Незаконність прийнятого суддею Кірєєвим рішення про зміну запобіжного заходу у справі Юлії Тимошенко з підписки про невиїзд на взяття під варту є очевидною. У зв’язку з цим негативна реакція українського суспільства і міжнародного співтовариства на її арешт була прогнозованою.
Справа в тому, що стаття 148 КПК України дає вичерпний перелік підстав для обрання запобіжних заходів в процесі кримінального судочинства.
Законом передбачено, що запобіжні заходи застосовуються лише тоді, коли є достатньо підстав вважати, що особа буде намагатись ухилитись від суду чи від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини або продовжувати злочинну діяльність.
В процесі судового розгляду підсудна Тимошенко не вчиняла жодних із цих дій, а тому постанова судді Кірєєва про зміну запобіжного заходу з підписки про невиїзд на тримання під вартою є юридично необґрунтованою і незаконною.
Прийнявши таке рішення, суддя Кірєєв сам вчинив протиправні дії, які містять ознаки злочину, передбаченого ст. 375 КК України (постанова суддею (суддями) завідомо неправдивого вироку, рішення, ухвали або постанови).
Захист оскаржив постанову судді Кірєєва про арешт Юлії Тимошенко до Апеляційного суду м. Києва, але суддя Ольга Єфімова відмовила у розгляді апеляційної скарги, посилаючись на відсутність закону, який передбачає порядок оскарження постанови судді про зміну запобіжного заходу на стадії судового розгляду справи.
Дійсно, такої спеціальної норми у КПК не існує, але є інші правові норми, які дають судді можливість вирішити це питання в рамках чинного законодавства України і прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Так, відповідно до ст. 8 Конституції, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. Тобто кожна особа може звертатись до суду за захистом своїх конституційних прав і свобод, посилаючись безпосередньо на норми Конституції.
Разом з тим у ст. 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків встановлених законом.
Окремо слід зазначити, що у КПК немає жодної статті, яка забороняла б оскаржувати постанову суду першої інстанції про зміну запобіжного заходу на стадії судового розгляду справи. Навпаки, в законі є норма, яка регламентує дії судді при обранні ним міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 274 КПК України суд може, за наявності підстав, змінювати, скасовувати або обирати запобіжний захід щодо підсудного, але при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою він повинен керуватися відповідними статтями глави 13 КПК України. Це означає, що у законі є відсилочна норма, яка зобов’язує суд застосовувати відповідні статті глави 13. У зв’язку з цим у цій главі суддя має знайти норму, яка регламентує порядок обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Такий порядок визначено у ст. 165-2. У цій статті встановлено, що орган дізнання, слідчий або прокурор для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту має внести подання до суду. Цією статтею передбачено і порядок оскарження рішення суду першої інстанції, де визначено, що на постанову судді, учасниками процесу, протягом 3-х діб з дня її винесення, до апеляційного суду може бути подана апеляція.
Отже, якщо рішення суду про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за поданням органу дізнання, слідчого чи прокурора, може бути оскаржене до апеляційного суду в порядку ст. 165-2 КПК України, то цією статтею слід керуватись і у випадку, коли суддя прийняв рішення про зміну, скасування чи обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ст. 274 КПК.
Саме так слід розуміти вимоги кримінально-процесуального законодавства України в частині, що регламентує порядок обрання суддею міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прийняття суддею рішення в порядку ст. 165-2 КПК України по суті нічим не відрізняється від прийняття ним аналогічного рішення в порядку ст. 274 КПК України.
Такий підхід до тлумачення ст. 274 КПК дає суду можливість забезпечити, в рамках чинного кримінально-процесуального законодавства, гарантоване Конституцією право на апеляційне оскарження. Але суддя О.Єфімова прийняла інше рішення та незаконно і необґрунтовано відмовила у розгляді поданої захистом Ю.Тимошенко апеляції. Тепер протиправні дії українського правосуддя можна буде оскаржити лише у Європейському суді з прав людини, а враховуючи те, що у справі Юлії Тимошенко українськими судовими органами було порушено цілий ряд вимог ст. 5 і 6 Європейської конвенції з прав людини, то слід очікувати, що рішення Європейського суду по справі Тимошенко буде не на користь України.
У зв’язку з цим виникає питання: навіщо було заводити ситуацію у глухий кут і кому це вигідно? Але це питання уже не до юристів, а до політиків.
