ЗВЕРНЕННЯ

президії Ради
суддів України

до Парламентської
асамблеї Ради Європи

та Організації з
безпеки і співробітництва в Європі

21 жовтня 2008 року                                                                      м. Київ

Висловлюючи глибоке занепокоєння
з приводу ситуації, яка склалася в Україні у сфері дотримання гарантій
самостійності судів і незалежності суддів, президія Ради суддів України вважає
за необхідне звернутися до найавторитетніших загальноєвропейських
організацій.

Україною
як членом Ради Європи взято на себе зобов’язання дотримуватися верховенства
права та захисту основних свобод усіх осіб. Одним із основоположних прав, яке
Україна зобов‘язана забезпечити кожному, є право на справедливий суд – розгляд його справи незалежним і безстороннім судом,
встановленим законом. Так само Україна при вступі до Ради Європи взяла на себе
зобов‘язання створити належні умови для функціонування судової влади з
гарантуванням незалежності, неупередженості та самостійності судів і суддів.

Конституцією
України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Для
забезпечення справедливого правосуддя незалежним і неупередженим судом закон
визначає особливий порядок утворення судів, призначення (обрання) суддів та їх
звільнення.

Однак
в Україні на найвищому державному рівні і досі не сприймаються фундаментальні
положення Основного Закону України та міжнародно-правових актів щодо
стандартів незалежності суддів і самостійності судів. Йдеться, зокрема, про Конвенцію про
захист прав людини і основоположних свобод (Рада Європи, 1950), Європейську хартію про статус суддів (Рада Європи,
1998), Монреальську універсальну
декларацію про незалежність правосуддя (ООН, 1983), Основні принципи незалежності
судових органів (ООН, 1985). З боку державних та політичних
суб‘єктів має місце відвертий тиск на суддів, грубе втручання у здійснення
правосуддя, ігнорування основоположних засад діяльності судів. Усе це ставить
під загрозу належний судовий захист конституційних прав і свобод громадян.

Європейські
міжнародні організації, у тому числі Парламентська Асамблея Ради Європи,
неодноразово зверталися до Президента та Уряду України з приводу невиконання
Україною взятих на себе зобов‘язань у 
частині забезпечення справедливого правосуддя. Так, у своїй останній
Резолюції 1549 (2007) з цього приводу Парламентська Асамблея Ради Європи
засудила той факт, що судова система постійно використовується неналежним чином
іншими гілками влади, і високопосадовці не виконують рішення судів, що свідчить
про руйнування цієї ключової демократичної інституції. Незалежне та неупереджене
правосуддя є передумовою існування демократичного суспільства, яке керується
верховенством права.

Однак
після цього ситуація у сфері правосуддя не поліпшилася, а навпаки істотно
ускладнюється під час політичних криз.

Безпрецедентні
тиск та втручання судова влада пережила під час політичної кризи 2007 року, яка
обумовила дострокові парламентські вибори. У цей же період було зроблено спробу
ухвалити базовий для діяльності судів проект Закону України “Про
судоустрій та статус суддів”, який містить неконституційні, юридично і
соціально необґрунтовані положення, прийняття яких призведе до руйнації судової
системи України, її політизації, встановлення контролю за діяльністю судів і
суддів з боку інших гілок влади, погіршення доступу громадян до правосуддя.

Чергова
загроза незалежності судової влади в Україні виникла у зв’язку
з діями суб’єктів політичної діяльності після видання Президентом України
9 жовтня 2008 року указу про дострокове припинення повноважень Верховної
Ради VI скликання та про призначення позачергових
парламентських виборів.

Так,
10 жовтня 2008 року окружним адміністративним судом міста Києва було відкрито
провадження щодо протиправності зазначеного указу і в
порядку забезпечення адміністративного позову зупинено його
дію. Того ж дня Президентом України скасовано призначення на посаду судді, який
ухвалив вказане рішення. Фактично у такий спосіб суддю було звільнено з посади
без дотримання визначених чинним законодавством порядку та підстав для
припинення суддівських повноважень.

Тоді ж органами прокуратури
стосовно цього судді було порушено кримінальну справу за винесення начебто
неправосудного судового рішення – ще до перегляду його вищестоящою інстанцією.
Постанову про порушення кримінальної справи суддя оскаржив до Печерського районного суду міста Києва. Після
початку розгляду судом цієї скарги Президент України 15 жовтня
2008 року звільнив голову зазначеного суду і поновив на цій посаді його
попередника. Ці рішення Президентом України прийнято за відсутності передбачених
Конституцією і законами України повноважень щодо призначення (звільнення)
суддів на адміністративні посади в судах.

13 жовтня 2008 року
Президент України своїм указом з порушенням встановленого законом порядку ліквідував окружний
адміністративний
суд міста Києва, тобто саме той суд, суддею якого було винесено вказане
рішення. Цим указом фізичних та юридичних осіб
обмежено у можливості захищати у суді свої права і законні інтереси від
неправомірних рішень, дій, бездіяльності вищих та центральних суб’єктів
державної влади, оскільки розгляд справ зазначених категорій віднесено законом до
виключної підсудності ліквідованого суду.

16
жовтня 2008 року Президент України скасував цей указ і новим указом знову ж без
дотримання встановленого законом порядку повторно ліквідував
окружний адміністративний суд міста Києва.

Крім того, велику
стурбованість викликають численні факти блокування народними депутатами України
діяльності судів, шантажу і тиску на суддів, відвертого втручання у здійснення
правосуддя, що подекуди супроводжується порушенням громадського порядку в
приміщеннях судів і призводить, зокрема, до зриву судових засідань. Такі дії
унеможливлюють нормальну діяльність судів різних інстанцій.

Неприпустимими також є дії
представників правоохоронних органів під час розгляду судових справ, пов‘язаних
з виборчим процесом, які розцінюються суддями як протиправний тиск на них та
втручання у здійснення правосуддя.

Зазначені дії та рішення Президента України, дії
народних депутатів України, правоохоронних органів не узгоджуються як із національним
законодавством, так і міжнародно-правими актами щодо забезпечення незалежності
судів від виконавчих та законодавчих органів, неприпустимості втручання у
судовий процес, перешкоджання здійсненню судами правосуддя. Найгіршим наслідком
цього є позбавлення або обмеження права громадян на ефективний захист своїх
прав та інтересів безстороннім і незалежним судом.

 Підтверджуючи свою
повагу, президія Ради суддів України інформує Парламентську асамблею Ради Європи та Організацію з безпеки і співробітництва в
Європі про ситуацію, що склалася в Україні зі здійсненням
правосуддя, і висловлює готовність до тісного співробітництва органів
суддівського самоврядування України з відповідними міжнародними організаціями,
спрямованого на утвердження в Україні безстороннього і незалежного суду.

  Президія Ради суддів України