ORD
21.06.2013 г.
Прокурорські жнива (закінчення)

Треба сказати, що про існування розпоряджень голови Первомайської райдержадміністрації, якими в позасудовому порядку були конфісковані в матері Аркадія Корнацького та передані фірмі Генерального прокурора 1700 га чорнозему, до середини січня 2013 року знало дуже обмежене коло людей. На сайті райдержадміністрації ці розпорядження не публікувались, на депутатські запити не видавались. Роздобути їх вдалось лише журналісту Ігорю Луценку, який звернувся до голови Первомайської РДА Демченка з інформаційним запитом, пригрозивши судом. 

 

Тому справжній вибух стався, коли Велешинська взимку 2013 року повернула бюджетникам підписані нею договори оренди земельних ділянок. До того люди гадки не мали про причину такого атракціону небаченої щедрості й не знали, що влада їх наділяє землею, яка належить Корнацьким. І лише роздивившись докладені до договорів плани земельних ділянок, бюджетники зрозуміли, в яку аферу їх втягнули. 

 

Заспокоювати обманутих бюджетників у лютому 2013 року в Первомайськ примчалась Велешинська. Їй знову був наданий зал в центральній районній лікарні, де пані адвокатеса зустрілась зі своїми орендодавцями й чітко пояснила, що безплатний сир буває тільки в мишоловці. На запитання, чи збирається ТОВ «Партнер-Агро» платити за оренду землі, Велешинська пояснила, що її підприємство понесло видатки, замовляючи від імені бюджетників землевпорядну документацію (на що, до речі, Велешинська не мала ніякого права), і ці гроші вона мусить вирахувати з орендної плати.

 

А ще за кілька днів лікарі, вчителі, бібліотекарі та вихователі дитячих садків Первомайська довідались, що тепер вони ще й позбулись права на державні субсидії, на допомогу у зв’язку з безробіттям та на інші соціальні виплати, позаяк вважаються володільцями особистого селянського господарства. Особливо обурювались ті, чий підпис під заявою на виділення землі та під договором з ТОВ «Партнер-агро» був підроблений. Люди ані сном, ані духом не відають, що стали землевласниками, а їм раптом надходить повідомлення про те, що треба сплачувати земельний податок.

 

Оскільки безпосереднім організатором афери виявився голова райдержадміністрації, звертатись до міліції чи прокуратури сенсу не було жодного. Тож ошукані мешканці Первомайська кинулись по допомогу до київських журналістів. 

 

Співробітники бюджетних установ Первомайська не тільки розповіли журналістам, як їх примушували писати заяви на виділення землі.  Багато хто видав автору цих рядків нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважив «Бойка Володимира Марковича … представляти мої інтереси з приводу безпідставного набуття мною права на володіння земельною ділянкою, що належить родині Корнацьких» та доручив домогтися в судовому порядку скасування державного акта на землю й розірвання договору з ТОВ «Партнер-Агро», як укладеного внаслідок обману й зловживання довірою. Уявляєте, з якими очима нотаріуси Перовмайська посвідчували ці довіреності?

 

Позови до фірми Генерального прокурора від імені бюджетників ми вже підготували й найближчим часом почнемо радувати читачів репортажами з залу судових засідань. Також повідомляємо, що нам недавно довелось представляти інтереси двох співробітників Первомайської центральної районної лікарні в Миколаївському окружному адміністративному суді, куди Клавдія Павлівна Корнацька оскаржила розпорядження голови Первомайського РДА. Довідавшись про цей позов, автор зразу ж подав заяви про вступ у справу в якості представника третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору – зрозуміло, що на боці Первомайської райдержадміністрації :).

 

Я рідко співчуваю суддям. Але це був саме той випадок. Суддя Андрій Мороз справляв враження розумної і, головне, совістливої людини. Мабуть, через свою молодість (Мороз А.О. вдягнув суддівську мантію лише в грудні 2009 року) він ще не звик виносити завідомо неправосудні рішення й тому дуже ніяковів, пояснюючи, чому саме не може задовольнити позов. Зокрема, переконував, що оскарження розпоряджень райдержадміністрації з земельних питань не належить до адміністративної юрисдикції, оскільки між сторонами фактично виник спір про належність права власності на землю і кожна зі сторін спору діє з позиції власника землі. А тому, мовляв, треба позиватись у порядку цивільного судочинства й подавати позов до Первомайського міськрайонного суду. 

