ORD

Человек не терпит насилия!

Вы можете читать нас на следующих доменах:
ord-ua.info ord-ua.biz ord-ua.org

RSS Криваве полювання в Харкові (частина друга). Райнiн

25 листопада 2019 року виповнився місяць з часу гучних подій в Харкові — кривавої бійні в центрі міста, яка призвела до госпіталізації однієї та загибелі двох осіб. Зокрема, тоді з 5 вогнепальними пораненнями до лікарні потрапив (втім залишився живий) 41-річний Георгій Ісаков, відомий у кримінальному середовищі як “Боксер” або “Жорік”.

Доля інших учасників стрілянини виявилася більш фатальною.

Спочатку в машині швидкої допомоги від кулі, яка прошила легеневу артерію, помер 40-річний харків’янин Володимир Борох на прізвисько ”Тайсон”.

 

А згодом, внаслідок вибуху гранати, біля Південного вокзалу розпрощався із життям і його вбивця — колишній мешканець міста Горлівка Донецької області 47-річний Олексій Титов.

Достойників, яким випало стати героями цієї саги, об’єднують наявні у їх життях проблеми с законом. Зокрема, Титов відбував покарання за спробу зухвалого вбивства в 90-х на території міста Горлівка “авторитетів” із так званого “єнакієвського угрупування” — Валентина та Василя Костікових на прізвисько ”Одинаковые”.

Ісаков не має судимостей, хоча й неодноразово притягувався до відповідальності та виступав фігурантом проваджень, кваліфікованих за статтями про вимагання, хуліганські дії та зброю тощо.

Майстер спорту з боксу Борох був засуджений, але звільнений в залі суду у темній справі щодо викрадення навесні 2013 року велелюбного британця Стіва Беліса.

Тож не дивно, що саме за “кримінальну ниточку” вхопилися правоохоронці, намагаючись з’ясувати мотиви та всіх причетних до бійні. Втім, як нерідко буває в Україні, на це наклалося одразу декілька “політичних відбитків”.

Річ в тім, що загиблого “Тайсона” планували залучити у якості свідка захисту в іншому резонансному провадженні — щодо вбивства навесні 2017 року в центрі Києва колишнього депутата Державної Думи Російської Федерації Дениса Вороненкова.

За інформацією Dетектив-Info, в суді Борох мав розповісти відомі йому обставини цього злочину. Покази “Тайсона” начебто мали використати у якості доказів невинуваності цивільного чоловіка його сестри Наталії — Олександра Лося, якого обвинувачують в пособництві розстрілу Вороненкова.

Олександр Лось (ліворуч) та Володимир Борох в Дніпропетровському СІЗО

Дійсно відомо, що Бороха та Лося разом затримували по даній справі влітку 2017 року. Окрім того, чоловіки з часів спільного перебування у стінах Дніпропетровського СІЗО були знайомі із іншим фігурантом “справи Вороненкова” — оголошеним у розшук представником “правого руху” Юрієм Левенцем на прізвисько “Хантер” (що за версією слідства начебто й підшукав кілера Павла Паршова для вбивства екс-депутата Держдуми та залучив у якості його водія Ярослава Тарасенка).

За життя Борох розповідав Dетектив-Info, що вже після оголошення Левенця в розшук навесні 2017 року він мав з ним зустріч. Де “Хантер” начебто обговорював із “Тайсоном” варіанти своїх подальших дій, але згодом зник з радарів…

Власне, через всі ці нюанси загибель Володимира Бороха відпочатку намагалися пов’язати із розстрілом Вороненкова. А коли за два тижні після смерті “Тайсона” на Житомирщині було вбито адвоката Лося — Святослава Пархоменка, ситуація заплуталася остаточно.

Втім, офіційно правоохоронці не ладні проводити паралелі між смертю юриста та родича його клієнта. Вони схиляються до того, що мала місце низка трагічних співпадінь, а насправді Святослав Пархоменко та Володимир Борох загинули внаслідок не пов’язаних між собою обставин. Ба більше — у випадку останнього кілер скоріше намагався вполювати не “Тайсона”, а його “роботодавця” Ісакова.

