Рейдерський цинізм «Південного» і криза правоволодіння

  Досить тривалий час в Україні широко застосовуються незаконні схеми заволодіння підприємствами та їх активами – так звані «рейдерські захоплення». Всі ці схеми об’єднує обов’язкове використання незаконних рішень суду та протиправне сприяння правоохоронних органів.

З метою надання таким діям з заволодіння чужою власністю зовнішнього вигляду законних, зловмисники легалізують етапи захоплення «замовними» судовими рішеннями, які об’єднує кільки спільних рис. По-перше, такі судові справи розглядаються без повідомлення заінтересованих осіб з метою виключення можливості законних володільців використати процесуальні права для захисту своєї власності. По-друге, такі судові рішення як правило постановляються з порушенням правил підсудності або зі створенням штучних підстав для її зміни шляхом залучення псевдо учасників судового розгляду з метою передачі спору на розгляд «потрібному суду». По-третє, «рейдерські» судові рішення є незаконними по суті.

Яскравим прикладом «рейдерської» атаки є обставини незаконного заволодіння торгівельно-розважальним центром «Україна» по проспекту Тракторобудівників 59/56 в м. Харкові, який належав Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвест-Проект».

50 відсотків часток у статутному капіталі ТОВ «Інвест-Проект» належали групі учасників, до якої входили Сорока Є.Б., Пилипенко І.В., Ширінкіна О.М. та Сидорова Т.В.

Інші 50% часток в ТОВ «Інвест-Проект» належали групі акціонерів АБ «Південний», зокрема Родіну Ю.О., Беккер М.І., Беккер Л.С., Ванецьянц Л.С., Гройсман О.М., Граматик С.С.

З метою створення умов паритетного управління ТОВ «Інвест-Проект» у відповідності до умов затвердженого учасниками Статуту, керівництво ТОВ «Інвест-Проект» здійснювалося колегіальним органом – двома співдиректорами, обраними від двох груп учасників.

Згодом, ТОВ «Інвест-Проект» уклало договір оренди з ТОВ «Лізинг-Консалт», згідно якого будівля ТРЦ «Україна» була передана в користування ТОВ «Лізинг-Консалт» строком до 31.08.2010 року.

В свою чергу ТОВ «Інвест-Проект» в повному обсязі розрахувався за кредитом, отриманим для проведення реконструкції ТРЦ «Україна», та ТРЦ «Україна» було виведене з–під застави в березні 2009 року.

Проте, організованою групою осіб, пов’язаною з АБ «Південний» (зокрема, Беккером, Родіним, Паршиним) були розпочаті дії, направлені на протиправне заволодіння ТРЦ «Україна» шляхом «рейдерського» захоплення та позбавлення другої групи учасників ТОВ «Інвест-Проект» їх майна. З цією метою були застосовані традиційні «рейдерські» інструменти: підроблені документи, незаконні рішення суду та протиправне сприяння правоохоронних органів.

1. Усунення від керівництва товариства співдиректора, що представляв інтереси Сидорової Т.В., Пилипенко И.В., Ширінкіної О.М.

Першою спробою усунення від керівництва ТОВ «Інвест-Проект» Сидорової Т.В. стало складання Родіним Ю.О. та Граматик С.С. Протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Інвест-Проект» №1 від 16 грудня 2008 року, яким Сидорова Т.В. була відкликана з посади співдиректора ТОВ «Інвест-Проект» начебто на підстав наданої Сидоровою Т.В. заяви про небажання очолювати дану посаду та з проханням відкликати її з займаної посади.

Вказаний Протокол від 16.12.2008 року був підроблений та містив очевидні неправдиві відомості.

Так, в Протоколі було зазначено, що в зборах брали участь учасники, що володіли більше 60% голосів, при тому, що на цих зборах були присутніми учасники, що володіють 31% голосів, інші учасники участі у зборах не приймали.

Протокол №1 від 16.12.2008 року був визнаний недійсним на підставі Рішення господарського суду Одеської області від 04.03.2009 року і тільки дана обставина завадила у застосуванні підробленого документу для усунення від керівництва ТОВ «Інвест-Проект» співдиректора Сидорової Т.В.

В подальшому, оскільки згідно статуту ТОВ «Інвест-Проект» керівництво товариством здійснювалося двома співдиректорами, які мали право діяти від імені товариства тільки сумісно, у зловмисників виникла необхідність усунути співдиректора, який представляв інтереси другої групи учасників, задля здобуття можливості одноосібно підписувати договори, виводити кошти та представляти товариство, в тому числі в судових органах. З цією метою акціонери АБ «Південний» ініціювали та отримали незаконне рішення суду, яким положення статуту щодо паритетного управління підприємством всупереч чинному законодавству визнані недійсними.

Судове рішення, яким було визнано недійсними норми Статуту ТОВ «Інвест-Проект», що передбачали створення колегіального органу управління та здійснення повноважень двома співдиректорами спільно (укладання договорів, розпорядження коштами, оформлення документів фінансового характеру) постановлено 13 квітня 2009 року суддею господарського суду Одеської області Степановою Л.В. за позовом Гройсмана О.М. до ТОВ «Інвест-Проект».

При цьому представники другої групи учасників товариства (Сидорової Т.В., Пилипенко И.В., Ширінкіної О.М.), тобто особи, права та обов’язки яких прямо та істотно залежали від результатів вирішення спору, в порушення ст.27 ЦПК України та вимог щодо забезпечення повного, всебічного і об’єктивного розгляду справи, залучені до участі в судовому розгляді не були, про розгляд справи не повідомлялися та їм не надсилалися копії судового рішення. В результаті, друга група учасників товариства та співдиректор, що представляв їх інтереси, дізналися про зазначені зміни у статуті тільки в січні 2010 року.

