Мародери молоді та спорту – 3

Зробимо невеличку перерву в нашому оповіданні про непересічну постать міністра-афериста молоді та спорту Дмитра Булатова та його вірної сподвижниці Тетяни Чорновол. Матеріалу для розповідей про цей дует в нас ще чимало. Але юридична громадськість, довідавшись з попереднього опусу про існування величезної кількості судових рішень, які були винесені проти Мінмолодьспорт і які Булатов відмовився виконувати, висловила сумнів у правдивості написаного. Мовляв, не може бути такого, щоби одна людина – тобто автор цих рядків – виграла біля трьох десятків адміністративних справ впродовж року. Ну, дві–три справи, це ще куди не йшло. Але ж не тридцять. А, по-друге, яким би придуркуватим не був Булатов, він, бодай для прикриття власної сідниці, призначив би хоча б службове розслідування. Навіть одну справу програти в суді – це надзвичайна подія для будь-якого міністерства чи відомства. А тут йдеться про десятки позовів.

Та й Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики Чорновол не стала б покривати витівки Булатова, якби корупційні схеми були підтверджені рішеннями судів, що вступили в законну силу. Навпаки – логічніше було б, щоби вона разом з Булатовим розпіарила боротьбу з залишками «колишньої злочинної влади» та ініціювала б звільнення з міністерства двох-трьох найодіозніших співробітників.

Так ось, щоби фахівці переконались в інтелектуальному рівні міністра молоді та спорту України Дмитра Сергійовича Булатова та Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики Тетяни Миколаївни Чорновол, нижче подано мій щойно відправлений лист до Кабінету Міністрів України. Лист містить посилання на конкретні судові рішення, які зацікавлені особи без проблем знайдуть по номеру справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Читачі з числа не-юристів цілком можуть пропустити цю публікацію – у наступних статтях я більш докладно розповім про конкретні схеми злочинної діяльності спортивних чиновників. Також зазначу, що в цьому листі перелічені далеко не всі справи й далеко не всі епізоди злочинної діяльності співробітників Мінмолодьспорт. Були ще суди з Товариством сприяння обороні України (це фізкультурно-спортивне товариство відмовлялось надати інформацію про обсяг бюджетного фінансування), з Державною податковою адміністрацію (через відмову надати інформацію про розмір податкових пільг, наданих спортивних закладам з ініціативи Мінмолодьспорт), з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (впродовж 2011 – 2013 року саме воно було розпорядником бюджетних коштів в галузі фізичної культури та спорту). Але навіть того, що описано нижче, цілком достатньо, щоби вивести Булатова з кабінету в наручниках.

«Кабінет Міністрів України

Прошу припинити протиправну діяльність міністра молоді та спорту України Булатова Д.С., спрямовану на розкрадання коштів державного бюджету й запровадження грошових поборів зі спортсменів. За чотири місяці перебування на посаді Булатовим Д.С. повною мірою відновлені всі корупційній схеми, що були запроваджені за його попередника, заборонені заходи з військово-патріотичне виховання молоді, а також ліквідовано як дисципліну парашутне багатоборство (стрибки з парашутом на точність приземлення, легкоатлетичний біг, плавання), оскільки спортсмени відмовились платити гроші «смотрящєму», якого призначив Булатов Д.С.

Корупційні схеми, які наразі використовує Булатов Д.С. та його підлеглі, раніше ставали предметом численних публікацій в ЗМІ, а також знайшли своє відображення в багатьох судових рішеннях, постановлених за позовами журналістів і спортсменів до центрального органу виконавчої влади у сфері фізичної культури та спорту.