Dетектив-Info з’ясовував, до кого врешті-решт вивів слід вбивці Титова, хто і чому вже не вперше організовує замахи на “Боксера”, його поплічників та інших знакових особистостей Харкова, а також як із цим пов’язані представники влади, місцеві кримінальні авторитети та “вимушені переселенці” з донецького регіону.

 

Харківські розклади”

За точку відліку цієї розповіді варто взяти події, що розпочалися після втечі Віктора Януковича навесні 2014 року на Донбасі. Наслідками масових заворушень та військового протистояння тут стало не тільки захоплення представниками угрупування так званої “ДНР” на суттєвій частині регіону офіційних владних інституцій, а й суттєва міграція у кримінальному середовищі.

Як результат, деякі відомі у вузькому колі достойники перебралися з окупованої території на підконтрольну офіційному Києву місцевість. У нашому випадку мова, серед інших, піде про керманича Української ліги боксерських клубів та президента федерації боксу міста Єнакієве Володимира Манукяна, який обрав у якості нової резиденції Харків.

Володимир Манукян (позначений на фото стрілками)

Подейкують, що поява очолюваного ним “десанту з Донбасу” саме на батьківщині філософа Григорія Сковороди була “санкціонована” представниками влади. Нібито “зелене світло” ці державні мужі надали “донецькому криміналітету”, аби за його допомогою схилити шальки терезів на свою користь у процесі перерозподілу сфер впливу безпосередньо на Харківщині.

Опосередковано цей факт визнавав навіть міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Влітку 2016 року він заявив журналістам, що в Харкові дійсно “активізувалися” два угрупування на чолі із Володимиром Манукяном та раніше засудженим до 12 років позбавлення волі за скоєння вбивства (відбував покарання в колонії Донецька) Вадимом Казарцевим на прізвисько ”Князь”.

Сергій Стороженко та Вадим Казарцев

Керманич МВС натякав, що ці “хлопці” начебто діяли “під дахом” міського голови Генадія Кернеса і верхівки ОДА, яку на той час очолював Ігор Райнін. Останній закиди про зв’язок із кримінальними елементами рішуче відкидав. Тим не менш, саме за часів його губернаторства на Харківщині загострився конфлікт між певними групами достойників, яких використовували у власних маніпуляціях представники політичних кланів з оточення Геннадія Кернеса, Ігоря Райніна, Сергія Стороженка, тощо. Кожен із них на певних етапах намагався вести власну гру, але згодом карти перемішалися.

 

Війна за перерозподіл впливу

Вважається, що відпочатку статус-кво був такий, що “Князь” підтримував тісні стосунки із на той час радником губернатора Стороженком, а Манукян орієнтувався особисто на Райніна. Втім подальша активність, яку розвинули на Харківщині “донецькі переселенці”, призвела до конфлікту із місцевими “господарями життя”. Подейкують, що у якості того, хто мав вказати на місце “знахабнілим мігрантам” Казарцев обрав Георгія Ісакова, що свого часу був наближений до вбитого восени 2016 року засновника організації “Оплот” Євгена Жиліна.

Той факт, що саме на “Боксера” у якості керманича акції залякування припав вибір з боку “Князя” не викликав сутєвого подиву в знавців “харківських розкладів”. Справа в тому, що за останні роки Ісаков зажив собі слави “фахівця” із здійснення акцій так званої “прямої дії” на кшталт рейдерських захоплень підприємств. А серед тих, хто не гребував користуватися його “послугами”, найчастіше згадували прізвища все того ж Казарцева та Владислава Безрука, відомого у певних колах як “Мамонт” та керівник фірми ”Легіон”.

