Человек не терпит насилия!

ЗАКОН УКРАЇНИ Про оперативно-розшукову діяльність (проект)2

Громадяни України та інші особи мають право у встановленому законом порядку одержати від органів, на які покладено здійснення оперативно-розшукової діяльності, письмове пояснення з приводу обмеження їх прав і свобод та оскаржити ці дії.
Забороняється передавати і розголошувати відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, нерозкриті злочини або такі, що можуть зашкодити слідству чи інтересам людини, безпеці України.
Підрозділи, що використовують автоматизовані інформаційні системи в оперативно-розшуковій діяльності, повинні забезпечити можливість видавати дані про особу на запит органів досудового слідства, прокуратури, суду по справах, які знаходяться в їх провадженні. В місцях зберігання інформації повинна бути гарантована її достовірність та надійність охорони.
Отримані внаслідок оперативно-розшукової діяльності відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини, якщо вони не містять інформації про вчинення заборонених законом дій, зберіганню не підлягають і повинні бути знищені. Відомості, отримані внаслідок оперативно-розшукової діяльності, щодо підготовки до терористичних актів чи їх вчинення окремими особами та групами, зберігаються до 5 років.
Не підлягають передачі і розголошенню результати оперативно-розшукової діяльності, які відповідно до законодавства України становлять державну таємницю, а також відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини. За передачу і розголошення цих відомостей працівники оперативних підрозділів, а також особи, яким ці відомості були довірені при здійсненні оперативно-розшукової діяльності чи стали відомі по службі або роботі, підлягають відповідальності згідно з чинним законодавством, крім випадків розголошення інформації про незаконні дії, що порушують права людини.
Оперативно-розшукові заходи, пов’язані з тимчасовим обмеженням прав особи, проводяться з метою запобігання тяжким або особливо тяжким злочинам, їх припинення, розкриття і розслідування, припинення розвідувально-підривної діяльності проти України.
У разі загрози негайного вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, загрози державній безпеці України, а також у разі неможливості своєчасного отримання дозволу суду через особливості організованої злочинності оперативні підрозділи проводять зазначені заходи без дозволу суду з обов’язковим повідомленням суду та прокурора протягом 24 годин. Протягом 48 годин після початку проведення заходу оперативні підрозділи зобов’язані отримати дозвіл суду в установленому порядку.

