Роман Страшко шпигун в рядах Української науки та політики. Агенти розвідки РФ в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України

Передісторія багатства агентів російської розвідки

 Впродовж 2014-2017 років завідуючий відділу № 57 Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (далі — Інститут ІЕЗ ім. Патона) НЕСТЕРЕНКОВ Володимир Михайлович та його підлеглий родич (тесть) провідний інженер СТРАШКО Роман Васильович, використовуючи матеріальну базу вказаного інституту, виготовили близько 15 установок електронно-променевого зварювання, які в подальшому були реалізовані за середньою ринковою ціною 900 тисяч доларів США за одиницю при чистому прибутку 300 тисяч доларів США. При цьому, всупереч володіння Інститутом виключним інтелектуальним правом на виготовлення даних установок фактичний прибуток державна наукова установа не отримала, а продаж обладнання здійснено через посередницькі структури.

За отриманими даними, внаслідок вказаної протиправної діяльності НЕСТЕРЕНКОВ В. М. та СТРАШКО Р. В. з 2010 року отримали значні прибутки — неправомірну вигоду всупереч інтересам юридичної особи, що завдало істотної шкоди державним інтересам та інтересам юридичної особи. Так, за приблизною оцінко вартості активів та розходів отримали близько 9 мільйонів доларів США.

Страшко Роман Васильович помічник депутата Слуги народу Ткаченка Максима Миколайовича та справжній мультимільйонер. Роман Страшко є провідним інженером відділу фізичних процесів, техніки та обладнання для електронно-променевого та лазерного зварювання №057 Інституту електрозварювання ім. Є. А. Патона Національної академії наук України (далі – відділ), водночас відповідно до внутрішніх наказів про обов’язки виконує обов’язки завідувача відділу, не маючи наукового ступеня, (на час відсутності начальника відділу, який є його тестем).

2 зліва Роман Страшко

Провідний інженер Інституту Патона

Засновник ТОВ «НВП Технобім»

Агент розвідки РФ з 2014 року по лінії науки та політики

Крім того, Страшко Роман Васильович є: директором ТОВ «Науково-виробничого підприємства «ТЕХНОБІМ»; директором ТОВ «ТОВ «ПАВЕРБІМ»»; Директором та засновником компанії у закордонній юрисдикції; крім того, Страшко Р. В. є контролером низки офшорних структур ( EDIFA Trading Co. Limited та ряд інших компаній) Фактичний контролер ТОВ «Витова ЛТД» як структури прикриття конвертаційної діяльності та засоби розкрадання коштів.

Роман Страшко після відходу з військової служби в органах безпеки працював лише в Інституті Патона, на малій зарплаті провідного інженера, куди його влаштував тесть.

Але за цей час, починаючи з 2011 року, він зміг придбати активи, які може собі дозволити лише доларовий мільйонер. Так, Роман Страшко мешкає за адресою: м. Київ, вул. Драгомирова Михайла 14, кв. 68  в Елітному житловому комплексі Новопечерські Ліпки у 4 кімнатній квартирі.

Як ми бачимо ціна квартири з оголошень в інтернеті становить близько 1,8 мільйонів доларів. Що на середню зарплату інженера інституту Патона дорівнює 500 років без жодних витрат. Також, має та два машини місця у цьому житловому комплексі ціною близько 100 000 тисяч доларів.

Так само Роман Страшко має ще одну 2 кімнатну квартиру в м. Київ, на вулиці Саперне поле, будинок 5А,  в елітному житловому комплексі Бульвар Фонтанів. Ціною близько 0,8 мільйона доларів.

Крім цього Роман Страшко, має 3 кімнатну квартиру м. Київ, вулиця Вільямса Академіка, будинок 15.

Також, має дачу в с. Проців Бориспільського району Київської області.

Крім цього, у власності автомобіль BMW X6M (2016) ціною при покупці з автосалону АВТ Баварія 165 000 Євро.

Автомобіль Романа Страшко

Дружина Страшко Ірина Володимирівна, дочка Нестеренкова В. М., у власності авто Porsche macan 2016 року ціною 100 тисяч євро. При цьому дружина Страшко Романа не бізнесмен, а звичайний лікар державного пологового будинку з середньою зарплатою акушера в 300-400 $.