На початку 2016 року між “донецькими” та “місцевими” розпочинається гостра фаза боротьби за сфери впливу, свідками чого стали шоковані відвідувачі та персонал п’ятизіркового готелю Kharkiv Palace. 14 січня того року тут за столиком на першому поверсі елітного закладу зібралися раніше засуджений за скоєнння розбійних нападів на Харківщині Рустам Кулік та трійка уродженців Донецької області. Ними виявилися Олександр Каращенко на прізвисько “Саша”, Роман Глацьких та “права рука” Манукяна — президент Донецької ліги боксерських клубів Олександр Маврін, відомий у певних колах як ”Мантус”.

Володимир Манукян (по центру) та Олександр Маврін (праворуч)

Олександр Маврін нагороджує юного боксера

Бесіду чоловіків перервала несподівана поява у стінах готелю трьох десятків молодиків у спортивному одязі, чиї обличчя були частково приховані капюшонами. Ці “спортсмени” обступили “Мантуса” та Ко з боків, а після нетривалого обміну репліками почали нещадно лупцювати поплічників Манукяна.


Побиття Олександра Мавріна в харківському готелі

Олександр Маврін невдовзі після побиття

За фактом таких хуліганських дій зареєстрували кримінальне провадження, в межах якого й донині офіційно не було висунуто підозр будь-кому. Втім, як оперативники, так і представники “напівкримінальних” кіл зходилися на тому, що до побиття Мавріна причетні “легіонери” Безрука за безпосереднім керівництвом ”Боксера”.

Відповідь “донецьких” на таке “зухвальство” не забарилася: відтоді Харків періодично здригається від розлітаючихся містом уламків масштабної “кримінальної війни”.

 

Кривавий літопис

Саме її відлунням співрозмовники Dетектив-Info називають подальшу серію замахів на життя та вбивства осіб, які мали відношення до Ісакова. У їх скоєнні оточення “Боксера” вбачало “слід” людей Манукяна, а коли між Ісаковим та “Князем” пробігла чорна кішка — ще й руку останнього.

Зокрема, 22 листопада 2016 року на Ісакова було скоєно замах біля будинку 5/7 по вулиці Гаршина в Харкові, де він мешкав. Кілерами, що намагалися його застрелити та поранили, виявилися раніше неодноразово судимі земляк “Мантуса” Сергій Лаухін та донеччанин Абіб Мірзабеков.

Після затримання вони визнавали власну провину, але під час судового розгляду синхронно озвучили геть іншу версію. Згідно із нею, після чергового звільнення з місць відбуття покарання Мірзабекова та Лаухіна зустрів їх знайомий на ім’я Євген, який попросив їх прослідкувати за автівкою “Боксера” через те, що він начебто образив якусь дівчину. На машину Ісакова почепили трекер, визначивши його місцеперебування. Після чого Євген начебто вручив “приятелям” автомати Калашникова, запевнивши: набої в них холості (насправді це було не так), тож треба просто “полякати” ”Боксера”.

Ісаков відмовився свідчити у справі про замах на його життя. Вироком Київського райсуду Харкова Мірзабеков та Лаухін були виправдані за частиною звинувачень, які стосувалися спроби навмисного вбивства. Згодом таке рішення було скасоване в апеляції, й наразі справа слухається судом першої інстанції (обвинувачені — утримуються під вартою).

На відміну від цього випадку де-юре й досі не розкритими вважаються інші злочини, від яких згодом потерпіли поплічники “Боксера”. Мова йде про три резонансні випадки:

  • розстріл неподалік домівки власної співмешканки “авторитетного” бізнесмена Едуарда Аксельрода на прізвисько “Льопа” в листопаді 2017 року;
  • спроба вбивства “Мамонта” — Безрука біля спортклубу Yod восени 2018 року;
  • замахи на Дениса Бикова на прізвисько “Хам” та Володимира Бороха навесні поточного року.

Наразі обставини кожного із цих епізодів розслідуються в межах окремих кримінальних проваджень. Втім, оточення Ісакова вбачало у них спільний почерк і джерело походження проблем. Нібито за спробами знищити людей “Боксера” стоїть конгломерація з боку Манукяна та Казарцева.

