Праворуч на фото – фактичний керівник Служби безпеки України (колишній заступник начальника управління матеріально-технічного забезпечення Генеральної прокуратури України) Андрій Олегович Наумов
Хочу передати палке вітання начальникові Головного управління внутрішньої безпеки Служби безпеки України Андрію Олеговичу Наумову, який, з огляду на повну неосудність лейтенанта Баканова, фактично керує СБУ. Андрій Олегович у червні 2020 року незадовго до того, як у кабінеті Баканова були виявлені засоби негласного зняття інформації, завів оперативно-розшукову справу відносно автора цих рядків. Приводом став рапорт колишнього першого заступника начальника Головного управління СБУ в м.Києві та Київській області Олександра Петровича Білоуса, ображеного на мої публікації про його службові подвиги.
Звісно, у порядку алаверди та з метою провчити Наумова я б міг би розповісти й про його витівки, а не лише про те, як Білоус натоптує свої кишені. Одначе я не стану пити кров з Наумова хоча б тому, що всі його оперативно-розшукові справи мені аж ніяк не дошкуляють. Більш того, оскільки я є людиною хоча й суворою, але справедливою, хочу сказати кілька слів на захист Андрія Олеговича, якого поливають брудом брати по розуму, тобто колеги по зброї.
Ось, наприклад, яка довідка під грифом «цілком таємно» була складена щодо тов. Наумова (сподіваюсь, він розуміє де, хто, коли й у зв’язку з чим складав цю довідку та присвоював їй ступінь секретності):
«цілком таємно
Наумов Андрій Олегович 28.05.1982 року народження, начальник ГУ ВБ СБ України з листопада 2019 року. З 2015 по 2017 роки працював на посаді заступника начальника управління матеріально-технічного забезпечення Генеральної прокуратури України. При оформленні в ГПУ спеціальна перевірка стосовно Наумова А.О. не здійснювалась.
При оформленні допуску до державної таємниці в СБ України в 2019 році, Наумов А.О. зазначив, що в 2007 році змінював установчі дані (прізвище та по батькові). До 2007 року значився як Прокопенко Андрій Валерійович 27.05.1982 р.н. Разом із тим, особа із вказаними даними в відкритих джерелах, реєстрах та архівних базах даних не значиться. Змінені установчі дані можуть бути вигадані спеціальними службами РФ або Наумов А.О. є офіцером кримінальної розвідки УБОЗ.
В червні 2019 року під час заслуховування керівного складу СБУ, Бакановим І.Г. Президенту України В. Зеленському доведено хибну інформацію що Наумов А.І. є добрим фахівцем та викриватиме резонансні справи, тому слід готуватися до відкриття кримінальних проваджень іншими правоохоронними органами стосовно Наумова А.О. та публікації в ЗМІ компроментуючих статей. Разом із тим, провадження стосовно Наумова А.О. зареєстровані в грудні 2018 року за ст. 191, 205, 209, 364 КК України, до призначення Наумова на керівну посаду в СБ України. За час роботи керівником в підрозділі внутрішньої безпеки СБ України Наумовим А.О.:
– ліквідовано профільний підрозділ контррозвідки;
– фахових співробітників по лінії протидії спецслужбам Російської Федерації виведено в розпорядження та переведено до інших підрозділів;
– вакантні посади управління заповнено співробітниками СБУ, які мають низький фаховий рівень, неодноразово потрапляли в компроментуючі ситуації, окремі з них знаходяться під слідством;
– перспективні матеріали за лінією протидії спецслужбам РФ визнано такими що не заслуговують на увагу.
За вказівкою Наумова А.О. в першому кварталі поточного року співробітниками ГУ ВБ здійснювалося вивчення спонсорської допомоги іноземних партнерів за період з 2014р. по теперішній час. Документальні матеріали щодо вказаного питання, за вказівкою Наумова А.О. вивозилися у невстановленому напрямку за межі СБУ. Наумовим А.О. на ключові посади СБ України та за межі служби (офіцери діючого резерву від ГУ ВБ СБУ в офісі Президента України, енергетичній та екологічній галузях) призначено наближених до нього осіб, які не мають відповідної фахової підготовки, разом із тим беззаперечно виконують поставлені ним завдання.
