В деятельности современной украинской милиции особо отвратительно то, что страдают от деятельности «стражей правопорядка» всегда простые и небогатые люди. Вы никогда не услышите и не прочитаете, что милиционеры избили или ограбили миллионера или известного политика. Потому что чревато и даже менты это понимают. А с простым человеком можно делать все что угодно. Прежде всего, потому что милиция уверена в собственной безнаказанности. И уверена вполне обоснованно. Круговая порука в среде правоохранительных органов – это страшная реальность.

Живет в Херсонской области фермер Иван Данилов. Хозяйство у Ивана и его отца небольшое, выращивают в основном арбузы. Труд тяжелый и не очень выгодный, а тут еще пришла беда, у отца Ивана обнаружили рак, понадобились деньги на операцию. И вот, в августе прошлого года Иван повез на продажу в в Киев, на Троещинский рынок машину арбузов. Иван уже слышал от знакомых, что просто так приезжему продать арбузы не удастся. На каждом рынке есть своя «мафия» перекупщиков, которым и приходится по-дешевке сдавать эти арбузы. Если попробуешь продавать сам – неприятности гарантированы. Да и времени на то, чтобы стоять и продавать арбузы не было, операцию отцу нужно было делать срочно. И вот, приехав на Троещинский рынок, Иван пошел искать азербайджанцев, чтобы продать им арбузы. Через полчаса он нашел такого реализатора, а также узнал, что на рынке есть некий Мамед, который отвечает за сбор денег с земляков-продавцов. Отдать с машины нужно 400 гривен. Из разговора с продавцами Иван узнал, что если в течение часа с момента прибытия на рынок не заплатить Мамеду эти деньги, то появятся сотрудники милиции, которые доставят «неплательщика» в райотдел и будут держать до тех пор, пока последний не «рассчитается». Землякам же Мамед говорит, что собирает эти деньги за право работы на рынке и отдает своему брату, который работает … начальником районного управления милиции.

Иван в течении получаса узнал все эти «особенности» работы Троещинского рынка и вернулся вместе с реализатором к своему автомобилю. Каково же было его удивление, когда возле грузовика он обнаружил сотрудников милиции, которые заявили ему, что за незаконную торговлю арбузы у него изымаются, а сам он – задерживается. Это при том, что арбузы еще никто не продавал. Тем не менее, работники отдела по борьбе с экномической преступностью РУ ГУМВД Украины арбузы в количестве 8 с половиной тонн забрали, а самого Ивана отправили в Деснянский районный суд, где судья Иванченко вынес постановление о совершении Даниловым административного правонарушения ( торговли в неустановленных местах). И оштрафовал Данилова на сумму в 51 гривню, с одновременной конфискацией предметов торговли. Схема, как видим, вполне действенная. Стоило машине с товаром просто остановиться у рынка, как бравые милиционеры составляют протокол об административном нарушении в виде торговли в неустановленном месте. Суд штрафует «виновника» на смешную сумму в 51 гривню, но конфискует всю продукцию пострадавшего. Которую милиция благополучно передает на оптовую базу. База продукцию реализует на том же Троещинском рынке и сотрудники милиции получают свою «долю». Схема действенная и выгодная.

Иван, которому было необходимо спасать отца, обжаловал решение Деснянского райсуда в Апелляционном суде города Киева. Когда в Апелляционном суде увидели протокол об административном правонарушении и все остальные документы, то поразились тупости и неряшливости троещинских ментов и судей, отменили решение Деснянского райсуда и отправили дело на новое рассмотрение. В конце концов после долгих мытарств суд признал, что Иван Данилов никакого правонарушения не совершал и что сотрудники милиции незаконно отобрали его имущество. Соответственно, суд постановил арбузы Данилову вернуть. Но к этому времени с момента инцидента прошло уже полгода и теперь Ивану придется очень долго ждать, когда ему из бюджета может быть вернут сумму, в которую оценят его арбузы.

