Бізнес по Волинськи (частина І)

Життя в невеликих провінційних містах протікає тихо та спокійно на відміну від мегаполісів України. Одне з них є Луцьк, обласний центр невеликої Волинської області, розташоване на Заході України.

     На відміну від промислових областей України, Волинь тримається на плаву за рахунок сільського та переробного господарства. Для більшості пересічних жителів Волині єдиним джерелом існування є заробітки в Польщі та дрібний бізнес «купи-продай». Більш потужніші «бізнес гравці» мають інтереси в тіньовій контрабанді товарів, адже кордон поруч.

     Однак є люди, які заробляють цілі статки, при цьому не працюючи не розгинаючись на «плантаціях» в Польщі та не прокрадаючись вночі через кордон з контрабандним товаром.

      І зараз я відкрию Вам, шановні читачі, секрет «золотої жили». А все просто, треба шити та продавати робочий одяг для будівельників та комунальників, такий як світловідбиваючі жилети, фартухи, комбінезони тощо.

      До такої «передової» ідеї заробітку додумався житель Луцька Левчинський Олег Григорович з родиною. Він створив спільно з дружиною Оленою приватне підприємство «Лучеськ-плюс» та почав активну підприємницьку діяльність. Не знаю, чи обсяги продажів фартухів обчислювалися мільйонами штук, чи то вони продавали їх закордон за валюту, але рівень статків родини почав різко рости… Кілька квартир, розкішні будинки в затишних районах Луцька та по сусідству, і саме головне, — кілька великих офісно-торговельних центрів, розташованих по вул. Ковельська,2 та Декабристів,12. Та й автопарк родини вражає: новенькі автомобілі такі як BMW X6, Volkswagen Touran, Mini Cooper та інші на суму більше 200 тисяч американських доларів.

      Але шановні читачі, не спішіть кидати все і починати шити оранжеві жилети, бо в родини є свій «секрет» бізнесу про який ви не знаєте.

      По перше, Левчинський Олег перетворив своє підприємство на так звану «фірму-прокладку», яка створюється для «розпилу» бюджетних коштів. Такі фірми, часто не маючи ні найманих працівників, ні будівельної чи промислової техніки і устаткування, беруть участь в державних тендерах. Чарівним способом вони виграють їх, потім віддають субпідряднику, залишаючи собі 20-30 % бюджетних коштів не вдаривши пальця об палець. Для успішного просування справи Левчинський Олег створив інші фірми, такі як ТоВ «Пелта», ПП «Професійний робочий одяг» тощо.

      По друге, Левчинський О.Г. успішно освоїв техніку неповернення кредитів, взятих в банках та приватних осіб. Так, за інсайдерською інформацією, лише в одному з банків України існує заборгованість в розмірі біля півмільйона американських доларів, яку він успішно не погашає уже десятки років. А коли банк звернувся до суду для стягнення боргу в примусовому порядку, виявилося, що Левчинський Олег все майно та нерухомість перереєстрував на членів своєї багаточисельної родини, а саме підприємство «Лучеськ-плюс» ліквідував.

       Звісно, викидати такі «фокуси» Левчинському О.Г. дозволяє міцний «тил» в особі відомого у Волинській області підприємця, його дядька Левчинського Петра Григоровича, який неодноразово був депутатом Волинської обласної ради. Часом виникають серйозні підстави думати чи не диригує всією цією бізнес-схемою саме він….

       До всієї цієї історії підходить відомий вислів одного з американських мільйонерів: «Я можу прозвітувати про кожний зароблений долар, але не питайте мене де я взяв свій перший мільйон доларів».

Далі буде…