14 червня о 16 год. 31 хв. прес-служба Президента України порадувала громадян України та світову спільноту повідомленням про процесуальне керівництво Петром Порошенком діяльністю слідчих СБУ і Генеральної прокуратури. Є всі підстави вважати, що це феєричне повідомлення написав Святослав Цеголко, до 10 червня – журналіст «5-го каналу», наразі – прес-секретар Президента. А приводом для такої непересічної події став скандал з прибуттям у Дніпропетровськ такого собі Георгія Ярошенка, «смотрящєго по таможнє» від Наливайченка.
Про цю скандальну історію, зустріч Ярошенка з бізнесменами, а також реакцію керівництва Дніпропетровської області на приїзд «смотрящєго», миттєво повідали практично всі ЗМІ України:
Особливої пікантності ситуації надала та обставина, що Ярошенко є активістом партії «УДАР» й правою рукою народного депутата від цієї партії Валерія Іщенка. А партія «УДАР», як відомо, є найближчим союзником і політичною опорою Петра Порошенка. З чого можна зробити висновок, що хазяїн і спонсор «УДАРУ» Дмитро Фірташ, коли недавно зустрічався з Порошенком у Відні, забув попередити майбутнього Президента України, що «УДАР» — це суто шахрайський проект, покликаний завести у владу людей на кшталт Ярошенка, Іщенка та Кличка-старшого.
Президентське прозріння трапилось раптово й виплеснулось на офіційному веб-сайті глави держави у вигляді ось такого повідомлення (http://president.gov.ua/news/30515.html ):
«Президент України Петро Порошенко дав доручення голові Служби безпеки України та Генеральному прокурору провести і протягом доби доповісти про результати розслідування щодо осіб, які від імені голови СБУ в м. Дніпропетровську вчиняли дії, що підпадають під статтю Кримінального кодексу».
Оскільки президентський сайт не надає читачам можливості коментувати новини, хочемо з такої нагоди звернутись до прес-секретаря Президента Святослава Цеголка.
Шановний Святославе Петровичу.
Є випадки, коли прес-секретарю краще спочатку думати, а потім вже сідати за клавіатуру. Звісно, ми всі знаємо, що Генеральний прокурор України вважається домашнім цуциком глави Адміністрації Президента й покликаний обслуговувати будь-які забаганки монарших осіб, а також їх чад, домочадців і коханок. Але про це зовсім не обов’язково писати на офіційній сторінці глави держави.
Я не думаю, що Петро Олексійович, маючи таких «професіоналів» навколо себе, довго протримається в президентському кріслі. Тим не менш, Святославе, якщо вже Ви потрапили на посаду президентського прес-секретаря, дуже рекомендую вивчити напам’ять статтю 106 Конституції України, де перераховані всі функціональні повноваження глави держави. Запевняю, що ні за яких обставин Президент України не може давати доручень Генеральному прокуророві, який (три рази «хі-хі») підпорядкований лише закону й підзвітний тільки Верховній Раді.
Я вже не кажу про те, що зараз в Україні немає Генерального прокурора й всі очікують, кандидатуру якого саме негідника внесе до парламенту Новообраний. Наразі є лише виконуючий обов’язки Генерального прокурора України. І якщо прес-секретар Президента не розуміє різниці, то його треба терміново позбавити можливості дописувати на сайті очільника держави.
Наступне запитання: про яке таке «розслідування» йдеться в офіційному повідомленні й згідно з яким законом воно проводитиметься? Можливо, Святослав про це чує вперше, але, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, будь-який державний посадовець (рівно як і орган державного управління чи місцевого самоврядування) має діяти виключно в межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією й законами України. Іншими словами: якщо на звичайного громадянина поширюється правило «дозволено все, що не заборонено законом», то на чиновника (зокрема – на Президента, Генерального прокурора чи голову СБУ) поширюється правило: «дозволено лише те, що прямо прописано в законі й лише відповідно до встановленої законом процедури».
