УБИВАЮТ собак в пограничном военном городке ВЕЛИКИЕ МОСТЫ!!!!!!! Не первый год это продолжается,убитых бездомных собачек уже десятки . Люди из-за своей доброты,человечности подкормливают бедных,бездомных собачек,выходят их, они становятся любимыми собачками в поселке…. как тут-же находится местный врачеватель — доктор ветеринарной службы воинской части майор Орищин Юрий,который безжалостно травит бедных собачек.Последние в страшных муках умирают у детей на глазах.И это творится не первый год,уже убито не одну собаку,просто нет больше сил смотреть на такое варварство,жестокость этого “человека” в пагонах!!! Позор и презрение такому “фахівцю” Кинологического центра!!! КАК можно так относится к животным — ответь ОРИЩИН ЮРИЙ ДМИТРОВИЧ? Безжалостно убивать кормящую мать со щенками,которых дети и взрослые кормили,выхаживали! Две недели назад отравлено две такие собаки со щенками,даже собак которые живут во дворе и тех не пощадил!!! Не ужели нет другого способа кроме убийства? Как такой “бездушный коновал” может лечить служебных собак? Чему он научит своих детей…
Важное
2 апреля, 2024
14 марта, 2024
11 марта, 2024
819 ответов
Киевские волонтеры спасают собак и котов из зоны АТО – за 5 месяцев они вывезли несколько сотен брошенных животных. Вот с кого надо брать пример — живодерам!
Об этом сообщает ”Сегодня”.
“Только нашей команде удалось вывести более 20 собак разных пород. Но это капля в море, по сравнению с тем количеством животных, которые там остаются”, — говорит волонтер Наталия Рец.
Недавно соцсети потрясла история брошенной лабрадорихи в селе Пески (Донецкая обл.), которую оставили хозяева, бежав от войны. Истощавшую собаку, которая осталась жить в полуразрушенном доме, нашли солдаты. Они накормили животное, а один из бойцов даже дал ей кличку — Ангелина, в честь своей бывшей жены.
Собака каждый день ждала хозяев на крыльце дома, но они так и не вернулись. “Когда мы узнали про Ангелину, тут же решили привезти ее в Киев. Связались с ребятами, которые поставляют продовольствие бойцам, и они забрали ее в столицу. С собой волонтеры забрали и беременную, раненую кошку, но бедняжка не смогла перенести дорогу и умерла”, — рассказала Наталия.
Сейчас лабрадориха находится на карантине в ветклинике. “У нее обезвоживание, экземы по всему телу, во многих местах шерсть вырвана клочьями. Когда Ангелина поправится, будем искать ей новую семью”, — говорит Наталия.
Напомним, за последние сутки (29 октября) боевики более 40 раз нарушали “режим тишины” в зоне АТО. В том числе произошло два боевых столкновения в районах населенных пунктов Петровское и Крымское.
Собаки и кошки это агенты Кремля. Депортировать Их.
Это просто — доктор украинский менгеле.
В Одесской области горсовет узаконит убийства бездомных собак и кошек, а также закроет для животных парки
Исполком Болградского горсовета внес на рассмотрение собрания проект правил содержания животных в райцентре.
Депутаты рассмотрят его на ближайшей сессии.
Если правила утвердят, то владельцам собак придется ежегодно перерегистрировать и вакцинировать своих животных, торговля собаками будет осуществляться только на рынке районного потребсоюза, а выгуливать животин позволят только в специально отведенных для этого местах: доступ в парки, скверы, на пляжи, спортивные и детские площадки им закроют.
При детских и медицинских учреждениях Болграда, а также на предприятиях торговли разрешат содержать только сторожевых собак. Других собак, а также кошек выгонят.
При этом авторы правил предлагают узаконить отлов и уничтожение бродячих животных. Ловить собак и кошек для последующей «утилизации» будут в том числе в жилых домах.
Последний пункт правил предписывает гражданам «держать подвалы, чердаки, оконные проемы жилых домов и другие подсобные помещения закрытыми или оборудовать их сетками для предупреждения проникновения туда животных».
Favna
идея фигня…выгул собак в парке кому мешает? или где им гулять? а вылов животных в жилых домах уже проходили, они вылавливают животных домашних с поводками а потом за выкуп отдают…
а вот те люди у которых пропала собака, найтись уже шансов не будет, а живодеров надо сажать в тюрьму на срок не мение 1 года.
ХВАТИТ ОТМЫВАТЬ ДЕНЬГИ на всякой фигне!
Средневековая Европа боролась в ведьмовскими кошками, а получила чуму, которую принесли крысы.
А если подумать какие болезни переносит человек? туберкулез, глисты, вши, чесотка, грибок и др…
когда человек говорит, что нужно убивать собак, это от умственной неполноценности. Видимо в детстве обижали) К живодерам применить более жесткое наказание. Вопрос бродячих животных решают их стерилизацией. Но когда собаку сравнивают с комаром, то тут говорить с ним не о чем)
Лучше выловить и уничтожить — живодеров!
а крыс в подвалах домов тоже травить нельзя?
а тараканов на кухнях?
Це крису, тварюку-живодера Орищина, давно треба було розоблачити і вивести на чисту воду, а в решті-решт повісити як скаженого!
Ничего в этом правильного нет. вот всю шваль чиновническую шо мешает стране жить и развиваться — отловить и сгноить: заживо закопать. Если бы каждая чиновническая курва достала из воровством набитых карманов хоть мизер на приюты для животных. В цивилизованных странах за убийство животины сроки и штрафы паяют… а у нас медаль дают таким уродам как Орищин и ему подобным.
Завтра эти же чинушники будут и с вами расправляться, не убийством конечно, а бумажной волокитой и вымогательством взяток..вы только не забудьте сказать, что это правильно дорогие.
Надо организовать «Отдел очистки» и нанять туда местных Шариковых.И процесс пойдёт.
Надо Орищину возглавить очистку!
Отлавливать и уничтожать нужно дегенератов, которые такое предлагают.
Догхантер голос подал.
а можно Болградского голову захерачить битами
или суку в клетку посадить, а падлу-живодера Орищина кастрировать, шо б не плодил пидарков подобных себе.