Иван решил добиваться справедливости и хотя бы привлечь к отвественности ментов-грабителей, которые лишили его отца возможности получить медицинскую помощь. Иван неоднократно писал жалобы в милицию и прокуратуру, но, увы. Круговая порука действует в нашем государстве лучше любого закона. И никто из бандитов в погонах так и не был наказан. И не будет. До тех пор пока в стране не будет уничтожена круговая порука правоохранителей и все «оборотни в погонах», от убийц до «арбузных воров» не окажутся на скамье подсудимых.

Сергей Никонов, «ОРД»

Приложение:

С К А Р Г А

на підставі ст. 99-1  КПК України

на Постанову про відмову у порушені кримінальної справи

від 23.04.2007, винесену прокурором Деснянського району старшим

радником юстиції Ганченком М.М.

Я, громадянин України Данилов Іван Вікторович, офіційно заявляю наступне.

18.08.2006 року суддею Деснянського районного суду м. Києва Іванченко М.М. було винесено Постанову про притягнення Данилова Івана Вікторовича до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян (51 грн.) з конфіскацією предметів торгівлі. Таким чином я, громадянин України Данилов І.В., був визнаний винним у правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Винесення вказаної Постанови від 18.08.2006 року суддею Деснянського районного суду м. Києва Іванченко М.М. є результатом одностороннього і неповного з’ясування обставин справи й наслідком того, що при розгляді справи за основу були взяті адміністративні матеріали складені посадовими особами ВДСБЕЗ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, а саме:

1.      Пояснення від 16.08.2006 року громадян Коновал В.Г., Казкова А.М., Подав Р.О., Головкіна С.П.

2.      Протокол огляду та вилучення від 16.08.2006 року.

3.      Протокол про адміністративне правопорушення КИ № 5242 від 16.08.2006 року.

4.      Постанова за справою про адміністративне правопорушення від 16.08.2006 року.

Проте суддею Деснянського районного суду м. Києва Іванченко М.М. під час розгляду справи № 3-18839 2006 та дослідження вказаних вище адміністративних матеріалів було абсолютно проігноровано той факт, що дані матеріали складені з численними порушеннями норм законодавства України, містять багато істотних неточностей, є незаконні й не можуть бути використані для прийняття рішення по справі.

29.08.2006 року мною до Апеляційного суду м. Києва була подана Апеляційна скарга на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва Іванченко М.М. від 18.08.2006 р.

За результатами розгляду зазначеної Апеляційної скарги заступником голови Апеляційного суду м. Києва Короленко М.П. була винесена Постанова від 25.10.2006 р., якою Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 18.08.2006 р. про притягнення до адміністративної відповідальності Данилова І.В. за ч. 1 ст. 160 КУпАП було скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до Деснянського районного суду м. Києва, з урахуванням ст. 38 КУпАП.

При розгляді справи суддя Короленко М.П. дійшов висновку про достовірність викладених в моїй Апеляційній скарзі фактів порушення посадовими особами ВДСБЕЗ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві вимог щодо складання адміністративних матеріалів.

По-перше, Апеляційний суд м. Києва встановив, що Постанова за справою про адміністративне правопорушення від 16.08.2006 р. є незаконна, оскільки не відповідає нормам ст. 283 КУпАП та п 2.11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 185 від 22.02.2001 року (далі — Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення). У зв’язку із відсутністю даних про посаду особи, яка винесла зазначену Постанову від 16.08.2006 р., визначити, чи повноважна особа прийняла цей правозастосовчий акт, є неможливим. Більше того, зазначена Постанова цілком може бути актом свавілля, а не здійснення державної влади, адже невідомо, чи мала особа, яка її підписала повноваження на це, чи з’ясувала вона попередньо обставини справи. Викликає непорозуміння і відсутність у Постанові за справою про адміністративне правопорушення від 16.08.2006 р. рішення щодо вилучених у мене 8 400 кг кавунів, що належать моєму батьку Данилову В.М. Крім того, у Постанові не зазначено, за якою частиною статті 160 КУпАП мої дії кваліфіковані як правопорушення. Постанову за справою про адміністративне правопорушення від 16.08.2006 р. підписано Начальником Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві майором міліції Чайкою В.М., проте в нижній частині постанови мається посилання на те, що її підписав також дехто Карпець В.П., посада та звання якого не вказані.