Незаконне це рішення й по своїй суті.

За результатами розгляду справи суддя прийшла до висновку, що норми статуту підприємства, якими передбачена діяльність виконавчого органу товариства (дирекції) у складі двох співдиректорів, не відповідають вимогам закону.

Проте, такі висновки суду не відповідають дійсності і суперечать нормам чинного законодавства. Відповідно до ч.2 ст. 65 ГК України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Відповідно до ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно зі ст.99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу (простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом). Відповідно до ч.1 ст.88 ЦК України у статуті товариства, крім іншого, вказуються органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень. Відповідно до ст.143 ЦК України статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень.

Визнаними недійсними пунктами статуту ТОВ «Інвест-Проект» якраз було виконано вимоги законодавства України (ст.65 ГК України, ст.ст. 88,92,99,143 ЦК України) та встановлено компетенцію, склад та порядок прийняття рішень виконавчим органом господарського товариства. Жодних невідповідностей закону визнані недійсними пункти статуту не містять.

За таких умов, дії суду фактично є втручанням у діяльність суб’єкта господарської діяльності та у відносини між учасниками товариства і їх посадовими особами. Крім того, визнавши недійсними положення статуту, судом фактично змінено порядок управління в товаристві, склад органів управління, порядок прийняття рішень, що виходить за межі компетенції суду та належать до виключної компетенції загальних зборів учасників господарського товариства.

2. Відчуження основного активу ТОВ «Інвест-Проект»

З метою незаконного відчуження основного активу ТОВ «Інвест-Проект» — ТРЦ «Україна» — група, пов’язана з АБ «Південний», вирішила сфабрикувати внесення будівлі ТРЦ до статутного фонду іншого підприємства та визнати за іншим підприємством право власності на ТРЦ на підставі незаконного рішення суду.

За для цього, було складено, а фактично сфальсифіковано «заднім числом», протокол загальних зборів учасників ТОВ «Інвест-Проект» від 02.11.2005 року та протокол загальних зборів учасників іншого афілійованого з банком ТОВ «Інжсистема» (пов’язаного з АБ «Південний» одним акціонером) від 03.11.2005 року. Згідно зазначених протоколів начебто прийнято рішення про внесення будівлі ТРЦ «Україна» до статутного фонду ТОВ «Інжсистема».

Проте, насправді, до реалізації злочинних намірів визначеної групи осіб, такі документи не існували і єдиним власником ТРЦ «Україна» було ТОВ «Інвест-Проект». З листопада 2005 року до осіні 2009 року зміни до статутів товариств та перехід права власності на об’єкт нерухомості не реєструвалися в установленому законом порядку. За вказаний проміжок часу змінювався склад учасників ТОВ «Інвест-Проект», спірне нерухоме майно передавалося його власником в оренду іншому підприємству, укладався договір застави на це майно. І за весь цей час жодне підприємство, в тому числі і ТОВ «Інжсистема», не заявляло про своє право власності на нерухоме майно.

З метою «узаконення» права власності на ТРЦ «Україна» за ТОВ «Інжсистема» виникла необхідність в отриманні незаконного рішення суду, задля чого ТОВ «Інжсистема» ініціює створення штучного спору з ще одним афілійованим з АБ «Південний» ТОВ «Сайтленд», яке начебто згідно договору мало прийняти будівлю в оренду, проте відмовилося це зробити.

Рішенням суду від 04 грудня 2009 року під головуванням судді господарського суду Харківської області Хотенець П.В. за позовом ТОВ «Інжсистема» до ТОВ «Сайтленд» за позивачем визнано право власності на нежитлову будівлю торгівельно-розважального центру «Україна» в м. Харкові за відсутності правовстановлювальних документів!!!!

Від представників другої групи учасників товариства, яким належить 50% статутного фонду товариства і на позбавлення власності (основний актив товариства) яких фактично направлене рішення суду, тобто особи права та законні інтереси яких прямо та істотно залежали від результатів вирішення спору, наявність такої справи у суді була прихована. Співдиректор від цієї групи учасників про розгляд справи не повідомлявся і участі у справі не брав.

Дійсний власник будівлі згідно даних державного реєстру ТОВ «Інвест-Проект» не був стороною по справі. В судовому розгляді в якості третьої особи приймав участь лише співдиректор, що представляв інтереси групи банка «Південний», які були зацікавлені у винесенні незаконного рішення, і, звичайно, не заперечував проти задоволення позову, а фактично проти позбавлення товариства основного активу.

Незаконне це рішення й по своїй суті.

18 листопада 2009 року ТОВ «Інжсистема» звернулося до суду, аргументувавши свої позовні вимоги тим, що будівля торгівельно-розважального центру «Україна» була передана 03 листопада 2005 року до його статутного капіталу ТОВ «Інвест-Проект» відповідно до протоколів загальних зборів учасників товариств від 02 та 03 листопада 2005 року. 11 вересня 2009 року укладено договір оренди нерухомого майна відповідно до умов якого ТОВ «Сайтленд» взяло на себе обов’язок прийняти в оренду вказане майно та оплачувати за нього орендну плату, однак відповідач ухилявся приймати нерухоме майно в оренду з посиланням на те, що позивач не є власником вказаного майна. Враховуючи викладене позивач просив суд визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке було предметом договору оренди.

