Человек не терпит насилия!

Як Міністерство культури КМДА розформувало

kohantimoff

Визнання очевидної нелегітимності прогнилої контори Попова-Голубченка прийшло, звідки не чекали, – від палкого шанувальника улюблених блатних пісень Партії регіонів.

Свіжий лист Міністерства культури України на адресу предстоятеля Української греко-католицької церкви переконливо довів, що, до яких би ідіотських офіційних документів не привчила країну шайка Віктора Федоровича Януковича, досконалість «крайов нє відіт». Рідна держава нарешті доросла до впровадження такого близького нашим канонічним сусідам гасла «Навіщо потрібен храм, дорога до якого не проходить повз місцеву державну адміністрацію?!»

За роки спілкування молодої української держави з церквами в їхніх стосунках траплялося всяке. Московський патріархат благословляв Януковича на президентство і отримував взамін мандати депутатів від Партії регіонів для власних ієрархів. На вірян Київського патріархату спускали «Беркут» – перший масовий кривавий погром від цієї контори ще в 1995 році було організовано на похороні патріарха УПЦ КП. Але спроб і навіть погроз узяти й ліквідувати церкву просто за те, що її священик провів на Майдані службу без «дозволу відповідної місцевої державної адміністрації», якось досі не траплялося.

В автора немає жодних сумнівів, що порушення різних норм законодавства за бажання в кожної з наявних в Україні церков можна вичерпувати відрами. Особливо це стосується нестримного бажання клерикалів будь-якої конфесії взяти під власний контроль школу, хоч це й прямо заборонено Конституцією та законами України. Але в тому й полягало відокремлення церкви від держави по-українськи, що закон толерантно заплющував очі на ті церковні звичаї, які хоч і не вкладалися в цивільні законодавчі формулювання, але й не зазіхали на суспільний лад, громадський порядок чи особистий кармічний статус Віктора Федоровича Януковича. Десь у цьому сприяло відчуття провини держави перед репресованою радянським режимом церквою, десь – демонстративна побожність усіх без винятку українських чиновників, а десь – і персональні індульгенції від спритних настоятелів найширшому спектру політичних клієнтів. Але факт залишається фактом: церкви як суспільне явище чи юридичні особи в Україні досі не чіпали і контролювати, хто де посмів молитися, не намагались.

Що ж таке хруснуло в голові імператора Януковича, якщо він саме зараз відчув гостру потребу загнати християн у їхні катакомби під нагляд відповідно уповноважених левів та крокодилів? Варіантів тут може бути маса: може, алтайські шамани нарешті здогадалися, хто ж то наслав Віктору Федоровичу скорбь на коліно і хворь на чєло, може, старєц Кірілл раптом пообіцяв Януковичу 15 індульгенцій у кредит і щоквартальну знижку на благословення, а може, країна перманентного покращення вже доросла до об’єднання церков під омофором єдиного помісного Януковича – тож хай звикають потроху затверджувати в начальства спочатку храми, потім списки вірян, а там і молитви з їхніми адресатами. Хоча, скоріше за все, креативні екуменісти Віктора Володимировича Медведчука просто згадали, що ненависну Україну можна спробувати пошматувати не лише за ознаками мови, національностей чи політичних уподобань, а й за лінією «православні-уніати» (католиків Московських патріархат і то традиційно толерує більше).

Утім, попри всю дикість ініціативи режиму (просто уявіть собі процес контролю над виконанням вимог Мінкульту: це ж до кожного греко-католицького священика треба прикріпити шпигуна, який щосекунди перевірятиме, чи достатньо навколо панотця зібралося люду, аби кваліфікувати його молитву як «публічну службу божу без дозволу відповідної місцевої адміністрації»), є від нього й безсумнівна користь. У згаданому листі, підписаному заступником міністра культури Тимофієм Коханом (якщо хтось забув, саме Кохан упросив Януковича зробити народним артистом України співця блатних пісень про Бутирку), міститься шикарне формулювання:

