І мертвим, і живим, і ненародженим: кому призначаються президентські стипендії

15 квітня 2013 року президент України порадував спортивну громадськість черговим покращенням. На подання скандально відомого міністра молоді та спорту Сафіулліна Гарант Конституції видав Указ № 213/2013 «Про призначення державних стипендій видатним діячам фізичної культури і спорту». Зокрема, дворічна стипендія призначена Антоніні Алімовій, «майстру спорту СРСР з парашутного спорту». Шкода лишень, що в Указі не зазначено, які саме інфернальні сили будуть вручати гроші небіжчиці, що померла 27 лютого й на похороні якої, до речі, були присутні представники Управління з питань фізичної культури та спорту Чернігівської облдержадміністрації.

Зрозуміло, що в даному випадку президент Янукович та його Адміністрація до видання сміховинного указу мають дуже опосередковане відношення. Список складали у відомстві пана Сафіулліна, якого давно вже нічого не цікавить, окрім вимагання грошей зі спортсменів, продажу спортивних звань і розкрадання тих копійок, що виділяються бюджетом на розвиток фізичної культури та спорту.

Якби Сафіуллін поменше запускав руку в кишені спортсменів, а натомість виконував свої посадові обов’язки, він би знав, що Антоніна Іллівна Алімова була не майстром спорту, як сказано в Указі президента, і навіть не майстром спорту міжнародного класу. Вона носила найвище спортивне звання в колишньому СРСР – заслужений майстер спорту.

На випадок, якщо Сафіуллін у перервах між деребаном бюджетних коштів прочитає цю статтю, також інформуємо пана міністра, що Антоніна Іллівна народилась у 1936 році в м.Іваново, де в 1953 році виконала свій перший стрибок з парашутом. У 1956 році вона сіла за штурвал літака. У 1957 році встановила свій перший світовий рекорд – виконала стрибок з парашутом з висоти 9035м з реактивного літака. А всього на рахунку Алімової було 2154 стрибки з парашутом та шість світових рекордів. Вона – чемпіон СРСР з парашутного спорту 1964, 1967, 1968 років та чемпіон України 1961, 1964, 1966 і 1969 років.

Антонина Іллівна Алімова стала першої жінкою-льотчицею, що засвоїла літак Ан-2 (також вона пілотувала літаки Як-12, Як-18, планери КАИ-12, Л-11 та Л-13). У 1964 році Алімова разом зі своїм чоловіком Миколою Федоровичем Дешевим виступила ініціатором створення в Чернігові авіаційно-спортивного клубу, де за роки тренерської роботи підготувала понад 2000 спортсменів-парашутистів. Найвідоміший її учень – абсолютний чемпіон світу з класичного парашутизму 1976 року Григорій Сурабко (трагічно загинув у авіакатастрофі в 1998 році).

Абсолютними чемпіонами світу з класичного парашутизму 1976 року стали українці Григорій Сурабко та Валентина Закорецька

Доки Антоніна Іллівна була жива, її доля, втім, як і доля інших видатних українських спортсменів-парашутистів, Сафіулліна не хвилювала. Точніше – їх прізвища він згадував лише тоді, коли можна було намутити трохи бюджетних коштів. Так, наприклад, у 2010 році Мінсім’ямолодьспорт своїм наказом затвердив фальшивий список збірної команди України з парашутного спорту, куди включив спортсменів і тренерів, що ані сном, ані духом про це не відали. Зокрема, у цьому списку як тренер була зазначена абсолютний чемпіон світу з класичного парашутизму 1976 року, заслужений майстер спорту, 50-кратна рекордсменка світу, чиє ім’я тричі заносилось на сторінки Книги рекордів Гіннеса, Валентина Закорецька.

Під цією машкарою (начебто на розвиток авіаційних видів спорту) Сафіуллін у 2010 році примудрився вкрасти кілька мільйонів гривень, у тому числі шляхом звільнення від сплати земельного податку тих аеродромів, на яких буцімто тренувалась фіктивна збірна команда. А в цей час Валентина Миколаївна голодувала на свою мізерну пенсію. Випадково довідавшись, які суми Сафіуллін розкрадає, прикриваючись її іменем, велика спортсменка померла на 63 році життя – не витримало серце.

Тому увагу спортсменам Сафіуллін приділяє, здебільшого, посмертно. Це ж так зручно – ніякого клопоту, а лише чистий прибуток. Особливо, якщо хтось буде розписуватись за померлого при отриманні президентської стипендії.

Володимир БОЙКО, спеціально для «ОРД»