При цьому в позовній заяві ТОВ «Інжсистема» зверталося до суду з вимогою визнати право власності на будівлю за адресою: м.Харків, вул. 50 років ВЛКСМ 49/8, а за результатами розгляду справи суд визнав за ТОВ «Інжсистема» право власності на нежитлову будівлю торгівельно-розважального центру «Україна» в м. Харкові по проспекту Тракторобудівників 59/56.

Судом зроблено висновок про належність ТОВ «Інжсистема» права власності на нежитлову будівлю на підставі того, що згідно протоколів зборів ТОВ «Інвест-Проект» від 02.11.2005 року, ТОВ «Інжсистема» від 03.11.2005 року та 13.11.2009 року та Статуту ТОВ «Інжсистема» спірне майно внесено до статутного капіталу ТОВ «Інжсистема».

Тобто фактично єдиним документом, що на думку судді підтверджує право власності ТОВ «Інжсистема» на нерухоме майно, був Статут цього товариства в новій редакції, зареєстрованій 20.11.2009 року.

Такі висновки суду є незаконними та свідчать про грубе порушення вимог чинного законодавства, оскільки право власності на будівлю у ТОВ «Інжсистема» було відсутнє і не могло бути встановлено судом .

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року, зміни до статуту (статут) не є правовстановлювальним документом.

Відповідно до роз’ясненнь Вищого господарського суду України, якими повинні керуватися господарські суди при прийнятті рішень вирішуючи спори, пов’язані з визнанням права власності чи усуненням перешкод у користуванні майном, арбітражні суди повинні мати на увазі, що підтвердженням наявності такого права можуть бути насамперед правовстановлювальні документи. Перелік таких документів наведено у додатку № 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 р. Господарським судам слід також виходити з того, що перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків, на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності.

Таким чином, незважаючи на те, що сама по собі реєстрація змін до статуту не є доказом переходу права власності на нерухоме майно, суд без достатніх доказів належності ТОВ «Інжсистема» права власності на нерухоме майно визнав його за останнім.

З обставин справи очевидний факт створення між ТОВ «Інжсистема» та ТОВ «Сайтленд», які об’єднані спільними інтересами, штучного спору з метою незаконного відчуження майна, що належить ТОВ «Інвест-Проект».

Так, протоколи зборів ТОВ «Інвест-Проект» від 02.11.2005 року, ТОВ «Інжсистема» від 03.11.2005 року та 13.11.2009 року мають очевидні ознаки підроблених.

Згідно вказаних протоколів загальні збори учасників ТОВ «Інвест-Проект» щодо вступу до складу учасників ТОВ «Інжсистема» та передачі до статусного капіталу нерухомого майна, а також загальні збори ТОВ «Інжсистема» щодо прийняття у склад учасників з зазначеним внеском ТОВ «Інвест-Проект» начебто відбулися 02 та 03 листопада 2005 року. Проте державна реєстрація змін до Статуту ТОВ «Інжсистема» в порушення вимог чинного законодавства відбулася лише 20 листопада 2009 року, тобто більше ніж через 4 роки з дати їх прийняття, хоча законодавством України передбачений 5-ти денний строк на таку реєстрацію.

Крім того, з 02 листопада 2005 року як учасниками ТОВ «Інвест-Проект», так і ТОВ «Інжсистема» неодноразово затверджувалися та реєструвалися інші зміни до Статутів, не пов’язані з начебто прийнятими у 2005 році рішеннями.

03.11.2005 року між ТОВ «Інвест-Проект» і ТОВ «Інжсистема» начебто підписано Акт приймання передачі нерухомого майна. Проте, відповідно до ст.87 ГК України, ст.16 Закону України «Про господарські товариства» рішення товариства про зміни розміру статутного (складеного) капіталу набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру. Підставою для внесення змін до ЄДР є протокол (рішення загальних зборів) та зміни до Статуту. Підписи учасників товариства на змінах до статуту підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню. Такий документ не складався, не підписувався і нотаріально не посвідчувався. Тобто будівля ТРЦ взагалі не мала статусу внеску до статутного капіталу.

Як вже зазначалося, за вказаний проміжок часу з 2005 по 2009 роки змінився склад учасників ТОВ «Інвест-Проект», спірне нерухоме майно передано його власником в оренду іншому підприємству, укладений договір застави на це майно. За весь цей час жодне підприємство, в тому числі і ТОВ «Інжсистема», не заявляло про своє право власності на нерухоме майно.

Також, суд посилався на рішення загальних зборів ТОВ «Інжсистема» від 13.11.2009 року, яке начебто підтвердило раніше прийняте рішення про прийняття нерухомого майна ТОВ “Інвест-Проект” до статутного капіталу ТОВ «Інжсистема». В зборах від імені ТОВ «Інвест-Проект» прийняла участь директор Граматик С.С., яка не мала належних повноважень, оскільки відповідно до п.13.4 статуту рішення про придбання часток в статутному капіталі інших товариств та про відчуження об’єктів нерухомого майна належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства. Передача майна до статутного капіталу іншої юридичної особи є відчуженням майна, проте рішення загальних зборів у дійсному складі учасників не приймалося, а на момент складання протоколу загальних зборів 13.11.2009 року нерухоме майно взагалі знаходилося під арештом на підставі ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 13.10.2009 року і його відчуження будь-яким способом було заборонено.