Так, наприклад, у ході проведення журналістського розслідування та збирання інформації про злочинну діяльність службових осіб Міністерства України в справах сім’ї, молоді та спорту/Державної служби молоді та спорту України (нині – Міністерства молоді та спорту України) я направив кілька десятків запитів на інформацію, відповіді по суті яких не отримав. Як виявилось, приховування інформації з боку службових осіб Мінмолодьспорт/Держмолодьспорт трапилось через те, що в цьому центральному органі виконавчої була створена організована злочинна група, члени якої впродовж тривалого часу систематично розкрадають кошти, що виділяються з державного бюджету на розвиток авіаційних видів спорту, підробляють документи про надання суб’єктам господарювання податкових пільг за проведення фіктивних змагань з  авіаційних видів спорту чи тренування неіснуючих спортивних команд, вимагають зі спортсменів, у тому числі – неповнолітніх, сплати «безповоротної фінансової допомоги» на адресу громадської організації, зареєстрованої за підробленими документами, шахрайським шляхом збирають з парашутистів-аматорів з числа заможних підприємців величезні кошти в якості оплати за встановлення неіснуючих «рекордів України», продають стороннім людям посвідчення «Майстер спорту України міжнародного класу».

Вказані факти були виявлені в ході розгляду Окружним адміністративним судом м.Києва моїх позовних заяв до Держмолодьспорт. А саме:

1.Низка позовів була мною подана в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», з метою примусити Держмолодьспорт надати інформацію про підстави звільнення ряду аеродромів Товариства сприяння обороні України від сплати земельного податку в зв’язку з тим, що на цих аеродромах начебто проводяться всеукраїнські та міжнародні змагання, тренуються збірні команди України з авіаційних видів спорту, здійснюється підготовка спортивного резерву.  

Як було виявлено в ході судових засідань, співробітники Мінсім’ямолодьспорт/Держмолодьспорт підробили документи, на підставі яких було видано дві Постанови Кабінету Міністрів України  – від 02.03.2010 №250 та від 17.08.2011 №975 – про звільнення від сплати земельного податку наступних об’єктів громадської організації «Товариство сприяння обороні України»:

—        Вінницький авіаційно-спортивний клуб Товариства сприяння обороні України (253,6га);

—        Підприємство об’єднання громадян «Центральний аероклуб Товариства сприяння обороні України імені О.К.Антонова» (аеродром «Чайка» — 130,117га, аеродром «Бузова» — 68,232га, аеродром «Личанка» — 74,675га);

—        Кіровоградський авіаційно-спортивний клуб Товариства сприяння обороні України (135га);

—        Заклад об’єднання громадян «Луганський авіаційно-спортивний клуб Товариства сприяння обороні України» (114,5га);

—        Львівський авіаційно-спортивний клуб Товариства сприяння обороні України (97,5263га);

—        Харківський аероклуб імені В.С.Гризодубової (203,2га);

—        Чернігівський авіаційно-спортивний клуб Товариства сприяння обороні України (252,2га);

—        Севастопольська міська організація Товариства сприяння обороні України (90,3686га).

—        Дніпропетровський авіаційно-спортивний клуб Товариства сприяння обороні України (194,59га).

Як виявилось, ніяких міжнародних чи всеукраїнських змагань на цих аеродромах, насправді, не проводиться, Дніпропетровський АСК перебуває в стадії ліквідації, а в м.Севастополь наразі взагалі немає авіаційно-спортивного клубу ТСОУ, оскільки він давно проданий приватним особам. З огляду на це суд зобов’язав центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культуру та спорту, який готував проект згадуваних постанов Кабміну, надати мені вичерпну інформацію щодо підстав звільнення цих об’єктів від сплати земельного податку.

Одначе постанови Окружного адміністративного суду м.Києва

—        від 14.03.2012 у справі №2а-14855/11/2670,

—        від 11.04.2012 у справі №2а-14949/11/2670,

—        від 24.01.2012 у справі №2а-14952/11/2670,

—        від 10.02.2012 у справі №2а-14823/11/2670,

—        від 10.02.2012 у справі №2а-14860/11/2670

Булатовим Д.С. досі не виконані. Безпідставне надання податкових пільг до цього дня не припинено.

