Человек не терпит насилия!

Вибори: повторні чи потворні?

naperstokkk

Об’єднана опозиція опублікувала перелік осіб, причетних до фальсифікації парламентських виборів в Україні. Список, ясна річ, розрахований для зовнішнього споживання й налічує 53 прізвища. Кого там тільки немає – від Президента Януковича до колишнього начальника Державної виконавчої служби у м. Первомайськ Стариніна, який, до речі, звільнився з цієї посади ще п’ять років і не має жодного відношення до якихось виборчих викрутасів. Навіть суддя Печерського райсуду Родіон Кірєєв – і той знайшов собі місце під №17. Єдине, кого немає в тому списку, так це людини, яка, власне, і повинна відповідати за те, що коїться в округах – організатора виборчого процесу в Україні та головного бухгалтера Верховної Ради. Тобто Андрія Петровича Клюєва.

Дивні в нас опозиціонери. Ось, наприклад, внесли вони до списку фальсифікаторів міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка. Питається: з якого дива? Тільки тому, що спецпідрозділ міліції «Беркут» нещадно лупив і поливав сльозогінним газом мирних мешканців у Первомайську, викрадаючи з ОВК протоколи дільничних комісій?

Дійсно, такий факт мав місце. Також ніхто не сумнівається й у тому, що «Беркут» штурмував будинок Первомайської мерії виключно для того, щоби поцупити справжні протоколи, поклавши замість них фальшиві. Але яке відношення до міліції має нинішній міністр внутрішніх справ? Він що, на роботу ходить і міліціонерами керує? Максимум, що йому можна закинути – так це службову недбалість, оскільки Захарченко є нечастим гостем на Богомольця, 10, а реально міністерство очолює перший заступник міністра Сергій Черних.

Цей список – запевняє опозиція – писався з тим, щоби іноземні уряди покарали фальсифікаторів, заборонивши їм в’їзд до цивілізованої Європи та наклавши арешт на їхні закордонні рахунки. Але, у такому разі, навіщо складати цілий список, включаючи туди людей, які явно в закордонних банках не мають ані шеляга? Для того, щоби припинити фальсифікації, достатньо анулювати шенгенську візу одній лише людині – секретареві РНБОУ (у відпустці) Андрію Клюєву. Та й майна в Австрії в Андрія Петровича побільше, ніж у затурканого начальством судді Окружного адміністративного суду м.Києва Амельохіна. Треба лишень «перекрити кисень» віденській компанії «Activ Solar», що належить родині Клюєвих, — і українські вибори стануть взірцем чесності й непідкупності.

Ось кадри того, як міліціонери в Первомайську, взявши штурмом окружну виборчу комісію №132 та винісши звідтіля протоколи дільничних комісій, закрились у автобусі й обприскують сльозогінним газом цивільне населення.

http://www.youtube.com/watch?v=iwn9LAUVGeY&feature=player_embedded

Не треба бути кандидатом технічних наук, як пан Клюєв, щоби збагнути: коїти подібне «правоохоронці» не могли без санкції «зверху», тобто без гарантій недоторканності з боку Генерального прокурора України Віктора Пшонки та вказівок «головного по виборах» в Україні Андрія Клюєва. Пшонку в список фальсифікаторів опозиціонери внесли, а Клюєва – зась. І то вірно: з рук Андрія Петровича харчилось стільки революціонерів, що розповідати тепер іноземцям про те, чим насправді займається секретар РНБОУ (у відпустці), якось незручно. Та й вибори, якими б брудними вони не були, коли-небудь закінчаться. І тоді знову Андрій Петрович – як справжній директор парламенту – напередодні важливих голосувань буде інтимно спілкуватись з керівниками опозиційних фракцій, а то й з окремими опозиціонерами, роблячи солодкі пропозиції, від яких так важко відмовитись. Ні, ображати таку людину не можна…

