Зараз вирішується доля країни, її майбутнє. Кожна копійка є надважливою.
У цей час Кабмін Дмитра Шмигаля реєструє проект закону про державний бюджет на 2023 рік, яким пропонує продовжити до кінця 2023 року право керівників державних органів встановлювати і виплачувати стимулюючі виплати державним службовцям. Йде мова про сумнозвісні надбавки за виконання особливо важливої роботи і надбавки за інтенсивність праці.
Вже 6 років влада мусолить тему із реформою зарплат держслужбовців, а віз і нині там.
Так, були скандали із виплатами космічної зарплати тимчасовому керівнику АРМА Дмитру Жоравовичу у 117 тис. грн.чи виплата премій та надбавок у розмірі 1720% для Голови Державного агентства розвитку туризму України (ДАРТ) Мар’яни Олеськів у грудні 2021 року.
Нещодавно видання Фокус проводило дослідження того як змінились зарплати чиновників під час війни.
«Поки прибутки багатьох українців стрімко падають, у держсекторі залишається якась гавань зарплатної стабільності.»
Наталія Алюшина зазначає, що в умовах війни після двох секвестрів зарплатні фонди в держорганах відчутно скоротилися. Співрозмовниця Фокусу додає, що їй відомо навіть про затримки зарплат і загальну практику відмови від премій і надбавок за інтенсивність.
«Деяка кількість чиновників продовжує отримувати премії та надбавки, як і раніше. Така ситуація склалася через те, що ці чиновники самі собі визначають суми виплат», — коментує ситуацію Ігор Чудовський, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Чудовський і партнери».
Проведене НАДС у травні 2022 року опитування 45 тис. держслужбовців показало такі результати:
- 53,6% опитаних підтвердили зменшення зарплат із початком війни;
- 35,8% розповіли, що зарплати залишилися без змін;
- 7,6% повідомили про зростання зарплат.
За словами Алюшиної, найбільше скорочення зарплати відчули в держустановах І рівня юрисдикції (Секретаріаті Кабміну, апараті Офісу Президента та у Верховній Раді, де 79,1% респондентів повідомили про зменшення зарплат із початком війни.
Наталія Алюшина визнає, що система оплати праці на держслужбі незрозуміла та несправедлива, що особливо відчутно на рівні районів, де посадові оклади часто бувають меншими від мінімальної зарплати.
«Наразі гостро стоїть питання перерозподілу бюджетних коштів для підвищення зарплат держслужбовців нижчої ланки, оскільки інфляція досить висока, ціни на продукти та побутові товари зростають, а зарплати, навпаки, фактично зменшуються, — вважає Ігор Чудовський. — Однак для такого кроку слід провести ґрунтовний аудит бюджетних видатків і, можливо, отримати підтримку міжнародних партнерів України».
Щоб оптимізація зарплат держслужбовців була осмисленою, у НАДС розробили методику функціонального аудиту, яка дозволяє органам влади відмовитися від зайвих функцій і сконцентруватися на актуальних, зокрема, пов’язаних із наданням громадянам необхідних послуг.
«Після відповідного аналізу держоргани мають визначити необхідну кількість персоналу для виконання функцій, які справді актуальні в умовах воєнного часу. Отримані дані дозволять сформувати пропозиції щодо оптимізації штату кожного органу влади, зберегти цінні кадри та заощадити бюджетні витрати», — пояснює Алюшина.
Тепер Уряд Дениса Шмигаля в умовах війни, оптимізації всіх витрат на користь оборони України пропонує і надалі у 2023 році виплачувати державним службовцям ганебні і корупційні «стимулюючі виплати», пропихнувши цю норму в Закон про державний бюджет на 2023 рік.
Замість надбавочок для себе, Кабміну варто подумати про закупівлю озброєння для Сил оборони (ЗСУ, Нацгвардії тощо) і виключити цю ганебну правку із законопроекту.