2.У зв’язку з масовим продажем спортивних звань Міністерством молоді та спорту України я звернувся до Державної служби молоді та спорту України з інформаційним запитом, у якому попрохав надати інформацію про підстави присвоєння звання «Майстер спорту України міжнародного класу» низці осіб за досягнення в парашутному спорті. Через відмову в наданні такої інформації я звернувся з позовом до суду. У судовому засіданні представник центрального органу виконавчої влади у сфері фізичної культури та спорту не зміг пояснити, де саме й коли вказані особи виконали нормативи Майстра спорту України міжнародного класу, а також надати бодай якийсь доказ того, що це звання було їм присвоєно на законних підставах.

З огляду на це суд зобов’язав Державну службу молоді та спорту України надати мені запитувану інформацію. Постанова Окружного адміністративного суду м.Києва

— від 19.01.2012 у справі №2а-14096/11/2670

досі не виконана. Накази про присвоєння без жодних підстав звання «Майстер спорту України міжнародного класу» Булатовим Д.С. не скасовані.

3. Впродовж 2004 – 2011 років Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту неодноразово проводило заходи з встановлення рекордів України в  парашутному спорті в класі «велика формація». Ці заходи включались до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів на відповідний рік, але положення про захід не затверджувалось, наказ про його проведення не видавався, колегія суддів не призначалась. При цьому з учасників заходу збирались великі грошові суми за право «стати рекордсменом України». Усього в такий спосіб з учасників цих заходів було зібрано не менше 350тис. грн. Учасникам рекордів видавались грамоти про встановлення рекорду України та присвоєння звання «Рекордсмен України».

У зв’язку з цим я звернувся до Державної служби молоді та спорту України з проханням надати інформацію щодо рекордів України в парашутному спорті, встановлених за період 2004 – 2011рр, та підстав їх реєстрації, а також – повідомити перелік громадян, яким у зазначений період було присвоєне звання «Рекордсмен України».

Оскільки Держмолодьспорт відмовилась надати запитувану мною інформацію, я звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м.Києва. У судовому засіданні представник Держмолодьспорт заявив, що звання «Рекордсмен України», яке присвоювалось від імені держави учасникам вказаних заходів, насправді взагалі не існує (і це дійсно так), грамоти Міністерством не підписувались, ніякі рекорди в парашутному спорті ніколи не реєструвались, про вказані заходи Держмолодьспорт нічого не відомо (хоча вони й включались в Єдиний календарний план), а куди ділись зібрані зі спортсменів гроші в Держмолодьспорт не знають. З огляду на це суд зобов’язав Держмолодьспорт надати мені запитувану інформацію.   

Постанова Окружного адміністративного суду м.Києва

— від 05.12.2011 у справі №2а-14094/11/2670

Булатовим Д.С. досі не виконана. Гроші за участь у заходах, що були включені до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів і  проводились від імені держави, учасникам не повернуті.

Більш того, в Єдиний календарний план фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів України на 2014 рік знову включена чергова спроба «встановлення рекорду України з парашутного спорту в класі «велика формація», знову положення про цей захід не має й знову оголошено про збір коштів з потенційних учасників так званого «рекорду».

4. Впродовж тривалого часу співробітники Мінсім’ямолодьспорт і Держмолодьспорт включали до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів національні змагання з парашутного спорту (чемпіонати, Кубки України, всеукраїнські змагання), положення про які Мінсім’ямолодьспорт не затверджувались, а відтак змагання планувались, але не проводились. Одночасно громадська організація «Федерація парашутного спорту України», яка діє при Міністерстві і яка зареєстрована по підроблених документах, сама виготовляла від імені Міністерства положення про змагання, сама їх затверджувала й сама направляла в спортивні організації запрошення для участі в неіснуючих змаганнях. При цьому умовою допуску спортсменів була сплата великих грошових сум на користь цієї громадської організації – до 2 тис. грн. з учасника й до 5 тис. грн. з команди, а також придбання в цієї організації «сертифікатів парашутиста»,  які аферисти самотужки виготовляли на звичайному принтері й продавали від імені держави як документ, що, начебто, надає право виконувати парашутні стрибки в Україні.