Відповідь, банальна і проста розкрадання з використанням родинних зв’язків і зрада батьківщини. Будучи працівником відділу з 2001 року Страшко Роман Васильович розпочав свою злочинну діяльність, використовуючи промислові та наукові потужності відділу та Державного Підприємства «Інженерний Центр Електронно-променевого зварювання» Інституту електрозварювання ім. Е.О. Патона НАН України, 57 відділу Інституту електрозварювання ім. Є. А. Патона Національної академії наук України.

Злочинний корупційний стартап полягав у тому, що Страшко Р. В. не маючи не знань, не обладнання не персоналу, а маючи лише впливового тестя начальника відділу змусив працювати всі структури Інституту на свою кишеню при цьому не даючи Інституту.

Так, Страшком Р. В., у співучасті зі своїм зятем Нестеренковим В. М., директор компанії Вітова ЛТД Артюшенко Володимиром Володимировичем (за сумісництвом бухгалтером Технобіму власником якого та засновником є ​​Сім’я Страшко Р. В., а також директором сам Страшко Р.В. , директором Державного Підприємства «Інженерний Центр Електронно-променевого зварювання» Наквасюком Василем Васильовичем було організовано злочинну схему виготовлення на виробничих площах Інституту Електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України та Державного Підприємства «Інженерний Центр Електронно-променевого зварювання» деталей та запчастин для обладнання електронно-променевого зварювання. Виготовлення виробляли працівники Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України у робочий час зазначених підприємств Інституту, отримуючи лише зарплатню від Інституту.

Виготовлені деталі та запчастини реалізувалися через низку комерційних структур, так, зокрема, через ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ТЕХНОБІМ» замовникам серед яких були і державні підприємства оборонно-промислового комплексу України.

Схема збагачення була примітивною і простою всі закупівлі, і продажі камер для зварювання та запчастин до них йшли через Страшко Р. В. та групу йому підконтрольних компаній Технобім та Вітова ЛТД.

Державне Підприємство «Інженерний Центр Електронно-променевого зварювання» не отримувало жодних, хоча було уповноважене на виготовлення камер для зварювання та постачання до них запчастин. Усі замовлення в усному порядку шляхом обману державних та зарубіжних замовників Нестеренковим замикалися на Страшка Р. В. та групу йому підконтрольних компаній Технобім та Вітова ЛТД.

Якщо замовник наполягав на виробництві через Державне Підприємства «Інженерний Центр Електронно-променевого зварювання» директором останнього віддавалися всі роботи та закупівлі під контроль компаній Технобім та Вітова ЛТД і таким чином прибуток державного підприємства та Інституту йшли до кишені Страшка Романа.

Шпигунська історія Нестеренкова Володимира в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України

Так, з лютого 2016 року НЕСТЕРЕНКОВ В. М. та СТРАШКО Р. В. сприяли громадянину України, приватному підприємцю ФІЛЛІПОВУ О.В., який за даними є агентом розвідки Російської Федерації, у вивезенні за кордон чотирьох установок електронно-променевого зварювання КЛ-195, КЛ-196, КЛ-197, КЛ-198, фінансування їх виготовлення, здійснив через замовника — підконтрольну комерційну структуру ТОВ Патон Турбайн Текнолоджіс .

Пан Філліпов Олексій є вихідцем із Донецького клану регіонала Орлова. Зав’язаний у схемах у сфері авіації та є власником компанії ТОВ Патон Турбайн Текнолоджіс. Але найголовніший факт, це те, що в матеріалах СБУ Філліпов Олексій проходить як агент розвідувальної служби Російської Федерації. Також, у базах спеціальних служб останній значиться як активний прихильник ДНР.

Також встановлено, що ФІЛЛІПОВ О.В. організував вивезення зазначених установок до США та Болгарії, а також виїзд на постійне місце проживання Нестеренкова В. М. і ряду фахівців відділу № 57 ІЕЗ ім. Патона (близько 15 осіб) з метою організації виробництва з електронно-променевого зварювання.

Так, Філліповим та Нестеренковим було створено компанією в Сполучених штатах Америки в штаті Флорида  SIGMATECH ENGINEERING LLC Document Number L17000064449. Яка є структурою прикриття Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації  для передачі новітніх авіаційних та космічних технологій.

https://bisprofiles.com/fl/sigmatech-engineering-l17000064449

Так, у період з 24 по 25 лютого 2016 року НЕСТЕРЕНКОВ В. М, маючи допуск до державної таємниці за формою № 2 без відповідного дозволу, в порушення встановленого порядку, здійснив виїзд разом з приватним підприємцем ФІЛЛІПОВ О.В. до м. Москви Російської Федерації, про який керівництву Інституту не повідомив, після чого розпочав діяльність спрямовану на вивезення обладнання та технологій електронно-променевого зварювання, та вивезення фахівців Інституту (15 чоловік) за кордон для постійного працевлаштування та проживання ФІЛЛІПОВ О.В. систематично виїздить на територію Російської Федерації, що пов’язано з реалізацією намірів спецслужб Російської Федерації проводити розвідувальну діяльність. За результатами виїзду НЕСТЕРЕНКОВ В. М було отримано документи прикриття від спецслужб Російської Федерації.

