ПРОФСПІЛКА АТЕСТОВАНИХ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ІV-й (позачерговий) з’їзд ПАП ОВС УКРАЇНИ.
М А Н Д А Т Н А К О М І С І Я
54029, м. Миколаїв, вул. Фрунзе, 2
тел. (094) 943-84-19, факс (0512) 44-76-07, E—mail: [email protected]
№ 7/69 від 25. 07. 2010 р.
Першому заступнику Міністра
внутрішніх справ України
ПОПКОВУ С.Є
Шановний Сергію Єгоровичу!
Не зважаючи на цілий ряд письмових звернень до оновленого керівництва МВС України і Вас особисто, у т.ч. на особистому прийомі, вимушений Вас турбувати знову тому, що порушення профспілкового законодавства окремими посадовими особами УКЗ МВС України не припинилися до сьогодні. Ваші доручення з зазначених питань виконуються формально. Наші наполегливі особисті зусилля та звернення до керівництва МВС України про необхідність приведення у правове русло дій профспілкових «діячів» типу гр-на Онищука А.С. безсило розбиваються об твердолобість відомчої бюрократії та закінчуються формальними, далекими від суті відписками.
Так, законодавством взагалі не передбачено повідомляти керівників відомств, управлінь, установ, організацій (у т.ч. МВС України) про створення профспілкових об’єднань (за виключенням первинних організацій, що повідомляють роботодавця про свій статус; ч. 7 ст. 16 Закону про профспілки) та проведення профспілкових заходів (зборів, засідань, нарад, тощо). У вирішенні зазначених питань законодавством профспілкам надана повна самостійність і незалежність від адміністрації. Але, враховуючи міліцейську специфіку діяльності МВС України, професійну діяльність працівників в межах Дисциплінарного статуту і таке інше, наші профспілкові органи та їх посадові особи завжди надавали керівництву МВС України повну інформацію стосовно своїх дій і рішень та погоджували проведення важливих заходів, що відповідає принципу гласності. Тому, до і після проведення 4-го (позачергового) профспілкового з’їзду до відома керівництва МВС були направлені всі рішення Зборів представників обласних організацій ПАП ОВС України у т.ч. рішення позачергового з’їзду (Вих. № 7/22 від 10.02.2009.) про зміни у персональному складі керівних органів ПАП ОВС України. Згідно законодавства зазначене і є тими офіційними документами, які підлягають врахуванню та навіть виконанню адміністрацією.
Проте, керівництвом ДКЗ МВС зазначене не взято до відома, а наші намагання провести перше засідання новообраного складу Ради ПАП ОВС України зустріли відвертий спротив, яким було створено складнощі при організації його проведення (доповідна записка М.І.Легенького, № 6/2 -2457 від 15.05.2009.).
Засідання новообраного 4-им (позачерговим) з’їздом складу (пленум) Ради профспілки відбулося, на якому був присутнім навіть представник ДКЗ МВС України – Руденко В.Л. Невідомо, що доповів начальству Руденко В.Л., але рішення про обрання головою Ради ПАП ОВС України Кабанченка Г.В. до уваги керівництвом МВС України чомусь не було взято. До сьогодні продовжується відкрита, протиправна підтримка керівництвом ДКЗ МВС переобраного, тому нелегітимного А.Онищука, який відмовляється підкоритися рішенню вищого органу профспілки (з’їзду) та передати документацію і печатку профспілки правонаступнику. Відсутність печатки та профспілкової документації, у свою чергу, перешкоджає направленню необхідних документів до легалізуючого органу юстиції та інших бюрократичних структур.
Кадрова підтримка А.Онищука не припинена навіть після судом доведеної фальсифікації протоколу профспілкового з’їзду. Загально відомо, що судові рішення набувають сили після апеляційного розгляду і касаційна скарга не припиняє їх виконання. Проте, заступник начальника ДКЗ МВС України М.Легенький (юрист вищої кваліфікації), щоб відбілити фальсифікатора А.Онищука пише (№ 6/2-1010 від 05.03.2010. — додається): «… в даний час рішення колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва та Печерського районного суду знаходяться у касаційному провадженні Верховного Суду України. У зв’язку з цим визнання легалізації змін в керівних органах та Миколаївської обласної організації ПАП ОВС України та розгляд питання щодо включення Вас (Піки В.М. авт.) до складу Ради профспілки, на наш (ДКЗ-авт.) погляд, можливий лише після прийняття остаточного судового рішення.
