Normal
0
MicrosoftInternetExplorer4
/* Style Definitions */
table.MsoNormalTable
{mso-style-name:”Обычная таблица”;
mso-tstyle-rowband-size:0;
mso-tstyle-colband-size:0;
mso-style-noshow:yes;
mso-style-parent:”“;
mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;
mso-para-margin:0cm;
mso-para-margin-bottom:.0001pt;
mso-pagination:widow-orphan;
font-size:10.0pt;
font-family:”Times New Roman”;}
У засобах масової інформації досить активно обговорюється
факт затримання охоронцями лідера партії „Родіна” Ігоря Маркова трьох співробітників
Служби безпеки України. Оскільки цей інцидент відбувся під час виконання ними службових
обов’язків, то це вимагає адекватної реакції органів прокуратури і, в
залежності від результатів розслідування, можливо і Міністерства закордонних
справ України.
Слід відзначити явно провокаційний характер цієї акції.
Загальновідомим є те, що активісти партії „Родіна” систематично проводять
антиукраїнські акції та виступають ініціаторами розпалювання міжнаціональної
ворожнечі і тому цілком закономірним є те, що українська спецслужба проявляє
особливий інтерес до цієї організації.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про Службу безпеки
України”, одними із основних завдань СБУ є виявлення, попередження, припинення
та розкриття злочинів проти миру і безпеки людей, захист державного
суверенітету та конституційного ладу України. І те, що співробітники спецслужби
вели зовнішнє спостереження за діями людей, які становлять потенційну небезпеку
для української держави є цілком нормальним. Так діють спецслужби у всіх
країнах світу, оскільки вони мають захищати інтереси своєї держави та
забезпечувати безпеку її громадян. Тому, законність дій співробітників СБУ у
цьому випадку є очевидною.
Разом з тим, слід звернути увагу на незаконність дій
охоронців офісу партії „Родина”.
Після того як співробітники СБУ пред’явили їм службові посвідчення, дії осіб, які застосували по
відношенню до них силу є притиправними та містять ознаки злочинів, передбаченних
ст. 343 (втручання в діяльність працівника правоохоронного органу) та ст. 345
(погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу) Кримінального
кодексу України.
З метою забезпечення нормальної діяльності правоохоронних
органів і належного виконання службових обов’язків їх посадовими особами,
законодавець встановив досить серйозну міру покарання за ці види злочинів.
Особам, визнаних винними у вчиненні вищезазначених злочинів, може бути призначено
міру покарання у вигляді позбавлення волі терміном від 5 до 12 років.
Як правило, оцінку діям осіб, які вчинили насилля по
відношенню до представників правоохоронних органів дають відповідні органи
прокуратури та суду, однак щодо конфліктної ситуації, яка виникла між
представниками партії „Родина” і співробітниками СБУ, все виглядає значно
складніше.
Крім того, що дії охоронців офісу партії „Родіна”, які
вчинили насилля по відношенню до співробітників СБУ, носять явно кримінальний
характер, очевидним є і те, що це була запланована політична провокація.
Загальновідомим є те, що партія „Родина” виступає як проросійська політична
сила і спровокований між цією партією і спецслужбою української держави
конфлікт був спрямований на погіршення україно-російських відносин.
Кому вигідне погіршення добросусідських відносин між
Україною і Росією?
Відповідь на це питання для своїх урядів мають дати
спецслужби обох країн.
Крім того, на цей інцидент має відреагувати і українське зовнішьополітичне
відомство, оскільки це вже не перша провокація з російської сторони, в яку
хочуть втягнути українську спецслужбу. Мова йде про рішення Тверського суду
міста Москви, який вийшов за межі своїх процесуальних повноважень прийняв
рішення про стягнення з голови СБУ України в рамках цивільного позову на
користь депутата Державної Думи Росії
300 000 тис. російських рублів. Провокаційний характер цього рішення
є очевидним, оскільки таке рішення російський суд міг винести лише тоді, коли
Україна була б суб’єктом Російської Федерації.
Оскільки Україна є суверенною державою, то юрисдикція
органів судової влади іншої країни на її територію не поширюється. Крім того
вищі посадові особи іноземних держав користуються судовим імунітетом і тому
Тверський суд м. Москви взагалі не мав права приймати до свого провадження
справу за позовом депутата Державної Думи Росії до голови Служби безпеки
України.
У зв’язку з цим, виникає питання: проти кого спрямовані
дії провокаторів? Безпосередньо проти голови СБУ Валентина Наливайченка, який
когось не влаштовує як керівник української спецслужби, чи проти державного
суверенітету України?
Однозначна відповіді на це питання поки що немає і для
того щоб її отримати потрібно добре попрацювати і Міністерству закордонних
справ, і Службі зовнішньої розвідки, і Службі безпеки України, і прокуратурі.
Олег Березюк
Голова Українського юридичного товариства