Судячи з того, що кількома словами пізніше Цеголко згадує «Кримінальний кодекс» (замість «Кримінальний кодекс України» — саме так, Святославе, пишуть грамотні люди), то йдеться про досудове розслідування, передбачене кримінально-процесуальним законом. А тепер прошу прес-секретаря Президента України пояснити, яке відношення його шеф має до будь-якого кримінального провадження й на підставі чого вимагає звіту про результати досудового розслідування? Та ще й встановлює строки…
Якщо громадянин Порошенко так стурбований повідомленнями ЗМІ про приїзд у Дніпропетровськ «смотрящєго по таможнє», то він може ініціювати досудове розслідування лише в один спосіб – той, який передбачений статтею 55 КПК України. Тобто шляхом подання заяви про кримінальне правопорушення у відділ міліції того району м.Дніпропетровськ, на території якого «смотрящій» проводив зібрання підприємців. Впродовж доби слідчий має внести цю заяву в Єдиний реєстр досудових розслідувань, впродовж наступних 7 днів – допитати заявника Порошенка, інших осіб та або прийняти процесуальне рішення про закриття кримінального провадження, або продовжити слідчі дії. При цьому у випадку, якщо слідчий не прореагує на заяву про кримінальне правопорушення або безпідставно закриє провадження, громадянин Порошенко не позбавлений права оскаржити дії чи бездіяльність слідчого у відповідний районний суд м.Дніпропетровська.
Я не думаю, що в країні є люди, які плекають ілюзії на предмет правосвідомості Петра Олексійовича. Дуже пам’ятними в цьому сенсі є ті кілька місяців 2005 року, коли Порошенко перебував на посаді секретаря Ради національної безпеки та оборони України й вирішив підгребти під себе всю судову систему держави. Для цього в РНБОУ було створене аж ціле Управління з питань «реформування» судової гілки влади, на чолі якого Петро Олексійович призначив такого собі Валерія Наумовича Івченка.
Дозволю собі розлогу цитату зі своєї давньої статтю про цей період у житті нинішнього Арбітра Нації ( http://ord-ua.com/2012/05/10/bezcinne-pravosuddya/ )
«Але справжній бум з продажу посад у судах розпочався невдовзі після перемоги «помаранчевої революції». Вища рада юстиції була хутенько відсунута від грошових потоків, а папірці з портретами американських президентів зашаруділи спочатку в Секретаріаті РНБОУ, а згодом – у Секретаріаті Президента.
Зараз вже призабулась постать Валерія Наумовича Івченка, а, між тим, у 2005 році він вважався головним уповноваженим по збору грошей, будучи начальником управління РНБОУ, якому «народний президент» Ющенко доручив керувати реформуванням судової гілки влади в Україні. Процарював Івченко недовго, але його біографія варта того, щоби відтворити найбільш кричущі її етапи.
Скільки разів цей самий Івченко притягувався до кримінальної відповідальності – годі й порахувати. Оскільки вперше з практичним застосуванням Кримінального кодексу цей герой «помаранчевої революції» ознайомився ще в листопаді далекого 1993 року завдяки зусиллям Черкаського управління по боротьбі з організованою злочинністю. На той момент Валерій Наумович очолював фірму «Економ-Інвест» і займався незаконними валютними операціями без відповідної ліцензії Нацбанку. Яким чином Івченку вдалося «домовитися» з правоохоронцями – історія умовчує, але кримінальна справа пилилася в міліції доти, доки в 2001 році не був ухвалений новий Кримінальний кодекс з декриміналізацією скоєного Івченком злочину.
Через п’ять років, у квітні 1998 року, черкаські УБОЗівці знову порушили проти Івченка кримінальну справу. На цей раз – за шахрайство з фінансовими ресурсами. Як виявилося, за три роки до того, в квітні 1995 року, Івченко під договір з Управлінням капітального ремонту отримав в обласній дирекції «Укрсоцбанку» кредит в сумі 535,5 тисяч грн. начебто для будівництва житла для черкащан. Кредит, звісно, повернутий не був. Після чого з’ясувалося, що Івченко, оформлюючи кредитну угоду, надав у банк завідомо брехливу інформацію про наявність в очолюваної ним фірми майна, яке передавалося в заставу. Втім, і ця кримінальна справа якимсь чином була закрита за відсутністю в діях Івченка складу злочину.
