Неожиданное назначение начальником ДКР СБУ Александра Поклада заставляет вспомнить «дело Валерия Шайтанова», которое сейчас благополучно разваливается в суде. «Творцом» его был именно Поклад. Да и не только этого. Что не удивительно, учитывая то, что Поклад — уголовник, которого в свое время пригрел одиозный экс-начальник киевского УБОП Александр Плужник. Классический, кстати, пример коррумпированного мента. Начинал с воровства конденсата в Полтаве — закончил откровенной работой на бандитов. Но, вернемся к «делу Шайтанова». Цитируем статью его адвоката Георгия Тигишвили.
«В связи с последними событиями в деле генерала СБУ Валерия Шайтанова, вынужден выступить с публичным заявлением в защиту Валерия Шайтанова и других участников этого уголовного процесса, на которых оказывается незаконное давление.
Полный доступ к материалам этого уголовного дела, с учетом информации под грифом «совершенно секретно», имеют только представитель государственного обвинения – прокурор Офиса Генерального прокурора Иван Кисилевич, обвиняемый генерал Валерий Шайтанов и его защитник – адвокат Георгий Тигишвили.
Отмечу, что на текущий момент судебное следствие де-факто даже не начато, в Голосеевском районном суде г. Киева не создан режимно-секретный орган, судьям указного суда не предоставлен доступ к государственной тайне. И это – в деле о госизмене со стороны офицера спецслужбы!
В связи с этим, необходимо быть максимально критичным к заявлениям третьих лиц и политического истеблишмента о личности Валерия Шайтанова, его воинской службе и предъявленному ему обвинению.
Также, обращаю внимание на очевидные неправдивые заявления отдельных представителей власти и дезинформированных журналистов.
Первое: Валерий Шайтанов не имеет никакого отношения к штурму, и тем более – к пожогу, Дома Профсоюзов. Во время Революции Достоинства Валерий Шайтанов постоянно находился на базе ЦСО «А» и выполнял задачи, связанные с обеспечением безопасности режимных объектов центра. Поэтому заявления генерала Г. Москаля о том, что Валерий Шайтанов причастен к трагедии в Доме Профсоюзов, являются неправдивыми, а его источник – недостоверным. Это объясняется тем, что существовало несколько редакций антитеррористической операции «Бумеранг». Одна из редакции антитеррористической операции действительно содержала имя Валерия Шайтанова, но, в дальнейшем Валерия Шайтанова вычеркнули из списка участников, а сама операция была проведена без его участия.
Второе: Валерий Шайтанов никогда не отказывался выполнять приказ штурмовать Славянск по причине того, что никакого приказа он не получал. И получить не мог. У него были старшие руководители, и этот вопрос находился вне его компетенции. Абсолютно.
Третье: Bellingcat не является первоисточником версии о том, что Валерий Шайтанов якобы завербован ФСБ РФ. Редакция Bellingcat изначально ссылалась на официальный сайт СБУ, когда опубликовала новость о задержании Валерия Шайтанова. Таким образом, в украинских СМИ появился миф об участии Bellingcat (читать – «западные партнеры») в деле против Валерия Шайтанова. В материалах дела нет ни одного документа, который содержит информацию о том, что Валерий Шайтанов осуществлял незаконную коммуникацию с представителями иностранных спецслужб. Поэтому внезапное заявление одиозного Христо Грозева о том, что Валерий Шайтанов якобы собирался завербоваться, не имеют ничего общего с материалами дела и с Bellingcat. А возможности Грозева по взлому «почты ФСБ» реально имеет смысл проверить следственным путём. Предполагаю, что заявления Христо Грозева и Адама Осмаева появились в СМИ из-за того, что среди участников уголовного процесса начало формироваться мнение о том, что обвинение против Валерия Шайтанова сфабриковано, а суд не продлил меру пресечения Валерию Шайтанову в виде содержания под стражей.
Напомню, что в связи с отсутствием реальных доказательств, подтверждающих совершение государственной измены, с целью получения ложных разоблачительных показаний против самого себя, Валерия Альбертовича во время конвоирования после задержания душили полиэтиленовыми пакетами, избили, сломали отростки позвоночника. Пытки и избиения нанесли существенней вред здоровью, от последствий которого он еще не восстановился и полностью не восстановится в силу его возраста и характера повреждений.