Судом проігноровано і той факт, що договір оренди нерухомого майна датовано 11 вересня 2009 року, тобто раніше, ніж пройшли повторні збори учасників ТОВ «Інжсистема» (13.11.2009 року) та зареєстровано нову редакцію Статуту щодо входження ТОВ «Інвест-Проект» до складу учасників ТОВ «Інжсистема» та передачі нерухомого майна до статутного капіталу (20.11.2009 року). Судом не надано також оцінки і том факту, що зміни до Статуту ТОВ «Інжсистема» було зареєстровано вже після звернення його до суду.

Всі ці суттєві обставини, що вказують на фальсифікацію документів та створення штучного спору з метою незаконного відчуження майна, не могли залишитися непоміченими судом. Проте, суддя Хотенець П.В. їх повністю проігнорував, не дослідивши та не перевіривши.

Штучність спору між ТОВ «Інжсистема» та ТОВ «Сайтленд», а також те, що зазначений судовий розгляд був елементом схеми з незаконного заволодіння майном, підтверджується і поведінкою учасників спору після отримання судового рішення.

Приводом для ініціювання позову стала відмова ТОВ «Сайтленд» від прийняття в оренду будівлі, разом з цим, ТОВ «Інжсистема», отримавши судове рішення про визнання за ним права власності на нерухоме майно, не виконало своїх обов’язків згідно договору оренди і не передало об’єкт нерухомості в оренду ТОВ «Сайтленд», а останнє не наполягало на цьому. Замість цього, ТОВ «Інжсистема» (яким в майбутньому взагалі прийняте рішення про ліквідацію) продало нерухоме майно, що було предметом спору, іншому афілійованому з банком ТОВ «Фінпрод» (зареєстроване за однією адресою з акціонерами АБ «Південний» ВАТ ЗНВКІФ «Стратегічні інвестиції» та інш.), яке в свою чергу передало його в оренду ще одному ТОВ «Продбуд» та, більше того, ще й передало його в якості застави по кредиту, отриманому в тому ж АБ «Південний».

3. Виключення Сидорової Т.В., Пилипенко И.В., Ширінкіної О.М. зі складу учасників ТОВ «Інвест-Проект».

З метою остаточного позбавлення другої групи учасників власності, заволодіння належними їм частками в товаристві та унеможливлення здійснення судового захисту, організована група, пов’язана з АБ «Південний», ініціює винесення чергового незаконного рішення суду.

09 грудня 2009 року суддею Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Ізотовим В.М. постановлено рішення за позовом Жусь О.Л. до Опріщенко О.О., компанії «Брайт Стар Інк.», Сороки Є.Б., Ширінкіної О.М., Пилипенко І.В., Сидорової Т.В., Беккер Л.С., Ванецьянц Л.С., треті особи Родін Ю.О., Гройсман О.М., Граматик С.С., Беккер М.І., Державний реєстратор Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання права власності та зобов’язання вчинити певні дії. За результатами розгляду судової справи постановлено рішенням, яким Сидорову Т.В., Ширінкіну О.М. та Пилипенко І.В. безпідставно позбавлено права власності на 50% часток у статутному капіталі ТОВ «Інвест-Проект» та фактично виключено з товариства.

Дана справа була сформована «заднім числом», про що свідчать самі матеріали справи. Так, з позовної заяви вбачається, що вона підписана від імені позивача Жусь О.Л. представником Карюк В.Т., яка діє по довіреності. Позовна заява датована та прийнята судом (про що свідчить штамп суду) 16.11.2009 року. При цьому додана до матеріалів справи довіреність на ім’я Карюк В.Т. підписана позивачем та нотаріально посвідчена тільки 20.11.2009 року, тобто станом на 16.11.2009 року такої довіреності ще не існувало. Вказані обставини свідчать про те, що справа не могла знаходитися в провадженні суду з 16.11.2009 року і 17.11.2009 року не могло ще бути винесено ухвали про порушення провадження у справі. Той факт, що справа була відсутня в провадженні суду і під час «проведення» першого судового засідання підтверджується відсутністю фіксації судового процесу, яка обов’язково має здійснюватися у відповідності до ст.197 ЦПК України.

В порушення вимог чинного законодавства відповідачі по справі Сорока Є.Б., Пилипенко І.В., Ширінкіна О.М. та Сидорова Т.В. про місце та час розгляду судової справи та навіть про сам факт її розгляду знову повідомлені не були; копії позовної заяви та процесуальних рішень суду їм не надсилалися. Підтверджується це і відсутністю в матеріалах справи належних доказів поштового відправлення судових повідомлень та документів відповідачам (відповідних квитанцій, касових чеків), а також Листами Головпоштамту про ненадходження таких повідомлень. Більше того, наявні в матеріалах справи поштові повідомлення містять сфальсифіковані підписи відповідачів, які не тільки очевидно відрізняються від справжніх підписів, але й один від одного на різних повідомленнях.

Внаслідок таких дій суду, вищезазначена судова справа розглянута за відсутності відповідачів, інтересів та прав яких вона найсуттєвіше стосується. Законні володільці часток ТОВ «Інвест-Проект», що придбали їх ще в 2005 році, були позбавлені можливості брати участь у розгляді справи та реалізувати свої процесуальні права.

Очевидно, що для звернення позивача саме до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області були штучно створені формальні підстави шляхом залучення в якості відповідача Опріщенко О.О., яка начебто була стороною договору та мала забезпечити державну реєстрацію змін в установчі документи. Зокрема, такий висновок опосередковано підтверджується тим, що місцем реєстрації ТОВ «Інвест-Проект», укладення договору купівлі-продажу та реєстрації змін в установчі документи є місто Одеса, що виключає як доцільність залучення для реєстрації особи, яка проживає в м. Дніпродзержинську, так і доцільність звернення саме до цього суду.