Налагоджені Наумовим А.О. протиправні схеми отримання грошових коштів можуть слугувати прикриттям його шпигунської діяльності. Встановлено, що структурами МВС на Наумова А.О. було зібрано компроментуючі матеріали на підставі яких, він був залучений до негласного співробітництва для виконання задач в інтересах МВС. Вказані факти можуть свідчити про:
– приналежність Намова А.О. До агентурного апарату спеціальних служб РФ.;
– Наумов А.О. є співробітником кримінальної розвідки МВС».
Ця довідка, хоча й призначена для очей керівництва держави, містить деякі фактологічні неточності. З метою захистити чесне ім’я начальника ГУ ВБ СБУ хочу сказати кілька слів на його захист.
Андрій Валерійович Прокопенко став Андрієм Олеговичем Науменком не в 2007 році, як сказано в довідці, а в 1998 – коли вперше отримував паспорт громадянина України в зв’язку з досягненням 16-річчя. З цього приводу Бабушкінським ВРАСЦ м.Дніпропетровськ 29 грудня 1998 року був зроблений актовий запис №89. 13 жовтня 1999 року нинішній начальник ГУ ВБ СБУ отримав у Держподатковій інспекції Московського району Києва ІПН 3009817450 вже на прізвище «Наумов».
Зміна прізвища та по батькові були спричинені тим, що його біологічним батьком є Валерій Леонідович Прокопенко, 12 листопада 1959 року народження (ІПН 2186513056), але з матір’ю фактичного керівника СБУ, Іриною Василівною, батько в шлюбі не перебував. Тому коли Ірина Василівна (ІПН 2208301388, паспорт громадянки України: МЕ974164 виданий 05.12.2009 Голосіївським РУ ГУ МВСУ в м. Києві; паспорт для виїзду за кордон: FF587364 від 30.01.2017, дійсний до 30.01.2027; ER995457 від 25.07.2014, дійсний до 25.07.2024; ЕЕ671213 від 05.11.2008 – документ визнано недійсним. УНЗР: 1960061701447; зареєстрована за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, буд. 125, кв.36) 31 грудня 1992 року вийшла заміж за Наумова Олега Геннадійовича, 2 травня 1961 року народження (ІПН 22402000731; до 2010 року був зареєстрований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Інженерна, буд. 1, кв. 51), то чоловік Ірини Василівни, фактично, всиновив дошлюбну дитину своєї дружини. І тому Андрій, отримуючи паспорт, взяв прізвище та по батькові вітчима – хоча зміна по батькові без позбавлення батьківства біологічного батька та процедури всиновлення новим батьком, дійсно, на той час не допускались. Але життя – то життя…
До речі, у шлюбі Ірина Василівна народила 9 червня 1999 року ще одного сина, Наумова Нікіту Олеговича, який зареєстрований разом з матір’ю. Про те, що начальник ГУ ВБ СБУ змінив своє прізвище не в 2007 році, а раніше, свідчить також та обставина, що він був одружений з Веселовою Юлією Євгенівною, 16 червня 1980 року народження (розлучився з нею 3 грудня 2018 року), ІПН 2941714163, зареєстрована в м.Києві по вулиці Закревського, буд. 95Г, кв. 296, так ось Юлія Євгенівна, коли брала шлюб, змінила прізвище на Наумова. Також прізвище Наумов отримав син Андрія Олеговича, Кирило, що народився 22 березня 2006 року.
Тому біографічні пертурбації начальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ можна пояснити цілком природними причинами. А ось що стосується його можливої співпраці з російськими спецслужбами або кримінальною розвідкою Національної поліції України, то я не бачу причин, з яких би Андрій Олегович одночасно не працював і на російську розвідку, і на Арсена Борисовича. Принаймні, з боку міністра внутрішніх справ було б цілком логічним підсунути придуркуватому лейтенанту Баканову свого «стукача» – після того, як Аваков вигнав з МВС України начальника Департаменту Василя Пісного, який працював на СБУ та допоміг охоронцям державної безпеки встановити приховану відеокамеру в кабінеті заступника міністра Сергія Чеботаря.
Що ж стосується начальника ГУ ВБ СБУ, то я завжди радий йому допомогти. Андрію Олеговичу, якщо Вам буде потрібний який документ з грифом «цілком таємно» – звертайтесь. Також раджу продовжити прослуховувати мій телефон і після того, як сплине двомісячний термін, наданий Вам слідчим суддею Київського апеляційного суду – може, порозумнішаєте.
Володимир Бойко