Одначе того ж року фортуна повернулася до Валерія Наумовича, який вже обіймав посаду в.о. генерального директора Науково-виробничого об’єднання «Ротор», м’яким місцем і він був засуджений за статтею 167 КК України в минулій редакції (службова недбалість), оскільки ніяк не міг пояснити, куди ж поділися товарно-матеріальні цінності ввіреного йому підприємства.
Попри судимість, у подальшому Валерій Івченко пересів у крісло генерального директора розташованого в Черкасах Державного науково-виробничого підприємства «Зброя України» («ЗУБР»). Зрозуміло, що нові кримінальні справи не забарилися. Так, у жовтні 1998 року проти Івченка була порушено аж дві кримінальних справи: одна за те, що він за державні кошти придбавав для «ЗУБРа» в своєї фірми «Економ-Інвест» матеріали за завищеними цінами. Друга – за крадіжку з каси підприємства 3857грн.
Наступного, 1999 року, він був притягнутий до кримінальної відповідальності ще по одному епізоду. Як було встановлено слідством, у 1997 році Івченко, працюючи на «Роторі», продав якомусь директорові приватної фірми «Термінал» Архопову належний НВО мазут на суму майже 13 тис. грн., які розчинилися в невідомому напрямі.
Зрозуміло, що на посаді гендиректора «ЗУБРа» Івченко також затримався недовго. Але сумував він з того не дуже, швидко знайшовши не менш ласу ділянку роботу. Тому наступні кримінальні справи порушувалися проти Івченка вже як арбітражного керуючого. Щоправда, за законом, арбітражними керуючими можуть призначатися лише особи, що мають вищу юридичну або економічну освіту. Ані тієї, ані тієї Валерій Наумович отримати так і не спромігся, що, втім, не завадило йому вказувати в анкетних даних, що начебто в 1998 році він одержав диплом Національної юридичної академії ім.Ярослава Мудрого. Правда ж полягає в тому, що, провчившись к тій академії 2 роки, Івченко був відрахований у 1998 році за невиконання навчального плану. Але, як бачимо, це ніяк не позначилося на юридичній кар’єрі Валерія Наумовича, який пройшов трудовий шлях від арбітражного керуючого до начальника Управління РНБОУ з липовою довідкою про вищу юридичну освіту.
А шлях це був усипаний аж ніяк не трояндами. Так, лише в 2002 році проти Івченка кримінальні справи порушувалися тричі: за шахрайство з фінансами сільськогосподарського кооперативу «Зоря» з м.Умань, за крадіжку коштів ТОВ «Національна юридична компанія» з м.Черкас і за замах на розкрадання майна Державного акціонерної компанії «Хліб України».
Ще одна кримінальна справа була порушена проти Івченка в жовтні 2003 року Генеральною прокуратурою України за підробку документів, якими вдалося ввести в оману господарський суд Кіровоградської області та незаконно стягнути з Українського республіканського творчо-виробничого центру «Сігма» 6 млн. грн. Ця справа, передана Генпрокуратурою для проведення досудового слідства в прокуратуру м.Кіровограда, була закрита за досить дивних обставин і довгий час перебувала без руху в Генеральній прокуратурі України, куди її витребували для перевірки…
Зрозуміло, що кращого реформатора судової гілки влади в Україні годі було й шукати. Але після того, як автор цих рядків восени 2005 року оприлюднив біографію Івченка, Генеральна прокуратура України відновила провадження в кримінальній справі проти тепер вже начальника Управління РНБОУ, а сам Валерій Наумович був оголошений у розшук. Через що українські судді залишились безнаглядними й навіть стали отримувати призначення на посади безкоштовно».
