Слухати тутСтепан Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів Калуського повіту в сім’ї священика. Був убитий агентом КДБ Богданом Сташинським у Мюнхені (Німеччина) 15 жовтня 1959 року. На Івано-Франківщині 28 грудня 2007 року обласна рада 2008 рік проголосила Роком Степана Бандери.
Гостем програм був історик Володимир В’ятрович, директор архіву Служби безпеки України, кандидат історичних наук.
Бі-Бі-Сі: Чи достатньо ми знаємо зараз Степана Бандеру, про УПА, про повстанський рух, щоб робити правильні висновки щодо нього?
В.В’ятрович: На жаль, український загал знає дуже мало про повстанський рух і про Степана Бандеру особисто, хоча інформації багато. В Інтернеті є багато доступної інформації, але вона не використовується в достатній мірі. Тому побутує багато радянських міфів.
Бі-Бі-Сі: Усі архіви КГБ не відкриті, особливо архіви в Москві… чи можна робити висновки? Чи не буде нового виливу інформації у майбутньому?
В.В’ятрович: Архіви містять ще багато інформації, фактів, які сприятимуть пізнанню української історії. Українські архіви містять найменше секретної інформації. Але ще не всі документи відкриті. Є законодавчі перепони, зокрема, щодо архівів СБУ, але це тимчасово. Я певен що врешті-решт всі матеріали будуть відкриті. Щодо архівів у Москві – там відбувається зворотній процес. До початку 1990-х архіви ФСБ були більш доступні, то зараз вони, по суті, закриваються і з ними дедалі важче працювати, як українським, російським, так і західним дослідникам.
Бі-Бі-Сі: А чи цінні вони, оці московські архіви?
В.В’ятрович: Так, бо Москва була центром прийняття рішень, і там є багато серйозних документів. Наприклад, я певен що там багато документів про вбивство Степана Бандери. У нас в Києві таких матеріалів немає, бо рішення про ліквідацію Степана Бандери приймалося на найвищому рівні, у Москві.
Бі-Бі-Сі: Ви працюєте в архіві, ви історик, ви маєте доступ до документів, до яких би хотіли мати доступ ваші колеги. Який ваш висновок про Степана Бандеру?
В.В’ятрович: Мій висновок не змінився після того, як я отримав доступ до архіві СБУ, він формувався на основі літератури, яку я вивчав раніше. Я вважаю, що це видатна людина, яка доклалася до визвольного руху. Я вважаю, що його слід вшанувати як національного героя.
Слухач, електронною поштою: Мені байдуже, що штовхало людей Степана Бандери, але вони різали людей без суду і слідства. Це інквізиція. Якщо Бандера герой для України, то Бін Ладен герой для мусульман.
В.В’ятрович: Це поширена думка, яка не опирається на якусь інформацію. Це вияв стереотипів, які насаджувалися радянською владою.
Бі-Бі-Сі: У радянській історіографії це називали фактами. Була боротьба між етнічними групами, були жертви в Західній Україні?
В.В’ятрович: Жертви були, як і в кожній війні. Український визвольний рух вів війну проти сил, які чинили опір відновленню української незалежності: це були Третій Рейх, це була радянська влада і це були польські сили. Як і в кожній війні були жертви, і були жертви серед невинних людей. Але це не дає права називати цю війну несправедливою.
Слухач, електронною поштою: Бандера – герой українського народу. Боротьба тривала, радянська влада використовувала ще гірші засоби.
Слухач з Канади: Без 30 червня 1941 року, про що б ми могли розповідати онукам?
В.В’ятрович: 30 червня – це визначна подія в історії України і в житті Степана Бандери. У цей день було проголошено відновлення незалежної української держави, це відбулося у Львові. Німців поставили перед доконаним фактом існування української держави. Це примусило німців, коли вони прийшли до Львова, продемонструвати свої справжні плани щодо України. Степана Бандеру заарештували. Йому запропонували відкликати акт про незалежність України, але він, попри загрозу знищення, відмовився це робити. Він сказав, що акт був покликаний до життя всім українським народом і він не збирається узгоджувати це з окупаційними силами. Це показало безкомпромісність українського визвольного руху. З 1942 українські визвольні сили почали визвольну боротьбу вже на антинацистському фронті.
