Російські ЗМІ загрожують учасникам навчань «Сі Бриз-2019»
На багатьох російських сайтах з’явилися статті про те, що спільного флоту України і НАТО нібито загрожують не тільки міни часів Другої світової війни, а й боєприпаси, які, починаючи з 2014 року, Україна встановлювала в своїх прибережних водах, щоб запобігти висадку російських морських десантів.
Ці постановки повністю себе виправдали, тому що Путін відмовився десантуватися в районах Одеси, Миколаєва та Херсона.
Однак кремлівські пропагандони всіма силами прагнуть спаплюжити славне ім’я українських збройних сил. Ось що пише сайт «Військовий огляд»:
Навчання «Сі Бриз 2019» можуть закінчитися загибеллю кораблів і моряків
Перша, але аж ніяк не найголовніша, — це мінна небезпека, що виходить від боєприпасів, встановлених усіма воюючими сторонами під час Другої світової війни. Міни встановлювали все: Німеччина, СРСР, Румунія, Туреччина і навіть Болгарія.
Всього, за підрахунками фахівців, з 1941 по 1945 рік у Азово-Чорноморському басейні було виставлено 37407 хв. Після війни ліквідовано 19313 хв. Залишилося не мало не багато 18094 міни. Вони десь лежать на дні і чекають своєї години.
Але це не вся правда, так як карти мінних постановок держав фашистського блоку (Німеччині, Румунії та Болгарії) безнадійно втрачені, і насправді встановити точно, де, скільки і якого типу морських мін встановлено, просто не представляється можливим.
Як і в усьому світі, суду в Чорному морі ходять по строго встановленим фарватерах. На навчаннях військово-морські сили не дотримуються цього правила, особливо при відпрацюванні висадки морського десанту на необладнані ділянки узбережжя. А саме цей елемент буде одним з основних під час навчань «Сі Бриз 2019».
Цілком очевидно, що основна маса не витягнутих досі морських мін припадає саме на ті акваторії, де будуть проходити навчання.
Багато років після війни міни та інші боєприпаси знаходили в найнесподіваніших місцях. В одному з чорноморських портів міну виявили прямо в ковші землечерпалки «Жовтень». У Миколаївському порту міни навіть двічі піднімали ковшем землечерпалки «Радянська Грузія». Було зроблено водолазне обстеження акваторії порту. І виявилося — дуже своєчасно. Під кілем теплохода «Декабрист» виявили магнітну міну. Перед відходом з Миколаєва німецькі війська замінували місця стоянки суден, однак скільки хв і в яких місцях вони поставили, невідомо.
Донна морська міна вагою в 1 тонну і діаметром 2 м була виявлена в Чорному морі біля села Леонидово в Одеській області в 2009 році. А 25 травня 2018 року в Чорному морі під час навчань цільовою групою з розмінування НАТО SNMCMG 2 виявлена і знищена морська міна часів Другої світової війни. Одна з багатьох тисяч залишилися …
За існуючими оцінками, термін служби і активна здатність до детонації вибухової речовини у більшості типів мін часів Великої Вітчизняної зберігається від одного року до тих пір, поки не вичерпаються їх блоки живлення.
Але пасивна здатність до детонації, наприклад при ударі, у них зберігається протягом більш 100 років.
Відзначаються випадки виявлення морських мін, фугасів і інших вибухонебезпечних предметів з ризиком їх детонації при лові риби донними тралами з риболовецьких суден, будівництві портових і гідротехнічних споруд, облаштування місць якірних стоянок, проведенні днопоглиблювальних та інших робіт на морському дні.
З великим ступенем ймовірності можна припускати, що вибухонебезпечні предмети все ще знаходяться на дні я до 2040 року.
Військові кораблі країн-учасниць «Сі Бриз 2019» будуть працювати саме в тих районах, де мінна небезпека найбільш велика, в тому числі і на мілководді. А це означає, що життя моряків буде піддаватися найбільшій небезпеці.
