С – В який період часу спалювали справу?
О – Не помню.
С – Ну з 10-ї до 12-ї, або з 9-ї до 11-ї?
О – Не помню.
С – Ну, до обіду, чи після обіду?
О – Наверне, во время обеда, а может бать до…, не помню точно.
С – Значить, він приніс оцей акт… Ви бачили де він його друкував, чи Ви його набирали?
О – По-поему, он роздруковувал со своего компьютера, это точно. Потому что он набирал
С – (перебиває) Чому Ви погодились?
О – Чому?
С – Да. Чому?
О – Потому что он меня попросил.
Пауза.
С – Нормальні товариські стосунки? З «Д»?
Длинная пауза.
С – Зразу в акті була зазначена і «С»?
Пауза.
С – Матеріали «сор» зберігались у Вас в кабінеті у сейфі?
О – Да. В сейфе «Д».
Длинная пауза.
С – Після того як «Д» роздрукував акт, він пішов до «Г»?
О – Нет, сначала сверяются, потом ставят підписи. Я говорю по накатанной методологи, потому что как точно проходило, я не помню. Вроде как набирал на компьютере…
С – Ви звіряли?
О – Да.
С – Ви з «Д»?
О – И «С».
С – У Вас в кабінеті?
О – Вроде бы да, я точно не помню. Если я говорю, Любомир Михайлович, что я точно не помню, я попрошу, чтоб Вы отражали это в протоколе допроса. Если нет, то будем вносить изменения.
С – (бурмочить незрозуміло)…
О – Я свои слова знаю, права, особенности…. Не для протокола, не Вам меня укорять.
С – От і біда у всьому в цьому. Розумієте? Така сама біда і в мене, і в Вас, і в всіх, хто є простими виконавцями… Але в першу чергу треба думати про себе, тому що ні Ваш начальник, ні заступник прокурора, ні мій начальник…
О – (перебивает) Полностью с Вами согласен!
С – Коли приходить до жареного і всі стоять і відхрещуються – добре що не я…
Пауза.
С – Значить що? Звірялися?
О – Звирку видповидности. Сейчас я постараюсь сформулировать.
Пауза.
О – Сверяли по акту, что должны сжечь.
С – А як Ви звіряли? Чи звіряли опис? Довідка на 33-му аркуші…
О – Да.
С – Відповідність чого? Опису і наявним матеріалам справи?
О – Берете справу, открываете, смотрите сколько страниц, просматриваете сколько страниц, смотрите все ли внесено по сути в эту опись.
С – Ви звіряли матеріали з описом? Чи з актом? Ось що мене цікавить.
О – по-моему…
С – Що Ви звіряли?
О – Просматривали, совпадает ли колличество страниц.
С – Можно взяти том, допустім,,
О – (перебивает) Давайте покажу Вам как сверяли..
Шелест бумаги.
О – Вот, я вот так беру, просматриваю все ли здесь страницы…
С – та-ак
О – Все
С – Всі по нумерації…
О – Нет, по нумерации должно быть здесь и здесь.
С – Так. Чи звіряли?
О – Тома были прошиты. И с печатями. Там печати стояли, тома были «закрытые». Он сам не знает когда заканчивается том, там 300 страниц. По материалам документирования, например. Да? Которые мы отдаем к Вам для принятия решений, в порядке статьи 112-ой, то мы прошиваем это все и ставим печать, чтоб никто ничего не изымал. И делаем опись. Он «закрывает»… То же самое, у нас — тома «закрываются».
С – Це зрозуміло, зрозуміло. Що Ви звіряли?
О – Количество страниц. Так, так там , оци материалы (бубнит неразборчиво)… По возможности Смотрим совпадения.
С – Відповідності? Сформулюйте…
О – Видповидности…. э-э-э… видповидности.
С – Що Ви звіряли?
О – Количество страниц в томах.
Пауза.
С – Нумерацію томів?
О – Нумерацию томов. Ну, количество. Если в акте 202-е, то там тоже должно быть 202-е. Килькисть страниц, их наименование. Если оперативные материалы, то это должны быть оперативные материалы, и, соответственно, описи. По-моему.
С – Так, від-по-від-но-сті… (бурчить нерозбірливо).
О – Опису… наявными матэриаламы справы… (неразбочиво несколько слов).
Длительная пауза.
С – Вибірково?
О – По-моему. Напишите в скобочках «вы-бир-ко-во».
С — …бо пройшло…
О – Угу.
Длительная пауза.
С – Яка разніца? (сміється)…
О – Трывалый промижок часу…
Следователь и Офицер говорят много слов, одновременно быстро и неразборчиво.
С – (перебиває)…підстави?
О – Большая. Вы, как следователь, как лицо, которое занимается… пидставы зныщення…
Следователь и Офицер говорят много слов, одновременно быстро и неразборчиво.
С – Значить, де саме відбулася звірка?
О – В кабинете, наскільки я пам’ятаю…
Длительная пауза.
С – Скільки було годин?
О – Точно не помню.
С – До обіду, після обіду?
О – Я не помню. Не вечером. Точно.
С – З 11-ої до 12-ої години. Тоже неправда?
О – Почему неправда? Я написал ориентировочно. Это было до 15-ой годыны, по-моему. Все. Когда точно – не помню!