Бі-Бі-Сі: Степан Бандера опинився у німецькому концтаборі, Заксенгаусен.
В.В’ятрович: Так, він був спочатку в ув’язненні у Берліні, але потім його перевели до концтабору. Там він був до весни 1944 року. Потім його знову перевели під домашній арешт. У цей момент йому запропонували очолити український про-німецький комітет. Німці програвали тоді, і ситуація змінилася. Бандері пропонувалася роль українського Власова. І знову тут зіграла роль його принциповість. Він був відрізаний від інформації, не знав, що відбувається на фронтах, але він прийняв принципове рішення і не дозволив скомпрометувати український визвольний рух і відмовився співпрацювати з нацистами. Цього, на жаль, не зробили багато інших політиків – як в Україні, так і інших країнах.
Бі-Бі-Сі: В акті проголошення незалежності України Німеччина згадувалася схвально. Бандера і його прихильники певним чином підтримували Німеччину…
В.В’ятрович: В акті про відновлення державної незалежності України 30 червня 1941 року є пункт про те, що українська влада вітає Велику Німеччину, яка руйнує попередню систему поневолення, символом якої був Радянський Союз. Німці прекрасно розуміли, що, попри ці дифірамби, їх поставили перед доконаним фактом і, що українці не будуть враховувати побажання Німеччини і на допиті 3 липня Бандера це підтвердив.
Бі-Бі-Сі: Оксана Забужко – письменниця, яка досліджувала тему ОУН-УПА у роботі над своїм романом. Пані Оксано, після того, як ви провели дослідницьку роботу, які у вас висновки?
О.Забужко: Я досліджувала постать не самого Степана Бандери. Для мене центральним моментом української історії 20 ст. лишається оце 30-ліття українського резистансу, і не лише української, а й історії Східної Європи і історії радянської. Говорячи про рух на Західній Україні, ми його звично локалізуємо, ніби це була проблема Галичини і Волині, але насправді це було явище масштабніше і досі не досліджений той аспект, який мені особисто цікавий найбільше. Це невидимі і не облічені наслідки тодішнього резистансу і як вони змінили подальшу історію України. Мене цікавить роль УПА уже в ГУЛАГу, тому що вся революція в ГУЛАГу кінця 1940-х років. Ті російські дослідники, які займалися цим, а їх останнім часом стає все менше, вони визнають роль української «партизанки», роль УПА, яка взялася за ГУЛАГ і розхитала його зсередини. Великою мірою не виключено, що, коли світові стануть доступними архіви ФСБ, то стане очевидним, що рішення Хрущова випустити мільйони людей з ГУЛАГу, після його знаменитої промови на 20-му з’їзді партії 1956 року, саме це було реакцією на революцію, яку вже неможливо було контролювати сталінськими методами. Тому мільйони радянських громадян, які повернулися додому після 1956 року, завдячують своїм звільненням українським партизанам.
Слухач, електронною поштою: Націоналізм – це пережиток минулого. У країні, де живуть два народи, етноцентризм нічого, крім додаткових проблем, не принесе.
Бі-Бі-Сі: Чи виправдано те, що саме Степан Бандера став символом боротьби?
О.Забужко: Це вже питання для дослідників масової культури, чому саме людина, чиє ім’я означало латиною у староукраїнській мові «прапор», став оцим лідером, оцим знаменом… Я провела величезну роботу дослідництва. Десятки годин інтерв’ю, бо я пишу книжку з 2002 року. Ті люди не називали себе «бандерівцями», вони себе називали просто партизанами. Те, що сьогодні цей ярлик пристав, це вже медіальна привабливість, це те, що може бути краще зрозуміло молоді, людина, яка провела багато часу у тюрмах, таборах, символ незнищенності… Є момент вибуховості імені, хоча за ОУН відповідав Коновалець, а УПА – це Шухевич. Це постаті гігантського масштабу. А те, що Бандера став символом, це пов’язано з харизмом цієї людини.
Слухач, електронною поштою: Назвіть хоч один райцентр, який бандерівці звільнили від німців? Мирних людей загинуло від рук бандерівців — маса, включно з моїми родичами, тому я не можу відчувати жодної поваги до цих людей.
