Ярослав Козачок: «Країни Ющенка-Януковича я боюся набагато більше, ніж «політичних» слідчих»

Екс-чиновник Секретаріату Президента, що оприлюднив таємну угоду між главою держави та лідером опозиції, дав телефоном ексклюзивне інтерв’ю нашому виданню. Наживо не зміг, бо за вказівкою Ющенка за ним вже полює прокуратура

Напередодні новорічних свят, 25 грудня,  екс-керівник головної служби з внутрішньополітичних питань та регіонального розвитку Секретаріату Президента України Ярослав Козачок оприлюднив текст таємної угоди між Віктором Ющенком та Віктором Януковичем. Відповідно до цього документу, сторони зобов’язуються уникати взаємної критики та використати усі можливості для підтримки Віктора Януковича у другому турі. Також сторони забезпечують висування на посаду прем’єр-міністра України Віктора Ющенка із подальшим позитивним голосуванням за його кандидатуру парламентської більшості.

Проте як чиновник президентської канцелярії наважився на такий крок і чи не боїться він розправи в ексклюзивному інтерв’ю «Експресу» розповів сам Ярослав Козачок.  

—          Пане Ярославе, коли Вам стало відомо про домовленості двох Вікторів і коли Ви вирішили оприлюднити таємну угоду?

—          Працюючи в Секретаріаті Президента, протягом останніх півроку я був свідком чергового зближення Ющенка та Януковича. Воно, як очевидно всім, реалізувалось  боротьбою з Кабміном, зокрема ветуванням нової редакції Бюджетного кодексу, законопроектів про боротьбу із грипом, скасуванням постанов Кабміну про закупівлю медикаментів та медичного обладнання. За родом діяльності мені було відомо про вказівки Президента та очільників його канцелярії   головам місцевих держадміністрацій щодо саботування урядових ініціатив та підтримки на   місцях людей Віктора Януковича.

До останнього не хотілося вірити у якісь предметні домовленості «президента з Майдану» зі своїм опонентом. Тому, коли мені до рук потрапив текст конфіденційної угоди між Ющенком та Януковичем я був відверто шокований.

— Чим саме?

— Та усім, що там написано! Але особливо тим, що заради прем’єрства при президентові Януковичу Ющенко зрікається практично усього, що декларував нам з 2004 року.

Мені було важко публічно оприлюднити цей документ, я усвідомлював край негативні для себе і моєї сім’ї наслідки. Але я повинен був попередити українське суспільство про підступну змову. На знак протесту я залишив команду Ющенка, добровільно написавши заяву про своє звільнення, після цього організував прес-конференцію, де і озвучив текст угоди.

—          Колеги здогадувалися про Ваші наміри?

— Навряд. Проте я знаю, що чимало працівників СП також могли б піти на цей крок, там більшість чесних людей — українських патріотів, які не в захваті від дружби двох Вікторів.  

—          Які перші враження після оприлюднення угоди?

—          Полегшення. Я попередив суспільство. Коли дізнався про те, що Ющенко нацькував на мене Генпрокуратуру я не злякався. Мені нічого боятись, але мені було б дійсно страшно,  коли б реалізувались домовленості Ющенка та Януковича.

Найбільше, що мене вразило після, та й під час оприлюднення заяви, так це той факт, що ми, на жаль, не маємо  демократичного телебачення. Майже  всі центральні телеканали не наважились транслювати прес-конференцію.  Але те, що інформація викликала великий резонанс серед журналістів, свідчить, те, що десятки друкованих та електронних ЗМІ розмістили матеріали про цю подію. 

—          Чому ж тоді промовчали телеканали?

—          Вочевидь, причина — одна. Це цензура. Свобода слова в Україні, якою так любить хвалитися Ющенко — ілюзорна. Усі канали підконтрольні олігархам, багато з них є соратниками Ющенка та Януковича. А на тих медіавласників, які, які не входять в коло близьких знайомих в Президента завжди знайдуться «аргументи», щоб запобігти витоку невигідної інформації. Доводиться покладатися на принциповість та мужність журналістів, які не дадуть себе «заламати». Вони вже продемонстрували свій характер у 2004 році. 

—          Як Ви гадаєте Ющенко та Януковичу вдасться досягнути поставленої мети?

—          Особисто я вже зробив вчинок, який покликаний перешкодити таким планам. Думаю, кожен український патріот має зробити все, що в його силах, щоб не допустити цього ганебного антинародного альянсу. 

На моє переконання, якби не старався Ющенко всяко допомогти Януковичу, критикуючи без упину Тимошенко, українці зроблять вірні висновки. До того ж, як показує практика 2005 та 2007 років, меморандуми та універсали між Ющенком та Януковичем вартують рівно стільки, скільки папір на яких вони написані. Але це не означає, що можна сидіти, склавши руки, і чекати, коли два Віктора втретє розсваряться.