“Надо организовать «Отдел очистки» и нанять туда местных Шариковых. И процесс пойдёт.” А что ты имеешь ввиду — чтобы эти уроды орищины-чопики опять уничтожали десятками собак и кошек??? Ты с головой хоть иногда дружишь???
Почалось розслідування у справі масових вбивств собак у Львові
На території комунального підприємства «Лев» захисники тварин знайшли могильник із рештками собак, яких жорстоко вбивали. У мерії Львова це заперечують, однак директор ЛКП «Лев» уже написав заяву на звільнення – «у зв’язку зі станом здоров’я». Міське управління міліції уже порушило кримінальне провадження за підозрою у жорстокому поводженні з тваринами.
Першим про факти знущання над безпритульними собаками це розповів віце-президент Західноукраїнського товариства захисту тварин Юрій Микитюк, посилаючись на слова колишнього працівника ЛКП «Лев».
Юрій Микитюк сказав, що про точне місцезнаходження могильника і те, що в ЛКП жорстоко вбивали тварин, розповів колишній працівник ЛКП «Лев», який попросив не розголошувати його імені та прізвища. Після цього Юрій Микитюк разом із журналістами двох телеканалів (ІСTV та ZIK) прийшов на територію ЛКП «Лев». Почали копати там, де вказав колишній працівник, і знайшли рештки собак.
«Ще ми зайшли в приміщення, де, як мені казали, відбуваються «страти». Там знайшли палицю, на якій були залишки шерсті і щось схоже на кров», – стверджує зоозахисник.
Юрій Микитюк розповів, що убивали собак ударом металевого наконечника з удушенням або перебиванням металевою палкою шийного хребця з боку потилиці.
За його словами, захисники тварин викликали правоохоронців, які все це зафіксували. У міському управлінні міліції повідомили, що через заяву Юрія Микитюка відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст. 299 ККУ (знущання над тваринами, карається штрафом до 850 грн або арештом до 6 міс.)
За словами колишнього працівника ЛКП «Лев», частину вбитих тварин закопували на території ЛКП, хоча більшість відвозили на Жовківський завод з виробництва м’ясо-кісткового борошна.
В. о. начальника ветеринарного відділу управління житлового господарства Львівської міськради Олег Юзьків у розмові із ZAXID.NET підтвердив, що в п’ятницю Микитюк з журналістами пройшли на територію ЛКП і почали копати.
«Я не думаю, що там може існувати масовий могильник, бо тіла вбитих тварин відправляються на Жовківський завод», – сказав Юзьків. – В ЛКП «Лев» усипляють тільки хворих собак і роблять це безболісно – спеціальними препаратами».
На думку Олега Юзьківа, заяви зоозахисників про жорстоке поводження з тваринами є безпідставними.
Водночас у прес-службі Львівської міськради ZAXID.NET повідомили, що вчора, 19 листопада, в. о. директора ЛКП «Лев» Роман Гарматій подав заяву на звільнення. Юрій Микитюк вважає, що це пов’язано із інформацією про жорстоке поводження з тваринами в ЛКП, яка з’явилася у ЗМІ.
Під час брифінгу міський голова Львова Андрій Садовий сказав, що жорстоке поводження з тваринами – це такий самий злочин, як і жорстокість щодо людей. «Я максимально буду підтримувати правоохоронні органи, аби вони об’єктивно провели розслідування. Винні мають бути покарані. Ніхто не давав нікому права знущатися над тваринами».
Також мер додав, що для ЛКП «Лев» складно знайти нового керівника: ніхто не хоче за 1,5-2 тис. грн зарплати керувати комунальним підприємством.
Начальник відділу кадрів Львівської міськради Галина Бордун зазначила, що від 3 жовтня Роман Гарматій був на лікарняному. На час його відсутності до 3 грудня взяли Богдана Марківа, який зараз і виконує обов’язки директора ЛКП «Лев». На посаду директор ЛКП оголошено конкурс.
Жорстоке ставлення догхантерів до тварин, про яке ми мало не щодня чуємо у новинах, уже нікого не дивує. Але щораз подібні новини викликають у людей як мінімум чотири речі – жах, жалість, бажання покарати садистів, а також страх за своє життя. Адже людина, яка проявляє жорстоку агресію до чотирилапих, може у будь-який момент проявити агресію й до людей.
Шокуючою новиною стало учорашнє повідомлення у ЗМІ про вбивства собак у Трускавці. Невідомі постріляли та отруїли собак в різних мікрорайонах міста, де є собачі вольєри і де собаки перебувають під наглядом захисників тварин.
Зокрема, захисники тварин виявили сімох цуценят, отруєних невідомою речовиною та двох дорослих собак, які мали по два кульові поранення. За словами представників районного товариства захисту тварин, відстріл та отруєння собак у місті проводять два чоловіки у камуфляжній формі.
Отруєння собак відбувається й у Львові. Третього березня на вулиці Стрийській знову виявили двох собак, яких потруїли догхантери. Один пес помер вдома, а інший на вулиці. Це вже другий факт жорстокого вбивства тварин у місті Лева з початку року. Перший випадок стався на початку лютого у Стрийському парку, тоді невідомі нагодували господарських чотирилапих м’ясом, нашпигованим протитуберкульозним засобом, від якого тварини помирали у довгих муках.
Як розповів у коментарі «Львівському порталу» віце-президент Західноукраїнського товариства захисту тварин Юрій Микитюк, до сьогодні жоден із власників цих 12 загиблих тварин не звернувся із відповідною заявою до правоохоронців.
«Ось це така форма протесту наших громадян проти міліції. У цьому випадку був стихійний мітинг, який організувала неповнолітня дівчинка. Люди тоді поплакались, пожалілись на камери, і на цьому все. Люди плачуться, але не роблять серйозних кроків для вирішення цієї проблеми. Яка б думка людей з цього приводу не була, я їх підтримую, але заява до міліції це початок реєстрації і вона дає нам важелі тиснути на них. І в даному випадку люди самі винні, бо вони ховають трупи свої улюбленців, не віддаючи їх на розтин. А факт отруєння вважається не доведеним, якщо не проведено розтин або токсикологічну експертизу трупа собаки», — наголосив захисник тварин.