За чутками, з “Князем” Ісаков начебто намагався знову налагодити стосунки й навіть особисто зустрічався. Втім, як засвідчив час, це не врятувало його від подальших неприємностей, що підготували йому вороги на 25 жовтня.

 

Кого вважають спільником вбивці Бороха та до чого тут велика політика

Того дня Ісаков, Биков та Борох мали зустріч із два комерсантами в кав’ярні супермаркету “Восторг” на вулиці Клочковській. Деякі ЗМІ та блогери вказували, що участь у цьому зібранні начебто брав і Олексій Титов.

Втім, це не відповідає дійсності — насправді кілер вичікував слушного часу, та не заходив у приміщення “Восторгу”. І тільки тоді, коли “Боксер” та “Тайсон” вийшли на вулицю та сіли у власну автівку, він підійшов до них з боку водія.

Встановлено, що Титов почепив собі бронежилет та був одягнений у чорний одяг, через що відпочатку Ісаков вважав буцімто до нього вчергове виникли питання у правоохоронних органів, або його хочуть затримати. Втім, за миттєвість геть інші наміри незнайомця стали зрозумілі, коли він направив пакет, всередині якого знаходився пістолет, у бік “Боксера”. Останній різко відкрив дверцята, й, здавалося, зірвав наміри кілера (у нього заклинило зброю)…

Після цього вже Борох та “Боксер” вихопили пістолети, та почали стріляти у їх кривдника. Останній не знітився, та в свою чергу повів щільний вогонь на ураження як Ісакова, так і “Тайсона”. Він будь-що намагався поцілити опонентів, й навіть зробив для цього маневр на автомобілі навколо парковки.

Надалі Титов покинув місце подій та підпалив автівку, за кермом якої пересувався. Стікаючи кров’ю, поранений кілер проїхався у громадському транспорті та опинився на лавці біля залізничного вокзалу. Коли через цю обставину на нього звернули увагу перехожі та покликали правоохоронців, стався вибух: Олексій в прямому сенсі втратив голову…

Що ж стосується його супротивників, то незважаючи на п’ять поранень “Боксер” вижив. Серце Бороха зупинилося по обіді 25 жовтня у машині швидкої допомоги. За кілька миттєвостей до цього він начебто вказав на “Князя” як особу, причетну до замаху. Люди із оточення Казарцева на це постфактум лише відповіли, що останній не має ніякого відношення до спроби вбивства Ісакова.

Втім, з матеріалів кримінального провадження щодо загибелі Титова, на дачі якого в Дергачівському районі було виявлено справжній арсенал зброї, випливає протилежна картина. Згідно із нею, правоохоронці перевіряють причетність Олексія до низки інших гучних насильницьких злочинів, скоєних на Харківщині. Та отримали оперативну інформацію про те, що постачальником зброї та боєприпасів (зокрема для замаху на життя “Боксера”), міг виступати земляк кілера.

У судовому реєстрі про цю особу вказано, що раніше він мешкав поруч із Титовим в місті Горлівка, чоловіки з дитинства підтримували тісні товариські стосунки. Окрім того, встановлено додаткові нюанси, які наштовхнули слідчих до версії про причетність цього приятеля Титова до кривавих подій в Харкові 25 жовтня.

По-перше, згідно трафіку телефнних з’єднань, чоловік нерідко перебував в районі дачі Олексія в селі Руська-Лозова, де згодом було виявлено “схрон” зброї.

По-друге, за місяць до замаху на “Боксера” Титов активував номер мобільного зв’язку, та зробив вихідний “нульовий” дзвінок… саме своєму другу дитинства. Як вважають слідчі, саме із прив’язкою до відповідного номеру телефону надалі замовники й координували вбивцю, використовуючи інтернет-месенджери для “закритого” каналу комунікацій.

