В давні часи українці славились міцними та великими сім’ями. Однак, епоха соціалістичної ідеології та період «дикого» капіталізму 90-х років дала тріщину в укладі української сім’ї. Багато розлучень, кинуті напризволяще діти, сім’ї де хтось із її членів багато років перебуває на заробітках за кордоном…
Але серед усього суспільного хаосу сім’я Левчинських з Волині зберегла свою єдність та міць. А найбільше об’єднує родину спільний бізнес, особливо коли він має ознаки незаконності.
Пригадаймо як італійські злочинні організації «мафії» гордовито називають себе «сім’ями». Паралель тут не випадкова, адже лише члени «сім’ї» не зрадять та будуть мовчати у випадку арешту когось із своїх. Ця ієрархічна побудова організації доказала свою міцність протягом століть.
Всім відомо що на чолі «сім’ї» стоїть «бос», «хрещений батько» — тобто самий старший і досвідченіший член родини. В родині Левчинських таку роль відіграє Левчинський Петро Григорович, людина непересічна та авторитетна на Волині. Ще у 90-х він розпочав займатися бізнесом, відзначався гарячим та безшабашним характером та діяв у відповідності до жорстких методів тих часів. Про той період життя Петра Григоровича немає згадок в Інтернеті, адже тоді не було Yotube та Instagram, хіба що десь в архівах колишнього УБОЗу лежать документи із згадками про нього.
З часом, Петро Григорович перетворився в презентабельного підприємця, сферами діяльності якого стали будівництво, ремонт доріг, нерухомість, подейкують саме він «проторував» дорогу на Україну польським банкам. Ним створено безліч підприємств таких як «Ренопласт», Унідор», «Західмолоко», ТОВ «Левія». Про впливовість Левчинського П.Г. свідчить той факт, що він зміг приватизувати велику ділянку в історичному центрі Луцька на вулиці П’ятнична Гірка (колишня вул. Гоголя); два рази ставав депутатом Волинської обласної ради.
Але вінцем його діяльності стало те, що в 2005 році він добився прийняття рішення Волинської обласної ради щодо відновлення села Тертки, в якому він народився, яке раніше було ліквідоване та об’єднано з селом Гать. В «своєму» населеному пункті Левчинський Петро Григорович став справжнім «феодалом», «захопивши» під свій маєток 25 га землі та «приватизувавши» правий берег річки Чорногузка.
Хоч на даний час Левчинський Петро Григорович відійшов від активних справ, він продовжує незримо «диригувати» своєю великою «сім’єю», куди входить його три дочки та Левчинський Олег і Левчинський Павло — сини його брата Левчинського Григорія Григоровича.
І саме головне, методи ведення бізнесу «гідно» перейняті родиною: обман, методи неетичної конкуренції, шахрайство, корупція…
Прдовження буде..