 kljuevvv

Хочеться нагадати опозиціонерам, що пред’являти претензії щодо системної фальсифікації результатів голосування на парламентських виборах 2012 року вони можуть тільки собі. Бо в 2005 році нинішня опозиція була владою і достеменно знала, хто саме і в який спосіб займався фальшуванням на президентських виборах 2004 року. Записані СБУ-шниками й передані в штаб Ющенка телефонні розмови про «пєчєньє» (тобто фальшиві виборчі бюлетені, які вкидались після закриття дільниць) Андрія Клюєва, його брата Сергія, народного депутата Олега Царьова, політтехнолога Юрія Левенця та інших не менш високоповажних персон викликали 8 років тому колосальне збурення.

Ось, наприклад записи двох розмов від 18 листопада 2004 року між невідомим на ім’я Анатолій Інокентійович і Левенцем та Левенцем і Сергієм Клюєвим. Високі достойники обговорюють проблему: виготовлені штабом Януковича фальшиві бюлетені сильно відрізняються від оригіналів; у Донецьку на це ніхто уваги звертати не стане, але тут, у Києві, «можем, б**… попалить все»:

Левенец: Анатолий Иннокентьевич, это Юрий Анатольевич. Мы посмотрели на «печенье», дело в том, что оно отличается.

Неизвестный: Ну, то, что сделали.

Левенец: Гм.

Неизвестный: Ну, оно в процессе притирки, будет такое же.

Левенец: Дело не в этом, там видимые изменения есть.

Неизвестный: Нет, не должно этого быть.

Левенец: Есть, я только не могу понять, почему это произошло. Мы тут все не можем понять.

Неизвестный: Не должно этого быть.

Левенец: Я вам перезвоню.

Неизвестный: Гм.

Левенец: Хорошо, спасибо.

* * *

Левенець: Ну, звонил Василий Михайлович, тоже обратил внимание, что «печенье» сильно, так скажем, разнится. А ты Андрею говорил об этом?

Клюев: Не-а.

Левенец: А чего?

Клюев: Не знаю. Это, конечно, б**… чистая х**ня. Можем, б**… попалить все. Здесь — точно. Там — эээ, прокатит, никто не обратит. А здесь — бля. Ох, б**… что делать — не знаю. Сказать Андрею надо?

Левенец: Ну, я думаю, да.

Клюев: Ладно, сейчас наберу его по «сотке».

Левенец: Набери его.

Тоді, наприкінці 2004 року, журналісти достеменно розібрались з механізмом фальсифікацій у другому турі президентських виборів, що коїлись під орудою керівника «тіньового штабу» Януковича Андрія Клюєва. Про підсумки виборів на Донеччині Клюєву можна було не хвилюватись, у протоколах там традиційно записують те, що треба, а не те, як проголосували. І, взагалі, рахувати виборчі бюлетені в шахтарській столиці не прийнято. Принаймні, коли в 2005 році прокуратура Ворошиловського району Донецька здійснила в обласному архіві відкриття боксів з документацією 42-го округу з результатами 2-го туру президентських виборів, то виявилось, що в коробках замість бюлетенів лежали старі газети.

Але в інших областях доводилось діяти більш вишукано – шляхом вкидання фальшивих бюлетенів з проставленими на них фальшивими печатками дільничних виборчих комісій. Одначе спочатку треба було знати, скільки саме вкинути, щоби не накоїти дурниць. Для цього й був влаштований «транзитний сервер». Саме на нього направлялась інформація з виборчих дільниць з результатами підрахунку голосів. Після закриття дільниць фальсифікатори зупинили підрахунок у керованих східних і південних областях, давши можливість повністю порахувати голоси виборчим комісіям Західної України. Дані накопичувались на транзитному сервері, на підставі цих даних давались команди скільки саме й на яких округах вкинути фальшивих бюлетенів, після чого вже рахувались результати виборів на Сході та Півдні.