В связи с резким ухудшением состоянием здоровья Валерия Шайтанова (которые потерпевший по делу Адам Осмаев назвал «болит голова»), 22 ноября 2021 года суд обвязал провести неотложное медицинское обследование Валерия Шайтанова. Через три дня, 25 ноября, Валерия Альбертовича было доставлено в больницу, и 26 ноября он был прооперирован. Сразу же после операции в больницу прибыли сотрудники СБУ, которые под видом «друзей» Валерия Альбертовича попытались попасть в палату к Шайтанову, но были разоблачены медперсоналом больницы и не были допущены к пациенту. После чего сотрудники СБУ начали угрожать врачам и медперсоналу. К примеру, заявляли, что против них заведут дело за государственную измену, если генерала немедленно не передадут для конвоирования в суд или изолятор СБУ.
Когда и эта затея провалилась, от сотрудников СБУ поступали предложения о выездном судебном заседании, что явно противоречит требованиям судебного процесса. В конечном итоге, судебное заседание перенесено на другой день, а срок содержания Валерия Шайтанова под стражей заканчивается в воскресенье. Надеюсь, что провокации и давление отдельных сотрудников СБУ на суд, прокуратуру, врачей, адвокатов и судебный процесс в целом больше не повторятся в дальнейшем.
Ключевое, чего на данный момент хочет добиться сторона защиты, – это справедливый и объективный судебный процесс по одинаковым для всех правилам. Сторона защиты неоднократно заявляла, что все обвинение держится на показаниях одного сотрудника СБУ, который осуществлял документирование и провокативные действия против личного состава ЦСО «А». Это Иван Лукашевич, «агент N». Думаю, что на месте Валерия Шайтанова мог оказаться любой другой сотрудник ЦСО «А», и общая версия обвинения не поменялась бы.
Согласно версии обвинения, Валерий Шайтанов завербован Игорем Егоровым, который является сотрудником ФСБ. Так вот, Игорь Егоров был ветераном «Вымпела», приезжал в Украину в 2009-2012 годах по официальному приглашению руководства СБУ в связи с реализацией программы сотрудничества государств-участников СНГ в сфере борьбы с терроризмом. В то время Валерий Шайтанов занимал инструкторскую должность, которая была связана с боевой подготовкой личного состава. В силу своих служебных обязанностей, он и другие сотрудники центра общались с Игорем Егоровым в рамках реализации программ Антитеррористического центра стран СНГ.
В 2018 году, через 5-8 лет с момента предполагаемой вербовки Валерия Шайтанова, в ЦСО «А» начал свою работу «агент N», который документировал все свои разговоры с личным составом центра.
То есть, после того, как:
— в 2014 году, по приказу руководства СБУ, Валерием Шайтановым было создано с нуля 6 управление ЦСО «А» СБУ, которое принимало непосредственное участие в боевых действиях на Востоке Украины;
— за создание и эффективное руководство 6-м управлением ЦСО «А» Валерий Шайтанов был удостоен воинского звания генерал-майор;
— Валерий Альбертович награжден орденом Богдана Хмельницкого II степени и наградным оружием;
— среди участников боевых действий 6 управление ЦСО «А» неофициально начали называть «Шайтанбат».
Предполагаю, что в ходе разговоров с сотрудниками центра «агент N» запустил дезинформацию, что у него якобы онкобольная жена, и ему необходима помощь. В сентябре 2019 года, после того, как «агент N» получил в долг деньги на лечение жены, началось расследование против Валерия Альбертовича. Потому что именно эти деньги агент принес оперативным сотрудникам 5 управления департамента контрразведки СБУ, и заявил, что он якобы получил аванс на совершение преступления. На аудиозаписи отчётливо слышно: «отдашь, когда сможешь, если сможешь…», а «агент N» ему говорит: «… может не понадобиться – так как у нее уже пошли метастазы…».
Показания агента-провокатора не проверялись прокурором во время досудебного расследования, поэтому суду, прокуратуре и адвокатам еще предстоит узнать реальные мотивы агента в этом деле. Поэтому, как мне кажется, обвиняемым в этом деле мог бы быть любой сотрудник ЦСО «А», который принимал участие в рамках реализации программ Антитеррористического центра стран СНГ и общался с агентом-провокатором.