Постраждалі від рук догхантерів не звернулись до правоохоронців. Про це «Львівському порталу» підтвердили у МВСУ у Львівській області. Однак факт масового знищення собак не залишився поза їхньою увагою, бо, як зазначили в обласному управлінні міліції, за матеріалами у ЗМІ, Галицький райвідділ міліції Львова розпочав розслідування за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 299 КК України (знущання з тварин, вчинене із застосуванням жорстоких методів). Цей випадок також перебуває на контролі в прокуратурі.
В обласній міліції також зазначили, що це вже друге кримінальне провадження, порушене за фактом отруєння собак у Львові. Першу справу правоохоронці завели минулого року, коли напередодні Євро-2012 у місті тривало невпинне отруєння собак. До сьогодні ця справа не закрита, міліція передала її у прокуратуру Львівської області і зараз проводиться слідча перевірка.
«Майже рік до Євро тривало невпинне потруєння собак у Львові. І напередодні Євро, після трьох мітингів та приїзду до міста знімальної групи передачі «Шустер Live», було порушено кримінальну справу. Вона досі відкрита. Коли за рік до Євро отруїли першу собаку, я спробував її труп віддати на експертизу. Але у нас не був налагоджений прийом трупів на експертизу, тому наше товариство разом із кафедрою патанатомінії ветеринарної академії ім. Гжицького налагодили пункт прийому трупів для експертизи і таким чином ми хотіли допомогти міліції, щоб поставити крапку в історії з отруєннями собак», — розповів Ю.Микитюк.
Отруєння як бездомних, так і домашніх чотирилапих не припинялися й після Євро. Тому небайдужі люди і захисники тварин почали самостійно з’ясовувати, хто причетний до цієї справи. І як вдалось їм з’ясувати, до винищення тварин у місті може бути причетний 31-річний догхантер, який до своєї справи залучає ще й неповнолітніх хлопців. Люди зібрали усю інформацію про цю людину і навіть з’ясували його місце проживання.
«Його бачили у різних частинах містах, коли він труїв собак. Потім він попався людям на Броньовій. Після того, як цей чоловік потруїв у Стрийському парку 12 собак, їхні господарі власноруч почали збирати інформацію про нього. Вони навіть обіцяли преміювати того, хто здасть цього догхантера. Усі матеріали та фотографії були передані речнику МВС України та у МВСУ у Львівській області. Було порушено кримінальну справу. На скільки мені відомо, міліція затримувала цю людину, проводила обшук у його квартирі, але нічого не знайшовши, відпустила», — розповів Ю.Микитюк.
У міліції цей факт підтвердили, але зазначили, що не затримали цього чоловіка, бо не мали для цього підстав – докази того, що це власне він отруював собак відсутні, а прогулюватись у парку може будь-хто. У міліції також додали, що вони продовжують шукати винних у знущанні над тваринами.
Те, що правоохоронці продовжують шукати хоч якусь зачіпку у цій справі свідчать і позавчорашні обшуки на ЛКП «Лев». Як розповів «Львівському порталу» в.о. директора цього комунального підприємства Роман Гарматій, працівники міліції в присутності понятих провели обшук приміщень «Лева», шукаючи там отруйні речовини.
«Була постанова суду, перевіряли кожну шухляду, але звісно, що нічого не знайшли. Звісно, що у нас не може бути отруйних речовин, бо тільки наше ЛКП має право регулювати чисельність безпритульних собак у місті. Тому це нісенітниця. Але я їх розумію, бо вони далі шукають тих людей. Нам самим цікаво, хто отруює собак. Ми зацікавлені мати стерилізованих тварин, але усіх їх у Львові не виловиш», — зазначив держслужбовець.
Водночас Юрій Микитюк каже, що правоохоронцям буде дуже важко довести до кінця справу щодо отруєння собак. «Бо вони, по-перше, не налаштовані щось робити, а по-друге — порушили ці справи для того, щоб заспокоїти власників тварин, яких вони поховали. Я впевнений, що поховають і самі справи», — зазначив віце-президент Західноукраїнського товариства захисту тварин.
Та навіть якщо правоохоронці встановлять, хто труїть собак і доведе його провину – покарання для цієї людини буде надто м’яким, каже Ю.Микитюк. Бо чинний закон про захист тварин від жорстокого поводження, за його словами, дуже недосконалий, адже його не змінювали з часів Радянського Союзу.
«Чинне законодавство вкрай м’яке, бо успадковане з Радянського Союзу. Потрібно замінити ст.299 на взірець європейських країн. Бо максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на півроку – це ніщо. Ми вимагаємо жорсткішого покарання для догхантерів, які відправляють в муках на той світ тисячі тварин. Жорстоке вбивство тварини потрібно прирівнювати до вбивства людини, а тому за такий злочин догхантерів, по-хорошому, потрібно засуджувати до 10 років позбавлення волі. І зміни до закону про захист тварин від жорсткого поводження потрібно внести якнайшвидше. Тому юристи нашого товариства зараз знайомляться з подібним законодавством у Польщі, Німеччині та Ізраїлі і мають прописати ці поправки і подати на розгляд у Верховну Раду», — зазначив Юрій Микитюк.
Роман Гарматій свого колегу підтримує у тому, що Україні потрібне нове законодавство щодо захисту тварин від жорстокого поводження з ними, але вважає, що садистів достатньо саджати максимум на два роки, а ще краще виписувати їм серйозні грошові санкції. Щоправда, які суми потрібно стягувати з догхантерів, держслужбовець не зазначив. Але додав, що окрім покарань, серед населення потрібно проводити також інформаційно-роз’яснювальні роботи щодо гуманного ставлення до тварин.
«Звичайно, що в першу чергу має працювати міліція. Але й потрібен закон, який контролюватиме це питання. Потрібно проводити інформаційно-роз’яснювальні роботи, тобто, це питання потрібно вирішувати комплексно. Бо отруєння тварин у нашому місті відбувались не лише напередодні Євро і після, вони були постійно, просто раніше на це не звертали такої уваги», — розповів в. о. директора ЛКП «Лев».
