В Україні вже вчетверте намагаються створити Національне бюро розслідувань. Перші три спроби робилися за часів Президента Кучми, але успіху не мали. Реанімували ідею НБР під час виборчої кампанії. І зробив це кандидат в президенти Віктор Янукович. А от впроваджувати її у життя взявся його опонент — Віктор Ющенко. Потребу нового органу для розслідування “гучних” справ новообраний Президент проголосив одночасно із скандальною заявою про розкриття вбивства журналіста Гонгадзе. А вже 15 березня своїм указом глава держави утворив робочу групу з питання НБР. До 1 квітня вона має подати свої пропозиції щодо концепції Національного бюро розслідувань та організації його діяльності. Співголовами цієї групи Ющенко призначив заступника голови бюджетного комітету Віктора Короля та голову парламентського комітету у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Володимира Стретовича.
Пане Володимире, чи потрібно саме зараз утворювати НБР, а відтак кардинально ламати або реформувати існуючу правоохоронну систему. Оновлена міліція, СБУ та прокуратура нині запрацювали — по-новому і вже видають “на гора” гучні справи.
— Утворювати новий орган потрібно, бо боротьба з корупцією існуючими формами і методами довела свою неефективність. Корупція розрослася як бур’ян, по всьому українському чиновництву — тих, хто надає земельні ділянки у сільраді і завершуючи багатомільйонними контрактами на рівні прийняття рішень Кабміном або певного лобіського закону парламентом. За 13 років незалежності в Україні сформувалися не просто організовані групи, а справжні касти корупціонерів. Через це, на моє переконання, треба створювати спеціальний орган, який буде системно і послідовно працювати з тими чиновниками, які плутають державне і своє. Я пропоную назву — Служба протидії корупції, а не Національне бюро розслідувань. Це моя позиція.
Бо в іншого співголови робочої групи (заступника бюджетного комітету Віктора Короля — О. М. ) позиція інша: забрати службу “К” з СБУ, ГУБОЗ у МВС, у податківців — службу внутрішньої безпеки, об’єднати у такий спосіб кадровий і технічний потенціал і механічно злити у спеціальний правоохоронний орган для боротьби з корупцією. Але виникає запитання: де гарантія, що ці органи і їх співробітники не корумповані і всі вони тихцем не перемістяться в нові кабінети, під нові гасла і продовжуватимуть далі знущання над законом.
Я правильно Вас розумію, таким чином Ви відкидаєте і пропозицію, озвучену прем”єркою Тимошенко про утворення НБР на базі Служби безпеки України. Звичайно, після відокремлення від СБУ зовнішньої розвідки.
— А де гарантія, що в самій СБУ не залишилося корупціонерів? І вони зможуть виконати завдання Президента і збити 9 вал корупції? Нагадаю, що і службу “К” СБУ і міліційний УБОЗ, тобто спецпідрозділи у боротьби з організованою злочинністю та корупцією, свого часу створювалися з самими добрими намірами. Їхні співробітники навіть мають спеціальні привілеї: вислуга рік за півтора, досить високі оклади. Утім віддача від цих служб — мізерна. Тому йти у такий шлях і казати — давайте щось виведемо, щось розмежуємо щось, на мою думку, не доцільно.
А яка ж концепція від Стретовича?
— Служба протидії корупції — це має бути елітарний підрозділ, який твердо стоїть на принципах покарання корупціонера. Україна в цьому не піонер. Вже багато країн пройшли цей шлях і, наприклад, в Литві вже кілька років існує служба спеціальних розслідувань. Усього 250 чоловік, але Ви навіть не уявляєте якого жаху вони наводять на всіх чиновників.
Головне завдання новоутвореної вітчизняної служби також має бути не у проведенні слідства і доправленні справи до суду, а насамперед, в профілактично-попереджувальних заходах. Моніторингу повинні підлягати усі вищі посадові особи держави: нардепи, члени уряду, а також судді, прокурори і державні службовці від першої до третьої категорій. Потрібно відбити бажання навіть думати про хабарі і привчити високопосадовців жити за законом. Наприклад, нещодавно німецька компанія виділила 2 мільярди ЕВРО на модернізацію газотранспортної системи України. На мою думку, саме антикорупційна служба мала б взяти реалізацію цього проекту під своєрідний контроль, щоб жодна копійка не була витрачена не за призначенням.
Звичайно, антикорупційна Служба проводитиме і слідство — по тим категоріям справ, які іcнyють у Кримінальному Кодексі України. Це, орієнтовно до 40 складів злочинів, за якими є конкретна посадова особа. Це можу бути і торгівля людьми, і зловживання бюджетними коштами, пряме зловживання владаю, не кажучи вже про хабарництво.
Але чому Ви відмовляєтеся від ідеї утворення єдиного слідчого комітету?
