Войны «голубых»

Если бы Виктор Янукович отвлекся от приятных дел по обустройству собственного имения в Межигорье и попытался подумать… Уже смешно. Но все-таки, если предположить, что этот вполне взрослый мальчик попробовал проделать простейшую интеллектуальную работу, то, вполне вероятно, он бы понял, что именно Януковичу как воздух необходима реальная, а не фальшивая оппозиция. По той простой причине, что только страх перед оппозицией способен объединить тот сброд, который называется «Партией регионов». И предотвратить неизбежную междоусобицу в середине «партии власти». В принципе, война эта уже началась. Группировка «Семьи» во главе с Александром Януковичем воюет со «старо-донецкими», Ахметов (который в отличие от Януковича, думать умеет) готовит весьма неожиданную «новую оппозицию» Януковичу. Есть конфликты и по-мельче. На региональном уровне. И на уровне силовых структур. Как следует из письма, пришедшего в редакцию, замминистра внутренних дел, «герой Майдана» господин Попков, ведет свою войну против губернатора Кировоградской области Ларина. И ведет ее, используя возможности ГУБОП, что, согласитесь, уже интересно. Приводим текст письма. Отдельно стоит обратить внимание на то, как милицейские начальники относятся к собственным подчиненным. “Вывезти в лес, отпидарасить” — такова ныне форма общения между сотрудниками милиции. Спрашивается, а кто же тогда бандиты?

«Голові Верховної Ради  України   Літвіну В.М.
Генеральному прокурору України державному раднику юстиції        Пшонці В.П.
Міністру внутрішніх справ
Могильову А.В.
Голові Службі безпеки України   Хорошковському В.І.
Голові Кіровоградської обласної державної  адміністрації
Ларіну С.М.
Муха Олега Григоровича , 1964 р.н., пенсіонера органів внутрішніх справ

Муха Олега Григоровича , пенсіонера, ветерана ОВС, 1964 р.н.
Зі статтею 63 Конституції України ознайомлений
_______________________________

                       П О Я С Н Е Н Н Я
По суті заданих питань пояснюю, що протягом  останнього часу я працював на посаді начальника  інформаційно-аналітичного відділу УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області. Згідно наказів МВС України одним з завдань відділу є пошук, накопичення, зберігання аналіз та обробка інформації яка отримується з різноманітних джерел інформації, починаючи з оперативних та довідкових баз даних і закінчуючи засобами масової інформації та Інтернет виданнями.
Ситуація, що сталася навколо мене, стала наслідком попередніх подій:
— З часу призначення на посаду голови облдержадміністрації Ларіна С.Н. начальник УМВС України в Кіровоградській області Пащенко В.М. та його заступник Дубенко О.І. давали вказівку начальнику УБОЗ в Кіровоградській області Паніотову І.Л., щоб той використовуючи можливості інформаційно-аналітичного відділу та аналітичної розвідки забезпечив отримання компрометуючих матеріалів стосовно Ларіна С.Н., його заступників, перших осіб прокуратури області, УСБУ в області, тощо.
Довідки з моральним брехливим брудом про голову облдержадміністрації готувалися щотижнево, потім щомісячно і передавалися особисто Дубенком О.І. заступнику міністра внутрішніх справ Попкову. При неможливості назбирати відповідного бруду у встановлений термін, працівники підрозділів оставалися працювати до 05-00 годин ранку. Дубенко О.І. декілька разів особисто забирав в цей ранній час ці довідки з чергової частини УБОЗ та віз їх до Києва. Дані акції мали на меті – зняття Ларіна С.Н. з посади та призначення особи, яка була б наближеною до лідера злочинного угруповання Тарасова для отримання на свою користь дивідендів від тіньових фінансових потоків.
Я не є супротивником Партії Регіонів, тому почав максимально скорочувати, а потім повністю припинив висвітлювати неправдиві відомості про голову облдержадміністрації, відносно якого будь-яка інформація компрометуючого та негативного характеру відсутня взагалі.