В.В’ятрович: Це типова заява, яка звучить протягом багатьох дискусій. Бандерівці звільнили десятки населених пунктів, у так званих повстанських республіках, де не було ні радянської влади, ні німецької влади. Щодо жертв — ми про це вже говорили, війна є війна, і завжди бувають невинні жертви, але це не дає підстав називати бандерівський рух злочинним.
Слухач: Чи загинув хоч один німецький солдат у боротьбі з ОУН-УПА?
В.В’ятрович: Так, тисячі солдат. Є документи, які підтверджують боротьбу ОУН-УПА з німецькими військами.
Бі-Бі-Сі: Це документи, але чи є інформація вільно доступна пересічним громадянам?
В.В’ятрович: Це велика проблема, те, що українські громадяни не вивчали як слід українську історію і тому і далі оперують стереотипами. Зараз ситуація змінилася, але і далі недостатньо фокусують увагу на український визвольний рух.
Бі-Бі-Сі: Слухач Микола Сухомлин з Харкова запитує, як часто спецслужби СРС видавали себе за оунівців і нищили населення? Чи є документальні підтвердження цього?
В.В’ятрович: Таких документів є дуже багато і ми зараз готуємо спеціальний збірник документів. Такі групи НКВД почали утворюватися з 44 року і у 44-45 роках їх було понад 150 на Західній Україні. Вони існували десь до середини 1950 років. Є багато таких документів, один з найпромовніших — доповідна військового прокурора Кошарського 1949 року на ім’я Микити Хрущова, де він перелічує десятки випадків злочинів агентурно-бойових груп — пограбування, ґвалтування, вбивства, які робилися для того, аби списати цю діяльність на українських повстанців.
Бі-Бі-Сі: А хто були ці люди?
В.В’ятрович: Частина з цих людей — кадрові офіцери, які спеціально готувалися, частина — колишні повстанці, які були перевербовані, ця суміш чинила масові злочини проти місцевого населення.
Бі-Бі-Сі: Чи є приклади, що хтось з членів цих каральних загонів був покараний за це?
В.В’ятрович: Наразі я таких прикладів не знаю, ніхто не піднімав цю інформацію в такому юридичному контексті. Перший крок — це підняти матеріали з точки зору історичної. Очевидно, що це було б історичною правдою, якби це призвело до юридичних висновків.
Бі-Бі-Сі: Чи мають ці люди гарні пенсії, нагороди?
В.В’ятрович: Якщо такі є, то їх залишися одиниці, але ще на початку 90-х були такі, які вважалися заслуженими пенсіонерами.
Бі-Бі-Сі: Слухач каже, що ім’я Бандери стало символом націоналізму завдяки радянській пропаганді і запитує, скільки росіян і поляків служило в гітлерівських репресивних органах і скільки євреїв воювало на боці ОУН-УПА. Напевно, це дуже болісний спосіб ділити за національною ознакою, але раз наш слухач запитує…
В.В’ятрович: Я спецільно не займався такою статистикою, єдине, що можу сказати, що на боці Третього рейху воювало близько мільйона росіян, було сформовано дві дивізії, польських дивізій не було, але було багато поляків, які служили в поліцейських частинах, зокрема на Україні. Є документи, які підтверджують, що були євреї в лавах Української повстанської армії.
Бі-Бі-Сі: До нас приєднується ще один історик — професор Львівського державного університету, доктор історичних наук Ярослав Грицак. Ви назвали Бандеру терористом -романтиком.
Я. Грицак: Це був терор як відповідь на обставини, на безсилля провадити політику іншими способами. Це була відповідь на конкретні факти, відповідь на голодомор, на масові розправи польської поліції над мирним населенням і таке інше.
Бі-Бі-Сі: Взагалі, які у вас викликає думки націоналізм?
В.В’ятрович: Це все одно, що питати, як ви оцінюєте роль сонця — з одного боку воно дуже корисне, з іншого — може вбивати, коли його надто багато. Так само можемо говорити про націоналізм. Для українців це була та ідеологія, яка зберегла їх протягом бурхливого 20 століття, яка врешті решт дозволила відродити незалежність в 91 році.
Бі-Бі-Сі: Чи в Україні досі ототожнюють ці поняття — Бандера і націоналізм?