У наступному керівники ФПСУ домовлялись з начальником якогось авіаспортивного клубу, що до нього приїдуть парашутисти «пострибати за гроші». При цьому шахраї намагались робити повну імітацію національних змагань і навіть видавали куплені в «Спорттоварах» медалі й дипломи, які, замість Міністра чи його заступника, підписував директор клубу й приставляв печатку цієї громадської організації.

Аферисти діяли в координації зі співробітниками Департаменту неолімпійських видів спорту, з якими, очевидно, ділились заробітками. Скарги спортсменів на беззаконня в Міністерстві не розглядались з 2006 року, натомість для створення видимості законності дій шахраїв в Міністерстві щороку змінювалась нумерація псевдо-чемпіонатів і Кубків України з парашутного спорту, що включались в Єдиний календарний план, хоча вони й не проводились.

У 2009 році після скарги до Верховної Ради України директора Єнакіївського державного авіаційно-технічного спортивного клубу на грошові побори з неповнолітніх парашутистів, Генеральна прокуратура України провела перевірку ситуації, що склалась в  парашутному спорті. Співробітник Міністерства, який відповідав за цей напрямок, був звільнений з посади, проти керівників ФПСУ порушена кримінальна справа по обвинуваченню в шахрайстві, внесено припис повернути спортсменам всі зібрані з них гроші.

Але після призначення Міністром Сафіулліна Р.С. всі побори зі спортсменів були відновлені. В бесіді з журналісткою Тетяною Чорновол, яка багато висвітлювала в своїх публікаціях ситуацію в парашутному спорті, Сафіуллін Р.С. підтвердив, що гроші збираються з відома Міністерства, оскільки «пока я міністр, платіть будут всє», а оформлюються у вигляді безповоротної фінансової допомоги, «штоби нє платіть налогі».

Більш того, враховуючи позицію Генеральної прокуратури України та вимоги Закону України «Про фізичну культуру і спорт», Мінсім’ямолодьспорт/Держмолодьспорт став, як і належить, видавати накази про проведення національних змагань з парашутного спорту та затверджувати положення про ці змагання. Але в двох різних примірниках. Той примірник, що залишався в архіві центрального органу виконавчої влади, не містив жодних згадок про грошові побори чи обов’язок учасників і суддів вступити до громадської організації ФПСУ й заплатити їй «безповоротну фінансову допомогу». А той примірник з підписом Міністра, що доводився до відома спортивної громадськості та передавався організаторам змагань, містив положення про обов’язкове членство всіх спортсменів у ФПСУ зі сплатою грошей.

У зв’язку з цим я звернувся з інформаційними запитами, попрохавши Держмолодьспорт надати положення про змагання з парашутного спорту, включені до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів України на 2007-2011рр, накази про їх проведення та інформацію про оприлюднення цих положень і наказів. Оскільки Держмолодьспорт відмовилась надати запитувану інформацію та документи, я звернувся з низкою позовів.

Постановами Окружного адміністративного суду м.Києва

— від 22.12.2011 у справі №2а-14953/11/2670,

— від 19.01.2012 у справі №2а-15040/11/2670,

— від 29.11.2011 у справі №2а-14949/11/2670,

— від 14.11.2011 у справі №2а-16262/11/2670,

— від 10.11.2011 у справі №2а-14949/11/2670

центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури та спорту був зобов’язаний надати мені запитувану інформацію та документи. Але Мінмолодьспорт відмовляється це зробити до цього дня, вказані судові рішення Булатовим Д.С. не виконані.

Більш того, Булатов Д.С. стверджує, що, наприклад, у 2009 році не проводилось жодного заходу з парашутного спорту, у той час як я особисто у 2009 році брав участь у трьох змаганнях з класичного парашутизму на території України, що були включені до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів, маю відповідні документальні підтвердження, особисто платив гроші шахраям і особисто бачив і положення про ці змагання, і наказ Міністерства про затвердження одного з них – у м.Харкові.

Саме тому Окружний адміністративний суд м.Києва постановою від 22.12.2011 у справі №2а-14953/11/2670, задовольняючи мій позов, зобов’язав Державну службу молоді та спорту України оприлюднити положення про змагання та накази на проведення змагань з парашутного спорту за 2011 рік на офіційному веб-сайті Держмолодьспорт. Судове рішення досі не виконано.