 

Я не сперечався, хоча за кілька днів до фінального судового засідання відбувся Пленум Вищого адміністративного суду України, який прийняв постанову від 20.05.2013 №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», де зазначив, що такі позови належать саме до адміністративної юрисдикції. Звісно, суддя також знав про цю постанову Пленуму й не гірше учасників процесу розумів, що ні за яких обставин державна адміністрація не вправі розпоряджатись землею, що була роздержавлена й передана в приватну власність членів колективного сільгосппідприємства «Шлях Леніна» у 1995 році. Але розглянути позов по суті Мороз О.А. не наважився. 

 

Втім, факт фальсифікації заяв бюджетників був настільки очевидним, що судді не залишалось нічого іншого, як винести окрему ухвалу на адресу Первомайського міжрайонного прокурора, вказавши в ній, що «вищезазначені обставини можуть свідчити про зловживання посадових осіб лікарні … та Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області або про вчинення ними правопорушень».

 

Ця окрема ухвала розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/31774238 і кожний може пересвідчитись у тому, що суд ще 31 травня 2013 року зобов’язав прокуратуру перевірити автентичність заяв бюджетників і розібратись, що саме робила в Первомайській центральній районній лікарні адвокат Велешинська. 

 

Миколаївський окружний адміністративний суд 

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 

 

О К Р Е М А    У Х В А Л А

 

31.05.2013 р.   справа № 814/1350/13-а

 

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом КОРНАЦЬКОЇ К.П. … до Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області, вул. Чкалова, 12, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200 

 

про визнання недійсними і скасування розпоряджень від 12.10.12 р. № 470-р, від 12.10.12 р. № 471-р, від 20.12.12 р. № 523-р

 

В С Т А Н О В И В:

 

Судом розглянуто адміністративний позов КОРНАЦЬКОЇ К.П. до Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області, в якому вона просила суд скасувати розпорядження відповідача, якими останній зарахував земельну ділянку, яку позивач вважає своєю приватною власністю, до земель запасу державної власності і на підставі заяв громадян надав їм дозвіл на складання проектів землеустрою і в наступному затвердив такі проекти землеустрою, в результаті чого 775 осіб набули права власності на земельні ділянки в межах території Ленінської сільської ради Миколаївської області.

 

Також у справу вступили треті особи ОСОБА_2 і ОСОБА_3, інтереси яких представляв БОЙКО В.М. В судовому засіданні представник третіх осіб пояснив суду, що керівництвом лікарні де працюють ОСОБА_2 і ОСОБА_3 останніх було примушено подати заяви про виділення їм земельних ділянок із земель запасу і в подальшому укласти договори оренди цих земельних ділянок із ТОВ «Партнер-Агро». Згідно пояснень представника БОЙКА В.М., ані ОСОБА_2 ані ОСОБА_3 не мали наміру на отримання земельних ділянок, проекти землеустрою не замовляли, плати за їх виготовлення не вносили.

 

Також, після ознайомлення із матеріалами адміністративної справи БОЙКО В.М. звернув увагу суду на те, що переважна більшість заяв громадян на отримання земельної ділянки міститься на бланках, до яких особи власноруч вносили свої персональні дані: прізвище, ім’я та по-батькові, місце проживання, паспортні дані, ідентифікаційний код, номери засобів зв’язку. В той же час, відповідачем суду надані заяви, які повністю виготовлені за допомогою комп’ютера, без жодних даних внесених особисто заявниками, а крім них надані заяви, які взагалі не містять персональних даних осіб — відповідні графи бланку заяви залишились незаповненими і тим не менш на них стоїть резолюція посадової особи Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області «До розгляду».

 

Вищезазначені обставини можуть свідчити про зловживання посадових осіб лікарні, де працюють ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області або про вчинення ними правопорушень. Враховуючи, що адміністративний суд не має повноважень і процесуальних засобів для перевірки цих обставин, суд вважає за необхідне прийняти з цього приводу окрему ухвалу, яку направити Первомайському міжрайонному прокурору вжиття відповідних заходів з метою їх перевірки.

 

Керуючись ст. 166 ч. 1 КАС України, суд, -

 

У Х В А Л И В:

 

1. Направити Первомайському міжрайонному прокурору для проведення перевірки матеріали відносно ОСОБА_2 і ОСОБА_3, а також копії заяв громадян на отримання земельних ділянок.