Якби Юрій Луценко в бутність міністром внутрішніх справ домігся б притягнення організаторів фальсифікацій 2004-го року до кримінальної відповідальності, то, цілком можливо, він би зараз не познайомився так близько з розпорядком дня виправної установи. Але Юрій Віталійович – тонкий політик і тому він волів за краще бігати до Клюєва й прохати гроші на піар-проект «Народна самооборона». До речі, Клюєв Луценкові відмовив, і тоді батьком-засновником отієї анекдотичної «самооборони» став Давид Жванія.

Отже, історія 2004-го року нічому не навчила ані Клюєва, ані нинішню опозицію. Переконаний у власній безкарності Андрій Петрович продовжує поширювати в масах взірці донецької демократії, найсоковитішим прикладом якої стало побоїще в Первомайську.

Вдуматись тільки: після того, як в окружній виборчій комісії №132 було закінчено підрахунок 100% голосів і на сайті ЦВК з’явилась інформація про перемогу висуванця опозиції, фермера Аркадія Корнацького, приміщення ОВК штурмує «Беркут», виборча документація вивозиться міліцією й за пару днів опиняється в ЦВК. При цьому по дорозі 34-и дільничних протоколи заміняються на незграбні фальшивки з підробленими підписами й «лівими» печатками. І тепер Центральна виборча комісія, бачте, не здатна встановити результати голосування по цьому округу й просить Верховну Раду призначити повторні вибори.

А що, хіба протоколи виборчих дільниць пишуться в одному примірнику? – Зовсім ні. Автентичні примірники цих протоколів, з підписами членів виборчих комісій та «мокрими» печатками, виготовляються в кількох екземплярах, які мають однакову юридичну силу і вручаються довіреним особам кандидатів. Ці оригінальні протоколи були здані народним депутатом України Геннадієм Москалем до ЦВК в повному комплекті. Тепер треби лише взяти калькулятор і скласти цифри. Якщо ж у когось з членів ЦВК виникне сумнів і в цих протоколах – тоді треба просто перерахувати бюлетені. З ними, дякуючи Богові, нічого не трапилось. Які перевибори?

Причина цього безумства полягає в тому, що Генеральний прокурор України Віктор Пшонка накинув око на належні Корнацькому 15 тис. га землі в Миколаївській області і тепер пресує аграрія в сподіванні, що Аркадій Олексійович подарує ці землі сину Пшонки, Артему.

Якби Корнацький пішов би до Клюєва, як це робило багато інших кандидатів у депутати – як самовисуванців, так і опозиціонерів – і домовився: мовляв, я віддаю Пшонці свою агрофірму, а за це влада не перешкоджає моєму обранню до Верховної Ради, то ніякої бійні у Первомайську не було б. Але Корнацький зазіхнув на святе, на право донецьких пацанів відбирати в «лохів» те, що їм до вподоби. І тепер не допустити Корнацького до складання депутатської присяги – то для Клюєва справа принципу.

Цитуємо всюдисущу Соню Кошкіну:

http://lb.ua/news/2012/11/04/177459_shirma_diktaturi.html?utm_source=lbua&utm_medium=link&utm_campaign=mainarticle

«По имеющейся информации, «николаевская дилемма» — наряду с темами других «спорных» территорий, обсуждалась на недавней встрече двух высокопоставленных руководителей. Одного от власти, другого — от оппозиции. Предположим, Клюева и Мартыненко. Встрече, на который первый якобы сказал второму: «ни за один из скандальных округов мы не держимся, сможете передавить — они ваши. Но вот Николаев мы не уступим, Корнацкий не пройдет».