Необхідно також зазначити, що й інші документи у справі свідчать про штучність даного спору та домовленість між собою «позивача» і певної групи «відповідачів». Так, довіреність відповідача Компанії «Брайт Стар IHK» на ім’я представника Лелеко Ю.О. видана 17.11.2009 року, тобто навіть раніше, ніж довіреність самого позивача. Довіреності всіх відповідачів, представники яких були присутні при розгляді справи, містять абсолютно однакові повноваження та строки дії довіреностей, що свідчить про узгодженість їх дій при формуванні справи.

Абсолютно незаконне це рішення суду й по суті.

Жусь О.В. звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що згідно укладеного 08 червня 2005 року між ним та Компанією «Брайт Стар Інк» договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Інвест-Проект», він придбав право власності на частку статутного капіталу ТОВ «Інвест-Проект» у розмірі 64,85%. Через невиконання умов зазначеного договору третьою стороною у зазначеному договорі – Опріщенко О.О., він був позбавлений можливості зареєструвати відповідним чином придбане ним право власності на частку в статутному капіталі ТОВ «Інвест-Проект», яка згодом через односторонню відмову компанії «Брайт Стар Інк» була перепродана Ширінкіній О.М., Сорока Є.Б., Пилипенко І. В., Беккер Л.С., Ванецьянц Л.С., Сидоровій Т.В.

За результатами розгляду справи суд прийшов до висновку, що Жусь О.Л. на законних підставах набув право власності на частку у статутному капіталі ТОВ «Інвест-Проект» у розмірі 64,85 % статутного капіталу, визнавши за ним право власності на неї та зобов’язав державного реєстратора здійснити реєстрацію статуту підприємства з зазначенням нових учасників товариства.

Судом встановлено, що Жусь О.Л. уклав договір купівлі-продажу частки ТОВ «Інвест-Проект» 08 червня 2005 року, проте передбачена законодавством реєстрація таких змін не проводилася не дивлячись на те, що згідно з ст.7 Закону України «Про господарські товариства» товариство зобов’язане повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру у п’ятиденний строк.

Разом з тим, з листопада 2005 року належними власниками частки в розмірі 50% статутного капіталу ТОВ «Інвест-Проект» на підставі нотаріально посвідчених договорів, нотаріально посвідчених протоколів, змін до Статутів та згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі були Сорка Є.Б. (а згодом Сидорова Т.В.), Ширінкіна О.М. та Пилипенко І.В.

При цьому ТОВ «Інвест-Проект» відкрито і безперешкодно здійснювало свою діяльність в новому складі учасників більше 4-х років. За весь цей час жодна особа, в тому числі і Жусь О.Л., не заявляла про своє право власності на частку ТОВ «Інвест-Проект».

Згідно з ч. 3 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відомості щодо відчуження частки у статутному фонді ТОВ «Інвест-проект» на підставі договору купівлі-продажу від 08 червня 2005 року на користь Жусь О.Л. та включення його до складу засновників ТОВ «Інвест-проект» не були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отже суд безпідставно використав їх у спорі позивача з відповідачами.

Також, ч.3 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у редакції, що діяла на момент укладення договору від 08.06.2005 року, встановлено, що у разі внесення змін до установчих документів, які пов’язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Всупереч зазначеним вимогам, договір від 08 червня 2005 року укладений сторонами у простій письмовій формі без укладення нотаріально посвідченого документу про передання права засновника (учасника) іншій особі.

Викладене однозначно свідчить, що документи, покладені судом в основу рішення, у відповідності до закону не є підставою для визнання за Жусь О.Л. права власності на частку у статутному капіталі товариства. Іншими словами судом були проігноровані зазначені вимоги Закону.

Крім того, судом при винесенні рішення не застосовано положення ст.330 ЦК України, відповідно до яких відповідачі Сорока Є.Б., Пилипенко І.В. та Ширінкіна О.М. є добросовісними набувачами за договорами купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ «Інвест-проект». Вимоги щодо витребування майна з чужого незаконного володіння у позові не містяться.

Серед інших порушень норм матеріального права звертає на себе увагу висновок судді про нікчемність правочину з продажу частки ТОВ «Інвест-Проект» відповідачам по справі, як такого, що порушує публічний порядок.

Згідно ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Абсолютно очевидно, що судом невірно застосовані норми ст.228 ЦК України. Підтверджується це й п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», згідно якого такими, що порушують публічний порядок, є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об’єктами права власності українського народу — землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об’єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об’єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Договори купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ «Інвест-Проект», укладені та нотаріально посвідчені 18 листопада 2005 року, не містять жодної ознаки, наявність якої є підставою для визнання даних договорів такими, що порушують публічний порядок.

Очевидно протиправні висновки суду, ймовірно, зроблені з метою відшукання можливості застосування спеціальної позовної давності у відповідності до ч.4 ст.258 ЦК України, оскільки з обставин справи вбачається, що позивач дізнався про відмову Компанії «Брайт Стар Інк» від начебто укладеного договору 16 серпня 2005 року і відповідно до ст.ст.256,257,261 ЦК України, з цієї дати почався перебіг трьохрічного строку позовної давності, який сплив в серпні 2008 року.

Розгляд справи без участі відповідачів Сороки Є.Б., Пилипенко І.В., Ширінкіної О.М. та Сидорової Т.В. не дозволив останнім заявити в судовому засіданні клопотання про необхідність застосування строків позовної давності відповідно до ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України.

