В соцсетях активно обсуждают «праздник жизни» украинского чиновничества.

«Верховная Рада выделила 573,9 млн. гривен на достройку Музея Голодомора. За соответствующий законопроект №9437 в целом проголосовали 312 депутатов при минимально необходимых 226, передают Українські Новини.

Ни на дроны, ни на пикапы, ни на закупку прицелов, а на музей. Помогать надо живым! Мертвые-мертвы.

Плюс перекладка бордюров, замена брусчатки на другую брусчатку. Не удивлюсь, если мы проебём эту войну с таким подходом. Потому что для руссаков это новая великая отечественная, а для пол Украины война закончилась!

На щиті монумента «Батьківщина-Мати» дозволили замінити герб СРСР на тризуб. Такий дозвіл видала Держінспекція архітектури та містобудування. Заміна коштуватиме 28 млн грн.

Рашисти нарощують виробництво дронів, а наші знімають серіали в новорічному та різдвяному стилях.

Фірма «Рікі-Тікі-Таві» за 10 млн грн має створити серіал у жанрі новорічної комедії під робочою назвою «Санаторій «Незабудка». Фірма «Ай К’ю» за 4 млн грн має створити серіал у жанрі різдвяної комедії під робочою назвою «Позивний «Санта».

Кіно, блять. На Банковій просто відбило мізки. Вибачте.»

Масштаб запланированных расходов на невоенные нужды действительно впечатляет. Объяснить трату 573,9 миллионов гривен на достройку Музея голодомора рациональными мотивами казалось бы невозможно. Во время войны, когда руссня строит заводы по производству беспилотников, а у нас люди последние копейки отдают на нужды армии, тратить дикие деньги на музей – это вне логики. Казалось бы. На самом деле, все весьма рационально. Власть тупо не успевает украсть выделенные Западом на оборону деньги. Строительство, как известно – лучшее прикрытие для воровства. Именно поэтому такой всплеск строительства музеев, стадионов, автомобильных развязок и прочего. Как по всей Украине, так и, в особенности, в Киеве.

С моральной точки зрения – это мародерство и работа на врага.

Михаил Ткач пишет: «Чи можемо ми програти війну?

Так.

— Якщо продовжимо вимивати гроші з бюджету десятками мільйонів на стадіони, барабани, бордюри, бігові доріжки та інший антураж мирного часу або закуповувати потрібні речі за завищеною вартістю, ми можемо програти

— Якщо не припинимо заплющувати очі на те що на податковій та митниці заробляє не лише державний бюджет, ми можемо програти

— Якщо нульова толерантність до корупції не стане пріорітетом державної політики від Офісу Президента до медсестри державної лікарні, ми можемо програти

— Якщо політики у своіх діях будуть послуговуватись бажанням повернути або отримати владу, ми можемо програти

— Якщо не закриємо кордон для втікачів і не припинимо штампувати здорових інвалідів, ми можемо програти

— Якщо не повернемо підтримку Сил Оборони донатами до рівня першого півріччя повномасштабного вторгнення, ми можемо програти

— Якщо будемо вважати, що Перемога — це ті хлопці та дівчата, чоловіки та жінки з Сил Оборони і якось воно буде, ми можемо програти

Все з переліченого вбиває наших захисників і захисниць. Віддаляє Перемогу. Допомагає ворогу.

140 мільйонна «країна-ідіот» не збирається програвати цю війну. Для путіна ця війна — це квиток в один кінець. Вони продовжуватимуть нас знищувати повільно чи швидко. Вони можуть робити це ще рік і два і три. Їх 100 мільйонів.

Час зрозуміти, що вихід на адмін кордони до кінця весни — ІПСО на експорт. Повертатись до тями.

Ми місяць збираємо 30 мільйонів на реби для першої лінії оборони, які захищатимуть життя та техніку, а ділки з Житомира вирішили 70 злити за раз на ремонт стадіону. У нас що Житомир в Європейський союз вступив? Чи виграв право на проведення чемпіонату світу з футболу?

І це лише один приклад. 70!!! мільйонів на стадіон — це означає що син або донька не дочекається батька з фронту, тому що у нього не було дрона щоб прочитати ситуацію. Мати більше не зазирне в очі своєї дитини, тому що евакуаційне авто було одне і неброньоване. Дружина не обійме чоловіка, а чоловік — дружину, тому що не було тепловізора. Одного тепловізора. І так щодня.