Таке нігілістичне твердження мають також № 6/2-425 від 21.01.2009. та № 6/2-2505 від 12.05.2010. (додаються) на звернення до Міністра та Вас особисто. Тому правомірно виникають питання: — Яке відношення касація стосовно фальсифікації протоколу з’їзду має до легалізації і яке відношення М.Легенький має до включення осіб до складу Ради профспілки?
Далі, у тому-ж № 6/2-1010 від 05.03.2010. Легенький М.І. твердить: «Не відповідають дійсності наведені Вами факти порушень законодавства та тиску на членів профспілок з боку керівників УМВС в Миколаївській, Рівненській областях та м. Севастополі.», що викликає лише подив притворній некомпетентності керівника ДКЗ МВС України.
«Стосовно продовження на невизначений термін Ваших повноважень, як голови Миколаївської обласної організації, відсторонення Онищука А.С. та обрання на цю посаду Кабанченка Г.В. маємо зауважити, що до МВС будь-яких офіційних документів з цих питань (крім Ваших листів) не надходило», далі наполегливо твердить М.Легенький, для якого повідомлення відповідного профспілкового органу – Мандатної комісії ПАП ОВС України є не офіційними документами, а лише моїми листами. Тому дуже прошу запитати у шановного М.І.Легенького: — яким повинен бути офіційний документ і згідно якого Закону окрім юридичних фантазій М.Легенького?
Як бачимо, М.Легенький відбілює не лише відстороненого та переобраного А.Онищука, а навіть в супереч законодавства вважає можливим контролювати персональний склад профспілкових органів. Але-ж зазначене передбачає навіть кримінальну відповідальність (ст.170 ККУ).
Ще задовго, а особливо з наближенням президентських виборів, за ініціативи підмовника — нелегітимного голови А.Онищука, саме представники УКЗ ГУ-УМВС України в ряді областей активно організовували «рейдерські» конференції та міняли представників обласних профспілкових організацій, тобто – стали прямими організаторами та учасниками незаконного втручання у статутну діяльність профспілок.
Особливо відверто зазначене робилося в тих областях та АР Крим, де побував з передвиборними візитами особисто А.Онищук та який зустрічався не з діючим профактивом обласних організацій а лише з керівниками Управлінь та їх кадровими службами.
Проте, надто стійкими до амбіцій А.Онищука та «адмінресурсу» виявилися профорганізації в АР Крим (В.Мерцалов), м. Севастополі (Г.Ковальов), Київській (М.Рудаков) та Миколаївській (В.Піка) областях, яких підтримали (або тримали нейтралітет) деякі інші обласні організації. Зазначені лідери профспілок та їх комітети чітко тримали опір проти втягнення профспілок у політичні проблеми. Проте, тиск посилився, після першого туру виборів — особливо. Слід зазначити, що лише Г.Ковальов мав відношення до Партії регіонів, як безпартійний районний м. Севастополя депутат від ПР.
Про тиск та знущання над профактивом та членами їх сімей (звільнення вагітної дружини профактивіста – копія судового рішення додається), над окремими членами профспілки Вам доволі багато було повідомлено, тому хочу звернути Вашу увагу на наступне.
Після обрання нового Президента та призначення нового складу керівництва МВС України, ми всі мали надію, що спротив порушників профспілкового законодавства припиниться і стане можливим привести виключно у правове русло діяльність нашої профспілки, проте сталося інше. Хоча повністю було оновлено керівництво МВС України та проведена заміна начальників ГУ-УМВС в областях — керівники ДКЗ МВС та УКЗ залишилися на своїх місцях і продовжують стару лінію протистояння. Втручаючись у діяльність профспілок, не зважаючи на заборону законодавства, кадрові служби і надалі намагаються взяти і тримати профспілки під своїм адміністративним контролем замість співпраці. Подібний шлях протиправний. Він не має демократичного майбутнього. Адміністративний тиск та знущання над профспілковими лідерами може мати непередбачені наслідки.
Так, після третього судового поновлення на службі, після незаконних звільнень саме за профспілкову діяльність, пройшовши через незаконно порушену кримінальну справу з обшуками в службовому кабінеті та у приватному помешканні сім’ї, через госпіталізацію (інсульт) та інші погрози, голова Кримської Республіканської організації ПАП ОВС України В.Мерцалов — молодий, дієвий майор міліції, знову доведений до краю людського терпіння, тому власноручним рапортом примушений просити звільнення з органів внутрішніх справ через навмисно створені неможливі умови праці та існування (копія додається).