«В інших випадках, згідно з чинним законодавством, публічні богослужіння, релігійні обряди, церемонії та процесії проводяться щоразу з дозволу відповідної місцевої державної адміністрації, яка, наразі, відсутня». Навіть не уявляємо, яким чином мінкультівські грамотії примудрилися так начудити з родом слова «дозвіл», але вийшло не те що за Фройдом, а просто-таки за суттю. Ну нема ж зараз у Києві легітимної місцевої адміністрації, і не посперечаєшся! Тож тепер офіційний мінкультівський папірець можна сміливо тицяти під носа всім судовим виконавцям, що приводять автобуси «Беркуту» під двері Київради. Хоча навряд той «Беркут» колись чув про таке міністерство…

Юрко КОСМИНА, для «ОРД»

От редакции “ОРД”: Надо полагать, ненависть к УГКЦ у Тимофея Кохана — наследственная. Папа — Григорий Кохан всю жизнь снимал советские агитки, лучшая их которых — про советсткую милицию “Рожденная революцией”. Дедушка — Тимофей Левчук, автор столь же паскудных “киношедевров” вроде “Думы о Ковпаке”.  

Оцените материал:
54321
(Всего 0, Балл 0 из 5)
Поделитесь в социальных сетях:

4 ответа

  1. Красный “совок” не признавал линию “православные-униаты” и завещал не признавать “совку” жовто-блакытному.

  2. Юрко оно и есть стэцко. Не создав за 20 лет ничего своего, такие вот “патриоты Украины” только и могут что изрыгать желчь по поводу Великого Советского прошлого.

  3. Сразу видно что комментаторша без паспорта батрачила за трудодни, а ее близкие были признаны тройкой врагами народа и валили в сибири тайгу, и была она свидетелем голодомора в Поволжье и Донбасе. Это великое савецкое прошлое.

  4. Дійсно, у Києві нема легітимної місцевої адміністрації. Однак нелигітимність не заважає гнидам типу Голубченка та його жалюгідного папєрєдніка Попова освячувати своїми підписами незаконні розпорядження КМДА. Один з останніх винаходів захоплення київської землі — “дозвіл управління торгівлі та побуту (!!!) Київської міськради на влаштування сезонних майданчиків на прибудинкових територіях”. Насправді ж такі “сезонні майданчикм” біля ресторанів та шинків, які незаконно розміщені у підвалах житлових будинків і належать там самим голубченкам та поповим, фактично вилучаються у громади назавжди. А з мешканців цих будинків продовжують стягувати плату за утримання прибудинкових територій. І ці патологічні крадії-збоченці намагаються вносити корективи у Біблію та визначати нам місця для молитов?! Невже нема кому вигнати цих гендлярів із київського Храму?! Чому мовчить Майдан про КОНКРЕТНІ ЗЛОЧИНИ посадовців КМДА, які нєсть числа і скоюються щодня? Де ваші розслідування цих злочинів, пане Речинський? Чи ця тема поза межами інтересів лідерів опозиції?

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Читайте также

Великий махинатор Ирина Долозина: грязные схемы «скрутчицы»

Великий махинатор Ирина Долозина: грязные схемы «скрутчицы»

Ирина Долозина -- чемпион по "скруткам". При всех начальниках
НЕНУЖНОСТЬ ГОСУДАРСТВА

НЕНУЖНОСТЬ ГОСУДАРСТВА

Последние российские новости впечатляют. Бывший журналист «Новой газеты» Сергей Канев пишет, что под Питером была обнаружена частная тюрьма с крематорием.…
Большая фармацевтическая афера: «фуфло» и ценовой сговор

Большая фармацевтическая афера: «фуфло» и ценовой сговор

  Почему крупные дистрибьюторы лекарств и торговцы «самопальными» медпрепаратами попали в одно уголовное дело. Весной этого года, 25 марта, федеральный суд…
НОВОСТИ