По-третє, невдовзі після “кривавої бійні” в центрі Харкова — 27 жовтня, земляк Титова пішки пішки перетнув державний кордон України в бік Російської Федерації. Станом на теперішній час до нашої країни легальним шляхом він не повернувся, а його місцеперебування досі невідоме.

Хто ж виявився вирогідним спільником кілера Олексія Титова? Як повідомляє інформоване джерело Dетектив-Info, мова йде про уродженця Горлівки Едуарда Карніцького.

Едуард Карніцький

Карніцький відомий вітчизняним поціновувачам спорту у якості першого тренера прославленого українського боксера Олександра Гвоздика. Втім, у Харкові його знають і за іншими регаліями — Едуард входить до представників найближчого кола оточення та керував особистою охороною… Вадима Казарцева.

На урочистостях в березні 2016 року з приводу презентації книги “Військовий щоденник” в харківському Палаці студентів національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Карніцький сидів поруч із “Князем”. А трохи попереду них займали місця почесні гості заходу із числа представників місцевої влади — на той час голова Харківської ОДА Ігор Райнін, його радник Сергій Стороженко та купа інших поважних осіб.

 

Наразі профайл Карніцького відсутній у базі осіб МВС, що переховуються від правоохоронних органів. Окрім того, ані йому, ані Казарцеву не висунуто офіційних підозр щодо вирогідної причетності до кривавих подій біля “Восторгу” 25 жовтня 2019 року.

Тим не менш, ще наприкінці минулого місяця з надр окремих правоохоронних структур деяким журналістам, які висвітлюють кримінальну тематику, надійшли повідомлення під назвою “Щодо висвітлення окремих аспектів кримінального середовища Харківської області та його дійових осіб”.

У цій “довідці”, автентичність якої підтвердити або спростувати не виявляється можливим (втім, аналіз тексту дозволяє припустити, що до його складання “приклала руки” особа, яка користується базами даних правоохоронців) йдеться про те, що Олексій Титов начебто виступав “штатним кілером”, який використовувася “Князем” для здійснення низки гучних злочинів на території Харківщини.

Зокрема, саме Титову в ній приписується вбивство восени 2012 року Самвела Алексаняна (нібито через помсту за особистий конфлікт комерсанта із донькою Казарцева), замах на початку 2015 року на Олександра Боброва (начебто обраного в результаті “помилки в об’єкті” кілера, що сплутав чоловіка із справжньої мішенню — заступником голови Харківської ОДА Ігорем Балутою) та розстріл в лютому 2016 року прямо на кладовищі Юрія Димента — партнера та найближчого друга міського голови Харківа Геннадія Кернеса.

Втім, чи дійсно горлівчанин, що з дитинства марив про те, аби стати найманим вбивцею, а також інші впливові на Харківщині “авторитети” та посадові особи причетні до цих резонансних злочинів, відповість тільки час та об’єктивне/неупереджене слідство.

Якщо, звісно, у керманичів правоохоронних структур вистачить політичної волі та сміливості довести ці справи до суду. А не залишити провадження присипаними пилом…

DETEKTИВ-INFO

Версия для печати

 

 

Комментировать

Комментарии - страница 1

29.11.2019 16:07 бывший сотрудник УСБУ альфа Харьковской области

Бывший председатель Дергачевской райгосадминистрации Константин Жидков, который 6 июня был назначен на эту должность, не указал в декларации место жительства.

Об этом стало известно из его деклараций, опубликованных в Едином реестре электронных деклараций.

В его декларации не заполнен пункт по объектам недвижимости, находящихся в собственности декларанта или в его пользовании.

По мнению юриста «Харьковского антикоррупционного центра» Владимира Рысенко, это является нарушением, ведь вряд ли чиновник живет на улице.

В своей последней декларации перед увольнением с должности первого заместителя Валковской РГА, Жидков указал только годовую зарплату 54563 грн. и наличные средства в сумме 295 тыс. долл.