Знову, за ініціативи кадрової служби, втретє, без відповідного рапорту звільнено з роботи (на пенсію) в ОВС майора Г.Ковальова, якого до сьогодні не поновлено на службі навіть за клопотанням керівників державної влади м. Севастополя. Ще перед президентськими виборами адмінресурсом було проведено рейдерську профспілкову конференцію та «переобрано» Г.Ковальова який, нажаль, через певні обставини не зміг у суді довести незаконність втручання у діяльність профспілки представників адміністрації.
У Миколаївській області до сьогодні продовжуються судові тяжби. Заступник начальника УКЗ УМВС В.Иванчук, «обраний» рейдерською конференцією в супереч ст. 7 Закону про профспілки головою обласної організації, незважаючи на судове рішення про зупинення легалізації юстицією його повноважень як голови профспілки та виключення первинною організацією з профспілки, фальсифікував заяву державному реєстратору про втрату свідоцтва юридичної особи та незаконно отримав дублікат, також є інформація, що виготовив дублікати печатки та штампів обласної профспілки, продовжує розкол профспілки та вважає себе головою. Ще за декілька місяців до «рейдерської» конференції В.Иванчук примусив (чи впросив) ряд первинних організацій особисто йому, готівкою здавати членські внески, що мабуть і є головною метою його діяльності. Кадрові начальники підтримують такі дії.
У Київській обласній організації ПАП ОВС України перебрано М.Рудакова на представника кадрового апарату. У Рівненській області «переобрано» М.Паліюка та фактично призначено головою профспілки діючого керівника служби обласного Управління, що є порушенням ст. 7 Закону про профспілки. Задовго до цього було незаконно змінено голів обласних організацій ПАП ОВС України в Житомирській та Чернігівській областях та навіть незаконно звільнено останнього з ОВС. Загалом по Україні біля 20 обласних організацій ПАП ОВС України мають керівників діючого складу (заступників начальників ГУ-УМВС, начальників управлінь або самостійних відділів ГУ-УМВС) у складі органів управління профспілки, які навіть очолюють обласні профспілкові організації, що прямо заборонено ч. 6 ст. 7 Закону про профспілки. Біля 12 осіб керівників допущено А.Онищуком членами колишньої, нині нелегітимної Ради ПАП ОВС України, які не виконують рішення з’їзду та підтримують Онищука.
Тому надсилаю до відома керівництва МВС України копію ухвали Верховного Суду України, за наслідками розгляду касаційної скарги А.Онищука на рішення Печерського районного суду м. Києва про фальсифікацію протоколу 3-го з’їзду ПАП ОВС України та прошу примусити керівника ДКЗ МВС України М.Легенького та йому підлеглі кадрові апарати в областях, як співучасників діянь А.Онищука, припинити неправомірні дії щодо профспілок та профспілкового активу (ксерокопія додається).
Також надсилаю копії судових рішень, що є у розпорядженні Мандатної комісії про незаконні звільнення профспільчан м. Севастополя у кількості на 9 (дев’ять) осіб та копію листа-звернення легітимного голови Рівненської організації ПАП ОВС України, які спростовують твердження М.Легенького про ідеальне ставлення до профспільчан м. Севастополя (№ 6/2-1010 від 05.03.2010). Ще більше судових рішень може додати Г.Ковальов.
Одночасно, від імені моїх колег, які твердо стоять на позиції служіння Людям, Закону та Державі, якщо Ваших повноважень привести діяння підлеглих працівників кадрового апарату у правове русло недостатньо, наполегливо просимо посприяти робочій зустрічі легітимного профактиву ПАП ОВС України з Міністром внутрішніх справ України Могильовом А.В., про що ми давно просимо. У зворотньому – вимушені будемо апелювати виключно до судів, вищого керівництва Держави, до ЗМІ та іншої громадськості, у т.ч. до міжнародних профспілкових організацій.
Додаток: за текстом на _35_ арк..
З повагою та надією на розуміння і співпрацю
Голова Мандатної комісії ПАП ОВС України,
голова комітету ПАП ОВС Миколаївської області
В.М.Піка
В.М.Піка Начало формы
15 ответов
Руководство МВД не интересуют проблемы защиты милиционеров. Кто-бы не пришел к Власти, всегда будут поддерживать “желтые” профсоюзы.