5. Як я вже зазначав вище, з ініціативи Мінсім’ямолодьспорт Кабінет Міністрів України видав дві постанови, якими від сплати земельного податку були звільнені, зокрема, два аеродроми – «Юхаріна Балка» в м.Севастополь і «Федорівка» в м.Кіровоград. На мій запит Держмолодьспорт відповіла, що пільга цим аеродромам надана в зв’язку з тим, що там проводяться чемпіонати України з літакового спорту та тренується збірна команда України з літакового спорту. Оскільки мені було достеменно відомо, що в Україні не має збірної команди з цього виду спорту й ніяких змагань не проводиться, я звернувся з ще одним інформаційним запитом – попрохав надати Правила спортивних змагань з літакового спорту, повідомити, які саме заходи з літакового спорту були включені до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів України в 2008 – 2011рр., надати положення про ці заходи та повідомити, де й коли вони були оприлюднені.

Оскільки Держмолодьспорт відмовилась дати відповідь по суті мого інформаційного запиту, я був змушений знову звернутись з позовом до суду. Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва

— від 26.03.2012 у справі №2а-1845/12/2670

мій позов був повністю задоволений, а на Держмолодьспорт покладено обов’язок надати мені запитувану інформацію та документи. Судове рішення Булатовим Д.С. не виконано.

6. Оскільки попри численні публікації в пресі, протести спортсменів та акти прокурорського реагування Мінсім’ямолодьспорт/Держмолодьспорт продовжували розкрадати кошти державного бюджету, проводити незаконні заходи з парашутного спорту та збирати зі спортсменів «безповоротну фінансову допомогу», я звернувся до суду з позовами про скасування низки актів центрального органу виконавчої влади у сфері фізичної культури та спорту як незаконних.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 29.02.2012 у справі №2а-18733/11/2670 була визнана протиправною бездіяльність Мінсім’ямолодьспорт щодо затвердження положення про третій чемпіонат України з парашутного спорту (групова акробатика), щодо прийняття наказу про затвердження положення про четвертий чемпіонат України з групової парашутної акробатики та дії щодо затвердження цього положення. Оскільки суд визнав, що ці змагання не проводились (насправді проводився платний атракціон з виконанням стрибків з парашутом), суд зобов’язав Держмолодьспорт впорядкувати нумерацію чемпіонатів України з парашутної групової акробатики, виключивши ті «змагання», які визнані незаконними. Зазначене судове рішення Булатовим Д.С. не виконано.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.05.2012 №2а-19411/11/2670 були скасовані як незаконні наказ Держмолодьспорт від 15.09.2011 №852 про проведення міжнародного турніру «Кубок Дружби» з парашутного спорту на точність приземлення та Положення про ці змагання. Зазначене судове рішення було проігнороване.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.10.2012 у справі №2а-12386/12/2670 був визнаний недійсним наказ Мінсім’ямолодьспорт від 26.08.2010 №2906 «Про внесення змін та доповнень до наказів Мінсім’ямолодьспорту від 17 грудня 2009р. №4377 та від 06.08.2010 №2653 щодо проведення міжнародного турніру «Кубок дружби» з парашутного спорту з точності приземлення. Зазначене судове рішення було проігнороване.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 25.05.2012 у справі №1637/12/2670 за моїм позовом були визнані незаконними та скасовані:

— наказ Держмолодьспорт від 15.07.2011 №244 «Про затвердження Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на 2011 рік» у частині заходів з  парашутного спорту;

— наказ Мінсім’ямолодьспорт від 06.06.2011 №1968 «Про проведення 1-го відкритого чемпіонату України з парашутного спорту (купольне пілотування)»

— наказ Держмолодьспорт від 06.09.2011 №752 «Про проведення 61-го чемпіонату України та 16-го Кубку України з парашутного спорту (класичний парашутизм)».

