Як що міліціянти України не знають як працювати, нехай повчаться Черкаського УБОЗу, якому потрібні «безбашенные».

Як що міліціянти України не знають як працювати, нехай повчаться Черкаського УБОЗу, якому потрібні «безбашенные».
Глава 1.
Як заступник начальника УБОЗ в Черкаській області Олександр Мигаль в Умані зброю купував.

В Черкаському УБОЗі відбулися кадрові зміни: заступником начальника Управління призначили підполковника Мигаля, який раніше очолював місцеву розвідку. Після гучних публікацій в інтернеті, в яких колектив бізнесменів м. Черкаси описав «подвиги» розвідника, начальник УБОЗу Ігор Корнеєв розгледів в Мигалі неабиякі керівні здібності і вирішив призначити Олександра виконувати обов’язки свого заступника.
Не так давно Корнеєву радили призначити на цю посаду одного з працівників карного розшуку, і Ігор Юрійович почав вивчати особу кандидата, довго розпитував про його якості і почувши про розум та розсудливість, сказав що той йому не підходить. Його здивовано запитали: «Чому?», на що керівник спецпідрозділу відповів: «Потому, что мне нужны безбашенные!».
Приступивши до виконання обов’язків на новій посаді, Мигаль вирішив відзначитись гучною справою. З цією метою запропонував організувати закупку вогнепальної зброї у членів злочинного угрупування, що не один рік успішно торгує нею на колгоспних базарах м. Умань.
Розумний Мигаль вирішив одним махом і добру справу зробити, і злочинність побороти, та ще й Корнеєву догодити. Тож основним розробником операції призначив племінника начальника Черкаського УБОЗу зі звучним прізвищем Лохманюк.
Родич Корнеєва швидко провів вдале вербування і знайшов якусь особу, яка здебільше нагадувала «лоха», а не людину, що працює під відкриттям.
Для солідності вирішили купити базуку. Лохманюк з Мигалем вручили «лоху» мічені 500 доларів та вдягли на нього два комплекти оперативної апаратури, яка до речі коштує не одну гривню. Один з яких — місцевого виробництва, а інший, дуже коштовний коштовний, імпортного виробництва, який залишили в Черкаському УБОЗі працівники Міністерства Внутрішніх Справ. Його використовували у виняткових випадках, але ж і закупівля базуки – не буденна справа.
Все йшло за планом: Лохманюкові наснилося підвищення, Мигаль вже пробив дірку на мундирі для медалі та подумував як в наступну операцію він залучить племінника іншого керівника УБОЗ – Шмиголя.
Молодий родич нещодавно потрапив до Управління прямо зі шкільної лави, але ще ніяк не встиг себе проявити. Проте вийшло «як завжди». «Лох» несподівано зник з уманського колгоспного базару, а разом з ним 500 доларів та два комплекти оперативної апаратури. Вже три тижні колишній розвідник разом з племінниками розшукують по Умані пропажу. «Горе професіонали» гадають чи живий закупник зброї, чи злочинці вже закопали його в лісі, а МВС турбує найголовніше – в чиїх руках тепер оперативна апаратура?
Автор вважає, що керівництву МВС України потрібно ретельно підходити до підбору кадрів, в особливості для оперативних підрозділів. Також слід зазначити, що останнім часом дуже часто Черкаські міліціянти виглядають з негативного боку. Може вже пора позбавитись від непрофесіоналів, та запросити дійсно фахівців та спеціалістів?
А що стосується викраденої апаратури, так її використають для незаконного зняття інформації, яка циркулює в тих же правоохоронних органах, а може й для промислового шпіонажу, адже бізнесмени та злочинні угруповання також конкурують між собою.
Шановні оперативники не беріть приклад з черкаського УБОЗу.