Автотранспортные средства также отсутствуют, хотя, по данным СМИ, в собственности Жидкова был «Хаммер».

Ранее Жидков работал в СБУ, занимал должность руководителя службы безопасности торговой группы «TARGET», был основатель охранного агентства «Шерхан». Сейчас эта фирма записана на отца Сергея Жидкова.

В 2014 году назначен исполняющим обязанности директора Харьковского Завода шампанских вин, но пробыл на этом посту недолго.

В 2015 году занимал должность директора «Докучаевских черноземов». Среди основателей этой фирмы является его отец, а также Олег Кияшко и Виктор Макарицкий.


29.11.2019 16:12 Харьковская банда под крышей Верхогляда

В этой непростой жизненной ситуации Рой М.С. вспомнил о своих старых институтских контактах, среди которых Дима Полковниченко выделялся особенно, в силу могущества его отца – Александра Николаевича Полковниченко, который в то время руководил СБУ в Сумской области. Таким образом, в 2007 г. уроженец провинциального городка в Харьковской области, Рой М.С. вернулся на малую родину и «чудесным образом» получил назначение на оперативную должность в спецподразделение «К», где начал осваиваться на линии борьбы с преступностью в экономической сфере. Довольно быстро о нём заговорили и в Харькове: жажда наживы и воспоминания о потраченных в Херсоне немалых деньгах толкали Роя М.С. к вымогательству и получению взяток, в таких размерах, которые на тот момент для Харькова были неслыханными. Именно в это время Рой М.С. познакомился с небезызвестными в Харькове «бизнесменами от криминала» — Олегом Кияшко и Вадиком Казарцевым (по кличке – «Князь»), но об этом позже. О личностях Кияшко и Казарцева, их участии в финансовых схемах бывшего Харьковского губернатора, может увлекательно рассказать Черёмухин Николай Петрович — в 2005 году Кияшко О.Б. обвинил Черёмухина Н.П. в причастности к заказу и подготовке покушения на него. Данное обстоятельство послужило поводом для увольнения Черёмухина с должности первого заместителя Харьковского СБУ. (Материалы у.д. № 18050007, возбужденного прокуратурой Харьковской области 25.01.2005 г.).


29.11.2019 16:19 харьковская Альфа на службе Казарцева - Верхогляда

Сергей Сергеевич Жидков — действующий сотрудник УСБУ харьковской области, а по совместительству подручный Казарцева


29.11.2019 16:26 банда под крышей Казарцева

Владимир Саленков директор галереи «VovaTanya» ( в узких кругах Галерист). Например, галерея “Таня / Вова” из Харькова продает “Бутерброды” Бориса Михайлова, художника с интернациональным именем. “Бутерброды” Михайлов начал делать еще в 1980-х с помощью двойной экспозиции. У Тани и Вовы маленький снимок стоит 7 тысяч долларов, побольше — 15 тысяч. Даром что напечатаны они на цифре и в конце нулевых. Цены залихватские даже по европейским меркам. Но о продажах Таня и Вова говорят спокойно, у них и так все в порядке — у Вовы в Харькове завод шампанских вин. Кисловатый харьковский брют льется рекой в пластмассовые стаканчики. Стаканчики разбирают директор Музея современного искусства Дюссельдорфа Грегор Янссен, куратор “Гуггенхейма” Валери Хиггинс и директор “Свисс-арт-фаундейшн” Рольф Лаутер. Формально первые лица арт-индустрии приехали на круглый стол. На самом деле на разведку. Их интересует Украина с ее бурной политической жизнью, с ее славянским куражом, с ее угольными и металлургическими деньгами, которые когда-нибудь будут тратиться на искусство. Владимир Саленков жид-мошенник на доверии и близкий друг Гепы, вырос под личным началом директора харьковского завода шампанских вин Сиренко Михаила Яковлевича(жида-цеховика и афериста). Владимир Саленков, используя свои связи, устроил двух своих сыновей в Харьковское УСБУ.