Стаття 16. Строки ведення оперативно-розшукових справ

Ведення оперативно-розшукових справ здійснюється:
1) щодо невстановлених осіб, які готують або вчинили злочин, а також осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання, – до їх встановлення або розшуку, але не більше строків давності притягнення до кримінальної відповідальності чи строків давності виконання обвинувального вироку;
2) щодо осіб у зв’язку з розслідуванням стосовно них кримінальної справи (оперативне супроводження кримінальної справи) – до набрання законної сили винесеним щодо них вироком, до винесення постанови суду про закриття справи, ухвали (постанови) суду про застосування заходів медичного чи виховного характеру або до закриття кримінальної справи судом, прокурором, слідчим, органом дізнання;
3) щодо осіб безвісно відсутніх – до їх розшуку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або про оголошення їх померлими;
4) щодо осіб, стосовно яких є дані про участь у підготовці або вчиненні злочину – до шести місяців;
5) щодо міжрегіональних та транснаціональних злочинних угруповань – до дванадцяти місяців;
6) щодо осіб, стосовно яких є дані про їх участь або причетність до терористичної діяльності, терористичної групи чи терористичної організації, а так само до матеріального, організаційного чи іншого сприяння створенню терористичної групи чи терористичної організації – до 5 років;
7) щодо здійснення розвідувальних заходів – до завершення розвідувальних заходів або вичерпання можливостей для їх здійснення.
За наявності даних, отриманих у ході ведення оперативно-розшукової справи, про участь особи у підготовці або вчиненні  тяжкого та особливо тяжкого злочину, за погодженням з прокурором строк ведення справи може бути продовжений до 12 місяців  начальниками  головних, самостійних управлінь (департаментів) Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України та податкової міліції  Державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіональних органів та органів військової контррозвідки Служби безпеки України, розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального  органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, Головою Державної прикордонної служби України, територіальних органів управління Державного департаменту України з питань виконання покарань, Головою Служби зовнішньої розвідки України, керівником розвідувального органу Міністерства оборони України або їх заступниками.
Подальше продовження строку ведення оперативно-розшукової справи, але не більш як до 18 місяців, може бути здійснено Міністром внутрішніх справ  України, Головою Служби безпеки України, першим заступником Голови Державної податкової адміністрації України – начальником податкової міліції, а також Головою Державної прикордонної служби України, Головою Державного комітету України з питань виконання покарань, Головою Служби зовнішньої розвідки України, керівником розвідувального органу Міністерства  оборони України та начальником Управління державної охорони  України.
Продовження строків ведення оперативно-розшукових справ понад 18 місяців здійснює Голова Служби безпеки України, Голова Служби зовнішньої розвідки України, Голова Державної прикордонної служби України, керівник розвідувального органу Міністерства оборони України за погодженням з Генеральним прокурором України. Таке продовження строків ведення оперативно-розшукових справ допускається виключно щодо осіб, які обґрунтовано підозрюються у шпигунстві, підготовці та вчиненні державної зради, терористичного акту, створенні злочинної організації, якщо є підстави вважати, що їх злочинна діяльність може завдати істотної шкоди національним інтересам України.
Обчислення строку ведення оперативно-розшукової справи починається з дня затвердження начальником відповідного органу або його заступником постанови про заведення справи та закінчується в день затвердження постанови про закриття оперативно-розшукової справи.
Обчислення строку може припинятися, якщо особа, щодо якої заведено оперативно-розшукову справу, тимчасово вибула за межі України або тяжко захворіла і можливість проводити щодо неї оперативно-розшукову діяльність відсутня, а також у випадку апеляційного оскарження платником податків рішення про донарахування прихованих податків.
Про припинення та поновлення обчислення строку ведення оперативно-розшукової справи виноситься мотивована постанова, яка затверджується начальником відповідного органу або його заступником.

Стаття 17. Закриття оперативно-розшукових справ

Підставами для закриття оперативно-розшукової справи є:
1) розшук особи, яка переховувалася від органів розслідування, суду, ухилялася від відбування кримінального покарання, а також особи, яка безвісно відсутня;
2) набрання законної сили вироком, постановою або ухвалою суду;
3) закриття кримінальної справи судом, прокурором, слідчим або органом дізнання;
4)запобігання злочину;
5)  притягнення особи до адміністративної або дисциплінарної відповідальності;
6) звільнення особи з-під варти або від відбування кримінального покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі;
7) завершення виконання розвідувальних, контррозвідувальних заходів або вичерпання можливостей для їх здійснення;
8) спростування у встановленому порядку матеріалів про злочинну діяльність особи;
9) встановлення відомостей про припинення злочинної діяльності особою, щодо якої  заведено оперативно-розшукову справу;
10) виїзд особи на постійне місце проживання за межі України, якщо немає можливості проведення щодо неї оперативно-розшукових заходів;
11) непідтвердження відомостей, що вказують на ознаки злочину в діях особи, у передбачені цим Законом строки;
12) виявлення прокурором необґрунтовано заведеної справи;
13) смерть особи, щодо якої заведено оперативно-розшукову справу.
Про закриття оперативно-розшукової справи складається мотивована  постанова, яку затверджує посадова або службова особа, якій згідно зі статтею 15 цього Закону надане право затверджувати постанову про заведення відповідної оперативно-розшукової справи, про що протягом доби повідомляється прокурору. Якщо у такій справі здійснювались оперативно-розшукові заходи за рішенням суду, повідомлення про її закриття надсилається до суду в тридобовий строк.
Строки зберігання закритих оперативно-розшукових справ встановлюються відповідно до законодавства України. Не допускається знищення оперативно-розшукової справи до її перевірки прокурором.