В.В’ятрович: Це ототожнення не є випадковим. Бандера не був лише символом, він був дуже активним діячем націоналістичного руху. Бути символом дуже важко, і те що він зумів ним залишитися — це чи не головна його заслуга. Його сприймають як символ і ті, хто шанує український визвольний рух, і ті, хто його не сприймає. І як будь-який символ він збурює яскраві почуття — або шаленої любові, або ненависті.
Бі-Бі-Сі: Що ви можете сказати про можливу причетність Олександра Святогорова, який керував операціями в Мюнхені і який нещодавно помер, до підготовки вбивства Степана Бандери?
В.В’ятрович: На жаль в Україні немає жодних матеріалів про те, як готувалося вбивство Бандери в 59 році. Очевидно, що ці матеріали є в Москві і потребуєть опрацювання. Є багато матеріалів про виконавця вбивства Богдана Сташинського з суду над ним у 61 році. Його сенсаційні свідчення показали, що робила Радянська влада для того, щоб розколоти український визвольний рух.
Бі-Бі-Сі: Слухач — Віктор Ткаченко з Києва, кандидат історичних наук — запитує, що робиться проти інформаційних нападів з боку північного сусіда?
В.В’ятрович: В історичному контексті є величезне інформаційне протистояння щодо того, як представляється українська історія, особливо з Росії. Минулого року піднімалися інформаційні хвилі проти Романа Шухевича, переконаний, що 2009 року таке буде робитися по відношенню до Степана Бандери. Наше завдання — робити доступними документи, аби розбивати міфи і не залишати місця для спекуляцій довкола української історії.
“ВВС”
39 ответов
Бі-Бі-Сі: В акті проголошення незалежності України Німеччина згадувалася схвально. Бандера і його прихильники певним чином підтримували Німеччину…
В.В’ятрович: В акті про відновлення державної незалежності України 30 червня 1941 року є пункт про те, що українська влада вітає Велику Німеччину, яка руйнує попередню систему поневолення, символом якої був Радянський Союз. Німці прекрасно розуміли, що, попри ці дифірамби, їх поставили перед доконаним фактом і, що українці не будуть враховувати побажання Німеччини і на допиті 3 липня Бандера це підтвердив.
Шановний В.В*ятрович,прийти на штиках німецької армії і…”що українці не будуть враховувати побажання Німеччини …”,про,що Ви говорите,чи Ви думаєте,що люди не вміють мислити… І ще,після того,як Бандера відмовився,по Ваших словах співпрацювати з фашистами,його відпустили з концтабору,і залишився він на постійне місце проживання,після війни в ФРН, ми(тоб-то українці),щось не знаємо,чи Ви щось не договорюєте?
Даже фюрер немецкого народа Адольф Гитлер после того, как ему доложили о событиях 30 июня 1941 года во Львове, назвал инициаторов “Акта” — С Б Р О Д О М и приказал арестовать этот СБРОД. Об этом двуличный Вятрович не упоминает, но упоминают немецкие очевидцы ярости фюрера.
Как можно называть Бандеру героем, если он убивал и отдавал приказы убивать таких же как и он украинцев?! В рядах Советской Армии сражались миллионы украинцев которые так же шли на смерть ради своей земли и родины, а этот мерзавец из подтишка вырезал часть своей нации. Позор! Вообще, не о ком говорить, слишком много чести вспоминать о нём при каждой возможности.
Бендера был убийцей им и останется…..
Как можно называть ЖУКОВА ,СТАЛИНА ,….. героем, если он убивал и отдавал приказы убивать таких же как БАНДЕРА украинцев?! В рядах Советской Армии сражались миллионы украинцев которые так же шли на смерть ради своей земли и родины, а этот мерзавец из подтишка вырезал часть своей нации. Позор! Вообще, не о ком говорить, слишком много чести вспоминать о нём при каждой возможности.
Ну Сталина никто героем и не называет, если на то пошло! А вот маршал Жуков можно сказать Украину, от немцев освободил, в отличии от С. Бандери!
Интересная версия Жуков освободил Украину, наверное сам с автоматом, как в американских боевиках убивал в день по несколько тысяч немецких соддатов.
Украину осовободили солдаты и командиры советской (красной) армии, одними из которых был и Жуков и Сталин.
не нужно придераться к словам!
