Сотрудники департамента специальных расследований ГПУ объявили о подозрении бывшему главе Высшего хозяйственного суда Украины Виктору Татькову и экс-заместителю председателя ВХСУ Артуру Емельянову в совершении преступлений, предусмотренных ч.2 ст.376 (вмешательство в деятельность судебных органов) и ч.2 ст.376-1 (незаконное вмешательство в работу автоматизированной системы документооборота суда) УК Украины.
Как сообщается на сайте ГПУ, служителям Фемиды инкриминируется осуществление в периоде с 2011 по 2014 годы воздействия на работу судов для вынесения заведомо неправосудных решений, а также незаконное вмешательство в работу автоматизированной системы документооборота судов с целью осуществления распределения дел на предварительно отобранных судей.
Глава ГПУ Юрий Луценко в своем Fb заявил, что у следствия есть доказательства того, что Татьков и Емельянов “фактически подчинили себе систему принятия судебных решений”. “Изучается около 7 тысяч случаев незаконного вмешательства в автоматизированную систему распределения дел и заявлений, вмешательства в деятельность судов с целью вынесения ими необходимых злоумышленникам неправосудных решений в хозяйственных судах всех инстанций”, — подчеркнул генпрокурор.
Напомним, что Виктор Татьков занимал пост главы ВХСУ с 2010 по 2014 годы, параллельно являясь членом Высшего совета юстиции. После событий Евромайдана он занимал пост судьи Высшего хозяйственного суда, аналогичную должность занимает и скандальный Емельянов, который давно находится в фокусе внимания правоохранителей по подозрению в отмывании денег. 29 сентября 2016 года Верховная Рада уволила Татькова с должности судьи, мотивировав это его подпаданием под действие закона “Об очищении власти”.
Стоит отметить, что в ГПУ утверждают, что расследование в отношении действий Татькова и Емельянова не ограничивается сугубо тем уголовным производством, в рамках которого им было объявлено о подозрении. Эти уголовные дела касаются фактов неправомерных действий отдельных служителей Фемиды и работников Хозяйственных судов Украины, в рамках чего проводится проверка и изучения всех обстоятельств совершенных преступлений.
Дмитрий Вердеревский, «Прокурорская правда»
6 ответов
О каких судах и главах администраций ведем речь. Все это люди президента.Посмотрите опус главы Николаевской ОДА и количество в нем
ошибок.Он не только купил диплом,но и аттестат зрелости за СШ.И такие люди представляют президента.Что же тогда может наваять
президент.А ведь они проходят проверки и кто тогда их проверяет.ПОЗОР.Ну кто с ним может общаться кроме президента.Восьмикласнику даже в страшном сне не приснилось бы такое.
У меня был суд в Высшем Хозяйственном 18 Октября, как раз в тот день, когда ГПУ выдвинула подозрения Татькову и Емельянову. Головуючий судья был Плюшко, известный на свю Украину взяточник и мультимиллионер.
Тут немного подробнее о судье Плюшко Игоре Анатольевиче:
http://antikor.com.ua/articles/95161-ruka_ruku_moet_roskoshnaja_hiznj_sudji_pl jushko
Мои оппоненты вышли на помощников Плюшко и занесли ему деньги 100.000 долларов за то, что бы он принял решение в их пользу. Когда Плюшко получил предоплату, то система “случайно” распределила дело именно на него, и конечно же он принял незаконное решение.
Суть была такова. Директор предприятия подделал протокол собрания учредителей и по нему продал сам себе, вернее на свое предприятие завод. Протокол во всех судах признан не действительным.
Что сделал Плюшко, он придумал новый закон, позволяющий директорам продавать любую недвижимость без разрешения учредителей, даже если это прописано в уставе, на основании того, что покупатель не знал, что документы поддельные, поэтому завод остается за покупателем.
Также взяточник Плюшко проигнорировал тт факт, что продавец директор и покупатель это одно и тоже лицо, которое конечно же знало, что как продавец он подделал документы.