То что сейчас существует в милиции профсоюзом назвать нельзя. Онищук это подстилка преследующая свои личные интересы и готовый продать любого за 30 серебренников. Скоро этот пузырь лопнет.
А какой другой легальный (законный) путь борьбы за свои социальные интересы в правоохранительной системе (силовой структуре) может быть, кроме профсоюзов?
Как же вы уже достали деребаном профсоюзной кормушки. Группа “решальщиков” вопросов, во главе с Кабанченко, очень хорошо усвоила правила игры, образуя под аббревиатурой “Профсоюз МВД” фирмы по деребану милицейского и иного имущества на местах. И судью купить за полученные от этого деньги не сложно. С другой стороны работа профсоюза МВД, который возглавляет Онищук А.С. действительно требует большего “коэффициента полезного действия”. А пока только грязь…
Милейший СВАТ!
Пожалуйста, посколько мы в неведении полнейшем, просветите подробнее относительно: 1)дерибана профкормушки; 2)группы “решальщиков” во главе с Кабанченком; 3)фирмы под аббревиатурой “Профсоюз МВД”,которая дерибанит милицейское и иное имущество; 4) особенно интересно покупка судьи; 5)на десерт — объективности ради, отразите хоть какие-либо заслуги Онищука.Возможно тогда тема станет интересной, а так коментов маловато. По теме “Днепропетровской трагедии” хоть что-то ….
Ни чего Вы мне ребята не сделаете, в том числе и Ваш Министр. Можете хоть головой об стену биться, хоть писать куда угодно. Если честно у меня этот профсоюз уже в горле сидит вместе с Вами. Подождите пока я квартиру и звание генерала не получу, а потом деритесь за мое кресло. Я все свои вопросы решу.
Отвечаем s.w.a.t.(у)(если не ошибаемся Абрамянс С.)председателю ППО “Беркут” г. Ялты: 1. Профсоюз может и должен защищать милиционера, если сам “милиционер” этого захочет, но как правило, наш милиционер не всегда готов идти до конца (сил и желания не хватает), т.к. за спиной у него семья и дети, а еще нужен стержен и чувство собственного достоинства, чего у наших ментов часто не хватает…бороться с системой в одиночку не возможно (для чего и есть профсоюз, чтоб всем вместе переворачивать администрацию, а так как половина ментов-комерсанты и связаны с руководством, то зачем им какая-то правда…
2. А то что касается имущества, то ты бы s.w.a.t. не позорился, ты сам в профсоюзе и знаешь какое у него имущество… и делить в профсоюзе нечего, кроме головной боли…
Ты же сам находишься в “желтом” профсоюзе, тебя все устраивает?? Встань и скажи Онищуку и его “подельникам”, как хорошо живется простому менту, независимо от региона, но тебе “принципиальному и честному” видимо комфортно в таком профсоюзе…? а те которые борятся против произвола администрации и “карманных” профссоюзов отгребают по полной программе, проще всего поменять окраску и лечь под новое руководство. Это проституция…s.w.a.t.
P.S.а вот по аббревеатуре “профсоюз МВД”, больше позорит само МВД и его Онищуковский профсоюз, распространяя ложную, дискредитирующую и непроверенную информацию в прессе и на телевидении…
Притихли профспільчани.Можливо сказати нічого, а можливо боязно. Легше та надійніше по нашому, по українському — моя хата з краю, можливо не згорить. Проте життя показує, що така позиція хибка и геть не надійна. Тому послухайте новини.
Зовсім недавно негідник Онищук зняв з посади та звільнив з погрозами Паліюка М.І.- голову Рівненської міліцейської профспілки. Так залякав “хороброго” козачого генерала, що всі козаки розбіглися, замість батька-отамана рятувати.
А у Черкасах, що воно (Онищук) зробило? Не приведи Госоди, надало якомусь, лантухом прибитому, хлопчику повноваження “представника”. Не Президента, а голови профспілки України. І це дурне теля почало вимагати здати йому всю документацію та печатки профспілки ім’ям їх величества Онищука.
вих.№ 6/2-4586 від 25.08.10р. “… Департаментом кадрового забезпечення (МВС України) у цьому році неодноразова вівчалися питання щодо взаємодії із профспілками та перевірялися викладені факти щодо незаконного (на думку В.Піки)втручання в діяльність профспілок і переслідування профспілкових активістів окремими керівниками обласних УМВС, що не знайшло свого підтвердження. … Начальник Департаменту В.О.Криволапчук”
КОМЕНТАРИИ ИЗЛИШНИ, ЗАКОННОСТЬ И ПРАВА ЧЕЛЕВЕКА РЫДАЮТ. Молчите дальше, братья-менты.