Крім того, всупереч ст.35 ЦПК України не був залучений до участі в справі й представник ТОВ «Інвест-Проект», хоча рішення в справі однозначно впливає на права та обов’язки товариства, оскільки в позові поставлено питання про визнання права власності на частку у його статутному капіталі, а судовим рішенням змінено склад засновників товариства, перерозподілено частки у статутному фонді, внесені зміни до статуту підприємства.

При розгляді даної справи суд допустив до участі представника Компанії «Брайт Стар IHK» Лелеко Ю.А., який діяв на підставі довіреності, виданої в порядку передоручення, але яка при цьому не була нотаріально посвідчена, не легалізована та не оформлена у встановленому законом порядку, що виключало допущення такого представника до участі у справі.

Також, враховуючи, що спір стосується корпоративних прав – часток у статутному капіталі ТОВ «Інвест-Проект», він підлягав розгляду в порядку господарського судочинства за місцезнаходженням юридичної особи.

4. Реєстрація права власності на будівлю ТРЦ «Україна», що знаходилася під арештом, за ТОВ «Інжсистема»

17 грудня 2009 року на підставі вищевказаного рішення суду від 04.12.2009 року право власності на будівлю ТРЦ «Україна» зареєстровано за ТОВ «Інжсистема» в Харківському БТІ. При цьому, органом БТІ проігноровано той факт, що на час реєстрації речових прав на будівлю було накладено арешт ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13.10.2009 року, зареєстрованого 29.10.2009 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та його відчуження було заборонено.

5. Продаж ТРЦ «Україна».

18 грудня 2009 року ТОВ «Інжсистема», незважаючи на те, що зовсім недавно в судовому порядку змушувало ТОВ «Сайтленд» виконати умови договору та прийняти ТРЦ «Україна» в оренду, продало його ТОВ «Фінпрод» (зареєстроване за однією адресою з акціонерами АБ «Південний» по вул. Михайлівська, 44 в місті Одеса). ТОВ «Сайтленд» ніяким чином на невиконання договірних зобов’язань з боку ТОВ «Інжсистема» не відреагувало, що черговий раз підтверджує спільність інтересів зазначених підприємств та створення ними штучного судового спору з метою незаконного визнання права власності на ТРЦ.

Ця операція з відчуження власності надала можливість організованій групі використовувати аргументи щодо добросовісного набувача ТОВ «Фінпрод» у випадку судових спорів та фактично унеможливила поновлення порушених прав учасників ТОВ «Інвест-Проект».

6. Подальша передача ТРЦ «Україна» в оренду та під заставу.

Продовжуючи створювати перешкоди для захисту Сидоровою Т.В., Пилипенко И.В., Ширінкіною О.М. своїх законних інтересів, 21 грудня 2009 року ТОВ «Фінпрод» передало ТРЦ «Україна» в оренду ТОВ «Продбуд», а майнові права на нього в іпотеку АБ «Південний», в якості застави по кредиту.

Ця операція дозволить організованій групі, пов’язаній з АБ «Південний», ускладнити схему переходу прав власності на майно та створити ще одну перешкоду на шляху поновлення порушених прав.

5. Зміни в статут ТОВ «Інвест-Проект» щодо виключення зі складу учасників Пилипенко І.В., Ширінкіної О.М., Сидорової Т.В. та їх реєстрація

Скориставшись зазначеним рішенням суду від 09 грудня 2009 року, 25 грудня 2009 року складено протокол загальних зборів ТОВ «Інвест-Проект», згідно якого прийнято рішення «перерозподілити частки (внески) у статутному капіталі» товариства без участі Пилипенко І.В., Ширінкіної О.М. та Сидорової Т.В., тобто фактично позбавлено останніх права власності на частки. Самі Пилипенко І.В., Ширінкіна О.М. та Сидорова Т.В. на загальні збори товариства, 50% статутного фонду якого їм належать, не запрошуються.

Вказані зміни до статуту в результаті незаконних дій державного реєстратора, які містять ознаки перевищення влади та службових повноважень, без наявності передбачених законом документів реєструються в Єдиному державному реєстрі.

Так, на момент проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі містилися відомості про те, що учасниками, які в сукупності володіли часткою в розмірі 50% статутного капіталу ТОВ «Інвест-Проект», є Пилипенко І.В., Сидорова Т.В., Ширінкіна О.М.

01 лютого 2010 року державним реєстратором управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців Одеської міської ради, була здійснена явно незаконна державна реєстрація змін до установчих документів ТОВ «Інвест-Проект».

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців включає, зокрема, перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення про внесення змін до установчих документів; оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію або документ, що підтверджує внесення плати за публікацію у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату оригіналів установчих документів; два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів.

У разі внесення змін до установчих документів, які пов’язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально засвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально засвідчена копія документа про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений договір про такий перехід чи передання, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Згідно наявного незаконного протоколу загальних зборів ТОВ «Інвест-Проект» від 25.12.2009 року, порядок денний зборів включав питання про «перерозподіл часток» у статутному капіталі ТОВ «Інвест-Проект». Питання ж про вихід, виключення, або інші підстави припинення участі в Товаристві Пилипенко І.В., Сидорової Т.В., Ширінкіної О.М. не розглядалися і відповідні рішення не приймалися.

Жодних документів, які у відповідності до законодавства України можуть бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною складу учасників, добровільний вихід або виключення мене із складу учасників Товариства мною не підписувалося, загальні збори учасників з таким порядком денним не проводилися, протоколи зборів не складалися.