Стаття 18. Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності

Матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються:
1) як приводи та підстави для порушення кримінальної справи або проведення невідкладних слідчих дій;
2) для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальній справі;
3) для запобігання, припинення і розслідування злочинів, розвідувально-підривних посягань проти України, розшуку злочинців та осіб, які безвісно зникли, встановлення осіб, які через хворобу або вік не можуть повідомити про себе, а також невпізнаних трупів;
4) для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, а також співробітників розвідувальних органів України та їх близьких родичів, осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з правоохоронними та розвідувальними органами України, та членів їх сімей;
5) для взаємного інформування підрозділів, уповноважених здійснювати оперативно-розшукову діяльність, та інших правоохоронних органів;
6) для інформування державних органів відповідно до їх компетенції.

Стаття 19. Сприяння здійсненню оперативно-розшукової діяльності

Органи державної влади, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності зобов’язані сприяти оперативним підрозділам у вирішенні завдань оперативно-розшукової діяльності.
За бажанням осіб їх співробітництво з оперативним підрозділом може бути оформлено письмовою угодою з гарантуванням конфіденційності співробітництва. Угоду про сприяння оперативним підрозділам в оперативно-розшуковій діяльності може бути укладено з дієздатною особою. Порядок укладання угоди визначається Кабінетом Міністрів України.
Особи, які залучаються до співробітництва з оперативним підрозділом, зобов’язані зберігати державну таємницю, що стала їм відома. Розголошення цієї таємниці тягне за собою відповідальність за чинним законодавством.
Забороняється залучати до виконання оперативно-розшукових завдань медичних працівників, священнослужителів, адвокатів, якщо особа, щодо якої вони мають здійснювати оперативно-розшукові заходи, є їх пацієнтом чи клієнтом, а також суддів та прокурорів.

Стаття 20. Соціальний і правовий захист працівників оперативних підрозділів

На працівників, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, поширюються гарантії правового і соціального захисту, передбачені законами України.
Працівникам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, надаються додаткові пільги в питаннях соціально-побутового та фінансового забезпечення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При наявності даних про загрозу життю, здоров’ю або майну працівника та його близьких родичів у зв’язку із здійсненням ним оперативно-розшукової діяльності в інтересах безпеки України, або по розкриттю тяжкого та особливо тяжкого злочину, або викриттю організованої злочинної групи оперативний підрозділ зобов’язаний вжити спеціальних заходів для забезпечення їх безпеки – зміна даних про осіб, зміна місця проживання, роботи і навчання, інших даних – у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Не несе відповідальності працівник оперативного підрозділу, який заподіяв шкоду правам, свободам людини, інтересам держави під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, перебуваючи у стані необхідної оборони, крайньої необхідності або професійного ризику, а так само у зв’язку із затриманням особи, в діях якої є ознаки злочину.

Стаття 21. Соціальний і правовий захист особи, яка залучається до співробітництва з оперативним підрозділом

Особа, яка залучається до співробітництва з оперативним підрозділом, перебуває під захистом держави.
За виконання завдань по боротьбі зі злочинністю зазначена особа може отримувати винагороди та інші виплати, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Співробітництво особи з оперативним підрозділом зараховується до її загального трудового стажу в разі укладення з нею трудової угоди. Якщо у зв’язку з виконанням такою особою завдань оперативно-розшукової діяльності настала її інвалідність або смерть, на неї поширюються пільги, передбачені у таких випадках для працівників оперативних підрозділів.
У разі виникнення загрози життю, здоров’ю або майну особи, яка залучається до співробітництва з оперативним підрозділом, її захист забезпечується в порядку, передбаченому частиною третьою статті 20 цього Закону.
Особа, яка входила до складу злочинної групи (злочинної організації) та вчинила злочин, який не є тяжким, може бути звільнена від кримінальної відповідальності згідно чинного законодавства, якщо вона, будучи залученою до співробітництва з оперативним підрозділом, активно сприяла розкриттю тяжких злочинів та відшкодувала заподіяну нею шкоду.
До особи, засудженої до позбавлення волі, яка сприяла розкриттю або попередженню тяжких злочинів, може бути застосовано помилування, а також умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, заміна невідбутої частини покарання більш м’яким, заміна умов тримання передбачених Кримінальним та Кримінально-виконавчим кодексом України, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 22. Нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності

Нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності здійснюється Генеральним прокурором України, його спеціально уповноваженими заступниками, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя і прирівняними до них прокурорами та їх спеціально уповноваженими заступниками, а також уповноваженими наказом Генерального прокурора України начальниками та прокурорами управлінь, відділів Генеральної прокуратури України та прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.
Прокурор в межах своєї компетенції:
1) безперешкодно входить в усі приміщення органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність;
2) вимагає для перевірки розпорядження, інструкції, накази та інші акти щодо оперативно-розшукової діяльності, оперативно-розшукові справи, реєстраційні, облікові, звітні, статистичні, аналітичні документи та інші відомості щодо здійснення оперативно-розшукових заходів. Ознайомлення прокурора з оперативно-розшуковими справами здійснюється у службових приміщеннях органу, який проводить оперативно-розшукову діяльність, у присутності начальника оперативного підрозділу;
3) доручає керівникам відповідних органів проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень закону;
4) дає письмові вказівки про проведення оперативно-розшукових заходів в інтересах кримінального судочинства, про розшук осіб, які безвісно відсутні;
5) дає згоду на продовження строку проведення оперативно-розшукової діяльності відповідно до частини 4 статті 16 цього Закону;
6) отримує пояснення щодо порушень вимог закону від посадових осіб органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність;
7) перевіряє скарги на порушення законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, з ознайомленням у необхідних випадках з оперативно-розшуковими матеріалами;
8) скасовує незаконні постанови про заведення, припинення, поновлення обчислення строку ведення або закриття оперативно-розшукової справи, зупинення або поновлення оперативно-розшукової діяльності чи про інші рішення, що суперечать закону;
9) вживає заходів щодо усунення порушень законності під час проведення оперативно-розшукової діяльності і щодо притягнення винних до встановленої законом відповідальності;
10) опротестовує незаконну постанову суду про дозвіл або відмову на проведення оперативно-розшукових заходів. Принесення протесту зупиняє проведення оперативно-розшукових заходів, дозвіл на які дано судом.
Відомості про осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з оперативним підрозділом, належність конкретних осіб до штатних негласних працівників оперативного підрозділу, до кадрового складу розвідувальних органів, а також форми, методи і засоби оперативно-розшукової, контррозвідувальної та розвідувальної діяльності та організаційно-штатна структура розвідувальних органів до предмета прокурорського нагляду не належать.

Стаття 23. Матеріально-технічне забезпечення оперативно-розшукової діяльності

Матеріально-технічне забезпечення оперативно-розшукової діяльності здійснюється на основі законодавства України і в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 24 Фінансове забезпечення оперативно-розшукової діяльності

Фінансування оперативно-розшукової діяльності здійснюється за рахунок бюджету відповідних державних правоохоронних органів згідно з порядком, установленим Кабінетом Міністрів України.
Порядок витрат на здійснення оперативно-розшукової діяльності регулюється нормативно-правовими актами відповідного правоохоронного органу.
Законодавчі органи та органи центральної виконавчої влади України мають право за рахунок власних бюджетів і позабюджетних цільових фондів збільшити суму коштів, що виділяються органам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність.
Контроль за використанням коштів, що виділяються на оперативно-розшукову діяльність, здійснюється керівниками державних правоохоронних органів, до складу яких входять оперативні підрозділи, а також спеціально уповноважені представники Міністерства фінансів України.