Із вищезазначених недоліків Постанови за справою про адміністративне правопорушення від 16.08.2006 р. однозначно випливає, що вона не відповідає вимогам законодавства і є незаконною, а також те, що майор міліції Чайка В.М. або некомпетентно, однобічно, необ’єктивно й поверхнево розглянув справу і підписав незаконну Постанову, або ж він взагалі доручив зробити це деякому Карпець В.П., який не має для цього ні відповідної кваліфікації, ні повноважень. У будь-якому разі діяння Начальника Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві майора міліції Чайки В.М. порушують норми законодавства України.

По-друге, у Постанові Апеляційного суду м. Києва від 25.10.2006 р. зафіксовано, що Протокол про адміністративне правопорушення КИ № 5242 від 16.08.2006 р. був складений посадовою особою Дешпетко О.В. із порушенням вимог ст. 256 КУпАП та п. 2.6 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, оскільки в зазначеному Протоколі відсутні прізвища та адреси свідків.

Крім того, згідно п. 2.6 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, у випадках, коли в особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, вилучалися документи або речі, що мають значення для розгляду адміністративної справи і прийняття об’єктивного рішення, у протоколі робиться відповідний запис із зазначенням того, які саме документи або речі долучаються до протоколу. Такого запису зроблено не було, проте 8 400 кг кавунів і ваги були незаконно вилучені.

По-третє, суддя Апеляційного суду м. Києва Короленко М.П. встановив, що відповідно до Протоколу огляду та вилучення від 16.08.2006 р. оперуповноваженим ВДСБЕЗ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві Тавлуй С.Д., крім кавунів, у Данилова І.В. вилучені і терези. Проте у своїх поясненнях від 16.08.2006 р. я вказував, що терези належать водієві та власнику автомобіля “Камаз” гр-ну Штепі Валерію Віталійовичу, який під час огляду та вилучення з його автомобіля кавунів та його особистих терезів, що знаходились поряд з автомобілем, присутнім не був.

Крім того, як уже зазначалося, у мене були незаконно вилучені 8 400 кг кавунів, що належать моєму батьку Данилову В.М.

Відповідно до ст. 264 Кодексу України про адміністративні правопорушення, огляд речей, ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є.

Відповідно до абзацу 8 пункту 2.17 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, огляд речей, ручної поклажі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є.

Згідно ст. 260 КУпАП, яка закріплює заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення, огляд речей і вилучення речей та документів допускаються у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу. Однак мої пояснення щодо особи, якій належать кавуни на праві власності, щодо того, з якою метою я привіз кавуни до Києва і чи здійснюю я їх реалізацію на проїжджій частині вулиці, враховані посадовими особами Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві не були. Натомість у мене були вилучені 8 400 кілограмів кавунів.

Внаслідок нехтування оперуповноваженим ВДСБЕЗ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві Тавлуй С.Д. нормами адміністративного права, було порушене право власності гр-на Данилова В.М. та гр-на Штепи В.В., оскільки предмети торгівлі (8 400 кг кавунів та терези) були конфісковані за Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 18.08.2006 р. у Данилова І.В. без з’ясування особи, якій вказані належать. А згідно ст. 29 КУпАП, конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника.

По-четверте, під час розгляду справи № 3-18839 2006 щодо вчинення мною адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 160 ч. 1 КУпАП, та винесення Постанови від 18.08.2006 року суддею Іванченко М.М. були повністю проігноровані мої пояснення щодо обставин справи.

Вищевказані та інші істотні порушення посадовими особами Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві норм чинного законодавства при оформленні адміністративних матеріалів, що призвели до прийняття незаконної Постанови від 18.08.2006 р. про притягнення Данилова Івана Вікторовича до адміністративної відповідальності, стали підставою для прийняття Постанови Апеляційного суду м. Києва від 25.10.2006 р., якою було скасовано вищезазначену Постанову від 18.08.2006 р., а справу направлено на новий судовий розгляд до Деснянського районного суду м. Києва, з урахуванням ст. 38 КУпАП.

