Normal
0
MicrosoftInternetExplorer4
/* Style Definitions */
table.MsoNormalTable
{mso-style-name:”Обычная таблица”;
mso-tstyle-rowband-size:0;
mso-tstyle-colband-size:0;
mso-style-noshow:yes;
mso-style-parent:”“;
mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;
mso-para-margin:0cm;
mso-para-margin-bottom:.0001pt;
mso-pagination:widow-orphan;
font-size:10.0pt;
font-family:”Times New Roman”;}
ПРЕС-СЛУЖБА
ВИЩОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
23 березня
2009 року
Прес-служба ВАСУ
тел.: 599 43 91 (вн. 170)
e-mail: [email protected]
ЗАЯВА
ПРЕС-СЛУЖБИ ВАСУ
16 березня 2009 року на
веб-сайті «ОРД» оприлюднена стаття під назвою «Так звідки ж
взявся Зварич, і хто за ним стоїть?» (http://ord-ua.com/categ_1/article_53993.html).
Ця стаття дивує своєю
однобічністю та вкрай одноманітним підбором фактичного матеріалу.
Жоден журналіст зі
справді високим фаховим рівнем не дозволяє собі надавати публічно інформацію,
не вивчивши протилежні точки зору з досліджуваної проблематики. Натомість
статтю побудовано виключно на необґрунтованих та недолугих звинуваченнях Голови
Вищого адміністративного суду України Олександра Пасенюка.
Прикро, що матеріали на
таку актуальну сьогодні тему, як кадровий підбір суддів в Україні, вийшов в
обмеженому фактами, необ’єктивному та спотвореному вигляді.
Оскільки автор статті «Так звідки ж взявся Зварич, і хто за ним стоїть?» підготував очевидно необ’єктивний
матеріал, прес-служба Вищого адміністративного суду України вважає за потрібне
надати деякі роз’яснення для користувачів сайту «ОРД» для того, щоб вони мали
більш повне уявлення про ситуацію, що склалася, могли об’єктивно оцінити факти
і послідовно простежити за розвитком подій.
У статті Голові ВАСУ О.
Пасенюку фактично закидається те, що він виключно з корисливих для себе мотивів
наполегливо «проштовхував» на посаду Львівського апеляційного адмінсуду
«суддю-колядника». При цьому в «аналітичному» матеріалі замовчується той
факт, що до початку роботи І.Зварича у Львівському апеляційному
адміністративному суді він понад 15 років пропрацював суддею. До речі, за роки
роботи щодо І. Зварича не було порушено жодних дисциплінарних проваджень. Він
також позитивно характеризувався керівництвом Апеляційного суду Львівської
області, до якого був обраний безстроково у 2005 році. Не варто забувати, що до
адміністративного суду кандидатуру І.С.Зварича на посаду судді
адміністративного суду рекомендовано саме керівництвом Апеляційного суду
Львівської області. Безумовно, під час обрання суддею адмінсуду та призначення
на посаду голови суду в першу чергу цікавить думка керівника того суду, де
кандидат працював раніше.
Звинувачення
Голови ВАСУ у появі в суддівських лавах корупціонера є некоректним та
неприпустимим хоча б з тієї причини, що І.Зварич
не з’явився в судовій системі нізвідкіля за сприяння О.Пасенюка, а вже давно працював на
посаді судді.
Ці
звинувачення некоректні та неприпустимі не лише для Голови ВАСУ, але й для всіх,
хто прямо чи опосередковано відповідно до покладених на них службових
обов’язків мали певне відношення до обрання І.Зварича на посаду судді, а також
призначення на адмінпосаду.
Керівництво
Вищого адміністративного суду України, судді та працівники системи
адміністративних судів так само болісно, як і вся судова гілка влади,
керівництво держави, громадяни України переживають ситуацію зі І.Зваричем. Саме
судді адміністративних судів перші почали говорити про необхідність самоочищення
в судовій владі. Безумовно, ситуація, що склалася, має стати каталізатором
докорінних змін у системі кадрового підбору суддів. Але випадок зі Зваричем
І.С. в жодному разі не дає права висувати голослівні звинувачення, некоректно
висловлюватися по відношенню до всіх представників системи адміністративних
судів та судової гілки влади загалом. Ця ситуація не повинна стати інструментом
досягнення «дешевих» рейтингів для ЗМІ, адже саме на четверту владу покладено
складний, але почесний обов’язок – залишатися на варті дотримання
основоположних суспільних цінностей.
