно-жуте монархије поново улази у састав Пољске, а по окончању Другог светског рата дефинитивно постаје део Украјинске Совјетске Социјалистичке Републике. Управо у овом делу земље председник Јушченко има и највећу подршку бирача.
Лавов би у одређеним околностима и могао да постане престоница, али само неке нове државе. Можда Галицијске губерније, као што је био у периоду између септембра 1914. и јула 1915, или као административни центар Западно-украјинске народне републике, што је, накратко, био у новембру 1918. Наравно, све то уколико би се, према слутњама амбасадора Пајфера, Украјина дефинитивно распала на две државе.
Државе без утицаја
Овакву поделу данас, нажалост, подржавају многи у свету, па и у самој републици, без обзира на то што би она Украјинцима донела тешке ломове, можда трагичније и од оних виђених током распада бивше Југославије. Сем тога, поделом би била створена два нова међународна субјекта – источни, под јаким утицајем Русије, и западни, у којем би главну реч водиле САД и, највероватније, Немци и Пољаци. У сваком случају, обе нове државе, свака за себе, и поред величине територије и бројности становништва, тешко да би у европским размерама представљале значајније политичке чиниоце.
На крају, распад Украјине значио би и да се горе поменути „кишобран НАТО-а” простире само на један њен део – западни. Наиме, не треба уопште сумњати у то да би реакција Русије била оштра и да би могла да се оконча чак и уласком источног украјинског дела у састав Руске Федерације, како најављују проруски националисти. У сваком случају, Москва би вратила Крим под свој суверенитет, што би означило њено још снажније присуство у Црном мору. НАТО-у такав расплет тешко да би ишао у прилог.
Текст припремила Српска политика»
32 ответа
Не дождётесь. Ukraine forever!!!
Статью воспринимаем как “тупорылую” провокацию “америкосовских” спецслужб и их
румынских подхалимов. Зачем нам такую муру печатать. Мечты НАТО (читай США)
развалить Украину понятны. Непонятно зачем нам такую “самопальную компру” публикуют.
Вероятно туману напускают “чайникам” накануне выборов. Для Украины — АТО не зонтик
а КОЛПАК, который “нахрена” нужен. Траспарантность деятельности правительства
и чиновников, как условие участия Украины в НАТО — у нас НЕДОСТИЖИМА.
Нет и неясно когда в Украине появится реальный механизм управления государства
гражданаими. Пока что казною безнаказанно злоупотребляют проходимцы и клоуны
а законы ими повсемесно игнорируются в малом и большом.
Очень печально….
Заказ ФСБ.
навіщо публікувати таку брєдову статю
Возможно,что это утечка реальных планов. По крайней мере, действия украинских властей по искусственному разделению Украины вполне соответствую им.
НАТО ПРОРОКУЄ РОЗКОЛ УКРАЇНИ?
Викладене вище інтервю з румунським генералом Иоаном Талпешем було опубліковане не лише в румунському виданні „Журнал национал” і не вчора й не позавчора, а ще 13.04.09! Інтервю відразу передруквала низка сербських і хорватських часописів: Српски сабор “Двери”, “еНовости”, “Српска политика”,”Видован”, “Нова Српска Политичка Мисао”, “Привреда” та інші.
Агентство Євро-Атлантичного Співробітництва(АЕАС) звернулось до прес-служби НАТО з проханням розтумачити і прокоментувати висловлювання
румунського генерала Иоана Талпеша. Агентство АЕАС одержало таку відповідь: “НАТО від перших днів набуття україною незалежності витсупає і підтримує територіальну цілісність України і це є офіційна і дійсна позиція НАТО.” Щодо заяв румунського генерала Иоана Талпеша, то це його особиста думка і не співпадає з позицією альянсу, повідомив для Агентства АЕАС один із чільних керівників НАТО. Відверто кажучи ми й не очікували якогось іншого коментаря. Сьогодні під час чергового прес-брифінгу НАТО, яке відбудеться у Брюсселі о 15:00 (16:00 за Києвом) цьому питанню буде відведено більше уваги.