Дякуємо Ватутіну, Жукову, Сталіну що визволили Україну. Лише за Київ положили біля мільйона життів простих людей. А після цього демобілізовували молодих хлопців, які залишила під окупацію Красна Армія із “видатними” полководцями. Десятками та сотнями тисяч кидали цих молодих людей на безглузду смерть із однією гвинтівкою на трьох, вина яких була лише у тому, що вони не із своєї волі потрапили під окупацію. Після цього, будь-хто із правого берега Дніпра міг щиро вітати “красних” від крові визволителів, коли навіть фашисти-людожери у 1941 році відпустили на прохання родичів кількасот тисяч військовополоненних солдатів та офіцерів, жителів України. Проте Путін впевнений, перемога кувалася лише і тільки у Москві.
Протоколы Особой тройки УНКВД по Сталинской области подписывали: секретарь обкома партии А.Щербаков (парк Щербакова, там рядом стадион “Шахтёр”), начальник УНКВД П. Чистов и прокурор области В.Руденко(тот самый). Приговоры приводили Шашков,Зуйков,Дерновой…
Уж не их дети и потомки против, “мочили” С.Бандеру они,т.е. НКВД и КПСС, а теперь говорят о его преступлениях. Те кто убивал десятки миллионов могут себе позволить всё, ведь они под защитой дьявола, но Бог есть!!!
Ребята! Обсуждение этой темы неизбежно приведет к ссоре всех вас друг с другом! У каждого свое мнение, свой взгляд на историю, от которых никто не отступится! Давайте не будем ссориться и жить в мире друг с другом! Прошлого уже не вернуть, и не наша вина в том что было!
А эта тема не что иное как способ столкнуть лбами итак не очень дружелюбное население России и Украины, Востока и Запада страны!
Жить с нами в мире никто не собирается. Сначала уничтожают память народа, перед этим уничтожив его элиту, затем и сам народ. А все призывы к взаимопониманию заканчиваются “мочением”. Спектр мочения обширен и отработан до совершенства. Настоящих народных лидеров, которым не могут навесить ярлыков убивают под видом аварий, вспомните Петра Машерова и Вячеслава Черновола, смерть С. Бандеры тоже была подстроена как инфаркт, только потом западные спецслужбы узнали, что операцию по “мочению” синильной кислотой разработал и осуществил КГБ. Им наплевать на всех нас, империя не позволяет нам иметь своих ГЕРОЕВ. ГЕРОЯМ СЛАВА!!!
Жить с нами в мире никто не собирается. Методика устранения лидеров ртработана до совершенства. Печальна судьба людей с незапятнанной репутацией, империя уничтожает их с особым цинизмом, пример П.Машерова и В.Черновола. Бандеру мочили по настоящему- синильной кислотой, но всё подстроено было под инфаркт. Западные спецслужбы случайно узнали о истинном убийце. Империя против Героев, народных героев ибо они реально подрывают сами её устои. Вот и живём как засранцы…, им и гетьманы наши не те и народ наш не тот, а уж ГЕРОИ и подавно. ГЕРОЯМ СЛАВА!!!?
Жить с нами в мире никто не собирается. Методика устранения лидеров ртработана до совершенства. Печальна судьба людей с незапятнанной репутацией, империя уничтожает их с особым цинизмом, пример П.Машерова и В.Черновола. Бандеру мочили по настоящему- синильной кислотой, но всё подстроено было под инфаркт. Западные спецслужбы случайно узнали о истинном убийце. Империя против Героев, народных героев ибо они реально подрывают сами её устои. Вот и живём как засранцы…, им и гетьманы наши не те и народ наш не тот, а уж ГЕРОИ и подавно. ГЕРОЯМ СЛАВА!!!?
А что значит-Родич Домахи?
Правильно “Евен Хоризон” пишет, не надо про Бандеру вспоминать, надо ментов-козлов мочить.
Ну так чо ты тявкаешь из-под тишка? Иди и замочи, если духу хватит!
Стоіть на Азові Домаха (фортеця казача, та її володарка) країну свою стереже, далеко в степу Волноваха до Кальміуса в гості іде, а десь під Дніпровою кручей Солоха свій човен в Сомару веде. А далі до Вовчої, з Ялів і у Волновахи. То є таємні шляхи Сагайдака Петра.