29.11.2019 18:25 БЮТ управляется из МосковСити

Используя свои связи в правоохранительных органах, В.Данилов организовал через подконтрольного ему начальника УБОП УМВДУ в Х/обл. Казимира М.В. проверку деятельности ОСАО «АК «Слобожанский» с целью полного подчинения себе данной коммерческой структуры. Данная проверка была поручена ст. о/у по ОВД УБОП УМВДУ в Х/обл. Жилину Е.В. По материалам данной проверки, 25.12.2003 г. Чугуевской межрайонной прокуратурой Х/обл. было возбуждено уголовное дело № 551030059 по ст. 365 ч. 1 УК Украины, в результате чего Кернес Г.А. и его доверенные лица фактически утратили контроль над этим предприятием. По указанию В.Данилова его охранники привезли в гостиницу «Пациональ», где находится офис Кернеса Г.А. двух поросят, которых выпустили в холле со словами: «Это доля «Гены» за «Слобожанский». Кроме того, зная о том, что Кернес Г.А. ранее неоднократно лечился в 15 психбольнице г.Харькова и является психически неуравновешенным человеком (диагноз: «психопатия – возбудимый тип»), В Данилов с целью вывести его из равновесия и желая унизить Кернеса Г. в глазах его близкого окружения, поручил своему личному телохранителю и водителю Гончаренко Михаилу Юрьевичу, 1967 г.р. (кличка «Гончарик», ранее судимый за два убийства), вступить в половую связь с гражданской женой Кернеса Г.А. – Оксаной Гайсинской. В дальнейшем, Г. Кернесу стало известно об измене Оксаны, и он избил ее. причинив ей телесные повреждения, что стало известно широкой общественности. Имели место ряд публикаций на эту тему в СМИ. В период вышеуказанного конфликта из-за бизнес-интересов между В.Даниловым и Г.Кернесом, О. Каратуманов поддержал Кернеса Г.А. и встал на его сторону, а Гусаров С.П., Казимир М.В. и зам. начальника СБУ, полковник Верхогляд В.А. (близкая связь Гусарова С.Н.) – поддержали В. Данилова. Эту ситуацию В.Данилов также использовал для окончательного разрыва отношений с Каратумановым О.Ю., который стал ему неинтересен, после смерти Дагаева Ю.А. и утраты позиций и влияния.


29.11.2019 18:32 Иванющенко - Юрец

Армен Горловский Саркисян — ключевое звено в цепи, которая связывает таких как Крысин не только с организаторами преступлений на Майдане, но и с государственными изменниками, чья деятельность привела к оккупации и продолжает разрушать Украину. И это звено ведет не только к проживающим в Монако и Москве, но и к некоторым из переодевшихся в вышиванки, которые чудесно устроены в Киеве. Остается гадать — какие рычаги были задействованы для того, чтобы позволить этому важному звену ускользнуть от правосудия.


29.11.2019 18:56 Кратос

В Украину вернулся Дмитрий Лазарев. После событий 2014 он был отозван в РФ.

Где 3 года он проходил подготовку на базе ГРУ РФ.

Иванющенко согласовал с Медведчуком возвращение в Украину Дмитрия Лазарева и ему СБУ разрешила вернуться в Украину.

Следует ожидать активизации сепаров и их консолидирование вокруг нового вождя — Дмитрия Лазарева на базе Кратоса.


29.11.2019 19:03 Почетный консул Германии в Харькове имени Гавриша

оказывая, что он не киллер и не бандит, Юрий Иванющенко доверил юридическую защиту своих достоинства и чести непрофессионалам. Результат: перед ним никто не извинился, а доброго имени как не было, так и нет.

Минуло полгода с памятной для украинских журналистов пресс-конференции, на которой адвокат Татьяна Гавриш заявила: ее клиент — бизнесмен Юрий Иванющенко — не бандит. И еще: гражданин, известный в СМИ как «Юра Енакиевский», намерен защищать свою репутацию, и в этом ему поможет юридическая компания «ILF». С тех пор «чистоты» к скандальной репутации известного выходца из Макеевки не прибавилось. Молчат и его адвокаты. Похоже, им нечего больше сказать. Почему?

