а судьи кто

245 ответов

1. А кто что то расскажет за приемника одиозного судьи-колядника Зварича — Богаченка С.И.? Говорят, тоже клейма негде ставить, подпольный миллионер-корейко, пора в разработку.

   Ответить

2. С.Богаченко попадав у поле зору СБУ ще раніше, ніж І.Зварич. Ще у 2007 році керівник СБУ інформував Голову Верховного суду про те, що у результаті вжитих СБУ заходів встановлено, що голова Мостиського районного суду Львівської області С.Богаченко та суддя цього суду А.Ліщинський вступили у протиправну змову з одним громадянином України, від якого у січні 2007 року отримали й незаконно перемістили на митну територію України два легкові автомобілі Мерседес, зареєстровані на території т.зв. Придністровської Молдавської Республіки.
   Тодішній керівник СБУ В.Наливайченко у листі до Голови Верховного суду В.Онопенка повідомляв про те, що «вказані особи, з метою ухилення від сплати передбачених чинним законодавством податків і зборів, порушуючи вимоги митного законодавства, неодноразово особисто переміщували автомобілі через митний кордон України в пункті пропуску «Шегині» Мостиської митниці без фактичного в’їзду на територію Польської Республіки.
   Бажаючи приховати факт неправомірного використання автотранспортних засобів на території України, вони оформили на своє ім’я фіктивні нотаріальні доручення на право користування автомобілями, нібито видані державним нотаріусом Придністров’я».
   Керівництво СБУ встановило, що «крім того, протягом 2005-2007 р.р. Богаченко С.І. та Ліщинський Л.М. неодноразово виїжджали в робочий час за кордон у приватних справах. Прицьому у відповідних робочих табелях вони робили фіктивні відмітки про нібито відпрацювання повного робочого дня, за що незаконно отримали заробітну платню в сумі приблизно 4.500 грн. кожен».
   «Таким чином, – робить висновок керівник спецслужби, –у діях працівників суду Богаченка С. І. та Ліщинського А. М. вбачаються ознаки злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364 і ч. 2 ст. 192 КК України, у зв’язку з чим матеріали перевірки направлені до Генеральної прокуратури України для прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України».
   Повідомляючи про викладене, В.Наливайченко просив Голову ВСУ «врахувати дану інформацію при вирішенні питання щодо переобрання Богаченка С.І. на посаду голови Мостиського районного суду Львівської області та подання кандидатури Ліщинського А.М. для обрання на посаду судді вказаного суду безстроково».
   Тоді інформація СБУ«спрацювала». Як випливає з адресованої В.Наливайченку відповіді Голови Верховного суду В.Онопенка ним було відхилено кандидатуру С.Богаченка і матеріали щодо призначення його на посаду голови Мостиського районного суду Львівської області до Ради суддів України направлені не були. Натомість на посаду голови вказаного суду було призначено іншого суддю.
   Що стосується А.Ліщинського, лист СБУ стосовно нього Верховний суд передав до Верховної Ради України, де у цей час вирішувалося питання про обрання його суддею безстроково, оскільки перевірку звернень громадян та організацій щодо кандидатів на таке обрання за законом здійснював профільний парламентський комітет.
   Але, як то співається у відомій пісні, «не пройшло и полгода», як С.Богаченко і А.Ліщинський не тільки юридично залагодили питання, але й пішли на підвищення – їх забрав до себе І.Зварич. Він особисто у вигляді офіційного подання (що суперечило встановленій законом процедурі) клопотав перед Головою Вищого адміністративного суду України про обрання С.Богаченка та А.Ліщинського суддями Львівського апеляційного адміністративного суду. У результаті пробивання І.Зваричем цих кандидатур у вересні 2008 року вони стають суддями вказаного суду і працюють під крилом голови-колядника аж до його затримання у грудні 2008 року.
   Знаючи СБУ, слід припустити, що спецслужба не могла забути, як її С.Богаченко обійшов у 2008 році. Вона і сьогодні мала б зробити все, аби його призначення на місце І.Зварича не відбулося. Напевно, звинувачення, які СБУ висувала до нього у 2008 році, юридично закриті. Але вони залишаються фактами. І вони говорять багато про що. Але навряд чи зусилля СБУ у цьому разі будуть успішними, оскільки, як стверджують поінформовані особи, С.Богаченку у даному разі сприяє Міністр юстиції О.Лавринович (чи його син, що практично одне і те ж).
   Усе стане зрозумілим найближчим часом, скоріше за все 31 травня, коли засідатиме Вища рада юстиції, яка зараз здійснює призначення голів судів. Кажуть, що заради цього призначення навіть засідання ВРЮ перенесли на десять днів. А вирішуватиме це питання і О.Лавринович, який є членом ВРЮ.
   Олег Варнов.