Очевидно, що прийняття явно неправосудних рішень у справі Юлії Тимошенко буде віддаляти Україну від Європи і наближати до Росії, де права і свободи людини не мають такої цінності, як на Заході. Зрозуміло, що це буде обмежувати можливості України як суверенної і незалежної держави на міжнародній арені і ставити її державне керівництво у ще більшу, ніж та, яка є на сьогоднішній день, залежність від політики Росії.
Якщо це свідомий вибір нинішньої влади, то тоді питань не виникає, але якщо Президент Янукович відповідально заявляє про Європейський вибір української політики, то тоді у нього має виникнути цілий ряд запитань до призначених ним керівників вищих органів державної влади.
І, у першу чергу, на запитання Президента має відповісти призначений ним Генеральний прокурор України, відомство якого відповідає за якість розслідування порушеної проти екс-Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко кримінальної справи та за законність її судового розгляду. Також на запитання Президента мають відповісти голова СБУ та Міністр закордонних справ України, кожен відповідно до своєї компетенції.
А взагалі складається враження, що шляхом відвертого порушення вимог Конституції і законів України у справі Юлії Тимошенко вищі посадові особи правоохоронних органів і судді ведуть себе так неначе свідомо хочуть дискредитувати і Президента Януковича, і всю нинішню українську владу.
Незважаючи на те, що Президент заявляє про невтручання у судовий процес над Ю.Тимошенко, він, як гарант дотримання Конституції, має вжити всіх передбачених законом заходів для забезпечення об’єктивного розгляду цієї кримінальної справи. Сьогодні можна стверджувати, що справа Ю.Тимошенко є своєрідним «лакмусовим папірцем» для нинішньої влади. У зв’язку з цим, і правова, і політична оцінка діяльності Президента Януковича та його команди, у значній мірі, буде залежати від того, наскільки законним і обґрунтованим буде рішення суду у справі Юлії Тимошенко.
Олег Березюк, голова Українського юридичного товариства
35 ответов
Юра Енакиевский уничтожает людей Януковича и Клюева http://forum.gorod.dp.ua/showthread.php?t=222919&p=12977019#post12977019
Красно дякуємо панові Березюку за спробу вичерпної юридичної консультації. Але здається, саме її на сайті ОРД трохи раніше дала нам журналіст Андреєва саме як громадянин, який разом з читачами взявся читати статті законів, і пояснив, чому ув*язнення Тимошенко та відмова від розгляду апеляції виглядали вкрай незаконними. Найцікавіше, що ця її публікація обговорюються на ОРД досьогодні. Юридична громада на рівні серйозних аналітичних заяв по справі мовчить, дозволяючи сорбі такі “вприскування”, як сьогодні на ОРД. До справи доводиться братися не юристам, але громадянам. Пані Вікторіє, аналізуйте далі, примушуйте аналізувати нас!
Студент, читай украйинский уголовный кодекс, в котором законодатель установил следующий порядок охраны правопорядка:
Стаття 375. Постановлення суддею (суддями) завідомо
неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови
Студент, ты видиш, што непраосудным может быть не только вырок, но и ришэння, ухвала або постанова, а это значит, шо любое из решений судди может быть оскаржено, патамушта каждое решение судьи должно быть законным, а потому обвиняемый имеет право оскаржыты любое решение судьи, которое он считает незаконным.
А по мне все логично: апелляционный суд отменяет решение Киреева об аресте, как неадекватное (по отношению к подозреваемому и возможно совершенному преступлению), Киреев уходит в самоотвод и остаток своей карьеры оправдывается по поводу своих «интересных» решений на этом процессе и знании законов, а суд (да) начинается заново, с новым судьей и отношением к ПРАВУ.
Студенту, полностью с Вами согласен. Из-за таких “великих юристов”, как автор этой статьи народ и получает суррогатную юридическую помощь.
Студенту: Да ты скоро гетеро-проффесором будешь,коль так лихо Олега Березюка перекрутил Ольгу Березнюк…
Народ че Вы умничаете??? Пока “шестерки” (Левочкин, Бойко, Хорошковский и др..) Фирташа топят Тимошенко и это радует самолюбие Гаранта, Фирташ спокойно входит (около 10 % добычи газа ДК “Укргаздобыча”, который продается по цене для населения — около 100$, перенаправлено на фирмы Фирташа и этот газ будет продан по 265 $) в нефтегазовую отрасль. А потом когда он монополизирует эту отрасль все будут с его члена свое г…но лизать и судья продажный, и грамотные юристы в том числе. Но это будет потом….
