Українська міліція: озброєні та обколені

11 березня 2011 року співробітниками Костянтинівського міськуправління міліції, що на Донеччині, був затриманий громадянин під час придбання дози важкого наркотику. Громадянинові так кортіло вколотись, що він не зміг дочекатись кінця робочого дня й прибіг до продавця «дурі» прямо зі служби – у міліцейській формі, з пістолетом і посвідченням сержанта лінійного відділу на станції Слов’янськ УМВС України на Донецькій залізниці Едуарда Євсієнка.

І форма, і посвідчення, і пістолет виявились справжніми — охоронець правопорядку відхилився від маршруту несення служби й зазирнув до знайомого продавця наркотиків. Де був випадково затриманий колегами й того ж дня без зайвого галасу звільнений з лав міліції «за власним бажанням» заднім числом. Для чого, ясна річ, керівництву Управління довелось вчинити ще один злочин – службове підроблення з метою приховати той факт, що в лінійній міліції служать ін’єкційні наркомани.

Але повідомлення про це не знайти на сайті Міністерства внутрішніх справ України, як немає там інформації й про те, що зо два тижні до того, 28 лютого 2011 року, був затриманий ще один співробітник цього ж самого Управління МВС України на Донецькій залізниці – начальник складу озброєнь Сергій Чеботюк – під час продажу однієї тисячі автоматних патронів.

Натомість Департамент зв’язків з громадськістю МВС України радує читачів сайту ось такими шедеврами:

«Нещодавно на територію паливного складу локомотивного депо станції Слов’янськ Донецької залізниці через в’їзні ворота незаконно проник невідомий. Даний об’єкт знаходиться під воєнізованою охороною, однак, цей факт ані трохи не збентежив молодого винахідника. Він заздалегідь спланував свої злочинні дії. Відразу після проникнення на вищезазначену територію, зловмисник почав швидко наповнювати мішки металевою стружкою, щоб потім здати її до пункту прийому металобрухту та отримати за це гроші. Не реагуючи на вимоги охоронців припинити злочинні дії, розкрадач все намагався «нагребти» якомога більше. Свій злочинний намір він до кінця так і не довів, оскільки був виявлений працівниками ВОХР. Відразу ж на місце події прибули правоохоронці лінійного відділу на станції Слов’янськ УМВС України на Донецькій залізниці.

Пізніше було встановлено, що затриманим виявився 26-річний мешканець міста Слов’янськ, який в своє виправдання повідомив, що на скоєння злочину пішов у зв’язку важким матеріальним становищем. Але навряд чи таке виправдання допоможе уникнути заслуженого покарання».

Звісно, історія про те, як 26-річний хлопець, доведений до відчаю «покращенням життя вже сьогодні», намагався поцупити мішок металевої стружки – «тєма важная і актуальная». Бо, дійсно, про що ще повідомляти сайту МВС України? – Про те, як співробітники міліції грабують громадян на вулицях, купляють наркотики й торгують зброєю?

До речі, результати ревізії в Управлінні МВС України на Донецькій залізниці, проведеної з нагоди затримання Чеботюка, примусили замислитись. У тім, що в на складі озброєнь Донецької «желєзкі» зафіксована нестача 400 пістолетних набоїв, 11 пістолетів Макарова, одного пістолета «Форт» і 20 гранат РГД, нічого дивного не має. Бо чутки про те, що під покровительством начальника Управління МВС України на Донецькій залізниці Леоніда Кіріченка процвітає торгівля зброєю, ходили вже давно. Дивує інше. На складі виявився надлишок озброєнь: 2 не обліковані гранати Ф-1, 25 цинків з патронами 5,45мм, а також – 18(!) малогабаритних автоматів АКСУ-74, що породило цілком природне запитання: «Откуда дровішкі?».

Припустимо, набої чи гранати можна «зекономити» під час навчань. Але звідкіля взятись зайвим автоматам, та ще й у такій кількості? Автоматична зброя в Управлінні давненько вже не списувалась і не губилась.

Здавалося б, кожна одиниця стрілецької зброї має заводський номер, по якому можна прослідкувати всю її історію. Але – о диво! – чомусь прокуратура Донецької області не поспішає з’ясовувати походження оцих самих зайвих 18-ти автоматів. Принаймні, як повідомляють наші джерела, арештованого Чеботюка активно допитують на предмет, кому він продавав зброю, але нікого не цікавить, де він її брав і з ким ділився виручкою.

Тож дозволимо собі припустити, що 18 зайвих автоматів, виявлених на складі озброєнь Управління МВС України на Донецькій залізниці – то майно зовсім не міліцейське. Річ у тім, що заступник начальника цього Управління Сергій Арошкевич – людина військова. І, як шепочуться його підлеглі, зберіг міцні бізнес-стосунки з колишніми колегами. Цілком логічне запитання – а чи не бере Арошкевич участі в крадіжках автоматичної зброї з арсеналів Міністерства оборони, використовуючи склад УМВС для зберігання краденого? – повисає в повітрі. Судячи з повної відсутності будь-якої реакції міністра Анатолія Могильова на те, що коїться в Управлінні МВС України на Донецькій залізниці, керівник української міліції має більш нагальні проблеми, аніж наркоманія серед підлеглих чи продаж зброї з міліцейських складів. Наприклад – крадіжка мішка сталевої стружки в Слов’янську.

Володимир БОЙКО, спеціально для «ОРД»