Скільки отруєнь чотирилапих сталось у Львові за останні кілька років у ЛКП «Лев» не знають, бо такої статистики не ведуть. А ось у Західноукраїнського товариства захисту тварин за два роки нарахували, зафіксували приблизно 250 випадків отруєнь. «Я думаю, що отруєння йшли на тисячі. В Україні щодня гине тварина, але жодна людина не понесла покарання за жорстоке поводження з тваринами», — додав Юрій Микитюк.
Чому догхатери жорстоко винищують братів наших менших не зрозуміло. Тим паче, що простерилізовані і вакциновані від сказу бездомні, до прикладу, не несуть жодної загрози людині.
«Ми комунальне підприємство, намагаємось зробити усе, що в наших силах, щоб і людям було комфортно, і тваринам, які живуть на вулицях міста. Тварини, які були відловлені, простерилізовані і вакциновані від сказу, не несуть ніякої загрози громадянам. І на даний час проблем із безпритульними тваринами у нашому місті немає. Працівники ЛКП постійно їздять по місту, регулюють чисельність цих тварин. Навіть при наявності зграї собак у шлюбний період – це не є проблемою. А серйозних зграй собак у Львові немає. Ми контролюємо цю ситуацію. Тому я не розумію цих догхантерів, вони неадекватні люди», — наголосив Роман Гарматій.
Натомість його колега Ю.Микитюк вважає, що у людей, які жорстоко винищують тварин, скоріш за все зрушена психіка. «Ці люди… вони ж фанатики своєї справи, бо до цього ж потрібно готуватись, потрібно витрачати свій час на такі речі. Я вважаю, що в них капітально зрушена психіка», — сказав він.
Чи зрушена психіка у львівських догхантерів, і догхантерів взагалі, не відомо. Однак точно зрозуміло, що такі люди можуть становити небезпеку й для суспільства. Адже свою жорстокість до тварин вони можуть перенаправити на людей, які їх оточують. У цьому переконаний практикуючий психолог, кандидат психологічних наук, доцент кафедри теорії і методики практичної психології факультету психології Львівського державного університету внутрішніх справ Віталій Карпенко.
У коментарі «Львівському порталу» він зазначив, що така поведінка догхантерів – це не лише характеристика жорстокості по відношенню до тварин, це й загалом риса характеру людини. «Тому продовження такої жорстокості може проявлятись у жорстокості до людей, якщо не буде проведена профілактика і певні психологічні допомоги цій людині і її сім’ї. Адже жорстоке поводження з тваринами це такий спосіб взаємодії з ними, а він формується у тому середовищі, де виростає людина. Такі люди є агресивні, жорстокі і схильні до насилля.
Звичайно, що жорстоко ставитись до тварини може й людина, яка має психологічні зрушення. Але в такому випадку людину із психологічними захворюваннями піддають амбулаторному лікуванню», — зазначив психолог.
Врегулювати питання щодо запобігання знищенню безпритульних тварин і підвищення рівня громадської свідомості з питань гуманного поводження з ними взялися наші керівники «згори». Як стало відомо, учора прем’єр-міністр України Микола Азаров доручив посилити контроль та невідкладно реагувати на випадки знущань над тваринами.
«Прошу в межах компетенції взяти під особистий контроль питання щодо запобігання знищенню безпритульних тварин, їх належного ветеринарного обслуговування, підвищення рівня громадської свідомості з питань гуманного поводження з тваринами, виявлення фактів жорстокого поводження з тваринами та негайного реагування на них», — йдеться у його дорученні. Чиновники мають звітувати Азарову щомісяця.
Львівський портал
У Львові шукають шкуродерів, які жорстоко вбили собак
За фактом злочину відкрито кримінальне провадження у справі жорстокого поводження з тваринами.
Як заявив начальник Львівського міського управління МВС України Сергій Зюбаненко, правоохоронці вже опитали мешканців району та скерували тіла собак у Ветеринарну академію на експертизу
“Усіх громадян, які володіють додатковою інформацією, прошу звертатися безпосередньо у Личаківський РВ за номером 276 24 00 або на 102”,
йдеться у повідомленні.
Як повідомлялось раніше, 3 лютого мешканці вул. Медової Печери знайшли 4 застрелених вуличних собак, які жили у цьому районі та звернулися до еко-активістів
“Апогеєм став собака зі здертою шкірою. Причому, зроблено це було настільки майстерно, що одразу стало зрозуміло, що тут працював професіонал в цій справі. Собака мав красиву доглянуту білу шерсть, що можна було побачити по лапах. Тіла усіх чотирьох собак були порівняно “свіжими”, оскільки з ран ще текла кров”,
повідомили активісти.
Львівська міліція розслідує справу про жорстоке вбивство собак у Личакіському районі Львова. Про це повідомляє на Facebook начальник Львівського міського управління МВС України Сергій Зюбаненко.
«Доповідаю, що інформація про розстріл собак на Медової Печери була одразу зареєстрована у Журналі єдиного обліку повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події у Личаківському районному відділі міліції від 03.02.2015 №1027 і від 05.02.2015 №1079. Працівники слідчого відділу Личаківського РВ внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 299 Кримінального Кодексу України (жорстоке поводження з тваринами)», – мовиться в повідомленні.
Львівська міліція розслідує справу про жорстоке вбивство собак у Личакіському районі Львова. Про це повідомляє на Facebook начальник Львівського міського управління МВС України Сергій Зюбаненко.«Сьогодні я провів заслуховування цього кримінального провадження. Працівники райвідділу доповідали про вжиті заходи, спрямовані на розкриття злочину. Мені повідомили, що вже опитано місцевих жителів. Тіла собак перебувають у Львівській ветеринарній академії, де проводиться їх розтин для встановлення причин смерті. Усіх громадян, які володіють додатковою інформацією, прошу звертатися безпосередньо у Личаківський РВ за номером 276 24 00 або на 102», – мовиться в повідомленні.