Кожен вчинок окремої людини в цей час — це щоразу вибір між спільною Перемогою і спільною поразкою.

Обирайте Перемогу.»

Юрий Романенко пишет:

«Бал каннибалов

«Если во время войны вместо того, чтобы потратить 700 000 евро на свою армию, вы тратите 700 000 евро на то, чтобы переделать на огромном монументе старый советский герб на тризуб, то в результате придет чужая армия и переделает новый тризуб на старый советский герб бесплатно». (с) Сергей Иванов-Малявин.

Это все по поводу элементарного отсутствия приоритетов. Что у государства, что у бизнеса, который спонсирует такие мероприятия, чтобы попиариться тупо отсутствует инстинкт самосохранения. Ахметов в Мариуполе рисовал с 2014 года город-сад, вместо того, чтобы стоить укрепрайон. В результате, чтобы оказаться в ситуации, когда твои активы расхерячили в ноль. И эта ситуация с Родиной-Матерью повторение ситуации с Мариуполем.

Господи, да вложите это 700 000 долларов в НИОКР по созданию и разворачиванию своих ПЗРК. Мне на днях рассказывал офицер, как стреляют со старых Стингеров и Игл, когда 50% на 50% ракета летит. И под Бахмутом рассчеты гибнут, потому что ракеты не летят, когда Су-34 подлетает. И если где-то под Бахмутом погибает расчет потому что у него нет современных ракет, то рано или поздно возникнет проблема, что этот Су-34 появится у Родины-Матери, где сменили на щите в герб СССР на тризуб и построили за 574 млн гривен вторую линию музея Голодомора (это когда вся позорная экспозиция первой составляет пару глечиков, разбитый воз и 24 или 25 книг жертв Голодомора, разбитых по областях), потому что солдаты, которые могли бы сбить эти Су погибли под Орехово, Угледаром и Бахмутом.

Как написал мне ночью еще один ветеран, «современное украинское государство — это тюнингованый 412 Москвич, который уже не ездит, но кузов продолжают тюнинговать як цыгане». Этим тюнингом на крови занимаются поголовно все местные и центральные власти. Улица Хмельницкого в Киеве, где сейчас меняют брусчатку буквально залита кровью солдат киевских бригад за счет отчислений в бюджет которых сегодня жирует власть в Киева, рисуя развязки за сто миллионов и мостовые переходы за 2 ярда. Да на эти деньги можно купить тысячи, десятки тысяч FPV-дронов и развалить весь фронт.

Прогнило все. Мы очень рискуем повторить опыт Чечни. Когда после Хасавюрта Чечня убила три года на пляски с бубнами, а через три года Россия вернулась и вырезала все. Как пишет мне тот же ветеран, «меня пугает движ у орков. Сейчас повторилась первая чеченская. И они уже начали чистку и приведение в порядок. Через год они начнут воевать по настоящему. На результат. И лифты, мне кажется уже заработали для командиров. И производство подтягивается под потребности».

Это объективная реальность, которую игнорируют жрецы карго-культа Второй республики, которые за 32 года так и не поняли, что Голодомор является следствием организационной и умственной импотенции, которая не позволяет сконцентрироваться на приоритетах.

В этой ситуации Голодомор — это закономерность, как следствие преступной, бездушной вороватой бездеятельности, которая открывает магистральную дорогу новому и более масштабному Голодомору. Самое страшное, что сейчас происходит — надеяться на какой-то иной результат занимаясь тем же самым, повторяя ровно такие же глупые и идиотские ошибки. И готовность общества прощать это, закрывать глаза на это, игнорировать инстинкт самосохранения, неизбежно приведет к торжеству каннибализма, которое будет прологом к торжеству России.»

Есть ли выход из этой ситуации? Надежды на то, что Запад через подконтрольное ему НАБУ вырежет под корень коррупционеров – не оправдались. Значит, все нужно делать самим. Возможно, вспомнить, «мусорную люстрацию» 2014 года. Но только, уже не ограничиваться мусорными баками. Каждый, кто подписывает документы о подобных невоенных тратах – должен ответить.