Напомним, как все начиналось. 28 апреля нынешнего года в информагентстве УНИАН состоялась пресс-конференция, на которой Татьяна Гавриш, глава юридической компании «ILF», заявила журналистам, что новый клиент ее фирмы — Юрий Иванющенко, скандально-известный бизнесмен из ближайшего окружения Президента Виктора Януковича, пребывает в ладах и гармонии с законом.

А именно: Гавриш процитировала справку информационного центра МВД, где сообщается, что «данные о привлечении Иванющенко к уголовной ответственности отсутствуют, в розыске он не находился и не находится». Согласно справке Генпрокуратуры, которую процитировала Гавриш, «уголовные дела в отношении Иванющенко не возбуждались и в производстве не находятся». Также адвокат процитировала письмо от Службы безопасности Украины, согласно которому «информация о причастности Иванющенко к преступлениям отсутствует».


29.11.2019 19:08 Кучер провел встречу с немцами

Татьяна Гавриш​ доця Степана Гавриша, который многие годы занимал высокие должности в Украине. Уточню, кто не в курсе, быть консулом, это не быть на госслужбе, но приятности от этого очень полезны, в ракурсе дипломатического спецстатуса, типа в очереди на границе не надо стоять и еще много и много бонусов.

А еще Татьяна, владеет 20% акций в компании Инюрполис, один из их клиентов — сбежавший вместе с кровавым диктатором Януковичем бандит Юрий Иванющенко или Юра Енакиевский, думаю, он не нуждается в представлении. Конечно же, быть адвокатом даже преступникам, это не есть преступление, но учитывая что часто клиент, особенно такого уровня, часто стает больше чем клиент, то уже есть определенные вопросы. А еще в этой компании работал нынешний городской депутат Владимир Скоробогач (правая рука отца современных таможенных схем Виталия Хомутынника), в последнее время он известен как гречкосей и предлагающий скидки на похороны, именно после работы в компании Гавришей его бизнесовая и политическая карьера стремительно пошла вверх. Вот такой вот консул Германии у нас в Харькове, а мы тут про Евроинтеграцию мечтаем.


29.11.2019 23:06 Украинскому плебсу

И изумруды и алмазы, И аметисты и жемчуг, И перламутр – все вижу вдруг! Лишь сделаю рукой движенье – И новое в глазах явленье!


29.11.2019 23:07 Украинскому плебсу

и вы же, и не подавитесь.


30.11.2019 19:58 Военный

Кто пишет эту чушь? Казарцев В.А,(князь) очень порядочный не законно осуждённый ,отзывчивый чел.


30.11.2019 21:12 СУГС

В этой стране под названием Украина, всем на все плевать. Бабки и можно все, убивать , грабить, наркоту гнать. Суды всех выпускают — бабки. Даже нацики и то ходят за бабками к хозяевам


1.12.2019 13:38 Спша

ОПЗЖ помойка, уже начал было в этом сомневаться но спасибо… вернули на землю!!! Ещё и пороха себе заберите!


1.12.2019 21:00 Андре́й Влади́мирович Скоч

В блатном мире у Казарцева нет погоняла. «Князь» это оперативный псевдоним агента. Оперативный псевдоним «князь» был растиражирован как погоняло. За заслуги перед родиной и уничтожение врагов власти , Казарцев был награждён именным оружием министром МВД УКРАИНЫ ЛУЦЕНКО.


2.12.2019 13:42 Кияшко

Все забыли про старую крысу на службе у Казарцева бывшего начальника следствия в УМВД в Харьковской области продажного мента Голована З.С. Он еще по Авакову заказные дела возбуждал


4.12.2019 7:05 Комитет голытьбы

Гепа катись уже спать! Писатель прозаик


Комментировать