Нагадаємо, що 3 лютого до активістів «Еко Zахисту» звернулися мешканці вул. Медової Печери. Вони розповіли, що вуличних собак, які жили в цьому районі, знайшли їх застреленими.
Інцидент стався у мікрорайоні Підгоряни по вулиці Верді. Мова йде про собаку породи німецька вівчарка, яка загубилася і якій шукали господаря.
Власне, як повідомила захисниця тварин Єрміла Кость, собаці вже підшукали нового господаря, який мав у п’ятницю забрати її собі.
А как поживает в Мостах живодер Орищин, его еще не стерелизовали???
Догхантер, на счету которого, по некоторым данным, десятки собачьих жизней, попал в полицию после того, как ранил собаковода. На время следствия злодея отпустили домой, и теперь многие собачники района Вешняки опасаются, что убийца возьмется за старое.
Как стало известно «МК», владельцы четвероногих знали давно, что в их районе орудует живодер.
Меня впервые это коснулось полгода назад. Пес съел что-то на улице и почувствовал себя плохо, когда мы поднимались по лестнице, у него стали разъезжаться лапы и он стал терять сознание, к счастью мы успели отнести его ветеринарам и они спасли нашего любимца. Я знаю, что другим владельцам собак повезло меньше, — рассказал «МК» один из жителей района.
Первым человеком, который забил тревогу, стала 26-летняя местная жительница Юлия Антонова, потерявшая любимицу — ее овчарка съела приманку, оставленную догхантером возле торгового центра «Панорама». Как рассказали девушке в ветклинике, за два дня неизвестным было отравлено около 20 собак. Вместе с друзьями и другими владельцами четвероногих Юлия начала поиск злодея. Вскоре благодаря охране торгового центра удалось получить изображение догхантера, попавшего на камеры видеонаблюдения. Некоторое время спустя похожий мужчина был замечен у одного из продуктовых магазинов. Юлия сотоварищи проследили за ним и увидели, как он бросил на лужайку горсть колбасы, напичканной кусками каких-то таблеток. Ребята не успели возмутиться, как негодяй сел в троллейбус и был таков. Но вскоре он все-таки привлек к себе внимание полиции.
25 марта я прогуливался со своим шарпеем возле аллеи Жемчуговой, там рядом находится школа, — рассказал «МК» Владислав Митяев, который стал жертвой догхантера. — И тут я увидел мужчину, он что-то кидал на землю и испуганно озирался. Я сразу вспомнил про то, что в районе орудует догхантер. Когда я подошел к нему, он занервничал. Я на всякий случай привязал собаку, чтобы она не подобрала ничего с земли, а сам спросил у него, что он делает. Он молчал. Я говорю: «Зачем вы это сделали? Что вам сделали животные?». Вдруг хлопок и вспышка перед глазами, и боль в области лба. Он выстрелил в меня из какой-то ракетницы.
Владислав Митяев.
По словам молодого человека, злодей еще дважды пальнул в него и один раз в привязанную собаку, но попасть не сумел.
Молодой человек немедленно вызвал «скорую». К счастью, догхантеру сбежать не удалось. Очевидец происшествия — мужчина, гулявший с ребенком отследил, куда пошел злоумышленник и позвонил участковому, который и задержал злодея.
Догхантер оказался 53-летним жителем Вешняковской улицы по имени Сергей, состоящим на учете в ПНД. Как оказалось, мужчина с детства отличался неадекватным поведением. Впрочем, врачи не считали, что он опасен для общества.
Сергей с детства боялся собак, одна из них когда-то сильно напугала его, именно поэтому мужчина решил изничтожить ненавистных четвероногих любыми средствами. Однако, страх перед псами был столь велик, что он даже приобрел для самообороны специальный пистолет — пугач, типа «сайга», для отпугивания собак. Именно из этого оружия он и выстрелил в Митяева, который до сих пор проходит лечение в 68-й больнице в связи с закрытой черепно-мозговой травмой, полученной в результате прямого попадания в лицо.
В настоящий момент в отношении догхантера сотрудниками ОМВД по району Вешняки возбуждено уголовное дело по статье «побои», однако, на время следствия мужчина отпущен домой и теперь владельцы четвероногих серьезно опасаются, что он может взяться за старое. А то, что мужчина травил собак, правоохранители посчитали недостойным уголовного кодекса.
Владимир Седов
Живодеры разпаясались, блин. Отравы ихней им в рот! С них самих шкуры уже пора снимать!!!
Собаку, которая 4 года прожила в школьном дворе, по приказу директора, жестоко убили коммунальщики на глазах всей школы.
Директор заведения говорит: животное бросалась на детей. Но сами ученики уверяют: Рекс лишь реагировал на агрессию хулиганов.
«Мальчик с 9 класса издевался над ней. Бросал петарды, подпаливал усы, собака не выдержала и начала его кусать, родители пришли и сказали, что надо убить собаку», – рассказывает школьница.
Собака умирала на школьном дворе. Весь этот ужас дети фотографировали и снимали видео, чтобы потом показать родителям. Говорят, девятиклассник, которого якобы укусила собака, поджигал зажигалкой полумертвому животному хвост и усы. Директор оправдывается: на него давили родители. Решение об убийстве собаки приняли на педсовете – все за, один против.
«В целом мы не были против собаки, подкармливали и оберегали ее, когда службы приезжали. На крайние меры пошли, когда много жалоб поступило…я доволен результатом», – говорит директор школы, Владимир Гонтар.
Впрочем, те, кто подкармливал Рекса, говорят, что собака была совсем не злой, и не агрессивной. Поэтому 4 года и прожил на школьном дворе, пока над ним не стали издеваться жестокие подростки.
В коммунальной службе, которая занимается отстрелом бродячих собак, от этого инцидента открещиваются, говорят, этого не могло произойти после 7 утра, но факты и свидетели говорят о другом.
Родители возмущены, что их дети вынуждены были увидеть все, что произошло. Говорят, что в дело должны вмешаться соответствующие организации, которые наказывают за жестокое отношение к животным.