В неправдивих довідках для Попкова, які друкувалися без адресу та підпису, подавалася надумана, перекручена та сфальсифікована інформація щодо його діяльності на займаній посаді, видумувалися факти його причетності до незаконних дій, пов’язаних з використанням бюджетних коштів, незаконних оборудок з земельними ресурсами, лобіювання інтересів лідерів злочинних угруповань що діяли та діють на території міста і області, приписували йому участь в рейдерських захопленнях (захоплення цукру на складі Новоукраїнського цукрового заводу),  тощо.

 Замість того, щоб використовувати потужний інформаційно-аналітичний потенціал розвідувальних підрозділів для боротьби зі злочинністю, керівництво УБОЗ та УМВС в області використовує його для боротьби з органами місцевої влади та самоуправління.
За відсутність активних дій в даному напрямку я  піддавався жорсткій критиці та отримував погрози бути звільненим з органів внутрішніх справ;
— В термін 25-27 березня п.р. працівниками ГУБОЗ МВС України була припинена діяльність підпільного цеху по виготовленню контрафактних цигарок та кофе, в наслідок чого у власника цеху Романенка було вилучено 700 000 доларів США готівкою, 20 тон тютюну, промислові лінії та обладнання по виготовленню зазначеної продукції. З оперативних джерел відомо, що власник цеху сплачував керівництву УМВС щомісячно готівкою таку суму в умовних одиницях, яка протягом 12 місяців перекрила б 1 мільйон. Після ліквідації діяльності підпільного цеху, начальник УБОЗ Паніотов  І.Л. намагався вияснити, хто мав причетність до оперативної інформації стосовно даного цеху, хто цю інформацію надавав, чи хто надавав запити для отримання інформації про підпільне виробництво чи особу його власника.  В зв’язку з тим, що будь-яка інформація по даному питанню була відсутня, я знов підпав під жорстку критику, адже керівництво вважало, що виток інформації про діяльність зазначеного цеху вийшов від працівників відділу;

• Протягом останнього року в різноманітних Інтернет виданнях висвітлювалася корупційна діяльність керівного складу УМВС в області, а саме: Пащенка В.М., Дубенка О.І., Паніотова І.Л., Колесника С.П. Інформація виставлялася в основному на сайті «ОРД» і висвітлювала причетність керівництва до підпільних ігрових автоматів, тиску на фермерів, підприємців та працівників міліції, які є їх підлеглими, контролю за повіями та наркотрафіком, привласнення майна бізнесменів, рейдерських захоплень цукрових заводів області, тощо. Остання стаття під назвою «МВС кришує все» вийшла 29.03.2011. Зазначені особи з незрозумілих причин почали безпідставно підозрювати мене в причетності до висвітлюючих статей і всіляко намагалися мене до них прив’язати, але я до цих Інтернет викидів будь-якого відношення не маю.

• 31 березня п.р. начальник УБОЗ УМВС в області Паніотов І.Л. біля 12-45 годин запросив мене до свого кабінету де повідомив, що до підрозділу прибула комісія в складі трьох осіб під керівництвом начальника ВДЗР УМВС в області Лапи В.С. яка буде перевіряти комп’ютери інформаційно-аналітичного відділу на предмет виявлення порушень щодо обробки інформації з обмеженим доступом. Слід зазначити, що згідно наказу МВС України №028 будь-яка перевірка режимного підрозділу ІАВ УБОЗ може проводитися тільки з дозволу першого заступника міністра внутрішніх справ – начальника ГУБОЗ МВС України, відповідно припис на перевірку повинен був бути погоджений заступником міністра Чернихом. Без відповідного дозволу ніхто не може здійснювати перевірку комп’ютерів режимного підрозділу, оскільки будь-який виток інформації з обмеженим доступом щодо джерел оперативної інформації та фігурантів оперативно-розшукових справ, може привести до летальних наслідків і несе загрозу життю та здоров’ю громадян і працівників міліції.