Деснянським районним судом, в особі судді Вінтоняк Р.Я., за результатами повторного розгляду адміністративної справи щодо Данилова Івана Вікторовича було винесено Постанову від 08.12.2006 р. у справі № 3-18839, якою суд постановив:

Справу за ст. 160 КУпАП щодо Данилова І.В. повернути начальнику Деснянського РВВС МВС України в м. Києві для додаткової перевірки.

У Постанові від 08.12.2006 р. суддя Вінтоняк Р.Я. зазначає, що посадова особа або орган, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення, зобов’язані зібрати всі докази, на підставі яких можна було б зробити висновок про наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи. В порушення норм КУпАП посадовими особами Деснянського РУ ГУ МВС України в м.Києві цього зроблено не було. На ці ж обставини вказав у своїй Постанові від 25.10.2006р. і Апеляційний суд м. Києва.

Таким чином з викладеного однозначно випливає, що з переданих до суду адміністративних матеріалів щодо мене, зібраних з численними порушеннями законодавства, зробити висновок щодо вчинення мною адміністративного правопорушення неможливо, оскільки вказаними матеріалами моя вина у його вчиненні не доведена. А це є підставою для закриття адміністративної справи щодо мене на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Крім того, наголошую на тому факті, що у Постанові від 08.12.2006 р. не вирішено питання щодо вилучених у мене 8 400 кг кавунів та терезів.

26.02.2007 р. суддею Деснянського районного суду м. Києва Вінтоняк Р.Я. було винесено Постанову по адміністративній справі щодо Данилова І. В. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої, провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно Данилова І. В. було закрито. Дану Постанову я вважав такою, що суперечить закону та об’єктивно не обґрунтованою.

03.05.2007 р. мною на підставі ч. 1 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення Голові апеляційного суду м. Києва була подана Скарга на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва Вінтоняк Р.Я. від 26.02.2007 р. у даній Скарзі я просив:

— Скаргу на постанову судді Деснянського районного у м. Києві суду Вінтоняк Р.Я. від 26.02.2007 р. прийняти до свого провадження.

— Постанову судді Деснянського районного у м. Києві суду Вінтоняк Р.Я. від 26.02.2007 р. скасувати з закриттям справи про вчинення мною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення, а незаконно вилучені 8 тон 400 кг. кавунів повернути в повному обсязі Данилову І.В.

20.08.2007 р. мною було направлено запит до Апеляційного суду міста Києва про стан розгляду скарги від 03.05.2007 р. на який 03.09.2007 за № 33-489 я отримав відповідь, що 31.08.2007 р. Апеляційним судом м. Києва було винесено постанову про те щоб:

— Скаргу Данилова І.В. задовільнити  — частково.

— Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 26 лютого 2007 року відносно Данилова І.В. – скасувати, а адміністративну справу направити на новий судовий  розгляд до Деснянського районного у м. Києві суду.

Слід підкреслити, що грубе нехтування посадових осіб Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві нормами законодавства України при складенні адміністративних матеріалів по справі було раніше неодноразово оскаржене мною до відповідних державних органів, а саме: до Секретаріату Президента України, Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Прокуратури м. Києва, Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією, Служби безпеки України, Прокуратури Деснянського району м. Києва, Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, було направлено ряд скарг.

Зокрема, завдяки вищезазначеним зверненням до компетентних органів державної влади була скасована Постанова від 18.08.2006 р. про притягнення Данилова Івана Вікторовича до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян (51 грн.) з конфіскацією предметів торгівлі. Отже, незаконність складених посадовими особами Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві адміністративних матеріалів була встановлена у судовому порядку.

Однак до передбаченої законом відповідальності за порушення вимог закону винні притягнуті не були. На всі мої доводи, викладені у зазначених скаргах, які направлялися також і на адресу органів міліції, ГУ МВС України в м. Києві надсилає мені повідомлення, що “в діях працівників ВДСБЕЗ Деснянського райуправління порушень чинного законодавства не встановлено”. З приводу незаконності складених оперуповноваженими ВДСБЕЗ капітаном міліції Дешпетко О.В. та лейтенантом міліції Тавлуй С.Д. адміністративних матеріалів заступник прокурора м. Києва Дьомін Ю.М. листом від 26.10.2006 р. за № 05/1-2614-06 повідомляє мені, що порушень закону в діях зазначених працівників не встановлено.