Одночасно суд зобов’язав Держмолодьспорт впорядкувати нумерацію чемпіонатів і Кубків України з парашутного спорту з урахуванням того, що зазначені заходи вважаються такими, що не відбувались. Судове рішення виконано не було.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 07.05.2012 №2а-3227/11/2670 був визнаний незаконним і скасований наказ Держмолодьспорт від 07.02.2012 №559 «Про затвердження Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на 2012 рік» у частині заходів з парашутного спорту. Судове рішення було проігнороване.

Окрім того, тодішній Міністр освіти і науки, молоді та спорту України Табачника Д.В., не очікуючи судового рішення, своїм наказом від 27.03.2012 №364 скасував як незаконні «Правила змагань з парашутного спорту», оскільки мною був поданий відповідний позов.

Цим наказом були скасовані як незаконні також наступні акти Мінсім’ямолодьспорт, які на той момент вже були предметом судового розгляду:

— «Положення про IV чемпіонат України з групової парашутної акробатики», затверджене 30.08.2010 заступником Міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту України А.Домашенком;

— «Положення про 60-й чемпіонат України та 15-й Кубок України з класичного парашутизму», затверджене 14.10.2010 заступником Міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту України А.Домашенком;

— Наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 20.10.2012 року №3697 «Про внесення змін та доповнень щодо наказів Мінсім’ямолодьспорту від 17 грудня 2009 року №4377 та від 6 серпня 2010 року №2653 щодо проведення 60-го чемпіонату України та 15-го Кубку України з парашутного спорту (класичний парашутизм)»;

— Наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 20.10.2010 року №3707 «Про проведення 60-го чемпіонату України та 15-го Кубку України з парашутного спорту (класичний парашутизм)»;

— Положення про всеукраїнські змагання з парашутного спорту на 2011 рік, затверджені заступником Міністра Ю.П.Сизенком, а саме:

—1-й відкритий чемпіонат України з парашутного купольного пілотування;

—5-й чемпіонат України з парашутної групової акробатики;

—16-й Кубок України з класичного парашутизму;

—61-й чемпіонат України з класичного парашутизму.

Окружний адміністративний суд м.Києва постановою від 16.05.2012 у справі №2а-19394/11/2670, винесеною за моїм позовом, скасував наказ Мінсім’ямолодьспорт від 11.07.2011 №2089 «Про списки збірних команд України з літніх олімпійських та не олімпійських видів спорту на 2011 рік» в частині затвердження  списку збірної команди України з парашутного спорту. У судовому засіданні з’ясувалось, що ці списки складаються на підставі підроблених документів, туди включаються представники неіснуючих спортивних організацій, при цьому – без відома самих громадян, чиї анкетні дані використовуються. Зазначене судове рішення було проігнороване.

7. Судом також були розглянуті два моїх позови про визнання нечинними положень нормативно-правових актів, що грубо суперечать законодавству.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.03.2012 у справі  №2а-14329/11/2670 на мою вимогу були визнані нечинними настанови п.1.2 р.1 Положення про Єдину спортивну класифікацію України, затвердженого наказом Мінсім’ямолодьспорт від 07.04.06 №1088. Державна служба молоді та спорту України відмовилась виконувати це судове рішення, і користувалась положеннями, які суд визнав незаконними, аж до прийняття нового нормативно-правового акта. Ця обставина підтверджується порталом Верховної Ради України. Булатов Д.С. відмовився з цього приводу проводити службове розслідування та притягувати винних осіб до дисциплінарної відповідальності.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 03.03.2012 у справі №2а-17968/11/2670 на мою вимогу були визнані нечинними настанови п.2 Порядку присвоєння кваліфікаційних категорій спортивним суддям, затвердженого наказом Мінсім’ямолодьспорт від 31.05.2010 №1518. Державна служба молоді та спорту України відмовилась виконувати це судове рішення, і користувалась положеннями, які суд визнав незаконними, аж до прийняття нового нормативно-правового акта. Ця обставина підтверджується порталом Верховної Ради України. Булатов Д.С. відмовився з цього приводу проводити службове розслідування та притягувати винних осіб до дисциплінарної відповідальності.