Для того, щоб зрозуміти ступінь небезпеки, досить знати про унікальні особливості німецьких морських донних неконтактних мін типу LMB, деякі показники яких залишаються неперевершеними до сих пір
Пристрій підриву цієї міни після подачі живлення починає налаштовуватися на магнітне поле Землі, яке є в даному місці в цей час. При цьому враховуються усі магнітні предмети (наприклад, стоїть поруч корабель), які знаходяться поблизу.
Коли поблизу міни з’являється корабель, вибуховий пристрій реагує на спотворення магнітного поля, але міна не вибухає. Вона пропускає судно, так як в ній є прилад кратності, який змусить міну вибухнути тільки після проходження певної кількості судів. Як правило, це число складало від 1 до 12, але відомі випадки, коли такі міни вибухали навіть після проходження 50 і більше суден …
Зрозуміло, це було зроблено німецькими інженерами для того, щоб утруднити виявлення і знищення боєприпасів мінно-тральні силами. На навчаннях «Сі Бриз 2019» їх фактично немає. У країни-господарки навчань, Україна, є, але тільки не смійтеся, один (!!!) рейдовий тральщик «Генічеськ», технічний стан якого може викликати хіба що сміх …
Правда, хтось зможе сказати, що в навчаннях братимуть участь якесь «багатонаціональний водолазний підрозділ», який і буде шукати міни. У нього входять водолази військово-морських сил країн Чорного моря: України, Румунії, Болгарії та Туреччини, а також фахівці з США, Великобританії і Канади. Але це те ж саме, що за допомогою мікроскопа оглядати простори Всесвіту!
Ефективність такої роботи близька до нуля, оскільки водолази здатні обстежити мізерну акваторію і застосовують їх в основному для знешкодження мін, а не для виявлення. Наявність такого підрозділу на навчаннях «Сі Бриз 2019» свідчить швидше про відпрацювання диверсійних завдань, а не про виявлення та знищення морських мін!
Не менше, а можливо, і більше занепокоєння викликає політична ситуація, що склалася до моменту початку навчань «Сі Бриз 2019» 1 липня 2019 року.
Українське керівництво неодноразово заявляло про те, що Росія «планує провести мінування деяких районів Чорного моря». На ділі ж це сама Україна цілком відкрито встановлювала міни на своєму узбережжі — нібито для боротьби з «російськими морськими десантами». Насправді це вироблялося для нагнітання військової істерії при екс-президенті Петра Порошенка. З огляду на кількість пожеж і вибухів на українських військових складах, а також якість підготовки особового складу військово-морських сил цієї країни, можна не сумніватися, що під час таких частих чорноморських штормів українські міни зриваються зі своїх якорів і починають в повному розумінні слова блукати біля українських берегів …
Безсумнівна недавню поразку Києва в ПАРЄ, яка виконала всі вимоги Росії і повернула її в організацію, викликало серед мілітаристських кіл України справжню істерику. І їм, як повітря, необхідний інцидент, який дозволив би звинуватити в ньому Росію і змусити Європу знову повернутися до політики конфронтації з Москвою.
Крім цього, не слід забувати, що в таку подію після останніх подій в Тбілісі може бути зацікавлена і Грузія, яка також відрізняється антиросійською риторикою. Або, наприклад, Іран, який з великою стурбованістю буде спостерігати за навчаннями, не без підстав вважаючи, що Чорне море є одним з плацдармів для нанесення по ньому удару з боку США …
З цього випливає висновок, що один з кораблів країн-учасниць з великою часткою ймовірності очікує підрив на міні. А чия вона буде, коли і ким встановлена, вже не настільки важливо …
Організаторам та учасникам навчання коштувало б міцно задуматися: заради яких цілей вони піддають настільки великій небезпеці життя моряків? (Кінець цитати).
Організатори таких провокацій думають, що після цього Україна зупинить свій шлях в НАТО і ЄС. Але такого не станеться. Українці вже давно зрозуміли сутність агресивної азіатської орди, і тому не відступлять ніколи. Слава Україні!