Дивує
також, що автор статті не повідомив читачам про те, що проект Постанови
Верховної Ради України 08.02.2006 № 9057 «Про обрання суддів», якою було обрано і
Зварича І.С. на посаду судді Львівського апеляційного адміністративного суду
внесено «народними
депутатами України – членами Комітету Верховної Ради України з питань правової
політики В.Онопенком та іншими». Керуючись логікою автора матеріалу, через цей
факт у створенні можливості для І.Зварича здійснювати неприпустимі корупційні
діяння доцільно було б пред’являти звинувачення також і теперішньому Голові
Верховного Суду України В. Онопенку… Звісно, це такий самий нонсенс, що і
звинувачувати у цьому Голову ВАСУ О. Пасенюка.
На жаль, факти корупції трапляються в органах
державної влади України, у тому числі і в судових органах. Подолання цієї
проблеми – одне з першочергових завдань, які слід розв’язувати під час
реформування судової системи. Не менш важливим також є питання підбору кадрів.
І засоби масової інформації не в останню чергу можуть надати допомогу в
правильному вирішенні цих проблемних питань з їх всебічним вивченням, але без
пошуку крайнього там, де його немає…
Щодо
повернення Секретаріатом Президента України матеріалів подання О. Пасенюка про
призначення на адміністративні посади (у т.ч. і про призначення Зварича І.С. на
посаду голови Львівського апеляційного адмінсуду) через «виявлення обставини, які
унеможливлюють такі призначення», та повторного їх подання, то такі факти
дійсно мали місце, але прикро, що автор статті не поцікавився правовим
підґрунтям цих подій.
Вважаємо за потрібне
роз’яснити, що відповідно до Указу Президента України від 10.12.2003№ 1425/2003
«Про Положення про порядок розгляду питань щодо призначення суддів на
адміністративні посади в судах загальної юрисдикції (крім адміністративних
посад у Верховному Суді України) та звільнення з цих посад», який діяв на
момент першого внесення подання (редакція від 29.03.2004), підстав для
повернення матеріалів подання через «виявлення обставини, які унеможливлюють
такі призначення» не було, адже тоді Секретаріат Президента не мав повноважень
щодо додаткової перевірки кандидатів на адмінпосади, тож відмова була
неаргументованою, а відтак незрозумілою. Саме тому вдруге аналогічне подання
було внесено Головою ВАСУ вже після внесення змін до зазначеного Указу
(редакція від 11.09.2006), якими Секретаріату Президента було надано право проведення спеціальної перевірки відомостей, що подають
кандидати на адміністративні посади в судах, з метою з’ясувати, чи дійсно були
підстави повертати матеріали подань першого разу і чи дійсно були обставини,
які унеможливлюють призначення І. Зварича на адмінпосаду. З урахуванням того,
що І.Зварича без зволікань було призначено на посаду голови суду, жодних таких
обставин на той момент виявлено не було.
Незрозумілим
залишається, яким чином потрапила до автора статті переписка Вищого
адміністративного суду України з Президентом України, Секретаріатом Президента
України та Радою суддів адміністративних судів України, та з яких підстав ці
документи прокоментовано у негативному світлі, що призвело до спотворення
реальних фактів та введення в оману читачів щодо реальної ситуації з
призначенням голови Львівського апеляційного адміністративного суду.
Ще більше непокоїть теза автора
статті про кількість призначених голів
судів подібних львівському судді-корупціонеру «завдячуючи Президенту України з
допомогою Пасенюка О.М., Балоги В.І. та
Пукшина І.Г».
Тобто автор статті «Так звідки ж взявся Зварич, і хто за ним стоїть?» фактично звинувачує у
«схильності» до корупції всіх голів апеляційних та окружних адміністративних
судів, що є неприпустимим та суперечить не лише журналістській етиці, але й
загальнолюдським морально-етичним принципам, є некваліфікованим і не гідним
справжнього професійного журналіста.
Враховуючи вищевикладене,
а також керуючись Законом України «Про інформацію», статтею 37 Закону України
«Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», звертаємось до
керівництва редакції сайту «ОРД» та наголошуємо на необхідності:
1. розмістити заяву
прес-служби ВАСУ в на сайті «ОРД» під заголовком «Спростування»;
2. принести публічні
вибачення Голові Вищого адміністративного суду України Олександру Пасенюку за
поширення про нього відомостей, що не відповідають
дійсності та принижують його честь та гідність.