Тому ніяких «чесних перевиборів», насправді, не буде. Ані по 132-му виборчому округу, ані по інших «проблемних» округах. Погодитись з рішенням ЦВК про перевибори – це дати себе розвести «як лохів». Центральна виборча комісія насправді не вправі оголошувати вибори в мажоритарних округах такими, що не відбулися в разі успішного голосування – це пряма норма Закону України «Про вибори народних депутатів України». Точніше, вибори визнаються такими, що не відбулися, виключно в разі, коли в одномандатному окрузі після закінчення строку реєстрації кандидатів не зареєстровано жодного кандидата в депутати, або якщо у виборах брав участь один кандидат, і за нього віддали голоси менш як половина виборців, які взяли участь у голосуванні. У ситуації ж коли в ЦВК надані фальшиві протоколи, Центральна виборча комісія зобов’язана сама перерахувати бюлетені та встановити результат голосування.

Якщо опозиція погодиться з проведенням повторних виборів на «проблемних» округах, це означатиме, перш за все, легітимізацію того, що коїлось в інших округах, «непроблемних» (підкуп виборців, фальсифікація протоколів, вкидання фальшивих бюлетенів тощо). Це буде означати, що штурмувати окружні комісії, викрадати протоколи, фальшувати виборчі документи можна безкарно – у крайньому випадку по такому округу просто оголосять перевибори. Урешті-решт, це буде означати, що опозиція своїми руками взялась витягувати махінатора Клюєва з того багна, в яке він сам себе занурив. Втім, враховуючи той специфічний вплив, який Андрій Петрович має на нинішній депутатський корпус, нічого дивного в такому припущенні немає.

Володимир БОЙКО, спеціально для «ОРД»

Оцените материал:
54321
(Всего 0, Балл 0 из 5)
Поделитесь в социальных сетях:

34 ответа

  1. То, что после Кошкиной цитаты, самое главное. Однако принципиальность изложенной позиции пока мало кто понимает. К сожалению.

  2. Уважаемый Владимир Бойко. Вы абсолютно правы, утверждая: «Якби Юрій Луценко в бутність міністром внутрішніх справ домігся б притягнення організаторів фальсифікацій 2004-го року до кримінальної відповідальності, то, цілком можливо, він би зараз не познайомився так близько з розпорядком дня виправної установи. Але Юрій Віталійович – тонкий політик» Вот в этой фразе и «зарыта собака» сути происходящих сегодня событий в Украине. В 17 веке собака спасла жизнь австрийскому полководцу Сигизмунду Альтенштейгу, который в знак благодарности за спасение похоронил собаку на территории своего замка с памятной надписью. Прошли столетия. Замок разрушился. В маленький городок хлынул поток туристов. На вопрос любопытных, жители подводят их к остаткам замка и указывают место, где зарыта собака, со словами: «Вот где зарыта собака». Зачем же вы теперь возводите Ю. Луценко в ранг национального героя, утверждая, что он «тонкий политик»? Зачем же вы молитесь на бывшего министра внутренних дел и пытаетесь возродить его, как это делала легендарная птица Феникс? Думаю, что за содеянное Ю. Луценко в политике будет достаточно, что его жена отныне представляет народ Украины в Верховной Раде.

  3. “Сизифову труду”. Якби Ви були носієм української мови, то Ви б відчули іронію в словах “тонкий політик”. Луценко — не політик, а пиздобол і хабарник.

  4. Пшонку в список фальсифікаторів опозиціонери внесли, а Клюєва – зась. І то вірно: з рук Андрія Петровича харчилось стільки революціонерів, що розповідати тепер іноземцям про те, чим насправді займається секретар РНБОУ (у відпустці), якось незручно.

    +1

    вот такая она у нас оппозиция…

  5. Владимиру Бойко. Дякую. Ви маєте рацію, що Ю. Луценко хабарник, рідкісний обманщик. Просив у Клюєва гроши на піар-проект «Народна самооборона. Зробив Давида Жванія засновником анекдотичної “Самообороны”. Де теперь вона?