Таким чином, державному реєстратору не були подані передбачені законом документи, необхідні для внесення змін до Єдиного державного реєстру.

Незважаючи на відсутність передбачених законом підстав для вчинення вищезазначених реєстраційних дій, державний реєстратор, грубо та умисно порушуючи вимоги ст.19 Конституції України, ст.ст. 4, 17, 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», вчинив їх, чим перевищив владу та службові повноваження, тобто умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень.

Продовжуючи створення умов неможливості поновлення порушених прав учасників Сидорової Т.В., Ширінкіної О.М. та Пилипенко І.В., в той же день 01 лютого 2010 року панами Жусь О.Л. та іншими учасниками, пов’язаними з АБ «Південний» було зареєстровано ТРИ нових редакцій Статуту, змінено керівника ТОВ «Інвест-Проект», збільшено статутний капітал ТОВ «Інвест-Проект», і вже наступного дня, 02 лютого 2010 року прийнято та зареєстровано рішення про ліквідацію ТОВ «Інвест-Проект».

6. Пряме захоплення будівлі ТРЦ «Україна»

Після зазначених вище підготовчих дій, організована група, пов’язана з АБ «Південний», переходять до прямих «рейдерських» дій і на підставі незаконної ухвали Королівського районного суду м. Житомира, використовуючи послуги приватної охоронної фірми, 18 січня 2010 року здійснює силовий захват будівлі ТРЦ «Україна».

Зазначена ухвала була постановлена суддею Королівського районного суду міста Житомира Драчем Ю.І. 13 січня 2010 року з очевидним порушенням правил підсудності, яка була скасована самим суддею після її «виконання» рейдерами.

7. Внесення змін в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

З метою недопущення зловживань з відомостями, що містилися в ЄДР, за заявою Ширінкіної О.М. суддею Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Казак С.Ю. 08.12.2009 року було постановлено ухвалу про заборону державним реєстратором вчиняти дії щодо внесення змін до ЄДР, що перешкоджало учасникам іншої групи реалізовувати їх злочинні наміри.

28 січня 2010 року тим же суддею за вимогою представника ТОВ «Інвест-Проект» (який при цьому не мав належним чином оформленого повноваження) абсолютно безпідставно ухвала від 08.12.2009 року була скасована та миттєво «виконана» державним реєстратором, що дозволило, як зазначено вище, зареєструвати в один день три редакції Статуту ТОВ «Інвест-Проект», змінити всі наявні в ЄДР відомості щодо Товариства та внести запис про його ліквідацію, — незважаючи на те, що така ухвала не набрала законної сили та була оскаржена позивачем.

8. Ліквідація ТОВ «Інвест-Проект» та ТОВ «Інжсистема».

З метою приховання слідів незаконної діяльності, унеможливлення поновлення порушених прав учасників товариства, повернення ними власності та створення для них перешкод в оскарженні незаконних дій, організованою групою Беккера, Паршина, Родіна 02 лютого 2010 року було прийнято рішення про ліквідацію ТОВ «Інвест-Проект» та ТОВ «Інжсистема». Після того, як ухвалами судів було заборонено проведення ліквідації, вказаними особами було прийнято рішення про припинення діяльності даних товариств шляхом їх банкрутства із застосуванням спрощеної процедури банкрутства – без повідомлень у друкованих засобах масової інформації, без повідомлення інших кредиторів, без розшуку дебіторів боржника.

Кредиторами, ініціюючими банкрутство ТОВ «Інвест-Проект» та ТОВ «Інжсистема» виступили відповідно ТОВ «Портфельний інвестор» та ТОВ «Юртал» — юридичні особи, власниками яких і прямо і опосередковано є той же Родін та Беккер, а також особи, пов’язані з АБ «Південний».

Підставою для звернення стало начебто відсутність боржників за своїм місцезнаходженням. Шляхом проведення двотижневого процесу ТОВ «Інвест-Проект» та ТОВ «Інжсистема» відповідно 16.04.2010 року та 02.04.2010 року постановами судді господарського суду Одеської області Лепеха Г.А. були визнані банкрутом як відсутні боржники.

При прийнятті рішення про банкрутство ТОВ «Інвест-Проект» суддею було не тільки визнано банкрутом ТОВ «Інвест-Проект» із застосуванням спрощених процедур, які не могли бути застосовані, а і на підставі документів, які взагалі не могли бути підставою для банкрутства.

Так, Відповідно до процедур, встановлених ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржник може бути визнаний банкрутом, у разі якщо сам боржник або його керівні органи не знаходяться за своїм місцезнаходженням. Як встановлено Постановою Пленуму Верховного Суду України, єдиним доказам відсутності боржника за своїм місцезнаходженням є інформація про відсутність, яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Вказані вимоги законодавства підтверджуються і чисельними рішеннями Вищого господарського суду України.

При цьому господарський суд Одеської області застосував процедуру банкрутства, передбачену ст.52 вказаного Закону не тільки щодо боржника, місцезнаходження якого було зареєстровано в ЄДР, а ще й за умови, що в матеріалах справи містилися двосторонні документи, підписані боржником безпосередньо перед зверненням кредитора до суду. Так, в матеріалах справи міститься Акт пред’явлення векселю до платежу, підписаний боржником 16.03.2010 року, а вже 17.03.2010 року кредитор складає акт про його відсутність за своїм місцезнаходженням.

