Клещевое поражение

Как кого, а меня больше всего удручают не результаты выборов, не власть «голубых», а то, что при этой власти вскрылась простая истина – мы никуда не делись от «совка». Мало того – «совками» выросло очень много молодых людей. И это мрачно. В “Kyiv Post” вышла статья, которая поражает не фактами ментовского беспредела и вымогательства, а официальным комментарием некоего Дмитренко, заместителя пресс-секретаря Киевской милиции. Приводим текст статьи:

“Ринок “Троєщина” став небезпечним для торговців Світлана Тучинська На найбільшому столичному ринку Троєщинському вже кілька тижнів триває справжня облава на вихідців з країн Азії.

За їх словами, їх в’яжуть сотнями, пакують в автобуси, тримають ніч у відділку міліції без натяку на адвокатів, а потім відпускають за гроші. Багатьох людей затримують таким чином по декілька разів, причому значна частина затриманих давно є громадянами України.

«Тижні три тому на ринок вперше приїхали міліцейські автобуси, забрали кілька сотень людей о 10.30 ранку, а відпустили аж в 15.30. Тобто робочий день пропав,» — жаліється продавець джинсів Масуд родом із Бангладеш, який боїться назвати своє прізвище. За останній тиждень його затримували вже двічі.

Масуд більше 15 років живе в Україні, має українське громадянство. Він одружений зі своєю співвітчизницею із Бангладеш,двоє їхніх дітей ходять до київської школи. «Після ночі в відділку, мені показали протокол, де «впаяли» хуліганство. На ранок привели в суд. Я розказав судді все як було, вона каже – не розумію нащо вони вас сюди водять і відпустила мене», — розповідає Масуд.

Масуд із Бангладеш живе в Україні 15 років та має громадянство

Його розлючена дружина уже зверталась до Служби безпеки України з цього приводу, проте там порадили звернутись в прокуратуру зі скаргою.

Всього на ринку працює близько 120 вихідців із Бангладеш, близько 500 – із Афганістану, кілька сотень – з Пакистану, такожіз Китаю та інших країн. Багато з них обурені та розповідають, що їх затримували, складали протокол за хуліганство, а потім відпускали — і так раз за разомостанні кілька тижнів.

«В Бангладеш я жив всього 21 рік. А в Україні вже живу 27. Закінчив інститут у Харкові. Я давно себе вважаю українцем! Але тут виявляється, що я громадянин другого сорту, що є правильні українські паспорти, а є неправильні», — з гіркотою каже колега Масуда, чоловік, що продає одяг та боїться назватися.

Абдул Навіт Абдулкаюм – громадянин України афганського походження розповідає, як його затримали ввечері 6 жовтня: «Протокол у них вже був готовий на момент затримання – мені його зразу показали. Написали, що я матюкав міліціонерів, хоча я закривав точку та взагалі нікого не чіпав. Причому в протокол вже були вписані якісь два свідка. Я питаю міліціонера– для чого ви це робите? А вони сміються – начальник каже, що для статистики треба.»

«В Бангладеш я жив всього 21 рік. А в Україні вже живу 27. Я давно себе вважаю українцем! Але виявляється, що я громадянин другого сорту,» — продавець на ринку, громадянин України родом із Бангладеш.

Голова правлінняУкраїнської Гельсінської спілки з прав людиниЄвген Захаров знає про масові затримання на ринку. «Думаю, що міліція таким чином готується до парламентських слухань 11 листопада, де мова йтиме про дотримання прав людини міліцією, — каже Захаров. — Їм потрібно показувати, що вони чимось займаються, борються з нелегальними мігрантами. Великої міграції у нас в країні немає, а показники мають рости, в кращих комуністичних традиціях.» Захаров каже, що спілка зверне увагу депутатів на порушення на ринку. Експерти кажуть, що на затриманнях або роблять статистику, або заробляють гроші, або намагаються потіснити «іноземців» з їхніх робочих місць. «Як на мене,це схоже на спецоперацію, тому що по десять разів затримувати одну і ту ж людину — так не поводяться», -каже Мрідула Гош, голова правління Східно- Європейського інститут розвитку.

Така версія виглядає досить логічною, враховуючи нещодавню заяву Михайла Бродського, голови держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва. На своєму блозі Бродський дуже суперечливо написав про торговців ринку: «До нас приїжджають громадяни різних країн, беруть тут фіктивні шлюби та отримують наші паспорти. Українців на ринках дуже мало і це переважно найняті робітники», — пише Бродський. Також він сказав, що товари на ринку перевіряють на предмет контрабанди та затримують на ринку нелегалів. У блозі він пообіцяв дати подробиці «затримки нелегалів» пізніше, проте після шквалу критики в коментарях, до теми так і не повернувся.

“В Бангладеш я жив всього 21 рік. А в Україні вже живу 27. Закінчив інститут у Харкові. Я давно себе вважаю українцем!” — один з продавців ринку.