  6. Безсумнівно, статті Володимира Бойка більш корисні для формування суспільної думки, ніж діяльність в цьому напрямку усієї офіційної опозиції. “Не відразу і визначишся, який окупант гірший — німецький чи донецький… Ви що, сподіваєтесь, що можновладці врешті решт нажеруться і тоді й про вас подбають? Не сподівайтесь, це та мерзота, яку легше знищити, аніж прогодувати!”- Аркадій Корнацький. Дякую, ПсиХолоху, за ссилу. От!

  7. Все отдадут и сдадут и никто никуда не денется,люди будут решать! В Киеве будут Миллионы людей,просто еще многие не знают,что творится…плохо работает СМИ! Слава Украине!

  8. Вся эта парламентская возня не стоит и выеденного яйца. Проблема гораздо глубже, чем видит большинство политологов, не говоря уже про “перестчных”. Все украинские политики, а также большая часть политологов, социологов и прочих “олухов” являются частью системы. Что это значит? Это не самостоятельные игроки. За ними стоят спец. службы. Все эти тимошенки, медведчюки, клюевы, ющенки, януковичи и т.д. — но проблема даже не в этом. А в том, что эти спец. службы в свою очередь являтся частью мировой системы. Почему, когда и как это произошло — отдельная тема. Вот почему “без боя” — тихо и просто был сдан СССР, а также проводились губительные “либеральные” реформы. Всё это жёстко контролировалось извне руками “смотрителей” — бывшими и нынешними представителями спецслужб. Естественно не бесплатно — чекисты получили часть своей доли в разграблении советской собственности. Эти смотрители жёстко контролируют политикум, чтобы в него не попали “не системщики” — самодостаточные и сильные люди. Если же такие попадают, их убирают или блокируют.
    Через “смотрителей” западные элиты имеют доступ к досье украинских политиков. Они в курсе всех их финансовых и других тайн. Всё это значит, что у Украины нет будущего. Украина в лапах спрута, который опутал все сферы жизни. Но всё-же ситуация изменится. Украина станет другой страной.

  9. Все наши сетования по поводу того, чего мы лишены , проистекают от недостатка благодарности за то , что мы имеем.

  10. Почему они ВСЕ в одну дудку и дудят: вы, мол, только придите и проголосуйте, да за кого угодно. Вспоминается недавний 95 квартал — “какая разница за какую партию регионов вы отдадите голос”. Если есть овцы, то всегда найдется кто-то, кто будет их стричь. Очень неудобная правда, но без ее понимания “кина не будет”.

  11. В сложившийся обстановке тотальной фальсификации при подсчете голосов, оппозиции надо использовать “Метод Томенко”: “…если не будут выполнены наши требования, наши депутаты не придут на заседание и не будут принимать присягу. Таким образом, присяга будет принята менее чем 300 депутатами. В итоге — Верховная Рада не легитимная”!

  12. Наша оппозиция ставит целью сместить В.Януковича и его “семью”. Олигархи нашу оппозицию вполне устраивают, никто их трогать кроме “семьи” и её опричников не собирается. Кормящую руку олигархов наша оппозиция кусать не намерена, могут и зубы удалить. Посмотрим что будет дальше.

  13. “Фальсифікація виборів – найстрашний гріх на Світі, так як це викривляє не тільки подальшу Долю фальсифікатора, але й Долі мільйонів інших людей. Всім фальсифікаторам і їх рідним БОГ може попустити дуже великі нещастя , а саме головне — весь їх рід приречений на вимирання . Якщо вони хочуть уникнути катастрофічних наслідків для себе і своїх близьких, вони повинні привселюдно покаятись і розповісти про всі фальсифікації , а потім покаятись в Храмі.”

    Так что Клюев и его гоп-компания получит от Судьбы большие скорби -возможно смерть детей, внуков или близких.

  14. Нарешті звернули увагу,-главный наперсточник ПР,гений избирательных фальсификаций Клюев.Он должен стоять первым в списке.