Стаття 25. Координація оперативно-розшукової діяльності

Координацію дій щодо реалізації прав підрозділів, які проводять оперативно-розшукову діяльність, здійснює правоохоронний орган, на який покладено такий обов’язок.
З метою забезпечення координації оперативно-розшукової діяльності скликаються координаційні наради, організовуються робочі групи та вживаються інші заходи, витребується статистична та інша необхідна інформація.

Стаття 26. Взаємодія оперативних підрозділів правоохоронних органів під час здійснення оперативно-розшукової діяльності

Оперативні підрозділи взаємодіють між собою в порядку та на засадах, визначених законами України, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України та прийнятими на їх основі міжвідомчими нормативно-правовими актами.
Взаємодія суб’єктів оперативно-розшукової діяльності здійснюється у вигляді:
обміну оперативною, криміналістичною та іншою відповідною інформацією про злочини, що готуються або вчинені, причетних до цього осіб та осіб, які розшукуються, а також обміну архівною інформацією із зазначених питань;
виконання запитів та доручень за оперативно-розшуковими та кримінальними справами;
взаємного сприяння у проведенні оперативно-розшукових заходів, спільного здійснення спеціальних операцій та процесуальних дій;
обміну досвідом роботи з питань оперативно-розшукової діяльності, сприяння в підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації кадрів;
здійснення міжвідомчих наукових досліджень з проблем оперативно-розшукової діяльності.
Обмін інформацією між оперативними підрозділами та проведення спільних заходів здійснюються за письмовим розпорядженням керівників відповідних правоохоронних органів.
Суб’єкти взаємодії забезпечують збереження відомостей, якщо вони мають конфіденційний характер, якщо суб’єкт, який їх надає, уважає небажаним розголошення їх змісту. Ступінь таємності змісту відомостей визначається правоохоронним законодавством України.
Умови та порядок організації взаємодії між оперативними підрозділами різних правоохоронних органів визначається відповідними міжвідомчими наказами.

Стаття 27. Міжнародне співробітництво у сфері оперативно-розшукової діяльності.

Міжнародне співробітництво у сфері оперативно-розшукової діяльності ґрунтується на нормах міжнародного права, чинного законодавства України, міждержавних та міжурядових договорах, згоду на які надала Верховна Рада України.
Підрозділи правоохоронних органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, у межах компетенції, можуть установлювати безпосередні контакти з державними органами іноземних держав, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, та взаємодіяти з ними на підставі додаткових договірних документів про співробітництво за окремими напрямками своєї діяльності.

Стаття 28. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування.
2. З дня набрання чинності цього Закону втрачає чинність Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» (Відомості Верховної Ради, 1992, N 22, ст.303, N 39, ст.572, 1993, N 11, ст. 83, 1994, N 11, ст. 52, 1998, N 26, ст.149, 1999, N 4, ст.35, 2000, N 10, ст.79, 2001, N 10, ст.44, N 14, ст.72, 2002, N 33, ст.236, 2003, N 27, ст.209, N 29, ст.236, N 30, ст.247, N 45, ст.357, 2004, N 8, ст.66, 2005, N 10, ст.187, N 25, ст.335, 2006, N 14, ст.116).
3. Кабінету Міністрів України:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону;
відповідно до компетенції забезпечити видання нормативно-правових актів, передбачених цим Законом

Оцените материал:
54321
(Всего 0, Балл 0 из 5)
Поделитесь в социальных сетях:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Читайте также

Фонд госимущества заявляет о рейдерском захвате "Объединенной горно-химической компании"

Глава Фонда государственного имущества Украины Дмитрий Сенниченко сообщил о том, что в эти минуты происходит попытка рейдерского захвата государственного предприятия…

FROM SUGAR BEETS TO BANKING: Rusagro’s Rise as a Russian...

Rusagro is one of Russia’s largest agro-industrial holding companies, dealing mainly in sugar, oil and agricultural land. Starting as an…

Глава Минфина подозревается в неуплате налогов

Генеральная прокуратура подозревает министра финансов Александра Данилюка в уклонении от уплаты налогов Об этом говорится в постановлении Печерского райсуда Киева…
НОВОСТИ