Більш того, 16.07.2013 Мінмолодьспорт наказом №31 затвердив новий Порядок присвоєння кваліфікаційних категорій спортивним суддям, який замість того, щоби, нарешті, врегулювати порядок атестації спортивних суддів та присвоєння їм кваліфікаційних категорій, переклав ці повноваження на невизначене коло громадських організацій, та ще й встановивши права та обов’язки цих громадських організацій, що прямо суперечить Конституції України та Закону України «Про громадські об’єднання». На пропозицію привести цей «Порядок…» у відповідність із Конституцією та законами України Булатов Д.С. відповів відмовою.

Окрім того, Булатов Д.С. продовжує практику переказів коштів державного бюджету на рахунки фіктивних фірм.

Так, наприклад, Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 №294 затверджено «Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки громадських організацій фізкультурно-спортивного спрямування», згідно з яким Міністерство молоді та спорту України надає фінансову підтримку, зокрема, авіаційно-спортивним та аероклубам Товариства сприяння обороні України. Аналогічні постанови КМУ приймались і в попередні роки.  Згідно з цією та попередніми постановами КМУ бюджетні кошти спрямовувались на утримання авіаційно-спортивних   клубів  Товариства  сприяння обороні України (заробітна плата працівників,  комунальні  послуги та  оплата енергоносіїв,  банківські послуги) і на здійснення ними спортивних  заходів загальнодержавного  рівня.

З метою привласнення коштів державного бюджету службові особи центрального органу виконавчої влади у сфері фізичної культури та спорту вступили в змову з заступником голови Товариства сприяння обороні України (надалі за текстом ТСОУ) Грибановим В.М. та впродовж тривалого часу переказували суми фінансової підтримки організаціям, що мають ознаки фіктивності.

Зокрема, на подання Грибанова В.М. Мінмолодьспорт та його попередниками здійснювались перекази коштів Черкаському АСК ТСОУ, код ЄДРПОУ 14200783. У той час як Черкаський АСК ТСОУ насправді припинив свою діяльність ще наприкінці 90-х років минулого століття. Наразі від цього закладу залишилась лише печатка та рахунок у банку, якими Грибанов В.М. та співробітники Мінмолодьспорт користуються для зняття готівкою бюджетних коштів.

Аналогічним чином за рахунок коштів державного фінансувався Дніпропетровський АСК ТСОУ, який припинив свою діяльність у середині 2000-х років і наразі перебуває в стадії банкрутства.

Окрім того, з метою розкрадання коштів державного бюджету Грибановим В.М. була зареєстрована фіктивна фірма під назвою Організація об’єднання громадян «Центральний аероклуб Товариства сприяння обороні України», код ЄДРПОУ 35772380. Ця назва імітує найменування Підприємства об’єднання громадян «Центральний аероклуб Товариства сприяння обороні України ім. О.К.Антонова», код ЄДРПОУ 2725836, але до останнього не має жодного відношення, ніякої діяльності не веде, аероклубом не є й не має на балансі навіть письмового столу. ООГ «Центральний аероклуб Товариства сприяння обороні України», код ЄДРПОУ 35772380, — це фіктивна фірма, яка на подання Грибанова В.М. систематично одержує кошти державного бюджету замість Центрального аероклубу Товариства сприяння обороні України ім. О.К.Антонова, код ЄДРПОУ 2725836. При цьому Грибанов В.М. тривалий час рахувався керівником обох юридичних осіб – і справжнього Центрального аероклубу Товариства обороні України ім. О.К.Антонова, код ЄДРПОУ 2725836, від імені якого Грибанов В.М. клопотався про звільнення аеродрому від сплати податку на землю, і фіктивного «Центрального аероклубу Товариства сприяння обороні України», код ЄДРПОУ 35772380, реквізити якого Грибанов В.М. подає для одержання коштів державного бюджету. У такий спосіб лише завдяки створенню фіктивної фірми під назвою «Центральний аероклуб Товариства сприяння обороні України», код ЄДРПОУ 35772380, було вкрадено понад 2 млн. грн.