Тож щодо правосвідомості нинішнього Президента питань не виникає. Але все ж таки хочеться вірити, що за ті дев’ять років, що сплинули, Петро Олексійович став якщо не розумнішим, то, принаймні, мудрішим. А мудрі люди, якщо навіть і дають незаконні вказівки в.о.Генпрокурора та грубо порушують настанови Кримінального процесуального кодексу України, то, принаймні, не повідомляють про це на офіційному сайті.
Втім, мудрі люди також ніколи б не написали й фразу «вчиняли дії, що підпадають під статтю Кримінального кодексу». Бо, по-перше, дії не можуть «підпадати під статтю» – вони можуть містити ознаки злочину, передбаченого тією чи іншою статтю КК України. Тож, Святославе, якщо Ви вже погодилися на посаду прес-секретаря Президента, Вам варто відвикати від жаргону торговок з Троєщинського ринку й звикати до грамотних формулювань. А, по-друге, до повноважень ані Президента України, ані його вірного прес-секретаря аж ніяк не належить кримінально-правова оцінка дій чи бездіяльності громадян. Думати з приводу вояжу «смотряєщего» в Дніпропетровськ і Порошенко, і Цеголко можуть все, що завгодно. Але висловлювати свої оцінки та кримінально-правові кваліфікації – категорично ні.
Володимир БОЙКО, спеціально для «ОРД»
39 ответов
Дякую, Володимире!
глибока подяка за змогу читати ваш1 статт1, володю
Браво — детский мат!
Только знает ли пан Цеголко, что это не относится к “гроссмейстерскому поведению” панов с печерских холмов: что ни шаг, то — мат?
Пане Бойко, а де ж Ви, такий розумний, були до обрання “новообраного” зі всим оцим та іншим? Чи Ви тоді були “мудрим”? Може Ви щось і писали, чи говорили, але так тихосенько, що й не чутно було, а необхідно ж було кричати!!! Проте — ще не вечір!
Все по делу.
Пане Володимиру ! Шолупонь, яку українці десятиками років тупо приводят др влади, далека від нюансів про які Ви написали. Для них це дуже заумно. Це звичайні розумово відсталі пристосуванці, які приходят др влади, що б обкрадати український народ. Свіжий приклад : Відправили без розвідки літак на аеродром , який контролюється найманцями. В результаті 50 трупів.
Дякуємо! Тільки до Порошенка не дійде, цьому БИКу Бог не надав державного розуму. Він далеко від Івченка не відійшов в них спільна справа. І все він знав і знає про “смотряшего” а понти гнать то треба.
Пану Цеголку!
Просимо Вас передати запрошення пану Президенту України відвідати перехід на станції метро “Позняки”, що веде до виходу на зупинку трамвая №8. У цьому переході за один раз можна побачити всі проблеми, які отсанніми роками терроризують громадян України.
У переході, в антисанітарних умовах вже не тільки торгують овочами та іншими травками, ковбасою, молочними продуктами, сигаретами тощо, а вже розпочато варіння кукурудзи, сосисо, випікання біляшів та здоби.
Для цього всього наші та кавказькі бізнесмени звісно що крадуть електроенергію та інші енергоносії.
Керівництво району “осліпло”, менти (інакше їх називати не можу) тільки й займаються тим, що знімають частині своєї податі..
Ось саме за таких умов і народжуються террористи: спочатку накопичують за рахунок краденого гроші, а потім на них купують всяку нечисть яка зі броєю в руках стріляє в мирне населення…
Ось вам тема для засідання РНБО. Саме так, бандюк Янукович починав із невеликої крадіжки та насилля…
З повагою, громадяни України, мешканці району “Позняки” м. Києва
Кілька днів тому в.о. Генпрокурора України Михницький на прес-конференції у відповідь на запитання про інцидент навколо блокування Київської міської прокуратури заявив: “У нас компромеНтуючих матеріалів на Герасим’юка немає”. Не знайде Михницький компромеНтуючих матеріалів і на Ярошенка, і на Іщенка. Про який лікнеп говорить Володмир Бойко? Це банда, яка за допомогою Майдану зуміла відсунути від годівниці іншу банду, тупа, неосвічена, але яка дуже добре навчена, як і попередня, красти і прикривати злочини.