• Начальник ВДЗР УМВС Лапа В.С. разом начальником УБОЗ Паніотовим І.Л. почали розігрувати переді мною заздалегідь розроблену комбінацію. Лапа В.С. повідомив мене, що в нього є припис на перевірку відділу підписаний начальником УМВС Пащенком В.М., а дозвіл з ГУБОЗ МВС України «ось, ось» надійде факсом. В свою чергу Паніотов І.Л. почав підігрувати Лапі В.С. і нарочито почав перепитувати, чи скоро дозвіл прийде, чи не скоро.  Їх поведінка була настільки нещирою, що я запідозрив в їх діях провокацію і почав протестувати, щодо перевірки. Не зважаючи на мої протести Лапа В.С. з дозволу та підтримки начальника УБОЗ Паніотова І.Л. з членами комісію таки віроломно вдерлися в режимне приміщення і мерщій кинулися до мого робочого місця де стояла  ПЕОМ. Тобто, Паніотов І.Л. замість того, щоб вживати заходів щодо збереження інформації з обмеженим доступом і таємниці підрозділу, зробив все навпаки та зловживаючи посадовим становищем перевищив свої повноваження і безпідставно дав дозвіл на перевірку. В подальшому припис з ГУБОЗ МВС так і не прийшов, а в приписі начальника УМВС в області на перевірку режиму таємності, інформаційно-аналітичний відділ не значився. Відповідно, начальник ВДЗР в області Лапа В.С. перебуваючи в злочинній змові з начальником УБОЗ УМВС в області Паніотовим І.Л., ввівши в оману начальника РСЧ та мене шахрайським шляхом отримав доступ з сторонніми особами до режимного приміщення та здійснив можливим виток інформації з обмеженим доступом.
  Потім, по вказівці начальника УБОЗ всі працівники відділу були видалені з приміщення, та під конвоєм працівника спецпідрозділу «Сокіл» і працівника кадрового забезпеченняі були направлені до актового залу, де у всіх були відібрані мобільні телефони. Лапа В.С. самостійно, в присутності членів комісії протягом кількох годин проводив обстеження всіх ПЕОМ, та знайомився із змістом кожного текстового файлу.
  На мої намагання повідомити ГУБОЗ про порушення наказу МВС України №028, Паніотов І.Л. сказав, що все зайшло на  такий високий рівень, що доповідати вже нікому нічого не потрібно.
  На моєму робочому місці комісія вилучила диск, якій належить мені, та який використовувався мною для виконання завдань, що ставило керівництво УМВС та УБОЗ. Саме на ньому зберігалися копії довідок, з інформацією на перших осіб області, та копії опрацьованих текстів з Інтернет видань, в яких містилася інформація про всіх перших керівників області. Також там зберігалися опрацьовані тексти скопійовані з Інтернет сторінок в яких висвітлювалася корупційна діяльність керівників УМВС та УБОЗ. Слід зазначити, що на момент перевірки Лапою В.С., опрацьовані файли з копіями текстів вже були видалені, як не потрібні, але Лапа В.С. нишком відтворив за допомогою програмного забезпечення копії текстів та без відповідних пояснень прозвітував у телефонному режимі начальнику УМВС Пащенку В.М.: «Єсть, нашел», швидко роздрукував копію  «МВС кришує все» та відніс її Паніотову І.Л.
  Саме з цього моменту події почали приймати максимальну динамічність. Спочатку в кабінеті начальника УБОЗ Паніотов І.Л. та заступник начальника УБОЗ Колесник С.П. звинуватили мене в причетності до Інтернет статті «МВС кришує все» потім почали вимагати від мене щоб я зізнався в її написанні. Я намагався довести свою непричетність до статті, і мені почали погрожувати що вивезуть до лісу і я там все розповім, стали погрожувати фізичною розправою та смертю. Потім під загрозою фізичної розправи змусили мене написати дві заяви на огляд квартир, одна з яких належать моєму покійному батьку, інша моїй рідній тітці. Я попередив їх, що не маю права давати дозволи на нічні огляди квартир, які належать моїм родичам. У відповідь я почув «все одно пиши».