Детские психологи говорят, что травма от увиденного может дать о себе знать не сразу. Впрочем, негативные последствия для детской психики – гарантированы.//Андрей Шаповалов, «ФАКТЫ», ICTV, http://fakty.ictv.ua/ru/index/read-news/id/1431337
Беженец из Макеевки: “Ночуя в холодном и сыром помещении, мы с собакой согревали друг друга”
Страдающего глухотой Александра и его собаку Мальту приютила киевская семья. На днях молодой человек, несмотря на свой недуг, нашел в Киеве работу
Просьба помочь глухому парню выехать из Донецкой области на безопасную территорию появилась в Интернете в начале февраля. «Сашу с большой собакой никто не хочет брать в автобус, — писали волонтеры. — А без нее он не поедет».
Вещей у Александра было немного — всего одна сумка с самым необходимым. Но проблема состояла не только в том, чтобы выехать. Остановиться тоже было негде — все родственники парня жили в Макеевке. Несколько человек, узнав о Саше от волонтеров, были согласны его приютить, но только без собаки. Ее предлагали оставить в приюте для животных. Александр не согласился: «Я без Мальты, единственного своего друга, никуда».
Сейчас Саша Булатов (на фото в заголовке) хочет поблагодарить всех, кто ему помог и продолжает помогать. Но когда он пишет этим людям сообщения, они благодарят… его. «Спасибо за то, что не сдались, — пишут. — Ваш пример дает надежду. Передаем привет Мальте, ждите посылку — там есть для нее игрушки. И кое-что для вас».
— Добрые люди прислали мне много вещей, — 27-летний Александр Булатов говорит медленно, но отчетливо. Просит меня громко задавать вопросы и смотреть прямо на него — чтобы то, что не услышит, он смог прочитать по губам. — То, что мне велико, я отнес в волонтерский центр на улице Фроловской. Там очень этому обрадовались и выписали талоны на обувь и брюки, которые сейчас ношу. Получилось, я им помог, а они мне. Для Мальты передали целый мешок с игрушками и резиновыми мячиками. Она безумно обрадовалась. Правда, половину из этих мячиков тут же порвала. Но была довольна.
Мы с Сашей встретились в двухкомнатной квартире на столичной Троещине, где он сейчас живет. Парня с собакой согласилась приютить 24-летняя активистка Майдана Юлия Медведева. Как только я вошла в квартиру, подбежал большой черный пес. Обнюхав меня, приветливо завилял хвостом и уселся рядом с хозяином, положив ему голову на колено.
— Мальта не отходит от меня ни на шаг, — улыбается Саша. — Сегодня она пережила стресс: я вышел на работу и впервые оставил ее дома. Юля, как могла, пыталась развлечь собаку, но Мальта отказалась есть, не хотела гулять. Сидела у двери и плакала. Привыкла, что я все время рядом.
Саша взял Мальту, когда ей было всего два месяца. Увидев объявление о том, что человек раздает щенков, не смог удержаться. Говорит, давно мечтал о собаке.
— В детстве у меня был песик — японский хин, — рассказывает Александр. — Мой лучший друг. Когда он умер, я очень тосковал. Просил маму купить мне собаку, но она не соглашалась. Говорила: «Будешь жить один в своей квартире, тогда и купишь». Когда так и произошло (в наследство от бабушки получил квартиру в Макеевке), я взял Мальту. Был у меня еще и маленький питбуль, но его украли, воспользовавшись тем, что я глухой. Какая-то девушка на улице попросила дать ей подержать собачку. Парень, который был с этой девушкой, начал задавать мне вопросы. Пока я пытался понять, что он говорит, девушка с собакой убежала. С тех пор мы с Мальтой остались вдвоем. Я работал столяром на мебельной фабрике. Получал немного, но был рад и тому. С моим недугом, как вы понимаете, не так-то просто найти работу.
По словам Саши Булатова, до двенадцати лет проблем со слухом у него не было. Но потом он тяжело заболел: перенес аппендицит и воспаление легких.
— Мне кололи много антибиотиков, что в конце концов дало осложнения, — вспоминает Саша. — Слух с каждым днем становился все хуже, врачи разводили руками: мол, сами не ожидали, что так получится. В какой-то момент я понял, что не слышу даже телевизор. Мама пыталась меня вылечить, водила по специалистам, но слух если и улучшился, то совсем чуть-чуть.
Я мечтал стать автомехаником, но меня не взяли из-за слуха — автомеханик должен слышать мотор. Благодаря папе, который во всем меня поддерживал, стал столяром. Отец погиб в автокатастрофе.
После техникума я не мог устроиться даже грузчиком. Попросил работодательницу повторить вопрос, та удивилась: «Как же вы собираетесь работать?» Сказал, что буду работать не ушами, а руками. Но получил отказ. Спасибо директору мебельной фабрики, который согласился меня принять. Думаю, он не пожалел. Я быстро выполнял заказы, очень старался и радовался, что могу зарабатывать деньги. А потом началась война.
Когда в Донецке стали стрелять, люди начали уезжать. До Макеевки тоже долетали снаряды. Иногда они оказывались прямо в нашем дворе. Черный дым, люди кричат… Мебельная фабрика, на которой я работал, закрылась. Обе сестры вместе со своими семьями уехали в Россию. А мама сказала, что свой дом не бросит. Вот и получилось, что нам с Мальтой пришлось выбираться вдвоем.
— Волонтеры говорили, что вас с собакой никто не хотел везти?
— Так и было. Я несколько раз находил автобусы, вывозившие переселенцев, но брать большую собаку водители не соглашались. «Нам людей посадить некуда, — говорили. — Оставляйте пса — и поедем». Некоторые хозяева так и делали. Привязывали собаку к столбу возле автобусной остановки, а сами уезжали. Никогда этого не пойму. Как можно бросить животное, которое тебя любит? Люди не думают о том, что пес до последнего будет сидеть у того столба и ждать хозяина. Слыша такое от водителей автобусов, я говорил: «Значит, мы остаемся. Не знаю, как вы, а я друзей не бросаю». И пробовал искать другие пути.