Вот один из комментариев под статьёй двухлетней давности. Мысли, высказанные неким Урядником ни чуть не потеряли своей актуальности. На манеже всё те же, теперь только с войной вместо нормальных рабочих мест. Започём опиум для народа?
Урядник,10.05.2012,7:33
В Украине нравственный кризис, растрачены духовные ценности. В обществе нет моральных авторитетов. Все политики, если еще не превратились в одинаково безнравственных личностей, то не за горами то время. Получение нормальной работы для моих близких стало несбыточной мечтой. В суде женщина — судья назвала моего друга — свиньей. Другая судья в ходе рассмотрения гражданского дела ТРИЖДЫ повышала расценки за положительное решение судебного спора. Это ли не показатель абсолютной беззубости СБУ и МВД!? Судьи начисто лишены какого-либо страха за принимаемые преподношения, забывая изречение древних, что «Богов впервые в мире создал страх». (Primus in orbe deos fecit timor). Технические секретари судов, прокуратур разговаривают с тобой, не отрывая взгляда от компьютеров. Нас давят со всех сторон, а мы молчим. Посмотрите, как общаются с простыми гражданами не только судьи, прокуроры, но и региональные руководители. Мы же сами всех их завели в кабинеты и доверили им власть. Мы сами дали право, в первую очередь, «слугам народа» распоряжаться нашей жизнью. И не стоит теперь обижаться на них, а только на себя самих. Как долго еще будем лицезреть этих горе руководителей, политиков, судьей, не знаю. Неужели мы превращаемся в стадо животных? Неужели, по-прежнему, правдивы слова помещика Собакевича, вложенные в его уста нашим великим земляком Н. В. Гоголем: «Я их знаю всех: это все мошенники, весь город там такой: мошенник на мошеннике сидит и мошенником погоняет. Все христопродавцы. Один там только и есть порядочный человек: прокурор; да и тот, если сказать правду, свинья»?
Всі свідомі люди повинні зрозуміти, якщо небудуть прийняті реальні закони і розроблені механізми цивілізованого дострокового відкликання Президента і нардепів то третього майдану держава Україна не переживе, вона просто розпадеться на дрібні частки, чого так неможуть дочекатися наші сусіди. Перший майдан започаткував розлад Сходу і Заходу, після друго втратили Крим і Донбас під питанням. ТТретій майдан на можна допустити — вилами держави не побудуєш. Однак 13.06.2014 збили літак а 16.06.2014 лише збирають РНБО.Хто і як керує і куди ідем? Просто цю київську шолупень знаю із середини і нічого від них хорошого постим українцям як на сході так і на заході чекати немає.
Думаю, кто-то из посетителей сайта читал прошлогоднюю книжечку Лины Костенко ЗАПИСКИ УКРАИНСКОГО САМАШЕДШОГО… И уверен, что не читали её ни Гарант, ни Махницкий, ни Кличко, ни Цеголко …
А теперь жизнь продолжает писать эту книгу: главу за главой, день за днём, и каждый раз что-то новое в теме САМАШЕСТВИЯ этой странной страны.
Да доколе ж!??
Бойкщ — спасибо.
Володымыр Маркович, вот Вы пишете, типа, за 9-ть лет, типа, должен стать мудришым. Оно то конечно так, я с Вами полностю согласен, вот тока как Вы сами думаете, Петр Порошенко за эти 9 лет скока раз задумывался об УПК Украины? Вы тока не обижайтесь, я Вам один умный вещъ скажу: президент Украины имеет полную безнаказанность, а потому чувак или чувиха, которые баллотируютца на президента, т.е. стремятся к полной безнаказанности, априори не могут быть мудрыми.
