Заслані козачки

27 травня в Донецьку вбили 52-річного Олега Постолакі, генерал-лейтенанта, отамана так званого Всевеликого війська Донського. Міліція знайшла його тіло в багажнику власного Chevrolet Aveo в одному з районів міста. В офісі, який винаймала його козацька організація, вся підлога була залита кров’ю. У прес-службі міліції Донецької області повідомили: козацький отаман дістав кілька кульових поранень, добили його контрольним пострілом у голову. За підозрою у скоєнні злочину затримали помічника покійного генерал-лейтенанта донецьких козаків. Він зізнався у вбивстві, свій вчинок пояснив тим, що отаман заборгував йому 40 тис. грн зарплати. Звідки такі ставки в неприбутковій козацькій організації, у якій затриманий працював на громадських засадах, – загадка. Хоча можна припустити, що вбивця допомагав Постолакі не тільки в козацькій справі, а й у бізнесі.

Ця кримінальна історія непоодинока в згаданому середовищі. Так звані козацькі організації загрузли в шахрайстві й незаконних оборудках.

ПЕРЕВІРКА НА ДОРОГАХ

Правоохоронці розповідають, що козаки і «казакі» завдають їм чимало клопоту. Часто-густо вони намагаються дурити іноземців: на міжнародних трасах вдають із себе міліцію або інспекторів ДАІ й займаються здирництвом. Як правило, такі козаки-розбійники чергують на приватних автомобілях у формі, схожій на міліцейську, з наклеєними даішними шевронами на рукавах. Зазвичай морочать голову водіям замірами викидів вуглекислого газу в атмосферу.

«Нещодавно кілька таких діячів затримали на Житомирській трасі, – розповів Тижню Микола Жукович, речник прес-служби ГУ МВС у Київській області. – Вони зупиняли переважно росіян, поляків, білорусів. Користуючись тим, що іноземці мало обізнані в зразках форми вітчизняних правоохоронних підрозділів, пройдисвіти змушували їх робити замір рівня двоокису вуглецю у викидах. Для цього в них був справжній прилад, але налаштований так, що завжди показував перевищення норми. Водіям пропонували на місці сплатити «штраф» – кілька сотень гривень. Чимало з них погоджувалися».

На цій шахрайській схемі аферисти заробляли по кілька тисяч гривень на день. Крім того, козаки подекуди вдавалися і до кумедніших витівок. На Дніпропетровщині торік затримали «патрульних» із посвідченнями козацьких організацій, які примудрилися міряти швидкість за допомогою фена для сушіння волосся, до якого був приторочений скотчем електронний годинник.

«Останнім часом козаки під личиною даішників знахабніли так, що навіть почали ставати неподалік справжніх працівників ДАІ, – продовжує Микола Жукович. – Нещодавно на трасі біля Золотоноші мене зупинив один з таких «патрулів» і намагався виміряти рівень викидів мого авто. Вони не знали, що я працюю в МВС, бо був у цивільному і не на службовому автомобілі. Неподалік стояли справжні інспектори, покликав їх, та поки вони до мене під’їхали, ряджені накивали п’ятами».

Правоохоронці бідкаються, що за такі речі Кримінальний кодекс не передбачає серйозного покарання, а після сплати невеликого штрафу козаки виходять на іншу трасу. За ґрати псевдоміліціонери в козацьких одностроях можуть потрапити тільки у разі, коли їх спіймають у справжній формі ДАІ чи МВС або на машинах, обладнаних під службові спецавтівки з наліпками «міліція».

П’ЯТА КОЛОНА

Чимало козацьких організацій в Україні Кремль використовує як п’яту колону, а відтак вони провадять відверту проросійську й антиукраїнську діяльність. Зокрема, на сайті «Вольного казачества Украины» йдеться, що «в денационализированном государстве, каковым является Украина, ВКУ подтверждает казачью национальность вручением соответствующего «Свидетельства о национальности». При цьому «согласно п. 6.2 Устава «Вольного казачества Украины» этническим казаком может быть любой гражданин Украины, который родился в Украине, имеет казачьи родовые корни или тот, кто обратился в организацию с просьбой признать его казаком по национальности» (!).

Щоправда, віднедавна потік російських грошей до багатьох «казачьіх» організацій вичерпався. «За Януковича політика держави стала такою проросійською, що навіть у Кремля відпала потреба фінансувати численні українофобські козацькі товариства в Криму», – пояснює отаман Євген Король, голова генеральної канцелярії ВГО «Соборне гетьманське козацтво». За його словами, через безгрошів’я, зокрема, виїхав зі свого респектабельного офісу «Международный союз казаков Тавриды», відомий своїми антиукраїнськими й антитатарськими акціями.

НЕ КОЗАКИ

«Певна річ, сучасні козаки не мають жодного стосунку до козаків історичних, – вважає Станіслав Кульчицький, заступник директора Інституту історії НАНУ. – Після повалення Гетьманату Скоропадського українське козацтво фактично зникло, бо для його розвитку в ті часи не було жодних історичних причин. Те саме можна сказати про козацтво, що виникло наприкінці 1980-х років серед так званих неформальних організацій, дозвіл на створення яких давали парткоми КПРС і відповідні відділи КДБ».

За словами професора Кульчицького, ще наприкінці радянської доби між козацькими рухами почалося нездорове суперництво. Кожен, хто мав кошти і хто зміг згуртувати навколо себе людей, ставав отаманом. «Якщо гроші закінчувались, отамана скидали, бо хто платить, той і замовляє музику, – підсумовує історик. – Від таких козаків ефект, звичайно, нульовий».

