Normal
0
false
false
false
RU
X-NONE
X-NONE
/* Style Definitions */
table.MsoNormalTable
{mso-style-name:»Обычная таблица»;
mso-tstyle-rowband-size:0;
mso-tstyle-colband-size:0;
mso-style-noshow:yes;
mso-style-priority:99;
mso-style-parent:»»;
mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;
mso-para-margin-top:0cm;
mso-para-margin-right:0cm;
mso-para-margin-bottom:8.0pt;
mso-para-margin-left:0cm;
line-height:107%;
mso-pagination:widow-orphan;
font-size:11.0pt;
font-family:»Calibri»,sans-serif;
mso-ascii-font-family:Calibri;
mso-ascii-theme-font:minor-latin;
mso-hansi-font-family:Calibri;
mso-hansi-theme-font:minor-latin;
mso-bidi-font-family:»Times New Roman»;
mso-bidi-theme-font:minor-bidi;
mso-ansi-language:RU;}
На теперішній час вітчизняна промисловість у сфері індивідуального бронезахисту виробляє бронежилети з мякими балістичним пакетом /протиуламкова стійкість V50 не менше 600 м\с згідно з ВСТ 01.301.003 (STANAG 2920) з араміду та надвисокомолекулярного поліетилену (НВМПЕ). Для обох матеріалів максимальний рівень захисту – 2 за ДСТУ (витримують влучання пістолетних куль та уламків до 700 м\с) мають свої позитивні та негативні властивості. Наприклад щільність НВМПЕ складає 970 кг\м.куб., тоді як щільність араміду — 1440 кг\м.куб. Таким чином для отримання того ж рівня захисту необхідно менше матеріалу, а це менша вага та менший об‘єм. Арамід без спеціального гідрофобного просочення та спеціального герметичного захисту на 40 % губить свої захисні властивості. Погано реагує на світлопогоду. Витримує температуру до 400 С. А НВМПЕ не витримує нагріву вище 180 С, але він вологостійкий. легкий та дешевший. Практично всі країни світу в виготовленні бронезахисту використовують для м‘якого балістичного пакету НВМПЕ. Чесно кажучи, є і виключення. Так в країнах Африки переважно використовується арамід (кевлар) відповідно до існуючих температурних режимів та кількості сонячних днів на рік. Враховуючи викладене – жилети з балістичним пакетом з НВМПЕ більше підходить до погодних умов країн Європи та за ціною має велику перевагу. Але чому МО України закуповує жилети з араміду? Справа в тому, що існують технічні умови, які затверджені МО України, щодо використання в балістичному пакеті виключно араміду. Цікаво те, що ці ТУ розроблено НВО «Темп-3000» під свою виробничу базу і продукцію. Тим більше, що Темп-3000 свого часу уклав контракт з фірмою «Тварон» на постачання арамідної нитки для свого підприємства «Богуславський Текстиль» на якому виробляється арамідна тканина для балістичних пакетів. Всі інші виробники бронежилетів вимушені закуповувати готову арамідну тканину закордоном, що звісно тягне за собою підвищення вартості виробу. Таким чином, НВО «Темп – 3000», маючи дешеву сировину, розробивши ТУ під свої промислові потужності, став практично монополістом з виробництва бронежилетів. Навіть ті карні та корупційні справи щодо того, що балістичний пакет при інтенсивному зволожуванні прострілюється звичайною пістолетною кулею (FMJ) не зупиняє представників МО України при проведенні тендерів.
На неодноразові звернення виробників бронежилетів до МО України, щодо невисокої вартості та інших більш якісних показників бронежилетів з балістичним пакетом з НВМПЕ, Ю. Євтушенко (хазяїн та засновник НВО «Темп-3000») за яким на протязі 30 років існування підприємства тягнеться великий хвіст кримінальних справ, видав у засобах масової інформації «аналітичну» статтю, в якій все зводиться до того, що «це не може бути, бо не може бути». А конкретніше на основі проведених псевдо лабораторних випробувань, які були проведені без дотримання будь-якої логіки та наукового підходу хотів довести, що балістичний пакет з араміду (при інтенсивному зволожування прострілюється) – найкращий! Наприклад НВМПЕ тестували на тертя за допомогою обладнання, яким перевіряють текстильні матеріали. У порівняння брали тканину з араміду, трикотажне полотно та НВМПЕ. Тести показали, що останній не витримав і сотні циклів тертя. Але саме цікаве у тому, що балістичний пакет з НВМПЕ в бронежилеті знаходиться в чохлі з тканини підвищеної стійкості до тертя. Тож навіщо проводити випробування на тертя? Інший варіант цікавих дослідів від Євтушенка, це проведення на термостійкість. Брали клаптик тканини просочений легко займистою речовиною і підпалювали його на поверхні НВМПЕ. Висновок – плавиться, горить при температурі від 180 С, а тканина з араміду при тих же умовах не горить. Виникає питання – а навіщо бійцю перебувати у жилеті при високих температурах? Чи що немає системи швидкого скидання. З логіки Євтушенка виходить, що боєць регулярно знаходиться під впливом високих температур. Потім ще питання куле та уламкостійкості при намаканні . Пан Євтушенко стверджує, що при намаканні арамід більше стійкий ніж НВМПЕ, хоча випробування поведені незалежними структурами показують зовсім протилежні показники.
Євтушенко в своїх дописах використовує висновки громадський, волонтерських організацій (які по суті залежні від НВО Темп-3000) і ніде не дає посилання про проведення випробувань науково-дослідними інститутами матеріалознавства чи інших.
Пану Євтушенко дуже треба зберегти за собою монополізм з виробництва бронежилетів і він іде на все аби зберегти це виключно за собою при умові, що затверджені ТУ та ТО на вироби вже давно морально застарілі і не відповідають світовим стандартам (а це головна корупційна складова та дуже великі ГРОШІ при закупівлях).
Не так давно МО України розглянуло та затвердило зразки індивідуального бронезахисту для жінок. Це своєчасно (але де воно було раніше), але ті хто буде їх носити зразу поставили запитання – а як його носити, якщо вага такого жилету складає більше 10 кг і це ще без обвісу. І чому розробкою та виготовленням зразку жилету займалися комерційні структури. Комісія МО України взяло на себе виключно розробку технічного завдання не дуже цікавлячись експлуатаційними характеристиками. Було поставлене завдання і його виконали! А як, це вже не так і важливо. З точки зору, Вже другий рік війни і тільки зараз діячи МО України почали перейматися цим питанням! Маючи науково-дослідні інститути віддали на відкуп розробки комерційним структурам. Чому наукові співробітники не займаються вивченням теорії та практики індивідуально бронезахисту, дослідженнями матеріалів разом з інститутами матеріалознавства АН України. Чому ці питання не беруться за основу та не фінансуються? Мабуть у військових просто не вистачає розуму на це, і легше написати технічне завдання та отримати хоч якийсь результат і заохочення! А вивчати передовий досвід інших країн – зась!