ПРОШУ ЗАМЕТИТЬ КАК ЛОВКО В ТЕКСТЕ ПОДМЕНИЛИ НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАИНЫ — ИЩЕНКО ВАЛЕРИЯ АЛЕКСАНДРОВИЧА НА ИВЧЕНКО ВАЛЕРИЯ НАУМОВИЧА ! ДАЛЬШЕ ИДЁТ ОПИСАНИЕ ДЛИННОЙ КРИМИНАЛЬНОЙ БИОГРАФИИ ГРАЖДАНИНА ИВЧЕНКО , КОТОРЫЙ НЕ ИМЕЕТ НИКАКОГО ОТНОШЕНИЯ К ПАРТИИ УДАР 😉 СТЫДНО ПРИМЕНЯТЬ ТАКИЕ ОЧЕВИДНЫЕ ГРЯЗНЫЕ ТЕХНОЛОГИИ …
Владимир, большое спасибо за статью и правду , которую Вы рассказываете нам .Пресс-служба президента не должна допускать такие юридические казусы…Это не статья в журнале и не телевизионная передача .Теперь немного о главном…О киевской новой власти…Говорили , что это проект… Говорили -чей проект … Говорили и называли имена кандидатов в депутаты, которые замаскировались под названия других партий , а на самом деле, это люди Черновецкого…Не забываем за то, что амбиции у этой партии были выше…Хорошо , что еще на Киеве остановилась… В итоге -21 депутат от этой партии — имеют родственные отношения с политиками , певцами и прочими…Это что -они так хотят заботится об УКРАИНЕ и ее народе, что депутатство передается у нас уже по наследству? Как и “заработанные непосильным трудом “деньги?Обидно, что гражданское общество у нас в стране переросло политиков , а доступа к власти оно не имеет , так как везде правят деньги.
очень интересно, когда журналист ( а журналист ли ?) учит президента уголовно-процессуальному праву ! Кем считает себя этот Бойко ? Сразу видно для читателя- статья заказана и бабки получены
Ели президент несёт херню, то нету разницы кто ему скажет, шобы он бросил херню нести. Не, ну канечно не каждый может такое сказать президенту, патамушта у некоторыхязык в опе президента и это обстоятельство не даёт возможности внятно сказать президенту слова по существу.
Шр касаетца получения бабок паном Бойко, то этта очень интересный момент. Кто же дал заказ пану Бойко за статью против российского бизнесмена Порошенко?
Бойко — умница!!! Мне, как бывшему прокурору, каждая его статья как личный подарок по сути, по изложение и по юридических нюансах!:-) Получаю удовольствие от чтения и от ума пишущего… БРАВО, БОЙКО!!!
Для какой разницы!!! Перечитай бовдур еще три раза, за полномочия Президента и может быть ты тогда поймешь для чего это Владимир написал, явно не для таких как ты(((
Ким би не був Володимир Бойко, але стаття написана на високому професійному рівні перш за все з юридичної точки зору. Гадаю, шановний пан Святослав має здоровий глузд, тому не сприйме такий лікнеп як особисту образу і в подальшому буде більш обережним відносно юридичних термінів. От!
