ВСІМ НА КОРДОН — 2?

Близько півроку тому я вже наводив тут свої (можливо і надмірно) критичні роздуми щодо ідеї максимального перенесення митного оформлення на кордон, і зменшення ролі “внутрішніх” митниць.
У даної ідеї, як і у будь-якої іншої, є свої плюси та мінуси. Не приховую, що велика частина мого тодішнього скепсису була пов’язана саме з тим, що (за дивним співпадінням) у той період ідея перенесення оформлення на кордон активно лобіювалася у медіа структурами, наближеними до одіозного українського бізнесмена Ореста Фірманюка.
Пройшов деякий час. Спеціально організовані “круглі столи” та “вкиди” у мас медіа на цю тему з боку спеціально навченого ГО “Митний контроль” вщухли. Але ідея, як виявляється, жива.
Скорочення підрозділів митного оформлення у внутрішніх митницях керівництво держави втюхує нашим іноземним кредиторам під виглядом «митної реформи». У різних версіях текстів Меморандуму з МВФ 2017 року фігурує «зменшення щонайменше втричі внутрішніх пунктів митного оформлення впродовж 2017 року».
Остаточна версія Меморандуму з МВФ досі не оприлюднена. Але здається, що його кулуарна реалізація (в частині перенесення митного оформлення на кордони та зменшення місць митного оформлення всередині країни) вже почалася. Недарма наш Прем’єр нещодавно публічно ляпнув: «Ми забезпечимо реформування митниці. Ми ліквідуємо неефективні митниці». (Я не адепт теорій змови, але виглядає досить логічно).
Але ж святе місце пусто не буває. Природа не терпить порожнечі. Замість ліквідованих внутрішніх ПМО має бути посилена прикордонна складова у пунктах пропуску через митний кордон. Тож 22.02.2017 в Україні було зареєстровано державне підприємство ДФС із романтичною назвою “По розбудові та обслуговуванню державного кордону” (скорочена назва – Укркордонсервіс, ЄДРПОУ 41167393).
Відповідно до статутних документів, новостворене ДП може займатися всім підряд – від «іншої допоміжної діяльності у сфері транспорту» (тобто держава може надавати послуги митного брокера), до «організації будівництва будівель» (а саме, пунктів пропуску та інших об’єктів митної інфраструктури). На мою думку, наразі маємо чергову спробу держави в особі ДФС не тільки регулювати, але і безпосередньо втрутитися у економічну конкуренцію у сфері логістичних послуг.
На цьому етапі важко однозначно сказати, зрада це чи перемога. З одного боку, я завжди виступав прихильником створення державної митної інфраструктури. Бо це ненормально, коли 99% місць прибуття належить приватним особам (часто-густо – олігархам або бізнесменам з не досить кришталево чистою репутацією) А митниця і інші держоргани у ПМО знаходяться у приймах у приватного власника. При цьому, для того, щоб виконати обов’язок перед державою в частині пред’явлення товарів митниці, бізнес мусить кожного платити приватному терміналу за підйом шлагбаума.
З іншого боку, з урахуванням існуючих правових реалій та недосконалого правового регулювання, я не вірю у державно-приватне партнерство (адже новостворене ДП для реалізації своїх проектів має наймати приватних субпідрядників).
У найближчих наших сусідів є досвід існування подібних державно-логістичних монстрів. Так, наприклад, у білорусів є Бєлтаможсервіс. У москалів – ФГУП Ростек (митний брокер — монополіст) та нещодавно ліквідована Росграніца. Достатньо загуглити назви всіх цих підприємств, для того щоб зрозуміти – у їх діяльності мали місце суттєві корупційні прояви. Щоправда, у тих же грузинів є «юридична особа публічного права з надання послуг Департаменту митного оформлення» у державних Зонах митного контролю. Про грузинську корупцію у цій сфері не чув..
Та досить згадати і наші попередні нереалізовані спроби створити державного монополіста – наприклад творіння часів Хорошковського — ДП «Український вантажний комплекс». Ідея “набріоліненої істоти” була геніально простою – монополізувати послуги з митного оформлення та взяти під контроль цікаві вантажопотоки.
Підсумовуючи, хочу висловити думку — якісна публічна логістична (і митна зокрема) інфраструктура потрібна нашому суспільству. Проте якщо ж держава почне (нехай і легально) заробляти на відкритті прикордонного шлагбауму, а також допомагати правильним пацанам у розпилюванні бюджетних та грантових грошей під соусом «розбудови кордону» — то діла із цього не буде!
Недарма першим КВЕДом новоствореного ДП «Укркордонсервіс» зазначено «виробництво сухарів і сухого печива». Як то кажуть, «Как вы яхту назовете….»