Дело №___/2011 год
ПРИГОВОР ИМЕНЕМ ДМИТРИЯ ФИРТАША
__ _______ 2011 года Печерский районный суд города Киев в составе:
председательствующего- судьи Киреева….
Если Киреев совершил уголовное преступление, то его обжаловать надо не в порядке апелляции, а в порядке- ст.95, 94 УПК-заявления прокурору о противоправных действиях и основаниях считать их преступными. А отказ прокурора уже обжаловать в суд по сути в порядке ст.236-2 УПК Укр.
Ведь если речь идет об уголовном преступлении, то по абсурдной ст.236-2 УПК суд обязан делегировать прокурору право возбуждения у.д. Однако обязательный ответ кто прав в споре с прокурором, будет хотя только моральной, но победой.
цікавий момент в статті:
як зазначає Березюк стаття 148 КПК України дає вичерпний перелік підстав для обрання запобіжних заходів в процесі кримінального судочинства (при чому підстави для всіх заходів одні й ті ж). Однак слід врахувати, що на час судового розгляду запобіжний захід Тимошенко вже був обраний — це була підписка про невиїзд. А тому, якщо взагалі жодних з дій (які дають підстави для застосування запобіжних заходів) Тимошенко не вчиняла, чому вона (її адвокати) не оскаржувала рішення про обрання підписки про невиїзд.
А на рахунок застосування інших правових норм, то, наскільки мені відомо, аналогія у кримінальному судочинстві (на відміну від цивільного) не застосовується. Крім того, чим це громадянка Тимошенко відрізняється від інших громадян України, яким суд за весь період існування вказаної правової норми відмовив у задоволенні скарги про зміну запобіжного заходу на взяття під варту.
Прошу місцевих троллів помиї не лити і не клеймувати. Я не є прихильником жодної політичної сили.
Ув. Работяга. Не могли бы Вы изложить свои мысли по поводу термина “ЗАВЕДОМО”, применяемого в диспозиции ст. 375 УК Украины? Спасибо.
Студент, Вы хотите сказать, что Кмреев с прокурорами нарушили закон намеренно, зная, что их, согласно закону, нельзя принудить соблюдать закон? По Вашему получается, что судья во время суда имеет право нарушать закон?
Ув.Читатель! У господина “Работяги” нет юридического образования. Он окончил парнокопытные курсы Особого Отдела КГБ СССР. К сожалению, они не давали юриддического образования. Поэтому он действительно мысли изложить Вам сможет…но только на уровне дилетанта.
Работяга: Студент, читай украйинский уголовный кодекс, в котором законодатель установил следующий порядок охраны правопорядка:
Стаття 375. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови
Студент, ты видиш, што непраосудным может быть не только вырок, но и ришэння, ухвала або постанова, а это значит, шо любое из решений судди может быть оскаржено, патамушта каждое решение судьи должно быть законным, а потому обвиняемый имеет право оскаржыты любое решение судьи, которое он считает незаконным
Обжаловать любое решение судьи то можно…но только где? Некоторые решения обжалуются в Апелляции, некоторые в прокуратуре, некоторые в ГУ “К” СБУ, “ГУБОП” МВД. А если решение судьи носит контрреволюционный характер, то можно и в КонтрразвеТческом Департаменте СБУ.
Другое дело, а хто ж его рассматривать будет и принимать решение: возбуждаться чи не возбуждаться?
Решение Киреева о смене меры пресечения ЮВТ? можно написать жалобу в СБУ…можно в прокуратуру. А если за Киреевым есть пидозра, что он это решение принял по “просьбе” иностранческих товарищей, чи шпионов-агентов влияния, яки працюють на иностранческую развеТку, то тут прямой путь в Котрразведку СБУ. Ну…к примеру, скажем, Мыкола Азаров является агентом влияния ОПГ Фирташ-Левочкин, которая в свою очередь действует под контролем МОССАД… Фирштейн Читатель?
Да, вспоминаю, как этот знаменитый толкователь права “господин Работяга” с пеной у рта доказывал, что участковый — это оперативник))). Потому что, видите ли, быстро и оперативно прибегает на место происшествия, и быстро собирает материалы, или как-то так))). Он сейчас вам тут натолкует, что и за год не разгребешь))).
