Галицько-полтаво-херсонська колонізація Кропивниччини

В центрі України розташована непомітна в економічно-промисловому плані Кропивницька область. Для того, щоб це зрозуміти не потрібно влаштовувати аналіз соціально-економічного стану регіону. Достатньо лише поглянути на цифри Державної служби статистики і стане все зрозуміло для людини з середньою освітою.
Жителі цієї області – одні з найбідніших людей серед усіх регіонів України. Найнидча заробітна плата й найвищі тарифи на комунальні послуги. Рівень покупецької спроможності на останньому місці в країні.
Онкозахворювання і онкосмертність, трудова міграція, катастрофічна демографічна ситуація роблять цю територію суїцидно-депресивним регіоном. Вирощування cільськогосподарької продукції не допомагає, адже без глибокої переробки збіжжя працює лише на відтік сировини та надприбутки олігархів-латифундистів.
Не секрет, в країні змінилася влада і жителі Кіровоградщини надіялися на можливі зміни, бажано позитивні для області. Після того, як у списках партійної команди на парламентських виборах область побачила знайомих економічних шахраїв, політичних вурдалаків, поступово настрій почав згасати. А коли виконавчу владу в області очолив колишній міліціонер, який привів з собойю тих самих недолюстрованих міліціонерів, жителям області стало зрозуміло, що над ними в черговий раз проводять експеримент.
Невже Офісу, чи Адміністрації Президента не зрозуміло, що категорія «міліціонер» — це діагноз невиліковно хворого клептомана. Що авторитету у громадян серед такої категорії людей немає. Що всі біди українського народу були створені під безпосереднім впливом і кришуванням правоохоронної системи. Семе ця система дозволяла і дозволяє проводити всі шахрайські схеми, як у країні, так і відтік офшорно-олігархічного капіталу закордон.
Тобто громада Кропивниччини зрозуміла, що на її теренах утворюються міліцейські гетто, а сама держава стає поліцейською. З теорії управління цивільними органами усіх цивілізованих країн, до високих посад державної служби та місцевого самоврядування не допускаються колишні поліцейські та працівники спецслужб. Це запорука того, що в цивільних органах не будуть застосовуватися методи і засоби роботи правоохоронних структур. З таких кроків влади стає зрозумілим, куди рухається країна в цілому. Адже поліцейский характер держави притаманний лише для недемократичних, тоталітарних країн.
На Кропивниччині призначено головою адміністрації пана Балоня. За які такі досягнення чужинець, що плутає Олександрівський район з Олександрійським та Новоархангельський з Новомиргородським, невідомо. Цю людину дійсно помотало світами: Львівщина, Полтавщина Херсонщина. Довго він не затримувався ніде, а тепер дочекалася й багатостраждальна Кропивниччина, де він зразу запровадив міліцейські методи управління. Публічність в роботі зі ЗМІ замінив самопіар, а упралінські органи задавив пресс доручень на кшталт «достаньте мені зірку з неба». Оточив себе керманич двома заступниками тієї ж міліцейської категорії: Кузьміним і Калініним. Вони так само не знають область, а тому почали займатися тим, що робили в міліції. Здирництво, затравлювання неугодних силовиками, кришування бізнесу, особливо нелегального – металобрухт, проституція. До проведення тендерів по ремонтам шкіл, лікарень, доріг уже наперед визначаються підрядні організації-переможці погоджені головою ОДА.
Всі претензії до керівників структурних підрозділів Балонь проявляє у вигляді: «все не так», «все не правильно», «все не влаштовує». Правда, сказати, як треба Балоню, Кузьміну та Калініну навіть самі високопосадовці пояснити не можуть. Такі собі баловані примхливі хлопці на виданні.
До Кропиниччини завітали всі безробітні колишні колеги Балоня з Полтавщини та Херсонщини та чекають призначень на хлібні місця. Вони зразу посідали в кабінети, де хочуть працювати. Чого тільки варте призначення такого собі пана Васіна на посаду заступника директора водогону «Дніпро – Кіровоград», людина яка абсолютно далека від водогінно-інженерної справи. У радниках Балоня ходять з десяток пенсіонерів правоохоронних органів. Пан Дрозд – пенсіонер з 15 річним стажем, якого після Революції ледь здихалися самі міліціонери, адже такого мздоїмця Кропивниччина давно не бачила. Приїхав сюди й одіозний регіонал з Одещини – пан Фінік, колишній прокурор часів Януковича, що ж і він тут забув? Невже рідна Одеса не потребує кропіткої роботи в якій знадобляться знання Фініка?
Чомусь унікальні кадри Балоня не очолюють РДА, хоча це прерогатива голови ОДА. Станом на сьогодні за інсайдерською інформацією посада голови РДА коштує від 20 тисяч доларів США. І все це не є новим в історії України, ось він міліцейський підхід до отримання посад та нових звань.
Що відрізняє всих цих людей? А те, що знаючи де можна заробити гроші, як законно так і незаконно вони за допомогою правоохоронної системи сіли практично на всі фінансові потоки. У змові з поліцією, службою безпеки вони налагоджують кришування металобрухту та проституції. За інсайдерською інформацією з кожної точки прийому металобрухту нинішній губернатор отрмує 500 гривень індивідуально. З кожної тендерної закупівлі в кишеню персонально Балоня заїжджає 10% відкату. Ворон ворону око не виклює, все це підтверджує інсайд, про те що вартість посади для Балоня коштувала 5 мільйонів гривень.
Така стуація не влаштовує жителів області. Жодні наболілі питання не вирішуються. Екологія, онкологія, пробелми ГОКОРУ, СХІД ГЗК, іонізуюче випромінення шахт, їхній вплив на здоров’я людей, відсутність робочих місць, високі тарифи на комунальні послуги.
Жителі Кропивницького регіону почали втомлюватися від бездіяльності пана Балоня і його вірних слуг. Вже не справляє враження навіть галицький акцент та діалектика промов колишнього міліціянта. Краща оцінка результату його роботи – відсутність інвестицій.
З перших кроків молодої команди стало зрозуміло, що Кропивниччину продали колишнім міліціянтам. Як то кажуть нічого особистого, лиш бізнес. Якщо колись продавали посади, то тепер цілі області на поталу грабіжникам.