В частных беседах и переписке многие действующие сотрудники ЦСО «А» СБУ выражают поддержку Валерию Шайтанову. Но не публично, так как уверены в том, что руководство Службы поставило задачу «додавить» дело до обвинительного приговора, и примет меры по отношению к тем, кто выскажется положительно о своем бывшем командире.
Валерия Шайтанова за прошедшее с момента задержания время (19 месяцев) готовы были взять на поруки народный депутат Украины, Герой Украины Игорь Герасименко (десантные войска), народный депутат Украины, народный герой Украины, сослуживец и подчинённый Валерия Шайтанова Роман Костенко, секретарь комитета ВРУ по нацбезопасности, обороне и разведке, народный депутат Украины Александр Ковалёв, с которым Шайтанов знаком по боевым действиям в Афганистане, и советник главнокомандующего вооруженных сил Украины Алексей Мочанов, рыцарь ордена Богдана Хмельницкого, участник боёв за Донецкий Аэропорт и Углегорск с Дебальцево в 2014 и 2015 годах.»
Возникает вопрос, какие же очередные дутые «измены Родине» готовит Баканов с Зеленским, если назначают руководить контрразведкой таких типов как Поклад?
«ОРД»
В тему:
Пока Поклад в СБУ, будут перевороты
Интересный текст появился на «Темном анониме». В принципе, обо всем этом мы писали, но не грех и напомнить.
Переворот «от Ахметова» — не первый. Дело первого госпереворота силами «Айдара» по заказу главы «Укрспирта» Михаила Лабутина (сейчас скрывается в Румынии) недавно слили (https://t.me/shadow_anonymous_insights/1771) в суде из-за слабых доказательств.
На Лабутине оттачивал мастерство раскрытия госпереворотов Александр Поклад, полтавский милиционер, ставший начальником 5 управления ОКР СБУ. Риффмастер и остальные подозреваемые в убийстве Павла Шеремета — это все агенты «пятерки».
Поклада привез в Киев из Полтавы Александр Плужник, когда с должности начальника полтавского УБОП перешел в столичный вслед за бывшим мэром Комсомольска Александром Поповым, возглавившим КГГА (сейчас они оба — депутаты Киевсовета). Андрей Ермак был советником Попова по теме МАФов и пересекался на этой работе с Плужником. Сейчас он депутат Киевсовета от ОПЗЖ.
Потренировавшись на «спиртовых заговорщиках», Поклад с тем же составом «торпед» вскрыл второй госпереворот — Савченко—Рубана. К нардепу Надежде Савченко и Владимиру Рубану из ГО «Офицерский корпус» подсылали Андрея Лисогора, внештатника СБУ, спеца по ножевому бою и снайпера Сергея Сановского, сбежавшего позже из Украины. Эти же лица предлагали Лабутину откупиться от обвинения в госперевороте за $2 млн, когда он уже прятался в Румынии.
Поклад засылал к Заярнюку своего майора Кедра он же Паша Балов — главную «торпеду» в деле Савченко-Рубана. Но спиртовики повелись на другую подставу — подполковника ГУР в отставке Георгия Абдыллаева, которого в 2019 году ФСБ задержало на границе с РФ и отпустило после показаний под запись. После этого он был свидетелем в деле Заярнюка.
Сейчас в суд ушла еще одна их разработка — по генералу Валерию Шайтанову, заместителю начальника Центра специальных операций «А», который якобы заказал убийство Адама Осмаева, вдовца Амины Окуевой (Натальи Никифоровой).
Осмаев резко активизировался перед очередным судом о продлении срока содержания под стражей, и написал истерический пост в Facebook, что Шайтанов сбежит в РФ. Избитый при задержании Валерий Шайтанов полтора года сидит в СИЗО. Недавно был на операции. Суд начался только в октябре. Но не по сути. СБУ не проводит с ним практически никаких следственных действий. Ни допросов, ни очных ставок.
Единственным доказательством его измены являются записи телефонных переговоров с российским полковником Игорем Егоровым, который возглавляет ветеранскую организацию бывших сотрудников «Вымпела», организованные агентом СБУ Иваном Лукашевичем, заместителем в «Укринмаш».