Стоіть на Азові Домаха (фортеця казача, та її володарка) країну свою стереже, далеко в степу Волноваха до Кальміуса в гості іде, а десь під Дніпровою кручей Солоха свій човен в Сомару веде. А далі до Вовчої, з Ялів і у Волновахи. То є таємні шляхи Сагайдака Петра.
Спасибо!!! А то я уже весь инет перерыл в поисках статьи о Домахе!
Стоїть на Азові Домаха (фортеця козача, та жінка-козачка),країну свою береже, до неї тече Волноваха, Кальміус, а перед тим були Яли, Вовча,Самара, Великий Луг і Дніпро. То є таємний шлях. Сагайдачий кілька разів користався цим шлляхом, було турки на Січі чекали, палили пусті курені. А Сагайдачий чекав у степу, а потім наздогоняв несподіванно і бив, бив добре,наприклад на Конських Водах.
Прежде, чем размышлять о тех или иных лидерах, видимо уяснить необходимо, что такое САМОСТИЙНОСТЬ, от КОГО и ЗАЧЕМ. Простому народу, откровенно говоря, плевать кто и откуда им правит. Ему важнее — как им правят. Всегда сидели в Киеве, в креслах кожанных важные лица и нами правили (по разному, но лучше чем сегодня). Над ними была Москва. Если киевские “правилы” зажирались — их просто выкидывали с теплых кресел и садили на их место других людей. Народу от этого только удовольствие — есть о чем языки почесать, да и новые “правилы”, пока не зажирались, старались полезное делать. Поэтому наши, киевские “правилы” смотрели в верх, на Москву, как на Бога. И очень старались поближе к Москве быть, а лучше — попасть туда. И многим удавалось. После “Кобы” даже Союзом правили! Однажды, тот, кому в Москве править “не светило”, за очередой бутылкой коньяку, по зговору с такимиже карьеристами и проходимцами — подписал “самостийность”. Стал только он править нами со своими прихвостнями. Как — еще помним, плохо, одним словом. Сам испугался содеянного, передал “правило” другому, тот — третьему и т.д.. Так стали самостийными ОНИ, “правилы” наши. И по сей день правят и в верх смотрят. А там радость — Москвы нет, из кресел не выкинут, а народ ничего не сделает, он “биомасса”. Там, на верху — один Бог! А он парень добрый. Все на этом свете прощает и особенно тем, кто толстые свечи в его храмах ставит. Гиеной огненной карает лишь на том свете. Поэтому правят нами отвратительно плохо. А мы — НАРОД? Как были под “правиламы” — так под ними и прозябаем. Так, кому нужна САМОСТИЙНОСТЬ? Посему — однозначно: Бендера, примазавшийся к фашистам, посредством войны и крови стремившийся к “правилу” — негодяй и политический авантюрист, кроме страданий своему народу ничего не принесший.
Друзья,накануне Праздника,бросьте мусолить этот труп.
Только у нас, если женщина в толпе крикнет: «Эй, ты, козел!», все мужики обернутся.
А правда то сплошная ложь.Если начинают юлить и пытаются вставить ума от имени соседа, то дети соседские будут, как и правда от соседа.Сколько можно ставить их в пример? Да их правители уничтожали людей НАРОДАМИ, продолжают делать это открыто и сейчас. Как чукча бедняга выкручивается и сколько раз прийдёт геолог незнаю? Знаю, что Россия самая богатая страна мира, а живут не намного лучше чем мы. Всё не в правде, а в уме и чести, про честь Путина мы знаем, в разведку с ним нам не идти , всё одно “язык” запишет на себя, а нас он уже списал в расход. Помнишь как шептал Бушу, про народ, которого нет? Совсем плохой, геолог, однако.