Сергей Никонов, «ОРД»

В тему:

Столична влада не втомлюється дивувати бюджетними витратами під час війни. Відоме через численні корупційні скандали КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва” (“ДСДТС”, є замовником будівництва Подільського мостового переходу та Великої окружної дороги) наприкінці 2022 року замовило розробку проєкту будівництва вулиці в Дарницькому районі міста. Нова вулиця довжиною 3,25 кілометрів має пролягати від проспекту Петра Григоренка до межі міста. Її проєктування обійдеться столичному бюджету майже в 70 млн гривень та триватиме до кінця 2025 року. Підрядником, можна сказати вже традиційно, обрали фірму, яка запропонувала саму високу ціну.

Як стало відомо з оголошення електронної системи ProZorro, 28 грудня 2022 року КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва” (*) уклало з ТОВ “Дортранс” (**) договір на розробку проєкту будівництва вулиці від проспекту Петра Григоренка до межі Києва в Дарницькому районі. Ціна договору склала 69,38 млн гривень.

Згідно з техзавданням до договору, ТОВ “Дортранс” повинно розробити та забезпечити проходження експертизи проєкту будівництва вулиці від проспекту Петра Григоренка до межі Києва з виділенням чотирьох черг: будівництво самої вулиці (І черга) та трьох транспортних розв’язок – на перетині нової вулиці з вул. Колекторна (ІІ черга), з вул. Проектна 1 (ІІІ черга) та з вул. Проектна 2 (ІV черга). Також підрядник повинен передбачити у проєкті розміщення пішохідних переходів, велодоріжки з двостороннім рухом, біопереходів, влаштування інженерних мереж, зовнішнього освітлення, а також благоустрій та озеленення прилеглої території.

Довжина нової вулиці, як вказано в техзавданні, складе орієнтовно 3,25 км. Проєкт, яким зокрема буде визначена кошторисна вартість будівництва, повинен бути розроблений підрядником до кінця 2025 року.

Крім ТОВ “Дортранс” участь в тендері приймали ще три фірми – ТОВ “Інжинірингова компанія “Автомагістраль”, ТОВ “ІК Фортіс” та ТОВ “Держдорпроект”, пропозиція кожної з яких була вигідніші по ціні, однак замовник їх відхилив через “невідповідність тендерним вимогам”. Відмітимо, що різниця між найвигіднішою пропозицією в аукціоні та пропозицією ТОВ “Дортранс” становить 5,34 млн гривень.

Вказана закупка потрапила в поле зору Держаудитслужби. На початку січня державні аудитори попросили КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва”, зокрема, пояснити, на підставі яких документів визначено очікувану вартість вказаної закупівлі. У відповідь замовник лише запевнив, що дотримувався відповідних Кошторисних норм України, відповідно до яких кошторисна вартість проєктних робіт визначена із співвідношення їх до вартості будівництва, яке в свою чергу визначено на підставі вартості об’єкту-аналогу (якого саме, не вказано).

Нагадаємо, що розпорядження про будівництво вулиці від проспекту Петра Григоренка до межі Києва було затверджено Київською міськдержадміністрації (КМДА) більше року тому (розпорядження від 03.11.2021 року № 2277). Згідно з цим документом, столична влада планувала виконати проєктування будівництва в 2021-2022 роках, а все будівництво завершити до кінця 2025 року.

Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Дортранс” зареєстровано в 2003 році в Києві. Розмір статутного капіталу – 18,5 тис. гривень. Основний вид діяльності – діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах. Засновником, кінцевим бенефіціаром та керівником є львів’янин Олександр Педан.

За даними Clarity Project, до отримання описаного контракту з часу запровадження системи ProZorro (з серпня 2016 року) ТОВ “Дортранс” у публічних закупівлях не перемагало.

Олександр Педан є власником та співвласником ще трьох компаній з різноплановим родом діяльності. Зокрема, він є одним із засновників громадської організації “Хостели Львова” та селянського (фермерського) господарства “Урожайне”. Останнім, до слова, також володіють численні члени його родини – Валентина, Денис, Алла та Олена Педани.

В 2016-2020 роках одним із засновників ТОВ “Дортранс” було МПП “Елтранс” (***), яке є активним учасником публічних закупівель – отримало 56 підрядів на 42,52 млн гривень. Найбільшим підрядником цієї компанії є столичне КП “Київпастранс”, яке віддало їй 30 замовлень майже на 38 млн гривень. Зокрема, на замовлення “Київпастрансу” “Елтранс” розробляло робочу документацію реконструкції трамвайної лінії від вул. Милославської до Дарницького залізничного вокзалу та проєкт будівництва трамвайної лінії від вул. Старовокзальної до станції Київського метрополітену “Палац спорту” з заїздом на Вокзальну площу.

КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва” було створено Київрадою в 1998 році. Основний вид діяльності – діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах. Статутний капітал – 2,9 млн гривень. З жовтня 2022 року це КП очолює Роман Лісневський.

Протягом останніх п’яти років Роман Лісневський двічі керував цим КП в статусі виконуючого обов’язки В листопаді 2020 року він був позбавлений цього статусу через скандал із тендером на закупівлю елітного позашляховика. Нагадаємо, 17 листопада 2020 року КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва” оголосило тендер на закупівлю за 1,5 млн гривень автомобіля Toyota Land Cruiser без погодження цієї закупки з профільним департаментом. Після розголосу цієї історії, мер Києва Віталій Кличко  заявив про звільнення Романа Лісневського та скасування тендеру.

Нагадаємо, КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва” відоме як замовник будівництва Подільського мостового переходу та Великої окружної дороги, які стало не лише скандальними, а й обросли кримінальними провадженнями.

Сьогодні на цих об’єктах працює ТОВ “Еко-строй-трейд”, співпраця КП з яким неодноразово звертала на себе увагу правоохоронців. Так, у серпні 2018 року було відкрито кримінальне провадження №42018101020000145 за фактом можливої розтрати великих сум на будівництві Подільського мосту. Слідство припустило, що через відсутність контролю за виконанням робіт з боку КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва” завищено їх вартість і вартість будівельних матеріалів. В рамках ще одного кримінального провадження (№ 12019000000000425) Нацполіція  встановлює, чи справді посадові особи КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва” за попередньою змовою з підрядниками розкрали та заволоділи державними коштами під час будівництва Подільського мосту.

Також з квітня 2019 року поліція розслідує можливе заволодіння коштами під час будівництва Великої Окружної Дороги. Кримінальне провадження № 42019100000000293 відкрито через публікацію в сюжеті ТСН інформації про те, що під час будівництва цієї дороги у 2016 році посадові особи підрядників привласнили бюджетні кошти, через що столичній владі довелося суттєво збільшити бюджет.

У серпні та жовтні 2021 року прокуратура повідомила про підозру першому заступнику начальника КП “ДСДТС” та двом керівникам підрядних організацій у рамках кримінальних проваджень щодо розтрати коштів територіальної громади та службової недбалості під час будівництва Подільського мосту.

КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва” підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА), який з 1 вересня 2021 року очолює Руслан Кандибор . Діяльністю зазначеного департаменту з 9 листопада 2021 року керує особисто Київський міський голова Віталій Кличко.

* КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва” (код ЄДРПОУ: 05445267)

** ТОВ “Дортранс” (код ЄДРПОУ: 32308729)

*** ПП “Елтранс”  (Код ЄДРПОУ: 22925885)

Де саме та яким коштом у Києві планують облаштувати нові зелені зони — запитуємо в КМДА

Попри воєнний стан, минулого року столиця не припиняла робіт з озеленення — висадили майже 6000 дерев, понад 61 000 кущів та 7 млн квітів. Навесні Київ традиційно відновлює роботи з благоустрою зелених зон — цьогоріч хочуть створити кілька нових парків, зокрема планують з нуля побудувати новий парк на Осокорках. Також столиця нарешті відстояла зелену зону біля Совських ставків й передала її до «Київзеленбуду».

LIGA.Life запитала в КМДА, скільки коштів у 2023 році виділено на озеленення Києва та що саме планують зробити.

Бюджет на зелень: скільки та на що витратять

Роботи з озеленення та благоустрою у Києві проводить «Київзеленбуд» та районні комунальні підприємства, які йому підпорядковуються, повідомив LIGA.Life заступник начальника Управління екології та природних ресурсів КМДА Юрій Бахмат.

За його словами, у 2023 році на оновлення, ремонт та створення нових парків чи зелених зон у Києві загалом виділено 258,9 млн грн. Ці кошти будуть розподілені за трьома напрямками.

Перший з них — оновлення зелених зон та парків, що передбачає придбання та висаджування нових дерев та кущів. На це передбачено фінансування у розмірі 10 млн грн. «Кошти розподілять між комунальними підприємствами з утримання зелених насаджень Києва для придбання саджанців дерев та кущів», — розповів Бахмат.