  15. Депутат Москаль: путь от генерала милиции до дешевого гопника

    Депутат Геннадий Москаль бывший генерал милиции. Пару лет назад я разговорился с одним из милицейских отставников (ветераном уголовного розыска). Коснулись и личности Москаля. Мой собеседник, проработавший в розыске около тридцати лет был достаточно категоричен, рассказывая об генерале-политике.
    — В свое время он был довольно неплохим сыщиком и организатором, но с приходом Луценко Гену словно подменили. Он просто стал брать пример с молодого оранжевого министра, превращаясь в клоуна. Какие-то громкие заявления, выволочки подчиненных сугубо под настроение — по поводу и без. Но если Луценко подобное было простительно-он по жизни шоумен, то кадровый милиционер Москаль очень быстро превратился в какого-то шута, — резюмировал отставник.
    В верности слов ветерана сыска давно убедился каждый желающий. Москаль-депутат известен исключительно своим придурковатым поведением. Видать экс-милиционер твердо решил стать жириновским украинского разлива. В активе у этого лысого клоуна обращение в правительство на идиш, русинском языке (видать это и есть его самые «ридны мовы»). Если бы Москаль не был таким идиотом, то знал бы, что региональные языки действуют на своих территориях -там, где по переписи не менее 10% назвали его(в данном случае идиш или русинский) родным.Но идиотам на Законы плвевать…
    (Чисельність регіональної мовної групи на певній території визначається на підставі даних Всеукраїнського перепису населення про мовний склад населення у розрізі адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст, селищ, сіл). Регіональна мова або мова меншини (мови), що відповідає умовам частини третьої цієї статті, використовується на відповідній території України в роботі місцевих органів державної влади, органів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування).
    Над всеми выходками луценковского протеже можно было бы только смеяться, если бы не события нескольких последних дней, когда генерал показал себя во всей красе. В г.Первомайске Николаевской области оппозиция, недовольная результатами выборов, стала брать штурмом избирательную комиссию, а некие «активисты» устраивать беспорядки. Суд принял решение пересчитать бюллетени. И тут на месте событий появился сам Ген Геныч, сыгравший роль гопника-шестерки.
    В этот раз оборзевшее от безнаказанности создание повеселилось на все сто! Престарелое генеральское тело штурмовало бывших коллег, бодро работая ручонками, а потом разразилось матом в адрес тех, кто голосовал не по его задумке. Вроде бы смешно, но на самом деле грустно. Очередная демонстрация безнаказанности от дебила-депутата, который знает, что за битье сержанта ему ничегошеньки не будет! Это ведь не Америка, где коп просто бы угостил его по лысому черепу палкой или электрошоком. Смелый генерал прекрасно осведомлен, что стоящий в оцеплении мент будет терпеть и никуда не денется! И поэтому защищенный мандатом ублюдок смело распускает руки, а потом угощает отборными ругательствами каких-то теток из избирательной комиссии, которые, понятное дело, ему ответить тем же не могут.
    Остается надеется, что все-таки найдется смелый сержант, прапорщик или офицер, который после сложения депутатских полномочий существом по фамилии Москаль четко и в полном соответствии с законом во время очередного нападения на человека в погонах обеспечит ему койко-место в какой -нибудь районной больнице.
    Москаль гопник: http://www.youtube.com/watch?v=6eSeTjaQDNc&feature=youtu.be

  16. Для бота під ніком “Денис”. Суд ніколи не приймав рішення перераховувати бюлетені в 132-му окрузі, ніколи не ухвалював рішення про примусове вилучення оригіналів протоколів і ніколи не видавав виконавчий лист. Це вже з*ясовано: державний виконавець виготовив завідомо підроблену постанову про відкриття виконавчого провадження. Матеріали справи вже в мене й найближчим часом будуть опубліковані.