Кому-то звонить я, как вы понимаете, не мог. Единственным вариантом был Интернет. В конце концов через соцсети нашел девушку Катю, которая свела меня со своими знакомыми, выезжавшими из Макеевки. Они согласились взять меня вместе с Мальтой. Довезли до Курахово, там нас подобрали другие люди и помогли добраться до Запорожья. А из Запорожья уже на третьей машине мы приехали в Киев. Пришли в благотворительный фонд «Подих життя». Вообще-то, он помогает онкобольным детям. Но в фонде решили поддержать и нас с Мальтой. Дали кое-какие вещи, покормили…
Оставаться в офисе фонда Александр не мог. Начал искать жилье. Парню разрешили пожить в заброшенном здании.
— Когда-то там находился офис, который потом превратился в складское помещение, — рассказывает Саша. — В комнате не было ничего, кроме старой пружинной кровати и грязного матраса. Я застелил матрас своими вещами и, обняв Мальту, попытался заснуть. Было холодно и сыро. Собака тоже замерзла, дрожала. Но в конце концов мы друг друга согрели. Питались пельменями, которые продавали в ларьке напротив. Мальта старалась меня поддержать. Когда я получал очередной отказ (все время пытался найти работу), собака подходила, прижималась, лизала мне щеки. Уверен: она все чувствует и понимает. Потом Мальта заболела. У нее стала выпадать шерсть, на когтях появился грибок. Но она даже не скулила.
Следующее место жительства Саши и его собаки оказалось не намного лучше предыдущего. Это был дом, где ему разрешил пожить юрист, с которым Александр познакомился по Интернету. Пустое помещение тоже не отапливалось, буржуйка не спасала. Саша признается: спал в одежде и обуви и все равно не чувствовал ног от холода. Как всегда, согревала Мальта.
— Маме, которая присылала sms-ки, врал, что у меня все хорошо, живу у друзей, работаю, — вспоминает Александр. — Не хотел волновать.
Старый сенсорный телефон, с которого я мог заходить в Интернет и искать работу, замерзал и сам по себе отключался. К счастью, мой крик о помощи увидел киевлянин Саша Невский. Он приехал в помещение, где жили мы с Мальтой, сфотографировал нас, разместил в Интернете фотографию и мой номер телефона. Уже на следующий день мне поступило так много сообщений!
— Со словами поддержки?
— Да. И с предложениями. Было очень приятно. А когда Саша Невский в «Фейсбуке» попросил людей писать мне не на телефон, а по Интернету (у меня не было денег на отправку sms-ок), кто-то тут же пополнил мне счет почти на тысячу гривен. Представляете?! Мальте принесли лекарства. А банкир написал: «Слышал, у тебя проблемы с телефоном. Хочу подарить тебе хороший смартфон. Сможешь нормально заходить в Интернет». И уже на следующий день курьер доставил мне новый телефон. Люди приносили еду. Так моя Мальта начала есть мясо. Видели бы вы, как она радовалась говяжьему фаршу!
Александру и его Мальте помогали без преувеличения всем миром. Объединяясь в группы в соцсетях, обсуждали, что еще можно сделать для парня. Сашу отвезли на обследование и даже приобрели для него слуховой аппарат.
— Рассказываю об этом, и хочется плакать, — голос парня дрожит. — Я ведь для этих людей не родственник и не друг детства. Но они решили мне помочь. Занялись нашим с Мальтой лечением. Я начал осваивать слуховой аппарат. Пока непривычно — слышу так много звуков, что начинает кружиться голова. А Мальта поправилась, повеселела. Посмотрите, как у нее теперь блестит шерсть!
О переселенце с собакой узнала и киевлянка Юлия Медведева. Вместе с младшим братиком и родителями она живет в небольшой квартире на Троещине, учится в аспирантуре Киевского университета имени Бориса Гринченко. Юлия пригласила Сашу вместе с Мальтой к себе.
*Юлия Медведева, поселившая у себя Сашу, была активисткой Майдана, а сейчас помогает переселенцам и военным
— Честно говоря, даже не обсудила это с родителями, — признается Юлия Медведева. — Была уверена, что они согласятся. Так и произошло. Свою комнату я отдала Саше, а сама перебралась во вторую — к родителям и брату. Как говорится, в тесноте, да не в обиде. Я убедилась, что Александр добрый и порядочный человек. Знаете, есть люди, которые почему-то уверены, что все должны им помогать. Саша не такой. Не успел к нам переехать, как нашел работу.
— Наконец-то! — улыбается Саша. — Устроился сборщиком мебели. Спасибо работодателю, что взял меня. Не подведу. Сегодня был мой первый рабочий день. Я так волновался, что пришел в восемь утра, вместо девяти, на фирме еще никого не было. Работа мне понравилась. Надеюсь, что скоро смогу снимать в Киеве комнату. Неудобно жить у людей бесплатно.
— Живи, сколько нужно, — улыбается Юля. — С появлением Мальты в доме стало веселее. Она обожает людей, уже успела подружиться с нашим котом. Знаете, когда я пригласила в дом незнакомого парня, да еще с большой собакой, некоторые знакомые меня не поняли. «Это же чужой человек, — говорили. — Не боишься?» Они не понимают, как это — просто взять и помочь. А я не понимаю, как можно пройти мимо чужой беды или привязать собаку к столбу, а самому уехать. Саша своего друга не бросил. И люди не бросили Сашу. http://fakty.ua/198232-bezhenec-iz-makeevki-nochuya-v-holodnom-i-syrom-pomecshen ii-ya-obnimal-svoyu-sobaku-i-my-sogrevali-drug-druga
9 зворушливих історій собак із зони АТО
Ларс
Сапер Станіслав та його собака на ім’я Ларс у зоні АТО рятують людей від вибухівки. Ларс — німецька вівчарка. Їй вісім років і вона — чотирилапий офіцер Центру розмінування ЗСУ. Пес — спадковий військовий: його мама служила в МВС, а батько — в лавах Держприкордонслужби. «Я почав займатися з Ларсом, коли йому було шість місяців. Він дуже здібний і вже в рік приступив до служби в Центрі розмінування», — розповідає Станіслав.
Ларс — досвідчений сапер, він служив в Косово. В АТО Ларс одного разу врятував життя нашим хлопцям. Бійці їхали в машині, і під час руху пес дав сигнал про небезпеку. На дорозі була міна спрямованої дії. Якби не Ларс, всі б підірвалися.