Цікаво інше, чи відомо про пристрасті і дебати на сторінках сербської й хорватської преси з приводу інтерв*ю Іоана Талпешти президенту України , керівництву
Міністерства Закордонних Справ, Служби Зовнішньої Розвідки України, Головного Управління Розвідки Міноборони? Якщо так, то чому протягом десяти днів
жодна із державних українських структур не зробила відповідної заяви протесту? Чому МЗС України не посприяв озвученню офіційної позиції НАТО з цього приводу? І врешті, чому українські розвідники не задіяли свої можливості для привентивних дій, аби висловлюванням румунського генерала, націлених на підрив національної безпеки України? Що ми сьогодні спостерігаемо? Заяви румунського генерала Иоана Талпеша стала добрим приводом пансербських політичних кіл проводити на шпальтах сербських часописів гіпотетичну аналогію з розпадом за ( підтримки НАТО) Югославії. Агентство Евро-Атлантичного Співробітництва(АЕАС) робить висновки на підставі інформації поінформованих джерел, що заяви генерала Иоана Талпеша спрямовані на те щоб похитнути довіру українців до НАТО і настроїти їх до НАТО вороже.
Ростислав Демчук,
Агентство Євро -Атлантичного Співробітництва(АЕАС), Брюссель
P.S.
Із дискусіями про можливий розкол України за Югославським cценарієм можна ознайомитись тут:
Српски сабор “Двери”
(http://www.dverisrpske.com/tekst/173649) (http://www.dverisrpske.com/rubrika/96/arhiva)
еНовости
(http://www.novosti.rs.sr/sr/opcija/btg_novosti/0/9154/NATO/scenario/za/rasparcavanje/Ukrajine)
(http://www.novosti.rs.sr/opcija/btg_nа ще триovosti/0/)
Српска политика (http://www.www.enovosti.info/stampaj/opcija/btg_novosti/0/9154/)
Видован (http://forum.vidovdan.org/viewtopic.php?f=38&t=5309&p=85423)
Нова Српска Политичка Мисао (http://www.nspm.rs/kosovo-i-metohija/balkan-kao-osnova-za-novi-svetski-poredak.html)
Привреда (http://www.privreda.org)
Иоан Талпешти (Ioan Talpes) . Біографічна довідка. Народився 24 серпня 1944 року. Генерал армії. Військовий політик і історик. Був керівником Румунської Служби Зовнішньої Розвідки (SIE) від 1992 по 1997 роки. З 1997-по 1998 рік був послом Румунії в Болгарії. Від 1999 по 2000 рік працював радником президента Іона Ілієску. Сьогодні він є незалежним сенатором, оскільки після скандалу який трапився з Румунською Демократичною Партією (PSD) втйшов з неї.
как страшно жить
Серьезно воспринимать очевидное весеннее обострение выживших из ума и времени, а потому никем сегодня не востребованных генералов-маразматиков, нет особого смысла.
Следует однако заметить, что сегодня при наличии определенного желания у руководителей некоторых сопредельных государств, озабоченных реанимацией имперского статуса, нет ничего проще разыграть к примеру “севастопольскую карту”, или “крымскую карту”, или какую-нибудь “русинскую карту” (учитывая политическую расхристанность внутри Украины и соответствующие настроения населяющих данные территории народов). Но вот спрогнозировать какого порядка разрушения в европейском (а вернее будет сказать — мировом) масштабе произведет выпущенный в такой способ из бутылки джин, не возьмется ни один уважающий себя настрадамус.
А потому, будем считать, что …в Багдаде все споккойно.
Вынужден подтвердить, что мнения, подобные тому, о чем пишет Талпеш, и даже более презрительные по отношению к Украине, среди функционеров НАТО действительно высказываются и довольно давно. Тем не менее, “мнения” и “планы” — это не одно и то же. Здесь генерал явно передергивает.
Ответ румын на заявление Гаранта о молдаванах.Родственники однако
Это, что вы написали SR — це вже муштарда по обіді. Ось що треба було СЗР і ГУР МОУ, МЗС зробити. Елементарне!!!
“Вчора румунський часопис такий-то й такий-то опубліуцвали інтерв*ю такого то цй такого румунського Генерала.
З впевненістю заявляємо, що позиція НАТО нічого не має спільного з цим пафлетом.”
Далі втикнути біографію румунського Івана. І пройтись по кочкам. Зараз коли в румунській пресі це інтерв*ю розходиться колами,то населення не вникає в те, що то говорив старий маразматик. Це могло і мусило зробити МЗС. А тепер на сербських форумах це читають аж гуде і заноситься в інтернет-простори Росії. І пішла ”чейні-реакшен.”
перенесіть столицю в Бровари
Чем быстрее наебнуть прыщавого урода, тем лучше дла народа страны. Если же ло конца года он будет продолжать баламутить страну, то точно две Украины появятся.
Комментировать почти нечего, поскольку есть в отношениях с Румунией и о.Змеиный, и дельта дуная и многое другое.