   Ответить

3. А как сложилась судьба судьи-убийцы Сашки Закропивного ?

   Ответить

4. Ось хто сидить в кріслах суддів і яким чином туди потрапляють:

   Загадкові суддівські адмінпризначення

   На засіданні Ради суддів адміністративних судів України (РСАСУ), яке відбулося у переддень святкування Дня Незалежності, нагороджували служителів Феміди відзнакою цього органу суддівського самоврядування та обговорювали питання підготовки пропозицій щодо проекту закону, який практично послаблює відповідальність суддів за порушення строків розгляду справ. Однак, найцікавішим моментом цього заходу стали саме кадрові призначення. І ось чому.

   Цього разу йшлося про надання рекомендацій кандидатам на зайняття адміністративних посад у окружних та апеляційних адміністративних судах України Раїсі Хановій, Світлані Тріфановій, Анні Бенедик, Ларисі Тацій, Олегу Кониченку та Олександру Вільчинському. Останній претендент на крісло голови Вінницького окружного адміністративного суду (ВОАС) є чи не найбільш загадковим у цьому списку. Адже, як стало відомо журналісту ЮВУ, зборами суддів ВОАС на посаду голови було обрано іншого кандидата. Як так могло статися, що в обхід думки колективу суду, на це місце почав претендувати саме Олександр Вільчинський, який не отримав підтримки у своїх колег, адже лише 3 роки пропрацював разом з ними суддею та не має досвіду роботи на адміністративній посаді, продовжує залишатися загадкою.

   Найімовірнішим поясненням такого розвитку подій є те, що пан Вільчинський нібито якимось чином заручився підтримкою найвпливовішого юриста Адміністрації Президента Андрія Портнова. Принаймі, такі чутки ходять коридорами ВАСУ. Однак для багатьох досі залишається загадкою, як звичайний суддя з Вінниці зміг отримати такого впливового покровителя. Але в тому, що така підтримка в нього існує, сьогодні вже ніхто не сумнівається, оскільки не кожному рядовому служителю Феміди з регіону можна в обхід процедури отримати рекомендацію у РСАСУ на зайняття посади голови суду.

   Пригадую, що саме під час проведення судової реформи, один з її авторів — колишній депутат-бютівець, а нині голова управління з питань судоустрою Адміністрації президента Андрій Портнов хвалився тим, що за новими правилами саме суддівські колективи, а не народні депутати чи члени ВККС і ВРЮ, почнуть відігравати важливу роль у питанні призначення кадрів на адміністративні посади. Як бачимо, випадок із просуванням Олександра Вільчинського на посаду голови ВОАС, всупереч рішенню суддівського колективу, виявився виключенням із реформаторських правил.

   Зі свого боку зазначимо, що майбутній голова ВОАС відмовився прокоментувати історію свого призначення, тому ми не можемо навести його думку з цього приводу. Однак сподіваємося, що згодом після остаточного затвердженням пана Вільчинського на цій посаді, нам таки вдасться отримати від нього вичерпний коментар. ”

   Юридичний вісник України №34

   А ось чому в колективі суду не підтримують Вільчинського О.В. та не бажають бачити його керівником?:

   1) занадто завищена самооцінка та постійні прояви своєї пихатості по відношенню до інших колег;
   2) породжує інтриги, в спілкуванні з колегами застосовує наклепи та грубість;
   3) для досягнення мети у вирішенні власних питань в колективі застосовує погрози;
   4) в роботі застосовує єдиний пріоритет – прийняття рішення лише після отримання матеріального задоволення від сторони у справі. При цьому співпрацює з групою адвокатів, а якщо ні, то особисто звертається до сторони із вимогами…;
   5) наразі для задоволення своїх інтересів маніпулює в колективі своїм можливим майбутнім призначенням з посиланням на співбесіду у Президента України, яка тривала понад 30 хвилин;
   6) в процесуальній діяльності застосовує фальсифікацію обставин справи, фальсифікацію процесуальних рішень, що підтверджується матеріалами справи за позовом Яворської О.Г. до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії.

   Ответить

5. часть судей откровенные преступники по грабежу государства, которых крыншует пшонка и янукович, чтобы грабилось быстрей. если они остануться у власти — нам конец, надо смываться.

   Ответить