За суттю заяви кредитор ТОВ «Портфельний інвестор» звернувся до суду з заявою про банкрутство ТОВ «Інвест-Проект» з посиланням на те, що 16.04.2010 року він пред’явив боржнику до оплати простий вексель, виданий боржником 12.02.2010 року, який був неоплачений боржником. Проте, до матеріалів справи кредитором додано Протест векселю в неплатежі, вчинений нотаріусом 17.03.2009 року, тобто за рік до пред’явлення векселю до платежу і видачі самого векселя. Такі обставини були безумовною підставою для відмови кредитору в задоволенні заяви, проте суд належної оцінки даним фактам не надав, а навпаки проігнорував.

Резолютивна частина Постанови судді господарського суду Одеської області Лепеха Г.А. від 16.04.2010 року взагалі містить такі положення, що свідчать про те, що суддя перебрав на себе повноваження всіх державних органів і поставив себе «понад усім». Так, пунктом 5 резолютивної частини постанови суддя Лепеха Г.А. скасував всі накладені арешти на майно ТОВ «Інвест-Проект» та заборонив накладання нових арештів та інших заборон відносно майна ТОВ «Інвест-Проект».

З обставин реалізації вищеописаної схеми очевидний зв’язок усіх підприємств, що були задіяні в рейдерському захопленні власності, з АБ «Південний» та його акціонерами.

Так, учасники ТОВ «Інвест-Проект» Гройсман О.М., Родін Ю.О., Беккер Л.С., Беккер М.І., Ванецьянц Л.С. є акціонерами АБ «Південний»;

ТОВ «Інжсистема», КОД ЄДРПОУ 33387272, місцезнаходження: м.Одеса, провулок Сабанський, буд.2, кв.2: учасником є один з акціонерів АБ «Південний» — ВАТ «ЗНВКІФ «Стратегічні інвестиції» (КОД ЄДРПОУ 33657620, місцезнаходження: м.Одеса, вул.Михайлівська, 44);

ТОВ «Фінпрод», КОД ЄДРПОУ 35049694, місцезнаходження: м.Одеса, вул.Михайлівська, 44: учасником є ВАТ «ЗНВКІФ «Стратегічні інвестиції» (і зареєстроване з ним за однією адресою);

ТОВ «Сайтленд», КОД ЄДРПОУ 35049668, місцезнаходження: м.Одеса, вул.Михайлівська, 44: учасниками є ВАТ «ЗНВКІФ «Стратегічні інвестиції» та ТОВ «Юртал»;

ТОВ «Юртал», КОД ЄДРПОУ 32400669, місцезнаходження: м.Одеса, провулок Сабанський, буд.2, кв.2: учасником є ВАТ «ЗНВКІФ «Стратегічні інвестиції».

При цьому ініціатором банкрутства ТОВ «Інжсистема» є ТОВ «Юртал», ініціатором банкрутства ТОВ «Інвест-Проект» є ТОВ «Портфельний інвестор» (КОД ЄДРПОУ 13892951, місцезнаходження: м.Одеса, вул.Михайлівська, 44в, учасниками якого є Родін Ю.О., Беккер Л.С. та ще один акціонер АБ «Південний» підприємство «Техно-Інформ» у вигляді ТОВ.

Викладене підтверджує висновок щодо організації рейдерського захоплення саме вказаними особами. Мета вказаних осіб на сьогоднішній день є досягнутою, оскільки ТРК «Україна» знаходится у власності ТОВ «Фінпрод», який належить акціонерам АБ «Південний» і в іпотеці у АБ «Південний» на підставі Договору іпотеки Р№14746 від 18.12.2009 року.

Окрім вищезазначених суддів, стосовно яких вже поставлено питання про звільнення у зв’язку з порушенням ними присяги, в «рейдерській» схемі АБ «Південний» задіяні й представники правоохоронних органів.

Так, позбавлені права власності учасники ТОВ «Інвест-Проект» неодноразово зверталися до правоохоронних органів, проте належного реагування та дій щодо поновлення законності вжито не було. Всі заяви про злочини проти Паршина, Беккера, Родіна та пов’язаних з ними структур успішно «гальмуються» органами прокуратури та внутрішніх справ, спроби притягти винних у порушенні закону осіб до відповідальності нівелюються штучними перешкодами посадових осіб.

Численні звернення законних власників ТРК «Україна» до органів прокуратури та внутрішніх справ щодо вчинення злочинів та здійснення незаконних дій при протиправному захопленні їх майна (зокрема, звернення представників ТОВ «Інвест-Проект» до прокуратури Московського району м. Харкова, прокуратури Харківської області, Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, УСБУ України в Харківські області від 18,20,22 січня, 19 лютого 2010 року; звернення представників ТОВ «Лізинг-Консалт» до тих же правоохоронних органів від 18,22 січня, 05,19,25 лютого 2010 року, залишаються без належного реагування з боку правоохоронних органів. Так, заяви та скарги пересилаються з однієї установи в іншу; перевірки викладених у них фактів проходять зі значними порушеннями встановлених законом строків; по обставинам, які очевидно містять достатні дані щодо наявності ознак злочинів, безпідставно відмовляють у порушенні кримінальних справ. 

В той же час, правоохоронними органами за надуманими та вочевидь безпідставними заявами організованої «рейдерської» групи АБ «Південний», Беккера, Родіна, порушується кримінальне переслідування стосовно підприємців, які постраждали від незаконних рейдерських дій зазначеної групи осіб. Такі дії здійснюються з метою перешкодити підприємцям у захисті їх інтересів та поновленні порушених прав, вчинити тиск на них з метою примусити відмовитися від захисту своїх інтересів.

http://videonews.com.ua/videos/reyder2505.html

Олесь Добрий, для “ОРД”