Для кого — прапор, для кого — герой, для кого — незаслужено прославлений. Для потомків тих українців, яких “пацифікували” поляки, яких репресувала Совєцькая власть — і герой і прапор. Для потомків тих, хто “пациіфікував” і репресував — лайливе слово. Інші українці мають розуміти, що Бандера так боровся за Україну, якою він її бачив у майбутньому, не зупиняючись перед терором, як він розумів цю боротьбу. Такий був час і такі були методи боротьби і не він відкрив криваву скриньку Пандори. Не був бі він прибічником, у тому числі й таких методів боротьби — не було б його імені. Ну був би він одним з “просвітників”. Хіба та боротьба бандерівців не була нічого варта? І не вина Бандери в тому, що ми сьогодні маємо таку Україну, яка “розбудовується” кривими руками і дурною головою. Він намагався дати нам хоч якийсь шанс самим влаштовувати собі життя, ми цим шансом так скористались, як зуміли. Що ж буває. І в розумного батька дурні діти виростають. А кров проливали і Джородж Вашінгтон і Симон Болівар і Юзеф Пілсудський. Їм вдалосяч перемогти і вони — герої. З переможеними — значно складніше, хоч,за великим рахунком, Україна — це і результат його, Бандери, життя і боротьби. Просто, ми дуже різні, українці, щоб однаково оцінювати Бандеру. Ті українці, для кого слово “українець” — лайливе, до віка гробу вважатимуть Бандеру, як мінімум, незаслужено прославленим. І нам варто усім задуматись — якщо ми не хочемо такої України, в якій для частки її громадян перебування в цьому громадянстві є непорозумінням а слово “українець” — лайкою, що варто зробити, щоб не ненавидіти одне одного. Так, може одна частина суспільства “нагнуть” іншу. Але “нагнутий” ніколи не буде тобі співгромадянином. Ну, скажіть мені, що цей Азаров, або ще дехто, мій співгромадянин — як мінімум, дулю дам. Скажіть пересічному “данєцкаму”, що, ну нехай той Тягнибок або хоч Гримчак, їх співгромадянин — недопитою пляшкою по голві випросите. То може варто не давати один одному дулю, чи, принаймні — не тримати їх у кармані, а думати про те, як облаштувати своє життя, щоб бути добрими сусідами — торгувати один з одним, їздити один до одного на відпочинок, навіть — полювання, але щоб на вулицях міст стояли ті пам”тники, які ніхто з мешканців цих міст не захоче підривати?
У кого есть знакомые, воевавшие с фашизмом, — спросите у них про бендеру и других, ему подобных, они ВАМ расскажут правду, а этот изучатель истории — провокатор, гондон, мудак….
Москалю. Так таки расскажут правду? А откуда они ее знают? Со слов таки вот “москалей”? Тоже мне… ПР-А-АВДУ ОНО ЗНАЕТ.
Москаль, а кто такой “бендера”? Ты ничего не перепутал? Или мы о “12 стульях”? Вот на таких глубоких познаниях и формируется мировоззрение. Типа, “Я в школу не хожу и Ленина не знаю, но я его люблю”…
Для Москаля, Бандера никогда не станет героем, потому что он не за их свободу боролся а за нашу.
Эти сказки про фашизм и Бендеру могут говорить только ещё большие фашисты -кремлёвско-национал-шовенисты. А Победу над фашизмом мы вам не отдадим, у вас предателей целая РОА во главе с Власовым была, была и единственная на всей территории бывшего СССР фашисткая республика.Но об своих вы молчите, мало того скрываете, а наших Героев делаете предателями.Выходит вы просто нагло ведёте информационно-идеологическую войну.Знаешь сколько народов было записано в предатели? Сколько белых коней преподносили Гитлеру? Всё шло из Москвы, из Кремля — так свободу душили, так душат инакомыслие.И всякая борьба за СВОБОДУ требует жертв, но вопрос в том, кто на кого жертвы эти спишет.А, что делали войска НКВД (МГБ,КГБ) вплоть до 1964 года на Западной Украине, от кого проводили зачистки и спецоперации с переодеванием под УПА? Палачи и душители народов горбатого лепят, учат кто герой, а кто нет…Поучите своих детей терпимости и замолите свои грехи, хотя как? У вас и поп нашист, ну русский фашист,ведь это он трезвонит про ненужные западные ценности, а сам как мелкий лавочник церкви в торговые дома превратил.И какого вам героя надо украинского, вы все тырите и потом в своих кинофильмах под своих героев перелепливаете, мало того заврались до такой степени, что и Бульба герой России, той которой ещё быть не могло! Подкрадывается мысль, а не к закату дело идёт? Своих героев нет, а чужих хаете…