И второе (sapienti sat)- взаимоотношения Сербии и России..
На території України, або, якщо бажаєте, в межах митного кордону держави з назвою Україна, з примхи історичної долі опинилися дві національні спільноти, а саме: українці і “новая историческая общность советский народ (рос.)”. Я не збираюсь проводити ретельних досліджень, чому так сталося, абсолютно заперечую щонайменшу спробу визначити одну національну спільноту кращою, а іншу навпаки, але єдине, що абсолютно очевидно, що ці дві спільноти різні.
Яка ж вимальовується перспектива в умовах, коли державна влада всіх гілок і на всіх рівнях належить представникам совєтского народа, а українці перебувають в мовно-культурній, економічній, політичній резервації. Виникає питання, як довго може тривати така ситуація, який вимальовується сценарій подальшого розвитку подій. А можливо совєтскій народ, з часом, стане українцями, а можливо українці, невдовзі, асимілюють в совєтскій народ, а можливо припустити і такий варіант, коли ці дві нації зіл’ються в екстазі, відбудеться синтез і виникне нове, надзвичайно цікаве національне утворення.
Нічого такого відбутися не може, весь минулий досвід розвитку Земної цивілізації свідчить, що жоден з запропонованих сценаріїв неможливий. Є абсолютно очевидним, що українці ніколи не перетворяться в совєтскій народ, а совєтскіє люді, не за яких умов, не погодяться стати українцями.
Виникає запитання, а чи в змозі дві різні нації розбудувати одну державу на двох?
Не для кого не є таємницею, що майже 25% громадян України не визнають факт існування суверенної Української держави і відкрито це демонструють, а скільки ще, так званих, громадян, які остаточно зроблять свій свідомий вибір і не на користь України, коли виникне потреба робити такий вибір. Якщо питання вибору, на даний момент, ще не постає занадто гостро, то це зовсім не означає, що питання якось зникне саме по собі. Наголошую, що як тільки українці отримають реальну можливість прийти до влади, в ту ж саму мить кожен із громадян України визначиться із своєю національною ідентифікацією остаточно. Цікаво, а скільки ж громадян тоді відмовляться визнавати себе українцями остаточно, яка кількість цих громадян змиряться і погодяться жити в українській Україні, а скільки зголоситься лише на «Приднепровскую УкрАинскую республику», або на якийсь там «пісуар».
Є абсолютно очевидним, що Українська національна соборна суверенна держава в існуючих кордонах, успадкованих від УССР, розбудована бути не може. До такого висновку спонукає усвідомлення об’єктивних реалій, які може бачити кожен, хто хоче бачити і хто не боїться визнати, принаймні, перед самим собою того, що він бачить в дійсності.
Чим раніше ці реалії усвідомлять, в першу чергу, самі українці, а також решта громадян України, які не бажають бути українцями, чим раніше усвідомить сучасні українські реалії світова громадськість і весь цивілізований світ…
Жодним чином не претендую на лаври пророка, тим більше на батьківщині, але візьму на себе ризик спрогнозувати, можливо й не надто далеке, майбутнє. Те, що УКРАЇНСЬКА УКРАЇНА залишиться на віки державою українського народу, гідною серед інших еврпейських держав, в мене немає жодного сумніву, так само, як не має сумніву в тому, що кордони цієї держави будуть відрізнятися від сучасних кордонів. Можливі два сценарії розвитку подій: перший – це коли кордон визначиться по лінії окопів і траншей, а другий – коли всі питання розмежування території між українцями і «не українцями» будуть вирішені цивілізованим шляхом, тобто без стрілянини. В обох випадках, де стане новий кордон чи по Збручу, чи по Дніпру, чи по Кальміусу залежить виключно від самих українців, а саме наскільки вони будуть здатні дати гідну відповідь всім викликам, які перед ними ставить історія.
генерал Талпеш представник “ущербной” (рос.) нації, яка ніколи не сприймалася особами із здоровим глуздом (об’єкт № ). Цигани! ПРо що з ними говорити! Однак слід зауважити, що вони з “Поволжья, как и мы”! Нехай ці падли спробують нас роз’єднати!!!
Краще — Україна від Сяну до Дону, а далі в один бік німці, а в інший татари, мордвини і т.д.Генерал очевидно щось путає.
Поскорей бы…Достали гадючане. Колючка по Збручу и бай-бай навеки. Полякам будете о героизме СС Галичны рассказывать.
Пане Полковник Вешняк, на Вашу думку, яка партія є дійсно проукраїнською?
Для дописувача на псевдо ”Работяга”.