  17. Для бота по имени Бойко.. Чё ты к слову, полудурок, прицепился?
    По сути Москаля есть шо сказать? Если нет — заткни пельку, дебил..
    Ты каждый раз обещаешь конец света.. И хде оно?????
    На цепь тебя, небось, посадили, на короткую…

  18. Для ботов денис, алё и не алё…
    Вы дебилы-уясните этот человек садил, садит и будет садить ваших кураторов , а вас говно мы сами переловим… по ip пробьём
    Москаль прославился активной борьбой с криминальными структурами автономной республики. В 1998 году Москаль занял четвертое место в рейтинге самых влиятельных людей Крыма. В 1999 году Москаль стал лауреатом государственной премии Крыма в номинации “За вклад в миротворческую деятельность, развитие и процветание Крыма” за создание информационного проекта “С места происшествия”. При этом, по некоторым данным, Москаль использовал свое служебное положение, оказывая помощь родственникам в получении жилья.
    С 4 мая 2000 года Москаль был заместителем министра внутренних дел по Юго-Восточному региону и начальником управления МВД в Днепропетровской области. К этому периоду деятельности Москаля относится скандал, связанный с зачисткой Днепропетровска от бомжей весной 2001 года — по разным сведениям, накануне майских праздников или накануне приезда президента Украины Леонида Кучмы: бомжи были погружены на баржи и отправлены на другой берег Днепра, а затем выгнаны в степь. При этом впоследствии некоторые СМИ и политические противники Москаля, включая известного политика Партии регионов Нестора Шуфрича, утверждали, что в процессе транспортировки ряд бомжей погибли, причем по этому поводу было возбуждено уголовное дело, которое, однако, было вскоре замято.
    2 июня 2001 года президент Украины Кучма подписал указ о назначении Москаля председателем Закарпатской областной государственной администрации вместо Виктора Балоги [50]. Главой Закарпатья Москаль оставался до сентября 2002 года. Отмечалось, что в это время в области в целом не произошло особых сдвигов в экономике, хотя были понижены цены на хлеб, были основаны около десяти культурных фестивалей, по его инициативе возродилась газета “Закарпатська правда”, в которой Москаль стал регулярно публиковаться. В 2002 году Москаль стал лауреатом всеукраинской программы “Лидеры регионов”.
    В 2002 году Москаль защитил в Харьковском Национальном университете внутренних дел диссертацию на тему “Институт временного генерал-губернатора в Украине в конце XIX — начале ХХ веков” и получил степень кандидата юридических наук.
    Москаль сообщил, что как теневой министр внутренних дел, будет инициировать рассмотрение криминальной ситуации в Крыму на заседании теневого правительства, а также требовать отчет министра МВС на специальном заседании Верховной Рады.
    «Я хорошо знаю главарей крымской братвы. Я лично зачистил Крым от большинства из них. И до сих пор жалею, что Кучма не дал мне разобраться до конца с Миримским. Это – моя главная ошибка за время работы в Крыму и я хотел бы ее исправить. Я сделаю все, чтобы матерые уголовники, такие как Миримский и Коля Котлета не стали в Крыму народными депутатами. Для меня дело принципа – посадить этого самого наглого и беспредельного бандита на полуострове. Если Партия регионов не может это сделать имея весь ресурс, то это вынужден сделать я», — подчеркнул Москаль.

  19. moskal hena dolheh sudet v kolonii vmeste z pisnum vasuliem mixailovichem on ge antibiotik za kragy gosydastvenux denegv osobo krypnux razmerag hotel nali 18 koluba bryxovuchi ozera villa likarskaia 1 gostinnica bykovel

  20. “алё

    Для бота по имени Бойко.. Чё ты к слову, полудурок, прицепился? По сути Москаля есть шо сказать? Если нет — заткни пельку, дебил.. Ты каждый раз обещаешь конец света.. И хде оно????? На цепь тебя, небось, посадили, на короткую…”

    Для баклана по имени альЁ:” Чё ты к слову, полудурок, прицепился? По сути,чмошник, есть шо сказать? Если нет — заткни пельку, дебил. Ты каждый раз сДуковуешь,на ОРД свой “гусиный сдроч — коктейль”Подарочный”… И ШО оно?Духовку давно не чвиндефирили???)))))))))))Тоскуешь?)))))))))))))