Лукашевич занял у Шайтанова — якобы на лечение жены, больной раком — 4 тыс. долларов, которые отнес своему куратору Александру Покладу, начальнику 5 управления ОКР СБУ, и оформил как предоплату за убийство Осмаева.
ОП качает тему, что генерал и экс-руководитель ГУР МО Василий Бурба сбежал из Украины из-за его возможного ареста по делу о госизмене. И что Бурба будучи в должности «сливал» секретные данные Юрию Бутусову, а также инициировал спецоперацию по вагнеровцам лично без прямого приказа своих прямых руководителей — Министра обороны и Президента.
Василию Бурбе хотят пришить заказ на убийство группы «Ендрю» (Андрея Галущенко), агена СБУ, который наблюдал за контрабандой через границу с ОРДЛО и случайно узнал о наркотрафике из Афганистана, который военная разведка (Бурба) организовала вместе с ФСБ России. А все дело в том, что он залупился с Покладом.
Довідка по ОРС «Наталка»
З 2008 року працівниками УБОЗ м. Києва розроблялась ОЗГ на чолі з лідером Паршиним К.А., яка на протязі тривалого часу займалась рейдерськими захопленнями великих підприємств на території всієї України. Паршин та інші члени ОЗГ були оголошені у розшук по кримінальній справі, порушеній за ст. 191 ч. 5 КК України. В 2010 році працівниками УБОЗ м. Києва біля готелю “Інтерконтиненталь” було затримано громадянина Паршина та його охорону, у яких під час огляду вилучено 3 (три) одиниці автоматичної зброї та велику кількість патронів, Паршина та інших членів ОЗГ затримано та заарештовано. На початку 2011 року Плужник О.А. від представників Паршина отримав 1 млн доларів за звільнення з-під варти Паршина. Вказану суму Плужник розділив з прокурором м. Києва Мельником та Головою Голосіївського суду Первушіною О.С., після чого Паршина та інших членів ОЗГ звільнено з-під варти. На сьогоднішній день, по справі винесено вирок, в результаті якого Паршин та інші члени групи за вчинення особливо тяжких злочинів в складі ОЗГ отримали умовні терміни.
Пiсля призначення начальником УБОЗ м. Києва Плужника О. А., до Києва з міст Кременчуга та Полтави переїхали наступні кримінальні авторитети: “Лебідь”, “Мишца”, “Маня” та Дерев”янко Віталій. Разом з ними приїхали їхні угрупування та активно розпочали вливатися в кримінальне життя міста Києва. З метою ввести в оману керівництво МВС та представити себе як чесного та справедливого міліціонера, Плужник провів наступну комбінацію із залученням свого давнього товариша та компаньйона у кримінальних діяннях Поклада Олександра (кримінальний авторитет, відбував покарання за вчинення тяжких злочинів, легалізований Плужником як штатний негласний співробітник УБОЗ), який доніс до начальника ГУБОЗ МВС України Федосова Е.В. оперативну інформацію про те, що лідери злочинних угруповань та злодії в законі м. Києва замовили вбивство Плужника О.А., оскільки він є чесним та справедливим оперативним співробітником, з яким неможливо домовитись, і тому він не дасть їм можливості вчиняти злочини. Вбивство Плужника доручили “смотрящему” за столицею кримінальному авторитету на прізвисько “Паркер”. Крім цього, агент, якого привів Поклад, повідомив, що “Паркеру” надано пістолет ТТ для вчинення убивства, і у агента є гільза із вистріленого патрона вказаного пістолета. Дана інформація доповідалась першому заступнику міністра Черниху С.П., який надав розпорядження взяти під охорону Плужника. Згодом було встановлено, що “Паркер” не виношував такі наміри і навіть не знав, хто такий Плужник. Пістолет “Паркеру” дійсно надавав кримінальний авторитет Дерев”янко Віталій, а через деякий час забрав. Дану комбінацію Плужник провів з метою підняття авторитету в очах керівництва МВС.