Длительная пауза.
С – Відомо Вам хто приймав рішення про знищення справи?
О – Нет. Неизвестно.
Длительная пауза.
С – Значить… «хто приймав рішення про знищення справи, мені не відомо»?
О – Нет.
Длительная пауза.
С — Рассказивал Вам «Д» (неразборчиво несколько слов)…
О — Мэни нэ-ви-до-мо…(неразборчиво несколько слов).
Длительная пауза.
С – Яку інформацію… «Зміст справи мені невідомо»…
О – Дело – это дело. И мы не должны… Я не знаю. Есть допуск, есть доступ. Формально. У нас не принято спрашивать друг у друга о работе, для этого есть начальники и подчиненные. Прямой… Права нэ маемо, у нас еще и не принято. Понимаете? Если у кого-то что-то пойдет не так, то…
Длительная пауза.
С – І Ви не цікавились?
О – Не помню.
С – Він звернувся до Вас допомогти знищити матеріали справи. Відносини у вас нормальні, нічого такого: смутку, радості в його очах Ви не побачили?
О – Не помню.
С – А-а-а… щось говорив?
Длительная пауза.
О – Не помню.
Длительная пауза.
С – «Не пам*ятаю»…
О – Не пам’ятаю, по-моему, это нормальная реакция. Не памьятаю. Он был как обычно…
Длительная пауза.
С – Що далі?
О – Ну, мы спустились вниз, но сначала нам санкционировали…
С – Ви сказали, матеріали знесені вниз?
О – Да.
С – Значить, після проведеної звірки було встановлено, що… е-е-е… все, провели звірку – відповідає дійсності.
О – Да.
С – Факт знищення…
О – (перебивает) Все соответствует тому, что было в наявности…
Пауза.
С – В акті розписалися «С» і «Д»? І Ви?
О – Да.
С – Провели звірку, розписалися, і «Д» пішов до «Г»?
О – Да. Мы розпысалыся в акте. И крапка.
С – Значить «Д» поніс акт до «Г»?
О – По-моему, да.
С – Він поніс…
О – Ну, у нас такая процедура, сначала мы расписываемся, потом… возможно…
С – До звірки…
О – (перебивает) Пишите, что пошел вроде как затвержувать к «Г», скорее вего.
С – Після звірки…
О – Писля звирки
С – Як имья по-батькові «Г»?
О – (бурчит неразборчиво)..
С – Він брав з собою документи до «Г»?
О – Я не помню.
С – Помагалі єму?
О – Не помню, вроде какие-то бумаги он с собой брал.
Пауза.
С – М-м-м… На мій погляд, він їх не брав. Чи Ви не пам*ятаєте?
О – Не помню.
С – Як це так! Я не пам*ятаю чи брав «Д» з собою матеріали, чи не брав.
О – Точка. Записали?
С – Повільніше… Значить, я і «Д» спустились в подвал?
О – Конечно. Вниз. Только, по-моему, «С»… не помню. Я знаю, что мы были вместе. Я не помню. Ходила с нами «С»! Мы спустили тома вниз. Тома «С» не носила.
С — …факт, факт який…
О – Не факт!
С — Чого це? Хм-м-м… Ви…
О – (перебивает) Ну, так тем более! Зачем же Вы меня хете, что я такой плохой офицер?
С — Розумієте, справа в тому, що я констатую лише той факт, який відбувся. Є два пояснення.
О – Что Вы мне это постановление показываете? Вы поймите, я просто обыкновенный исполнитель. Ко мне подошли, попросили. Поможешь? Помогу! Вот и все! Если Вы думаете… Цэ нэ пояснення, это рапорт, а это протокол допроса. Любомир Михайлович, я Вам говорю, по-нормальному, я не помню. Прошло полгода, на самом деле, и говорю…
Следователь перебивает, говорят одновременно, неразборчиво.
С – Тим більше, в такій ситуації, у вас військова організація… У нас тоже полувоєнна.. Якісь рапорта… Перед тим як щось писати, підіть разом, сядьте і обдумайте, щоб воно все виглядало, а не так як.
Пауза.
С – Піч…
О – Печь для спаливания документальных материалов…
Пауза.
С – Ви разом спалювали?
О – Вместе.
С – І шляхом розривання?
О – Да, разрывали прошивку, по-моему, «жевали» так эти листы…
Пауза.
С – Спалювання тривало близько…
О – Двох годын… Если бы Вы у меня спросили, если бы это было позавчера или хотя бы месяц назад, то я бы Вам рассказал…
С – Наскільки я пам*ятаю…
О – Наскільки я пам’ятаю, … весь час…
С – Я…. «Д»…
О – Я, «Д» и «С»…
С – Розумієте, я в свій час перезлився…. Коли це було, я дуже злий був коли… Нащо це було потрібно? Розумієте? Як би Ви хоть раз в житті направили кримінальну справу до суду, тоді б Вам стало зрозуміло…
О – Знаете сколько я по 97-ой, в порядке, к вам своих слал? И людей опрашивал?
С – То це друге діло…
О – Любомир Михайлович, я только приехал ХХХХХ, две недели сидел там и такая же ситуация была… И допрашивал…
(продолжение допроса следует)
«ОРД»