Искренне жаль,Олег Валерьевич,что по разные стороны барикад нас,как и многих граждан Украины,разводит такая …. лживая и циничная авантюристка.Не спорю,что судебную систему нужно менять,впрочем ,как и всю систему,но раз она с Онопенко для этого ни чего не делала,то и получает по заслугам!Защищать ее не буду ни при каких условиях,но мог бы хоть просто промолчать иногда,если бы она не вскакивалаи и на заседаниях у Замковенко….
Что посеешь, то и пожнёшь — малоуважаемая крадЮлька.
Как жестоко судьба наказала за болтовню, обещала суды присяжных, подбивала Луцика совершать в отношении граждан провокации , устремилась в прорыв куда-то, но достигла только нар. Вполне справедливо. Слава украинскому правосудию. Теперь Яныку правосудие ещё разок пережить и будет полный абзац.
Флойд, напишы по-простому: участковый управляет деятельностью доверенных лиц, привлекает граждан к негласному сотрудничеству в качестве ДЛ.
Участковый занимается оперативно-розыскной деятельностью и при этом не является оперативным работником, да?
)))Работяга и сюда залез,”юрист подпольный”)))…такой же как и автор статьи Березюк,так громко себя назвавший,целый Голова юридичного товариства)))хотя бы УПК для начала почитал что ли,прежде чем статьи крапать..во первых глава на которую он ссылается в своей статье не 13,а 18,во вторых в 165-2 УПК идет речь об обжаловании ИЗБРАНИИ меры пресечения для лиц на ДОСУДЕБНОМ СЛЕДСТВИИ,и не как для подсудимых,в третьих ст.347 УПК дает исчерпывающий перечень постановлений и др.решений суда ,которые могут быть обжалованы,и изменение меры пресечения в суде подсудимым обжалованию не подлежит,и в четвертых никакого нарушения ст.5 Конвенции там нет.Да,Киреев невнятно обосновал свое решение,но у него по УПК было такое право и он его использовал,правильно неправильно это другой вопрос,но оно не обжалуеться..
Читателю, Флойду и прочим тунеядцам. Работяга, не будучи юристом, но являясь мудрым человеком, изложил все правильно. Даже студент 1-го курса юридического ВУЗа не будет допущен к сессии если на семинарских занятиях по уголовному праву не будет знать признаков конкретного состава преступления. С учетом того, что Родион Киреев, которого статус судьи обязывает знать прописные истины уголовного права, именно ЗАВЕДОМО совершил общественно опасные деяния (преступления против правосудия) — вынес ЗАВЕДОМО неправосудные постановления, за что предусмотрена ответственность, как минимум, по ч.1 ст.375 УК Украины.
Панэ Вамба, прошу пардону, пазвольте скорректирувать, — “не будучи ХОХ_ЛЯНДСКИМ юрыстом”.
Вопрос: где это видно, что ЗАВЕДОМО? А для ВЕЛИКИХ УКРОЮРИСТОВ общий вопрос: в каком Законе Украины суд руководствуется желанием толпы или массовых акций, а не правом? В каком Законе позволено обсуждать действия суда в период судебного следствия? Читал журнал “Юрисприденция для чайников”, но так и не нашел такой правовой нормы. Сейчас ищу журнал “Мурзилка” за 1967 год, может там найду.
“Сын Романа Шухевича Юрий пришел к Печерскому районному суду Киева посмотреть, что на самом деле происходит, однако экс-премьер-министра Юлию Тимошенко поддерживать не собирается.
Отвечая на вопрос, пришел ли он поддержать Тимошенко, он ответил: «Ни в коем случае. Свят-свят-свят… Почему я должен поддерживать преступницу? Понимаете, что это является переделом имущества, разборка олигархических кланов? Что я к этому имею?», — сказал Шухевич-младший. Также он сообщил, что пришел посмотреть на собравшуюся акцию возле Печерского суда, а также хотел прийти поддержать Юрия Луценко, но он не знал, что заседание по делу экс-министра внутренних дел перенесено в другое здание.
Отметим, что под Печерский суд, где продолжается судебное заседание в отношении экс-премьер-министра Юлии Тимошенко пришел сын Романа Шухевича Юрий Шухевич.”