Идут упорные слухи, что через пару месяцев Попков уходит на новую, повышенную пенсию, поэтому ему плевать на проблемы профсоюза и личного состава. Всем руководит, в т.ч. и ДКЗ не он, а шнурки рангами гораздо ниже.
Идут упорные слухи, что через пару месяцев Попков уходит на новую, повышенную пенсию, поэтому ему плевать на проблемы профсоюза и личного состава. Всем руководит, в т.ч. и ДКЗ не он, а шнурки рангами гораздо ниже.
Печерским районным судом г.Киева вынесено решение, которым признано неправомерным направление на легализацию в Мынюст недостоверных сведний по материалам 3-го сьезда ПАР ОВД Украины. Таким образом дополнено ранее принятое решение суда о признании протокола профсоюзного сьезда таким. что не соответствует действительности в части невключения представителя Николаевской областной организации ПАР ОВД Украины в состав Рады профсоюза. Интересно, как отреагируют на судом доказанное нарушение ст. 16 Закона о профсоюзах в прокуратуре и Минюсте Украины?
” Скасування рішення суду
2 вересня 2010 року Апеляційний суд АР Крим скасував рішення Київського районного суду міста Сімферополь від 7.05.2010 р. щодо невизнання повноважень голови КРО ПАП ОВС України (В. У. Середенка).
Провадження у справі за позовом В. В. Мерцалова до КРО ПАП ОВС України закрити (справа № 22-20521/2010).
ПАП ОВС України заявляє, що Середенко Валерій Устинович є чинним головою Кримської республіканської організації ПАП ОВС України.”
ТАК ПИАРИТСЯ ОНИЩУК НА САЙТЕ ПАП ОВС УКРАИНЫ.
Сегодня в Крыму готовиться касационная жалоба и нет сомнения, что Верховный Суд Украины отменит незаконное решение Апеляционного суда по иску В.Мерцалова.
Одновременно Онищук и К* “скромно” умалчивают о решении Печерского Суда г.Киева, который 10 сентября 2010 года вызнал НЕПРАВОМЕРНЫМ НАПРАВЛЕНИЕ НА ЛЕГАЛИЗАЦИЮ МАТЕРИАЛОВ 3-го СЪЕЗДА ПАП ОВС УКРАИНЫ, т.е. судом установлено нарушение ст.16 Закона о профсоюзах, а это дисциплинарная, адмынистративная и уголовная ответственность. Интересно, как на это отреагируют прокуратура и юстиция?
Еще ранее судом было принято решение о несоответствии действительности протокола 3-го създа ПАП ОВС Украины, т.е. о его фальсификации. Прокуратура упорно не принимает решения по заявлению о фальсификации, одновременно и юстиция не вносит изменений в легализацию. Выдать, А.Онищук выше Минюста и Генрального Прокурора Украины.
Киев. 28 декабря. УНИАН. Военным и силовикам «разрешили» получать пенсию с 45 лет.
Наиболее одиозное положение относительно выплаты пенсий военнослужащим и работникам силовых структур лишь по достижении ими 60-летнего возраста исключено из текста Законопроекта «О мерах по законодательному обеспечению реформирования пенсионной системы» № 7455, благодаря принципиальной позиции профсоюзов, общественных организаций и экспертов, сообщили УНИАН в пресс-службе Национального форума профсоюзов Украины.
Как сообщают в профсоюзах, интересы военных, милиционеров и работников Службы безопасности Украины частично удалось отстоять. Если в законопроекте от 13 декабря 2010 года этой категорий работников пенсии должны были выплачиваться лишь по достижении ими 60 лет, то в доработанном законопроекте от 21 декабря 2010 года этот возраст уменьшен до 45 лет.
В НФПУ обращают внимание на то, что предлагаемые правительством изменения в системе пенсионного обеспечения уже вызвали волну массовых увольнений. Правоохранители и военные стремятся сменить место работы или досрочно выйти на пенсию, пока на них еще не распространяется действие нового закона. В частности, по данным Министерства внутренних дел, рапорты об отставке подали восемь тысяч человек, а, например, из 2700 военнослужащих Управления Государственной охраны намерены уволиться около 900 человек.