    ДВОЕТОЧИЕ АДЕКВАТЫ ПИШУЕ ВЕРТИКАЛЬНО,а петушок альЁ — горизонтально.Что бы легче склёвывать.)))))))))))))

  21. Азаров своими выступлениями по поводу “самых честных выборов” уже просто в лицо плюет всем украинцам!!! Он что, инопланетянин?

  22. Читаю комменты денисов, алё-хов и прочих ПР-ских лохов и душа радуется: как их дурь несусветная всем наглядно видна. Ведь если тупица молчит, то степень её тупости определить трудно, но когда заговорит (или начнёт писать) — всё становится ясно. Пишите, ущербные, доставляйте людям удовольствие своей тупостью. А мы посмеёмся над вашей дуростью. Жаль, не могу увидеть ваших суперинтеллигентных и одухотворённых лиц. Впрочем, я же часто на экранах вижу лица сверхинтеллектуалов Чечетова и Лукьянова …

  23. Попри високу довіру, яку отримали опозиційні партії, вони ще недостатньо сильні, щоб протистояти організованій та цинічній владній машині. Краще було б набратися сил і виступити єдиним фронтом на наступних президентських виборах. Але влада поставила опозицію у такі умови, коли погодитися з цинічною фальсифікацією на округах неможливо. Саме тому або влада дасть задній хід і визнає несфальсифіковані результати виборів за оригінальними протоколами або ситуація поступово перетвориться на революційну, скільки б не говорили про неготовність українців до таких радикальних кроків.

  24. Уважаемый наивный Запорожец, а Вы думаете что коменты опонентов альо и прочих чем то интелектуально отличаются для нормальных людей. Чечетов может и дебил, только когда вместо его рожи показывают Турчинова, ей богу перестаёшь верить в будущее этой страны. одна козлятина что слева что справа и худших среди них не бывает, хуже только яценюк !!! и кличко не спасёт, а от предательства тягнибока (в самом скором времени) вы все просто оху@ете

  25. О! Макарович сильно дал копоти. Значитца, высокое доверие получили слабенькие оп-пазицыонные партийи, которые не могут противостоять цыничной властной машыне. А я ж об чом и говорю: не нада оп-пазицыонирувать, не нада конфликтовать нада просто зликвидуваты цыничну владну машыну. Ивседела. А “тягнибоки” — это мошенники, которые всячески поддержуют легитимность Партийи Регионов; “тягнибоки” чисто ведут соцсоревнование с КПУ (симоненко).

  26. Согласен с автором. Сами виноваты в своих бедах. Потому что не словом надо, а делом. Но нашей оппозиции такое утверждение чуждо

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Читайте также

Великий махинатор Ирина Долозина: грязные схемы «скрутчицы»

Великий махинатор Ирина Долозина: грязные схемы «скрутчицы»

Ирина Долозина -- чемпион по "скруткам". При всех начальниках
НЕНУЖНОСТЬ ГОСУДАРСТВА

НЕНУЖНОСТЬ ГОСУДАРСТВА

Последние российские новости впечатляют. Бывший журналист «Новой газеты» Сергей Канев пишет, что под Питером была обнаружена частная тюрьма с крематорием.…
Большая фармацевтическая афера: «фуфло» и ценовой сговор

Большая фармацевтическая афера: «фуфло» и ценовой сговор

  Почему крупные дистрибьюторы лекарств и торговцы «самопальными» медпрепаратами попали в одно уголовное дело. Весной этого года, 25 марта, федеральный суд…
НОВОСТИ