Пане Володимир — завжди із задоволенням читаю Ваші статті, але в даному випадку якесь “гавномєтаніє”. По-перше, яку юридичну силу має повідомлення прес-секретаря навіть на сайті Президента? Напевно таку саму, як і Ваша стаття. З іншого боку повідомлення вже само по собі містить інформацію про скоєння злочину, яку заінтересований райвідділ може черпати хоч із заяв громадян, хоч із агентурних повідомлень, хоч із газет, а хоч на сайті Президента і приймати все це до провадження. Я, на жаль, не був свідком того, як Президент давав вказівки голові “брєлочників” та ген-прокурвору, але допускаю що це могло бути у формі усного повідомлення громадянина України посадовій особі про скоєння злочину. Будь-який вуйко (теоретично) може прийти до ген-прокурвора (чи шефа “брєлочників”) і розказати йому про те, як у них в селі вкрали корову. При цьому гримнути кулаком по столі і вимагати, щоб той це діло негайно розслідував і доповів йому про це завтра. Тут уже питання, чи будуть великі начальники доповідати чи ні. Офіційно чи не дуже. Журналіст Цеголко, не маючи юридичної освіти, дав на сайт інфу виходячи із власних оціночних суджень по тим темам про які він чув краєм вуха (чув дзвін та незнає де він) ну відповідно накосячив, стараючись лизнути шефу простату (це вже, вибачте, моє оціночне судження). Нічого страшного не сталося, щоб такий зубр як Ви опускалися до таких статтей. Напишіть щось цікаве. Наперед вдячний. З повагою
Больше всего ВВП обидело, что Дещица всему миру сказал кто есть Путин.
“Сейчас весь мир засел за словари, чтобы понять, что означает “х.. ло”.
В данной истории об очевидной причастности Наливайченко свидетельствует тот факт, что брокера были собраны по приглашению (указанию) местных тружеников СбУ. Вторым косвенным свидетельством полномочий нового кассира является то, что они были подтверждены высокопоставленным знакомым ментом Корбана. И наконец, третье: весьма мала вероятность, что Ярошенко пошел бы на такое не имея на то благословение партийной и СБУ верхушки. Не рассчитывали они, что так сразу взорвется под фронтовыми парами днепропетровский облсекретариат. Так что ничего не поменялось с приходом нового президента. Самое смешное, что общественность удовлетворилась результатами “расследования”, который главный преступник проводил в свой же адрес.
Народ! А кто такой Антон Геращенко? Он бывший милиционер? А может быть военный? Или представитель спецслужб? Да вроде нет. А как этот не компетентный человек может быть советником и.о министра мвд? Хотя чего удивлятся — и.о. минситра ж тоже не компетентен в этой теме ваще. Геращенко прославился ранее умением отжимать мелкий бизнес и недвижимость, аля голимый рейдер. Вот такие советники щаз в АТО. Ребята, да когда же там профи будут в конеце концов? Что это за лохи чего то комментируют??? Пока такие лохи рулят, будет куча жертв не нужных в АТО. Может пора их заменить на профи, если такие есть в Украине….
Полезная статья думающего автора. Но посмотрим в корень проблем.На днях профессор Мусияка, комментируя обращение «до Верховної Ради України 12 знаних науковців-конституціоналістів, які стверджують, що створена ВР Тимчасова спеціальна комісія з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Конституції України виявилася нездатною виконати своє завдання, сказал: « Ми, група науковців, пропонуємо взяти за основу той текст (хотелось бы увидеть и прочитать этот текст – авт.), що ми розробили. Більш того, я все-таки маю надію, що суб’єктом законодавчої ініціативи буде не Кабмін і навіть не ВР у цьому складі. Ця ВР, що повністю дискредитувала себе, приймаючи антиконституційні закони, взагалі не має ніякого морального права чіпати Конституцію, бути хоч якось дотичною до основного закону. Ми, правники, це розуміємо. Але в суспільстві ще немає розуміння того, що Конституція — це уособлення суспільного договору між сувереном (українським народом) і державною владою. Слід постійно пояснювати народу, що він і лише він є господарем своєї країни».
По моему мнению, именно такие науковці, как г-н Мусияка, создав Конституцию 1996 года, лишили народ главного – возможностей реального и повседневного контроля за властью, за работой конкретного чиновника, оставив ему единственный «демократический механизм» — право раз в пять лет проголосовать за «новую» власть. И надо прямо сказать, что Майданы и сегодняшние события в Украине – прямое следствие того, какую Конституцию подготовили «науковці» и приняли депутаты ВР в 1996 году. Конституция 1996 года заложила такую систему государственного управления в Украине, где из цепи обратной связи в системе управления государством был исключен народ, тот самый суверен, о котором теперь говорит и вроде бы печется г-н Мусияка – один из творцов Конституции 1996 года. Результат этого – и коррупция в стране — в силу неподконтрольности чиновников рядовым гражданам, и Майдан-2009 и лозунг «Достали!» на Майдане-2014 и все последующие события.