З метою збагачення Плужник О.А. разом із Головою КМДА Поповим О.П. організували в квітні 2010 року масові перевірки усіма можливими службами КМДА, СЕС, МНС та УБОЗ Володимирського, Бесарабського та Житнього ринків. Після таких перевірок директори Бесарабського та Володимирського ринків погодились та почали заносити кожного місяця певну грошову суму Плужнику та Попову. Директор Житнього ринку Москаленко В.І. відмовився це робити, після чого в травні 2010 року до нього приїхав громадянин Російської Федерації, за національністю чеченець, Цицулаєв Рамзан. Повідомивши, що він являється представником Плужника, запропонував директору щомісячно сплачувати 1 млн грн. Москаленко В.І. відмовився це робити, оскільки це було для нього нереальним. Через деякий час до директора приїхав Ліщенко Олександр (депутат КМДА, відомий в кримінальних колах на прізвисько “Ліча”), запропонував віддати документи на ринок, і він, в свою чергу, допоможе його приватизувати з невеликою часткою Москаленка. Крім цього, він повідомив, що в даному ринку зацікавлений Кравець, Попов та Плужник. При відмові директора, вони всеодно заберуть ринок. Москаленко відмовився співпрацювати з Ліщенко та іншими вищеперерахованими особами. Наступного дня на „Житній” прибули начальник управління торгівлі КМДА Щербенко, співробітник даного управління Шевкун, депутат КМДА Сивець Віктор та близько 30 (тридцяти) осіб, які працюють контролерами на ринку “Троєщина”, що підконтрольний ОЗГ “Лічі”. Вони намагались провести перевірку господарської діяльності ринку та знайти оригінали документів. Оскільки останнє їм не вдалось, наступного дня вони прибули в супроводі спецпідрозділу “Беркут”. З того часу до жовтня 2010 року даний ринок перевіряли всі можливі служби. Не знайшовши порушень, в жовтні 2010 року була організована перевірка ринку працівниками КРУ м. Києва. В листопаді перевірка завершилась, порушень господарської діяльності не виявлено. В зв”язку з цим начальнику КРУ м. Києва телефонував Кравець (начальник ДУС) та приїжджав Сивець Віктор, вимагаючи змінити акт на негативний. Керівник КРУ відмовився, і Плужник почав готувати рейдерську атаку на ринок.
На протязі всього часу співробітники п”ятого відділу УБОЗ м. Києва активно радили директору ринку передати документи Плужнику.
Восени 2010 року працівниками УБОЗ м. Києва затримано громадянина Білорусії Шилака Дмитра, який перебував у міжнародному розшуку правоохоронними органами Білорусії за вчинення шахрайства в особливо великих розмірах. Крім цього, в УБОЗі була заява відносно цього громадянина щодо заволодіння ним грошових коштів у сумі 7 млн доларів на території м. Києва. Плужник через вищезгаданого Цицуляєва Рамзана отримав грошові кошти в сумі 100 тис доларів від заявника за надання допомоги в даній сутації. Крім цього, Плужник від родичів Шилака через Цицулаєва отримав гроші в сумі 300 тис доларів, за що, з допомогою Мельника, було відмовлено в екстрадиції Шилака до Білорусії та звільнено з-під варти.
В жовтні 2010 року працівниками УБОЗ м. Києва затримано злодія в законі “Васю Ушатого”, та піддано адмінарешту на 10 діб. Через посередника від представників даного кримінального авторитету Плужник вимагав 100 тис доларів за припинення його переслідування. Однак, не отримавши дану суму, він розпочав активні перевірки гральних клубів „Імперіал” та „Хрещатик”, оскільки саме власник цих клубів звертався до Плужника з цим проханням.
28.12.2010 працівниками УБОЗ м. Києва в супроводі ВШР “Сокіл”, спецпідрозділу “Беркут”, представників КМДА під керівництвом Плужника О.А. силою увійшли до адміністраціі ринку та оголосили наказ Голови КМДА Попова про призначення нового директора комунального підприємства “Ринок “Житній” громадянина Ібадова А. Г. При цьому минулий директор ринку Москаленко в цей час перебував на лікарняному. Заступником Ібадова призначили громадянина Калініна Е.М., який наглядав за директором і доповідав все Плужнику. За даний період часу на ринок Попов приїждждав два рази та спілкувався з працівниками ринку. З того часу ринок став повністю підконтрольний Плужнику, через рік вони знову змінили директора на громадянина Соханського І.Е., який працює до теперішнього часу. На сьогоднішній день, згідно результатів перевірки КРУ, ринок в боргах на 1 800 000 грн.