Интересно еще и то, что ГПУ и Луценко орут о том, что они наказали начальников высшего суда за вмешательство в систему, но 18.10.2016 на моем суде произошло тоже самое, и чхать они хотели на показуху на народа.
Короче говоря, ничего не изменилось, коррупция ни чуть не меньше чем при Януковиче.
ПОЗОР ПОРОШЕНКО, его друзьям, ЛУЦЕНКО и остальным персонажам, которые врут с экранов о борьбе с коррупцией
Ручная система распределения дел на предварительно отобранных судей продолжает работать. В чем прикол?
Поза этих мразей скоро будет груз 200—такое не прощают:смерть за смерть….
Найдите соучастника Всех рейдерских схем ТАТЬКОВА-Емельянова,некого ДЯЧКА Игоря!! Он сейчас в Киеве!!! Как раз продаёт некоторые объекты этой группы!!! Очень трусливый!!! Возьмёте его-Все расскажет до копеечки!!!
Стаття 376-1. Незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду
Умисне внесення неправдивих відомостей чи несвоєчасне внесення відомостей до автоматизованої системи документообігу суду, несанкціоновані дії з інформацією, що міститься в автоматизованій системі документообігу суду, чи інше втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду, вчинене службовою особою, яка має право доступу до цієї системи, або іншою особою шляхом несанкціонованого доступу до автоматизованої системи документообігу суду, — караються штрафом від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб, — караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років.
(Статтею 376-1 Кодекс доповнено Законом України № 1475-УІвід 5 червня 2009р.)
КК України було доповнено ст. 3761 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження автоматизованої системи документообігу в адміністративних судах» від 5 червня 2009 р. (ВВРУ. — 2009. — № 45. — Ст. 683), який набрав чинності з 1 січня 2010 р. У розвиток приписів цього Закону наказом Державної судової адміністрації України від 3 грудня 2009 р. № 129 було затверджено Положення про автоматизовану систему документообігу в адміністративних судах. Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у судах загальної юрисдикції з 1 січня 2011 р. також функціонує автоматизована система документообігу. Виходячи із зазначених законодавчих приписів, нормами про автоматизовану систему документообігу суду (далі — АСДС) були доповнені КАС (ст. 151), ЦПК (ст. 111), ГПК (ст. 21), а 26 листопада 2010 р. Рада суддів України своїм рішенням № 30, погодженим з Державною судовою адміністрацією України (наказ № 188), затвердила Положення про автоматизовану систему документообігу суду (ВВСУ. — 2010. — № 12. — С. 12-18). У сфері кримінального провадження функціонування АСДС регламентується ст. 35 КПК.
Згідно з п. 1.5 Положення про АСДС ця система являє собою «сукупність комп ’ютерних програм, що забезпечують функціонування документообігу суду за допомогою використання відповідних програмно-апаратних комплексів судів, обіг інформації між судами різних інстанцій та спеціалізації, передачу інформації до центральних баз даних залежно від спеціалізації судів, захист на технологічних ланках від несанкціонованого доступу тощо».
АСДС запроваджується у всіх судах для: забезпечення об’єктивного та неупе- редженого розподілу справ між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості справ для кожного судді; надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду справ щодо них; централізованого зберігання текстів судових рішень та інших процесуальних документів; підготовки статистичних даних; реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції та етапів її руху; розподілу справ між суддями; видачі судових рішень та виконавчих листів на підставі наявних у системі даних щодо судового рішення та реєстрації заяви особи, на користь якої воно ухвалено; передачі справ до електронного архіву.
Кримінальні справи, позовні заяви, скарги, подання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються (надходять) до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов’язковій реєстрації в АСДС, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження документів. До АСДС в обов’язковому порядку вносяться: дата надходження документа; інформація про предмет спору та сторони у справі; прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію; інформація про рух судових документів; дані про суддю, який розглядав справу; інші дані відповідно до законодавства.
Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється АСДС під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають на розгляді у суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення строку повноважень. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з АСДС не допускається, крім випадків, встановлених законом. Доступ до АСДС надається суддям та працівникам апарату відповідного суду згідно з їхніми функціональними обов’язками. За незаконне втручання в роботу АСДС передбачена кримінальна відповідальність ст. 3761 КК.
Предметом злочину за ст. 3761 КК є певна інформація, тобто відомості (дані), що вносяться до АСДС (дата надходження позовної заяви, інформація про предмет спору та сторони у справі, про рух судових документів, дані про суддю, який розглядав справу, тощо).
Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні хоча б одного із діянь, альтернативно передбачених у диспозиції ч. 1 ст. 3761 КК, а саме: а) внесення неправдивих відомостей до АСДС; б) несвоєчасне внесення відомостей до АСДС; в) несанкціоновані дії з інформацією, що міститься в АСДС; г) інше втручання в роботу АСДС.
Якщо злочин вчиняється особою, яка не має права доступу до АСДС, обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є також і спосіб його вчинення — шляхом несанкціонованого доступу до АСДС.
За статтею 3761 КК карається злочин із формальним складом, який вважається закінченим з моменту вчинення хоча б одного із зазначених у законі альтернативних діянь.
Внесення неправдивих відомостей до АСДС полягає у включенні до АСДС інформації, що повністю або частково не відповідає дійсності. Зазначені відомості можуть, зокрема, стосуватися дати надходження документа до суду, предмета спору, сторін та інших учасників процесу, етапів проходження справи та матеріалів, строків розгляду, текстів судових рішень тощо.
Несвоєчасне внесення відомостей означає внесення до АСДС інформації яка відповідає дійсності, але з порушенням встановлених для цього строків. Так, відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України реєстрація в АСДС процесуальних документів, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, повинна здійснюватися працівниками апарату відповідного суду в день надходження цих документів. Аналогічна вказівка міститься і в ч. 2 ст. 35 КПК, згідно з якою матеріали кримінального провадження, скарги, заяви, клопотання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов’ язковій реєстрації в АСДС, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження таких матеріалів.
Несанкціоновані дії з інформацією, що міститься в АСДС, — це вчинення винним будь-яких дій із зазначеною інформацією без відповідного дозволу. Доступ до АСДС надається суддям та працівникам апарату відповідного суду (які виступають користувачами АСДС) залежно від їх функціональних обов’язків на підставі наказу голови суду (наприклад, ч. 4 ст. 151 КАС, ч. 4 ст. 35 КПК, ч. 2 ст. 111 ЦПК). Функціональні обов’язки, права користувачів АСДС, надання та позбавлення права доступу до неї в кожному окремому суді визначаються на підставі наказів голови суду та керівника апарату суду (п. 2.1 Положення про АСДС).
Інше втручання в роботу АСДС полягає у будь-якому самочинному впливі на нормальну роботу системи («зламування» пароля; заміна, знищення, пошкодження або блокування відповідних інформаційних файлів чи каталогів; засмічення чи перекручування інформації; знеструмлення відповідної електромережі, що призвело до порушення безперебійної роботи системи, тощо).
За частиною 2 ст. 3761 КК передбачено таку кваліфікуючу обставину, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, ознаки якої наведені в ч. 2 ст. 28 КК. Учасниками такої групи можуть бути як спеціальні, так і загальні суб’єкти цього злочину.
Суб’єктивна сторона злочину — прямий умисел. Мотив і мета можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають. Суб’єкт злочину може бути як спеціальним, так і загальним. До спеціальних належать службові особи, які мають право доступу до АСДС (суддя або працівник апарату суду згідно з їхніми функціональними обов’язками). Зазначені особи одержують право доступу до АСДС на підставі наказу голови відповідного суду. До загальних суб’єктів належать будь-які інші фізичні особи, що досягли 16-річного віку та вчинили цей злочин шляхом несанкціонованого доступу до АСДС.