Проігнорувавши звернення Голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Кушнарьова Є.П. та Голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Стретовича В.М., Заступник прокурора м. Києва Дьомін Ю.М., схоже, ніякої перевірки не проводив, оскільки 15.01.2007 р. листом за № 05/1-2614-06 знову повідомив мені свою стандартну відповідь, якою він захищає “честь мундира” посадових осіб Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

06.03.2007 р. від прокуратури міста Києва на мою адресу надійшов лист в якому мене повідомили, що прокуратурою м. Києва за результатами розгляду моїх звернень 12.03.2007 р. винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників  ВДСБЕЗ Деснянського РУ ГУ МВС України у м. Києві Тавлуя С.Д. та Дешпетка О.В. за ст. ст. 364 ч. 3, 366 КК України на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, за відсутністю у їх діях складу злочину.

Прокуратурою м. Києва у зв’язку з неповнотою проведеної перевірки зазначене рішення про відмову в порушенні кримінальної справи скасовано. Матеріали з вказівками направлено до прокуратури Деснянського району м. Києва для проведення додаткової перевірки та прийняття законного рішення.

  Прокуратурою Деснянського району м. Києва на основі проведеної додаткової перевірки 23.04.2007 р. було винесено Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом зловживання владою або службовим становищем, службового підроблення, працівниками Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві Тавлуйом С.Д. та Дешпетком О.В. Я вважаю дану постанову неправомірною та об’єктивно не обґрунтованою. Винесення даної постанови є наслідком не належно проведено додаткової перевірки, яка була призначена прокуратурою м. Києва.

В свої Постанові прокуратура Деснянського району м. Києва у відмові щодо  порушення кримінальної справи посилається на рішення Деснянського районного у          м. Києві суду від 26.02.2007 р. щодо закриття справи про адміністративне правопорушення відносно Данилова І.В. за ч. 1 ст. 160 КУпАП у зв’язку із закінченням строків передбачених ст. ст. 38, 247 п. 7 КУпАП. Щодо даного рішення суду то я повідомляю наступне.

 03.05.2007 р. мною на підставі ч. 1 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення Голові апеляційного суду м. Києва була подана Скарга на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва Вінтоняк Р.Я. від 26.02.2007 р. у даній Скарзі я просив:

— Скаргу на постанову судді Деснянського районного у м. Києві суду Вінтоняк Р.Я. від 26.02.2007 р. прийняти до свого провадження.

— Постанову судді Деснянського районного у м. Києві суду Вінтоняк Р.Я. від 26.02.2007 р. скасувати з закриттям справи про вчинення мною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення, а незаконно вилучені 8 тон 400 кг. кавунів повернути в повному обсязі Данилову І.В.

20.08.2007 р. було направлено запит до Апеляційного суду міста Києва про стан розгляду моєї скарги від 03.05.2007 р. на який 03.09.2007 за № 33-489 я отримав відповідь, що 31.08.2007 р. Апеляційним судом м. Києва було винесено постанову про те щоб:

— Скаргу Данилова І.В. задовільнити  — частково.

— Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 26 лютого 2007 року відносно Данилова І.В. – скасувати, а адміністративну справу направити на новий судовий  розгляд до Деснянського районного у м. Києві суду.

27.09.2007 р. суддя Деснянського районного  в м. Києві суду Васильєва М.А. винесла рішення за справою № 3-4027/4  щодо притягнення гр. Данилова І.В. до адміністративної відповідальності.

Даною Постановою, суд іменем України постановив:

Провадження по справі по притягненню до адміністративної відповідальності Данилова Івана Вікторовича за ст. 160 КУпАП закрити.

Вилучені кавуни в кількості 8 400 кг., механічні ваги – 1 шт. повернути Данилову І.В. 

У даній постан