Шановний пане. З мого боку було б нечемним проігнорувати особисте звернення, тим більше, мені здається, що Ваші мотиви доволі щирі. А що стосується конкретного запитання, то спробую сформулювати відповідь наступним чином:
В Україні достатньо проукраїнських партій, рухів, громадських організацій тощо, які займають весь політичний спектр, як-то кажуть, від лівого до правого флангу, та які ідеологічно відображають інтереси широких верств українців, я наголошую, саме українців. Але, на мою думку, жодна з цих організацій, поки що не спроможна забезпечити в повному обсязі реалізацію невід’ємного права українців на національне самовизначення та розбудову власної національної держави.
Отже. Остаточна перемога українців в здобутті УКРАЇНСЬКОЇ України і, як слідство, цілковита руйнація та остаточне знищення постсовєтської, злочинної, неономенклатурної системи соціально-економічного та громадсько-політичного державного устрою, розбудова демократичної, правової держави, збереження її територіальної цілісності, набуття нею потрібного міжнародного статусу та достатньої міжнародної ваги, можлива тільки за умови створення єдиної потужної політичної сили, тобто, загальнонаціональної громадсько-політичної організації нового типу, яка була б спроможна об’єднати та очолити, на цьому історичному етапі, загальні національно-визвольні змагання українців з реалізації свого невід’ємного права на національне самовизначення та розбудову своєї власної національної держави на своїй власній українській від діда-прадіда, Богом даної землі.
(Див. далі: http://polkovnikveshnyak.mylivepage.com/forum/1392)
Розпад України це необхідність, бо вже завтра ця обмоскалена наволоч, ці східні виродки, якіz066p не мають своєї мови, культури знищать все українське, все людське, що залишилося на цій території, бо державою це не назвеш. Не може бути держави без патріотизму, без любові до свого народу, своєї землі, своєї мови, культури. Москалі зробили своє — позбавили східняків всього цього. І якщо не буде поділу, то вже завтра буде державною їхня поганська псяча мова. А для твердолобих, типу ОЛШ, що згадують поляків, я раджу побувати в Польщі, бо ти далі своєї смердючої шахти і водяри нічого в житті не бачив і своїм рилом не чіпати ні українців, ні поляків, бо ти, виродок, взагалі ніхто.
Полковнику Вешняку. Уточнюю: за яку партію Ви агітуєте?
Для дописувача на псевдо ”Работяга”.
Шановний пане. Сподіваюсь, що на всі, поставлені вами питання, Ви зможете віднайти відповіді у тексті за посиланням, яке я надав у попередньому дописі.
Дешёвка россии или США, а Румыния похалимы в этой смешной постановке вопроса!
Реально смешно……………………….
Не вважаю себе патріотом, але винних осіб в розвалі України треба карати… Нажаль СБУ, за винятком може кількох (“неприбуткових”) управлінь не захищає свою державу від зовнішніх та внутрішніх ворогів… Було б непогано зробити кілька показових судових процесів над тими хто фінансує сипаратистів — дивись інші будуть боятись…
Якщо в Росії дві біди — дураки і дороги, то в Україні до них додається ще кілька. І серед них основна — відсутність розуму і патріотизму в правлячої псевдоеліти. Вони за своїми дерибанами навіть не бачать, що можуть втратити країну, яку обкрадають. Тому: 1.Тих самих румунів, з їхніми територіальними претензіями, можна давно заткнути, виставивши рахунок за окупацію 1941-44рр. українських земель до Південного Бугу (так звана Трансністрія).
2. Не боятися і провести референдум про приєднання до Росії Донбасу, пояснивши всі “переваги”:шахти впадуть в конкуренції з Кузбасом, місцевим олігархам -привіт від Ходорковського, населення — на освоєння Сибіру, молодь в постійно воюючу армію і т. д. Негативний результат гарантований і заткне на багато років писки сепаратистам.
3. Нарешті посадити на років 10 кілька десятків агітаторів-сепаратистів по відповідній статті.
4. Всім бажаючим виїхати на постійне проживання в сусідні (і не тільки) країни прискорено офформити документи, з забороною повернення на протязі 10 років.
Мда…..
відверто кажути не чекав такої повної лажи на ОРД.
Хоча зайшовши соьгодні на сайт відразу помітив що він якось змінився, і ось тобі..
Cтаття повний бред. Україна ніколи нерозколиться. Російська Підерація І США розпадуться значно швидще.
http://www.aphy.net/news/94-anons310309 довольно резонансное интевью, интересно