«Среди категорий граждан, которые пострадают от правительственных нововведений, будут военнослужащие и силовики. Для них увеличен срок выслуги, необходимой для начисления пенсии, до 25 лет, с существующих в настоящее время 20 лет, а также не будет учитываться так называемый «льготный стаж». Право получать пенсию с 45 лет, а не с 60-ти, как предлагало правительство раньше, является значительным достижением, однако полностью не решает проблемы ухудшения социального положения военных и силовиков», — отметил заместитель председателя Национального форума профсоюзов Украины Григорий КАБАНЧЕНКО.
Профсоюзы надеются, что Всенародное общественное обсуждение пенсионной реформы, которое запланировано на январь 2011 года и призвано обсудить основные механизмы и принципы пенсионной реформы ради обеспечения ее действенности, даст возможность решить и проблему пенсионного обеспечения военнослужащих и работников правоохранительных органов.
ФПУ ЦЕ ЗАСТАРІЛИЙ БАЛАСТ В ПРОФСПІЛКОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ
“Звідси або виносять уперед ногами, або трактором витягають”.
У п’ятницю 226 членів ради Федерації профспілок обирали нового голову. Колишній керівник нардеп-“регіонал” Василь Хара подав у відставку 7 листопада. Пояснив, що не може керувати організацією, в якій більшість є неробами, зрадниками і провокаторами.
На посаду претендували двоє кандидатів — перший заступник Хари Юрій Кулик та голова первинної організації “Профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості “АрселорМіттал Кривий Ріг” Юрій Бобченко.
— Нам нужно выйти из подполья, — виступає з трибуни 51-річний Юрій Бобченко. Він входить у фракцію Партії регіонів у Криворізькій міськраді. — Я не буду бояться идти к Януковичу и тащить за собой телевидение. Люди должны видеть каждое наше действие.
— Ви член якоїсь партії? — вигукують із зали.
— Я не политик, я — депутат горсовета. Все вы знаете, чтоб попасть в горсовет, нужно балотироваться по партийных списках. Но я никогда не возвышал политику над профсоюзным движением.
Слово надають Юрієві Кулику. Його кандидатуру рекомендувала президія ФПУ.
— Ми маємо перш за все відновити соціальний діалог з владою, в тому числі з представниками правоохоронних органів, — говорить 62-річний Юрій Кулик. — Я хочу зробити все, щоб сьогодні профспілки зайняли чільне місце в політичній системі суспільства. Хотів би сподіватися, що “11.11.11” — сьогоднішній день — стане переломний.
Зал аплодує. Обговорюють кандидатів майже годину. Більшість підтримують Юрія Кулика.
— Він досвідчений та вимогливий керівник і професіонал. Він знає, як відкриваються двері у владні структури, — говорить Петро Жигайло, голова Черкаської організації профспілки працівників автотранспорту та шляхового господарства.
— Наша профспілка підтримує Юрія Бобченка. Час припинити витягувати карти з однієї і тієї ж колоди, — заперечує Володимир Козаченко, голова Центрального комітету профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості.
Голосують відкрито. За Кулика — 208 членів ради, проти — 11, утримуються семеро. Юрій Бобченко отримує 20 голосів “за”, 203 “проти” і троє утримуються.
Після голосування у коридорах федерації зустріли голову профспілки таксистів 44-річного Василя Попика. Він поділився своїм бачення проблем профспілок:
— Федерація відповідає за весь профспілковий рух. Через те, що голова ФПУ бере на себе всю організаційну роботу, на нього тиснули. Так, наприклад, було з Харою. Так ми програли пенсійну реформу. А потрібна децентралізація. Хай профільні профспілкові організації відповідають за свої галузі, а федерація координує їх роботу.
— Бобченко — людина досвідчена, але в цих стінах він чужий, — говорить член Ради профспілки 60-річний Юрій. Лузає насіння під Будинком профспілок на майдані Незалежності. — Вони тут всі одна сім’я, а він приїде й чортзна-що що закрутить. У залі були одні пенсіонери, молоді немає. Всім, кому за 80, Кулик вигідний, бо і сам такий. Тут так, — показує на будівлю профспілок, — звідси або виносять уперед ногами, або трактором витягають. Ми вийдемо постоїмо з прапорами і розійдемося. А ця влада поважає тільки силу. Потрібно не просити, а вимагати. Я не за силові методи, але інакше вони не чують.
Ростислав МИСЮКЕВИЧ
Джерело