ГВП. Принцип правового государства — “разрешено все, что не запрещено законом”. Например, в Конституции Франции 1791 г. этот постулат изложен так: “Все, что законом не запрещено, не может быть пресекаемо”. А принцип тоталитарного государства — “запрещено все, что не разрешено законом”. Улавливаете разницу? Похвально, что Вы смогли осилить перечисленные Вами книжки. Можете, думаю, уже переходить к изучению труда Шарля Монтескье “О духе законов” (о закономерном, разумном и необходимом в праве). Если Вы не усматриваете в указанных действиях Киреева преднамеренности, то Вы, таким образом, заведомо считаете его несмышленышем в знании уголовного права.
Работяга, что именно “не будучи ХОХ_ЛЯНДСКИМ юрыстом” — сомнения не возникают. А насчет того, ЧЕЙ “юрыст” — большой вопрос.)))
Шановний пане, Ви ж прокоментували тільки перше моє речення та два останніх. А попробуйте відповісти на те, що Ви не помітили — це два головних речення: друге та третє. СлабО. Про Францію я б згадав в розрізі Строс Кана, Ширака та сьогоднішньої глави МВФ.
Классная, ЗАКАЗНАЯ статейка. Пропагандистская статейка в духе немецкого таврисча Гебельса..
Михрютка зажигательно выступил, в стиле Адольфа Гитлера 🙂
Согласно ст. 156 УПК Украины, срок содержания под стражей во время досудебного следствия не должен превышать двух месяцев. В случаях, когда в двухмесячный срок расследование дела закончить невозможно, а оснований для отмены или изменения меры пресечения на более мягкую не имеется, она может быть продлена:
до четырех месяцев – судьей того суда, который вынес постановление о применении меры пресечения, по представлению, согласованному с прокурором, который осуществляет надзор за соблюдением законов органами дознания и предварительного следствия;
до девяти месяцев – судьей Апелляционного суда по представлению, согласованному с заместителем Генерального прокурора Украины, прокурором Автономной Республики Крым, области, города Киева и Севастополя и приравненных к ним прокуроров по делам о тяжких и особо тяжких преступлениях;
до восемнадцати месяцев – по представлению, согласованному с Генеральным прокурором Украины, его заместителем или самим этим прокурором; по особо сложным делам об особо тяжких преступлениях – судьей Верховного Суда Украины
Тяжким преступлением является преступление, за которое предусмотрено наказание в виде лишения свободы на срок от пяти до десяти лет. Особо тяжким преступлением является преступление, за которое предусмотрено наказание в виде лишения свободы на срок свыше десяти лет или пожизненное лишение свободы (ст. 12 УК Украины). Немедленно освободить лицо из-под стражи орган дознания, следователь, прокурор обязаны в случае окончания срока содержания под стражей как меры пресечения, предусмотренной ст. 156 УПК Украины, если этот срок не продлен в установленном законом порядке. Если постановление судьи о продлении срока содержания под стражей на день окончания срока не поступило, начальник места предварительного заключения обязан немедленно освободить обвиняемого из-под стражи.
Но и это еще не все. По смыслу ч. 6 ст. 156 УПК Украины в случае, когда уголовное дело было возвращено судом для производства дополнительного расследования, срок содержания под стражей исчисляется с момента поступления дела прокурору и не может превышать двух месяцев. Дальнейшее продление указанного срока может производиться только с учетом времени пребывания обвиняемого под стражей до направления дела в суд в порядке и пределах, установленных ч. 2 ст. 156 УПК Украины. Для продления срока содержания под стражей следователь по согласованию с прокурором или прокурор обращается в суд с представлением о продлении срока содержания под стражей. Представление должно быть подано в суд:
при продлении срока содержания под стражей до четырех месяцев – не позднее, чем за пять суток до окончания срока содержания под стражей;
при продлении срока до девяти месяцев – не позднее пятнадцати суток до окончания срока содержания под стражей;
при продлении срока содержания под стражей до восемнадцати месяцев – не позднее, чем за двадцать суток до окончания срока содержания под стражей.
После направления дела в суд с обвинительным заключением обвиняемый может ожидать суда под стражей неограниченно долго.
Общий срок содержания под стражей не должен превышать срока лишения свободы предусмотренного санкцией статьи, по которой привлекается обвиняемый.
И между тем, в число самых влиятельных людей Украины, вошли господа партийцы и соратники енакиевской шпаны. Есть за что бороться?