Проблемна люстрація: коли запрацює Вища Рада Юстиції?

Сьогодні поряд із очищенням судової влади від старих кадрів, які віддано служили на керівних посадах режиму Януковича, відбувається оновлення складу Вищої Ради Юстиції. Саме цей орган відповідальний за процедуру формування судового корпусу. Із обранням його членів, окрім в.о. Президента Олександра Турчинова, уже визначилися на З’їздах адвокатів України та представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ, а також на Всеукраїнській конференції працівників органів прокуратури. До повного завантаження ВРЮ залишилося лише дочекатися рішення позачергового З’їзду суддів України. Однак його проведення й досі залишається під питанням. І ось, чому.

Законодавчі перепони

Нагадаємо, що спроби нашвидкуруч зібрати З’їзд суддів України здійснювалися ще 7 квітня цього року. Ініціаторами такої ідеї стали наближені до юриста режиму Андрія Портнова служителі Феміди. Метою їхньої зустрічі було обрання лояльних до поваленої влади суддів Конституційного суду України, які б могли своїми рішеннями паралізувати виборчий процес, а також – членів ВККС та ВРЮ. Проте, завдяки активності громадськості, їм це не вдалося зробити.

Коли ж З’їзд суддів може зібратися на цілком законних підставах, на жаль, поки що точно не відомо. Адже проблем до і так нелегкої ситуації із проведенням цього зібрання додав «свіжий» закон «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», яким були внесені зміни до ч. 1 ст. 115 закону «Про судоустрій і статус суддів», що ускладнюють організаційний процес. У ній йдеться про те, що «делегати на з’їзд суддів України обираються конференціями суддів загальних судів, конференціями суддів адміністративних та господарських судів у кожній області».

Такий підхід виправданий щодо загальних судів, але жодним чином не підходить для спеціалізованих адміністративних і господарських. Адже вони працюють за округами, кількість яких не співпадає із чисельністю областей. От і виходить, що у деяких регіонах країни працює по одному суду кожної з юрисдикцій, а от у Києві – відразу трьох. Як діяти в такій ситуації, голови рад господарських, адміністративних та загальних судів намагалися з’ясувати у членів Ради Суддів України (РСУ), направивши їм відповідне звернення.

Існує також проблема і з кількісним складом делегатів. Відповідно до нової редакції ч. 1 ст. 115 закону «Про судоустрій і статус суддів», вони обираються на З’їзд за принципом «один делегат від двадцяти суддів». Проте, не в кожному суді працює стільки служителів Феміди. Як бути з тими судами, в яких їх значно менше, на разі, також не відомо. Невирішеним залишається й питання повноважень рад суддів у процесі обрання делегатів на З’їзд.

Внутрішнє розв’язання проблем

Розібратися з усіма цими непорозуміннями узялися на засіданні РСУ. Її члени, виходячи із існуючого до внесення змін до базового суддівського законодавства порядку проведення З’їзду суддів, запропонували низку своїх рекомендацій. Вони наполягали на тому, що РСУ вправі самостійно визначатися з вирішенням існуючих проблем організації роботи найвищого органу суддівського самоврядування, як це зробили представники адвокатури, прокуратури та юридичних вишів.

Такі кроки у 2007 році уже здійснювала РСУ, коли через існування законодавчих прогалин взяла на себе обов’язок призначати суддів на адміністративні посади. Згодом, вони були визнані КСУ неконституційними. «Проте, із прийняття у 2010 році закону «Про судоустрій і статус суддів» ці повноваження все ж таки закріпили за органами суддівського самоврядування. Тож, сьогодні можна вважати тодішні дії РСУ законними», — зазначив голова РСУ Василь Онопенко.

Проте, очільники спеціалізованих рад суддів – Павло Гвоздик та Микола Кобилянський, яких пов’язують із фігурою юриста режиму Януковича Андрія Портнова, виявилися іншої думки. Вони наполягали на тому, що усі ці питання слід вирішувати в законодавчій площині, шляхом внесення напрацьованих суддівським корпусом змін до чинного законодавства. Таким чином, вдасться уникнути дискусій щодо легітимності проведення З’їзду суддів України. Адже будь-який сумнів породжує позови до суду, котрий вправі відмінити прийняті на ньому рішення.

До речі, із такими проблемами уже зіткнулися організатори З’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Не виключено, що подібне трапиться і з проведеним у досить незвичний спосіб З’їздом адвокатів України. Тому у випадку суддів варто діяти без самодіяльності.

Запасний варіант

Спершу члени РСУ не погоджувалися із доводами голів спеціалізованих рад суддів. Адже внесення змін до законодавства у парламенті – дуже тривалий та непевний шлях. Особливо у переддень президентських виборів та наявності військових дій на території України. Через це у визначений термін проведення З’їзду суддів – 19 – 20 червня цей захід може не відбутися. Перенесення його здатне надовго паралізувати роботу ВРЮ. А це негативно позначиться на діяльності усієї гілки судової влади.

Проте, після декілька годинного обговорення спірних питань із організації конференцій суддів, обрання ними делегатів на З’їзд суддів члени РСУ все-таки вирішили відкласти розгляд напрацьованих рекомендацій на тиждень – до 23 травня. Водночас була створена робоча група, до якої увійшли голова РСУ Василь Онопенко, його заступник Раїса Ханова, член РСУ та голова Ради суддів загальних судів України Павло Гвоздик, а також голови рад суддів адміністративних і господарських судів (за їх згодою). Вона має розробити законопроект про внесення змін щодо процедури і способу обрання делегатів на З’їзд суддів України.

Разом з тим РСУ вирішила також підстрахуватися і на випадок неврегулювання цього питання законодавцем розробити відповідні рекомендації для судів та органів суддівського самоврядування щодо процедури проведення З’їзду. Адже час на вирішення важливих для судової системи питань та очищення її від старих кадрів дуже швидко спливає, чим обов’язково скористаються люди режиму Януковича.

Леся Шутко, Центр інформації про права людини