У зв’язку з викладеним я неодноразово – усно під час особистого спілкування та письмово – звертався до міністра молоді та спорту України Булатова Д.С. з проханням виконати зазначені судові рішення, припинити розкрадання коштів державного бюджету й зупинити грошові побори зі спортсменів. Булатов Д.С. не тільки відмовився це зробити, але й призначив «смотрящєго», якому спортсмени  мають платити гроші за право брати участь у державних заходах з парашутного спорту. А саме: 12 травня 2014 року я був запрошений до Мінмолодьспорт на нараду, скликану з приводу моїх вимог припинити грошові побори зі спортсменів.

На цій нараді заступник міністра Підгрушна О.М. та заступник міністра-керівник апарату Гоцул І.Є. представили «смотрящєго» по парашутному спорту – депутата Харківської обласної ради від Партії Регіонів Шаповалова О.В., який під час подій на Майдані фінансував «тітушек» і розповсюджував футболки з написом «Беркут» і який є керівником тієї самої громадської організації ФПСУ, що зареєстрована по підроблених документах. Не зважаючи на те, що ця громадська організація ніким не визнана в якості спортивної федерації, не має статусу національної й навіть не має договору про співпрацю з Мінмолодьспорт, а щодо її службових осіб відкрито кримінальне провадження за ознаками шахрайства, Булатов Д.С. оголосив, що  участь у державних заходах з парашутного спорту, які проводяться від імені України, можуть брати лише ті спортсмени, які вступили в ФПСУ та надали платіжний документ на сплату ФПСУ безповоротної фінансової допомоги.

Оскільки спортсмени, що виступають у дисципліні «парашутне багатоборство» відмовились платити гроші, Булатов Д.С. своїм наказом скасував цю дисципліну, яка є основою військово-патріотичного виховання молоді, й заборонив проводити в Україні будь-які заходи з парашутного багатоборства. У зв’язку з цим я звертався по роз’яснення до заступника міністра Підгрушної О.М., яка курує неолімпійські види спорту, Підгрушна О.М. повідомила, що завізувала цей наказ тому, що його не читала, оскільки не розуміється на правових засадах спортивної діяльності.

Також повідомляю, що описані вище приклади розкрадання коштів державного бюджету, підробки документів і вимагання грошей зі спортсменів добре відомі Урядовому уповноваженому з питань антикорупційної політики Чорновол Т.М., яка свого часу навіть оприлюднювала їх в своїх публікаціях. Тим не менш, Чорновол Т.М. відмовилась вживати заходи в межах своєї компетенції для відновлення законності в діяльності Мінмолодьспорт, оскільки на її вимогу Булатов Д.С. безкоштовно влаштував дітей Чорновол Т.М. в літній табір. Тим самим Чорновол Т.М. скоїла корупційне правопорушення, отримавши неправомірну вигоду від особи, яку вона має контролювати.

БОЙКО В.М.»

До речі, прискіпливий читач може поставити цілком закономірне запитання: а яка ж реакція на те, що коїться в Мінмолодьспорт, з боку Генеральної прокуратури України? Де ж обіцяна новопризначеним Генпрокурором Яремою боротьба з корупцією? Які заходи Генпрокуратура вживає для повернення до державного бюджету вкрадених грошей? О-о-о, з цього приводу також була судова справа, яку я виграв у всіх трьох інстанціях. Суд зобов’язав Генпрокуратуру розглянути по суті численні факти порушення законності в центральному органі виконавчої влади у сфері фізичної культури та спорту. І знаєте, як підлеглі Яреми виконали цю постанову Окружного адміністративного суду м.Києва у справі №2а-19541/11/2670? – Вони переслали скаргу на розгляд самому Булатову. Браво, Віталіє Григоровичу!

(далі буде)

Володимир БОЙКО, спеціально для «ОРД»

Початок статті:

http://ord-ua.com/2014/06/26/maroderi-molodi-ta-sportu-/

http://ord-ua.com/2014/07/01/maroderi-molodi-ta-sportu–2/