К примеру, «науковці-конституціоналісти» той же Литвы, почему-то записали в тексте своей Конституции следующее: «Статья 73 Жалобы граждан относительно злоупотреблений или бюрократизма со стороны государственных должностных лиц (за исключением судей) и должностных лиц самоуправлений рассматриваются контролерами Сейма. Они вправе вносить предложения в суд об освобождении виновных должностных лиц от занимаемых должностей.
Полномочия контролеров Сейма устанавливаются законом.
В случае необходимости Сейм создает и другие институты контроля. Их система и полномочия устанавливаются законом».
Этим литовские «науковці-конституціоналісти» дали конституционный механизм народу Литвы, такому же самому «суверену» в своей стране, о котором у нас только говорит г-н Мусияка, возможность воздействовать на свое чиновничество реально, постоянно и на всех уровнях, а не от выборов до выборов. Кроме этого, в Конституции Литвы есть и такая глава: «ГЛАВА XII ГОСУДАРСТВЕННЫЙ КОНТРОЛЬ Статья 133 Система государственного контроля и его полномочия устанавливаются законом. Руководство государственным контролем осуществляется Государственным контролером, который сроком на пять лет по представлению Президента Республики назначается Сеймом.
Государственный контролер, приступая к исполнению обязанностей, приносит присягу. Присяга устанавливается законом.
Статья 134 Государственный контроль осуществляет надзор за законностью управления государственным имуществом и его использования и за исполнением государственного бюджета.
Государственный контролер представляет в Сейм заключение о годовом отчете об исполнении бюджета….».
Такой главы или раздела нет в Конституции Украины, к сожалению.
Г-н Мусияка говорит: «…Конституція — це уособлення суспільного договору між сувереном (українським народом) і державною владою. Слід постійно пояснювати народу, що він і лише він є господарем своєї країни». Отвечу г-ну Мусияке – «пояснювати народу те, що він господар у своїй країні» треба, однако… Однако лучше, если бы г-н Мусияка и К, дали народу, то бишь «господарю», и прописали в Основном законе страны конституционный механизм для практической реализации этим самым народом своих прав в отношениях с чиновничьим аппаратом – слугами народа, это было бы вполне демократично, по-европейски, а главное – грамотно с т.з. теории управления.
читаю комментарии и умиляюсь. вы как дети малые. неужели кто-то всерьёз верил предвыборным обещаниям очередной украинской партии или обещаниям очередного одобренного за рубежом политика? такие слова как “люстрация”, “коррупция”, “борьба с уклонением от уплаты налогов” не сходят с первых полос прессы только в период предвыборной гонки и присутствуют, снова и снова, в текстах каждой политпартии и кандидатов от неё. автор статьи отличился в очередной раз своей политической недальновидностью. ведь всем давно понятно, что настоящим врагом Украины являются русские (особенно из числа украинских граждан) и коротышка Путин в роли их предводителя. вот с кем должно бороться всё прогрессивное человечество. вы ещё начните фантазировать, выбрали ли Витю Януковича на второй срок голосами более 50% избирателей, если бы он подписал договор об ассоциации с ЕС, а не стал задавать глупые вопросы об источниках финансирования реформ и взятых по этому договору на себя обязательствах.
Да вроде это ж тот Геращенко, кто был депутатом Харьковского облсовета от социалистов Мороза… А так по Харькову слава за ним тянется как о мошеннике и мздоимце… редкий негодяй…
Пора их Пете гнать всех нах….
Родич, ты же крестьянин из Донецка. Откуда такие сведения о Харькове и славе, которая по нему тянется?
Айтишнык, ты стока слов написал, а выводов в твоих словах нету. И смысла нету.