  Потім, біля  24-00 годин, в нічний час, я був доставлений до кабінету начальника УМВС, де були присутні, начальник УМВС в області  Пащенко В.М., заступник начальника УМВС Дубенко О.І., начальник УБОЗ Паніотов І.Л., заступник начальника УБОЗ Колесник С.П., працівник УСБУ в Кіровоградській області, прізвище невідоме, на вигляд має високий зріст, худорляву статуру, руде волосся. При необхідності можу його впізнати, оскільки зустрічався з ним раніше під час розслідування резонансних злочинів.
  По прибуттю до кабінету начальника УМВС мені почали задавати питання, чому на моєму виносному диску є текст статті «МВС кришує все»? Я спокійно пояснив, що згідно їх же вказівок постійно здійснюється працівниками відділу моніторинг Інтернет мережі з метою пошуку, накопичення та зберігання інформації стосовно перших осіб області і що один з працівник підрозділу вже роздруковував цю статтю і доповідав начальнику УБОЗ. Потім Колесник С.П. почав малювати хронометражні схеми, які начебто з його точки зору доводять мою причетність до цією статті. На що я відповів, що будь-якого відношення до цієї статті не маю. Пащенко В.М. сказав, що він розуміє, що я відношення не маю, тоді хто має? Потім він висунув версію, що може це замовлення главка (як я зрозумів ГУБОЗа), я сказав, що не знаю.  Після Пащенка В.М. в допит включився працівник служби безпеки України: «Олег ты же меня знаєшь, у нас сильные программисты, они лучше, чем ваши. Все найдем, все восстановим. Будешь молчать возбудим против тебя уголовное дело, пойдешь под суд».
  На мої пропозиції надати допомогу у встановленні особи, яка виставляє в Інтернет статті, почув відповідь, що вже визначилися, що все це писала досвідчена, підготовлена, грамотно людина і в моїй допомозі не нуждаються. Потім Колесник С.П. почав мене питати чому я лізу до нього в родину, адже в статті вказано, що всі ігрові автомати міста оформлені на його жінку. Після Колесника Пащенко В.М. почав залякувати мене порушенням проти мене кримінальної справи та принижувати «отпидарасим, посадим в пресс-хату, будешь срать кров’ю, будеш рыгать кров’ю. Я мстительный, буду мстить.» Склалося враження, що вони самі себе заводять. Пащенко і Колесник стояли з переду, Паніотов із заду.
  Не отримавши від мене прізвища замовника статті, бо я його не знаю, Пащенко В.М. почав бити мене в живіт, а після удари почали сипатися від всієї трійки й наносилися в область живота, нирок. Я почав кричати, що в мене пупова грижа, одразу ж був збитий з ніг, впав на живіт і отримав декілька ударів ногам по тулубу та ягодицям з криком Пащенка «А гемороя у тебя нет»? Після побиття Колесник та Паніотов підняли мене з полу і Паніотов одразу почав мене душити, від чого в мене запаморочилося в голові, але ще раз впасти мені не дали. Потім Пащенко пішов в свою кімнату відпочинку, покурив, взяв резинову палку, яка стоїть на озброєнні міліції і почав бити мене по спині, потім кинув палку и почав правою рукою бити в нирку з боку і потім наніс удар в щелепу від чого вискочила пломба з зубу. Від Пащенка В.М. прозвучала фраза, буде що доповісти Попкову. З чого я зробив висновок, що все це робиться з відома першого заступника міністра МВС України Попокова і злякався ще більше, адже зрозумів, що захисту вже знайти ніде.