Ще 40 735 900 грн Управління екології отримає у межах Програми економічного та соціального розвитку Києва на 2021-2023 роки. Ці кошти планують спрямувати на:

• реконструкцію парку відпочинку в урочищі Наталка в Оболонському районі;
• будівництво парку вздовж проспекту Романа Шухевича між проспектом Червоної Калини та вулицею Оноре де Бальзака у Деснянському районі;
• будівництво помпової станції на озері Вирлиця та водопроводу технічної води для поливу зелені Харківської площі та проспекту Миколи Бажана у Дарницькому районі;
• реконструкцію та благоустрій парку «Орлятко» у Солом’янському районі.

На капітальний ремонт парків, скверів та інших зелених зон столиці передбачено фінансування у розмірі 235 170 000 грн. Ці гроші отримає безпосередньо «Київзеленбуд», кошти спрямують, зокрема, на капітальний ремонт таких об’єктів:

• парк на Дніпровській набережній у районі затоки Берковщина у Дарницькому районі;
• парк культури та відпочинку в Оболонському районі (навколо озер Йорданське та Кирилівське);
• парк відпочинку між проспектом Миколи Бажана та вулицею Срібнокільською навколо озера Срібний Кіл у Дарницькому районі;
• сквер на проспекті Перемоги, 52/2, в Шевченківському районі;
• зелена зона на вулиці Героїв Дніпра, 35-37, в Оболонському районі.

Вирубка дерев: хто цим займається і де очікувати

В Управлінні екології та природних ресурсів переконують, що в Києві вирубують тільки сухостійні та аварійні дерева, а також дерева з пошкодженнями та вадами стовбурів. Вирубку проводять комунальні підприємства та лісопаркові господарства «Київзеленбуду».

На питання, у яких зонах цього року планується вирубка, Бахмат відповів: «Обсяг робіт та місце їхнього проведення визначать після вивчення матеріалів лісовпорядкування та за результатами спеціальних лісопатологічних обстежень».

Водночас чиновник додав, що у 2023 році на території лісового фонду столиці хочуть висадити нові дерева на площі 12,7 га — використають понад 220 000 сіянців.

У квітні на сайті «Київзеленбуду» з’явилось звернення до КМДА з проханням ініціювати зміни до законодавства щодо обрізання дерев, оскільки, за чинним законом, більшість дерев столиці підпадають під вирубку. На питання, чи ухвалювала КМДА певні рішення з цього приводу, Бахмат відповів, що «це питання знаходиться на опрацюванні».

«11 квітня на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики це питання було розглянуто, та в результаті ухвалено рішення щодо створення робочої групи для опрацювання питання внесення змін до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України», — сказав він.

Які ще роботи КМДА проводить у зелених зонах

Окрім капітального ремонту парків та скверів, «Київзеленбуд» також планує витратити кошти (із суми у розмірі 235 млн грн) на догляд дерев та санітарне прибирання зелених зон й пішохідних доріжок, ліквідацію стихійних сміттєзвалищ, вивезення опалого листя, видалення сухостійних та аварійних дерев, формувальну й санітарну обрізку кущів та дерев.

Також гроші підуть на догляд за фонтанами, дитячими й спортивними майданчиками, що розташовані у межах зелених зон. За ці кошти також відновлюватимуть пошкоджені лави та урни для сміття.

«Заходи з утримання територій об’єктів благоустрою зеленого господарства проводяться постійно. Особлива увага приділяється паркам, скверам та іншим зеленим зонам, де спостерігається найбільша кількість відвідувачів або ж якщо територія є транзитом для мешканців та гостей столиці», — зазначає Бахмат.

Заступник начальника управління додав, що окрім «Київзеленбуду» КМДА залучає до озеленення меценатів — «для проведення спільних толок, заходів з прибирання територій, висаджування дерев та кущів».

У жовтні минулого року у КМДА анонсували, що Київ масштабуватиме сучасні підходи в озелененні й братиме за основу досвід Європи. Ми запитали, що у цьому напрямку уже зроблено.

За словами Бахмата, у багатьох зелених зонах уже висаджують злакові та багаторічні трави у стилі «Нова хвиля» авторства голландського ландшафтного дизайнера Піта Удольфа. З великих масивів таких рослин можна створювати довговічні композиції, додали в КМДА.

Окремим пілотним проєктом є створення декоративних лук, для яких обиратимуться різні експериментальні ділянки на території Києва, підсумував Бахмат.