Крім того, схоже, що на затриманнях міліціонери також непогано заробляють. За словами затриманих, у них вимагали по 50-100 гривень. «Коли всіх заганяють у відділок, то довго фотографують, щось пишуть, беруть відбитки – наче спеціально тягнуть нерви. Хочеш пройти без черги – 50 гривень. Так і кажуть: “Хто спішить – давайте по 50 гривень”», — розповідає виходець із Пакистану Ахмад Захур. «Коли сидиш ніч у відділку, то є свої тарифи – вийти в туалет коштує 5 гривень. За дзвінок додому беруть 50 гривень», — додає Абдул Навіт Абдулкаюм.

В міліції, звичайно, звинувачення відкидають та кажуть, що заходи на ринку проводяться регулярно. «Серед підприємців, які працюють там легально часто ховаються нелегали, — каже заступник прес- секретаря столичної міліції Володимир Дмитренко. — От за останні 9 місяців за порушення порядку працевлаштування іноземних громадян було оштрафовано 236 людей з ринку. Ще 655 людей було затримано за порушення термінів реєстрації в країні.»

За його словами, якщо людина провела у відділку більше трьох годин, значить її затримали за порушення. А ніч проводять у відділку тоді, коли затримання відбулось ввечері і затриманого треба протримати до відкриття суду вранці.

«Це звичайна практика міліції. Якщо не «кошмарити», то як наживатися?» — правозахисник Дмитро Гройсман.

Дмитренко категорично заперечує корупцію та зі скаргами просить постраждалих звертатись до служби внутрішньої безпеки МВС за номером227 75 72. Але джерело в міліції неофіційно повідомило, що після запиту «KyivPost» ситуацією вже зацікавилась служба внутрішньої безпеки МВС.

Тим часом, Дмитренко вважає, що нічого поганого міліція не робить. «Навіть якщо вони громадяни України – яку користь вони приносять цій країні? Ніякої. Стоять на базарі, торгують незрозуміло чим. Страшно там ходити. Це моя позиція, як громадянина»,- говорить він.

Відомий правозахисник Дмитро Гройсман масові затримання на Троєщині пов’язує із банальним бажанням наживи: «Це звичайна практика міліції. Якщо не «кошмарити», то як наживатися?»

Підприємці ринку кажуть, що не проти перевірок: «Це право міліції, будь ласка. Але ж такими методами це не робиться!» — обурюються вони.«Майже всі тут працюють, маючи патенти, платячи податки в казну держави. Ми такі самі громадяни цієї країни, як і всі інші. Просто дайте нам нормально жити!».

Журналісту “Kyiv Post” Світлані Тучинській можна написати за адресою [email protected]

Read more: http://www.kyivpost.com/ua/news/kiev/detail/88507/#ixzz14Ao9D1wg

«Тим часом, Дмитренко вважає, що нічого поганого міліція не робить. «Навіть якщо вони громадяни України – яку користь вони приносять цій країні? Ніякої. Стоять на базарі, торгують незрозуміло чим. Страшно там ходити. Це моя позиція, як громадянина»,- говорить він.»