Після взяття контролю над ринками столиці, Плужник активно почав відпрацьовувати ігровий бізнес м. Києва, основні фірми взяв під контроль і змусив платити щомісячну обумовлену суму. Ігрові автомати розташовані за наступними адресами: фірма “Поінт” (вул. Героїв Сталінграду, 34; Оболонський проспект, 49; вул. Перова, 17; вул. 40-річчя жовтня, 108; вул. Вишгородська, 54; вул. Ентузіастів, 7), фірма “Тузи” (проспект Бажана, 3; вул. Анни Ахматової, 44; вул. Гришка, 6А; проспект Перемоги, 3), фірма “Корріда” – підконтрольна “Лічі” (вул. Перова, 34; проспект Маяковсьго, 60; вул, Героїв Сталінграду, 44; вул. Гмирі, 1). Відповідальні особи за збір грошових коштів – Ярош Георгій та Чуфрін Юрій.
Разом з цим, Плужник розпочав перевірку ресторанів та нічних клубів м. Києва. В результаті чого Микола Тищенко, власник мережі елітних ресторанів, сплачує начальнику УБОЗ м. Києва фіксовану суму щомісяця.
Економічний відділ, за вказівкою Плужника, почав активно відпрацьовувати конвертаційні фірми в столиці, в результаті чого останні сплачують близько 50 (п”ятидесяти) тисяч доларів щомісячно.
Спільно з прокурором м. Києва Мельником А.С., Плужник організував перевірку автомобільних салонів м. Києва, а саме: “Круті тачки”, “Формула F-1” та інші, яких також змусили платити щомісячно певну грошову суму.
Разом із Поповим та Ліщенком, в 2010 році Плужник призначив керівником “КиївПаркСервіс” свою людину та активно розпочав відпрацьовувати автостоянки м. Києва. На сьогоднішній день близько 80% стоянок знаходяться під їхнім контролем.
За домовленістю із Поповим, Плужник взяв під контроль всі тендери, що проводились в КМДА з використанням бюджетних коштів, та з кожного отримували свій відсоток.
25 квітня 2012 року за ініціативи Плужника та Попова за згодою Кравця головою холдингової компанії „Київгорстрой” призначено Кушніра Ігоря Миколайовича. Таким чином, Плужник, Попов та Кравець взяли під повний контроль основні будівельні об”єкти в м. Києві та їх фінансування з бюджетних коштів. За такою схемою Плужник контролював такі об”єкти в м. Кременчуг, де Кушнір з 2008 по 2010 рік очолював ТОВ „Житлоінвест” (м, Кременчуг).
Крім вищеперерахованого, періодично продавались цікаві справи або відпускались з-під варти особи. Ці дії Плужник проводив виключно в зговорі з прокурором м. Києва Мельником та Головою Голосіївського суду Первушіною О.С. а перед особовим складом активно показув як він із цим не згоден та бореться за справедливість.
Такі факти непоодинокі та придбали системний характер. Проаналізувавши розробки, запити, оперативну інформацію відділу боротьби з корупцією та ОЗГ у сфері економіки, можна прослідкувати всі наміри Плужника О.А., направлені на незаконне збагачення, інші корупційні дії та особисті інтереси.
4 ответа
На етих все агентов по три раза перевербованых и дворушных нужно всего навсего новый резедент и два опера волкодава. Они их вернуть в прывычное русло стучать правдиво с пользой на благо Украине. Как все запущено в етой казалось святой царине оперативно -розыскной деятельности. Жизнь такая и работа сегодняшняя силовых ведомст как стоячее болото -мертвая и слышком спокойная не по душе многим.
Кто такие эти поручители???? Особенно Костенко и Мочанов. Два пидара сосавших хер Грицаку. Киборг Мочанов! Ноги обосцать! Пацаны в ДАПе его там не видели ни разу как и Костенко в Песках
Шайтанов — агент ФСБ. Это знает вся Альфа!
эти бестолковые мрази ещё ответят за сфабрикованные дела против Шайтанова!!!! Только полный урод и дебил может считать Валеру предателем!