  Працівник СБУ та заступник начальника УМВС Дубенко спостерігали за моїм побиттям та цинічно посміхалися. У зв’язку з тим, що працівник УСБУ в Кіровоградській області працює на державу і також повинен боротися з корупцією в органах влади та її силових структурах, вважаю що він повинен дати свідчення по даній справі, інакше це буде розцінюватися як його змова з оборотнями в міліцейських погонах і переваження корпоративних інтересів служби над інтересами держави.
  Після побиття ПащенкоВ.М. почав задавати питання щодо викритого працівниками ГУБОЗу підпільного цеху, чи знаю я хто такий Романенко, що я знаю про діяльність цього цеху та хто дав інформацію на ГУБОЗ. Я відповів, що нічого по даному питанню не знаю.  Мене також запитали, а чи знаю я Дубенка, я відповів, що ні, потім добавив, що впізнав, на що в Дубенка проявилася агресія і він почав допитувати мене де я його фотографував.
  Знов почались залякування у вигляді погроз життю та здоров’ю.
  Також мене повезли на адресу мого покійного батька м. Кіровоград, проспект Правди 8, к.3, кв.60. Біля 01-00 процесія в складі заступника начальника УБОЗ Колесника С.М., начальників відділів УБОЗ Кременного В.Л. та Скляревського О.В., начальника НДЕКЦ Скринніка В.А., експерта по інформаційним технологіям (прізвища не знаю) почала обшук, найбільш активним був Колесник С.П., який заглядав в кожну шафу, в диван, перевертав речі, пронишпорив на кухні та в туалеті. В мене склалося враження, що він намагається підкинути заборонені законом предмети.
  Порившись в речах біля пів години, вся процесія поїхала на квартиру моєї рідної тітки на адресу: м.Кіровоград, вул. Леніна, буд. 53/39, кв. 42. Тітка є вдовою, інвалідом Великої Вітчизняної війни першої групи і знаходиться на моєму утриманні, крім мене в неї немає нікого. Без милиць пересуватися не може взагалі. Прибувши на квартиру Колесник С.П. також почав перевертати речі, заглядати в кожний ящик лоджії, бачок унітазу, кухню, ванну, туалет. На питання тітки а що ви шукаєте, відповів запчастину до комп’ютера. Потім почав цікавитись в тітки, чи є в мене якийсь інструмент. Знов в мене склалося враження, що  намагається і в цій квартирі підкинути заборонені законом предмети. Пробувши біля 20 хвилин в квартирі Колесник С.П. забрав системний блок  комп’ютера що належить тітці та віддав його начальнику НДЕКЦ на дослідження.
  Під час обшуків поняті не запрошувалися, будь які документи про їх вчинення а також про вилучення комп’ютерного системного блоку не складалися, прокуратура відповідно не увідомлялася.
  На мої повідомлення Колеснику С.П., що буду звертатися до прокуратури почув у відповідь, що йди, тобі буде хуже, адже все рівно в прокуратурі все порішаємо.
  На даний час після полуторамісячного терміну комп’ютер знаходиться в НДЕКЦ, а виносний жорсткий диск в РСЧ УМВС в області.
  Після побиття я звернувся за медичною допомогою до поліклініки УМВС, де мені поставили діагноз забій тканин живота, а в мдико-реабілітаційному центрі встановили, що розійшлося пупове кільце і прийдеться робити операцію.
  По фактах незаконних обшуків я та моя тітка написали заяви про злочин до прокуратури Кіровоградської області які продублювали на генеральну прокуратуру. 05.05.20011 та 15.05.2011 заяви з генпрокуратури надійшли в область, але до теперішнього часу без моєї активної ініціативи, ні я ні моя тітка до прокуратури не запрошувалися. В мене склалося враження, що таки працівники прокуратури Кіровоградської області знайшли консенсус з керівництвом УБОЗ УМВС.
  04.07.2011О. Г. Муха