— Я знаю про спільний лист міністра внутрішніх справ Луценка, глави СБУ Турчинова та генпрокурора Піскуна, де вони наполягають на вилученні усього слідства і всіх його працівників і утворенні за цим принципом НБР. Мовляв, у такий спосіб Україна виконає вимогу перед Радою Європи, щодо відокремлення слідства від прокуратури. Але ж в РЄ є багато й інших вимог, зокрема, щодо прокурорського загального нагляду… А що таке утворити слідчий комітет? Це означає, що потрібно забрати усе слідство у міліції, спецслужби та прокуратури. По усіх справах, включно з хуліганством та зґвалтуванням. Потрібно вибудувати величезний апарат, таку собі міні-прокуратура. Якщо держава сьогодні готова це робити, будь ласка. Але тоді забудьмо про боротьбу з корупцією.
У які терміни маю з”явитися нова служба? І якою Ви бачите її оптимальну чисельність?
— Указ Президента від 15 березня називає дату 1 квітня для того, щоб подати концепцію, в тому числі і щодо змін до законодавчих актів. Але, як кажуть, сім років мак не родив і голоду не було. Ми 14 років цьому питанню не приділяли уваги, а тут раптово щось треба це робити. Я б не поспішав. На ухвалення остаточної концепцію потрібно вийти десь наприкінці серпня — початку вересня. Потрібно усе ретельно продумана, щоб уникнути помилок.
Це має бути небагаточисельний підрозділ. Назагал до трьох тисяч співробітників. Відповідно — 8-10 регіональних представництв. Це мають бути високопрофесійні аналітики і не лише юристи, а й економісти і фахівці з інших сфер.
На першому етапі потрібно створити аналітичну групу — певне ядро, а вже потім добирати інші кадри. Поступово. Зокрема, і серед тих, хто пішов з лав правоохоронних органів через особисті мотиви — неприйняття методів, які там панували попереднє десятиріччя. А також за рахунок молоді, у тому числі, хто має дипломи відомих навчальних центрів Заходу.
А яка долі після утворення Служби протидії корупції очкує на спец підрозділ “К” і ГУБОЗ?
— Після того, як нова служба запрацює на повну потужність ці підрозділи починуть у Бозі. СБУ — займатиметься виключно розвідкою і контррозвідкою. А УБОЗ — частково перейде до блоку кримінальної міліції, а частково до новоутвореної антикорупційної структури. Зауважу, що про потребу ліквідувати УБОЗ ми заговорили ще три роки тому, коли розгорілися скандали у Запоріжжі та Дніпропетровську. Так, цей підрозділ нині має величезний арсенал інформації про злочинні угруповання, особливо щодо персоналій. Але з іншого боку УБОЗ — це безпосередній “дах” для кримінальних угруповань, це виконання замовлень на знешкодження конкурентів.
Але шанс потрапити до Служби протидії корупції вони мають….
— Безумовно. Але не всі, не огульно. А виключно на конкурсних умовах. Після ретельних перевірок на предмет їхньої незаплямованості і причетності до кримінального світу та корупції. Щоб потім не виникало потреби ставити контролерів ще над антикорупційною. Хоча звичайно служба внутрішня безпека там передбачена.
Платня співробітників антикорупційної служби відрізнятиметься від зарплати інших правоохоронців?
— Важка відповісти, бо про це зараз ще не йдеться. Дискусії відбуваються ще на рівні концепцій. Але скажу, що це залежатиме і від можливостей бюджету держави. Можливо будуть запроваджені інші види заохочень — за здійснення певних операцій. Тобто усе залежатиме від кінцевого результату та успіху роботи. Але я вважаю, що Служба протидії корупції — це має бути цивільна організація, а її співробітники державними службовцями.
Тобто правоохоронці, які перейдуть з інших відомств будуть розатестовані?
— Я вважаю, що звання їм мати не обов’язково. Ліпше економічну незалежність. Саме це буде запорукою їхньої успішної діяльності. Що дає звання? Можливість за 20 років вийти на пенсію. Я думаю, що в спеціальному пенсійному законі ми випишемо норматив для тих, хто працюватиме у антикорупційній структурі.
З кадрами зрозуміло. А от щодо матеріально-технічної бази.
— Думаю, варто повернутися до того приміщення, яке було відремонтоване під НБР ще 96 року з відповідною інфраструктурою. Якщо не помиляюся — у Києві це будинок на вулиці Камєнева 8, де нині знаходиться підрозділ Ради національної безпеки та оборони. Він може успішно перебратися до будинку секретаріату Президента.
Є така думка, що НБР сьогодні утворюється під конкретну фігуру, наближену до секретаря РНБО, але якому просто не вистачило портфеля у оновленій правоохоронній системі після “помаранчевої” революції…
— Я ще на початку розмови сказав, що моя концепція відрізняється від концепції іншого співголови робочої групи. Все залежатиме від Президента. Прийме Президент мою концепцію — будемо працювати. Ні — мене моя посада цілком влаштовує і, принаймні, ще рік я продовжуватиму працювати головою комітету відповідного парламенту. Але за наслідки рішення, в тому числі за результативність новоутвореної служби, відповідатиме саме Президент. Я наприклад, відстою позицію, щоб антикорупційна служба не стала каральним і репресивним органом, який можна використовувати і під час виборів, і під час переділу власності.
Олена Мельник “Новий канал” для “ОРД”