Пес-герой “працює” в Міноборони і харчується звичайною солдатською їжею — кашами та консервами. «Ще Ларс їсть сухий корм, а після успішних операцій я намагаюся його балувати. Ковбаса, краще сирокопчена, — ось його нагорода», — каже Станіслав.
Дизель
У алабая Дизеля — трагічна історія, яка, втім, добре закінчилася. На блокпост 25-ї аеромобільної бригади в Луганській області привезли надзвичайно агресивну собаку — просили, щоб її застрелили. Але десантники не стали цього робити, а почали з’ясовувати історію пса. Виявилося, його господар виїхав з України, а пса віддав охоронцям на нафтобазу. Місцевий «кінолог» вирішив, що домашнього Дизеля потрібно видресирувати, і використовував для цього електрошок. Дизель одного разу не витримав знущань і покусав горе-вихователя. За це собаку й привели на розстріл до десантників.
Бійці доглядали за Дизелем – годували, вигулювали і усюди брали з собою: пес пройшов безліч блокпостів. Недолік в характері залишився — Дизель вночі підпускав до себе не всіх. Десантники знайшли псу господаря за межми небезпечної зони АТО, віддали в хороші руки в Дніпропетровську.
Поки пес жив з військовими, від його імені вели сторінку у Facebook. На ній публікували зворушливі хокку, наприклад:
«Стриж пролетів, бистрокрилий, веселий, —
Упав я і голову швидко прикрив.
Війна — хороший дресирувальник».
Пси-ОУНівці
Собаки, яких врятували в зоні АТО, стали добровольцями батальйону ОУН.
“Втікаючи від війни, місцеві мешканці покинули своїх чотириногих, от вони й прибилися до нас. Бійці їх годують, навіть можна сказати взяли на повне забезпечення, по-людськи розділивши з собаками свій нехитрий солдатський пайок. Ті відповідають бійцям просто таки нелюдською вірністю і готові вчепитися в горло кожному сєпару, який надумає в темряві підкрастися до нас”, — розповів боєць батальйону Борис Гуменюк.
Коли починається обстріл наших позицій з мінометів і всякої іншої зарази, собаки туляться до людей і починають голосно плакати. Серед тварин є загиблі, контужені і поранені, є такі, які переживають глибоку депресію та стрес. Словом – все як у людей.
Гільза
Вона прибилася до наших хлопців, і з часом перестала боятися автоматів і вибухів. Вірно служила бійцям, стала їм відданим другом, товаришем і помічником.
Одного разу спецназівці пішли на завдання і потрапили в оточення російських військ. Гільза весь час була поруч і тихенько сиділа в окопі. Ворог почав наступати. Нашим бійцям довелося відступити. У метушні бою Гільза загубилася. «Ми втратили найвірнішого друга, через що боліла душа. У нас жевріла надія, що вона жива і ми її знайдемо» — розповідає Олег Кошовий, спецназівець батальйону МВС «Миколаїв».
«Одного ранку чую, мене кличе мій бойовий товариш. Дивлюся — сидить Гільза: брудна, худа, голодна, але вірна нашій солдатській дружбі». З тих пір Гільза завжди була поруч — спала з бійцями в автобусі, знову стала вірно служити і вже не відходила ні на крок. Бійці повернулися в рідний Миколаїв і привезли її з собою.
Феліція
Полтавську міліцейську собаку Феліцію за службу в зоні АТО нагородили золотою медаллю.
Кінолог Сергій Кузьменко тридцять днів разом з нею шукав у звільнених від терористів містах Донбасу вибухівку, боєприпаси, зброю. За заслуги Феліцію, яка «працює» в міліції вже 6 років, нагородили золотою медаллю, грамотою та спеціальним кормом.
Собаки-волонтери
Собаки, які не можуть воювати на фронті, допомагають своїм братам-бійцям, як можуть в тилу. В Бердичеві провели всеукраїнську виставку собак. Кошти, зібрані на виставці, пішли на потреби поранених військовослужбовців.
Зокрема, на лікування бердичівлян, що перебувають у шпиталях. За словами Нелі Бишко, організатора виставки, кошти для бійців збирали не лише містяни, але й гості з інших регіонів країни.
Карат
Службу в АТО Андрій Бланар ніс у Луганській області у містечку Попасна. Хлопець побачив стаффордширського тер’єра на вулиці, коли патрулював місто.
Собака був худим і наляканим, бігав по вулиці і намагався кудись сховатися. Андрій почав розпитувати сусідів власників собаки. Ті розповіли, що господарі виїхали до Росії, а тварину залишили. Повідомили, що звати пса Карат і йому трохи більше року. «Я заговорив до тварини, вона підійшла та притулилась до мене» — згадує Андрій. Так Карат знайшов собі нового хазяїна і вірно дослужив з ним до кінця весь термін в АТО. Зараз Карат живе у рідному селі Андрія та має нову будку і вольєр – Андрій збудував.
Тузик
Під Дебальцевому в таборі 25-ї бригади ВДВ живе щеня по кличці Туз. Дворняга з вигляду, але благородний в душі пес. «Розумний малюк.
Спочатку крав тапки і берци, а потім підріс, став розумніший. Дивимося якось, а Тузик ямки риє, потім лягає туди. Стали жартувати, що він, як справжній військовий, окопався. Коли по нас стріляли з «Граду», пес з нами в окопі сидів», — розповідали про бойового друга військові.
Юраб
Аляскинский маламут по кличці Юраб пішов на фронт разом зі своїм господарем — киянином В’ячеславом. Військовий хірург пішов служити в Нацгвардію і взяв в зону АТО свого чотирилапого друга.
Юраб та В’ячеслав були на передовій під Донецьком, а коли позиції наших військових стали обстрілювати з установок залпового вогню «Град», В’ячеслав вирішив будь-якою ціною зберегти бойовому товаришу життя. З тривожної зони маламута вивезли волонтери. За мужність і витримку, проявлені в АТО, Юраб був нагороджений курочкою гриль.