 

2. Про вжиті заходи повідомити Миколаївський окружний адміністративний суд в місячний строк.

 

Звісно, якби за цією аферою не бовваніла тінь Артема Пшонки, прокуратура, можливо, і провела б перевірку й навіть вручила повідомлення про підозру як голові Первомайської райдержадміністрації Демченку, так і адвокату Велешинській. Але завдяки високому покровительству все трапилось навпаки: рейдери, довідавшись, що 21 червня «Агрофірма Корнацьких» збирається розпочати збирання ячменю в Чаусово-2, вирішили випередити події та пригнали 18 червня державні комбайни на поля «Агрофірми Корнацьких» у сподіванні самим зібрати урожай під захистом міліції. А щоби паралізувати ймовірний опір селян, з Миколаєва, Одеси та Києва були завезені десятки озброєних бандюків, яких у листопаді 2012 року вже використовували для нападу на приміщення окружної виборчої комісії №223 в Києві.

 

Пошуком і запрошенням бандитів займався безпосередньо начальник УМВС України в Миколаївській області Валентин Парсенюк, а їх побутовим облаштуванням, озброєнням і доставкою в Чаусово-2 – адвокат Оксана Велешинська.

 

Останнім часом стало модно просторікувати, що в Україну повернулись криваві 90-ті роки. Дозволю собі категорично не погодитись. Бандитизм початку 90-х був спричинений відсутністю в Україні розвинутих державних інституцій, передусім, правоохоронних.  А бандитизм нинішніх часів – навпаки. Двадцять років тому прокуратура й міліція були просто неспроможні приборкати бандитську стихію, а нині прокуратура й міліція — це і є організована злочинність.

 

Можна скільки завгодно критикувати найпершого Генерального прокурора незалежної України Віктора Шишкіна (нині – суддя Конституційного суду України) чи його першого заступника Юрія Гайсинського. Але неможливо уявити, щоби Гайсинський грав «Мурку» на роялі, а Шишкін – давав вказівки влаштувати збройний напад на якесь підприємство. А тепер подивимось на Віктора Пшонку та його першого заступника Ріната Кузьміна…

 

Про безпосередню причетність Пшонки до кривавої трагедії в Чаусово-2 свідчить те, як «розслідуються» події 18 червня. Кримінальне провадження заведено за статтею «хуліганство» (тобто порушення громадського спокою з мотивів неповаги до суспільства), майже всі бандити відпущені на волю, зброю Велешинська за допомогою міліціонерів вивезла в багажнику власного автомобіля, потерпілих від збройного нападу викидають з лікарні. Цікаво, Віктору Павловичу, який «особисто контролює» перебіг розслідування, не набридло зображати з себе клоуна? Чи він сподівається переконати громадськість, що гопники з Києва та Одеси випадково зустрілись на Миколаївському вокзалі й раптом вирішили їхати в Первомайський район, щоби «проявити неповагу до суспільства»? 

 

Пшонці можна задавати ще багато запитань. Наприклад, чому не виконується наведена вище окрема ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду? Чому на свободі перебуває пані Велешинська? Чому досі у зв’язку з Первомайськими подіями не заведено кримінальне провадження за статтею «бандитизм»? А, між тим, те, що ми бачили – це класичний склад злочину, передбаченого ст. 257 КК України, тобто організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб.

 

Втім, відповіді на всі ці запитання відомі, а події 18 червня – це лише епізод того, що зараз коїть осатанілий Пшонка навколо «Агрофірми Корнацьких», втрачаючи рештки репутації та здорового глузду. Генеральному прокуророві України вже не стільки та земля потрібна, скільки потрібно демонстративно знищити людину, яка насмілились сказати «ні» й відмовилась подарувати 50% свого бізнесу. Коли Генеральний прокурор просить «дай», у Донецьку не прийнято відмовляти, і цій донецькій істині Віктор Павлович тепер сподівається навчити не тільки Аркадія Корнацького, але й усю Вкраїну. Бо перед пацанами невдобно. 

 

Володимир БОЙКО, спеціально для «ОРД» 

 

Початок статті http://ord-ua.com/2013/06/20/prokurorski-zhniva/ 

 


Fix address: http://ord-ua.com/2013/06/21/prokurorski-zhniva-zakinchennya/