Під час даного виїзду Нестерновим Володимиром було надано агентурну підписку на роботу на користь розвідувального органу Російської Федерації Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації. Винагорода за співпрацю була встановлена у розмірі 2000 $ на картку одного з Українських банків.

Надалі НЕСТЕРЕНКОВ В. М та СТРАШКО Р. В.  періодично здійснюють поїздки до кураторів   спецслужб Російської Федерації до країн з підвищеною діяльністю цих спеціальних служб як: Туреччина, Болгарія, ОАЄ. Так, НЕСТЕРЕНКОВ В. М, за даними Прикордонної служби, постійно майже кожні 4 місяці здійснює виїзди до Туреччини. В даних країнах відбувались агентурні доповіді відносно

В 2019 році НЕСТЕРЕНКОВ В. М. був позбавлений допуску до державної таємниці за формою 2 за рішенням ДОТЛ СБУ.

Об’єктом розвідувального інтересу НЕСТЕРЕНКОВА В. М. є військово-технічний потенціал ОПК України.

Так, НЕСТЕРЕНКОВ В. М. проявляє та систематично збирає інформацію про наступні об’єкти розвідувального інтересу ОПК України.

 Також, Нестеренков Володимир Михайлович активно здійснюється збір інформації по розробкам відділів Інституту, здійснюючи вербування співробітниками та постійно перебуваючи в контакті з іншими агентам (інформація буде надана після перевірки в новій статті) .

Шпигунська історія Страшко Романа в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України

Страшко Роман який отримав, значні статки завдяки корупції та розкрадання в Інституті, здійснює прикриття діяльності свого тестя, шляхом пошуку та вербування  посадовців органів державної влади України.

Роман Страшко був завербований на території Об’єднаних Арабських Еміратів надавши підписку, потрапивши у компрометуючу історію.  

Так, для розширення своєї розвідувальної діяльності в інтересах Російської розвідки став помічником Народного депутата України Максима Ткаченко.

Здійснює постійний розвідувальний пошук контактів в Офісі Президента України,  Кабінеті Міністрів України. Об’єктами розвідувального пошуку є співробітники, які працюють за напрямками національної безпеки та оборони. Пошук контактів у  Офісі Президента України,  Кабінеті Міністрів України необхідний з метою здобуття корупційних зав’язків та  агентури для здобуття розвідувальної інформації для Російської розвідки.

На сьогодні, Страшко Роман активно починає відбілювати свій образ в ЗМІ, прикриваючись благодійністю та унікальністю своєї інженерії (хоча за даними наданими керівництвом Інститут він нічого не розробляє).

Так, на сьогодні, здійснюючи тиск через систему органів прокуратури (Офіс Генеральної прокуратури України) на слідчих Головного слідчого Управління Національної поліції України в рамках кримінального провадження                                                              № 1202100000000000380 від  12.03.2021, з метою захисту своєї схеми корупційного збагачення.

На сьогодні вже було здійснено підкуп через адвокатів адвокатського обкидання Яр.Вал (Коржа Миколу Петровича та Долженко Юрія Івановича)   співробітників прокуратури Офісу Генеральної прокуратури України  з метою закриття кримінального провадження Головного слідчого Управління Національної поліції України в рамках кримінального провадження № 1202100000000000380 від  12.03.2021. Провадження закрито, були зупиненні підготовки підозр.

Заключення

Органи державної безпеки, повинні дати гідну відсіч агентам Російської розвідки в Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України. Дані агенти є не єдиними в Інституті багато відділів Інституту здійснюють досі передачу та поїздки в Росію з метою передачі технологій космічного зварювання, технології виготовлення лиття броні та артилерійських стволів, підводного зварювання. Більшість співробітників вже пробавлено допуску до державної таємниці, про те, відносно жодного не порушено кримінальні провадження.  

Ця інформація є офіційним заявою, яка має підстави для перевірки відповідними державними органами України в порядку Законодавця України.