Судя по должности, Дмитренко – человек молодой. Но уже сформировавшийся «совок». В погонах и с «ксивой». Власть. Понятно, что также как Дмитренко думает все его руководство до Могилева включительно. Понятно, что так думает вся украинская власть. И большая часть оппозиции тоже. Ведь и Миша Бродский был когда-то оппозиционером и даже предпринимателем. Что не мешает ему сейчас по-шариковски увлеченно тех же предпринимателей и душить. Проблема в том, что тот же Дмитренко не сможет понять, в чем он не прав. И все-таки, попытаюсь обьяснить. Ведь именно пропаганда и агитация среди среднего звена, среди молодежи сейчас нужны, а не бессмысленные перепалки у Шустера с безмозглыми попугайчиками типа Чечетова или Герман. Итак о пользе для страны. Понимаешь, Дмитренко, не тебе и не мне рассуждать о том, кто приносит пользу нашей стране. Давай смотреть уже. Кто наполняет бюджет, кто дает жизнь экономике страны? Это частные предприниматели и наемные работники этих частных предпринимателей. В эту категорию попадает очень много людей. Это и крестьянин, или фермер по-новому, это владелец маленькой пекарни-киоска с двумя работниками и хозяин завода с многотысячным коллективом. Это и рыночные торговцы, которых ты считаешь «бесполезными людьми». Это они создают богатство нашей нищей страны (ну и кредиты МВФ, естественно), и они же дают возможность жить многим людям вокруг себя, своим наемным работникам и тем, кто живет за счет госбюджета, в том числе и тебе, Дмитренко. Самое смешное заключается в том, что ты – Дмитренко, не понимаешь даже того, что ты тоже являешься наемным работником каждого частного предпринимателя этой страны. Ты считаешь, что ты – работник государства. Но на самом деле государство – это лишь абстрактный посредник между частным предпринимателем (в том числе и последним «торгашем» или по-твоему «спекулянтом» с Троещинского рынка) – и тобой. И беда в том, что ты, Дмитренко, не только не выполнешь работу, для которой тебя наняли, но ты даже не понимаешь, что ты должен делать. В нашем государстве с рыночной экономикой, ты, Дмитренко, должен охранять тех же рыночников от рекетиров, например. Но, вместо этого, главными рекетирами в этой стране стали твои коллеги, Дмитренко. Чисто рекетироское словечко «крышевать» ведь уже давно не применяют по отношению к криминалитету. Потому что настоящим криминалитетом в этой стране стали вы – граждане в погонах. И это не правильно. Потому что нужно выбирать, кто ты в этой жизни, бандит или мент. И если ты мент – то защищай честных граждан, и лови преступников. А если ты и мент, и бандит, да еще и предприниматель – то это по всем законам и понятиям неправильно, за это в тюрьму сажать нужно и «по ушам» давать. Почему я говорю о том, что ты, Дмитренко, еще и предприниматель? Увы, опыт показывает. Если покопаться в базах и найти твоих родственников, то всенепременно обнаружится кто-то, занимающийся бизнесом, который ты и «крышуешь». В лучшем случае ты просто своей «корочкой» защищаешь предприятие от своих же коллег, налоговиков, «конторских», пожарных, санстанции и еще какой-нибудь паразитной вши. И это тоже, неправильно, Дмитренко. И называется нечестной конкуренцией. Потому что если ты или твои близкие занимаются предпринимательской деятельностью – то делайте это в равных условиях со всеми. С теми же пакистанцами на Троещинском рынке. И когда твои коллеги-вымогатели загребут в «обезьянник» твоего родственника и будут требовать с него денег, а ты не сможешь помочь – вот тогда ты, наверное, наконец поймешь, что жить так как мы сейчас живем – неудобно и неправильно.

И если вернуться к теме выборов, то на самом деле страна сейчас расколота не на «голубых» и «бело-сердечных», не на «свободовцев» и коммунистов, а на частных предпринимателей, их наемных работников и паразитирующих чиновников в погонах и без. И мне, например, классово, национально и человечески ближе торговец-пакистанец с Троещинского рынка, чем ты – украинец Дмитренко. Потому что этот торговец пашет день и ночь на себя и на нашу страну, не надеясь на выслугу лет, пенсию и льготы. А ты, Дмитренко, мало того, что живешь на его деньги, так ты же (или твои коллеги) грабишь его, мешаешь ему работать на себя и страну и еще и обливаешь его грязью, называя «бесполезным» человеком.

Я понимаю, Дмитренко, что для тебя «рыночный торговец» – это низко, это несоизмеримо ниже высокого звания, например, офицера милиции. Ну в чем тут труд? Купит в одном месте и продать в другом – дороже. Но штука в том, что успешность торговца определяет бесстрастный, безжалостный и всемогущий рынок. А успешность твоих коллег определяет тупое насилие. Даже не только прямое вымогательство, а ваши всевозможные разрешительные монопольные системы. Имеешь автомобиль – иди к ментам, плати взятки. Хочешь паспорт – иди к ментам, получай справки. Меееедлеенно. А если хочешь быстрее – плати. Ну и так далее, и тому подобное, сам лучше меня знаешь. Но ведь рано или поздно платить вам просто перестанут. Потому что это – вопрос нашего выживания.

Подумай, Дмитренко, ведь наша страна сейчас похожа на щенка, одолеваемого клещами. Их так много, что они уже отравляют его организм, не дают щенку жить и развиваться. И один из этих клещей – это ты, Дмитренко. И есть два способа избавиться от вас. Один – быстрый, революционный. Посыпать вас каким-нибудь дустом, встряхнуться и начать, наконец, жить по-человечески. Но это – скорее всего, не для нас. И есть второй путь, медленный. Дело в том, Дмитренко, что вы, паразиты, как класс – обречены. Так или иначе, но бизнес в нашей стране будет развиваться, будет все больше людей, не желающих жить как ты – вымогательством и воровством. И они станут новыми предпринимателями. И рано или поздно предприниматели станут главной политической силой этой страны. И поставят вопрос очень просто: «Почему мы должны платить этим дармоедам в погонах? Этим чиновникам в больших и маленьких кабинетах?» И тогда, Дмитренко, все изменится. Возможно, ты еще доживешь до этого времени. И тогда, я надеюсь, ты пойдешь на Троещинский рынок, чтобы занять место между нашими братьями, торговцами из Бангладеш, Пакистана или Сьерра-Леоне. И тогда, Дмитренко, ты наконец станешь человеком.

Станислав Речинский, «ОРД»