ОТАМАНЩИНА В ЗАКОНІ

Представники деяких козацьких організацій визнають, що в їхньому русі суцільний безлад, чимало шароварщини, присутня торгівля відзнаками і званнями. Численні об’єднання плодяться як гриби після дощу, вигадують власний статут, у якому прописують подекуди дикі речі на кшталт самочинного дозволу на носіння холодної та вогнепальної зброї; ставлять на чолі своїх довірених людей і відмовляються підкорятися якимсь Всеукраїнським радам отаманів чи гетьманам. Ще за президентства Віктора Ющенка, якого на сумнівній козацькій раді свого часу обирали верховним гетьманом, були численні спроби навести лад у козацькому русі. Подавалися відповідні законопроекти, але вітчизняний політикум активно боровся за владу, тому козацьке питання так і не було впорядковано.

«Кабмін затвердив концепцію розвитку козацького руху, – розповідає Станіслав Аржевітін, колишній секретар розпущеної нині Ради розвитку козацтва при президенті України. – Після ухвалення концепції потрібно було напрацювати законодавчу базу в парламенті. У підготовлених проектах законів було прописано, як повинна формуватися і діяти козацька організація, зокрема скільки членів потрібно, щоб її заснувати. Скажімо, для сільської місцевості було передбачено 30 осіб, для всеукраїнського масштабу – близько 4 тис. За козаками мали стежити і вести їхній реєстр спеціально створені при Міноборони підрозділи. Їх можна було б залучати до охорони громадського порядку, ліквідації стихійних лих, пошукових операцій. Але жодного закону про козаків ухвалено не було. Вони й досі керуються у своїй діяльності Законом «Про об’єднання громадян».

За словами Аржевітіна, коли до влади прийшов Віктор Янукович, концепцію розвитку козацтва скасували, як і більшість указів Ющенка стосовно козацького руху, а саму козацьку раду при президенті розпустили. У законодавчо-нормативній базі вакуум поглибився.

Свого часу народний депутат Геннадій Москаль ініціював ухвалення закону про заборону носіння воєнізованої форми представниками громадських організацій. «Знаєте, після чого в мене виникла ідея подати такий законопроект? – пояснює Москаль, який сам є відставним генералом міліції. – Йду якось по Ужгороду, а мені назустріч людина у формі, я придивився до погонів – наче генерал армії – найвище в нашому війську звання. Він мені каже: «Чому це ви старшим за званням честь не віддаєте?» А я йому: «Брате, ти хто такий?» А він: «Я очолюю козацьку організацію міста». Я згадав, де раніше бачив цього чолов’ягу: він колись працював старшим лейтенантом при медвитверезнику, і його з ганьбою вигнали за те, що вкрав гроші у п’яного».

Але народні депутати цей документ відхилили. Вочевидь, багатьом на руку те, що козацький рух в Україні невпорядкований. У такій анархії легко використовувати козаків і «казаков» для своїх потреб, бізнесових і політичних. 

«КУРІНЬ» СВОЇМИ РУКАМИ

Створити козацьке об’єднання можуть будь-які три особи, які мають громадянство України і досягли повноліття. Для реєстрації потрібно подати протокол зборів і дані про засновників (адреси, ідентифікаційні коди, паспортні дані), а також статут (документ, у якому прописано, чим займатиметься ГО) до місцевого управління юстиції. Протягом трьох днів влада має надати відповідь, якщо це місцева організація. Якщо ж всеукраїнська, то відповіді треба чекати впродовж місяця. Надалі необхідно пройти реєстрацію в управлінні статистики, податковій і пенсійному фонді, виготовити печатку і все – «військо» готове.

«КАЗАКІ» ТА «КАЗАЧЕСТВО»

На території сучасної України історично було сформовано два козацькі утворення: Військо Запорозьке (в основі український етнічний елемент) та Донське козаче військо (в основі російський елемент), обидва з яких були інкорпоровані в систему Російської імперії на початку XVIII століття. Оскільки Запорозька Січ 1775-го була зруйнована (російські історики пояснюють це так: «Дальнейшая необходимость в сохранении присутствия казаков на их исторической родине для охраны южных российских границ казаками отпала»), а рештки козаків було переселено як Чорноморське козацьке військо на Кубань, з цього моменту (1793 рік) починається процес зросійщення українського елементу колишніх запорожців.

На території Криму до Першої світової війни не було козачих структур (1914-го налічувалося 12 козачих російських військ: Донське, Кубанське, сформоване зі злиття Чорноморського (запорожців) та Лінійного (росіян) козачих військ, Терське, Астраханське, Уральське, Семиріченське, Оренбурзьке, Забайкальське, Сибірське, Амурське, Уссурійське, Єнісейське). У 1920 році під час перебування військ генерала Пєтра Врангєля в Криму було створено Кримський кадетський корпус. У 2004-му його відроджено як Кримський козачий кадетський корпус.

Загалом на території Криму діє понад 22 проросійських козачих організацій, зокрема Об’єднання козаків Криму, «Верное Казачество», «Международный союз казаков», Прикордонна козацька охорона, «Союз атаманов Крыма» тощо.

Про ідеологію цих утворень свідчать організовані ними акції. Приміром, під час відзначення чергової річниці Переяславської ради отаман Бахчисарайського куреня Війська Запорозького Сергій Юрченко заявив, що кримчани мають підтримати той вибір, що був зроблений 1654 року: «Казаки Крыма доказали, что они авангард русского мира не только в Крыму, но и в Малороссии…» Козача община «Соболь» 2008-го до дня ВМС Росії вивісила на скелях поблизу Севастополя два величезні (по 50 м?) прапори: російський триколор та Андріївський. У січні ж 2011-го вона внесла пропозицію перейменувати УПЦ МП на Російську православну церкву в Україні. «У нас в церкви – засилье чурбанов, ненавидящих все русское», – заявив голова общини Віталій Храмов.

“Тиждень”